| dbo:abstract
|
- Maria Teresa I d'Àustria (Viena, Sacre Imperi Romanogermànic 1717 - íd. 1780) fou una arxiduquessa d'Àustria que alhora fou duquessa de Milà, reina d'Hongria i Bohèmia (1740-1780), gran duquessa consort de la Toscana i emperadriu consort del Sacre Imperi Romanogermànic. Última descendent directa per via masculina dels Habsburg, a partir d'ella, els seus descendents es cognomenaren Habsburg-Lorena. (ca)
- ماريا تيريزا (1717-1780) إمبراطورة رومانية مقدسة القرينة، وبحكم القانون وملكة للمجر وبوهيميا، كانت ذات نفوذ قوي في الشؤون الأوروبية وواحدة من أحكم وأقدر الحكام في تاريخ النمسا، وقامت بمساعدة مستشارها شديد الذكاء ورئيس الوزراء الأمير كونيتن بإدارة الشؤون الخارجية بمهارة. وقد عملت إصلاحاتها الاقتصادية على زيادة رفاهية إمبراطوريتها، وكان لها 16 من الأبناء والبنات، كانت إحداهنّ ماري أنطوانيت ملكة لفرنسا. (ar)
- Marie Terezie, celým jménem Marie Terezie Valpurga Amálie Kristýna, německy Maria Theresia Walburga Amalia Christiana (13. května 1717 Vídeň – 29. listopadu 1780, Vídeň), z rodu Habsburků byla arcivévodkyně rakouská, královna uherská (oficiálně uherský král, Rex Hungariae), královna česká a markraběnka moravská atd. Byla jedinou vládnoucí ženou na českém trůně. Jejím manželem se 14. února 1736 stal František I. Štěpán Lotrinský. Přestože měla nástupnická práva zajištěna Pragmatickou sankcí, kterou v předešlých letech uznala za cenu různých ústupků většina evropských mocností, po smrti otce Karla VI. byly její nároky zpochybněny především ze strany Pruska a Francie. Hned od počátku její vlády byly vedeny války o rakouské dědictví, které přerostly v celoevropský konflikt. V této válce ztratila Slezsko a pokus o jeho opětovné získání nebyl úspěšný ani v následující sedmileté válce. V návaznosti na vojenské konflikty přistoupila k řadě reforem (Tereziánské reformy), které se primárně týkaly armády a centralizace státní správy. K nejvýznamnějším reformám s přesahem až do současnosti patřilo zavedení povinné školní docházky (1774). Zásahy do chodu habsburské moarchie v duchu osvícenského absolutismu probíhaly v součinnosti s významnými osobnostmi z řad šlechty (hrabě Bedřich Haugwitz, kníže Václav Antonín Kounic), v oblasti zdravotnictví prosadil svůj vliv její osobní lékař Gerard van Swieten. V roce 1743 byla korunována českou královnou a po několika dalších pobytech v Praze iniciovala rozsáhlou přestavbu Pražského hradu do jeho současné podoby (1753–1775, architekt Nicolò Pacassi). Se svým manželem měla celkem 16 dětí, z nichž šest zemřelo v dětském věku. Synové Josef II. (1741–1790) a Leopold II. (1745–1792) se postupně stali římskými císaři. Z dcer se stala nejznámější nejmladší Marie Antoinetta (1755–1793), jejíž sňatek s Ludvíkem XVI.. stvrdil spojenectví s Francií uzavřené již před sedmiletou válkou. (cs)
- Η Μαρία Θηρεσία (Maria Theresia, 13 Μαΐου 1717 – 29 Νοεμβρίου 1780) από τον Οίκο των Αψβούργων ήταν η μόνη γυναίκα κυβερνήτης των κτήσεων των Αψβούργων και η τελευταία εκπρόσωπος του οίκου αυτού. Ήταν μονάρχης της Αυστρίας, της Ουγγαρίας, της Κροατίας, της Βοημίας, της Τρανσυλβανίας, της Μάντοβα, του Μιλάνου, της Πάρμας και Αυστριακών Κάτω Χωρών. Με τον γάμο της έγινε Δούκισσα της Λωρραίνης, Μεγάλη Δούκισσα της Τοσκάνης και Αυτοκράτειρα, δηλαδή σύζυγος του Αυτοκράτορα, της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας. (el)
- Maria Tereza de Aŭstrio ankaŭ nomata Maria Teresia (germane: Maria Theresia Walburga Amalia Christina, 1717 – 1780) estis la ununura regantino de la Habsburga dinastio kaj la lasta reganto de la Domo de Habsburgo (postaj regantoj estis konataj kiel Habsburgo-Loreno). Ŝi regis super la tiamaj teritorioj de Aŭstrio, Hungario, Kroatio, Bohemio, Mantuo, Milano, Lodomerio kaj Galicio, la Aŭstria Nederlando kaj Parmo. Pro sia edziĝo kun Francisko la 1-a Stefano, ŝi estis laŭnome Granda Dukino de Toskanio, Dukino de Loreno, Reĝino de Germanio kaj Imperiestrino de la Sankta Romia Imperio. Ŝiaj gepatroj estis Karolo la 6-a de Habsburgo, imperiestro de la Sankta Romia Imperio, kaj (filino de duko de Brunsvigo-Wolfenbüttel). Ŝi estis baptita kiel: Maria Theresia Walburga Amalia Christina. Ŝi parolis latine, germane, itale, france kaj hispane (eo)
- Maria Theresia von Österreich (* 13. Mai 1717 in Wien; † 29. November 1780 ebenda) war eine Fürstin aus dem Hause Habsburg. Die von 1740 bis zu ihrem Tod regierende Erzherzogin von Österreich und Königin u. a. von Ungarn (mit Kroatien) und Böhmen zählte zu den prägenden Monarchen der Ära des aufgeklärten Absolutismus. Nach dem Tod des Wittelsbachers Karl VII. 1745 erreichte sie die Wahl und Krönung ihres Gatten Franz I. Stephan zum römisch-deutschen Kaiser. Ohne eigene Hausmacht und ohne nennenswerte militärische oder politische Begabung widmete sich Franz Stephan vor allem der finanziellen Absicherung der kaiserlichen Familie, worin er sehr erfolgreich war. Die Regierungsgeschäfte der Habsburgermonarchie führte seine Frau allein. Wie jede Gattin eines Kaisers wurde sie, obwohl nicht selbst gekrönt, als Kaiserin tituliert. Maria Theresia musste unmittelbar nach Antritt der Herrschaft den Österreichischen Erbfolgekrieg bestehen. Zwar büßte sie 1748 im Frieden von Aachen den größten Teil Schlesiens und die Grafschaft Glatz an Friedrich II. von Preußen sowie die Herzogtümer Parma und Piacenza und Guastalla an Philipp, Infant von Spanien, ein, konnte aber alle weiteren Habsburger-Besitzungen wahren. In der Folge betrieb sie eine umfassende Reformpolitik in verschiedenen Bereichen. Dazu gehörten die Staatsorganisation, das Justiz- und das Bildungswesen. In der Wirtschaftspolitik verfolgte sie eine neuere Form des Merkantilismus. Im Sinne des aufgeklärten Absolutismus wurde die Bedeutung der Stände und partikularen Kräfte zurückgedrängt und dadurch der Zentralstaat gestärkt. Außenpolitisch suchte Maria Theresia den Ausgleich mit Frankreich. Nach dem Siebenjährigen Krieg musste sie endgültig auf Schlesien verzichten. Im Zuge der Ersten Polnischen Teilung erwarb sie Galizien. Nach dem Tod ihres Ehemannes 1765 machte sie ihren Sohn Joseph II., der bereits als designierter Nachfolger des Vaters 1764 zum römisch-deutschen König gekrönt worden war, zum Mitregenten in den habsburgischen Erblanden. Allerdings erwies sich aufgrund unterschiedlicher politischer Vorstellungen die Zusammenarbeit zwischen Mutter und Sohn als relativ schwierig. Joseph II. war der erste Monarch des durch seine Eltern begründeten Hauses Habsburg-Lothringen, das bis 1918 regierte. (de)
- Maria Teresa I.a Austriakoa, izen osoa Maria Theresia Walburga Amalia Christina von Österreich, (Viena, 1717ko maiatzaren 13a - Viena, 1780ko azaroaren 29a) Austriako artxidukesa (1740-1780), Hungariako eta Bohemiako erregina, Milango dukesa eta Germaniako Erromatar Inperio Santuko enperatriz ezkontidea izan zen. (eu)
- María Teresa I de Austria (Viena, 13 de mayo de 1717-Viena, 29 de noviembre de 1780) fue la primera y única mujer que gobernó sobre los dominios de los Habsburgo y la última jefa de la casa de Habsburgo, pues a partir de su matrimonio la dinastía pasó a llamarse Casa de Habsburgo-Lorena. Fue archiduquesa y soberana de Austria, Hungría, Bohemia y Croacia, duquesa de Mantua, Milán, Galitzia y Lodomeria, Parma y los Países Bajos Austríacos desde 1740 hasta su muerte. Por su matrimonio con Francisco I, fue también emperatriz consorte del Sacro Imperio Romano Germánico, duquesa de Lorena y gran duquesa de Toscana. Está considerada como una déspota ilustrada y fue la cabeza de uno de los Estados más importantes de su época, pues gobernó gran parte de la Europa Central. Su reinado de 40 años comenzó con la muerte de su padre Carlos VI, en octubre de 1740. Su ascenso al trono solo fue posible con la promulgación de la Pragmática Sanción de 1713, ya que los territorios de los Habsburgo estaban regidos por la Ley Sálica, que impedía la sucesión femenina. Cuando este murió, Sajonia, Prusia, Baviera y Francia rechazaron el documento que habían reconocido como legítimo hasta entonces. Prusia invadió la provincia de Silesia y provocó un conflicto de nueve años, conocido como la guerra de sucesión austríaca. Más tarde, María Teresa intentaría sin éxito reconquistar Silesia durante la guerra de los Siete Años. Se casó con Francisco Esteban de Lorena, el futuro Francisco I del Sacro Imperio Romano Germánico, y tuvo con él 16 hijos, entre ellos las reinas María Antonieta de Austria y María Carolina de Austria, la duquesa María Amelia de Habsburgo-Lorena y dos emperadores del Sacro Imperio Romano Germánico: José II y Leopoldo II (ambos cogobernantes de Austria y Bohemia, junto con su madre). María Teresa fue responsable de la mayoría de las grandes reformas financieras y educativas realizadas en sus dominios, con el apoyo del conde Federico Guillermo de Haugwitz y Gottfried van Swieten, promovió el comercio, desarrolló la agricultura y reorganizó el ejército austriaco, lo que fortaleció la posición internacional de Austria. Sin embargo, se negó a permitir la tolerancia religiosa, lo que hizo que sus contemporáneos calificaran su régimen como prejuicioso y supersticioso. Como joven monarca que luchó en dos guerras dinásticas, María Teresa creía que su causa debería ser la de sus súbditos, pero, en sus últimos años, pasó a creer que su causa era la que debía prevalecer. (es)
- Maria Theresa Walburga Amalia Christina (German: Maria Theresia; 13 May 1717 – 29 November 1780) was ruler of the Habsburg dominions from 1740 until her death in 1780, and the only woman to hold the position suo jure (in her own right). She was the sovereign of Austria, Hungary, Croatia, Bohemia, Transylvania, Mantua, Milan, Lodomeria and Galicia, the Austrian Netherlands, and Parma. By marriage, she was Duchess of Lorraine, Grand Duchess of Tuscany and Holy Roman Empress. Maria Theresa started her 40-year reign when her father, Emperor Charles VI, died on 20 October 1740. Charles VI paved the way for her accession with the Pragmatic Sanction of 1713 and spent his entire reign securing it. He neglected the advice of Prince Eugene of Savoy, who believed that a strong military and a rich treasury were more important than mere signatures. Eventually, Charles VI left behind a weakened and impoverished state, particularly due to the War of the Polish Succession and the Russo-Turkish War (1735–1739). Moreover, upon his death, Saxony, Prussia, Bavaria, and France all repudiated the sanction they had recognised during his lifetime. Frederick II of Prussia (who became Maria Theresa's greatest rival for most of her reign) promptly invaded and took the affluent Habsburg province of Silesia in the seven-year conflict known as the War of the Austrian Succession. In defiance of the grave situation, she managed to secure the vital support of the Hungarians for the war effort. During the course of the war, Maria Theresa successfully defended her rule over most of the Habsburg monarchy, apart from the loss of Silesia and a few minor territories in Italy. Maria Theresa later unsuccessfully tried to recover Silesia during the Seven Years' War. Though she was expected to cede power to her husband, Emperor Francis I, and her eldest son, Emperor Joseph II, who were officially her co-rulers in Austria and Bohemia, Maria Theresa was the absolute sovereign who ruled with the counsel of her advisers. Maria Theresa promulgated institutional, financial, medical and educational reforms, with the assistance of Wenzel Anton of Kaunitz-Rietberg, Friedrich Wilhelm von Haugwitz and Gerard van Swieten. She also promoted commerce and the development of agriculture, and reorganised Austria's ramshackle military, all of which strengthened Austria's international standing. However, she despised Jews and Protestants, and on certain occasions she ordered their expulsion to remote parts of the realm. She also advocated for the state church. (en)
- Maria Theresia Walburga Amalia Christina (13 Mei 1717 – 29 November 1780) adalah satu-satunya penguasa wanita yang pernah ada dalam sejarah Habsburg. Ia juga merupakan penguasa terakhir Wangsa Habsburg, karena secara teknis Wangsa Habsburg digantikan oleh Wangsa Habsburg-Lorraine setelah ia meninggal. Selain itu, ia merupakan penguasa Austria, Hongaria, Kroasia, Böhmen, Transilvania, Mantova, Milan, Galisia dan Lodomeria, Belanda Austria, dan Parma. Berkat pernikahannya, ia juga menjadi Adipati Wanita Lorraine, Haryapatih Wanita Toscana, dan Maharani Romawi Suci. Masa kekuasaannya selama 40 tahun dimulai setelah ayahnya, Kaisar Karl VI, tutup usia pada Oktober 1740. Karl VI telah membuka jalan bagi Maria Theresia untuk menjadi penerus dengan memberlakukan Sanctio Pragmatica 1713, dan sang mendiang kaisar juga telah mencurahkan segala jerih payah agar titah tersebut tetap ditegakkan. Namun, ia mengabaikan saran dari Pangeran Eugène de Savoie, bahwa pasukan yang kuat dan anggaran yang berlimpah itu lebih penting daripada sekadar tanda tangan dari negara lain. Pada akhirnya, Karl VI meninggalkan sebuah negara yang melarat dengan pasukan yang lemah, terutama akibat Perang Pewaris Polandia dan Perang Rusia-Turki (1735–1739). Setelah Karl VI mangkat, Sachsen, Prusia, Bayern, dan Prancis menolak Sanctio Pragmatica walaupun mereka sudah pernah mengakuinya pada masa pemerintahan Karl VI. Friedrich II dari Prusia (yang kemudian menjadi musuh bebuyutan Maria Theresia) langsung melancarkan serangan dan merebut provinsi Habsburg yang kaya di Schlesien dalam konflik yang berkecamuk selama tujuh tahun yang dikenal dengan sebutan Perang Pewaris Austria. Untuk menghadapi ancaman dari negara-negara ini, Maria Theresia berhasil mendapatkan dukungan yang amat penting dari Hongaria. Kemudian, selama berlangsungnya perang ini, Maria Theresia mampu mempertahankan sebagian besar wilayahnya, walaupun ia harus merelakan Schlesien dan beberapa wilayah kecil di Italia. Maria Theresia kemudian mencoba merebut kembali Schlesien selama Perang Tujuh Tahun, tetapi upaya ini tidak membuahkan hasil. Maria Theresia dan suaminya, Franz Stephan, dikaruniai sebelas anak perempuan (termasuk Marie Antoinette yang kelak akan menjadi Ratu Prancis, Maria Karolina yang kemudian menjadi Ratu Napoli dan Sisilia, dan Maria Amalia yang akan menjadi Adipati Wanita Parma), serta lima anak laki-laki, termasuk dua orang yang kelak akan menjadi Kaisar Romawi Suci, Joseph II dan Leopold II. Dari keenam belas anak yang ada, hanya sepuluh yang mampu bertahan hidup hingga mencapai usia dewasa. Meskipun Maria Theresia diperkirakan akan menyerahkan kekuasaan kepada Franz dan Joseph (keduanya secara resmi berperan sebagai orang-orang yang berkuasa bersama dengannya di Austria dan Böhmen), Maria Theresia adalah seorang penguasa mutlak yang menjalankan pemerintahan berdasarkan masukan dari penasihat-penasihatnya. Ia mengkritik dan menentang banyak tindakan yang diambil oleh Joseph. Maria Theresia melancarkan reformasi pemerintahan, keuangan, dan pendidikan dengan dukungan dari Wenzel Anton von Kaunitz-Rietberg, Graf Friedrich Wilhelm von Haugwitz, dan Gerard van Swieten. Ia juga menggalakkan perdagangan dan mengembangkan pertanian, dan merombak militer Austria, sehingga ia berhasil memperkuat kedudukan Austria di mata dunia. Namun, ia sangat tidak menyukai orang Yahudi dan Protestan sampai-sampai ia pernah memerintahkan agar mereka diusir ke daerah terpencil di wilayah Habsburg. Ia juga menganjurkan agama Katolik sebagai agama negara dan menolak pluralisme agama, alhasil rezimnya dicap tidak toleran. (in)
- Marie-Thérèse Walburge Amélie Christine de Habsbourg (en allemand : Maria Theresia Walburga Amalia Christina von Habsburg), née le 13 mai 1717 à Vienne et morte dans la même ville le 29 novembre 1780, archiduchesse d'Autriche, fille aînée de l'empereur Charles VI mort sans descendance masculine, succède en 1740 à son père à la tête des possessions héréditaires de la maison des Habsbourg d'Autriche, notamment le royaume de Hongrie, le royaume de Bohême et le royaume de Croatie, dont elle recevra les couronnes. Bien que Charles VI ait pris soin de très longue date d'assurer sa succession, grâce à la Pragmatique Sanction de 1713 et à des traités avec les autres États d'Allemagne (Prusse, Bavière, etc.) et d'Europe, l'accession au pouvoir d'une princesse de 23 ans est l'occasion d'un long conflit, lancé par Frédéric II dès la fin de 1740, la guerre de Succession d'Autriche (1740-1748), à laquelle prennent aussi part, parmi les ennemis de Marie-Thérèse, la Bavière, la France et l'Espagne. Au terme de cette guerre, conclue par le traité d'Aix-la-Chapelle, Marie-Thérèse a perdu la Silésie, province qu'elle chérissait, cédée à la Prusse, mais son époux a été élu empereur et son pouvoir est solidement établi. Mariée depuis 1736 à François III Étienne, duc de Lorraine et de Bar (jusqu'en 1737), puis grand-duc de Toscane, Marie-Thérèse ne peut être élue empereur, dignité réservée à un homme : compte tenu de la situation internationale, ce n'est qu'en 1745 que François de Lorraine est élu empereur, succédant à Charles VII, électeur de Bavière, élu en janvier 1742. Marie-Thérèse est donc couramment appelée l'« impératrice » Marie-Thérèse, formellement seulement en tant qu'épouse de l'empereur. Elle est cependant considérée par ses contemporains, qui la surnomment « la Grande », comme détentrice de facto de la dignité impériale, jusqu'à la mort de son mari en 1765, puis aux côtés de son fils Joseph II. Seule femme à avoir été souveraine des possessions des Habsbourg, elle est restée, dans la mémoire collective, comme l'un des plus grands monarques de son siècle. Elle a eu seize enfants, dont onze filles, parmi lesquels Joseph II, l'empereur du Saint-Empire, Léopold II (1747-1792) et la reine de France Marie-Antoinette (1755-1793). Elle est avec son époux la fondatrice de la Maison de Habsbourg-Lorraine dont les descendants ont régné sur l'Autriche, la Hongrie, la Bohême, la Toscane et Modène, et même sur le Mexique. (fr)
- マリア・テレジア （独: Maria Theresia, 1717年5月13日 - 1780年11月29日）はハプスブルク帝国、いわゆるオーストリアの君主で実質的な「女帝」（）。実際の称号は神聖ローマ帝国皇帝の皇后、オーストリア大公（在位：1740年 - 1780年）、ハンガリー女王（在位：同じ）、ボヘミア女王（在位：1740年 - 1741年、1743年 - 1780年）。神聖ローマ帝国皇帝カール6世の娘で、ハプスブルク＝ロートリンゲン朝の同皇帝フランツ1世シュテファンの皇后にして共同統治者。 オーストリア系ハプスブルク家男系最後の君主であり、彼女の次代から、つまり子供たちの代からが正式に、夫の家名ロートリンゲン（ロレーヌ）との複合姓（二重姓）でハプスブルク＝ロートリンゲン家となる。なお、マリア・テレジア本人が好んで使用した称号（サイン）は「Königin（女王）」と「Kaiserin（皇后）」の頭文字を取った「K.K」であり、以後のハプスブルク家で慣例的に用いられるようになった。 (ja)
- ( 같은 이름을 가진 다른 사람에 대해서는 마리아 테레지아 (동음이의) 문서를 참고하십시오.)( 이 문서는 헝가리의 마리어 2세에 관한 것입니다. 같은 이름을 가진 헝가리의 마리어 1세에 대해서는 마리어 (헝가리) 문서를 참고하십시오.)
마리아 테레지아(독일어: Maria Theresia 마리아 테레지아[*], 체코어: Marie Teresie 마리에 테레시에[*], 헝가리어: Mária Terézia 마리어 테레지어[*], 슬로바키아어: Mária Terézia 마리아 테레지아, 크로아티아어: Marija Terezija 마리야 테레지야, 1717년 5월 13일 ~ 1780년 11월 29일)는 합스부르크 군주국의 유일한 여성 통치자이자, 합스부르크 왕가의 마지막 군주였다. 그녀는 오스트리아, 헝가리, 크로아티아, 보헤미아, 만토바, 밀라노, 갈리치아와 로도메리아, 오스트리아령 네덜란드와 파르마 등의 통치자였다. 결혼을 하면서 이 되었으며, 후에 , 의 지위를 얻었다. 그녀는 태어나자마자, 1713년 국사조칙에 의해서 합스부르크 왕가의 상속녀로 공표되었으며, 카를 6세는 결국 아들을 낳지 못하고 죽었으므로, 그의 사후 합스부르크 왕가의 수장이 되었으며, 영토들을 물려받았다. 하지만, 카를 6세 사후 프로이센과 바이에른, 프랑스, 작센에서는 그녀의 계승의 반발하였고, 그 결과 오스트리아 계승 전쟁이 발발하게 되지만, 프로이센에 슐레지엔을 내주는 대신 각 국으로부터 그녀의 승인을 인정받는다. 그녀는 후에 슐레지엔을 찾으려고, 7년 전쟁을 일으키지만 실패하고 만다. 그녀는 로트링겐의 프란츠 슈테판과 혼인하였는데, 16명의 자녀를 낳았다. 그녀의 자녀들 중에는 신성로마제국의 황제가 된 요제프 2세와 레오폴트 2세를 비롯하여서, 프랑스의 왕비 마리 앙투아네트, 나폴리의 왕비 마리아 카롤리나, 파르마의 공비 마리아 아말리아 등이 있다. 그녀가 생전에 사용했던 칭호는 Königin(여왕)과 Kaiserin(황후)의 머릿글자를 딴 ‘K.K’이다. (ko)
- Maria Teresa d'Asburgo (Vienna, 13 maggio 1717 – Vienna, 29 novembre 1780) è stata arciduchessa regnante d'Austria, regina apostolica d'Ungheria, regina regnante di Boemia e di Croazia e Slavonia, duchessa regnante di Parma e Piacenza, duchessa regnante di Milano e Mantova e inoltre granduchessa consorte di Toscana e imperatrice consorte del Sacro Romano Impero in quanto moglie di Francesco I, già duca di Lorena col nome di Francesco III Stefano. In virtù della Prammatica Sanzione del 1713, emanata dal padre, l'imperatore Carlo VI, nel 1740 fu la prima (nonché unica) donna della Casa d'Austria a ereditare il governo dei vasti possedimenti della monarchia asburgica. L'eredità di Maria Teresa non fu riconosciuta da diversi stati tedeschi, che, spalleggiati dalla Francia e dalla Spagna, precipitarono l'Europa centrale in quella che fu nota come guerra di successione austriaca. Alla fine, grazie soprattutto alla fedeltà dimostratale dall'Ungheria, Maria Teresa uscì vittoriosa e venne riconosciuta come legittima sovrana dei suoi possedimenti ereditari, ma non poté essere eletta al soglio imperiale e si accontentò d'essere l'imperatrice consorte, facendo eleggere come imperatore il proprio marito. Ebbe quale proprio principale avversario negli scontri che interessarono il suo regno la figura di Federico il Grande, re di Prussia. Insieme al marito fu fondatrice del casato degli Asburgo-Lorena, la dinastia che resse le sorti dei domini austriaci fino alla prima guerra mondiale. Fu madre degli imperatori Giuseppe II e Leopoldo II, nonché di Maria Antonietta, regina di Francia, e Maria Carolina, regina di Napoli e Sicilia. Il suo governo personale è ricordato come un periodo ricco di riforme economiche e sociali, nonché di grande sviluppo culturale in tutto l'impero. Maria Teresa seppe avvalersi di consiglieri di grande spessore dell'epoca dell'illuminismo come Wenzel Anton von Kaunitz-Rietberg, Friedrich Wilhelm von Haugwitz e Gerard van Swieten. Promosse largamente il commercio e lo sviluppo delle moderne tecniche di agricoltura, riorganizzò l'esercito imperiale e rafforzò il prestigio internazionale dell'Austria. Si mostrò invece tradizionalista nella politica religiosa, espellendo dalle sue terre ebrei e protestanti, avocando a sé il principio della chiesa di Stato e rifiutandosi di riconoscere il pluralismo religioso, motivo per cui alcuni contemporanei la criticarono. (it)
- Maria Theresia van Oostenrijk (Wenen, 13 mei 1717 — aldaar, 29 november 1780), (Hongaars: Mária Terézia, Kroatisch: Marija Terezija), was regerend aartshertogin van Oostenrijk en koningin van Hongarije en Bohemen van 1740 tot 1780. Ze was getrouwd met keizer Frans I Stefan en in die hoedanigheid ook van het Heilige Roomse Rijk van 1745 tot 1765. Tevens ondersteunde ze haar zoon Jozef II als mede-regentes in zijn rol als Duits keizer. Maria Theresia gold als een van de meest invloedrijke en verlichte monarchen van het absolutistische tijdperk. (nl)
- Maria Teresa Walburga Amalia Christina von Habsburg (ur. 13 maja 1717 w Wiedniu, zm. 29 listopada 1780 tamże) – córka cesarza Karola VI Habsburga i księżniczki Elżbiety z Brunszwiku-Wolfenbüttel, córki Ludwika Rudolfa, księcia brunszwickiego na Lüneburgu, królowa Czech i Węgier, niekoronowana cesarzowa od 1745. Prawo Marii Teresy do sukcesji po ojcu było kwestionowane przez podnoszenie pretensji jego bratanic, córek Józefa I Habsburga. Zabezpieczone zostało przez sankcję pragmatyczną z 1713, uznaną przez większość znaczących państw europejskich. Niemniej, po śmierci Karola VI Habsburga i uwidocznieniu słabości Austrii w starciu z Prusami, które dokonały najazdu na Śląsk (zob. wojny śląskie), prawa Marii Teresy zostały podane w wątpliwość. Rozpoczęła się austriacka wojna sukcesyjna (1740-1748), w której udział brały Prusy, Francja, Bawaria i Hiszpania z jednej, a Austria z drugiej strony. Saksonia i Sardynia, początkowo walczące przeciwko Marii Teresie, zmieniły front w trakcie wojny. Wielka Brytania, Hanower, Holandia i Rosja włączyły się do wojny po stronie austriackiej. W celu odzyskania Śląska cesarzowa doprowadziła w 1756 do wojny z Prusami (wojna siedmioletnia), a w 1772 Austria razem z Prusami i Rosją dokonała I rozbioru Polski. Po ślubie 1736 z księciem Lotaryngii Franciszkiem I Stefanem, późniejszym cesarzem Franciszkiem I Stefanem, zapoczątkowała dom Habsbursko-Lotaryński. Maria Teresa wraz z Franciszkiem I Stefanem, a później z synem (współregentem) Józefem II Habsburgiem, prowadziła rządy w duchu oświeceniowego absolutyzmu, dzięki jej reformom administracji, sądownictwa, oświaty, armii i finansów, Austria stała się mocarstwem europejskim, zaś jej stolica Wiedeń drugim, po Paryżu, ośrodkiem sztuki, kultury, życia towarzyskiego (dwór wiedeński) oraz mody w Europie. Ze związku z Franciszkiem I Stefanem, Maria Teresa urodziła szesnaścioro dzieci, m.in.: cesarza Józefa II, wielkiego księcia Toskanii i następcę Józefa, Leopolda II oraz wydaną za Ludwika XVI Marię Antoninę. Maria Teresa zażądała, aby wszystkim jej pierworodnym wnuczkom nadawać imiona na jej cześć i ostatecznie pod koniec XVIII wieku, w różnych krajach europejskich było sześć księżniczek o imieniu Maria Teresa. (pl)
- Maria Teresa Valburga Amália Cristina da Áustria (em alemão: Maria Theresia Walburga Amalia Christina von Österreich, em húngaro: Habsburg Mária Terézia; Viena, 13 de maio de 1717 — Viena, 29 de novembro de 1780), foi a primeira e única mulher a governar sobre os domínios habsbúrgicos e a última chefe da Casa de Habsburgo (a partir de seu casamento a Casa Real passou a denominar-se Casa de Habsburgo-Lorena). Foi soberana da Áustria, Hungria, Boêmia, Croácia, Mântua, Milão, Galícia e Lodomeria, Parma e Países Baixos Austríacos, de 1740 até a sua morte. Pelo casamento, tornou-se duquesa da Lorena, grã-duquesa da Toscana e imperatriz consorte do Sacro Império Romano-Germânico. É considerada um dos déspotas esclarecidos. Chefiou um dos estados mais importantes de seu tempo, governando grande parte da Europa Central. O seu reinado de 40 anos foi iniciado com a morte de seu pai, Carlos VI do Sacro Império Romano-Germânico, em outubro de 1740. Isto só se tornou possível com a adesão do imperador à Pragmática Sanção de 1713, visto que os territórios dos Habsburgos eram regidos pela lei sálica, que impedia a sucessão feminina. Entretanto, com sua morte, Saxônia, Prússia, Baviera e França rejeitaram o documento que haviam reconhecido como legítimo até então. A Prússia invadiu a província da Silésia, provocando um conflito de nove anos conhecido como a Guerra de Sucessão Austríaca. Mais tarde, Maria Teresa tentaria, sem sucesso, reconquistar a Silésia durante a Guerra dos Sete Anos. Casou-se com Francisco Estêvão de Lorena (futuro Imperador Romano-Germânico como Francisco I) e teve dezesseis filhos, entre eles as rainhas Maria Antonieta de França e Maria Carolina das Duas Sicílias, a duquesa Maria Amália de Parma e dois imperadores do Sacro Império Romano-Germânico: José II e Leopoldo II (ambos co-governantes da Áustria e da Boêmia, juntamente com a mãe). Maria Teresa foi responsável por grandes reformas financeiras e educacionais, com o apoio do conde Frederico Guilherme de Haugwitz e de Gottfried van Swieten, promoveu o comércio e desenvolveu a agricultura, além de reorganizar o exército austríaco, o que fortaleceu a posição internacional da Áustria. Tais políticas, juntamente com a sua ambição e suas estimadíssimas origens, contribuíram para fazê-la uma das soberanas mais poderosas e temidas da Europa, perfeitamente comparável à rainha Vitória do Reino Unido, por exemplo. No entanto, ela recusou-se a permitir a tolerância religiosa, levando seus contemporâneos a avaliar seu regime como preconceituoso e supersticioso. Como jovem monarca que lutou duas guerras dinásticas, Maria Teresa acreditava que sua causa deveria ser a causa de seus súditos, mas, em seus últimos anos, passou a acreditar que sua causa deveria prevalecer. (pt)
- Мари́я Тере́зия Вальбурга Амалия Кристина (нем. Maria Theresia Walburga Amalia Christina; 13 мая 1717[…], Хофбург — 29 ноября 1780[…], Вена) — эрцгерцогиня Австрии, королева Венгрии с 25 июня 1741, королева Богемии с 20 октября 1740 (имела эти титулы лично, по наследству). Супруга, а затем вдова Франца I Стефана Лотарингского, избранного императором в 1745 году. Основательница Лотарингской ветви династии Габсбургов. Царствование Марии-Терезии — время Просвещения и активных реформ. Она входит в число представителей династии, пользовавшихся наибольшей популярностью. Среди её детей — два императора, Иосиф II и Леопольд II, а также французская королева Мария-Антуанетта и королева Сицилии Мария-Каролина. (ru)
- Maria Teresia (Maria Theresia Walburga Amalia Christina), född 13 maj 1717 i Wien, död 29 november 1780 i Wien, var regerande drottning av Ungern, Böhmen, Kroatien och Slavonien, regerande ärkehertiginna av Österrike, och regerande hertiginna av Parma och Piacenza. Hon var dessutom genom äktenskap tysk-romersk kejsarinna och storhertiginna av Toscana. Hon var mellan 1740 och 1765 formellt samregent med sin make, och från 1765 till 1780 med sin äldste son Josef. (sv)
- 玛丽亚·特蕾西娅·瓦尔布加·阿马利娅·克里斯蒂娜（德語：Maria Theresia Walburga Amalia Christina；1717年5月13日－1780年11月29日），哈布斯堡家族史上唯一女性统治者，也是哈布斯堡王朝直系血脉最后一位统治者，统治范围覆盖奥地利、匈牙利王国、克罗地亚、波希米亚、特兰西瓦尼亚、曼托瓦、米兰、加利西亚和洛多梅里亚及帕尔马。通过婚姻，其亦为洛林公爵夫人、托斯卡纳大公夫人及神圣罗马皇后(稱奧地利的玛丽亚·特蕾西娅)。 1740年10月神圣罗马皇帝查理六世过世，玛丽亚·特蕾西娅作为其女即位，开始其近四十年的统治。查理六世先前试图通过《1713年国事诏书》保证其继承权，并余生致力于确保其得以施行。查理过世后，萨克森、普鲁士、巴伐利亚和法国先后宣布拒绝继续承认诏书，普鲁士亦由此起兵入侵富裕的哈布斯堡省份西里西亚，引发长达九年的奥地利王位继承战争，并最终征服之。七年战争期间玛丽亚·特蕾西娅试图夺回西里西亚，但未能成功。 玛丽亚·特蕾西娅及其夫神圣罗马皇帝弗朗茨一世共育有十六名子女，其中有日後的法兰西王后、那不勒斯与西西里王后、帕尔马公爵夫人及两位神圣罗马皇帝约瑟夫二世和利奥波德二世。十六人中有十一女五子，十人最终得以成年。玛丽亚·特蕾西娅原则上应当将其权力转让予弗朗茨和约瑟夫，但在奥地利及波希米亚二人均与其共治。其本人在谋士支持之下拥有绝对权力，频繁批评和反对约瑟夫的决策。虽然史学界认为玛丽亚·特蕾西娅在才智上不及约瑟夫和利奥波德，但她深知本人公众形象的重要性，并由此能够获得其子民的尊重和爱戴，有「奧地利國母」之稱。 玛丽亚·特蕾西娅下令进行财政和教育改革，在及协助下推动贸易及农业的发展，并对奥地利落后的军事进行了改革，总体提升了奥地利的国际地位。然而她反对宗教宽容，当代旅者称其狭隘且迷信。玛丽亚·特蕾西娅年轻时进行了两场王朝战争，起初认为其事业应当为其子民的事业，但至其晚年这一观点则发生了反转。 (zh)
- Марі́я Тере́зія Вальбурга Амалія Христина (нім. Maria Theresia Walburga Amalia Christina; 13 травня 1717, Гофбург, Відень, Габсбурзька монархія — 29 листопада 1780, Гофбург, Відень, Габсбурзька монархія) — імператриця Священної Римської імперії, ерцгерцогиня Австрії, королева Угорщини з 25 червня 1741 року, королева Богемії з 12 травня 1743 року, королева Галичини та Володимирії. Засновниця династії Габсбурги-Лотаринзькі. Представниця освіченого абсолютизму. Старша донька імператора Священної Римської імперії Карла VI Габсбурга. На початку правління Марія Терезія зіткнулась у війні за австрійську спадщину із сусідніми державами, що вважали вступ на престол спадкових володінь Габсбургів жінки слабкістю імперії. Пруссія, Франція та Баварія, порушивши Прагматичну санкцію, намагались загарбати частину територій спадкових володінь. Проте Марія Терезія змогла відстояти свої землі, втративши лише Сілезію. У Семилітній війні Марія Терезія вирішила взяти участь для того, щоб повернути втрачені володіння, проте зробити це їй не вдалося. У 1770-х роках імператриця змогла приєднати до своїх володінь землі на території сучасної України — Галичину, де було створено Королівство Галичини та Володимирії, та Буковину, де з'явився Дистрикт Буковина. Крім того, до спадових володінь було приєднано частину Півдня сучасної Польщі. Правління Марії Терезії — епоха активних реформ в дусі освіченого абсолютизму. За Марії Терезії були проведені значні реформи, внаслідок чого було збільшено чисельність армії, податкові надходження, впорядковано судову та адміністративну гілки влади, зменшено кількість неписьменних жителів імперії. Крім того, імператриця розпочала селянську реформу, зменшивши розмір панщини з 5-6 до 3 днів на тиждень. У релігійній політиці Марія Терезія дотримувалася католицизму, підтримувала греко-католицизм, проте боролася проти впливу Церкви на державну політику Австрії та Священної Римської імперії. На початку свого правління імператриця висилала з Австрії та деяких інших регіонів спадкових володінь євреїв та протестантів, проте наприкінці правління вона пом'якшила свою політику щодо них. Останні 15 років правління Марія Терезія мала співправителя — старшого сина Йосифа II, який після її смерті став самостійним правителем. Просвітницькі погляди Йосифа II часто не збігалися з політикою Марії Терезії; особливо це стосувалося питання релігійної терпимості. Чоловіком Марії Терезії став герцог Лотаринзький Франц Стефан, який пізніше був разом з нею коронований імператором Священної Римської імперії. У шлюбі вони прожили 28 років. Марія Терезія народила 16 дітей, з яких 10 пережили її. Серед її численних дітей — два імператори (Йосиф II та Леопольд II), а також знаменита королева Франції Марія-Антуанетта Австрійська, страчена під час Французької революції. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Maria Teresa I d'Àustria (Viena, Sacre Imperi Romanogermànic 1717 - íd. 1780) fou una arxiduquessa d'Àustria que alhora fou duquessa de Milà, reina d'Hongria i Bohèmia (1740-1780), gran duquessa consort de la Toscana i emperadriu consort del Sacre Imperi Romanogermànic. Última descendent directa per via masculina dels Habsburg, a partir d'ella, els seus descendents es cognomenaren Habsburg-Lorena. (ca)
- ماريا تيريزا (1717-1780) إمبراطورة رومانية مقدسة القرينة، وبحكم القانون وملكة للمجر وبوهيميا، كانت ذات نفوذ قوي في الشؤون الأوروبية وواحدة من أحكم وأقدر الحكام في تاريخ النمسا، وقامت بمساعدة مستشارها شديد الذكاء ورئيس الوزراء الأمير كونيتن بإدارة الشؤون الخارجية بمهارة. وقد عملت إصلاحاتها الاقتصادية على زيادة رفاهية إمبراطوريتها، وكان لها 16 من الأبناء والبنات، كانت إحداهنّ ماري أنطوانيت ملكة لفرنسا. (ar)
- Η Μαρία Θηρεσία (Maria Theresia, 13 Μαΐου 1717 – 29 Νοεμβρίου 1780) από τον Οίκο των Αψβούργων ήταν η μόνη γυναίκα κυβερνήτης των κτήσεων των Αψβούργων και η τελευταία εκπρόσωπος του οίκου αυτού. Ήταν μονάρχης της Αυστρίας, της Ουγγαρίας, της Κροατίας, της Βοημίας, της Τρανσυλβανίας, της Μάντοβα, του Μιλάνου, της Πάρμας και Αυστριακών Κάτω Χωρών. Με τον γάμο της έγινε Δούκισσα της Λωρραίνης, Μεγάλη Δούκισσα της Τοσκάνης και Αυτοκράτειρα, δηλαδή σύζυγος του Αυτοκράτορα, της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας. (el)
- Maria Teresa I.a Austriakoa, izen osoa Maria Theresia Walburga Amalia Christina von Österreich, (Viena, 1717ko maiatzaren 13a - Viena, 1780ko azaroaren 29a) Austriako artxidukesa (1740-1780), Hungariako eta Bohemiako erregina, Milango dukesa eta Germaniako Erromatar Inperio Santuko enperatriz ezkontidea izan zen. (eu)
- マリア・テレジア （独: Maria Theresia, 1717年5月13日 - 1780年11月29日）はハプスブルク帝国、いわゆるオーストリアの君主で実質的な「女帝」（）。実際の称号は神聖ローマ帝国皇帝の皇后、オーストリア大公（在位：1740年 - 1780年）、ハンガリー女王（在位：同じ）、ボヘミア女王（在位：1740年 - 1741年、1743年 - 1780年）。神聖ローマ帝国皇帝カール6世の娘で、ハプスブルク＝ロートリンゲン朝の同皇帝フランツ1世シュテファンの皇后にして共同統治者。 オーストリア系ハプスブルク家男系最後の君主であり、彼女の次代から、つまり子供たちの代からが正式に、夫の家名ロートリンゲン（ロレーヌ）との複合姓（二重姓）でハプスブルク＝ロートリンゲン家となる。なお、マリア・テレジア本人が好んで使用した称号（サイン）は「Königin（女王）」と「Kaiserin（皇后）」の頭文字を取った「K.K」であり、以後のハプスブルク家で慣例的に用いられるようになった。 (ja)
- Maria Theresia van Oostenrijk (Wenen, 13 mei 1717 — aldaar, 29 november 1780), (Hongaars: Mária Terézia, Kroatisch: Marija Terezija), was regerend aartshertogin van Oostenrijk en koningin van Hongarije en Bohemen van 1740 tot 1780. Ze was getrouwd met keizer Frans I Stefan en in die hoedanigheid ook van het Heilige Roomse Rijk van 1745 tot 1765. Tevens ondersteunde ze haar zoon Jozef II als mede-regentes in zijn rol als Duits keizer. Maria Theresia gold als een van de meest invloedrijke en verlichte monarchen van het absolutistische tijdperk. (nl)
- Maria Teresia (Maria Theresia Walburga Amalia Christina), född 13 maj 1717 i Wien, död 29 november 1780 i Wien, var regerande drottning av Ungern, Böhmen, Kroatien och Slavonien, regerande ärkehertiginna av Österrike, och regerande hertiginna av Parma och Piacenza. Hon var dessutom genom äktenskap tysk-romersk kejsarinna och storhertiginna av Toscana. Hon var mellan 1740 och 1765 formellt samregent med sin make, och från 1765 till 1780 med sin äldste son Josef. (sv)
- Marie Terezie, celým jménem Marie Terezie Valpurga Amálie Kristýna, německy Maria Theresia Walburga Amalia Christiana (13. května 1717 Vídeň – 29. listopadu 1780, Vídeň), z rodu Habsburků byla arcivévodkyně rakouská, královna uherská (oficiálně uherský král, Rex Hungariae), královna česká a markraběnka moravská atd. Byla jedinou vládnoucí ženou na českém trůně. Jejím manželem se 14. února 1736 stal František I. Štěpán Lotrinský. (cs)
- Maria Theresia von Österreich (* 13. Mai 1717 in Wien; † 29. November 1780 ebenda) war eine Fürstin aus dem Hause Habsburg. Die von 1740 bis zu ihrem Tod regierende Erzherzogin von Österreich und Königin u. a. von Ungarn (mit Kroatien) und Böhmen zählte zu den prägenden Monarchen der Ära des aufgeklärten Absolutismus. Nach dem Tod des Wittelsbachers Karl VII. 1745 erreichte sie die Wahl und Krönung ihres Gatten Franz I. Stephan zum römisch-deutschen Kaiser. Ohne eigene Hausmacht und ohne nennenswerte militärische oder politische Begabung widmete sich Franz Stephan vor allem der finanziellen Absicherung der kaiserlichen Familie, worin er sehr erfolgreich war. Die Regierungsgeschäfte der Habsburgermonarchie führte seine Frau allein. Wie jede Gattin eines Kaisers wurde sie, obwohl nicht selbs (de)
- Maria Tereza de Aŭstrio ankaŭ nomata Maria Teresia (germane: Maria Theresia Walburga Amalia Christina, 1717 – 1780) estis la ununura regantino de la Habsburga dinastio kaj la lasta reganto de la Domo de Habsburgo (postaj regantoj estis konataj kiel Habsburgo-Loreno). Ŝi regis super la tiamaj teritorioj de Aŭstrio, Hungario, Kroatio, Bohemio, Mantuo, Milano, Lodomerio kaj Galicio, la Aŭstria Nederlando kaj Parmo. Pro sia edziĝo kun Francisko la 1-a Stefano, ŝi estis laŭnome Granda Dukino de Toskanio, Dukino de Loreno, Reĝino de Germanio kaj Imperiestrino de la Sankta Romia Imperio. (eo)
- María Teresa I de Austria (Viena, 13 de mayo de 1717-Viena, 29 de noviembre de 1780) fue la primera y única mujer que gobernó sobre los dominios de los Habsburgo y la última jefa de la casa de Habsburgo, pues a partir de su matrimonio la dinastía pasó a llamarse Casa de Habsburgo-Lorena. (es)
- Maria Theresa Walburga Amalia Christina (German: Maria Theresia; 13 May 1717 – 29 November 1780) was ruler of the Habsburg dominions from 1740 until her death in 1780, and the only woman to hold the position suo jure (in her own right). She was the sovereign of Austria, Hungary, Croatia, Bohemia, Transylvania, Mantua, Milan, Lodomeria and Galicia, the Austrian Netherlands, and Parma. By marriage, she was Duchess of Lorraine, Grand Duchess of Tuscany and Holy Roman Empress. (en)
- Marie-Thérèse Walburge Amélie Christine de Habsbourg (en allemand : Maria Theresia Walburga Amalia Christina von Habsburg), née le 13 mai 1717 à Vienne et morte dans la même ville le 29 novembre 1780, archiduchesse d'Autriche, fille aînée de l'empereur Charles VI mort sans descendance masculine, succède en 1740 à son père à la tête des possessions héréditaires de la maison des Habsbourg d'Autriche, notamment le royaume de Hongrie, le royaume de Bohême et le royaume de Croatie, dont elle recevra les couronnes. (fr)
- Maria Theresia Walburga Amalia Christina (13 Mei 1717 – 29 November 1780) adalah satu-satunya penguasa wanita yang pernah ada dalam sejarah Habsburg. Ia juga merupakan penguasa terakhir Wangsa Habsburg, karena secara teknis Wangsa Habsburg digantikan oleh Wangsa Habsburg-Lorraine setelah ia meninggal. Selain itu, ia merupakan penguasa Austria, Hongaria, Kroasia, Böhmen, Transilvania, Mantova, Milan, Galisia dan Lodomeria, Belanda Austria, dan Parma. Berkat pernikahannya, ia juga menjadi Adipati Wanita Lorraine, Haryapatih Wanita Toscana, dan Maharani Romawi Suci. (in)
- Maria Teresa d'Asburgo (Vienna, 13 maggio 1717 – Vienna, 29 novembre 1780) è stata arciduchessa regnante d'Austria, regina apostolica d'Ungheria, regina regnante di Boemia e di Croazia e Slavonia, duchessa regnante di Parma e Piacenza, duchessa regnante di Milano e Mantova e inoltre granduchessa consorte di Toscana e imperatrice consorte del Sacro Romano Impero in quanto moglie di Francesco I, già duca di Lorena col nome di Francesco III Stefano. (it)
- ( 같은 이름을 가진 다른 사람에 대해서는 마리아 테레지아 (동음이의) 문서를 참고하십시오.)( 이 문서는 헝가리의 마리어 2세에 관한 것입니다. 같은 이름을 가진 헝가리의 마리어 1세에 대해서는 마리어 (헝가리) 문서를 참고하십시오.)
마리아 테레지아(독일어: Maria Theresia 마리아 테레지아[*], 체코어: Marie Teresie 마리에 테레시에[*], 헝가리어: Mária Terézia 마리어 테레지어[*], 슬로바키아어: Mária Terézia 마리아 테레지아, 크로아티아어: Marija Terezija 마리야 테레지야, 1717년 5월 13일 ~ 1780년 11월 29일)는 합스부르크 군주국의 유일한 여성 통치자이자, 합스부르크 왕가의 마지막 군주였다. 그녀는 오스트리아, 헝가리, 크로아티아, 보헤미아, 만토바, 밀라노, 갈리치아와 로도메리아, 오스트리아령 네덜란드와 파르마 등의 통치자였다. 결혼을 하면서 이 되었으며, 후에 , 의 지위를 얻었다. (ko)
- Maria Teresa Valburga Amália Cristina da Áustria (em alemão: Maria Theresia Walburga Amalia Christina von Österreich, em húngaro: Habsburg Mária Terézia; Viena, 13 de maio de 1717 — Viena, 29 de novembro de 1780), foi a primeira e única mulher a governar sobre os domínios habsbúrgicos e a última chefe da Casa de Habsburgo (a partir de seu casamento a Casa Real passou a denominar-se Casa de Habsburgo-Lorena). Foi soberana da Áustria, Hungria, Boêmia, Croácia, Mântua, Milão, Galícia e Lodomeria, Parma e Países Baixos Austríacos, de 1740 até a sua morte. Pelo casamento, tornou-se duquesa da Lorena, grã-duquesa da Toscana e imperatriz consorte do Sacro Império Romano-Germânico. É considerada um dos déspotas esclarecidos. Chefiou um dos estados mais importantes de seu tempo, governando grande (pt)
- Maria Teresa Walburga Amalia Christina von Habsburg (ur. 13 maja 1717 w Wiedniu, zm. 29 listopada 1780 tamże) – córka cesarza Karola VI Habsburga i księżniczki Elżbiety z Brunszwiku-Wolfenbüttel, córki Ludwika Rudolfa, księcia brunszwickiego na Lüneburgu, królowa Czech i Węgier, niekoronowana cesarzowa od 1745. (pl)
- Мари́я Тере́зия Вальбурга Амалия Кристина (нем. Maria Theresia Walburga Amalia Christina; 13 мая 1717[…], Хофбург — 29 ноября 1780[…], Вена) — эрцгерцогиня Австрии, королева Венгрии с 25 июня 1741, королева Богемии с 20 октября 1740 (имела эти титулы лично, по наследству). Супруга, а затем вдова Франца I Стефана Лотарингского, избранного императором в 1745 году. Основательница Лотарингской ветви династии Габсбургов. Царствование Марии-Терезии — время Просвещения и активных реформ. Она входит в число представителей династии, пользовавшихся наибольшей популярностью. (ru)
- 玛丽亚·特蕾西娅·瓦尔布加·阿马利娅·克里斯蒂娜（德語：Maria Theresia Walburga Amalia Christina；1717年5月13日－1780年11月29日），哈布斯堡家族史上唯一女性统治者，也是哈布斯堡王朝直系血脉最后一位统治者，统治范围覆盖奥地利、匈牙利王国、克罗地亚、波希米亚、特兰西瓦尼亚、曼托瓦、米兰、加利西亚和洛多梅里亚及帕尔马。通过婚姻，其亦为洛林公爵夫人、托斯卡纳大公夫人及神圣罗马皇后(稱奧地利的玛丽亚·特蕾西娅)。 1740年10月神圣罗马皇帝查理六世过世，玛丽亚·特蕾西娅作为其女即位，开始其近四十年的统治。查理六世先前试图通过《1713年国事诏书》保证其继承权，并余生致力于确保其得以施行。查理过世后，萨克森、普鲁士、巴伐利亚和法国先后宣布拒绝继续承认诏书，普鲁士亦由此起兵入侵富裕的哈布斯堡省份西里西亚，引发长达九年的奥地利王位继承战争，并最终征服之。七年战争期间玛丽亚·特蕾西娅试图夺回西里西亚，但未能成功。 玛丽亚·特蕾西娅下令进行财政和教育改革，在及协助下推动贸易及农业的发展，并对奥地利落后的军事进行了改革，总体提升了奥地利的国际地位。然而她反对宗教宽容，当代旅者称其狭隘且迷信。玛丽亚·特蕾西娅年轻时进行了两场王朝战争，起初认为其事业应当为其子民的事业，但至其晚年这一观点则发生了反转。 (zh)
- Марі́я Тере́зія Вальбурга Амалія Христина (нім. Maria Theresia Walburga Amalia Christina; 13 травня 1717, Гофбург, Відень, Габсбурзька монархія — 29 листопада 1780, Гофбург, Відень, Габсбурзька монархія) — імператриця Священної Римської імперії, ерцгерцогиня Австрії, королева Угорщини з 25 червня 1741 року, королева Богемії з 12 травня 1743 року, королева Галичини та Володимирії. Засновниця династії Габсбурги-Лотаринзькі. Представниця освіченого абсолютизму. Старша донька імператора Священної Римської імперії Карла VI Габсбурга. (uk)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}