| dbo:abstract
|
- Although the subsoil of Ivory Coast contained many other minerals, none existed in commercially exploitable amounts, given the high costs of extraction. Mining contributed only 1 percent of GDP in 1986. During the precolonial era, gold was extracted from small shafts dug into the earth or from river and streambeds and was traded at the coast or across the Sahara Desert. Efforts under the colonial administration to exploit gold deposits at in the center of the country and at small mines in the southeast proved unprofitable. In 1984 the state-owned and a French mining company formed the Ity Mining Company (Société Minières d'Ity—SMI) to exploit a deposit discovered thirty years earlier at Ity near Danané. Total investment in this period was estimated at CFA F1.2 billion. The gold ore was of medium quality, with a ratio of gold to ore in the range of 8.5 grams per ton. Extraction was to begin in 1987, with output anticipated at 700 kilograms of gold metal during the first two years of operation. Ity estimated an additional investment of CFA F2.3 billion to expand output to 700 kilograms of gold metal a year. SODEMI also located gold deposits in the region of Issia and in the bed, with anticipated annual yields of 100 kilograms and 25 kilograms, respectively. In the mid-1970s, low-grade deposits (less than 50 percent) of iron ore estimated at 585 million tons were assayed at Bangolo near the Liberian border. A consortium representing Japanese, French, British, American, Dutch, and Ivoirian interests was formed to exploit the deposits; however, depressed world prices for iron ore forced the participants to postpone the project indefinitely. Following World War II, diamond mining seemed promising, but by the mid-1980s expectations had waned. The Tortiya diamond mine, operating since 1948, peaked in 1972 when 260,000 carats (52 kg) were mined. In 1980, however, the mine was closed. The Bobi mine near Séguéla produced 270,000 carats (54 kg) per year until the late 1970s; it was closed in 1979. Remaining reserves for Tortiya were estimated at 450,000 carats (90 kg); for Bobi, 150,000 carats (30 kg). Between 1960 and 1966, manganese mines in the region of Grand-Lahou on the coast yielded 180,000 tons of ore per year. In 1970, after world market prices had dropped and production costs had risen, the mines were closed. There were additional unexploited manganese deposits near Odienné. Ivory Coast also had small deposits of colombo-tantalite, ilmenite, cobalt, copper, nickel, and bauxite. (en)
- Горнодобывающая промышленность Кот-д’Ивуара — отрасль промышленности Кот-д'Ивуара по разведке и добыче минеральных ресурсов. Хотя в недрах Кот-д'Ивуара содержится много полезных ископаемых, однако их не существует в коммерчески пригодных для разработки количествах ввиду высокой стоимости добычи. В 1986 году доля горнодобывающей промышленности в ВВП составляла лишь 1%. Инвестиции колониальной администрации в разработку месторождений золота в Кокумбо и на небольших рудниках на юго-востоке оказались нерентабельными. В 1984 году государственная компания SODEMI и Французская горнодобывающая компания основали Горнодобывающую компанию Ити для разработки месторождения, открытого в Ити. Общий объём инвестиций в этот период оценивался в 1,2 млрд. Качество золотой руды была средним, отношение золота к руде составляло 8,5 грамма на тонну. Добыча должна была начаться в 1987 году, и ожидалось, что в течение первых двух лет эксплуатации будет добыто 700 кг золота. По оценкам Ити, дополнительные инвестиции в размере 2,3 млрд франков КФА позволили бы увеличить выпуск до 700 кг золота в год. В середине 1970-х годов низкосортные месторождения железной руды (менее 50 процентов), оцениваемые в 585 миллионов тонн, были найдены в Банголо, недалеко от границы с Либерией. Для разработки месторождений был создан консорциум, представляющий интересы японцев, французов, британцев, американцев и голландцев. Однако снижение мировых цен на железную руду вынудило участников отложить проект на неопределённый срок. Добыча алмазов на Тортийе, начавшаяся в 1948 году, достигла своего пика в 1972 году, когда было добыто 260000 карат алмазов (52 кг), в 1980 году рудник был закрыт. Шахта Боби около Сегелы производила 270000 карат (~54 кг) в год, вплоть до 1979 года. Оставшиеся запасы на острове Тортия оцениваются в 450000 карат (~90 кг), а в шахте Боби — 150000 карат (~30 кг). В период с 1960 по 1966 год на марганцевых рудниках в районе Гранд-Лау добывали до 180000 тонн руды в год. В 1970 году, после того как цены на руды на мировом рынке упали, а производственные издержки возросли, шахты были закрыты. Также в Кот-д'Ивуаре имеются небольшие залежи колумбит-танталита, ильменита, кобальта, меди, никеля и бокситов. (ru)
- Гірнича промисловість Кот-д'Івуару — галузь промисловості Кот-д'Івуару з розвідки та видобутку мінеральних ресурсів. Хоча в надрах Кот-д'Івуару міститься багато корисних копалин, проте їх не існує в комерційно придатних для розробки кількостях через високу вартість видобутку. В 1986 частка гірничодобувної промисловості у ВВП становила лише 1%. Інвестиції колоніальної адміністрації у розробку родовищ золота у і на невеликих копальнях на південному сході виявилися нерентабельними. У 1984 році державна компанія SODEMI і Французька гірничодобувна компанія заснували гірничодобувну компанію Іті для розробки родовища, відкритого в Іті. Загальний обсяг інвестицій у період оцінювався в 1,2 млрд. Якість золотої руди була середнім, ставлення золота до руди становило 8,5 грама на тонну. Видобуток повинен був розпочатися в 1987 році, і очікувалося, що протягом перших двох років експлуатації буде видобуто 700 кг золота. За оцінками Іті, додаткові інвестиції у розмірі 2,3 млрд. франків КФА дозволили б збільшити випуск до 700 кг золота на рік. У 1970-х років низькосортні родовища залізняку (менше 50 відсотків), оцінювані в 585 мільйонів тонн, знайшли в Банголо, неподалік кордону з Ліберією. Для розробки родовищ був створений консорціум, що представляє інтереси японців, французів, британців, американців та голландців. Проте зниження світових цін на залізняк змусило учасників відкласти проект на невизначений термін. Видобуток алмазів на Тортії, що почалася в 1948 році, досяг свого піку в 1972 році, коли було видобуто 260000 карат алмазів (52 кг), в 1980 рудник був закритий. Шахта Бобі біля Сегели виробляла 270 000 карат (~54 кг) на рік, аж до 1979 року. Залишилися на острові Тортія оцінюються в 450000 карат (~90 кг), а в шахті Бобі - 150000 карат (~30 кг). У період з 1960 по 1966 рік на марганцевих копальнях у районі видобували до 180000 тонн руди на рік. У 1970 році, після того, як ціни на руди на світовому ринку впали, а виробничі витрати зросли, шахти були закриті. Також у Кот-д'Івуарі є невеликі поклади колумбіт-танталіту, ільменіту, кобальту, міді, нікелю та бокситів. (uk)
|
