| dbo:abstract
|
- ميخائيل ماتفيفيتش خيراسكوف (5 نوفمبر 1733 - 9 أكتوبر 1807) (بالروسية: Михаи́л Матве́евич Хера́сков) شاعر روسي ملحمي من القرن الثامن عشر. (ar)
- Mikhaïl Kheràskov (rus: Михаил Матвеевич Херасков) (Pereiàslav, 25 d'octubre de 1733 (Julià) - Moscou, 27 de setembre de 1807 (Julià)), nom complet amb patronímic Mikhaïl Matvéievitx Kheràskov, fou un poeta i escriptor rus. Segons el seu pare provenia d'una família de boiars de Valàquia, els , que durant el govern del tsar Pere I havien emigrat a Rússia. És conegut habitualment pel fet de ser l'autor del poema èpic "" (1771-1779), en línia amb la tradició d'Homer i Virgili, sobre la per part d'Ivan el Terrible el 1552. Fou una figura activa de la maçoneria russa i co-propietari d'una finca prop d'Otxàkovo (actualment part de Moscou). Des del 1756 estigué al servei de la , i en fou també el seu director (1763-1770) i conservador (1778-1802). Fundà la . Fou membre de l' i fundador dels primers teatres de Moscou. Publicà revistes literàries i educatives, com ara Poléznoie uvesselénie rus: «Полезное увеселение» (1760-1762) i Svobódnie txassí rus: «Свободные часы». Al final de la seva vida va col·laborar amb la revista rus: « Вестник Европы » Véstnik Ievropi. Fou membre de l' des de la seva fundació (1783) i titular de l' de segon grau (1786). Va acabar la seva carrera amb el rang de (1802) i en 1799 va ser guardonat amb l' de primer grau. En la història de la literatura russa fou l'últim representant del classicisme del segle XVIII, en una obra que representà un canvi de tendència en la història de la literatura russa envers el sentimentalisme Juntament amb grans poemes èpics ("La batalla de Txesmesski", "Vladímir renascut", "Bakhariana"), va crear novel·les didàctiques ( "Numa, o la florida de Roma", "Cadme i Harmonia", "Polidor fill de Cadme i Harmonia"). El punt àlgid del seu reconeixement públic li va arribar en la dècada del 1790, però llavors va començar la publicació de les seves "creacions" en 12 parts (1796-1803), i en la dècada del 1820 va començar una nova avaluació crítica de la seva obra creadora. La tradició russa èpica, establerta per Kheràskov, va influir significativament en la literatura fins a la dècada del 1840, i després va quedar oblidada. Les seves obres es reimprimiren rarament com a "llibre de text per a l'educació." Només ben entrat el segle XX (1961) es va publicar una reimpressió dels seus textos poètics i dramàtics a una gran sèrie titulada "Biblioteca del poeta.". (ca)
- Michail Matwejewitsch Cheraskow (russisch Михаил Матвеевич Херасков; * 25. Oktoberjul. / 5. November 1733greg. in Perejaslawl, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich; † 27. Septemberjul. / 9. Oktober 1807greg. in Moskau, Russisches Kaiserreich) war ein russischer Dichter und Schriftsteller. Er ist u. a. der Schöpfer des später als Freimaurer-Lied bekannt gewordenen Textes Kol' Slawen. (de)
- Mijaíl Matvéievich Jeráskov fue un notable poeta y dramaturgo clasicista ruso. (es)
- Mikhail Matveyevich Kheraskov (Russian: Михаи́л Матве́евич Хера́сков; 5 November [O.S. 25 October] 1733 – 9 October [O.S. 27 September] 1807) was Russian poet and playwright. A leading figure of the Russian Enlightenment, Kheraskov was regarded as the most important Russian poet by Catherine the Great and her contemporaries. Kheraskov's father was a Wallachian boyar who settled in Ukraine. Patronized by his Freemason friends, Mikhail furthered his education abroad and was appointed dean of the Moscow University in 1763 at the age of 30. In 1771–1779, he wrote the Rossiad (Russian: Россиада, Rossiada), the first Russian epic in the tradition of Homer and Virgil, about Ivan the Terrible's taking of Kazan in 1552. The Rossiad's only rival for the title of the longest poem in the Russian language is Kheraskov's Vladimir Reborn (1785), concerned with the baptism of Kievan Rus. Somewhat more popular is his oriental tale Bakhariana (1803). Kheraskov also wrote 20 plays but, like the rest of his writings, they have been largely neglected by posterity. He spent much of his time in Grebnevo, his manorial estate near Moscow. (1791–1837, Russian guitarist-virtuoso and guitar composer) was a godson of Mikhail Kheraskov. (en)
- Mikhaïl Matveïevitch Kheraskov (en russe : Михаи́л Матве́евич Хера́сков), né le 25 octobre 1733 (5 novembre 1733 dans le calendrier grégorien) à Pereïaslav et mort le 27 septembre 1807 (9 octobre 1807 dans le calendrier grégorien) à Moscou, est un linguiste, poète, dramaturge et écrivain russe. Figure de proue des Lumières russes, Kheraskov était considéré par Catherine la Grande et ses contemporains comme le plus important poète russe. . (fr)
- ミハイル・マトヴェーヴィッチ・ヘラースコフ（ロシア語:Михаи́л Матве́евич Хера́сков、ラテン文字表記例:Mikhail Matveyevich Kheraskov、1733年11月5日（旧暦では10月25日） - 1807年10月9日（旧暦では9月27日））は、ロシア帝国（現:ウクライナ、キエフ州ペレヤスラウ＝フメリニツキー）出身の詩人、小説家。日本語では「ヘラスコフ」とも表記する。 1771年から1779年にかけて著されたイヴァン雷帝のを扱った代表作『』は、12章9000行からなるロシア最初の叙事詩となった（後述）。 また、1785年頃に著された『ロシアーダ』と共に評されるヘラースコフの叙事詩に『復活せるヴラディーミル（Владимир возрожденный）』があり、この作品はを謳った作品として名高い。 なお、ヘラースコフは熱心なフリーメイソンリー（フリーメイソンの会員）としても活躍し、モスクワ大学の学長を務めた。 日本での評価に、ロシア文学者の木村浩はヘラースコフの『ロシアーダ』をロシア古典主義の最後を飾るものとしている。 (ja)
- Michail Matveevič Cheraskov (Perejaslav, 5 novembre 1733 – Mosca, 9 ottobre 1807) è stato uno scrittore russo. (it)
- Michaił Matwiejewicz Chieraskow (ros. Михаи́л Матве́евич Хера́сков, ur. 5 listopada 1733 w Perejasławiu, zm. 9 października 1807 w Moskwie) – rosyjski pisarz. Był potomkiem wołoskich bojarów. Działał w wolnomularstwie, gdzie uzyskał duże wpływy, w literaturze był przedstawicielem późnego klasycyzmu i wczesnego sentymentalizmu. Jest autorem poematów heroicznych, m.in. Rossijady(1779) opowiadąjącego o zdobyciu Kazania przez Iwana Groźnego, tragedii Wieniecyanskaja monachinia (1758), łzawych komedii sentymentalnych i powieści dydaktycznych, m.in. Numa pompilij, ili Procwietajuszczij Rim (1768), o idealnym państwie rządzonym przez filozofa na tronie. (pl)
- Michail Matvjejevitj Cheraskov (ryska: Михаил Матвеевич Херасков), född 5 november (gamla stilen: 25 oktober) 1733 i Perejaslav, död 9 oktober (gamla stilen: 27 september) 1807 i Moskva, var en rysk författare. Cheraskov var vice president i bergskollegiet och kurator vid Moskvauniversitetet. Han var den siste typiske representanten för den pseudoklassiska skolan i Ryssland. Upplyst och bildad, var han dock som poet föga betydande. Den första upplagan av hans skrifter utkom 1779, däribland den flera gånger omtryckta Rossiada, hjältedikt i 12 sånger om det tatariska Kazans erövring av Ivan Vasiljevitj, närmast en efterbildning av Voltaires "Henriade". (sv)
- Михаи́л Матве́евич Хера́сков (25 октября [5 ноября] 1733, Переяславль — 27 сентября [9 октября] 1807, Москва) — русский поэт, писатель и драматург эпохи Просвещения. По отцу происходил из валашского боярского рода Хереску. Наиболее известен как автор огромной по объёму эпической поэмы «Россиада» (1771—1779). Деятель российского масонства, совладелец подмосковной усадьбы Очаково. С 1756 года состоял на службе в Московском университете, его директор (1763—1770) и куратор (1778—1802). Основатель Московского университетского пансиона. Член Вольного российского собрания, основатель первых московских театров. Издатель литературно-просветительских журналов «Полезное увеселение» (1760—1762) и «Свободные часы» (1763), в конце жизни сотрудничал с журналом «Вестник Европы». Член Академии Российской от самого её основания (1783), кавалер ордена Святого Владимира II степени (1786). Завершил карьеру в чине действительного тайного советника (1802), в 1799 году награждён орденом Святой Анны I степени. В истории русской литературы остался как последний представитель классицизма XVIII века, в творчестве которого наметился поворот к сентиментализму. Параллельно с большими эпическими поэмами («Чесмесский бой», «Владимир Возрождённый», «Бахариана»), он создавал дидактические романы («Нума, или Процветающий Рим», «Кадм и Гармония», «Полидор, сын Кадма и Гармонии»). Пик общественного признания Хераскова пришёлся на 1790-е годы, тогда же началось издание его «Творений» в 12 частях (1796—1803), но уже в 1820-х годах началась критическая переоценка его творческих достижений. Традиция русской эпопеи, заложенная Херасковым, заметно влияла на литературу вплоть до начала 1840-х годов, затем он оказался забыт, его сочинения редко и нерегулярно издавались в «учебно-хрестоматийном порядке». Единственное в XX веке более или менее представительное переиздание его поэтических и драматургических текстов увидело свет в 1961 году в большой серии «». (ru)
- Миха́йло Матві́йович Хераско́в (25 жовтня (5 листопада) 1733, Переяслав — 27 вересня (9 жовтня) 1807, Москва) — український поет, письменник і драматург епохи Просвітництва. За батьковою лінією походив із волоського боярського роду Хереску. Найбільшу славу здобув завдяки написанню величезної за обсягом епічної поеми » (1771—1779). Діяч російського масонства, співвласник підмосковної садиби . Із 1756 року перебував на службі в , його директор (1763—1770) і куратор (1778—1802). Засновник . Член , засновник перших московських театрів. Видавець літературно-просвітницьких журналів «Корисне звеселяння» (1760—1762) і «Вільні часи» (1763), наприкінці життя співпрацював із журналом ». Академії Російської з часу її заснування (1783), кавалер ордену Святого Володимира II ступеня (1786). Завершив кар'єру в чині дійсного таємного радника (1802), 1799 року був нагороджений орденом Святої Анни I ступеня. В історії російської літератури залишився як останній представник класицизму XVIII століття, в творчості якого намітився поворот до сентименталізму. Паралельно з великими епічними поемами («Чесмеська битва», «Володимир Відроджений», «Бахаріана»), він створював дидактичні романи («Нума, або Процвітаючий Рим Процветающий Рим», «Кадм і Гармонія», «Полідор, син Кадма та Гармонії»). Пік визнання громадськістю Хераскова припав на 1790-ті роки, тоді ж почалось видання його «Витворів» у 12 частинах (1796—1803), однак вже в 1820-х роках почалась критична переоцінка його творчих здобутків. Традиція російської епопеї, закладена Херасковим, помітно вплинула на літературу аж до початку 1840-х років, відтак його забули, його твори рідко та нерегулярно перевидавали в «навчально-хрестоматійному порядку». Єдине в XX столітті більш-менш показне перевидання його поетичних і драматургічних текстів побачило світ 1961 року у великій серії «Бібліотеки поета». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- ميخائيل ماتفيفيتش خيراسكوف (5 نوفمبر 1733 - 9 أكتوبر 1807) (بالروسية: Михаи́л Матве́евич Хера́сков) شاعر روسي ملحمي من القرن الثامن عشر. (ar)
- Michail Matwejewitsch Cheraskow (russisch Михаил Матвеевич Херасков; * 25. Oktoberjul. / 5. November 1733greg. in Perejaslawl, Gouvernement Kiew, Russisches Kaiserreich; † 27. Septemberjul. / 9. Oktober 1807greg. in Moskau, Russisches Kaiserreich) war ein russischer Dichter und Schriftsteller. Er ist u. a. der Schöpfer des später als Freimaurer-Lied bekannt gewordenen Textes Kol' Slawen. (de)
- Mijaíl Matvéievich Jeráskov fue un notable poeta y dramaturgo clasicista ruso. (es)
- Mikhaïl Matveïevitch Kheraskov (en russe : Михаи́л Матве́евич Хера́сков), né le 25 octobre 1733 (5 novembre 1733 dans le calendrier grégorien) à Pereïaslav et mort le 27 septembre 1807 (9 octobre 1807 dans le calendrier grégorien) à Moscou, est un linguiste, poète, dramaturge et écrivain russe. Figure de proue des Lumières russes, Kheraskov était considéré par Catherine la Grande et ses contemporains comme le plus important poète russe. . (fr)
- ミハイル・マトヴェーヴィッチ・ヘラースコフ（ロシア語:Михаи́л Матве́евич Хера́сков、ラテン文字表記例:Mikhail Matveyevich Kheraskov、1733年11月5日（旧暦では10月25日） - 1807年10月9日（旧暦では9月27日））は、ロシア帝国（現:ウクライナ、キエフ州ペレヤスラウ＝フメリニツキー）出身の詩人、小説家。日本語では「ヘラスコフ」とも表記する。 1771年から1779年にかけて著されたイヴァン雷帝のを扱った代表作『』は、12章9000行からなるロシア最初の叙事詩となった（後述）。 また、1785年頃に著された『ロシアーダ』と共に評されるヘラースコフの叙事詩に『復活せるヴラディーミル（Владимир возрожденный）』があり、この作品はを謳った作品として名高い。 なお、ヘラースコフは熱心なフリーメイソンリー（フリーメイソンの会員）としても活躍し、モスクワ大学の学長を務めた。 日本での評価に、ロシア文学者の木村浩はヘラースコフの『ロシアーダ』をロシア古典主義の最後を飾るものとしている。 (ja)
- Michail Matveevič Cheraskov (Perejaslav, 5 novembre 1733 – Mosca, 9 ottobre 1807) è stato uno scrittore russo. (it)
- Michaił Matwiejewicz Chieraskow (ros. Михаи́л Матве́евич Хера́сков, ur. 5 listopada 1733 w Perejasławiu, zm. 9 października 1807 w Moskwie) – rosyjski pisarz. Był potomkiem wołoskich bojarów. Działał w wolnomularstwie, gdzie uzyskał duże wpływy, w literaturze był przedstawicielem późnego klasycyzmu i wczesnego sentymentalizmu. Jest autorem poematów heroicznych, m.in. Rossijady(1779) opowiadąjącego o zdobyciu Kazania przez Iwana Groźnego, tragedii Wieniecyanskaja monachinia (1758), łzawych komedii sentymentalnych i powieści dydaktycznych, m.in. Numa pompilij, ili Procwietajuszczij Rim (1768), o idealnym państwie rządzonym przez filozofa na tronie. (pl)
- Mikhaïl Kheràskov (rus: Михаил Матвеевич Херасков) (Pereiàslav, 25 d'octubre de 1733 (Julià) - Moscou, 27 de setembre de 1807 (Julià)), nom complet amb patronímic Mikhaïl Matvéievitx Kheràskov, fou un poeta i escriptor rus. Segons el seu pare provenia d'una família de boiars de Valàquia, els , que durant el govern del tsar Pere I havien emigrat a Rússia. És conegut habitualment pel fet de ser l'autor del poema èpic "" (1771-1779), en línia amb la tradició d'Homer i Virgili, sobre la per part d'Ivan el Terrible el 1552. (ca)
- Mikhail Matveyevich Kheraskov (Russian: Михаи́л Матве́евич Хера́сков; 5 November [O.S. 25 October] 1733 – 9 October [O.S. 27 September] 1807) was Russian poet and playwright. A leading figure of the Russian Enlightenment, Kheraskov was regarded as the most important Russian poet by Catherine the Great and her contemporaries. Kheraskov's father was a Wallachian boyar who settled in Ukraine. Patronized by his Freemason friends, Mikhail furthered his education abroad and was appointed dean of the Moscow University in 1763 at the age of 30. (en)
- Michail Matvjejevitj Cheraskov (ryska: Михаил Матвеевич Херасков), född 5 november (gamla stilen: 25 oktober) 1733 i Perejaslav, död 9 oktober (gamla stilen: 27 september) 1807 i Moskva, var en rysk författare. (sv)
- Михаи́л Матве́евич Хера́сков (25 октября [5 ноября] 1733, Переяславль — 27 сентября [9 октября] 1807, Москва) — русский поэт, писатель и драматург эпохи Просвещения. По отцу происходил из валашского боярского рода Хереску. Наиболее известен как автор огромной по объёму эпической поэмы «Россиада» (1771—1779). Деятель российского масонства, совладелец подмосковной усадьбы Очаково. С 1756 года состоял на службе в Московском университете, его директор (1763—1770) и куратор (1778—1802). Основатель Московского университетского пансиона. Член Вольного российского собрания, основатель первых московских театров. Издатель литературно-просветительских журналов «Полезное увеселение» (1760—1762) и «Свободные часы» (1763), в конце жизни сотрудничал с журналом «Вестник Европы». Член Академии Российской о (ru)
- Миха́йло Матві́йович Хераско́в (25 жовтня (5 листопада) 1733, Переяслав — 27 вересня (9 жовтня) 1807, Москва) — український поет, письменник і драматург епохи Просвітництва. За батьковою лінією походив із волоського боярського роду Хереску. Найбільшу славу здобув завдяки написанню величезної за обсягом епічної поеми » (1771—1779). Діяч російського масонства, співвласник підмосковної садиби . Із 1756 року перебував на службі в , його директор (1763—1770) і куратор (1778—1802). Засновник . Член , засновник перших московських театрів. Видавець літературно-просвітницьких журналів «Корисне звеселяння» (1760—1762) і «Вільні часи» (1763), наприкінці життя співпрацював із журналом ». Академії Російської з часу її заснування (1783), кавалер ордену Святого Володимира II ступеня (1786). Завершив кар (uk)
|
