| dbo:abstract
|
- La conquesta hongaresa de la conca dels Carpats, també coneguda com la conquesta hongaresa o presa de terres hongaresa (en hongarès, honfoglalás: 'conquesta de la pàtria'), va ser una sèrie d'esdeveniments històrics que va culminar amb l'establiment del poble hongarès a l'Europa central al final del segle IX i principis del X. Abans de l'arribada dels hongaresos, tres potències medievals primerenques, el Primer Imperi Búlgar, la França oriental i Moràvia, havien lluitat entre elles per aconseguir el control de la Conca dels Carpats. De forma ocasional, havien contractat genets hongaresos com a soldats. Per això, els hongaresos que vivien a l'estepa pòntica a l'est dels Carpats estaven familiaritzats amb la seva futura pàtria quan va començar la seva "presa de terres". La conquesta hongaresa va començar en el context d'una "migració humana tardana o 'petita'". Fonts contemporànies testifiquen que els hongaresos van travessar els Carpats després d'un atac conjunt el 894 o el 895 dels petxenegs i els búlgars contra ells. Primer van prendre el control de i van atacar i ocupar Pannònia (la regió a l'oest del riu) el 900. Van aprofitar conflictes interns a Moràvia i van aniquilar aquest estat en algun moment entre el 902 i el 906. Els hongaresos van enfortir el seu control sobre la conca dels Carpats derrotant un exèrcit bavarès en una el 4 de juliol de 907. Van llançar una sèrie d'incursions de saqueig entre el 899 i el 955 i també van apuntar cap a l'Imperi Romà d'Orient entre el 943 i el 971. Tanmateix, gradualment es van establir a la conca i van establir una monarquia cristiana, el Regne d'Hongria, cap a l'any 1000. (ca)
- الغزو المجري لحوض الكاربات، أو الغزو المجري، أو الاستيلاء المجري على الأراضي (باللغة الهنغارية: honfoglalás، أي «غزو الوطن»)، سلسلةً من الأحداث التاريخية انتهت باستيطان المجريين أوروبا الوسطى في مطلع القرنين التاسع والعاشر. تحاربت ثلاث من أهم قوى العصور الوسطى المبكرة للسيطرة على حوض الكاربات قبل وصول المجريين: الإمبراطورية البلغارية الأولى، ومملكة الفرنجة الشرقيين، ومورافيا العظمى. جنّدت هذه القوى سابقًا فرسان مجريين من وقت لآخر، ما منح المجريين الذين استقروا في سهول بونتيك شرق الكاربات معرفةً مسبقةً بوطنهم المستقبلي عندما بدأوا عملية «الاستيلاء على الأراضي». بدأ الغزو المجري في سياق «عصر الهجرات «الصغيرة» أو المتأخرة». بيّنت المصادر المعاصرة عبور المجريين جبال الكاربات عقب هجوم مشترك في 894 أو 895 شنّه البجانكة والبلغاريون ضدهم؛ ومن ثم سيطرتهم على الأراضي المنخفضة شرق نهر الدانوب واحتلال بانونيا (المنطقة الواقعة غرب النهر) بعد مهاجمتها في عام 900. استغل المجريون النزاعات الداخلية في مورافيا لصالحهم وأبادوها بين عامي 902 و906. عزز المجريون سيطرتهم على حوض الكاربات عبر التغلب على جيش دوقية بافاريا في معركة دارت أحداثها في براتيسلافا (بريزالاوسبورتس سابقًا) في 4 يوليو عام 907. بدأوا سلسلةً من الغارات بين عامي 899 و955 واستهدفوا أيضًا الإمبراطورية البيزنطية بين عامي 943 و971. على أي حال، استقرّوا بصورة تدريجية في الحوض وأسسوا ملكية مسيحية تحت اسم مملكة المجر نحو عام 1000. (ar)
- Η ουγγρική κατάκτηση της λεκάνης των Καρπαθίων (ουγγρικά: honfoglalás, κυριολεκτικά: «κατάκτηση της πατρίδας») ήταν μια σειρά από ιστορικά γεγονότα που ολοκληρώθηκαν με τον εποικισμό των Ούγγρων στην Κεντρική Ευρώπη κατά τον 9ο με 10ο αιώνα. Πριν από την άφιξη των Ούγγρων, τρεις πρώιμες μεσαιωνικές δυνάμεις, η Πρώτη Βουλγαρική Αυτοκρατορία, η Ανατολική Φραγκία και η Μοραβία, μάχονταν μεταξύ τους για τον έλεγχο της λεκάνης των Καρπαθίων. Περιστασιακά προσελάμβαναν Ούγγρους ιππείς ως στρατιώτες. Ως εκ τούτου, οι Ούγγροι που ζούσαν στις στέπες της Κασπίας ανατολικά των Καρπαθίων ήταν εξοικειωμένοι με τη μελλοντική τους πατρίδα τους όταν ξεκίνησαν την κατάκτηση. Η ουγγρική κατάκτηση ξεκίνησε κατά την ύστερη περίοδο των μεγάλων μεταναστεύσεων των λαών. Σύγχρονες πηγές μαρτυρούν ότι οι Ούγγροι πέρασαν τα Καρπάθια Όρη μετά από κοινή επίθεση που δέχτηκαν από Πετσενέγους και Βουλγάρους το 894 ή 895 εναντίον τους. Αρχικά πήραν τον έλεγχο στης πεδινές περιοχές ανατολικά του ποταμού Δούναβη και εν συνεχεία επιτέθηκαν και κατέλαβαν την Παννονία (η περιοχή δυτικά του ποταμού) το 900. Έπειτα εκμεταλλεύτηκαν τις εσωτερικές συγκρούσεις στη Μοραβία και κατέλυσαν το κράτος περί το 902 με 906. Οι Ούγγροι ενίσχυσαν τον έλεγχό τους στην περιοχή των Καρπαθίων, νικώντας τα στρατεύματα στη στις 4 Ιουλίου 907. Ξεκίνησαν μια σειρά λεηλασιών και επιδρομών μεταξύ 899 και 955 και έβαλαν στο στόχαστρο τη Βυζαντινή Αυτοκρατορία μεταξύ 943 και 971. Ωστόσο, σταδιακά εγκαταστάθηκαν στη λεκάνη και εγκαθίδρυσαν χριστιανική μοναρχία, το Βασίλειο της Ουγγαρίας περί το 1000. (el)
- La Patrujokupo (origine hungare Honfoglalás) apartenas al la plej signifaj okazintaĵoj de hungaroj (konata ankaŭ madjaroj), same tiel de Hungario. Pri tio mankas rektaj fontoj, menciindaj fontoj estas dokumentoj de Bizanco kaj kodekso de Anonymus (hungara kronikisto). Li kolektis buŝajn rememorojn dum regado de Béla la 3-a (Hungario) kaj li kreis la unuan (latinlingvan) historion pri hungaroj. Mapoj pri la hungara patrujokupo (eo)
- The Hungarian conquest of the Carpathian Basin, also known as the Hungarian conquest or the Hungarian land-taking (Hungarian: honfoglalás, lit. 'conquest of the homeland'), was a series of historical events ending with the settlement of the Hungarians in Central Europe in the late 9th and early 10th century. Before the arrival of the Hungarians, three early medieval powers, the First Bulgarian Empire, East Francia, and Moravia, had fought each other for control of the Carpathian Basin. They occasionally hired Hungarian horsemen as soldiers. Therefore, the Hungarians who dwelt on the Pontic steppes east of the Carpathian Mountains were familiar with their future homeland when their conquest started. Archaeogenetic studies confirmed the Asian origin of the conquerors. The Hungarian conquest started in the context of a "late or 'small' migration of peoples". Contemporary sources attest that the Hungarians crossed the Carpathian Mountains following a joint attack by the Pechenegs and Bulgarians in 894 or 895. They first took control over the lowlands east of the river Danube and attacked and occupied Pannonia (the region to the west of the river) in 900. They exploited internal conflicts in Moravia and annihilated this state sometime between 902 and 906. The Hungarians strengthened their control over the Carpathian Basin by defeating the Bavarian army in a battle fought at Brezalauspurc on 4 July 907. They launched a series of plundering raids between 899 and 955 and also targeted the Byzantine Empire between 943 and 971. However, they gradually settled in the basin and established a Christian monarchy, the Kingdom of Hungary, around 1000. (en)
- La honfoglalás (en hongrois : « occupation de la patrie ») ou conquête hongroise désigne les événements historiques ayant mené à l'installation des tribus hongroises dans la plaine de Pannonie en Europe centrale à la fin du IXe et au début du Xe siècle. Avant l'arrivée des Hongrois, la région était disputée par l'Empire bulgare, la Francie orientale et la Grande-Moravie qui recrutaient occasionnellement des cavaliers hongrois pour servir dans leurs armées. La conquête hongroise, qui fut l'une des dernières « invasions barbares », commença lorsqu'ils furent attaqués conjointement par les Petchénègues et les Bulgares en 894 ou 895, alors qu'ils se trouvaient dans l'Etelköz, dans le sud de l'Ukraine actuelle. Les Hongrois franchirent les Carpates et prirent le contrôle des basses terres, dans le bassin du moyen-Danube, en 900. Tous les Magyars ne passèrent pas les Carpates : ceux restés à l'extérieur de l’arc carpatique, dans ce qui est aujourd’hui la Moldavie roumaine, sont appelés Csángós. Les Magyars profitèrent des dissensions internes en Grande-Moravie pour détruire cet État entre 902 et 906. Les Hongrois renforcèrent leur contrôle de la plaine de Pannonie en battant une armée bavaroise à Brezalauspurc en 907. Ils lancèrent une série de raids en Europe occidentale entre 899 et 955 et attaquèrent également l'Empire byzantin entre 943 et 971. Au cours du Xe siècle, les Hongrois, après leur défaite du Lechfeld (en Souabe) en 955, abandonnèrent progressivement leur mode de vie semi-nomade et leurs campagnes de pillage dans le domaine carolingien pour fonder une monarchie chrétienne, le royaume de Hongrie, autour de l'an mille. (fr)
- La conquista húngara de la cuenca de los Cárpatos, también llamada la conquista húngara o la toma de tierra húngara —en húngaro, honfoglalás, que significa «conquista de la patria»—, fue una serie de eventos históricos que terminaron con el asentamiento de los húngaros en Europa Central en el cambio de los siglos IX y X. Antes de la llegada de los húngaros, tres potencias medievales tempranas, el Primer Imperio búlgaro, Francia Oriental y Moravia, lucharon entre sí por el control de la cuenca de los Cárpatos. Ocasionalmente contrataron a jinetes húngaros como soldados. Por lo tanto, los húngaros que vivían en las estepas pónticas al este de los Cárpatos estaban familiarizados con su futura patria cuando comenzó su «toma de territorio». La conquista húngara comenzó en el contexto de una «migración tardía o pequeña de pueblos». Fuentes contemporáneas atestiguan que los húngaros cruzaron las montañas de los Cárpatos después de sufrir un ataque conjunto en 894 o 895 de los pechenegos y búlgaros. Primero tomaron el control de las tierras bajas al este del río Danubio y atacaron y ocuparon la Pannonia, la región al oeste del río, en 900. Explotaron los conflictos internos en Moravia y aniquilaron ese estado en algún momento entre 902 y 906. Los húngaros fortalecieron su control sobre la cuenca de los Cárpatos al derrotar a un ejército bávaro en una batalla librada en Brezalauspurc el 4 de julio de 907. Lanzaron una serie de saqueos entre 899 y 955 y también atacaron al Imperio bizantino entre 943 y 971. Sin embargo, gradualmente se establecieron en la cuenca y se organizaron mediante una monarquía cristiana, el Reino de Hungría alrededor de 1000. (es)
- Penaklukan Cekungan Karpatia oleh Hongaria, juga disebut penaklukan Hongaria atau pengambilan wilayah Hongaria (bahasa Hongaria: honfoglalás: "penaklukan tanah air") adalah serangkaian peristiwa yang diakhiri oleh pendirian permukiman orang Hongaria di Eropa Tengah pada abad ke-9 dan ke-10. Sebelum kedatangan bangsa Hongaria, terdapat tiga negara besar yang memperebutkan kekuasaan di Cekungan Karpatia, yaitu Kekaisaran Bulgaria Pertama, Francia Timur dan Moravia. Mereka kadang-kadang menyewa pasukan berkuda Hongaria. Maka dari itu, orang-orang Hongaria yang bermukim di stepa Pontus di sebelah timur Karpatia sudah memahami keadaan alam di wilayah Karpatia saat penaklukan dimulai. Penaklukan oleh Hongaria dimulai dalam konteks "migrasi suku-suku akhir atau 'kecil'". Menurut sumber-sumber kontemporer, orang-orang Hongaria menyeberangi Pegunungan Karpatia setelah Pecheneg dan Bulgaria melancarkan serangan gabungan terhadap orang-orang Hongaria pada tahun 894 atau 895. Hongaria pertama-tama mengambil alih dataran rendah di sebelah timur sungai Donau dan menyerang dan menduduki Pannonia (wilayah di sebelah barat sungai) pada tahun 900. Mereka memanfaatkan konflik internal di Moravia dan menghancurkan negara ini antara tahun 902 hingga 906. Hongaria memperkuat kendali mereka atas Cekungan Karpatia dengan mengalahkan pasukan Bayern dalam Pertempuran Brezalauspurc pada 4 Juli 907. Mereka melakukan penjarahan antara tahun 899 hingga 955 dan juga menyerang Kekaisaran Romawi Timur antara tahun 943 hingga 971. Namun, secara perlahan mereka menetap di Cekungan Karpatia dan mendirikan kerajaan Kristen yang disebut Kerajaan Hongaria sekitar tahun 1000. (in)
- 머저르인의 카르파티아 정복은 895년 머저르인이 카르파티아 평원에 등장하여 이후 9세기-10세기 내내 중동유럽 곳곳을 침략하다가 마침내 카르파티아에 정착함으로써 종료된 사건이다. 헝가리에서는 조국 정복(헝가리어: honfoglalás)이라고 한다. 머저르인은 원래 폰토스-카스피 스텝에 살고 있었고, 이들이 유럽에 도래하기 전까지 세 중세 강대국(불가리아 제1제국, 대모라비아 왕국, 동프랑크 왕국)이 카르파티아 평원의 패권을 다투고 있었다. 세 나라는 머저르 기병들을 용병으로 자주 고용했고, 자연히 머저르인들은 이 일대 지리를 훤히 알게 되었다. 머저르인의 정복은 중세 초기 민족대이동 중 마지막 이동으로 여겨진다. 머저르인들은 894년에서 895년 사이 카르파티아 산맥을 넘었고, 페체네그인과 불가르인이 연합해 그들을 영격했으나 막아내지 못했다. 다뉴브강 동안 저지대(헝가리 대평원)을 차지하게 된 머저르인들은 900년 다뉴브강을 도하하여 서안의 판노니아까지 정복했다. 그리고 모라비아는 902년에서 906년 사이 아예 멸망당했다. 907년 7월 4일, 에서 머저르인들은 독일군(주로 바이에른군)을 격파하여 카르파티아 평원에 대한 자신들의 지배를 공고히 했다. 머저르인들은 이후 955년까지 유럽 곳곳에 노략질을 다녔으며(머저르인의 유럽 침공), 943년에서 971년 사이에는 동로마 제국도 공격했다. 그러나 그들은 서서히 카르파티아 평원에 정착하고 기독교를 받아들이면서 유목정을 버리게 되었고, 기원후 1000년경 기독교 왕국인 헝가리 왕국으로 거듭난다. (ko)
- La conquista magiara del bacino dei Carpazi, nota in ungherese come honfoglalás (lett. "conquista della patria") o semplicemente come conquista magiara o conquista del territorio ungherese, fu la serie degli eventi storici che portò i Magiari (Ungari) a insediarsi in Europa centrale a cavallo tra il IX e il X secolo. Prima dell'arrivo dei Magiari, tre potenze altomedievali si contesero storicamente il controllo del bacino carpatico, ovvero il Primo Impero bulgaro, il Regno dei Franchi Orientali e la Grande Moravia, che assunsero occasionalmente cavalieri ungari in veste di mercenari. Tale circostanza rende lecito ipotizzare che alcuni Magiari conoscessero già la geografia della loro futura patria sin da quando erano ancora stanziati nelle steppe pontiche a est dei Carpazi. A giudizio di alcuni studiosi, la conquista ungara iniziò nel contesto di una tarda o seconda serie di invasioni barbariche, sia pur avvenute con conseguenze minori rispetto a quelle del V secolo. Secondo le fonti dell'epoca, tra l'894 e l'895 i Peceneghi e i Bulgari scatenarono una devastante offensiva che costrinse gli Ungari a fuggire e ad attraversare i Carpazi. Spinte dalla necessità di ricercare nuove terre dove stabilirsi, le tribù magiare si insediarono con la forza nella grande pianura a est del fiume Danubio, attaccando e occupando la Pannonia (la regione a ovest del corso d'acqua) nel 900. Sfruttando inoltre i conflitti interni dell'allora indebolita Grande Moravia, tra il 902 e il 906 resero la regione uno Stato fantoccio. Gli Ungari rafforzarono quindi il loro controllo sul bacino dei Carpazi, sconfiggendo un esercito facente capo al Ducato di Baviera in una battaglia combattuta a Brezalauspurc il 4 luglio 907. In un arco temporale compreso tra l'899 e il 955, compirono inoltre una serie di razzie in varie località europee, concentrandosi in particolar modo nell'Impero bizantino dal 943 al 971. Il processo di insediamento nella porzione di Europa centrale assoggettata proseguì gradualmente fino alla fondazione di una monarchia cristiana intorno all'anno Mille, il Regno d'Ungheria. Le tappe del processo di migrazione degli Ungari: Proto-ugrofinnici Proto-Ungari Magna Hungaria Levédia Etelköz Bacino dei Carpazi (it)
- Zajęcie ojczyzny (węg. honfoglalás) – okres w dziejach Węgrów od opuszczenia przez nich siedzib na stepach nadczarnomorskich, tzw. Atelkuzu (węg. Etelköz), do zajęcia Panonii (896–906). (pl)
- Эпоха обретения родины на Дунае (венг. Honfoglalás — «обретение родины») — период истории Венгрии, охватывающий вторую половину IX века вплоть до 896 года, когда древневенгерская конфедерация племён во главе с Арпадом и Курсаном переселяется из Северного Причерноморья на территорию современной Венгрии. Кушнаренковская культура (популяция зауральской стоянки Уелги на озере Уелги) и популяции, связанные с и культурами (Предуралье — западная оконечность Урала), обнаруживают обширные генетические связи с венграми-завоевателями Прикарпатья. Образцы из групп Уелги+Каранаево и Чиялик (Горново) принадлежат к одной Y-хромосомной гаплогруппе N1a1a1a1a2a1c-B539/PH3340 (ISOGG v15.73), соответствующей генетическому составу Волго–Уральского региона. Они сгруппированы вместе с образцами из Уелги и современными хантами, манси и венграми, а также с башкирами и татарами Волго-Уральского региона. 36,8% известных отцовских линий венгерских завоевателей принадлежат к Y-хромосомной гаплогруппе N, хотя у современных венгров она встречается редко (1–2%). Внутри Y-хромосомной гаплогруппы N1a1-M46 субклад N1a1a1a1a2-Z1936 (ISOGG v15.73), выявленный у венгров-завоевателей, потенциально представляет родство между представителями уральской языковой семьи. У венгров-завоевателей определены митохондриальные макрогаплогруппы A, B, C, D, F, G, H, J, K, M, N, T, U и V, которые найдены и в восточных выборках, а также митохондриальные макрогаплогруппы I, W, X и Y, которые могли попасть к ним из других источников. В митохондриальной гаплогруппе H1b митохондриальная последовательность сына Ефросиньи Мстиславны короля Белы III не выявлена в восточных выборах, но имеет самое близкое отношение к человеку из могилы группы KL-VI Карпатского бассейна. Согласно F3-статистике, основная примесь в венгерских геномах периода завоевания Паннонии происходила от европейских популяций эпохи бронзы и от предков современных нганасан. Манси-сарматскую компоненту венгры периода завоевания получили примерно около 643–431 годов до н. э., а компоненту, связанную с манси-скифами/хань, — около 217–315 годов н. э. Согласно методу главных компонент (PCA), венгерские геномы периода завоевания генетически близки к современным башкирам и поволжским татарам, а также к восточным скифам, к западным и тянь-шаньским гуннам. Европейская Y-хромосомная гаплогруппа I2a1a2b1a1a-Y3120 также была специфична для группы венгров-завоевателей, особенно для элиты и очень часто сопровождалась восточными митохондриальными линиями. I2a1a2b-L621 могла принадлежать славянам, женившимся на венгерках. Эта информация соответствует сообщению Константина VII Багрянородного в «De Administrando Imperio», где говорится о том, что белые хорваты женятся и дружат с турками (венграми). Состав и содержание всех записей о войнах угров в Повести временных лет под 6406/898 годом представляют собой единые по содержанию и близкие по форме записи: «Пришедше [угри] от востока и устремишася чересъ горы великия <...> и почаша воевати на живущая ту волохи и словени. Седяху бо ту преже словени, и волохове прияша землю словеньску. Посем же угри прогнаша волъхи, и наследиша землю ту, и седоша съ словены, покоривше я под ся <...>. И начаша воевати угри на греки и поплениша землю Фрачьску и Макидоньску доже и до Селуня. И начаша воевати на мораву и на чехи». (ru)
- Завоювання угорцями Паннонського басейну, також Угорське завоювання (угор. honfoglalás: «завоювання батьківщини») — це загальний термін історичного періоду, що охоплює другу половину IX століття аж до 896 року, коли давньоугорська конфедерація племен на чолі з Арпадом і Курсаном переселяється з Північного Причорномор'я в Паннонію. Угорські племена напівкочівників-скотарів, батьківщиною яких сучасні дослідники вважають області на схід від Уралу, в I тисячолітті нашої ери переселилися імовірно в басейн Ками, потім — у причорноморські та приазовські степи і довгий час перебували під владою хозарів. Перед приходом угорців три ранньосередньовічні держави (Перше Болгарське царство, Східне Франкське королівство і Велика Моравія) воювали один з одним за контроль над Паннонським басейном. Вони іноді наймали угорську кінноту. Таким чином, угорці, які жили в Північному Причорномор'ї, були знайомі з їхньою майбутньою батьківщиною, коли почалося її «завоювання». Угорське завоювання почалося в контексті «пізнього або малого переселення народів». Сучасні джерела свідчать, що угорці перейшли Карпати в 894 або 895 році після спільного нападу печенігів і болгар проти них. Вони спочатку взяли під свій контроль низовини на схід від річки Дунай, а потім в 900 році атакували і зайняли Паннонію (регіон на захід від Дунаю). Вони використали внутрішні конфлікти у Великій Моравії і знищили цю країну приблизно між 902 і 906 роками. Угорці зміцнили свій контроль над Паннонським басейном, перемігши баварську армію в битві при Прессбурзі 4 липня 907 року. Вони здійснили серію нападів між 899 і 955 роками, а також орієнтувалися на Візантійську імперію між 943 і 971 роками. Однак, вони поступово осіли в Паннонському басейні і заснували там близько 1000 року християнську монархію — Угорське королівство. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La Patrujokupo (origine hungare Honfoglalás) apartenas al la plej signifaj okazintaĵoj de hungaroj (konata ankaŭ madjaroj), same tiel de Hungario. Pri tio mankas rektaj fontoj, menciindaj fontoj estas dokumentoj de Bizanco kaj kodekso de Anonymus (hungara kronikisto). Li kolektis buŝajn rememorojn dum regado de Béla la 3-a (Hungario) kaj li kreis la unuan (latinlingvan) historion pri hungaroj. Mapoj pri la hungara patrujokupo (eo)
- Zajęcie ojczyzny (węg. honfoglalás) – okres w dziejach Węgrów od opuszczenia przez nich siedzib na stepach nadczarnomorskich, tzw. Atelkuzu (węg. Etelköz), do zajęcia Panonii (896–906). (pl)
- الغزو المجري لحوض الكاربات، أو الغزو المجري، أو الاستيلاء المجري على الأراضي (باللغة الهنغارية: honfoglalás، أي «غزو الوطن»)، سلسلةً من الأحداث التاريخية انتهت باستيطان المجريين أوروبا الوسطى في مطلع القرنين التاسع والعاشر. تحاربت ثلاث من أهم قوى العصور الوسطى المبكرة للسيطرة على حوض الكاربات قبل وصول المجريين: الإمبراطورية البلغارية الأولى، ومملكة الفرنجة الشرقيين، ومورافيا العظمى. جنّدت هذه القوى سابقًا فرسان مجريين من وقت لآخر، ما منح المجريين الذين استقروا في سهول بونتيك شرق الكاربات معرفةً مسبقةً بوطنهم المستقبلي عندما بدأوا عملية «الاستيلاء على الأراضي». (ar)
- La conquesta hongaresa de la conca dels Carpats, també coneguda com la conquesta hongaresa o presa de terres hongaresa (en hongarès, honfoglalás: 'conquesta de la pàtria'), va ser una sèrie d'esdeveniments històrics que va culminar amb l'establiment del poble hongarès a l'Europa central al final del segle IX i principis del X. Abans de l'arribada dels hongaresos, tres potències medievals primerenques, el Primer Imperi Búlgar, la França oriental i Moràvia, havien lluitat entre elles per aconseguir el control de la Conca dels Carpats. De forma ocasional, havien contractat genets hongaresos com a soldats. Per això, els hongaresos que vivien a l'estepa pòntica a l'est dels Carpats estaven familiaritzats amb la seva futura pàtria quan va començar la seva "presa de terres". (ca)
- Η ουγγρική κατάκτηση της λεκάνης των Καρπαθίων (ουγγρικά: honfoglalás, κυριολεκτικά: «κατάκτηση της πατρίδας») ήταν μια σειρά από ιστορικά γεγονότα που ολοκληρώθηκαν με τον εποικισμό των Ούγγρων στην Κεντρική Ευρώπη κατά τον 9ο με 10ο αιώνα. Πριν από την άφιξη των Ούγγρων, τρεις πρώιμες μεσαιωνικές δυνάμεις, η Πρώτη Βουλγαρική Αυτοκρατορία, η Ανατολική Φραγκία και η Μοραβία, μάχονταν μεταξύ τους για τον έλεγχο της λεκάνης των Καρπαθίων. Περιστασιακά προσελάμβαναν Ούγγρους ιππείς ως στρατιώτες. Ως εκ τούτου, οι Ούγγροι που ζούσαν στις στέπες της Κασπίας ανατολικά των Καρπαθίων ήταν εξοικειωμένοι με τη μελλοντική τους πατρίδα τους όταν ξεκίνησαν την κατάκτηση. (el)
- La conquista húngara de la cuenca de los Cárpatos, también llamada la conquista húngara o la toma de tierra húngara —en húngaro, honfoglalás, que significa «conquista de la patria»—, fue una serie de eventos históricos que terminaron con el asentamiento de los húngaros en Europa Central en el cambio de los siglos IX y X. Antes de la llegada de los húngaros, tres potencias medievales tempranas, el Primer Imperio búlgaro, Francia Oriental y Moravia, lucharon entre sí por el control de la cuenca de los Cárpatos. Ocasionalmente contrataron a jinetes húngaros como soldados. Por lo tanto, los húngaros que vivían en las estepas pónticas al este de los Cárpatos estaban familiarizados con su futura patria cuando comenzó su «toma de territorio». (es)
- The Hungarian conquest of the Carpathian Basin, also known as the Hungarian conquest or the Hungarian land-taking (Hungarian: honfoglalás, lit. 'conquest of the homeland'), was a series of historical events ending with the settlement of the Hungarians in Central Europe in the late 9th and early 10th century. Before the arrival of the Hungarians, three early medieval powers, the First Bulgarian Empire, East Francia, and Moravia, had fought each other for control of the Carpathian Basin. They occasionally hired Hungarian horsemen as soldiers. Therefore, the Hungarians who dwelt on the Pontic steppes east of the Carpathian Mountains were familiar with their future homeland when their conquest started. Archaeogenetic studies confirmed the Asian origin of the conquerors. (en)
- Penaklukan Cekungan Karpatia oleh Hongaria, juga disebut penaklukan Hongaria atau pengambilan wilayah Hongaria (bahasa Hongaria: honfoglalás: "penaklukan tanah air") adalah serangkaian peristiwa yang diakhiri oleh pendirian permukiman orang Hongaria di Eropa Tengah pada abad ke-9 dan ke-10. Sebelum kedatangan bangsa Hongaria, terdapat tiga negara besar yang memperebutkan kekuasaan di Cekungan Karpatia, yaitu Kekaisaran Bulgaria Pertama, Francia Timur dan Moravia. Mereka kadang-kadang menyewa pasukan berkuda Hongaria. Maka dari itu, orang-orang Hongaria yang bermukim di stepa Pontus di sebelah timur Karpatia sudah memahami keadaan alam di wilayah Karpatia saat penaklukan dimulai. (in)
- La honfoglalás (en hongrois : « occupation de la patrie ») ou conquête hongroise désigne les événements historiques ayant mené à l'installation des tribus hongroises dans la plaine de Pannonie en Europe centrale à la fin du IXe et au début du Xe siècle. (fr)
- La conquista magiara del bacino dei Carpazi, nota in ungherese come honfoglalás (lett. "conquista della patria") o semplicemente come conquista magiara o conquista del territorio ungherese, fu la serie degli eventi storici che portò i Magiari (Ungari) a insediarsi in Europa centrale a cavallo tra il IX e il X secolo. Prima dell'arrivo dei Magiari, tre potenze altomedievali si contesero storicamente il controllo del bacino carpatico, ovvero il Primo Impero bulgaro, il Regno dei Franchi Orientali e la Grande Moravia, che assunsero occasionalmente cavalieri ungari in veste di mercenari. Tale circostanza rende lecito ipotizzare che alcuni Magiari conoscessero già la geografia della loro futura patria sin da quando erano ancora stanziati nelle steppe pontiche a est dei Carpazi. (it)
- 머저르인의 카르파티아 정복은 895년 머저르인이 카르파티아 평원에 등장하여 이후 9세기-10세기 내내 중동유럽 곳곳을 침략하다가 마침내 카르파티아에 정착함으로써 종료된 사건이다. 헝가리에서는 조국 정복(헝가리어: honfoglalás)이라고 한다. 머저르인은 원래 폰토스-카스피 스텝에 살고 있었고, 이들이 유럽에 도래하기 전까지 세 중세 강대국(불가리아 제1제국, 대모라비아 왕국, 동프랑크 왕국)이 카르파티아 평원의 패권을 다투고 있었다. 세 나라는 머저르 기병들을 용병으로 자주 고용했고, 자연히 머저르인들은 이 일대 지리를 훤히 알게 되었다. 머저르인의 정복은 중세 초기 민족대이동 중 마지막 이동으로 여겨진다. 머저르인들은 894년에서 895년 사이 카르파티아 산맥을 넘었고, 페체네그인과 불가르인이 연합해 그들을 영격했으나 막아내지 못했다. 다뉴브강 동안 저지대(헝가리 대평원)을 차지하게 된 머저르인들은 900년 다뉴브강을 도하하여 서안의 판노니아까지 정복했다. 그리고 모라비아는 902년에서 906년 사이 아예 멸망당했다. (ko)
- Завоювання угорцями Паннонського басейну, також Угорське завоювання (угор. honfoglalás: «завоювання батьківщини») — це загальний термін історичного періоду, що охоплює другу половину IX століття аж до 896 року, коли давньоугорська конфедерація племен на чолі з Арпадом і Курсаном переселяється з Північного Причорномор'я в Паннонію. (uk)
- Эпоха обретения родины на Дунае (венг. Honfoglalás — «обретение родины») — период истории Венгрии, охватывающий вторую половину IX века вплоть до 896 года, когда древневенгерская конфедерация племён во главе с Арпадом и Курсаном переселяется из Северного Причерноморья на территорию современной Венгрии. Состав и содержание всех записей о войнах угров в Повести временных лет под 6406/898 годом представляют собой единые по содержанию и близкие по форме записи: Посем же угри прогнаша волъхи, и наследиша землю ту, и седоша съ словены, покоривше я под ся <...>. И начаша воевати на мораву и на чехи». (ru)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
