| dbo:abstract
|
- El terme moros o magribins (també anomenat magrebins) fa referència a les persones originàries de la regió nord-occidental de l'Àfrica, el Magrib. Als regnes cristians de la península Ibèrica, era el nom donat als andalusins i, després, als mudèjars i als moriscs. D'altra banda, a causa de la influència espanyola, també s'anomenen moros:
* Els musulmans del sud de les Filipines (i, per extensió, la seva llengua austronèsia). Les guerres d'alliberament del poble de Mindanao (1901-1913) foren conegudes pels estatunidencs com a Moro Wars, que es pot traduir per «guerres mores».
* Al Mali, la població araboamaziga (en la forma francesa maures).
* Al Senegal hi ha uns ramaders i comerciants que són també anomenats maures.
* Els musulmans de Sri Lanka són sovint anomenats moros en la seva versió anglesa, Moors. (ca)
- المور والجمع الموريون (بالامازيغية: ⵉⵎⵓⵔⵉⵢⵏ) بالإسبانية (موروس: Moros) بالإنجليزية (مورس: Moors) بالفرنسية (مور: Maures) مصطلح في اللغات الأوربية، ذو استخدام شعبي وعامي يطلق على كل سكان شمال أفريقيا أي المنطقة المغاربية. كما انه يمكن أن يشير بالتحديد إلى الامازيغ المغربيين وبالتحديد أمازيغ موريطنية، وهي منطقة ضمت بعد ذلك شمال وشرق المغرب الحالي وشمال غرب الجزائر.ويطلق من دون تمييز عرقي أو ديني أو ثقافي واضح. أطلق فيما بعد على المزيج العربي والأمازيغي والأوروبي الذي تشكل في شبه الجزيرة الإيبيرية بعد فتح الأندلس. حسب الموسوعة البريطانية «بريتانيكا» فالموري (بالإنجليزية Moor) هم السكان المسلمون لشبه الجزيرة الإيبيرية أي الأندلس أو ما بات يعرف اليوم بإسبانيا والبرتغال. أي أن مصطلح المور يشير إلى المزيج العربي والأمازيغي والأوروبي الذي تشكل في البلاد بعد فتح الأندلس حسب نفس المصدر. ولا تستخدم كلمة مورو دائمًا بطريقة مهينة، فحسب السياق الذي تعرضه فيه، يمكن أن تحمل معنى ايجابي أو حتى بطريقة إعجابية. وقد استخدم هذا المصطلح أيضًا في أوروبا بمعنى أوسع نطاقيًا للإشارة إلى المسلمين بشكل عام. خاصة أولئك المنحدرين من أصل عربي أو أمازيغي، سواء كانوا يعيشون في إسبانيا أو شمال إفريقيا. (ar)
- Maurové je historické označení obyvatel převážně arabského a berberského původu z muslimských oblastí severní Afriky (Maghrebu) a Pyrenejského poloostrova. Maurové obývali území Sahary – Mauretánii, Mali, Maroko, Alžírsko, část Nigeru, Čadu, Libyi, ale i Gibraltar, Baleáry a Sicílii. Od 8. do 15. století ovládali území Al-Andalus – jižní Španělsko a Portugalsko. Toto období bojů křesťanů s maury je známé jako reconquista – „znovudobývání“ Pyrenejského poloostrova. Název Maurové (latinsky Mauri) je antického původu, z řeckého pojmenování Mauros berberských kmenů a jejich země Mauritánie – dnes název jednoho ze severoafrických států. (cs)
- Als Mauren (spanisch moros) werden all jene in Nordafrika – teilweise als Nomaden – lebenden Berberstämme verstanden, die vom 7. bis ins 10. Jahrhundert von den Arabern islamisiert wurden und diese bei ihrer Eroberung der Iberischen Halbinsel als kämpfende Truppe unterstützten. Doch ist damit keine homogene Volksgruppe gemeint – die Truppen, die als erste auf das europäische Festland vordrangen, bestanden nur zur Minderheit aus Arabern; der größte Teil der Truppen bestand aus Berbern, die im Gebiet der heutigen Maghreb-Staaten Tunesien, Algerien und Marokko beheimatet waren. Im späteren Mittelalter, insbesondere seit der Zeit der Kreuzzüge, nannte man die Mauren vornehmlich „Sarazenen“. Die Etymologie des Begriffs ist nicht endgültig geklärt. Neben der Herleitung von griechisch mauros „dunkel“ kommt auch die Herkunft aus einer nordafrikanischen Berbersprache in Betracht. Die Mauren waren ihrerseits Namensgeber für das antike Reich Mauretanien, die römischen Provinzen Mauretania Caesariensis und Mauretania Tingitana sowie für den modernen Staat Mauretanien. Die Bezeichnung „Mohr“ ist im Althochdeutschen des 8. Jahrhunderts in der Form mōr belegt, im Mittelhochdeutschen als mōr oder mōre. Es bezeichnete zunächst einen Mauren, also einen „Bewohner Mauretaniens (Marokkos), Äthiopiens“, dann auch einen Menschen mit dunkler Hautfarbe, und ist eine Entlehnung aus lateinisch Maurus, „Bewohner der nordafrikanischen Provinz Mauretanien, Maure, Nordwestafrikaner“. (de)
- Οι Μαυριτανοί ήταν οι Μουσουλμάνοι κάτοικοι, κατά την περίοδο του Μεσαίωνα, του Μαρόκου, της Δυτικής Σαχάρας, της Δυτικής Αλγερίας, της Μαυριτανίας, της Ιβηρικής χερσονήσου, της Σικελίας και της Μάλτας. Οι Μαυριτανοί εισέβαλαν στην Ιβηρική χερσόνησο το 711 και ονόμασαν τα εδάφη αυτά Αλ-Ανταλούς (Al-Andalus), μια περιοχή που σε διαφορετικές περιόδους συμπεριλάμβανε το Γιβραλτάρ, το μεγαλύτερο τμήμα της Ισπανίας και της Πορτογαλίας και τμήματα της Γαλλίας. Υπήρχε επίσης μια μαυριτανική παρουσία στη σημερινή περιοχή της νότιας Ιταλίας, κυρίως στη Σικελία. Οι Μαυριτανοί κατέλαβαν τη (Mazara) στη Σικελία το 827 και το 1224 εκδιώχθηκαν στον οικισμό της Λουτσέρα (Lucera), ένα μουσουλμανικό οικισμό στην Απουλία περίπου 240 χλμ. νοτιοανατολικά της Ρώμης, ο οποίος καταστράφηκε το 1300. Η διαφορά ως προς το θρήσκευμα των Μαυριτανών Μουσουλμάνων οδήγησε σε μια σύγκρουση αιώνων με τα χριστιανικά βασίλεια της Ευρώπης, μια σύγκρουση που πήρε το όνομα Ρεκονκίστα (Reconquista, δηλ. επανακατάκτηση). Η το 1492 σήμανε και το τέλος της μουσουλμανικής κυριαρχίας στην Ιβηρική. Ο όρος «Μαυριτανοί» έχει χρησιμοποιηθεί επίσης στην Ευρώπη με μια ευρύτερη έννοια, αναφερόμενος στους Μουσουλμάνους, ιδίως σε εκείνους που έχουν αραβική ή βερβερική καταγωγή, είτε ζούσαν στην Ισπανία, είτε στη Βόρεια Αφρική. Κατά τη διάρκεια της αποικιοκρατίας των Ευρωπαίων οι Ολλανδοί επινόησαν τον όρο Moor (Μουρ) στη Σρι Λάνκα. Οι Μουσουλμάνοι Μπενγκάλι αποκαλούνταν Μουρ. Οι Μαυριτανοί δεν είναι ένας διακριτός ή έστω αυτοαποκαλούμενος κατ' αυτόν τον τρόπο λαός Το όνομα αυτό χρησιμοποιήθηκε από τους Ευρωπαίους του Μεσαίωνα και των πρώιμων χρόνων της Σύγχρονης Ιστορίας για τους Βέρβερους, τους Άραβες της Βόρειας Αφρικής, τους Μουσουλμάνους της Ιβηρικής και τους Αφρικανούς της Υποσαχάριας Αφρικής. Οι Μαυριτανοί ήρθαν από το Μαρόκο της Βόρειας Αφρικής και διέσχισαν τα Στενά του Γιβραλτάρ για να μπουν στην Ιβηρική χερσόνησο. Οι Μαυριτανοί της Αλ-Ανταλούς των ύστερων μεσαιωνικών χρόνων μετά την , στις αρχές του 8ου αιώνα, ήταν αρχικά Άραβες και Βέρβεροι, όμως αργότερα συμπεριλήφθηκαν σε αυτούς λαοί μικτής πολιτιστικής κληρονομιάς και χριστιανοί της Ιβηρικής, προσήλυτοι στο Ισλάμ, τους οποίους οι Άραβες αποκαλούσαν μουλαντί. Νωρίτερα, οι Ρωμαίοι της κλασικής περιόδου είχαν έρθει σε επαφή (και αργότερα κατέκτησαν) τμήματα της Μαυριτανίας, ενός κράτους που κάλυπτε περιοχές που βρίσκονταν στα βόρεια τμήματα του σημερινού Μαρόκου και μεγάλο τμήμα της βορειοδυτικής και βόρειας κεντρικής περιοχής της Αλγερίας κατά την κλασική αρχαιότητα (προσοχή, δεν αντιστοιχεί στο σημερινό κράτος της Μαυριτανίας!). Οι κάτοικοι της περιοχής αναφέρονταν σε έργα της κλασικής γραμματείας ως Μαουρί. Στις μέρες μας, τέτοιες ομάδες κατοικούν στη Μαυριτανία και τμήματα της Αλγερίας, της Δυτικής Σαχάρας, του Μαρόκου, του Νίγηρα και του Μάλι. (el)
- La maŭroj (el la romia provinco Mauretania Caesariensis) estis indiĝena berbera popolo, kiu dum la 7-a jarcento islamiĝis. (eo)
- Mairu Iparraldeko Afrikako eta, batez ere, antzinako Mauritaniako herritarrak, Al Andalusko herritar musulmanak edo, zentzu zabalean, musulman guztiak deitzeko hitza da. Zenbaitetan gutxiespenez erabili izan da. Antzinako greziarrek eta erromatarrek antzinako Mauritaniako Erresumako herritarrei eta Mauretania Tingitana eta Mauretania Caesariensis bere probintzien herritarrei maurus (pluralean mauri) zioten eta handik Europara pasa zen; Erdi Aroan musulman guztietara (sarrazeno, edo hitzak bezala) hedatu zen eta baita beltzetara edo larruazala beltzarana zutenetara. Adibidez Ludovico Sforza condottieroak Ludovico il Moro edo Ludovico Mairua ezizena zuen. Era berean, Al Andalus izendatzeko Mairuen lurrak esamoldea erabiltzen zuten, baita izendatzeko ere. (eu)
- El término moro es de uso y coloquial, y puede tener o no connotaciones peyorativas, dependiendo tanto del emisor como del receptor, para designar, sin distinción clara entre religión, etnia o cultura, a los naturales del noroeste de África o Magreb (expresión árabe que comprende todo el oeste de África al norte del Sahara: la actual Mauritania, Marruecos, Argelia, Túnez e incluso Libia).[cita requerida] Utilizado por autores griegos y romanos para designar a los pueblos norteafricanos habitantes del antiguo reino de Mauritania y las antiguas provincias romanas de Mauritania Tingitana y Mauritania Cesariense. Desde la Edad Media el término moros se ha venido empleando, incluso en la literatura culta, para designar a un conjunto impreciso de grupos humanos: tanto a los musulmanes ibéricos (andalusíes, enfrentados durante el extenso periodo histórico denominado Reconquista —siglos VIII al XV— a los reinos cristianos peninsulares), como a los bereberes, a los árabes o a los musulmanes de otras zonas (de forma intercambiable con otros términos hoy obsoletos, como sarraceno, agareno o ismaelita); incluso a los de raza negra (como Shakespeare en Otelo: el moro de Venecia, en un uso más propio de la Inglaterra isabelina) o a cualquier persona de tez oscura (como en el apodo del condotiero Ludovico Sforza, llamado Ludovico il Moro). Tierra de moros se denominaba al territorio dominado por los musulmanes, especialmente en la España musulmana medieval, pero también en cualquier otro lugar o tiempo, en un uso equivalente al concepto islámico de Dar al-Islam. El término moro no siempre se aplicaba de forma despectiva, sino que según el contexto se presentaba de forma positiva e incluso admirativa. Empleados en la etnografía de los siglos XVIII y XIX para designar genéricamente a las poblaciones del Magreb (con mayores o menores precisiones en cuanto a color de la piel —más o menos "moreno" u oscuro—, color y forma del pelo —más o menos negro y rizado—, índice cefálico u otras medidas antropométricas), la utilización de los términos moro o raza mora con este significado cayó en desuso con el avance de la ciencia y no tiene ninguna validez científica en la etnografía reciente. El mismo denominador de apariencia, moreno deriva del de moro, al igual que Mauri en el grecolatino original del cual provienen. No obstante, sigue siendo de uso habitual y oficial (incluso estadístico) en la denominación de muy diversos grupos de población en una amplia zona del África Noroccidental, no solo al norte del Sahara, sino también en Mauritania, Senegal, Malí y Níger. En otras partes del mundo muy alejadas, como Sri Lanka y Filipinas, el término moro se utiliza para designar a poblaciones de religión musulmana sin ninguna relación étnica con el Magreb. (es)
- Maures (en berbère : ⵉⵎⵓⵔⵉⵢⵏ - Imuriyen) désigne les habitants musulmans et arabes médiévaux d'Ibérie, de Sicile, de Malte et du Maghreb et à l'origine durant l'Antiquité les populations berbères d'Afrique du Nord, tout particulièrement du Maghreb. Les Maures ne furent clairement distingués des Numides que lorsque les Romains eurent connaissance de l'existence de royaumes berbères à l'extrême-ouest. Le nom de Maures a d'abord été donné aux habitants de l'ancien royaume de Maurétanie puis s'étendit vers l'est. Le terme Maure désigna ensuite les peuples vivant dans les deux provinces de Maurétanie sous l'Empire romain, la Maurétanie tingitane et la Maurétanie césarienne. Pline l'Ancien écrit que, parmi les tribus de Maurétanie Tingitane, la plus célèbre était jadis celle des Mauri. Après la conquête musulmane de l'Afrique du Nord, au VIIIe siècle les armées du califat omeyyade, sous le commandement de Moussa ibn Nocair et son mawali Tariq ibn Ziyad, conquièrent la péninsule Ibérique, sous le nom d'Al-Andalus. C'est le début de l'Ibérie musulmane. À partir de cette époque, le terme « maure » va désigner les « musulmans », plus particulièrement ceux vivant en Al-Andalus, qu'ils soient d'origine berbère ou non. Ces populations s'installeront essentiellement en Tunisie, au Maroc et en Algérie après l'expulsion de tous les musulmans ordonnée par la monarchie catholique espagnole au XVIe siècle, à la suite de la Reconquista. Après avoir qualifié à l’époque moderne (jusqu'au XIXe siècle) les populations urbaines et côtières du Maghreb, le terme est de nos jours plutôt utilisé pour désigner les populations arabo-berbères « blanches » (parfois quelque peu métissées) vivant dans l’Ouest du Sahara, parlant hassanya, principalement en Mauritanie, au Maroc, au Sahara occidental ainsi que dans le Nord-Ouest du Mali. (fr)
- The term Moor, derived from the ancient Mauri, is an exonym first used by Christian Europeans to designate the Muslim inhabitants of the Maghreb, the Iberian Peninsula, Sicily and Malta during the Middle Ages. Moors are not a distinct or self-defined people. The 1911 Encyclopædia Britannica observed that the term had "no real ethnological value." Europeans of the Middle Ages and the early modern period variously applied the name to Arabs and North African Berbers, as well as Muslim Europeans. The term has also been used in Europe in a broader, somewhat derogatory sense to refer to Muslims in general, especially those of Arab or Berber descent, whether living in Spain or North Africa. During the colonial era, the Portuguese introduced the names "Ceylon Moors" and "Indian Moors" in South Asia and Sri Lanka, and the Bengali Muslims were also called Moors. In the Philippines, the longstanding Muslim community, which predates the arrival of the Spanish, now self-identifies as the "Moro people", an exonym introduced by Spanish colonizers due to their Muslim faith. In 711, troops mostly formed by Moors from northern Africa led the Umayyad conquest of Hispania. The Iberian Peninsula then came to be known in Classical Arabic as al-Andalus, which at its peak included most of Septimania and modern-day Spain and Portugal. In 827, the Moors occupied Mazara on Sicily, developing it as a port. They eventually went on to consolidate the rest of the island. Differences in religion and culture led to a centuries-long conflict with the Christian kingdoms of Europe, which tried to reclaim control of Muslim areas; this conflict was referred to as the Reconquista. In 1224, the Muslims were expelled from Sicily to the settlement of Lucera, which was destroyed by European Christians in 1300. The fall of Granada in 1492 marked the end of Muslim rule in Spain, although a Muslim minority persisted until their expulsion in 1609. (en)
- Moor (bahasa Arab: موريون; bahasa Spanyol: Moro) adalah orang Muslim dari zaman pertengahan yang tinggal di Al-Andalus (Semenanjung Iberia termasuk Spanyol dan Portugis zaman sekarang) dan juga Maroko dan Afrika barat, yang budayanya disebut Moorish. Kata ini juga digunakan di Eropa untuk menunjuk orang yang memiliki keturunan Arab atau Afrika. Nama Moor berasal dari suku kuno dan kerajaan Mauritania. (in)
- Il termine (moro) è usato in contesto non-islamico per indicare i musulmani, specialmente berberi (gli Arabi erano chiamati Saraceni o Agareni) che popolarono parte non trascurabile della Penisola iberica (al-Andalus) per oltre 800 anni e la Sicilia (Emirato di Sicilia) per 264 anni (dall'827 al 1091) e che tuttora costituiscono l'elemento fondamentale autoctono maghrebino.Il termine fu coniato dal tardo latino Mōrus, che proviene da Maurus, "Mauro, abitante della Mauretania" dal greco Mauros, (Μαύρος). Infatti la massima parte dei musulmani nella penisola iberica non erano Arabi ma Berberi, abitanti del Maghreb (nella tarda latinità la Mauretania comprendeva anche gran parte dell'antica Numidia). Il termine Mori o Mauri è stato a lungo usato per indicare i maghrebini in contrapposizione a europei, Arabi e Turchi, prima che prendesse piede l'uso improprio, diffuso soprattutto a partire dall'epoca di Napoleone III, di chiamare indistintamente Arabi tutti i maghrebini musulmani. Il termine "Moro" è a lungo servito all'epoca a tracciare una netta linea demarcativa non solo religiosa ma anche "etnica" fra gli abitanti cristiani dell'Europa e i musulmani. "Moro" si è infatti sovrapposto alla parola mediterranea, attestata anche nel greco, che indica qualcosa di scuro, per esempio scuro di carnagione, caratteristica questa sostanzialmente presente nell'elemento berbero. Semanticamente, in un'epoca di più puntuale precisione scientifica (quindi anche lessicografica), il termine ha finito con l'acquisire un'accezione sostanzialmente denigratoria. Secondo Mario Alinei, esistendo diversi toponimi in ambito celtico, dall'Atlantico al Mediterraneo, il termine potrebbe derivare o essersi incrociato con l'originale dei galiziani mouras (mora), mouros (moro), termini, indicanti i megaliti, connessi a una radice celtica *mrvos che significa "morto, essere soprannaturale, gigante". (it)
- Met Moren wordt meestal gedoeld op de islamitische bevolking die tijdens de middeleeuwen op het Iberisch Schiereiland, in de Maghreb, Sicilië, Sardinië, Corsica en Malta woonde. De Islamitische veroveraars bestonden voornamelijk uit Arabieren en Berbers. Het begrip is echter ouder, ze heetten ook zo in het leger van Carthago dat tegen de Grieken vocht in 406 v.Chr. en hadden ook die naam in het leger van Hannibal Barkas tijdens de Tweede Punische Oorlog. (nl)
- 무어인(Moor)이란 용어는 이슬람계인으로서 이베리아 반도와 북아프리카에 살았던 사람들을 지칭하는 용어로 쓰였으며, 그들은 아랍계와 베르베르족의 후손들이다. 현재까지도 스페인의 이슬람계는 무어인을 닮은 흔적이 있다. (ko)
- Maurowie – współcześnie mieszkańcy: Mauretanii, części Algierii i Maroka, natomiast w średniowieczu, przez blisko osiem stuleci, ludy (w większości Berberowie z niewielką domieszką Arabów) zamieszkujące znaczne partie Półwyspu Iberyjskiego, wywierające ogromny wpływ na kulturę i architekturę dzisiejszej Hiszpanii i Portugalii. (pl)
- ムーア人（英: Moors）は、中世のマグレブ、イベリア半島、シチリア、マルタに住んでいたイスラム教徒のことで、キリスト教徒のヨーロッパ人が最初に使った外来語である。ムーア人は当初、マグレブ地方の先住民であるベルベル人であった。その後、アラブ人やアラブ化したイベリア人にも適用されるようになった。 ムーア人は明確な民族でもなければ、自らを定義する民族でもない。1911年のブリタニカ百科事典は、この言葉は「民族学的な価値はない」と述べている。中世から近世にかけてのヨーロッパでは、アラブ人や北アフリカのベルベル人、イスラム教徒のヨーロッパ人に様々な呼び名が使われた。 また、ヨーロッパでは、スペインや北アフリカに住むイスラム教徒全般、特にアラブ系やベルベル系の人々を指す、より広範でやや侮蔑的な意味でも使われてきた。植民地時代には、ポルトガル人が南アジアやスリランカに「セイロン・ムーア人」「インド・ムーア人」という呼称を伝え、ベンガル人のムスリムもムーア人と呼ばれた。フィリピンでは、スペイン人の到来以前からの長きにわたるイスラム教徒のコミュニティが、現在では「モロ人」と自称している。これは、スペイン人入植者がイスラム教を信仰していることから導入した外来語である。 711年、アフリカ北部のムーア人を中心とした部隊がウマイヤ朝によるヒスパニア征服を引き起こした。イベリア半島は古典アラビア語でアル・アンダルスと呼ばれるようになり、最盛期にはセプティマニアの大部分と現在のスペイン、ポルトガルが含まれるようになった。827年、ムーア人はシチリア島のマツァーラ・デル・ヴァッロを占領し、港として発展させ、やがてシチリアの他の地域も支配下においた。宗教と文化の違いから、ヨーロッパのキリスト教王国は何世紀にもわたってイスラム教徒の支配権を奪還しようと争った。1224年、イスラム教徒はシチリア島からルセラという集落に追放され、1300年にはヨーロッパのキリスト教徒によって破壊された。1492年のグラナダの陥落により、スペインにおけるイスラム教徒の支配は終焉を迎えたが、1609年に追放されるまで少数派のイスラム教徒が存在し続けた。 (ja)
- Ма́вры (от мн. ч. лат. Mauri (ед. ч. maurus) из греч. аμαύρος — «чёрные, тёмные люди») — население древней Мавретании, исповедовавшие ислам берберы и африканские племена и Европы, в период между VII и XVII веками. Термин «мавры» применяется в отношении как арабов и берберов, которые завоевали Иберийский полуостров и поселились там в VIII веке, так и той части жителей завоёванных территорий (и их потомков), которые стали мусульманами. Поскольку некоторые из арабских завоевателей Иберийского полуострова относились к негроидной расе, этот термин употреблялся в XVI и XVII веках как отличительный признак любого человека с тёмной кожей. Из-за своей неточности термин «мавры» редко используется историками. Прилагательное «мавританский» тем не менее часто используется применительно к произведениям искусства и культуры, которые появились в тех частях Испании, которые находились под мусульманским господством. Оставшиеся после завоевания Гранады и принявшие христианство мавры известны под именем «морисков». (ru)
- Morer var ursprungligen en benämning som användes av romarna på de berber som bebodde det som romarna kallade Mauretania, och som styrdes av en klan som romarna kallade mauriklanen. Morer kallades sedan de muslimer som under den islamiska expansionen intog och bebodde Iberiska halvön från 700-talet ända till slutet av 1400-talet och grundade al-Andalus. De flesta av dessa var inte araber utan kom till Iberiska halvön från den angränsande västra delen av Nordafrika. Begreppet morer har på svenska framförallt använts löst som en beteckning på muslimer eller om muslimska minoriteter, och småningom om svarta folkgrupper i allmänhet. Ordet finns kvar i morisk, för att beskriva arkitektur, konst och kläde som skapats under eller påverkats av den islamiska expansionen speciellt på Iberiska halvön men även i Nordafrika och på Sicilien. (sv)
- Mouros, mauritanos, mauros ou sarracenos são considerados, originalmente, os povos oriundos do Norte de África, praticantes do Islão, nomeadamente Marrocos, Argélia, Mauritânia e Saara Ocidental, invasores da região da Península Ibérica, Sicília, Malta e parte de França, durante a Idade Média. Estes povos consistiam fundamentalmente nos grupos étnicos berberes e árabes, que constituem o âmago de etnicidade da África setentrional. O período da Reconquista marca a expulsão destes povos da Península Ibérica, consubstanciando-se também numa cruzada histórica entre a religião dos mouros, o islão, e a religião dos povos da Península Ibérica, o catolicismo. Nota-se que a maior parte dos mouros da Península Ibérica eram descendentes de ibéricos convertidos ao islamismo. Portanto, não havia significativa diferença fenótipa entre mouros e cristãos da Ibéria. (pt)
- Маври (лат. Mauri) — назва арабів та берберів Північно-Західної Африки, які сповідували іслам, у період VII—XVII ст. Цей термін застосовується також до арабів та берберів, які в 711 році під проводом Таріка ібн Зіяда вдерлися на Піренейський півострів, завоювали заселені вестготами колишні римські колонії, оселилися та запанували там в VIII ст.; також і частина мешканців завойованих територій (та їхніх нащадків), які стали мусульманами. Оскільки деякі з арабських завойовників Іспанії належали до негроїдної раси, цей термін застосовували в XVI—XVII ст. щодо будь-якої людини з темною шкірою. Через свою неточність термін «маври» практично не вживається фахівцями-істориками. Проте прикметнник «мавританський» часто використовують стосовно витворів культури та мистецтва, які були створені на територіях Піренейського півострова, що перебували під мусульманським пануванням. Маврами (Mauri) давні римляни до III ст. н. е. називали нероманізованих місцевих мешканців Північної Африки, які були підпорядковані власним правителям. Вважають, що назва походить від імені стародавнього берберського кочового племені та його державного утворення — королівства Мавретанія, яке стало римською провінцією після того, як останній цар Бокх II (Bocchus II) заповів правління римському імператорові Октавіану в 33 р. до н. е. Територія Мавретанії збігається з сучасними територіями Марокко і Західного Алжиру. (uk)
- 摩尔人（西班牙語：Moro，英語：Moors）是指中世纪伊比利亚半岛（今西班牙和葡萄牙）、西西里島、撒丁尼亞、馬爾他、科西嘉島、马格里布穆斯林居民。历史上，摩尔人主要指在伊比利亚半岛的伊斯兰征服者。直到3世纪，“毛利”这个名字罗马人用来对所有未罗马化的由自己首领统治的北非土著的称呼。摩尔人主要由阿拉伯人和柏柏尔人组成，也有伊比利半岛出身的土著穆斯林（穆拉迪人）。 摩尔人一词在欧洲使用很广泛且略带贬义，一般指穆斯林，特别是西班牙或北非的阿拉伯人或柏柏尔人。在葡萄牙殖民印时代，葡萄牙人在斯里兰卡和印度果阿使用“锡兰摩尔人”和“印度摩尔人”两个词，孟加拉国的穆斯林也被称为“摩尔人”。莎士比亚的《奥赛罗》中的主人公就是“威尼斯的摩尔人”。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La maŭroj (el la romia provinco Mauretania Caesariensis) estis indiĝena berbera popolo, kiu dum la 7-a jarcento islamiĝis. (eo)
- Moor (bahasa Arab: موريون; bahasa Spanyol: Moro) adalah orang Muslim dari zaman pertengahan yang tinggal di Al-Andalus (Semenanjung Iberia termasuk Spanyol dan Portugis zaman sekarang) dan juga Maroko dan Afrika barat, yang budayanya disebut Moorish. Kata ini juga digunakan di Eropa untuk menunjuk orang yang memiliki keturunan Arab atau Afrika. Nama Moor berasal dari suku kuno dan kerajaan Mauritania. (in)
- Met Moren wordt meestal gedoeld op de islamitische bevolking die tijdens de middeleeuwen op het Iberisch Schiereiland, in de Maghreb, Sicilië, Sardinië, Corsica en Malta woonde. De Islamitische veroveraars bestonden voornamelijk uit Arabieren en Berbers. Het begrip is echter ouder, ze heetten ook zo in het leger van Carthago dat tegen de Grieken vocht in 406 v.Chr. en hadden ook die naam in het leger van Hannibal Barkas tijdens de Tweede Punische Oorlog. (nl)
- 무어인(Moor)이란 용어는 이슬람계인으로서 이베리아 반도와 북아프리카에 살았던 사람들을 지칭하는 용어로 쓰였으며, 그들은 아랍계와 베르베르족의 후손들이다. 현재까지도 스페인의 이슬람계는 무어인을 닮은 흔적이 있다. (ko)
- Maurowie – współcześnie mieszkańcy: Mauretanii, części Algierii i Maroka, natomiast w średniowieczu, przez blisko osiem stuleci, ludy (w większości Berberowie z niewielką domieszką Arabów) zamieszkujące znaczne partie Półwyspu Iberyjskiego, wywierające ogromny wpływ na kulturę i architekturę dzisiejszej Hiszpanii i Portugalii. (pl)
- 摩尔人（西班牙語：Moro，英語：Moors）是指中世纪伊比利亚半岛（今西班牙和葡萄牙）、西西里島、撒丁尼亞、馬爾他、科西嘉島、马格里布穆斯林居民。历史上，摩尔人主要指在伊比利亚半岛的伊斯兰征服者。直到3世纪，“毛利”这个名字罗马人用来对所有未罗马化的由自己首领统治的北非土著的称呼。摩尔人主要由阿拉伯人和柏柏尔人组成，也有伊比利半岛出身的土著穆斯林（穆拉迪人）。 摩尔人一词在欧洲使用很广泛且略带贬义，一般指穆斯林，特别是西班牙或北非的阿拉伯人或柏柏尔人。在葡萄牙殖民印时代，葡萄牙人在斯里兰卡和印度果阿使用“锡兰摩尔人”和“印度摩尔人”两个词，孟加拉国的穆斯林也被称为“摩尔人”。莎士比亚的《奥赛罗》中的主人公就是“威尼斯的摩尔人”。 (zh)
- المور والجمع الموريون (بالامازيغية: ⵉⵎⵓⵔⵉⵢⵏ) بالإسبانية (موروس: Moros) بالإنجليزية (مورس: Moors) بالفرنسية (مور: Maures) مصطلح في اللغات الأوربية، ذو استخدام شعبي وعامي يطلق على كل سكان شمال أفريقيا أي المنطقة المغاربية. كما انه يمكن أن يشير بالتحديد إلى الامازيغ المغربيين وبالتحديد أمازيغ موريطنية، وهي منطقة ضمت بعد ذلك شمال وشرق المغرب الحالي وشمال غرب الجزائر.ويطلق من دون تمييز عرقي أو ديني أو ثقافي واضح. أطلق فيما بعد على المزيج العربي والأمازيغي والأوروبي الذي تشكل في شبه الجزيرة الإيبيرية بعد فتح الأندلس. (ar)
- El terme moros o magribins (també anomenat magrebins) fa referència a les persones originàries de la regió nord-occidental de l'Àfrica, el Magrib. Als regnes cristians de la península Ibèrica, era el nom donat als andalusins i, després, als mudèjars i als moriscs. D'altra banda, a causa de la influència espanyola, també s'anomenen moros: (ca)
- Maurové je historické označení obyvatel převážně arabského a berberského původu z muslimských oblastí severní Afriky (Maghrebu) a Pyrenejského poloostrova. Maurové obývali území Sahary – Mauretánii, Mali, Maroko, Alžírsko, část Nigeru, Čadu, Libyi, ale i Gibraltar, Baleáry a Sicílii. Od 8. do 15. století ovládali území Al-Andalus – jižní Španělsko a Portugalsko. Toto období bojů křesťanů s maury je známé jako reconquista – „znovudobývání“ Pyrenejského poloostrova. (cs)
- Οι Μαυριτανοί ήταν οι Μουσουλμάνοι κάτοικοι, κατά την περίοδο του Μεσαίωνα, του Μαρόκου, της Δυτικής Σαχάρας, της Δυτικής Αλγερίας, της Μαυριτανίας, της Ιβηρικής χερσονήσου, της Σικελίας και της Μάλτας. (el)
- Als Mauren (spanisch moros) werden all jene in Nordafrika – teilweise als Nomaden – lebenden Berberstämme verstanden, die vom 7. bis ins 10. Jahrhundert von den Arabern islamisiert wurden und diese bei ihrer Eroberung der Iberischen Halbinsel als kämpfende Truppe unterstützten. Doch ist damit keine homogene Volksgruppe gemeint – die Truppen, die als erste auf das europäische Festland vordrangen, bestanden nur zur Minderheit aus Arabern; der größte Teil der Truppen bestand aus Berbern, die im Gebiet der heutigen Maghreb-Staaten Tunesien, Algerien und Marokko beheimatet waren. Im späteren Mittelalter, insbesondere seit der Zeit der Kreuzzüge, nannte man die Mauren vornehmlich „Sarazenen“. (de)
- El término moro es de uso y coloquial, y puede tener o no connotaciones peyorativas, dependiendo tanto del emisor como del receptor, para designar, sin distinción clara entre religión, etnia o cultura, a los naturales del noroeste de África o Magreb (expresión árabe que comprende todo el oeste de África al norte del Sahara: la actual Mauritania, Marruecos, Argelia, Túnez e incluso Libia).[cita requerida] El término moro no siempre se aplicaba de forma despectiva, sino que según el contexto se presentaba de forma positiva e incluso admirativa. (es)
- Mairu Iparraldeko Afrikako eta, batez ere, antzinako Mauritaniako herritarrak, Al Andalusko herritar musulmanak edo, zentzu zabalean, musulman guztiak deitzeko hitza da. Zenbaitetan gutxiespenez erabili izan da. Era berean, Al Andalus izendatzeko Mairuen lurrak esamoldea erabiltzen zuten, baita izendatzeko ere. (eu)
- Maures (en berbère : ⵉⵎⵓⵔⵉⵢⵏ - Imuriyen) désigne les habitants musulmans et arabes médiévaux d'Ibérie, de Sicile, de Malte et du Maghreb et à l'origine durant l'Antiquité les populations berbères d'Afrique du Nord, tout particulièrement du Maghreb. Les Maures ne furent clairement distingués des Numides que lorsque les Romains eurent connaissance de l'existence de royaumes berbères à l'extrême-ouest. (fr)
- The term Moor, derived from the ancient Mauri, is an exonym first used by Christian Europeans to designate the Muslim inhabitants of the Maghreb, the Iberian Peninsula, Sicily and Malta during the Middle Ages. Moors are not a distinct or self-defined people. The 1911 Encyclopædia Britannica observed that the term had "no real ethnological value." Europeans of the Middle Ages and the early modern period variously applied the name to Arabs and North African Berbers, as well as Muslim Europeans. (en)
- ムーア人（英: Moors）は、中世のマグレブ、イベリア半島、シチリア、マルタに住んでいたイスラム教徒のことで、キリスト教徒のヨーロッパ人が最初に使った外来語である。ムーア人は当初、マグレブ地方の先住民であるベルベル人であった。その後、アラブ人やアラブ化したイベリア人にも適用されるようになった。 ムーア人は明確な民族でもなければ、自らを定義する民族でもない。1911年のブリタニカ百科事典は、この言葉は「民族学的な価値はない」と述べている。中世から近世にかけてのヨーロッパでは、アラブ人や北アフリカのベルベル人、イスラム教徒のヨーロッパ人に様々な呼び名が使われた。 また、ヨーロッパでは、スペインや北アフリカに住むイスラム教徒全般、特にアラブ系やベルベル系の人々を指す、より広範でやや侮蔑的な意味でも使われてきた。植民地時代には、ポルトガル人が南アジアやスリランカに「セイロン・ムーア人」「インド・ムーア人」という呼称を伝え、ベンガル人のムスリムもムーア人と呼ばれた。フィリピンでは、スペイン人の到来以前からの長きにわたるイスラム教徒のコミュニティが、現在では「モロ人」と自称している。これは、スペイン人入植者がイスラム教を信仰していることから導入した外来語である。 (ja)
- Il termine (moro) è usato in contesto non-islamico per indicare i musulmani, specialmente berberi (gli Arabi erano chiamati Saraceni o Agareni) che popolarono parte non trascurabile della Penisola iberica (al-Andalus) per oltre 800 anni e la Sicilia (Emirato di Sicilia) per 264 anni (dall'827 al 1091) e che tuttora costituiscono l'elemento fondamentale autoctono maghrebino.Il termine fu coniato dal tardo latino Mōrus, che proviene da Maurus, "Mauro, abitante della Mauretania" dal greco Mauros, (Μαύρος). (it)
- Mouros, mauritanos, mauros ou sarracenos são considerados, originalmente, os povos oriundos do Norte de África, praticantes do Islão, nomeadamente Marrocos, Argélia, Mauritânia e Saara Ocidental, invasores da região da Península Ibérica, Sicília, Malta e parte de França, durante a Idade Média. Estes povos consistiam fundamentalmente nos grupos étnicos berberes e árabes, que constituem o âmago de etnicidade da África setentrional. O período da Reconquista marca a expulsão destes povos da Península Ibérica, consubstanciando-se também numa cruzada histórica entre a religião dos mouros, o islão, e a religião dos povos da Península Ibérica, o catolicismo. (pt)
- Morer var ursprungligen en benämning som användes av romarna på de berber som bebodde det som romarna kallade Mauretania, och som styrdes av en klan som romarna kallade mauriklanen. Morer kallades sedan de muslimer som under den islamiska expansionen intog och bebodde Iberiska halvön från 700-talet ända till slutet av 1400-talet och grundade al-Andalus. De flesta av dessa var inte araber utan kom till Iberiska halvön från den angränsande västra delen av Nordafrika. (sv)
- Ма́вры (от мн. ч. лат. Mauri (ед. ч. maurus) из греч. аμαύρος — «чёрные, тёмные люди») — население древней Мавретании, исповедовавшие ислам берберы и африканские племена и Европы, в период между VII и XVII веками. (ru)
- Маври (лат. Mauri) — назва арабів та берберів Північно-Західної Африки, які сповідували іслам, у період VII—XVII ст. Цей термін застосовується також до арабів та берберів, які в 711 році під проводом Таріка ібн Зіяда вдерлися на Піренейський півострів, завоювали заселені вестготами колишні римські колонії, оселилися та запанували там в VIII ст.; також і частина мешканців завойованих територій (та їхніх нащадків), які стали мусульманами. Оскільки деякі з арабських завойовників Іспанії належали до негроїдної раси, цей термін застосовували в XVI—XVII ст. щодо будь-якої людини з темною шкірою. Через свою неточність термін «маври» практично не вживається фахівцями-істориками. Проте прикметнник «мавританський» часто використовують стосовно витворів культури та мистецтва, які були створені на тер (uk)
|
_Being_Trampled_by_Conquistadors_Horse_-_Museo_Nacional_del_Virreinato_-_Tepotzotlan_-_Mexico.jpg){kind=link}
