| dbo:abstract
|
- لي باي أو لي تاي بو (بالصينية: 李太白؛ 701 - 762) كان شاعراً صينياً. إلى جانب الشاعر دو فو، يعد لي باي من أشهر شعراء الصين القدماء، وعرف بالأغاني الرومانسية حول النساء والخمر والطبيعة. عكست كتاباته المستوى العالي الذي وصلت إليه سلالة تانغ في فترة ازدهارها. ولد لي باي في جيانغيو في مقاطعة سيتشوان بالصين. كان يعتنق الطاوية، وأمضى فترة طويلة من حياته في الترحال. كان يعرف بحبه الكبير للخمر، وكان يكتب الشعر حول متعة شربه، ويكتب حول الصداقة والعزلة ومضي الوقت. توفي في عام 762 في مدينة بمقاطعة أنهواي الصينية، ووفقاً للروايات قيل بأنه مات غرقاً بعدما جلس في قارب وهو سكران، حينما حاول القبض على انعكاس ضوء القمر على الماء. بقت اليوم حوالي 1100 قصيدة من أعماله، وترجمت لأول مرة في عام 1862 بواسطة في كتابه "Poésies de l'Époque des Thang". كتب لي باي أكثر من ألف قصيدة، جُمع معظمها في ديوان شعري يحمل اسمه، ومن قصائده «أغنية العروس الحزينة» و«وداع صديق» و«حِداء عمال السخرة» و«رحلة في جبل الجن» و«وداع الذاهبين بلا عودة» و«أنشودة تشيو يو» و«حنين إلى مسقط الرأس» و«أنشودة جبل لو شان» و«ممر سيتشوان» و«أشرب وحيداً تحت ضوء القمر». تتلخص مضامين شعر لي باي الفكرية في طرح أفكاره السياسية ومعارضته سياسة أصحاب الجاه والنفوذ، والتغني بجمال الطبيعة والمرأة، والاهتمام بالمصالح الوطنية. يمتاز شعره بلغة متناغمة متجانسة لا تقيدها قوانين العروض وتخلو من الزخرفة البيانية، وبخيال غني، وأسلوب لا يخلو من المبالغة، والإكثار من الاستعارة والتشبيه والرمز. وقد تأثر بنمط الأغاني الشعبية المعروفة بـ«يويه فو» Yue Fu، وهي أغانٍ جمعتها دائرة الموسيقى في عهد سلالة هان وتحولت إلى نمط شعري نظم الشعراء قصائدهم على منواله. تأثر لي باي بفكر الكونفوشية [ر] والطاوية [ر] Taoism معاً. وآثر حياة العزلة والترحال على حياة الكسل والاستقرار. وتجمع قصائده الخماسية والسداسية والسباعية المقاطع بين نكهة الأغاني الشعبية وأسلوب الشاعر المتميز. ظهرت حياته في شعره فجاء غزيراً، متنوعاً، متعدد المضامين، منسجماً حيناً، متناقضاً حيناً آخر. وهو يحتل مكانة مرموقة إذ يعدّ ثاني أكبر شاعر رومنسي في تاريخ الأدب الصيني بعد الشاعر تشو يوان. حرر الشعر القديم من الصنعة والتأنق والزخرفة البيانية، وتأثر به العديد من الشعراء. (ar)
- Li Bai, Li Po o Li Tai Po (en xinès: 李白, en pinyin: Lǐ Bái o Lǐ Bó) (701 – 762) fou un poeta xinès nascut a Chengdu, província de Sichuan. Va formar part del grup dels "8 immortals de la copa de vi", un grup de poetes amants de la disbauxa. Va viure durant la dinastia Tang, edat d'or de la cultura xinesa i se'l considera un dels millors poetes xinesos; junt amb Du Fu, sovint se'ls considera els dos poetes més grans en la història literària de la Xina. Aproximadament, 1.100 dels seus poemes romanen fins avui. Les primeres traduccions en una llengua occidental es publicaren el 1862; foren del marquès d'Hervey de Saint-Denys a un llibre titulat Poésies de l'Époque des Thang. Li Bai va passar la major part de la seva vida viatjant a través de la Xina. Influenciat pel pensament taoista, va ser sensible als aspectes fantàstics de la natura salvatge. La seva obra expressa la seva personalitat, que refusava les restriccions. La seva vida més o menys llegendària va inspirar obres i relats. (ca)
- Li Po nebo též Li Paj (čínsky v českém přepisu Li Paj, pchin-jinem Lǐ Bái, znaky 李白; asi 701 – 10. listopadu 762 Süan-čcheng v provincii An-chuej) patří mezi nejvýznamnější čínské básníky období Tchang. V Japonsku je znám také jako Ri Haku. Už za svého života získal značnou proslulost a byl prohlášen „nesmrtelným“. Je nazýván „nebešťan“ a „básník nadpozemského talentu“ (cs)
- Ο Λι Πο ή Λι Πάι (李白, 701 – 762) ήταν Κινέζος ποιητής, αναγνωρισμένος ως μία ιδιοφυής και ρομαντική προσωπικότητα που εξύψωσε παραδοσιακές ποιητικές φόρμες. Αυτός και ο φίλος του, Του Φου (712-770), ήταν οι δύο πιο εξέχουσες προσωπικότητες στην άνθηση της κινεζικής ποίησης κατά τη δυναστεία των Τανγκ που συχνά αποκαλείται "η Χρυσή Εποχή της Κίνας". Είναι γνωστός και με το παρωνύμιο «Εξόριστος Αθάνατος». Το έργο του ανήκει χρονικά στην περίοδο της δυναστείας των Τανγκ (618-907), κατά την οποία παρατηρήθηκε σημαντική άνθιση στη λογοτεχνία και στις τέχνες. Γνωστός για την αγάπη του στο κρασί, την οποία αποτύπωσε στους στίχους του, ο Λι Πο χαρακτηρίζεται επίσης για την προωθημένη φαντασία του. Ο ίδιος θεωρούσε πως καταγόταν από αυτοκρατορική οικογένεια. Κάποιοι θρύλοι αναφέρουν πως είχε τουρκική καταγωγή, πιθανώς από τη μητέρα του. Σε αντίθεση με άλλους σύγχρονους ποιητές, ο Λι Πο δεν επιδίωξε ποτέ να συμμετάσχει στις εξετάσεις που απαιτούνταν για το διορισμό του σε δημόσιο αξίωμα, και ενώ μόνο μια θέση στην αυτοκρατορική αυλή έδινε πραγματικό κύρος σε έναν ποιητή της εποχής εκείνης. Το 724 ταξίδεψε στην ανατολική Κίνα όπου παντρεύτηκε και έζησε στην Ανλού (σήμερα στην επαρχία Χουμπέι). Πιθανώς μετά το θάνατο της γυναίκας του, περίπου το 730, περιπλανήθηκε για μεγάλο διάστημα, σύμφωνα με αναφορές ως περιπλανώμενος «ιππότης τιμωρός» της αδικίας, αλλά και ως Ταοϊστής ερημίτης. Ήδη φημισμένος ως ποιητής, θεωρείται σχεδόν βέβαιο πως προσδοκούσε μία θέση στην αυλή του αυτοκράτορα, όταν το 742 έφθασε στην πρωτεύουσα . Τελικά διορίστηκε στην Ακαδημία Χαν λιν. Το φθινόπωρο του 744, για αδιευκρίνιστους λόγους, φαίνεται πως εγκατέλειψε τη θέση του και ξεκίνησε εκ νέου τις περιπλανήσεις. Το 756 τιμήθηκε ανεπίσημα με τη συμμετοχή του στη στρατιωτική αποστολή του πρίγκηπα Λιν, ο οποίος όμως εκτελέστηκε αργότερα με την κατηγορία πως φιλοδοξούσε να δημιουργήσει ανεξάρτητο βασίλειο και ο Λι Πο φυλακίστηκε. Το 758 του δόθηκε αμνηστία και επέστρεψε στην ανατολική Κίνα. Σύμφωνα με ένα δημοφιλή θρύλο πνίγηκε όταν, μεθυσμένος στη βάρκα του, επιχείρησε να πιάσει τον αντικατοπτρισμό του φεγγαριού στο νερό. (el)
- Li Bai (ĉine 李白, pinyin Lǐ Bái) aŭ Li Bo (pinyin Lǐ Bó), en okcidento pli ofte konata kiel Li Po aŭ Li T'ai-po (naskiĝis en 701 en Jiangyou, mortis en 762) estis ĉina poeto. Li estas eble la plej fama el ĉiuj ĉinaj poetoj, kaj en Ĉinio kaj eksterlande, el sia epoko al la nuntempo kiel genia kaj romantisma figuro kiu portis tradiciajn poeziajn formojn al novaj altoj. Li estis amiko de alia ege fama ĉina poeto, Du Fu. Ambaŭ estis la plej elstaraj figuroj en la florado de la ĉina poezio dum la Tang dinastio, kio estas ofte nomata la "Orepoko de la ĉina poezio". La esprimo "Tri mirindaĵoj" aludas al la poezio de Li Bai, la skermo de Pei Min kaj la kaligrafio de Ĵang Ksu. Konserviĝis ĉirkaŭ milo da poemoj atribuitaj al li. Liaj poemoj estis kolektitaj en la plej grava poezia antologio de la Tang dinastio, nome Heĝue ĝingling ji, kompilita en 753 fare de Ĝin Fan, kaj 34 el liaj poemoj estis inkluditaj en la antologio "Tricent Tang-poemoj", kiu estis publikigita por la unua fojo en la 18a jarcento. En la sama jarcento, tradukoj de liaj poemoj ekaperis en Eŭropo. La poemoj estis modeloj por celebrado de la plezuroj de amikeco, de la profundo de naturo, de soleco kaj de la ĝuo de drinkado. Li multe kantis la vantecon de ĉio kaj la dronigon de malespero en vino kaj revo. Inter la plej famaj estas "Vekiĝante el ebrieco en printempa tago", "La malfacila vojo al Ŝu", kaj "Silenta noktopenso", kiu ankoraŭ aperas en lernolibroj en Ĉinio. En Okcidento, multlingvaj tradukoj de la poemoj de Li plu estas farataj. Lia vivo estis pentrita de legenda aspekto, inklude rakontoj de ebrieco, kavalerieco kaj la konata rakonto laŭ kiu laŭtradicie li mortis iun vesperon, kiam li estis kiel kutime ebria kaj li provis kapti el ŝipo la respegulon de la luno en lageto, kaj dronis. Multo de la vivo de Li estas respegulita en lia poezio: lokojn kiujn li vizitis, amikoj kiujn li vidis dum veturoj al distajn lokoj eble neniam renkontotaj, liaj propraj revecaj imagoj interplektitaj kun ŝamanaj nuancoj, tiutempaj okazaĵoj el kiuj li havis novaĵinformojn, priskribojn prenitajn el naturo en momento de poezio, kaj tiel plu. Tamen, de partikulara gravo estas la ŝanĝoj en okazintaj en la tempoj tra kiuj li vivis. Lia frua poezio okazis en la kunteksto de "orepoko" de interna paco kaj prospero en la Ĉina imperio de la Tang dinastio, dum la regado de imperiestro kiu aktive helpis kaj eĉ partoprenis en artoj. Tio ĉio ŝanĝiĝis subite kaj frape, dekomence pro la ribelo de la generalo An Luŝan, kiam ĉio en norda Ĉinio estis detruita pro la milito kaj malsatego. La poezio de Li ankaŭ elprenis novajn nuancojn kaj kvalitojn. Malkiel lia pli juna amiko Du Fu, Li ne vivis por vidi la repacigon de tiuj disordoj. Tamen, multo de la poezio de Li survivis, retenante daŭran popularecon en Ĉinio kaj aliloke. (eo)
- Li Bai (chinesisch 李白, Pinyin Lǐ Bái, W.-G. Li Pai, klassisch Lǐ Bó bzw. Li Po; 701−762), gilt neben Dù Fǔ (杜甫) als der bedeutendste lyrische Dichter Chinas in der Tang-Zeit. (de)
- Li Bai (chino: 李白, pinyin: Lǐ Bái, Wade-Giles: Li Pai) (701-762) fue un poeta chino considerado el mayor poeta romántico de la dinastía Tang. El carácter 白, pronunciado bái en mandarín moderno, tenía en el pasado la pronunciación alternativa ''bó'', por lo cual su nombre se transcribía como '''Li Po''', según el sistema Wade-Giles de esta pronunciación obsoleta.. (es)
- Li Po edo Li Bai (701-762) txinatar olerkaria izan zen, Tang dinastiaren garaian bizi zena. "Poeta hilezkorra" deitutakoa, yue fu izeneko poema fantastikoak dira bere poemarik ezagunenak. Yangtze ibaian mozkorturik ito egin zela uste dute askok. (eu)
- Li Bai (Chinese: 李白; pinyin: Lǐ Bái, 701–762), also known as Li Bo, courtesy name Taibai (Chinese: 太白), was a Chinese poet, acclaimed from his own time to the present as a brilliant and romantic figure who took traditional poetic forms to new heights. He and his friend Du Fu (712–770) were two of the most prominent figures in the flourishing of Chinese poetry in the Tang dynasty, which is often called the "Golden Age of Chinese Poetry". The expression "Three Wonders" denotes Li Bai's poetry, Pei Min's swordplay, and Zhang Xu's calligraphy. Around 1000 poems attributed to Li are extant. His poems have been collected into the most important Tang dynasty poetry, Heyaue yingling ji, compiled in 753 by Yin Fan. Thirty-four of Li Bai’s poems are included in the anthology Three Hundred Tang Poems, which was first published in the 18th century. Around the same time, translations of his poems began to appear in Europe. The poems were models for celebrating the pleasures of friendship, the depth of nature, solitude, and the joys of drinking wine. Among the most famous are "Waking from Drunkenness on a Spring Day", "The Hard Road to Shu", and "Quiet Night Thought", which are still taught in schoolbooks in China. In the West, multilingual translations of Li's poems continue to be made. His life has even taken on a legendary aspect, including tales of drunkenness, chivalry, and the well-known tale that Li drowned when he reached from his boat to grasp the moon's reflection in the river while drunk. Much of Li's life is reflected in his poetry, the poems are about places he visited, friends whom he saw off on journeys to distant locations perhaps never to meet again, his own dream-like imaginations embroidered with shamanic overtones, current events of which he had news, descriptions taken from nature in a timeless moment of poetry, and so on. However, of particular importance are the changes in the times through which he lived. His early poetry took place in the context of a "golden age" of internal peace and prosperity in the Tang dynasty, under the reign of an emperor who actively promoted and participated in the arts. This ended with the beginning with the rebellion of general An Lushan. His rebellion lead most of Northern China to be devastated by war and famine. Li's poetry during this period has taken new tones and qualities. Unlike his younger friend Du Fu, Li did not live to see the end of the chaos. However, much of Li's poetry has survived, retaining enduring popularity in mainland China and Taiwan. Li Bai is depicted in the Wu Shuang Pu (無雙譜, Table of Peerless Heroes) by Jin Guliang. (en)
- File Síneach ba ea Li Bai nó Li Po (李白 Lǐ Bái / Lǐ Bó) (701-762). Áirítear ar rogha fhilí litríocht na Síne é. Ba iad Li Bai agus na filí ba mhó i Ré Órga ríshliocht Tang. Tá tuairim is 1000 de dhánta Li Bai againn fós. (ga)
- Li T'ai Po yang sebenarnya adalah bernama Li Po (Pai). Dia juga dikenal sebagai Li Bai, Li Pai, dan Li T’ai-pai. Dia lahir pada tahun 701 di dan meninggal di saat tahun 762. Penyair Cina ini terkenal semasa dinasti Tang, dan merupakan peganut Taoisme yang fanatik. Dari sekitar 1.000 sajak-sajak yang diciptakannya, masih tetap tersimpan di Eropa, dan baru hanya sebagian yang telah diterjemahkan. Bersama dengan temannya , ia menjadi penyair Cina terbesar dan termasuk salah satu tokoh penyair terbesar dalam sejarah dunia. Tulisannya ditandai dengan rasa spontanitas dan imajinasi. Li T'ai Po merupakan orang yang mencintai kesenangan menghabiskan waktunya untuk minum juga berwisata. Dia meninggalkan rumah saat tahun 725 melalui lembah Sungai Yangtze dan menulis puisi. Lalu, pada tahun 742, dia ditempatkan di Hanlin Academy oleh Kaisar , meskipun akhirnya dia diusir. Li T'ai Po kemudian menjadi pelayan , seorang pangeran yang memimpin pemberontakan setelah terjadinya pemberontakan An Lushan tahun 755. (in)
- Li Bai (chinois : 李白 ; pinyin : Lǐ Bái), né en 701, mort en 762), Li Po ou Li Bo (pinyin : Lǐ Bó), ou encore Li Taibai (chinois : 李太白 ; pinyin : Lǐ Táibái), son nom de plume, est un des plus grands poètes chinois de la dynastie Tang. (fr)
- ( 이 문서는 사람에 관한 것입니다. 수에 대해서는 200 문서를 참고하십시오.)( 이태백은 여기로 연결됩니다. 텔레비전 드라마에 대해서는 광고천재 이태백 문서를 참고하십시오.)
이백(중국어 정체자: 李白, 병음: Lǐ Bái 리바이[*], 701년 2월 8일 ~ 762년)은 당나라 시대의 시인이다. 자는 태백(太白), 호는 청련거사(靑蓮居士)이다. 두보와 함께 중국 역사상 가장 위대한 시인으로 꼽힌다. 이 두 사람을 합쳐서 "이두(李杜)"라고 칭하고 이백을 "시선(詩仙)"이라 부른다. 현재 약 1,100여 수의 시가 남아 있다. 그의 시문학과 관련된 주제는 도교, 술 등이 유명하다. (ko)
- 李 白（り はく、拼音: Lǐ Bái、701年（長安元年） - 762年10月22日（宝応元年9月30日））は、中国の盛唐の時代の詩人である。字は太白（たいはく）。号は青蓮居士。唐代のみならず中国詩歌史上において、同時代の杜甫とともに最高の存在とされる。奔放で変幻自在な詩風から、後世に『詩仙』と称される。 (ja)
- Li Bai (701 - 762) (jiaxiang: , 陇西成纪（tegenwoordig Gansu, , 甘肃秦安东), vroeger meestal Li Po, maar ook wel Li T'ai Po of Li T'ai Pe genoemd, was een Chinees dichter. Li Bai, bijgenaamd De Onsterfelijke Dichter, wordt vaak samen met Du Fu beschouwd als een van de twee meest eminente dichters uit de literaire geschiedenis van China. Er zijn tot op de huidige dag zo'n 1100 van zijn gedichten bewaard gebleven. Li Bai leefde en werkte ten tijde van de Tang-dynastie. Voor de Chinese kunsten was deze tijd ondanks veel strijd een ware bloeitijd. (nl)
- Li Bai, noto in Occidente anche come Li Po (李白S, Lǐ BáiP; Suyab, 701 – Fiume Azzurro, 762), è stato un poeta cinese, considerato tra i massimi della Dinastia Tang (assieme a Du Fu e Bai Juyi) e dell'intera letteratura cinese. Il nome "Li Po" deriva dalla trascrizione della pronuncia cinese "Li Bo" (in pinyin: Lǐ Bó), una speciale pronuncia dei caratteri 李白 impiegata fin dall'VIII secolo d.C. da poeti e letterati cinesi per riferirsi al poeta con un termine onorifico che rendesse omaggio e riconoscimento alla sua grandezza e importanza. Essa era ancora presente negli ambienti colti cinesi nel XIX secolo, l'epoca delle prime traduzioni di poesie cinesi nelle lingue europee. Per questo motivo la prima trascrizione in lingua occidentale del nome del poeta fu "Li Po". Nella Cina contemporanea la pronuncia "Li Bo" è una variante ormai desueta, in favore dalla comune "Li Bai".Viene chiamato anche l'immortale caduto e l'immortale poeta, (dove per immortale - xiān, 仙 - si intende eremita taoista di eccezionale longevità). Di lui rimangono circa 1.100 poesie, alcune delle quali di incerta attribuzione. Fra queste, 34 sono state inserite nell'antologia Trecento poesie Tang, stilata nel 1763 da . Una delle prime traduzioni delle sue opere venne pubblicata in Europa nel 1862. Si tratta dell'antologia francese Poésies de l'époque des Thang (VIIe, VIIIe et IXe siècles de notre ère) a opera del marchese Léon d'Hervey de Saint-Denys, in seguito tradotta anche in tedesco e in inglese. Li Bai è divenuto celebre tanto per la carica suggestiva e l'originalità delle sue immagini, da cui fa capolino un'indole contemplativa in cui si possono riconoscere influenze taoiste, quanto per la sua capacità di mantenere i propri versi all'interno delle regole formali della poesia cinese. La sua capacità di conciliare carica espressiva, immaginazione e instancabile ricerca dell'equilibrio compositivo ne ha reso un modello per letterati e poeti dei secoli successivi, e una figura cardine nella storia delle letteratura e poesia cinese. Tra le tematiche di maggior peso nelle poesie di Li Bai vanno annoverate l'importanza dell'amicizia, l'esperienza della solitudine e il distacco dalla mondanità, la consapevolezza del trascorrere del tempo e il piacere che si può ricavare dalla semplice contemplazione della natura. Li Bai trascorse gran parte della sua vita viaggiando, e la tradizione lo ricorda come un forte bevitore: all'ebbrezza dedicò alcuni componimenti divenuti famosi, e la leggenda narra che sia morto annegato nel fiume Chang Jiang dopo essere caduto dalla barca mentre ubriaco tentava di afferrare la luna riflessa nelle acque. Li Bai è raffigurato nel Wu Shuang Pu di Jin Guliang (無雙譜, Tavola degli eroi incomparabili). (it)
- Ли Бо (современное произношение Ли Бай) или Ли Тай-бо (кит. 李白; 李太白; 701—762/763 г.) — китайский поэт времён династии Тан. Известный как «бессмертный в поэзии» (кит. 詩仙), Ли Бо принадлежит к числу самых почитаемых поэтов в истории китайской литературы и считается одним из крупнейших мировых поэтов. Он оставил после себя около 1100 произведений (включая около 900 стихотворений). (ru)
- Li Bo / Li Bai (李白), znany też jako Li Taibo / Li Taibai (李太白); ur. 701, zm. 762 – chiński poeta z okresu złotego wieku chińskiej poezji. Obok swojego przyjaciela Du Fu często wymieniany jako jeden z dwóch największych poetów w dziejach literatury chińskiej. Zachowało się ponad 1000 jego utworów. W Europie poezja Li Bai pojawiła się dzięki jezuickiemu misjonarzowi w Pekinie Jean Joseph Marie Amiot, który przedstawił ją w swoich Portraits des Célèbres Chinois, wydanych w serii Mémoires concernant l’histoire, les sciences, les arts, les mœurs, les usages, &c. des Chinois, par les missionnaires de Pekin. (1776–1797). Kolejne tłumaczenie na francuski pojawiło się w roku 1862, w jego Poésies de l’Époque des Thang . Na jego recepcję w świecie anglojęzycznym największy wpływ miały swobodne, ale poetycko ważne tłumaczenia japońskich wersji jego wierszy dokonane przez Ezrę Pounda. Li Bai zasłynął najbardziej ze swej bujnej wyobraźni poetyckiej i z elementów taoistycznych obecnych w jego poezji, a także z zamiłowania do mocnych trunków. Podobnie jak Du Fu spędził znaczną część życia, podróżując, choć w jego wypadku działo się tak dlatego, że pozwalała mu na to jego zamożność, a nie dlatego, że zmuszała go do tego bieda. Od stuleci utrzymuje się na jego temat legenda, jakoby utopił się, próbując po pijanemu przepić do odbicia księżyca w rzece Jangcy, choć najprawdopodobniej nie jest to prawdą. (pl)
- Li Bai [lipaj] (eller Li Po, Li Bo, Ri Haku) (李白), född 701, död 762 , i Sverige ibland kallad "Kinas Bellman", var en kinesisk poet och skald som levde under Tangdynastin. Han är bäst känd för sin överdådiga fantasi, och sitt daoistiska bildspråk; men även för sin stora förkärlek för starka drycker. (sv)
- Li Bai, Li Po ou Li Bo (chinês: 李白, pinyin: Lǐ Bái, Wade-Giles: Li Pai) (701 — 762) foi um poeta chinês considerado o maior poeta romântico da dinastia Tang. O caráter 白, pronunciado bái em mandarim moderno, tinha no passado uma pronunciação alternativa pó, motivo pelo qual seu nome transcrevia-se antigamente como Li Po, representação segundo o sistema Wade-Giles. Conhecido como o poeta imortal, encontra-se entre os mais respeitados poetas da história da literatura chinesa. Aproximadamente mil poemas seus subsistem em nossos dias. As primeiras traduções para uma língua ocidental foram publicados em 1862 por no seu Poésies de l'Époque des Thang. Em inglês, os trabalhos de Li Bai foram introduzidos pela publicação de , , em 1901, e através da liberal, mas poeticamente influente, tradução da versão japonesa de seus poemas feita por Ezra Pound. De linguagem menos subjetiva que Du Fu, o outro grande poeta do período Tang, é citado por Ezra Pound em ABC of writing como o maior exemplo da visualidade da poesia chinesa, característica mais típica desta em relação à poesia ocidental, poesia que o poeta-crítico considera o ápice da imaginação visual em poesia, Li Bai é muito conhecido pelas imagens inusitadas e o pensamento taoísta da sua poesia, ao mesmo tempo em que por suas loas ao vinho e à música como veículos de alegria e/ou transformação da percepção sensorial. Assim como Du Fu, Li Bai passou grande parte da sua vida viajando, situação que se pôde permitir graças à sua confortável situação econômica durante certo período, mas também a períodos de exílio político. Diz uma lenda que morreu afogado no rio Yangzi, tendo caído do seu bote ao tentar abraçar o reflexo da lua, estando sob os efeitos do álcool. Foi traduzido em português por autores como Cecília Meireles, entre outros. Sua obra teve grande impacto sobre a poesia culta japonesa contemporânea a ele. (pt)
- Лі Бо або Лі Тай-Бо, також Лі По (кит.: 李白; піньїнь: Lǐ Bó, 701 — 762) — китайський поет періоду династії Тан. Разом із Ду Фу вважається одним із найвидатніших поетів в історії китайської літератури. Від нащадків отримав прізвисько «безсмертний поет» (кит. 詩仙) (варіанти перекладу — «поет-святий», «геніальний поет»). Лі Бо відомий своєю багатою уявою, епатажною манерою поведінки, а також, за поширеними переказами, своєю любов'ю до спиртного. Він багато часу проводив у подорожах, мав вільні погляди, ставився з презирством до добробуту й високих посад, відмовився стати придворним письменником і, ставши відлюдником, проживав у горах. Був другом іншого великого поета цієї епохи — Ду Фу. У своїй творчості використовував традиційні літературні форми ши та фу, які поєднував з багатою уявою та образною мовою. Його поезія вирізняється глибокою філософічністю, яскравими даоськими образами, розповідає про різні сторони життя народу, зображує його нескореність. В. М. Алексєєв в статті «Китайська література» підкреслив, що Лі Бо в «величезному й яскравому потоці поезії … висловив все нескінченне багатство народного духу». Сила образів Лі Бо вражала сучасників. «Опустить пензля й лякає вітри й зливи. А напише вірш і викличе сльози в злих і в добрих духів» — так оцінив творчість поета Ду Фу.Лі Бо мав великий вплив на розвиток китайської поезії та класичної літератури Східноазійського регіону, насамперед Кореї, Японії та В'єтнаму.«Безсмертний, скинутий з небес», — сказав про нього старший його сучасник — поет Хе Чжичжан. (uk)
- 李白（701年5月19日－762年11月30日），字太白，号青莲居士，中国唐朝诗人。李白自言祖籍隴西成紀（今甘肃静宁西南），汉飞将军李广后裔，西涼武昭王李暠之後，與李唐皇室同宗。 一说其幼時內遷，寄籍剑南道绵州昌隆（今四川省江油市青莲镇）。一说先人隋末被窜于碎叶，出生于碎叶，屬唐安西都護府（今吉尔吉斯斯坦共和国楚河州托克马克市）。有“詩仙”、“詩俠”、“酒仙”、“谪仙人”等称呼，活躍于盛唐，為傑出的浪漫主义詩人。与杜甫合称「李杜」。被賀知章呼為「天上謫仙」、“李谪仙”。 李白的詩歌在唐朝已被選進殷璠編選的《河嶽英靈集》、於敦煌石室發現的《唐寫本唐人選唐詩》、韋莊編選的《又玄集》和韋縠編選的《才調集》。唐文宗御封李白的詩歌、裴旻的劍舞、張旭的草書稱為「三絕」。其作品想像奇特豐富，風格雄奇浪漫，意境獨特，清新俊逸；善於利用誇飾與譬喻等手法、自然優美的詞句，表現出奔放的情感。詩句行云流水，渾然天成。李白诗篇传诵千年，众多诗句已成经典，清趙翼稱：“李杜詩篇萬口傳”（例如“抽刀断水水更流，举杯消愁愁更愁”等，更被譜入曲）。李白在诗歌的艺术成就被认为是中国浪漫主义詩歌的巅峰。詩作在全唐詩收錄於卷161至卷185。有《李太白集》傳世。杜甫曾经这样评价过李白的文章：「筆落驚風雨，詩成泣鬼神」、「白也詩無敵，飄然思不群」。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Li Po nebo též Li Paj (čínsky v českém přepisu Li Paj, pchin-jinem Lǐ Bái, znaky 李白; asi 701 – 10. listopadu 762 Süan-čcheng v provincii An-chuej) patří mezi nejvýznamnější čínské básníky období Tchang. V Japonsku je znám také jako Ri Haku. Už za svého života získal značnou proslulost a byl prohlášen „nesmrtelným“. Je nazýván „nebešťan“ a „básník nadpozemského talentu“ (cs)
- Li Bai (chinesisch 李白, Pinyin Lǐ Bái, W.-G. Li Pai, klassisch Lǐ Bó bzw. Li Po; 701−762), gilt neben Dù Fǔ (杜甫) als der bedeutendste lyrische Dichter Chinas in der Tang-Zeit. (de)
- Li Bai (chino: 李白, pinyin: Lǐ Bái, Wade-Giles: Li Pai) (701-762) fue un poeta chino considerado el mayor poeta romántico de la dinastía Tang. El carácter 白, pronunciado bái en mandarín moderno, tenía en el pasado la pronunciación alternativa ''bó'', por lo cual su nombre se transcribía como '''Li Po''', según el sistema Wade-Giles de esta pronunciación obsoleta.. (es)
- Li Po edo Li Bai (701-762) txinatar olerkaria izan zen, Tang dinastiaren garaian bizi zena. "Poeta hilezkorra" deitutakoa, yue fu izeneko poema fantastikoak dira bere poemarik ezagunenak. Yangtze ibaian mozkorturik ito egin zela uste dute askok. (eu)
- File Síneach ba ea Li Bai nó Li Po (李白 Lǐ Bái / Lǐ Bó) (701-762). Áirítear ar rogha fhilí litríocht na Síne é. Ba iad Li Bai agus na filí ba mhó i Ré Órga ríshliocht Tang. Tá tuairim is 1000 de dhánta Li Bai againn fós. (ga)
- Li Bai (chinois : 李白 ; pinyin : Lǐ Bái), né en 701, mort en 762), Li Po ou Li Bo (pinyin : Lǐ Bó), ou encore Li Taibai (chinois : 李太白 ; pinyin : Lǐ Táibái), son nom de plume, est un des plus grands poètes chinois de la dynastie Tang. (fr)
- ( 이 문서는 사람에 관한 것입니다. 수에 대해서는 200 문서를 참고하십시오.)( 이태백은 여기로 연결됩니다. 텔레비전 드라마에 대해서는 광고천재 이태백 문서를 참고하십시오.)
이백(중국어 정체자: 李白, 병음: Lǐ Bái 리바이[*], 701년 2월 8일 ~ 762년)은 당나라 시대의 시인이다. 자는 태백(太白), 호는 청련거사(靑蓮居士)이다. 두보와 함께 중국 역사상 가장 위대한 시인으로 꼽힌다. 이 두 사람을 합쳐서 "이두(李杜)"라고 칭하고 이백을 "시선(詩仙)"이라 부른다. 현재 약 1,100여 수의 시가 남아 있다. 그의 시문학과 관련된 주제는 도교, 술 등이 유명하다. (ko)
- 李 白（り はく、拼音: Lǐ Bái、701年（長安元年） - 762年10月22日（宝応元年9月30日））は、中国の盛唐の時代の詩人である。字は太白（たいはく）。号は青蓮居士。唐代のみならず中国詩歌史上において、同時代の杜甫とともに最高の存在とされる。奔放で変幻自在な詩風から、後世に『詩仙』と称される。 (ja)
- Li Bai (701 - 762) (jiaxiang: , 陇西成纪（tegenwoordig Gansu, , 甘肃秦安东), vroeger meestal Li Po, maar ook wel Li T'ai Po of Li T'ai Pe genoemd, was een Chinees dichter. Li Bai, bijgenaamd De Onsterfelijke Dichter, wordt vaak samen met Du Fu beschouwd als een van de twee meest eminente dichters uit de literaire geschiedenis van China. Er zijn tot op de huidige dag zo'n 1100 van zijn gedichten bewaard gebleven. Li Bai leefde en werkte ten tijde van de Tang-dynastie. Voor de Chinese kunsten was deze tijd ondanks veel strijd een ware bloeitijd. (nl)
- Ли Бо (современное произношение Ли Бай) или Ли Тай-бо (кит. 李白; 李太白; 701—762/763 г.) — китайский поэт времён династии Тан. Известный как «бессмертный в поэзии» (кит. 詩仙), Ли Бо принадлежит к числу самых почитаемых поэтов в истории китайской литературы и считается одним из крупнейших мировых поэтов. Он оставил после себя около 1100 произведений (включая около 900 стихотворений). (ru)
- Li Bai [lipaj] (eller Li Po, Li Bo, Ri Haku) (李白), född 701, död 762 , i Sverige ibland kallad "Kinas Bellman", var en kinesisk poet och skald som levde under Tangdynastin. Han är bäst känd för sin överdådiga fantasi, och sitt daoistiska bildspråk; men även för sin stora förkärlek för starka drycker. (sv)
- 李白（701年5月19日－762年11月30日），字太白，号青莲居士，中国唐朝诗人。李白自言祖籍隴西成紀（今甘肃静宁西南），汉飞将军李广后裔，西涼武昭王李暠之後，與李唐皇室同宗。 一说其幼時內遷，寄籍剑南道绵州昌隆（今四川省江油市青莲镇）。一说先人隋末被窜于碎叶，出生于碎叶，屬唐安西都護府（今吉尔吉斯斯坦共和国楚河州托克马克市）。有“詩仙”、“詩俠”、“酒仙”、“谪仙人”等称呼，活躍于盛唐，為傑出的浪漫主义詩人。与杜甫合称「李杜」。被賀知章呼為「天上謫仙」、“李谪仙”。 李白的詩歌在唐朝已被選進殷璠編選的《河嶽英靈集》、於敦煌石室發現的《唐寫本唐人選唐詩》、韋莊編選的《又玄集》和韋縠編選的《才調集》。唐文宗御封李白的詩歌、裴旻的劍舞、張旭的草書稱為「三絕」。其作品想像奇特豐富，風格雄奇浪漫，意境獨特，清新俊逸；善於利用誇飾與譬喻等手法、自然優美的詞句，表現出奔放的情感。詩句行云流水，渾然天成。李白诗篇传诵千年，众多诗句已成经典，清趙翼稱：“李杜詩篇萬口傳”（例如“抽刀断水水更流，举杯消愁愁更愁”等，更被譜入曲）。李白在诗歌的艺术成就被认为是中国浪漫主义詩歌的巅峰。詩作在全唐詩收錄於卷161至卷185。有《李太白集》傳世。杜甫曾经这样评价过李白的文章：「筆落驚風雨，詩成泣鬼神」、「白也詩無敵，飄然思不群」。 (zh)
- لي باي أو لي تاي بو (بالصينية: 李太白؛ 701 - 762) كان شاعراً صينياً. إلى جانب الشاعر دو فو، يعد لي باي من أشهر شعراء الصين القدماء، وعرف بالأغاني الرومانسية حول النساء والخمر والطبيعة. عكست كتاباته المستوى العالي الذي وصلت إليه سلالة تانغ في فترة ازدهارها. كتب لي باي أكثر من ألف قصيدة، جُمع معظمها في ديوان شعري يحمل اسمه، ومن قصائده «أغنية العروس الحزينة» و«وداع صديق» و«حِداء عمال السخرة» و«رحلة في جبل الجن» و«وداع الذاهبين بلا عودة» و«أنشودة تشيو يو» و«حنين إلى مسقط الرأس» و«أنشودة جبل لو شان» و«ممر سيتشوان» و«أشرب وحيداً تحت ضوء القمر». (ar)
- Li Bai, Li Po o Li Tai Po (en xinès: 李白, en pinyin: Lǐ Bái o Lǐ Bó) (701 – 762) fou un poeta xinès nascut a Chengdu, província de Sichuan. Va formar part del grup dels "8 immortals de la copa de vi", un grup de poetes amants de la disbauxa. Va viure durant la dinastia Tang, edat d'or de la cultura xinesa i se'l considera un dels millors poetes xinesos; junt amb Du Fu, sovint se'ls considera els dos poetes més grans en la història literària de la Xina. Aproximadament, 1.100 dels seus poemes romanen fins avui. Les primeres traduccions en una llengua occidental es publicaren el 1862; foren del marquès d'Hervey de Saint-Denys a un llibre titulat Poésies de l'Époque des Thang. (ca)
- Ο Λι Πο ή Λι Πάι (李白, 701 – 762) ήταν Κινέζος ποιητής, αναγνωρισμένος ως μία ιδιοφυής και ρομαντική προσωπικότητα που εξύψωσε παραδοσιακές ποιητικές φόρμες. Αυτός και ο φίλος του, Του Φου (712-770), ήταν οι δύο πιο εξέχουσες προσωπικότητες στην άνθηση της κινεζικής ποίησης κατά τη δυναστεία των Τανγκ που συχνά αποκαλείται "η Χρυσή Εποχή της Κίνας". Είναι γνωστός και με το παρωνύμιο «Εξόριστος Αθάνατος». Το έργο του ανήκει χρονικά στην περίοδο της δυναστείας των Τανγκ (618-907), κατά την οποία παρατηρήθηκε σημαντική άνθιση στη λογοτεχνία και στις τέχνες. Γνωστός για την αγάπη του στο κρασί, την οποία αποτύπωσε στους στίχους του, ο Λι Πο χαρακτηρίζεται επίσης για την προωθημένη φαντασία του. (el)
- Li Bai (ĉine 李白, pinyin Lǐ Bái) aŭ Li Bo (pinyin Lǐ Bó), en okcidento pli ofte konata kiel Li Po aŭ Li T'ai-po (naskiĝis en 701 en Jiangyou, mortis en 762) estis ĉina poeto. Li estas eble la plej fama el ĉiuj ĉinaj poetoj, kaj en Ĉinio kaj eksterlande, el sia epoko al la nuntempo kiel genia kaj romantisma figuro kiu portis tradiciajn poeziajn formojn al novaj altoj. Li estis amiko de alia ege fama ĉina poeto, Du Fu. Ambaŭ estis la plej elstaraj figuroj en la florado de la ĉina poezio dum la Tang dinastio, kio estas ofte nomata la "Orepoko de la ĉina poezio". La esprimo "Tri mirindaĵoj" aludas al la poezio de Li Bai, la skermo de Pei Min kaj la kaligrafio de Ĵang Ksu. (eo)
- Li Bai (Chinese: 李白; pinyin: Lǐ Bái, 701–762), also known as Li Bo, courtesy name Taibai (Chinese: 太白), was a Chinese poet, acclaimed from his own time to the present as a brilliant and romantic figure who took traditional poetic forms to new heights. He and his friend Du Fu (712–770) were two of the most prominent figures in the flourishing of Chinese poetry in the Tang dynasty, which is often called the "Golden Age of Chinese Poetry". The expression "Three Wonders" denotes Li Bai's poetry, Pei Min's swordplay, and Zhang Xu's calligraphy. (en)
- Li T'ai Po yang sebenarnya adalah bernama Li Po (Pai). Dia juga dikenal sebagai Li Bai, Li Pai, dan Li T’ai-pai. Dia lahir pada tahun 701 di dan meninggal di saat tahun 762. Penyair Cina ini terkenal semasa dinasti Tang, dan merupakan peganut Taoisme yang fanatik. Dari sekitar 1.000 sajak-sajak yang diciptakannya, masih tetap tersimpan di Eropa, dan baru hanya sebagian yang telah diterjemahkan. Bersama dengan temannya , ia menjadi penyair Cina terbesar dan termasuk salah satu tokoh penyair terbesar dalam sejarah dunia. Tulisannya ditandai dengan rasa spontanitas dan imajinasi. (in)
- Li Bai, noto in Occidente anche come Li Po (李白S, Lǐ BáiP; Suyab, 701 – Fiume Azzurro, 762), è stato un poeta cinese, considerato tra i massimi della Dinastia Tang (assieme a Du Fu e Bai Juyi) e dell'intera letteratura cinese. Una delle prime traduzioni delle sue opere venne pubblicata in Europa nel 1862. Si tratta dell'antologia francese Poésies de l'époque des Thang (VIIe, VIIIe et IXe siècles de notre ère) a opera del marchese Léon d'Hervey de Saint-Denys, in seguito tradotta anche in tedesco e in inglese. (it)
- Li Bo / Li Bai (李白), znany też jako Li Taibo / Li Taibai (李太白); ur. 701, zm. 762 – chiński poeta z okresu złotego wieku chińskiej poezji. Obok swojego przyjaciela Du Fu często wymieniany jako jeden z dwóch największych poetów w dziejach literatury chińskiej. Zachowało się ponad 1000 jego utworów. Na jego recepcję w świecie anglojęzycznym największy wpływ miały swobodne, ale poetycko ważne tłumaczenia japońskich wersji jego wierszy dokonane przez Ezrę Pounda. (pl)
- Li Bai, Li Po ou Li Bo (chinês: 李白, pinyin: Lǐ Bái, Wade-Giles: Li Pai) (701 — 762) foi um poeta chinês considerado o maior poeta romântico da dinastia Tang. O caráter 白, pronunciado bái em mandarim moderno, tinha no passado uma pronunciação alternativa pó, motivo pelo qual seu nome transcrevia-se antigamente como Li Po, representação segundo o sistema Wade-Giles. Conhecido como o poeta imortal, encontra-se entre os mais respeitados poetas da história da literatura chinesa. Aproximadamente mil poemas seus subsistem em nossos dias. (pt)
- Лі Бо або Лі Тай-Бо, також Лі По (кит.: 李白; піньїнь: Lǐ Bó, 701 — 762) — китайський поет періоду династії Тан. Разом із Ду Фу вважається одним із найвидатніших поетів в історії китайської літератури. Від нащадків отримав прізвисько «безсмертний поет» (кит. 詩仙) (варіанти перекладу — «поет-святий», «геніальний поет»). (uk)
|
.svg){kind=link}
