| dbo:abstract
|
- Short track se na zimních olympijských hrách poprvé objevil jako ukázkový sport v roce 1988 v Calgary. Tehdy muži a ženy pro ukázku soutěžili na tratích o délkách 500, 1000, 1500 a 3000 metrů, navíc byla zařazena štafeta na 5000 metrů. Na následující zimní olympiádě v roce 1992 v Albertville byly do programu ZOH zařazeny disciplíny 500 m ženy, 1000 m muži a štafety na 5000 m mužů a žen. Dále v roce 1994 byly přidány disciplíny 500 m muži a 1000 m ženy. V roce 2002 se do programu ZOH dostaly i disciplíny na 1500 m mužů a žen. (cs)
- Aquesta és una llista dels medallistes olímpics de patinatge de velocitat en pista curta. (ca)
- Die Liste der Olympiasieger im Shorttrack listet alle Sieger sowie die Zweit- und Drittplatzierten der Shorttrack-Wettbewerbe bei den Olympischen Winterspielen, gegliedert nach Männern und Frauen und den einzelnen Wettbewerben, auf. Im weiteren Teil werden alle olympischen Medaillengewinner, getrennt nach Männern und Frauen, aufgelistet. Den Abschluss bilden die einzelnen Nationenwertungen. (de)
- Short track speed skating is a sport that is contested at the Winter Olympic Games. The first Winter Olympics, held in 1924, included speed skating, but the first official short track speed skating events were not held until the 1992 Winter Olympics in Albertville, France. Before 1992, short track speed skating events were held at the 1988 Winter Olympics as a demonstration sport. At those games, events for both men and women were held in five disciplines: 500 metre, 1000 metre, 1500 metre, 3000 metre and the relay (3000 metres for women, 5000 metres for men). The Netherlands, United Kingdom and South Korea won two gold medals each, with Canada, Italy, Japan and China picking up a gold medal each. The results of those demonstration events are not considered official and are not included in this list. At the 1992 Winter Olympics, there were four medal events: men's 1000 metres, men's 5000 metre relay, women's 500 metres and women's 3000 metre relay. Men's 500 metres and women's 1000 metres were added in 1994. The men's and women's 1500 metres were added in 2002 and these eight events have been held at every Olympic Games since. In 2022, a ninth event was added to the program: the mixed 2000 metre relay. Arianna Fontana of Italy is the most decorated short-tracker in Olympic history, having won eleven medals, including two gold medals, four silver medals, and five bronze medals. Viktor Ahn of Russia, formerly of South Korea with his birth name of Ahn Hyun-soo, is the most decorated male short-tracker in Olympic history, having won eight medals including six gold medals and two bronze. Tania Vicent of Canada is the oldest athlete to medal; she was 34 in 2010 when she won a silver medal in the 3000 metre relay. Kim Yoon-Mi of South Korea is the youngest; she was 13 when she won a gold in the same event in 1994. At the 1992 Winter Olympics, South Korea's Kim Ki-hoon became the first short track speed skater to win two gold medals, by winning gold medals in both of the available events (1000m, 5000m relay). In 1994 Kim (1000m) and American Cathy Turner (500m) became the first to successfully defend their respective Olympic title; Kim thus became the first short-tracker to win three Olympic gold medals. In 1998, Chun and Yang Yang (S) of China became the first short-tracker to win three medals in one Olympic. By helping South Korea to defend 3000m relay title as well as defending her 1000m gold medal, Chun became the first (and thus far, only) athlete to successfully defend two Olympic titles. In 2006, South Korea's Jin Sun-Yu and then Ahn Hyun-Soo became the first two short-trackers to have won three gold medals in one Olympic. Ahn also won a bronze medal in the same Games, becoming the first (and thus far, only) short-tracker to win four medals in one Olympic; he repeated the same feat in 2014. In 2010, Wang Meng became the first athlete to have won three individual gold medals in the sport, and in 2014 Ahn became the first to have won four individual gold medals, and six gold medals overall in the sport. South Korean short track speed skaters have won a combined 49 medals, including 25 golds, more than any other nation in both measures. South Korea is also the only country to have won at least one gold medal at every Olympics in which short-track speed skating has been held; Canada and China share with South Korea the honour of being the only nations to have athletes win a medal at every Olympics in the sport. As of the 2018 Winter Olympics, 192 medals (64 of each color) have been awarded and have been won by short track speed skaters from 14 National Olympic Committees (NOC). (en)
- Ci-après la liste présentant les médaillés olympiques en patinage de vitesse sur piste courte. (fr)
- オリンピックのショートトラックスピードスケート競技・メダリスト一覧（オリンピックのショートトラックスピードスケートきょうぎメダリストいちらん）は、1992年から2022年までのオリンピックショートトラックスピードスケート競技におけるメダリストの一覧である。 「オリンピックのショートトラックスピードスケート競技」および「オリンピックのメダリスト一覧」も参照 (ja)
- 올림픽 쇼트트랙 메달리스트에 대한 목록이다. (ko)
- Shorttrack is een van de sporten die op de Olympische Winterspelen worden beoefend. Deze pagina geeft de lijst van olympische medaillewinnaars in deze sport. Zie ook het artikel Shorttrack op de Olympische Winterspelen. (nl)
- Medaliści igrzysk olimpijskich w short tracku – zestawienie zawodników i zawodniczek, którzy przynajmniej raz stanęli na podium zawodów olimpijskich w short tracku. Short track jest w programie zimowych igrzysk olimpijskich od igrzysk w Albertville w 1992 roku. Na poprzednich igrzyskach, w 1988 roku w Calgary, short track był dyscypliną pokazową. Rozegrano wówczas dziesięć konkurencji, spośród których do kalendarza igrzysk w Albertville wprowadzono cztery – bieg indywidualny mężczyzn na 1000 m, bieg sztafetowy mężczyzn na 5000 m, bieg indywidualny kobiet na 500 m i bieg sztafetowy kobiet na 3000 m. Na następnych igrzyskach, w 1994 roku w Lillehammer, po raz pierwszy przyznano również medale olimpijskie w biegach na 500 m mężczyzn i na 1000 m kobiet. Od igrzysk w Salt Lake City w 2002 roku przeprowadzane są również biegi olimpijskie kobiet i mężczyzn na dystansie 1500 m. Ostatecznie zatem, spośród konkurencji pokazowych rozegranych w 1988 roku, w programie olimpijskim znalazło się osiem konkurencji – wszystkie poza biegami indywidualnymi kobiet i mężczyzn na 3000 m. Najwięcej medali olimpijskich w short tracku zdobyli zawodnicy i zawodniczki z Korei Południowej. W ich dorobku jest 48 medali – 24 złote, 13 srebrnych i 11 brązowych. Drugie miejsce w klasyfikacji medalowej zajmują Chiny (33 medale – 10 złotych, 15 srebrnych i 8 brązowych), a trzecie Kanada (33 medale – 9 złotych, 12 srebrnych i 12 brązowych). Najbardziej utytułowanym panczenistą specjalizującym się w short tracku jest Wiktor Ahn, który startował w barwach Korei Południowej i Rosji, zdobywając 8 medali – 6 złotych i 2 brązowe. Ośmiokrotnie na podium olimpijskim stanął również Apolo Ohno, który w latach 2002–2010 wywalczył 2 złote, 2 srebrne i 4 brązowe medale, a także Arianna Fontana, która w latach 2006–2018 zdobyła 1 złoty, 2 srebrne i 5 brązowych medali. Liderką klasyfikacji medalistek jest natomiast Wang Meng – zdobywczyni 4 złotych, 1 srebrnego i 1 brązowego medalu. (pl)
- Ниже представлен полный список призёров Олимпийских игр по шорт-треку. Включение шорт-трека в качестве олимпийского вида спорта стало возможным благодаря стараниям ряда стран: Великобритания, Австралия, Бельгия, Франция и Япония. Их всецелая популяция этого вида спорта и отстаивании идеи признания международных соревнований под эгидой Международного союза конькобежцев принесла свои плоды. В 1967 году эта организация признала шорт-трек официальным видом спорта. В 1976 году стали проводиться первые международные соревнования. объявляет короткую прогулку по конькобежному спорту официальным видом спорта, но международные соревнования во всем мире проводятся не ранее 1976 года. В течение этого периода страны держались в соревнованиях между собой. На Олимпийских играх 1988 в Калгари шорт-трек впервые был продемонстрирован на соревнованиях такого уровня в качестве показательного вида спорта. Официальное включение в программу зимних Олимпийских игр произошло в 1992 году. (ru)
- Segue a lista dos medalhistas olímpicos da patinação de velocidade em pista curta: (pt)
- Detta är en lista över samtliga olympiska medaljörer i short track. Short track har varit med i olympiska vinterspelen sedan 1992 som medaljsport, sporten var med 1988 men då bara som demonstrationssport. I short track tävlar 4-8 åkare samtidigt mot varandra på en oval bana som är 111 meter lång. (Själva rinken, eller isytan är 60 x 30 m vilket är samma storlek som en internationell ishockeyrink) De individuella distanserna är 500 meter, 1000 meter och 1500 meter. Tävlingar hålls också i stafett med 4 åkare i varje lag, distansen är då 5000 meter för herrar och 3000 meter för damer. Short track är en snabb sport där de snabbaste når en hastighet av 45 km/h och därför krävs det att man skyddar sig. Nödvändig utrustning är benskydd, knäskydd, halsskydd, handskar och hjälm. Skridskorna som används i short track är speciella med ställbara och böjda skenor som gör att man kan ta kurvorna i hög fart. För att åkarna inte skall skada sig mot den hårda sargen vid fall är hockeyrinken klädd med tjocka dynor. Sporten är idag störst i USA, Kina, Sydkorea och Kanada. (sv)
- 短道速滑自1992年成为冬季奥林匹克运动会正式项目，起初仅设4个小项。1994年增设男子500米和女子1000米两个小项。2002年又增设男子1500米和女子1500米两个小项。2022年增设男女混合2000米接力。 維克多·安是短道速滑成为冬奥项目以来，金牌表现最好的短道速滑选手，他一共获得六枚金牌；阿里安娜·方塔纳则是奖牌总数最多的短道选手，一共获得2金、4银、5铜，共11枚奖牌。 (zh)
- Це список, що містить усіх олімпійських медалістів з шорт-треку. Вперше шорт-трек на зимових Олімпійських іграх був представлений у 1988 в Калгарі як показовий вид спорту. У цих іграх змагання для чоловіків і жінок проходили у п'яти дисциплінах: 500 метрів, 1000 метрів, 1500 метрів, 3000 метрів та естафета (3000 метрів для жінок, 5000 метрів для чоловіків). Нідерланди, Велика Британія та Південна Корея виграли дві золоті медалі, а Канада, Італія, Японія та Китай отримали по золотій медалі кожен. Результати цих показових змагань не вважаються офіційними і не внесені в цей список Перші офіційні змагання відбулися на наступних XVI зимових Олімпійських іграх у 1992 році в Альбервілі (Франція). Найтитулованішим олімпійським шорт-трекістом є російський спортсмен Віктор Ан, колишній громадянин Південної Кореї, який виборов 6 золотих та дві бронзові медалі. Найстаршим олімпійським призером з шорт-треку була канадка Таня Вісан, яка виборола срібло на дистанції 3000 м у 2010 році. Наймолодшим призером була кореянка Кім Юн Мі, що у віці 13 років завоювала золото у 1994 році на дистанції 3000 м. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Short track se na zimních olympijských hrách poprvé objevil jako ukázkový sport v roce 1988 v Calgary. Tehdy muži a ženy pro ukázku soutěžili na tratích o délkách 500, 1000, 1500 a 3000 metrů, navíc byla zařazena štafeta na 5000 metrů. Na následující zimní olympiádě v roce 1992 v Albertville byly do programu ZOH zařazeny disciplíny 500 m ženy, 1000 m muži a štafety na 5000 m mužů a žen. Dále v roce 1994 byly přidány disciplíny 500 m muži a 1000 m ženy. V roce 2002 se do programu ZOH dostaly i disciplíny na 1500 m mužů a žen. (cs)
- Aquesta és una llista dels medallistes olímpics de patinatge de velocitat en pista curta. (ca)
- Die Liste der Olympiasieger im Shorttrack listet alle Sieger sowie die Zweit- und Drittplatzierten der Shorttrack-Wettbewerbe bei den Olympischen Winterspielen, gegliedert nach Männern und Frauen und den einzelnen Wettbewerben, auf. Im weiteren Teil werden alle olympischen Medaillengewinner, getrennt nach Männern und Frauen, aufgelistet. Den Abschluss bilden die einzelnen Nationenwertungen. (de)
- Ci-après la liste présentant les médaillés olympiques en patinage de vitesse sur piste courte. (fr)
- オリンピックのショートトラックスピードスケート競技・メダリスト一覧（オリンピックのショートトラックスピードスケートきょうぎメダリストいちらん）は、1992年から2022年までのオリンピックショートトラックスピードスケート競技におけるメダリストの一覧である。 「オリンピックのショートトラックスピードスケート競技」および「オリンピックのメダリスト一覧」も参照 (ja)
- 올림픽 쇼트트랙 메달리스트에 대한 목록이다. (ko)
- Shorttrack is een van de sporten die op de Olympische Winterspelen worden beoefend. Deze pagina geeft de lijst van olympische medaillewinnaars in deze sport. Zie ook het artikel Shorttrack op de Olympische Winterspelen. (nl)
- Segue a lista dos medalhistas olímpicos da patinação de velocidade em pista curta: (pt)
- 短道速滑自1992年成为冬季奥林匹克运动会正式项目，起初仅设4个小项。1994年增设男子500米和女子1000米两个小项。2002年又增设男子1500米和女子1500米两个小项。2022年增设男女混合2000米接力。 維克多·安是短道速滑成为冬奥项目以来，金牌表现最好的短道速滑选手，他一共获得六枚金牌；阿里安娜·方塔纳则是奖牌总数最多的短道选手，一共获得2金、4银、5铜，共11枚奖牌。 (zh)
- Short track speed skating is a sport that is contested at the Winter Olympic Games. The first Winter Olympics, held in 1924, included speed skating, but the first official short track speed skating events were not held until the 1992 Winter Olympics in Albertville, France. Before 1992, short track speed skating events were held at the 1988 Winter Olympics as a demonstration sport. At those games, events for both men and women were held in five disciplines: 500 metre, 1000 metre, 1500 metre, 3000 metre and the relay (3000 metres for women, 5000 metres for men). The Netherlands, United Kingdom and South Korea won two gold medals each, with Canada, Italy, Japan and China picking up a gold medal each. The results of those demonstration events are not considered official and are not included in (en)
- Medaliści igrzysk olimpijskich w short tracku – zestawienie zawodników i zawodniczek, którzy przynajmniej raz stanęli na podium zawodów olimpijskich w short tracku. Short track jest w programie zimowych igrzysk olimpijskich od igrzysk w Albertville w 1992 roku. Na poprzednich igrzyskach, w 1988 roku w Calgary, short track był dyscypliną pokazową. Rozegrano wówczas dziesięć konkurencji, spośród których do kalendarza igrzysk w Albertville wprowadzono cztery – bieg indywidualny mężczyzn na 1000 m, bieg sztafetowy mężczyzn na 5000 m, bieg indywidualny kobiet na 500 m i bieg sztafetowy kobiet na 3000 m. Na następnych igrzyskach, w 1994 roku w Lillehammer, po raz pierwszy przyznano również medale olimpijskie w biegach na 500 m mężczyzn i na 1000 m kobiet. Od igrzysk w Salt Lake City w 2002 roku (pl)
- Ниже представлен полный список призёров Олимпийских игр по шорт-треку. Включение шорт-трека в качестве олимпийского вида спорта стало возможным благодаря стараниям ряда стран: Великобритания, Австралия, Бельгия, Франция и Япония. Их всецелая популяция этого вида спорта и отстаивании идеи признания международных соревнований под эгидой Международного союза конькобежцев принесла свои плоды. В 1967 году эта организация признала шорт-трек официальным видом спорта. В 1976 году стали проводиться первые международные соревнования. объявляет короткую прогулку по конькобежному спорту официальным видом спорта, но международные соревнования во всем мире проводятся не ранее 1976 года. В течение этого периода страны держались в соревнованиях между собой. На Олимпийских играх 1988 в Калгари шорт-трек вп (ru)
- Detta är en lista över samtliga olympiska medaljörer i short track. Short track har varit med i olympiska vinterspelen sedan 1992 som medaljsport, sporten var med 1988 men då bara som demonstrationssport. I short track tävlar 4-8 åkare samtidigt mot varandra på en oval bana som är 111 meter lång. (Själva rinken, eller isytan är 60 x 30 m vilket är samma storlek som en internationell ishockeyrink) De individuella distanserna är 500 meter, 1000 meter och 1500 meter. Tävlingar hålls också i stafett med 4 åkare i varje lag, distansen är då 5000 meter för herrar och 3000 meter för damer. (sv)
- Це список, що містить усіх олімпійських медалістів з шорт-треку. Вперше шорт-трек на зимових Олімпійських іграх був представлений у 1988 в Калгарі як показовий вид спорту. У цих іграх змагання для чоловіків і жінок проходили у п'яти дисциплінах: 500 метрів, 1000 метрів, 1500 метрів, 3000 метрів та естафета (3000 метрів для жінок, 5000 метрів для чоловіків). Нідерланди, Велика Британія та Південна Корея виграли дві золоті медалі, а Канада, Італія, Японія та Китай отримали по золотій медалі кожен. Результати цих показових змагань не вважаються офіційними і не внесені в цей список (uk)
|
.jpg?width=300)
_Hotel.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_Hotel.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}