| dbo:abstract
|
- El terme complex d'histocompatibilitat principal (MHC, de l'anglès major histocompatibility complex) engloba a un gran grup de glicoproteïnes de membrana altament polimòrfiques, implicades en el reconeixement de l'antigen i més concretament en la presentació de l'antigen. (ca)
- Hlavní histokompatibilní komplex (MHC, z angl. major histocompatibility complex) je označení pro několik typů glykoproteinových komplexů nacházejících se na vnějších stranách cytoplazmatické membrány buněk obratlovců. Mají významnou funkci v imunitním systému, konkrétně se podílejí na rozeznávání cizorodých struktur (například virových bílkovin, jež značí infekci). MHC totiž slouží jako jakési „podstavce“, na něž se upevňují náhodně vybrané peptidy pocházející zevnitř buňky a vystavují se ke kontrole buňkám imunitního systému. (cs)
- مُعَقَّدُ التَّوافُقِ النَّسيجِيِّ الكَبير أو (المركب الرئيسي للتلاؤم النسيجي) (بالإنجليزية: MHC أو major histocompatibility complex) وسمى هذا البروتين بهذا الاسم حيث أنه مزود بواسمات «الذاتية»، لأن دوره في الجسم هو تحديد ما هو ذاتي وما هو «غريب» (مستضد). التفرقة بين الذاتي والغريب هو أحد وسائل الجسم الدفاعية ضد الغريب، ومعقد التوافق هذا هو عبارة عن بروتينات تتحكم في تركيبها مورثات جينية وتوجد على الغشاء السيتوبلازمي للخلايا. تسمى كذلك بمستعرضات كرات الدم البيضاء، لأنها اكتشفت أول مرة فوق غشاء كرات الدم البيضاء في الإنسان؛ كما تمت مشاهدتها أيضا فوق غشاء الخلايا ذات النواة. (ar)
- Der Haupthistokompatibilitätskomplex oder Hauptgewebeverträglichkeitskomplex (Abk. MHC von engl. major histocompatibility complex) umfasst eine Gruppe von Genen bei Wirbeltieren, die Proteine codieren, welche für die Immunerkennung, die Gewebeverträglichkeit (Histokompatibilität) bei Transplantationen und die immunologische Individualität wichtig sind. MHC-Regionen finden sich in allen Wirbeltieren ab den Knorpelfischen (Haie, Rochen). Beim Menschen sind diese Gene meist auf dem kurzen Arm von Chromosom 6 zu finden. Die Genprodukte, die MHC-Proteinkomplexe, sind körpereigene Antigene auf der Oberfläche von Körperzellen (z. B. auf weißen Blutkörperchen leicht nachweisbar) und dienen der Identifikation körpereigener Zellen. Daher kommt auch die Bezeichnung HLA-System (Human Leucocyte Antigen, menschliches Leukozytenantigen) für das Regulationssystem der humanen Immunabwehr, dessen wichtigster Bestandteil der MHC ist.Unter anderem werden vom Haupthistokompatibilitätskomplex die MHC-Klasse-I- und MHC-Klasse-II-Proteinkomplexe codiert, die für die Funktion des Immunsystems eine zentrale Rolle spielen.Damit Antigene von T-Lymphozyten erkannt werden können, müssen sie zuvor aufbereitet und auf die vom MHC codierten Klasse-I- und Klasse-II-Rezeptoren auf der Zelloberfläche präsentiert werden. Dieses Phänomen nennt man MHC-Restriktion. Für ihre Entdeckungen „zur Spezifität der zellulären Immunantwort“ (MHC-Restriktion) erhielten Peter C. Doherty und Rolf Zinkernagel 1996 den Nobelpreis für Physiologie oder Medizin. (de)
- El complejo mayor de histocompatibilidad o CMH (también CPH por complejo principal de histocompatibilidad o MHC, acrónimo para el inglés de major histocompatibility complex), es una familia de genes hallados en todos los vertebrados y ubicados en el brazo corto del cromosoma 6 en humanos, cuya función es la codificación de moléculas (glucoproteínas) denominadas antígenos leucocitarios humanos o antígenos de histocompatibilidad, que participan en la presentación de antígenos a los linfocitos T permitiendo la activación de procesos críticos en la generación de la respuesta inmunitaria. En general, el CMH permite distinguir lo propio de lo extraño. En humanos, el CMH se denominó primeramente «complejo HLA» (del acrónimo inglés para human leucocytic antigen), porque las moléculas del CMH se descubrieron como antígenos que diferencian los leucocitos de distintas personas y que producen la respuesta inmunitaria del receptor en trasplantes, produciendo el rechazo. El CMH es la zona del genoma humano más variable y contiene numerosos genes funcionales, caracterizados por un gran polimorfismo. Los productos de estos genes son mencionados por muchos autores también como CMH o bien HLA. (es)
- The major histocompatibility complex (MHC) is a large locus on vertebrate DNA containing a set of closely linked polymorphic genes that code for cell surface proteins essential for the adaptive immune system. These cell surface proteins are called MHC molecules. This locus got its name because it was discovered via the study of transplanted tissue compatibility. Later studies revealed that tissue rejection due to incompatibility is only a facet of the full function of MHC molecules: binding an antigen derived from self-proteins, or from pathogens, and bringing the antigen presentation to the cell surface for recognition by the appropriate T-cells. MHC molecules mediate the interactions of leukocytes, also called white blood cells (WBCs), with other leukocytes or with body cells. The MHC determines donor compatibility for organ transplant, as well as one's susceptibility to autoimmune diseases. In a cell, protein molecules of the host's own phenotype or of other biologic entities are continually synthesized and degraded. Each MHC molecule on the cell surface displays a small peptide (a molecular fraction of a protein) called an epitope. The presented self-antigens prevent an organism's immune system from targeting its own cells. The presentation of pathogen-derived proteins results in the elimination of the infected cell by the immune system. Diversity of an individual's self-antigen presentation, mediated by MHC self-antigens, is attained in at least three ways: (1) an organism's MHC repertoire is polygenic (via multiple, interacting genes); (2) MHC expression is codominant (from both sets of inherited alleles); (3) MHC gene variants are highly polymorphic (diversely varying from organism to organism within a species). Sexual selection has been observed in male mice choosing to mate with females with different MHCs. Also, at least for MHC I presentation, there has been evidence of antigenic peptide splicing, which can combine peptides from different proteins, vastly increasing antigen diversity. (en)
- Kompleks histokompatibilitas utama (bahasa Inggris: major histocompatibility complex atau MHC) adalah sekumpulan gen yang ditemukan pada semua jenis vertebrata. Gen tersebut terdiri dari ± 4 juta bp yang terdapat di kromosom nomor 6 manusia dan lebih dikenal sebagai kompleks antigen leukosit manusia (HLA). Protein MHC yang disandikan berperan dalam mengikat dan mempresentasikan antigen peptida ke sel T. (in)
- Le complexe majeur d'histocompatibilité (CMH) est, en immunologie, un système de reconnaissance du soi présent chez la plupart des vertébrés. On distingue les complexes majeurs d'histocompatibilité de classe I et de classe II. Chez l'être humain, on parle d'antigène HLA. Les molécules du CMH sont à la surface de toutes les cellules nuclées pour le CMH de classe I et les cellules présentatrices de l'antigène pour le CMH de classe II qui assurent la présentation de l'antigène aux lymphocytes T afin de les activer. Il fut découvert en 1958 par Jean Dausset, qui fait la première description de ces antigènes à la surface des globules blancs sanguins (leucocytes) à partir de l'analyse de réactions d'agglutination obtenues avec des sérums de sujets immunisés à l'occasion de transfusions sanguines. (fr)
- 主要組織適合遺伝子複合体（しゅようそしきてきごういでんしふくごうたい、major histocompatibility complex; MHC）は、免疫反応に必要な多くのタンパクの遺伝子情報を含む、細胞膜表面にある糖タンパク質である。研究の当初、MHCは遺伝子として同定されてきたが、のちに糖タンパク質として意味が置き換わって行った。 （糖タンパクか遺伝子かの）区別のために糖タンパク質であることを明記・強調したい場合には、日本では「MHC抗原」、「MHC分子」、「MHCタンパク質」などと表現するのが一般的である。 いっぽう、遺伝子領域においてMHCをコードする遺伝子のこととして明記したい場合には、「MHC領域」、「MHC遺伝子」などと表現する場合もある。 (ja)
- B세포와 T세포는 원리적으로 동일한 항원을 인지하지만 그 기능에 있어서는 차이가 있다. B세포 수용체는 항원이 특정 병원균 표면에 고정되어 있든 자유상태에 있든지간에 항원 본연의 모양을 인식하여 결합한다. 반면에 T세포 수용체는 주조직 적합성 복합체(Major Histocompatibility Complex, MHC) 라고 불리는 단백질의 도움을 받아 숙주세포(감염된 세포) 표면에 제시된 항원조각에만 결합한다. 즉, 주조직 적합성 복합체(Major Histocompatibility Complex, MHC) 분자는 대부분의 척추동물에서 면역계와 자가 면역에 중요한 역할을 한다. MHC는 합성된 단백질 조각을 그 세포의 표면에 보여주는 역할을 한다. (단백질 조각을 소시지에 비유하자면, MHC는 소시지를 둘러싸고 있는 빵과 같은 형태로 존재한다.) MHC-단백질 복합체가 세포의 표면에 위치하면, 근처에 있는 면역 세포(주로 T세포나 자연 살해 세포)가 합성된 단백질을 확인할 수 있게 된다. 만약 확인된 단백질이 자기단백질이 아닌 것으로 판명되면, 면역 세포는 그 감염된 세포를 죽인다. MHC는 크게 I형 MHC와 II형 MHC의 두 종류로 나뉜다. I형 MHC 분자는 거의 모든 세포에 존재하며, 세포독성 T세포에 단백질을 제시한다. II형 MHC 분자는 대식세포나 B세포등 특정한 면역 세포에만 존재하며, 이렇게 II형 MHC 분자를 가진 세포들을 항원제시세포(APC)라고 부른다. 이 항원제시세포들은 미생물을 삼켜 부순 후에, 소화시켜 조각내버린다. 항원제시세포의 II형 MHC 분자는 보조 T세포에게 미생물 조각들을 제시하여 다른 세포들의 면역 반응이 활발하게 일어나게 만든다. (ko)
- Il complesso maggiore di istocompatibilità o, in inglese, major histocompatibility complex (MHC) è un gruppo di geni polimorfici costituito da 30 unità (tuttora individuate), localizzato sul braccio corto del cromosoma 6 (nel topo sul cromosoma 17).Le più conosciute codificano per proteine espresse sulla membrana cellulare le quali hanno la funzione di farsi riconoscere da parte dei linfociti T, ma contiene i geni anche di altri importanti peptidi come la , le frazioni del complemento C4B, C4A, BF e C2, la proteina chaperone HSP70 (Heat Shock Proteins cioè proteine indotte da danno termico) e i geni della famiglia del TNF (Tumor Necrosis Factor o Fattore di Necrosi Tumorale). I prodotti genici tipici del complesso MHC sono proteine che, in cellule tissutali nucleate infettate, legano molecole tipiche del patogeno e le espongono sulla membrana. Prendono così funzione di antigeni che rendono visibili le cellule infette ai recettori dei linfociti T. Infatti, mentre i prodotti dei geni MHC-I sono antigeni direttamente implicati nel fenomeno del rigetto, quelli che derivano dall'MHC-II sono attivi nei fenomeni di cooperazione cellulare che si verificano nell'ambito della risposta immunitaria. Nell'uomo l'MHC prende il nome di Human leukocyte antigen (HLA). Tale sistema di istocompatibilità è formato da molecole collocate sulla superficie cellulare che agiscono come antigeni: a contatto col sistema immunitario di un soggetto, generano una risposta immunitaria poiché riconosciute come estranee.Il sistema dell'HLA è alla base del rigetto nel trapianto. Se le cellule del tessuto trapiantato non hanno i medesimi antigeni HLA del ricevente (ovvero il tessuto non è HLA-compatibile), il tessuto viene riconosciuto come estraneo, offensivo, e rigettato. Per questa ragione, per mezzo di un procedimento detto di tipizzazione tissutale, prima delle operazioni si accerta che i due soggetti (donatore e ricevente) siano HLA-compatibili. (it)
- Het major histocompatibility complex of MHC is een deel van het genoom, bij mensen HLA genaamd, dat codeert voor eiwitten (glycoproteïnen) die zich aan de oppervlakte van veel zoogdiercellen bevinden en die een belangrijke rol spelen bij de herkenning van 'eigen' en 'niet-eigen' elementen in het lichaam. Het gaat om ongeveer 140 eiwitten die verschillende functies vervullen. (nl)
- Główny układ zgodności tkankowej, MHC (od ang. major histocompatibility complex) – zespół białek odpowiedzialnych za prezentację antygenów limfocytom T. Swoją nazwę zawdzięczają temu, że odkryto je jako pierwsze i najważniejsze białka decydujące o utrzymaniu się lub odrzuceniu przeszczepu, zatem odpowiadające za zgodność tkanek dawcy i biorcy. Wyróżnia się trzy klasy MHC, które różnią się pełnionymi funkcjami:
* MHC klasy I – znajdują się na wszystkich jądrzastych komórkach organizmu i uczestniczą w obronie przed patogenami wewnątrzkomórkowymi
* MHC klasy II – występują na komórkach prezentujących antygen
* MHC klasy III – stanowią różne cząsteczki niezwiązane z procesem prezentacji antygenu. Zostały oznaczone najpierw jako prawdopodobne cząsteczki prezentujące, ze względu na umiejscowienie pomiędzy genami MHC klasy I a MHC klasy II (co po dalszych badaniach genomu zostało odrzucone). O ile między klasą I i II widoczne są wybitne podobieństwa strukturalne, o tyle MHC klasy III nie są podobne ani do dwóch pozostałych klas, ani do siebie nawzajem. Ludzkie MHC określane są mianem HLA (ang. human leukocyte antigens – ludzkie antygeny leukocytarne). (pl)
- Histokompatibilitetskomplex (engelska: major histocompatibility complex, förkortas MHC) är det område på genomet som innehåller de gener som avgör utseendet hos serologiskt och lymfocytiskt definierade transplantationsantigener, immunsvarsassocierade antigener, samt för immunförsvarsgener, som kodar för de protein som reagerar på antigener. MHC kan även avse de protein som generna kodar för, och som har som funktion att binda antigen från patogener och presentera dessa på cellytan för T-celler. Människans MHC-gener kallas HLA (engelska: human leukocyte antigen). (sv)
- Главный комплекс гистосовместимости (ГКГС, или ГКГ, англ. MHC, major histocompatibility complex) — большая область генома или большое семейство генов, обнаруженное у позвоночных и играющее важную роль в иммунной системе и развитии иммунитета. Название «комплекс гистосовместимости» эта область получила потому, что обнаружена она была при исследовании отторжения чужеродных тканей. Изучение свойств и функций продуктов генов МНС показало, что отторжение трансплантата организмом при несовпадении их МНС является экспериментальным артефактом, маскирующим истинную функцию МНС — презентацию антигена лимфоцитам для распознавания и удаления собственных измененных клеток. Эволюционно МНС возник 450 миллионов лет назад вместе с появлением челюстноротых рыб (лат. Gnathostomata). Если у бесчелюстных приобретенный иммунитет основан на вариабельных лимфоцитарных рецепторах, Т-подобных и В-подобных рецепторах, то у челюстноротых появились иммуноглобулины (Ig), Т-клеточные рецепторы (TCR) и МНС. (ru)
- O complexo principal de histocompatibilidade, ou MHC, (do inglês major histocompatibility complex) é uma grande região genômica ou família de genes encontrada na maioria dos vertebrados. É a região mais densa de genes do genoma dos mamíferos e possui importante papel no sistema imune, auto-imunidade e no sucesso reprodutivo. As proteínas codificadas pelo MHC são expressas na superfície das células de todos animais com mandíbula, e apresenta tanto antígenos próprios (fragmentos de peptídeos da própria célula) e antígenos externos (fragmentos de microorganismos invasores) para um tipo de leucócito chamado célula T que tem a capacidade de matar ou coordenar a morte de patógenos, células infectadas ou com função prejudicada. O sistema imune foi desenvolvido para combater a invasão de agentes estranhos no indivíduo. É composto por uma cascata de reações extremamente complexas e por vários constituintes (células, sinalizadores, etc). O componente mais importante desse sistema é o Complexo Principal de Histocompatibilidade ou MHC, seu aspecto mais visível seja a sua extraordinária diversidade genética, que originou-se devido às pressões evolutivas que os microorganismos inferiram nos vertebrados com o passar do tempo. A função do complexo principal de histocompatibilidade é codificar várias proteínas receptoras trans-membranas, que atuam no reconhecimento e na apresentação de constituintes dos agentes estranhos, os antígenos (figura 1). Esse grupo genético nos seres humanos receberam a denominação de Antígenos Leucocitários Humanos (HLA). (pt)
- 主要组织相容性复合体（major histocompatibility complex，MHC），又称主要组织相容性複合基因，是存在于大部分脊椎动物基因组中的一个基因家族，由一群紧密连锁的基因群组成，呈高度多态性，其编码产物（主要组织相容性抗原）是和分子，与免疫应答及免疫调节密切相关，也是引起快而强的排斥反应的抗原；其中人類的MHC醣蛋白，又稱為人類白血球抗原（英語：human leukocyte antigen，簡稱HLA）。 MHC基因家族分为三个亚群，个别编码出三类分子：MHC I类分子、MHC II类分子、MHC III类分子。第一類MHC處理細胞內部被分解後的蛋白質（例如病毒的）；第二類MHC当外部入侵者經過胞吞並利用溶酶體處理后形成碎片，MHC再跟這些碎片結合，並呈現在細胞表面上供T細胞所辨識；第三類MHC主要由肝細胞與巨噬細胞產生，功能並不完全了解。 人體MHC基因區位於6號染色體短臂上（從 6p22.1 到 6p21.3），由包含224个基因，跨越360万个碱基对组成，包括一系列緊密連鎖的基因座，是目前已知的人类染色体中基因密度最高，也是多态性最为丰富的区域，故有「人類體內的化學指紋」之稱。MHC與人類的免疫系統功能密切相關，其中部分基因編碼細胞表面抗原，成為每個人的細胞不可混淆的「特徵」，是免疫系統區分本身和異體物質的基礎。 (zh)
- Головни́й ко́мплекс гістосумі́сності (англ. major histocompatibility complex, MHC) — велика та відповідна область геному більшості хребетних. Це найбагатша на число генів область геному ссавців та його найбільш варіабельна ділянка, що грає важливу роль у функціонуванні імунної системи, зокрема впливаючи на , прийняття трансплантів та успіх репродукції. Білки MHC експресуються на поверхні клітини у всіх щелепних та містять як «свої» так і «чужі» антигени, дозволяючи T-лімфоцитам розпізнавати та вбивати патогени та абнормальні (наприклад, заражені або ракові) власні клітини організму. Білки ГКГС розділяють на ГКГС класу І та ГКГС класу ІІ. Ряд незалежних досліджень 1970-1990-х роках показали, що головний комплекс гістосумісності впливає на вибір статевого партнера. Експерименти, які спочатку були проведені на мишах і рибах, потім на добровольцях, показали, що жінки мали схильність вибирати партнерів з MHC, відмінним від їх власного, однак їх вибір змінювався на протилежний в разі використання гормональних оральних контрацептивів — в цьому випадку жінки швидше вибирали партнера з подібним MHC. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El terme complex d'histocompatibilitat principal (MHC, de l'anglès major histocompatibility complex) engloba a un gran grup de glicoproteïnes de membrana altament polimòrfiques, implicades en el reconeixement de l'antigen i més concretament en la presentació de l'antigen. (ca)
- Hlavní histokompatibilní komplex (MHC, z angl. major histocompatibility complex) je označení pro několik typů glykoproteinových komplexů nacházejících se na vnějších stranách cytoplazmatické membrány buněk obratlovců. Mají významnou funkci v imunitním systému, konkrétně se podílejí na rozeznávání cizorodých struktur (například virových bílkovin, jež značí infekci). MHC totiž slouží jako jakési „podstavce“, na něž se upevňují náhodně vybrané peptidy pocházející zevnitř buňky a vystavují se ke kontrole buňkám imunitního systému. (cs)
- مُعَقَّدُ التَّوافُقِ النَّسيجِيِّ الكَبير أو (المركب الرئيسي للتلاؤم النسيجي) (بالإنجليزية: MHC أو major histocompatibility complex) وسمى هذا البروتين بهذا الاسم حيث أنه مزود بواسمات «الذاتية»، لأن دوره في الجسم هو تحديد ما هو ذاتي وما هو «غريب» (مستضد). التفرقة بين الذاتي والغريب هو أحد وسائل الجسم الدفاعية ضد الغريب، ومعقد التوافق هذا هو عبارة عن بروتينات تتحكم في تركيبها مورثات جينية وتوجد على الغشاء السيتوبلازمي للخلايا. تسمى كذلك بمستعرضات كرات الدم البيضاء، لأنها اكتشفت أول مرة فوق غشاء كرات الدم البيضاء في الإنسان؛ كما تمت مشاهدتها أيضا فوق غشاء الخلايا ذات النواة. (ar)
- Kompleks histokompatibilitas utama (bahasa Inggris: major histocompatibility complex atau MHC) adalah sekumpulan gen yang ditemukan pada semua jenis vertebrata. Gen tersebut terdiri dari ± 4 juta bp yang terdapat di kromosom nomor 6 manusia dan lebih dikenal sebagai kompleks antigen leukosit manusia (HLA). Protein MHC yang disandikan berperan dalam mengikat dan mempresentasikan antigen peptida ke sel T. (in)
- 主要組織適合遺伝子複合体（しゅようそしきてきごういでんしふくごうたい、major histocompatibility complex; MHC）は、免疫反応に必要な多くのタンパクの遺伝子情報を含む、細胞膜表面にある糖タンパク質である。研究の当初、MHCは遺伝子として同定されてきたが、のちに糖タンパク質として意味が置き換わって行った。 （糖タンパクか遺伝子かの）区別のために糖タンパク質であることを明記・強調したい場合には、日本では「MHC抗原」、「MHC分子」、「MHCタンパク質」などと表現するのが一般的である。 いっぽう、遺伝子領域においてMHCをコードする遺伝子のこととして明記したい場合には、「MHC領域」、「MHC遺伝子」などと表現する場合もある。 (ja)
- Het major histocompatibility complex of MHC is een deel van het genoom, bij mensen HLA genaamd, dat codeert voor eiwitten (glycoproteïnen) die zich aan de oppervlakte van veel zoogdiercellen bevinden en die een belangrijke rol spelen bij de herkenning van 'eigen' en 'niet-eigen' elementen in het lichaam. Het gaat om ongeveer 140 eiwitten die verschillende functies vervullen. (nl)
- Histokompatibilitetskomplex (engelska: major histocompatibility complex, förkortas MHC) är det område på genomet som innehåller de gener som avgör utseendet hos serologiskt och lymfocytiskt definierade transplantationsantigener, immunsvarsassocierade antigener, samt för immunförsvarsgener, som kodar för de protein som reagerar på antigener. MHC kan även avse de protein som generna kodar för, och som har som funktion att binda antigen från patogener och presentera dessa på cellytan för T-celler. Människans MHC-gener kallas HLA (engelska: human leukocyte antigen). (sv)
- 主要组织相容性复合体（major histocompatibility complex，MHC），又称主要组织相容性複合基因，是存在于大部分脊椎动物基因组中的一个基因家族，由一群紧密连锁的基因群组成，呈高度多态性，其编码产物（主要组织相容性抗原）是和分子，与免疫应答及免疫调节密切相关，也是引起快而强的排斥反应的抗原；其中人類的MHC醣蛋白，又稱為人類白血球抗原（英語：human leukocyte antigen，簡稱HLA）。 MHC基因家族分为三个亚群，个别编码出三类分子：MHC I类分子、MHC II类分子、MHC III类分子。第一類MHC處理細胞內部被分解後的蛋白質（例如病毒的）；第二類MHC当外部入侵者經過胞吞並利用溶酶體處理后形成碎片，MHC再跟這些碎片結合，並呈現在細胞表面上供T細胞所辨識；第三類MHC主要由肝細胞與巨噬細胞產生，功能並不完全了解。 人體MHC基因區位於6號染色體短臂上（從 6p22.1 到 6p21.3），由包含224个基因，跨越360万个碱基对组成，包括一系列緊密連鎖的基因座，是目前已知的人类染色体中基因密度最高，也是多态性最为丰富的区域，故有「人類體內的化學指紋」之稱。MHC與人類的免疫系統功能密切相關，其中部分基因編碼細胞表面抗原，成為每個人的細胞不可混淆的「特徵」，是免疫系統區分本身和異體物質的基礎。 (zh)
- Der Haupthistokompatibilitätskomplex oder Hauptgewebeverträglichkeitskomplex (Abk. MHC von engl. major histocompatibility complex) umfasst eine Gruppe von Genen bei Wirbeltieren, die Proteine codieren, welche für die Immunerkennung, die Gewebeverträglichkeit (Histokompatibilität) bei Transplantationen und die immunologische Individualität wichtig sind. MHC-Regionen finden sich in allen Wirbeltieren ab den Knorpelfischen (Haie, Rochen). Beim Menschen sind diese Gene meist auf dem kurzen Arm von Chromosom 6 zu finden. Die Genprodukte, die MHC-Proteinkomplexe, sind körpereigene Antigene auf der Oberfläche von Körperzellen (z. B. auf weißen Blutkörperchen leicht nachweisbar) und dienen der Identifikation körpereigener Zellen. Daher kommt auch die Bezeichnung HLA-System (Human Leucocyte Antigen (de)
- El complejo mayor de histocompatibilidad o CMH (también CPH por complejo principal de histocompatibilidad o MHC, acrónimo para el inglés de major histocompatibility complex), es una familia de genes hallados en todos los vertebrados y ubicados en el brazo corto del cromosoma 6 en humanos, cuya función es la codificación de moléculas (glucoproteínas) denominadas antígenos leucocitarios humanos o antígenos de histocompatibilidad, que participan en la presentación de antígenos a los linfocitos T permitiendo la activación de procesos críticos en la generación de la respuesta inmunitaria. En general, el CMH permite distinguir lo propio de lo extraño. (es)
- The major histocompatibility complex (MHC) is a large locus on vertebrate DNA containing a set of closely linked polymorphic genes that code for cell surface proteins essential for the adaptive immune system. These cell surface proteins are called MHC molecules. (en)
- Le complexe majeur d'histocompatibilité (CMH) est, en immunologie, un système de reconnaissance du soi présent chez la plupart des vertébrés. On distingue les complexes majeurs d'histocompatibilité de classe I et de classe II. Chez l'être humain, on parle d'antigène HLA. Les molécules du CMH sont à la surface de toutes les cellules nuclées pour le CMH de classe I et les cellules présentatrices de l'antigène pour le CMH de classe II qui assurent la présentation de l'antigène aux lymphocytes T afin de les activer. (fr)
- B세포와 T세포는 원리적으로 동일한 항원을 인지하지만 그 기능에 있어서는 차이가 있다. B세포 수용체는 항원이 특정 병원균 표면에 고정되어 있든 자유상태에 있든지간에 항원 본연의 모양을 인식하여 결합한다. 반면에 T세포 수용체는 주조직 적합성 복합체(Major Histocompatibility Complex, MHC) 라고 불리는 단백질의 도움을 받아 숙주세포(감염된 세포) 표면에 제시된 항원조각에만 결합한다. 즉, 주조직 적합성 복합체(Major Histocompatibility Complex, MHC) 분자는 대부분의 척추동물에서 면역계와 자가 면역에 중요한 역할을 한다. MHC는 합성된 단백질 조각을 그 세포의 표면에 보여주는 역할을 한다. (단백질 조각을 소시지에 비유하자면, MHC는 소시지를 둘러싸고 있는 빵과 같은 형태로 존재한다.) MHC-단백질 복합체가 세포의 표면에 위치하면, 근처에 있는 면역 세포(주로 T세포나 자연 살해 세포)가 합성된 단백질을 확인할 수 있게 된다. 만약 확인된 단백질이 자기단백질이 아닌 것으로 판명되면, 면역 세포는 그 감염된 세포를 죽인다. (ko)
- Il complesso maggiore di istocompatibilità o, in inglese, major histocompatibility complex (MHC) è un gruppo di geni polimorfici costituito da 30 unità (tuttora individuate), localizzato sul braccio corto del cromosoma 6 (nel topo sul cromosoma 17).Le più conosciute codificano per proteine espresse sulla membrana cellulare le quali hanno la funzione di farsi riconoscere da parte dei linfociti T, ma contiene i geni anche di altri importanti peptidi come la , le frazioni del complemento C4B, C4A, BF e C2, la proteina chaperone HSP70 (Heat Shock Proteins cioè proteine indotte da danno termico) e i geni della famiglia del TNF (Tumor Necrosis Factor o Fattore di Necrosi Tumorale). (it)
- Główny układ zgodności tkankowej, MHC (od ang. major histocompatibility complex) – zespół białek odpowiedzialnych za prezentację antygenów limfocytom T. Swoją nazwę zawdzięczają temu, że odkryto je jako pierwsze i najważniejsze białka decydujące o utrzymaniu się lub odrzuceniu przeszczepu, zatem odpowiadające za zgodność tkanek dawcy i biorcy. Wyróżnia się trzy klasy MHC, które różnią się pełnionymi funkcjami: Ludzkie MHC określane są mianem HLA (ang. human leukocyte antigens – ludzkie antygeny leukocytarne). (pl)
- O complexo principal de histocompatibilidade, ou MHC, (do inglês major histocompatibility complex) é uma grande região genômica ou família de genes encontrada na maioria dos vertebrados. É a região mais densa de genes do genoma dos mamíferos e possui importante papel no sistema imune, auto-imunidade e no sucesso reprodutivo. As proteínas codificadas pelo MHC são expressas na superfície das células de todos animais com mandíbula, e apresenta tanto antígenos próprios (fragmentos de peptídeos da própria célula) e antígenos externos (fragmentos de microorganismos invasores) para um tipo de leucócito chamado célula T que tem a capacidade de matar ou coordenar a morte de patógenos, células infectadas ou com função prejudicada. (pt)
- Главный комплекс гистосовместимости (ГКГС, или ГКГ, англ. MHC, major histocompatibility complex) — большая область генома или большое семейство генов, обнаруженное у позвоночных и играющее важную роль в иммунной системе и развитии иммунитета. Название «комплекс гистосовместимости» эта область получила потому, что обнаружена она была при исследовании отторжения чужеродных тканей. Изучение свойств и функций продуктов генов МНС показало, что отторжение трансплантата организмом при несовпадении их МНС является экспериментальным артефактом, маскирующим истинную функцию МНС — презентацию антигена лимфоцитам для распознавания и удаления собственных измененных клеток. (ru)
- Головни́й ко́мплекс гістосумі́сності (англ. major histocompatibility complex, MHC) — велика та відповідна область геному більшості хребетних. Це найбагатша на число генів область геному ссавців та його найбільш варіабельна ділянка, що грає важливу роль у функціонуванні імунної системи, зокрема впливаючи на , прийняття трансплантів та успіх репродукції. Білки MHC експресуються на поверхні клітини у всіх щелепних та містять як «свої» так і «чужі» антигени, дозволяючи T-лімфоцитам розпізнавати та вбивати патогени та абнормальні (наприклад, заражені або ракові) власні клітини організму. (uk)
|
