| dbo:abstract
|
- El Marcgraviat de Brandenburg - Markgrafschaft Brandenburg (alemany)- va ser un dels principals principats del Sacre Imperi Romanogermànic des de 1157 fins a 1806. També conegut com a Marca de Brandenburg -Mark Brandenburg (alemany)-, va exercir un paper fonamental en la història d'Alemanya i d'Europa Central. Brandenburg es va desenvolupar a partir de la Nordmark (Marca del Nord) fundada en el territori dels wends eslaus. El marcgravi de Brandenburg exercia la funció de príncep elector, la qual cosa li permetia elegir l'emperador del Sacre Imperi Romà. Per aquesta raó, l'Estat va ser conegut com a Brandenburg Electoral o Electorat de Brandenburg (Brandenburg Kurfürstentumo Kurbrandenburg). La Dinastia dels Hohenzollern va arribar al tron de Brandenburg el 1415. Sota el lideratge Hohenzollern, Brandenburg va augmentar el seu poder durant el segle xvii i va heretar el Ducat de Prússia, cosa que va donar com a resultat l'Estat de Brandenburg-Prússia, precursor del Regne de Prússia, que es va convertir en un important Estat alemany durant el segle xviii. El Margraviat de Brandenburg va desaparèixer amb la dissolució del Sacre Imperi Romanogermànic el 1806, i va ser substituït per la Província de Brandenburg del Regne de Prússia el 1815. El "Mark Brandeburg" encara s'utilitza avui en dia informalment per referir-se a l'Estat federat de Brandenburg, a la República Federal d'Alemanya. (ca)
- مرغريفية براندنبورغ (بالألمانية: 'Markgrafschaft Brandenburg') إمارة كبيرة في الإمبراطورية الرومانية المقدسة، دورا محوريا في تاريخ ألمانيا وأوروبا الوسطى. تأسست براندنبورغ وضعت للخروج من عاى أراضي الونديين السلاف. تأسس المرغريفات الحكام كأمراء ناخبين مرموقين في الفرمان الذهبي (1356)، الذي يتيح لهم التصويت في انتخاب الإمبراطور الروماني المقدس. وهكذا أصبحت الدولة تعروف بالإضافة إلى ذلك ببراندنبورغ الانتخابية أو انتخابية براندنبورغ. ارتقى آل هوهنتسولرن عرش براندنبورغ عام 1415. فنمت قوة براندنبورغ بسرعة تحت حكمهم خلال القرن السابع عشر وورثوا دوقية بروسيا. فولدت براندنبورغ بروسيا، التي تلتها مملكة بروسيا، والتي أصبحت الدولة الألمانية الرائدة خلال القرن الثامن عشر. على الرغم من أن أعلى ألقاب الناخبين كان "ملك بروسيا"، ظلت قاعدة سلطتهم في براندنبورغ وعاصمتيها برلين وبوتسدام. رغم أن مرغريفية براندنبورغ انتهت بتفكك الإمبراطورية الرومانية المقدسة العظيمة عام 1806، تم استبدالها بمقاطعة براندنبورغ البروسية عام 1815. ورغم بدايتها الهزيلة في «حوض رمال» الامبراطورية الرومانية المقدسة، حققت مملكة هوهنتسولرن البروسية توحيد ألمانيا، وأنشأت الإمبراطورية الألمانية في عام 1871. (ar)
- Braniborské markrabství (německy Markgrafschaft Brandenburg), resp. Braniborská marka (německy Mark Brandenburg) bylo v letech 1157–1806 říšským knížectvím na severovýchodě Svaté říše římské. Na základě císařské Zlaté buly z roku 1356, jejíž autorem byl Karel IV., obdržel braniborský markrabě kurfiřttskou hodnost, čímž bylo Braniborsko někdy dodatečně nazýváno Braniborským kurfiřtstvím (německy Kurfürstentum Brandenburg či Kurbrandenburg) a stalo se předmětem zájmu nejvýznamnějších říšských rodů. Po vymření hlavní větve původní askánské dynastie roku 1320 se marka stala jedním z mocenských bojišť mezi Wittelsbachy a Lucemburky, na Kostnickém koncilu roku 1415 se však nakonec markrabaty stali Hohenzollernové, straníci tehdejšího císaře Zikmunda. Tento rod vládl Braniborské marce až do jejího zániku. (cs)
- Το Μαργραβινάτο του Βραδεμβούργου (γερμανικά: Markgrafschaft Brandenburg) ήταν σημαντικό πριγκιπάτο της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας από το 1157 έως το 1806 που έπαιξε καθοριστικό ρόλο στην ιστορία της Γερμανίας και της Κεντρικής Ευρώπης. Το Βρανδεμβούργο αναπτύχθηκε από τον Βόρειο Μάρτιο που ιδρύθηκε στην επικράτεια των Σλαβικών Βενδέων. Οι κυρίαρχοι μαργράβοι του ιδρύθηκαν ως διάσημοι πρίγκιπες-εκλέκτορες με το Χρυσό Διάταγμα του 1356, επιτρέποντάς τους να ψηφίσουν στην εκλογή του Αγίου Ρωμαίου Αυτοκράτορα. Έτσι, το κράτος έγινε επίσης γνωστό ως Εκλογικό Βραδεμβούργο ή Εκλεκτοράτο του Βρανδεμβούργου. Ο Οίκος των Χοεντσόλερν ανήλθε στο θρόνο του Βρανδεμβούργου το 1415. Το 1417, ο Φρειδερίκος Α΄ μετακόμισε την πρωτεύουσά του από το Βραδεμβούργο αν ντερ Χάβελ στο Βερολίνο. Μέχρι το 1535, το Εκλεκτοράτο είχε έκταση περίπου 10.000 τετραγωνικά μίλια και πληθυσμό 400.000. Υπό την ηγεσία των Χοεντσόλερν, το Βρανδεμβούργο μεγάλωσε γρήγορα στην εξουσία κατά τον 17ο αιώνα και κληρονόμησε το Δουκάτο της Πρωσίας. Το προκύπτον Βραδεμβούργο-Πρωσία ήταν ο προκάτοχος του Βασιλείου της Πρωσίας, το οποίο έγινε το κορυφαίο γερμανικό κράτος κατά τον 18ο αιώνα. Αν και ο ψηλότερος τίτλος των εκλογέων ήταν «Βασιλιάς στην/της Πρωσίας», η εξουσία τους παρέμεινε στο Βραδεμβούργο και την πρωτεύουσα του Βερολίνου. Το Μαργραβινάτο του Βρανδεμβούργου τελείωσε με τη διάλυση της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας το 1806. Αντικαταστάθηκε μετά τους Ναπολεόντιους Πολέμους με την Πρωσική το 1815. Το Χοεντσόλερν Βασίλειο της Πρωσίας πέτυχε την ενοποίηση της Γερμανίας και τη δημιουργία της Γερμανικής Αυτοκρατορίας το 1871. Καθώς η Πρωσία ήταν ο νόμιμος προκάτοχος του ηνωμένου γερμανικού Ράιχ του 1871-1945, και ως άμεσος πρόγονος της σημερινής Ομοσπονδιακής Δημοκρατίας της Γερμανίας, το Βρανδεμβούργο είναι ένας από τους πρώτους γραμμικούς προγόνους της σημερινής Γερμανίας. (el)
- La margraflando Brandenburgio (germane: Mark Brandenburg) estis historia teritorio en nordorienta Germanio, proksimume en la teritorio de la hodiaŭa Brandenburgio. Post antaŭaj jarcentoj de bataloj inter la germanlingvaj frankoj okcidente kaj lokaj okcidentslavaj triboj oriente, ĝi ekde proksimume la jaro 1157 estis margraflando (aŭ markio) de la germanlingva Sankta Romia Imperio. De 1618 ĝis 1701 ĝi estas en persona unio kun Prusio, nomata Brandenburgio-Prusio. Post 1701 la du teritorioj estis en praktiko unuigitaj en unu komunan ŝtaton "Prusio", kvankam formaljure la margraflando ankoraŭ estis memstara unuo; nur ĝi, ne la origine prusia parto apartenis al la Sankta Romia Imperio. La margrafo de Brandenburgio estis unu el sep princoj-elektistoj, kiuj nomumis la imperiestron de la Sankta Romia Imperio - la ora buleo de 1356 formale konfirmis tiun statuson, jam antaŭe praktikitan. Lige al tiu statuso, la regno ankaŭ nomatis elektoprinclando Brandenburgio, germanlingve Kurfürstentum Brandenburg. En 1815 ĝi transformiĝis en la provincon Brandenburgio de la reĝlando Prusio. Ĉefurbo de la regno estis komence burgo Brandenburg, ekde 1400 burgo Tangermünde, ekde 1415 Berlino. La regnestroj apartenis al la nobelaj dinastioj Askanier (1157–1320), Vitelsbaĥoj (1323–1373), luksemburga dinastio (1373–1415) kaj Hohencolernoj (1415–1815). Laŭ ordono de la regantoj, la margrafujanoj religie komence apartenis al romkatolikismo, sed kadre de la reformacio ekde la jaro 1538 al la protestantismo (luteranismo).
* Frederiko Vilhelmo (1640-1688) (eo)
- Die Mark Brandenburg war ein Territorium im Heiligen Römischen Reich Deutscher Nation. Sie entstand 1157 aus der Nordmark und entwickelte sich seit dem Ende des 12. Jahrhunderts zum Kurfürstentum Brandenburg. Die Funktion der Markgrafen von Brandenburg als Kurfürsten bei der Königswahl wurde in der Goldene Bulle von 1356 bestätigt. Als eins von damals lediglich sieben Kurfürstentümern spielte Brandenburg eine herausgehobene Rolle in der deutschen Geschichte. Die Markgrafschaft Brandenburg umfasste die Altmark (westlich der Elbe), die als Kerngebiet geltende Mittelmark (zwischen Elbe und Oder), die Neumark (östlich der Oder), Teile der Niederlausitz und Streuterritorien. Ab 1618 regierten die Kurfürsten von Brandenburg in Personalunion auch das Herzogtum Preußen, eine Phase, die unter dem Begriff Brandenburg-Preußen zusammengefasst wird. Im 18. Jahrhundert bildete sich nach der Königskrönung Friedrichs III. von Brandenburg aus den Territorien der preußischen Könige die Monarchie Preußen als ein neuer europäischer Staat. Damit wandelte sich die Markgrafschaft faktisch in eine Provinz Preußens. Die formelle Gründung der Provinz Brandenburg erfolgte 1815 nach der Neuordnung Preußens durch den Wiener Kongress. Die umgangssprachliche synonyme Verwendung des Begriffs Mark Brandenburg oder kurz als Mark für das heutige Land Brandenburg ist weder historisch noch territorial korrekt. Während frühere märkische Gebiete heute in Sachsen-Anhalt, Mecklenburg-Vorpommern sowie den polnischen Woiwodschaften Zachodniopomorskie und Lubuskie liegen, gehörten Gebiete vor allem im Süden des heutigen Landes nie, teilweise oder auch kurzzeitig zur Mark. Brandenburg und Berlin trennten sich in mehreren Schritten zwischen 1875 und 1936. (de)
- Brandenburgoko margraverria (alemanez: Markgrafschaft Brandenburg) Germaniako Erromatar Inperio Santuko printzerri nagusienetariko bat izan zen, 1157 eta 1806 artean Alemania eta erdialdeko Europa osoko historian eginkizun gailen izan zuena. Brandenburgo garatu zen, bendoen lurretan sortua. Bere agintariek margrave zuten izena eta bidez printze hautesle bilakatu ziren. Orduan, margraverria Brandenburgoko hauteslerria (Kurbrandenburg edo Kurfürstentum Brandenburg) bilakatu zen. Hohenzollern dinastia 1415ean bereganatu zuen Brandenburgoko tronua eta 1417an, Frederiko I.ak hiriburua Brandenburg an der Haveletik Berlinera aldatu zuen. Hohenzollerndarren agindupean, Brandenburgok XVII. mendean potere asko lortu zuen eta Prusiako dukerria jarauntsi zuen. elkartua Prusiako Erresumaren aurrekaria izan zen. Hautesleak "Prusiako errege"ak izanda ere, bere botere Brandenburgon eta Berlinen mantendu zuten. Brandenburgoko margraverria, Germaniako Erromatar Inperio Santuaren gainbeherarekin batera, 1806an desagertu zen eta 1815ean, Napoleondar Gerrak jasan ondoren, Prusiako bilakatu zen. (eu)
- El margraviato de Brandeburgo (en alemán: Markgrafschaft Brandenburg) fue uno de los principales principados del Sacro Imperio Romano Germánico desde 1157 hasta 1806. También conocido como la Marca de Brandeburgo (Mark Brandenburg), desempeñó un papel fundamental en la historia de Alemania y Europa central. Brandeburgo se desarrolló a partir de la Nordmark (Marca del Norte) fundada en el territorio de los wendos eslavos. Su nombre deriva de una de sus denominaciones, la Marca de Brandeburgo (Mark Brandenburg). El margrave de Brandeburgo ejerció la prestigiosa función de príncipe elector desde la Bula de Oro de 1356, lo que les permitía elegir al emperador del Sacro Imperio Romano. Por este motivo, el Estado fue conocido como Brandeburgo Electoral o el Electorado de Brandeburgo (Brandenburg Kurfürstentum o Kurbrandenburg). La dinastía de los Hohenzollern llegó al trono de Brandeburgo en 1415. Bajo el liderazgo Hohenzollern, Brandeburgo aumentó su poderío durante el siglo XVII y heredó el Ducado de Prusia. Lo anterior dio como resultado el Estado de Brandeburgo-Prusia, precursor del Reino de Prusia, que se convirtió en un importante Estado alemán durante el siglo XVIII. Aunque el título más alto de los electores fue "Rey en/de Prusia", su poder de base siguió siendo Brandeburgo y su capital, Berlín. El Margraviato de Brandeburgo desapareció con la disolución del Sacro Imperio Romano Germánico en 1806, y fue sustituido por la prusiana provincia de Brandeburgo en 1815. El reino Hohenzollern de Prusia logró la unificación de Alemania y la creación del Imperio alemán en 1871. (es)
- The Margraviate of Brandenburg (German: Markgrafschaft Brandenburg) was a major principality of the Holy Roman Empire from 1157 to 1806 that played a pivotal role in the history of Germany and Central Europe. Brandenburg developed out of the Northern March founded in the territory of the Slavic Wends. It derived one of its names from this inheritance, the March of Brandenburg (Mark Brandenburg). Its ruling margraves were established as prestigious prince-electors in the Golden Bull of 1356, allowing them to vote in the election of the Holy Roman Emperor. The state thus became additionally known as Electoral Brandenburg or the Electorate of Brandenburg (Kurbrandenburg or Kurfürstentum Brandenburg). The House of Hohenzollern came to the throne of Brandenburg in 1415. In 1417, Frederick I moved its capital from Brandenburg an der Havel to Berlin. By 1535, the electorate had an area of some 10,000 square miles (26,000 km2) and a population of 400,000. Under Hohenzollern leadership, Brandenburg grew rapidly in power during the 17th century and inherited the Duchy of Prussia. The resulting Brandenburg-Prussia was the predecessor of the Kingdom of Prussia, which became a leading German state during the 18th century. Although the electors' highest title was "King in/of Prussia", their power base remained in Brandenburg and its capital Berlin. The Margraviate of Brandenburg ended with the dissolution of the Holy Roman Empire in 1806. It was replaced after the Napoleonic Wars with the Prussian Province of Brandenburg in 1815. The Hohenzollern Kingdom of Prussia was the primary driving force behind the unification of Germany. The Prussian-dominated North German Confederation later transformed in 1871 into the German Empire was the legal predecessor of the united German Reich of 1871–1945, and as such a direct ancestor of the present-day Federal Republic of Germany, (en)
- La marche de Brandebourg (en allemand : Mark Brandenburg) est un ancien État du Saint-Empire romain. Elle tire son nom de l'ancienne résidence des margraves à Brandebourg-sur-la-Havel. Fondée le 11 juin 1157, elle joue un rôle majeur dans l'histoire de l'Allemagne. La Bulle d'or de 1356 confirme le margrave au statut de prince-électeur, lui permettant ainsi d'élire le roi des Romains. De ce fait, son margraviat devient plus connu sous le nom d'électorat de Brandebourg. Le territoire englobe la Vieille-Marche à l'ouest du fleuve Elbe, la Moyenne-Marche s'étendant entre l'Elbe et l'Oder, et la Nouvelle-Marche (l'ancien pays de Lubusz) dans l'est, ainsi que la Prignitz et l'Uckermark au nord. La dynastie des Hohenzollern obtient la souveraineté en 1415 et déplace la résidence au château de Berlin. Sous leur règne, le margraviat croît en puissance et s'étend territorialement. À partir de 1618, ils règnent également sur le duché de Prusse en union personnelle ; en 1701, l'État de Brandebourg-Prusse est érigé en royaume de Prusse. Le margraviat devient alors de fait une province de ce nouvel ensemble, même si sa fondation officielle n'advient qu'en 1815, après que l'électorat a disparu lors de la dissolution du Saint-Empire en 1806. Le Brandebourg et Berlin restent les centres du pouvoir royal. Le royaume de Prusse unifie l'Allemagne en 1871. Les territoires du Land actuel de Brandebourg, souvent appelé la Mark, ne correspondent que partiellement à ceux de l'ancien margraviat. Aujourd'hui, la Vieille-Marche fait partie du Land de Saxe-Anhalt et le territoire de l'ancienne Nouvelle-Marche est situé dans la Pologne. D'autre part, la région de Basse-Lusace (à l'exception de la région de Cottbus) n'a fait partie de la marche que pour une courte durée. (fr)
- Margraviat Brandenburg (bahasa Jerman: Markgrafschaft Brandenburg) merupakan kepangeranan dari Kekaisaran Romawi Suci selama tahun 1157 sampai 1806. Dikenal juga sebagai Mark Brandenburg, daerah ini memainkan peranan yang penting dalam sejarah Jerman dan Eropa Tengah. (in)
- 브란덴부르크 변경백국(독일어: Mark Brandenburg/Markgrafschaft Brandenburg)은 1157년부터 1806년까지 신성 로마 제국의 주요 공국 중 하나이며, 독일과 중부유럽 역사에서 중심적인 역할을 해왔다. 브란덴부르크는 북방변경의 발전으로 세워졌다. 이곳을 다스리는 변경백들은 신성 로마 제국 황제의 선거권을 준 1356년의 금인칙서에서 명망있는 선제후로서 생겼다. 이를 통해 추가적으로 브란덴부르크 선제후국(Kurfürstentum Brandenburg)이라고 알려지게 되었다. 호엔촐레른 가문이 1415년에 브란덴부르크 후작 자리를 차지했다. 호엔촐레른 가의 지도하에, 브란덴부르크는 17세기 동안에 급속도로 성장을 하였고 프로이센 공국을 상속받았다. 그 결과로 생긴 브란덴부르크-프로이센은 18세기에 독일을 이끈 프로이센 왕국의 전신이였다. 이라는 선제후의 높은 지위에도 불구하고, 그들의 권력은 브란덴부르크와 수도인 베를린을 중심으로 하는 곳에서 나왔다. 브란덴부르크 변경백국이 1806년 신성 로마 제국의 해체와 함께 멸망했지만, 1815년 프로이센의 이 대체하였다. 해체된 신성 로마 제국에서 불충분한 시작을 했음에도, 호엔촐레른의 프로이센 왕국은 독일의 통일을 이뤄내고 1871년에 독일 제국을 세웠다. 브란덴부르크 변경백은 독일 연방공화국내 브란덴부르크를 가리킬 때 비공식적으로 여전히 사용된다. (ko)
- ブランデンブルク辺境伯領（ブランデンブルクへんきょうはくりょう、ドイツ語: Mark/Markgrafschaft Brandenburg）は、神聖ローマ帝国の選帝侯の一人であるブランデンブルク辺境伯の所領の領地。現在のブランデンブルク州の大部分とベルリン、およびポーランドの一部に相当する。 (ja)
- La Marca di Brandeburgo o Margraviato di Brandeburgo (in tedesco Mark Brandenburg o Markgrafschaft Brandenburg) fu uno dei sette principali Stati del Sacro Romano Impero, che copriva una regione storica situata nell'area dell'attuale Germania nord-orientale e Polonia occidentale. (it)
- De mark Brandenburg of het markgraafschap Brandenburg was een markgraafschap en keurvorstendom (Keur-Brandenburg, Keur-Mark) in het oosten van het Heilige Roomse Rijk. Al verheven tot keurvorsten kwamen de heersers van Brandenburg in 1618 in het bezit van het hertogdom Pruisen. Na de verheffing van Pruisen tot koninkrijk in 1701 werd Brandenburg meestal als deel van Pruisen beschouwd, hoewel het formeel tot 1806 als zelfstandige staat bleef voortbestaan. (nl)
- O Marquesado de Brandemburgo ou Marca de Brandemburgo (em alemão: Markgrafschaft Brandenburg ou Mark Brandenburg) foi um principado do Sacro Império Romano-Germânico, que desempenhou um papel crucial na história da Alemanha e da Europa Central. Brandemburgo foi desenvolvido a partir da Marca do Norte (em alemão: Nordmark) fundada no território do povo eslavo dos wends. Os marqueses eram os seus dirigentes e foram estabelecidos com o prestígio de príncipes-eleitores na Bula de Ouro do imperador Carlos IV, o que lhes permitia votar na eleição do imperador. O Estado, portanto, tornou-se, adicionalmente, conhecido como Eleitorado de Brandenburgo (em alemão: Brandenburg Kurfürstentum ou Kurbrandenburg). A Casa de Hohenzollern chegou ao trono de Brandemburgo em 1415. Sob a liderança dos Hohenzollern, Brandemburgo cresceu rapidamente em poder e durante o século XVII seu gorvernantes herdaram o Ducado da Prússia. A resultante, Brandemburgo-Prússia, foi o antecessor do Reino da Prússia, que se tornou o estado líder alemão durante o século XVIII. Embora o título maior dos eleitores foi "Rei da Prússia", sua base de poder permaneceu em Brandenburg e sua capital Berlim. Embora a Marca de Brandemburgo tenha terminado com a dissolução do Sacro Império Romano-Germânico, em 1806, ela foi convertida na província de Brandemburgo do Reino da Prússia, em 1815. Apesar de sua origem distante no Sacro Império Romano-Germânico, o Reino da Prússia conseguiu a Unificação da Alemanha e a consequente criação do Império Alemão em 1871. A Mark Brandenburg ainda é utilizada, informalmente, para se referir ao land de Brandenburgo, na República Federal da Alemanha. (pt)
- Marchia Brandenburska inaczej Margrabstwo Brandenburgii (łac. Marchia Brandenburgensis, niem. Mark Brandenburg, cz. Braniborské markrabství) – marchia Świętego Cesarstwa Rzymskiego utworzona około 1157 roku przez Albrechta Niedźwiedzia z przekształcenia Marchii Północnej oraz zdobytych terenów podbitych Słowian połabskich w tym plemion Obodrzytów i Wieletów. Składała się z trzech części: Starej, i Nowej. Od ustanowionej w 1356 Złotej Bulli marchia była jedynym z elektoratów Rzeszy nazywanym Elektoratem Brandenburgii, który w 1618 został połączony unią personalną z księstwem pruskim (Brandenburgia-Prusy), od 1701 główna część składowa Królestwa Prus. (pl)
- Markgrevskapet Brandenburg (tyska: Mark Brandenburg, polska: Marchia Brandenburska, latin: Marchia Brandenburgensis), efter 1356 även Kurfurstendömet Brandenburg, är ett historiskt landskap och en tidigare stat i dagens nordöstra Tyskland och västra Polen. Markgrevskapet Brandenburg grundades av Albrekt Björnen 1157, som ett rikslän i det Tysk-romerska riket, och döptes efter sin första huvudstad, Brandenburg an der Havel. Huset Hohenzollern förlänades av kejsaren med kurfurstendömet Brandenburg på 1400-talet, då Berlin också blev huvudstad. Staten Brandenburg kom genom personalunion från början av 1600-talet att förenas med hertigdömet Preussen i Brandenburg-Preussen. 1701 bildade Brandenburg kärnan i det då utropade Kungadömet Preussen, med Berlin som huvudstad, och 1871 blev Berlin även huvudstad i det nybildade Tyska kejsardömet. Från 1815 upphörde markgrevskapets administrativa funktion inom Preussen och omvandlades därefter till den preussiska provinsen Brandenburg. (sv)
- Маркгра́фство Бра́нденбург (нем. Markgrafschaft Brandenburg) — одно из наиболее значительных княжеств в Священной Римской империи, существовавшее с 1157 года вплоть до ликвидации империи в 1806 году. Также известно как Бра́нденбургская ма́рка (нем. Mark Brandenburg), поскольку данное княжество развилось из Северной марки, основанной на территории расселения славянских вендов. Правящие Бранденбургом маркграфы по Золотой булле 1356 года получили престижный титул курфюрстов, наделявший их правом голоса на выборах императора Священной Римской империи, после чего государство называлось курфюршеством Бранденбург (нем. Kurfürstentum Brandenburg). (ru)
- 勃兰登堡藩侯国（德語：Markgrafschaft Brandenburg）或布蘭登堡選侯国（德語：Kurfürstentum Brandenburg）是自1157至1806年神圣罗马帝国的一个主要公国，在德国和中欧历史上扮演了重要角色。1415年，霍亨索伦王朝上台。1417年，腓特烈一世将首都迁至柏林。在霍亨索伦家族统治下，勃兰登堡在17世纪迅速扩大势力并继承了普鲁士公国，从而演变成勃兰登堡-普鲁士，即普鲁士王国的前身。1806年，勃蘭登堡藩侯國随着神圣罗马帝国的瓦解而终结。拿破仑战争后，1815年它被普鲁士的勃兰登堡省替代。 勃蘭登堡與普魯士都是霍亨索倫家族血統，而主系的勃蘭登堡選帝侯家族以政治联姻方式控制了普魯士公國，更趁1618年普魯士公國霍亨索倫家族絕嗣之機，奪得了該國的繼任權。該次聯姻更使勃蘭登堡在1614年簽訂了克桑滕條約中，獲得了吞併三個萊茵河域的附屬國（馬克伯國、拉文斯贝格伯国與克莱沃公国）的准許。三十年戰爭將德意志地區毀壞殆盡，選帝侯三度變更，軍隊恣意蹂躪，到處燒殺搶掠。及至戰爭完結，德意志人口驟減一半，柏林等城市一片穨垣敗瓦，歷時很久才得以復興。 三十年戰爭以1648年簽訂的西發里亞和約作結，普魯士獲得了明登和哈尔伯施塔特，還有遠波美拉尼亞（1653年吞併之）與馬德堡（1680年吞併之）的繼承權。而在1657年簽訂的布倫堡條約則使普魯士公國脫離波蘭的藩屬地位，並獲得了劳恩堡和比托地区及德拉咸地區，更將波美拉尼亞的版圖擴展到奥得河。 (zh)
- Маркграфство Бранденбург (нім. Markgrafschaft Brandenburg) — одне з найзначніших князівств в Священній Римській імперії, що існувало з 1157 року аж до ліквідації імперії в 1806 році. Також відоме як Марка Бранденбург (нім. Mark Brandenburg), дане князівство відіграло ключову роль в історії Німеччини та Центральної Європи. Бранденбург розвинувся з Північної марки, заснованої на території розселення слов'янських венедів. Правлячі цією державою маркграфи за отримали престижний титул курфюрстів, що дозволяв їм голосувати на виборах імператора Священної Римської імперії. Держава була також відома як курфюрство Бранденбург (нім. Kurfürstentum Brandenburg). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Margraviat Brandenburg (bahasa Jerman: Markgrafschaft Brandenburg) merupakan kepangeranan dari Kekaisaran Romawi Suci selama tahun 1157 sampai 1806. Dikenal juga sebagai Mark Brandenburg, daerah ini memainkan peranan yang penting dalam sejarah Jerman dan Eropa Tengah. (in)
- ブランデンブルク辺境伯領（ブランデンブルクへんきょうはくりょう、ドイツ語: Mark/Markgrafschaft Brandenburg）は、神聖ローマ帝国の選帝侯の一人であるブランデンブルク辺境伯の所領の領地。現在のブランデンブルク州の大部分とベルリン、およびポーランドの一部に相当する。 (ja)
- La Marca di Brandeburgo o Margraviato di Brandeburgo (in tedesco Mark Brandenburg o Markgrafschaft Brandenburg) fu uno dei sette principali Stati del Sacro Romano Impero, che copriva una regione storica situata nell'area dell'attuale Germania nord-orientale e Polonia occidentale. (it)
- De mark Brandenburg of het markgraafschap Brandenburg was een markgraafschap en keurvorstendom (Keur-Brandenburg, Keur-Mark) in het oosten van het Heilige Roomse Rijk. Al verheven tot keurvorsten kwamen de heersers van Brandenburg in 1618 in het bezit van het hertogdom Pruisen. Na de verheffing van Pruisen tot koninkrijk in 1701 werd Brandenburg meestal als deel van Pruisen beschouwd, hoewel het formeel tot 1806 als zelfstandige staat bleef voortbestaan. (nl)
- Marchia Brandenburska inaczej Margrabstwo Brandenburgii (łac. Marchia Brandenburgensis, niem. Mark Brandenburg, cz. Braniborské markrabství) – marchia Świętego Cesarstwa Rzymskiego utworzona około 1157 roku przez Albrechta Niedźwiedzia z przekształcenia Marchii Północnej oraz zdobytych terenów podbitych Słowian połabskich w tym plemion Obodrzytów i Wieletów. Składała się z trzech części: Starej, i Nowej. Od ustanowionej w 1356 Złotej Bulli marchia była jedynym z elektoratów Rzeszy nazywanym Elektoratem Brandenburgii, który w 1618 został połączony unią personalną z księstwem pruskim (Brandenburgia-Prusy), od 1701 główna część składowa Królestwa Prus. (pl)
- Маркгра́фство Бра́нденбург (нем. Markgrafschaft Brandenburg) — одно из наиболее значительных княжеств в Священной Римской империи, существовавшее с 1157 года вплоть до ликвидации империи в 1806 году. Также известно как Бра́нденбургская ма́рка (нем. Mark Brandenburg), поскольку данное княжество развилось из Северной марки, основанной на территории расселения славянских вендов. Правящие Бранденбургом маркграфы по Золотой булле 1356 года получили престижный титул курфюрстов, наделявший их правом голоса на выборах императора Священной Римской империи, после чего государство называлось курфюршеством Бранденбург (нем. Kurfürstentum Brandenburg). (ru)
- مرغريفية براندنبورغ (بالألمانية: 'Markgrafschaft Brandenburg') إمارة كبيرة في الإمبراطورية الرومانية المقدسة، دورا محوريا في تاريخ ألمانيا وأوروبا الوسطى. تأسست براندنبورغ وضعت للخروج من عاى أراضي الونديين السلاف. تأسس المرغريفات الحكام كأمراء ناخبين مرموقين في الفرمان الذهبي (1356)، الذي يتيح لهم التصويت في انتخاب الإمبراطور الروماني المقدس. وهكذا أصبحت الدولة تعروف بالإضافة إلى ذلك ببراندنبورغ الانتخابية أو انتخابية براندنبورغ. (ar)
- El Marcgraviat de Brandenburg - Markgrafschaft Brandenburg (alemany)- va ser un dels principals principats del Sacre Imperi Romanogermànic des de 1157 fins a 1806. També conegut com a Marca de Brandenburg -Mark Brandenburg (alemany)-, va exercir un paper fonamental en la història d'Alemanya i d'Europa Central. (ca)
- Braniborské markrabství (německy Markgrafschaft Brandenburg), resp. Braniborská marka (německy Mark Brandenburg) bylo v letech 1157–1806 říšským knížectvím na severovýchodě Svaté říše římské. Na základě císařské Zlaté buly z roku 1356, jejíž autorem byl Karel IV., obdržel braniborský markrabě kurfiřttskou hodnost, čímž bylo Braniborsko někdy dodatečně nazýváno Braniborským kurfiřtstvím (německy Kurfürstentum Brandenburg či Kurbrandenburg) a stalo se předmětem zájmu nejvýznamnějších říšských rodů. (cs)
- Το Μαργραβινάτο του Βραδεμβούργου (γερμανικά: Markgrafschaft Brandenburg) ήταν σημαντικό πριγκιπάτο της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας από το 1157 έως το 1806 που έπαιξε καθοριστικό ρόλο στην ιστορία της Γερμανίας και της Κεντρικής Ευρώπης. (el)
- La margraflando Brandenburgio (germane: Mark Brandenburg) estis historia teritorio en nordorienta Germanio, proksimume en la teritorio de la hodiaŭa Brandenburgio. Post antaŭaj jarcentoj de bataloj inter la germanlingvaj frankoj okcidente kaj lokaj okcidentslavaj triboj oriente, ĝi ekde proksimume la jaro 1157 estis margraflando (aŭ markio) de la germanlingva Sankta Romia Imperio. En 1815 ĝi transformiĝis en la provincon Brandenburgio de la reĝlando Prusio.
* Frederiko Vilhelmo (1640-1688) (eo)
- Die Mark Brandenburg war ein Territorium im Heiligen Römischen Reich Deutscher Nation. Sie entstand 1157 aus der Nordmark und entwickelte sich seit dem Ende des 12. Jahrhunderts zum Kurfürstentum Brandenburg. Die Funktion der Markgrafen von Brandenburg als Kurfürsten bei der Königswahl wurde in der Goldene Bulle von 1356 bestätigt. Als eins von damals lediglich sieben Kurfürstentümern spielte Brandenburg eine herausgehobene Rolle in der deutschen Geschichte. (de)
- El margraviato de Brandeburgo (en alemán: Markgrafschaft Brandenburg) fue uno de los principales principados del Sacro Imperio Romano Germánico desde 1157 hasta 1806. También conocido como la Marca de Brandeburgo (Mark Brandenburg), desempeñó un papel fundamental en la historia de Alemania y Europa central. El Margraviato de Brandeburgo desapareció con la disolución del Sacro Imperio Romano Germánico en 1806, y fue sustituido por la prusiana provincia de Brandeburgo en 1815. El reino Hohenzollern de Prusia logró la unificación de Alemania y la creación del Imperio alemán en 1871. (es)
- Brandenburgoko margraverria (alemanez: Markgrafschaft Brandenburg) Germaniako Erromatar Inperio Santuko printzerri nagusienetariko bat izan zen, 1157 eta 1806 artean Alemania eta erdialdeko Europa osoko historian eginkizun gailen izan zuena. Brandenburgo garatu zen, bendoen lurretan sortua. Bere agintariek margrave zuten izena eta bidez printze hautesle bilakatu ziren. Orduan, margraverria Brandenburgoko hauteslerria (Kurbrandenburg edo Kurfürstentum Brandenburg) bilakatu zen. (eu)
- The Margraviate of Brandenburg (German: Markgrafschaft Brandenburg) was a major principality of the Holy Roman Empire from 1157 to 1806 that played a pivotal role in the history of Germany and Central Europe. (en)
- La marche de Brandebourg (en allemand : Mark Brandenburg) est un ancien État du Saint-Empire romain. Elle tire son nom de l'ancienne résidence des margraves à Brandebourg-sur-la-Havel. Fondée le 11 juin 1157, elle joue un rôle majeur dans l'histoire de l'Allemagne. La Bulle d'or de 1356 confirme le margrave au statut de prince-électeur, lui permettant ainsi d'élire le roi des Romains. De ce fait, son margraviat devient plus connu sous le nom d'électorat de Brandebourg. Le territoire englobe la Vieille-Marche à l'ouest du fleuve Elbe, la Moyenne-Marche s'étendant entre l'Elbe et l'Oder, et la Nouvelle-Marche (l'ancien pays de Lubusz) dans l'est, ainsi que la Prignitz et l'Uckermark au nord. (fr)
- 브란덴부르크 변경백국(독일어: Mark Brandenburg/Markgrafschaft Brandenburg)은 1157년부터 1806년까지 신성 로마 제국의 주요 공국 중 하나이며, 독일과 중부유럽 역사에서 중심적인 역할을 해왔다. 브란덴부르크는 북방변경의 발전으로 세워졌다. 이곳을 다스리는 변경백들은 신성 로마 제국 황제의 선거권을 준 1356년의 금인칙서에서 명망있는 선제후로서 생겼다. 이를 통해 추가적으로 브란덴부르크 선제후국(Kurfürstentum Brandenburg)이라고 알려지게 되었다. 호엔촐레른 가문이 1415년에 브란덴부르크 후작 자리를 차지했다. 호엔촐레른 가의 지도하에, 브란덴부르크는 17세기 동안에 급속도로 성장을 하였고 프로이센 공국을 상속받았다. 그 결과로 생긴 브란덴부르크-프로이센은 18세기에 독일을 이끈 프로이센 왕국의 전신이였다. 이라는 선제후의 높은 지위에도 불구하고, 그들의 권력은 브란덴부르크와 수도인 베를린을 중심으로 하는 곳에서 나왔다. (ko)
- O Marquesado de Brandemburgo ou Marca de Brandemburgo (em alemão: Markgrafschaft Brandenburg ou Mark Brandenburg) foi um principado do Sacro Império Romano-Germânico, que desempenhou um papel crucial na história da Alemanha e da Europa Central. (pt)
- Markgrevskapet Brandenburg (tyska: Mark Brandenburg, polska: Marchia Brandenburska, latin: Marchia Brandenburgensis), efter 1356 även Kurfurstendömet Brandenburg, är ett historiskt landskap och en tidigare stat i dagens nordöstra Tyskland och västra Polen. Markgrevskapet Brandenburg grundades av Albrekt Björnen 1157, som ett rikslän i det Tysk-romerska riket, och döptes efter sin första huvudstad, Brandenburg an der Havel. Huset Hohenzollern förlänades av kejsaren med kurfurstendömet Brandenburg på 1400-talet, då Berlin också blev huvudstad. Staten Brandenburg kom genom personalunion från början av 1600-talet att förenas med hertigdömet Preussen i Brandenburg-Preussen. 1701 bildade Brandenburg kärnan i det då utropade Kungadömet Preussen, med Berlin som huvudstad, och 1871 blev Berlin även (sv)
- 勃兰登堡藩侯国（德語：Markgrafschaft Brandenburg）或布蘭登堡選侯国（德語：Kurfürstentum Brandenburg）是自1157至1806年神圣罗马帝国的一个主要公国，在德国和中欧历史上扮演了重要角色。1415年，霍亨索伦王朝上台。1417年，腓特烈一世将首都迁至柏林。在霍亨索伦家族统治下，勃兰登堡在17世纪迅速扩大势力并继承了普鲁士公国，从而演变成勃兰登堡-普鲁士，即普鲁士王国的前身。1806年，勃蘭登堡藩侯國随着神圣罗马帝国的瓦解而终结。拿破仑战争后，1815年它被普鲁士的勃兰登堡省替代。 勃蘭登堡與普魯士都是霍亨索倫家族血統，而主系的勃蘭登堡選帝侯家族以政治联姻方式控制了普魯士公國，更趁1618年普魯士公國霍亨索倫家族絕嗣之機，奪得了該國的繼任權。該次聯姻更使勃蘭登堡在1614年簽訂了克桑滕條約中，獲得了吞併三個萊茵河域的附屬國（馬克伯國、拉文斯贝格伯国與克莱沃公国）的准許。三十年戰爭將德意志地區毀壞殆盡，選帝侯三度變更，軍隊恣意蹂躪，到處燒殺搶掠。及至戰爭完結，德意志人口驟減一半，柏林等城市一片穨垣敗瓦，歷時很久才得以復興。 (zh)
- Маркграфство Бранденбург (нім. Markgrafschaft Brandenburg) — одне з найзначніших князівств в Священній Римській імперії, що існувало з 1157 року аж до ліквідації імперії в 1806 році. Також відоме як Марка Бранденбург (нім. Mark Brandenburg), дане князівство відіграло ключову роль в історії Німеччини та Центральної Європи. (uk)
|
.svg?width=300)
_Brandenburg_1150.jpg){kind=link}
_Brandenburg_1150.jpg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}