| dbo:abstract
|
- La relació entre ciència i religió ha estat sovint conflictiva, ja que ambdues s'enfronten amb problemes cabdals per a l'ésser humà. Hi ha quatre escenaris bàsics per il·lustrar aquesta relació:
* Conflicte: cadascuna es considera la via més apropiada per arribar al coneixement i critiquen les troballes de l'altre camp (la ciència no accepta la fe sense proves i la religió afirma que el cientifisme nega el més fonamental)
* Independència: els dos camps són independents perquè usen diferent metodologia i manera de plantejar les qüestions d'estudi, les possibles pugnes venen d'un error de demarcació
* Diàleg: les dues disciplines han de col·laborar, ja que comparteixen part dels objectius i poden aportar-se idees
* Integració: s'ha d'intentar integrar totes dues en un discurs més ampli i explicatiu En un altre àmbit es poden situar els estudis científics sobre el fenomen religiós, que seria una forma de relació particular en què una disciplina esdevé part del focus de la segona. (ca)
- كانت العلاقة بين الدين والعلوم موضوعاً للدراسة منذ العصور القديمة الكلاسيكية، حيث اهتم بها وفسرها الفلاسفة واللاهوتيون والعلماء وغيرهم. وجهات النظر تختلف وفقاً للمناطق الجغرافية، والثقافات والحقبة التاريخية، فالبعض يصف العلاقة باعتبارها نوع من الصراع، والبعض الآخر يصفها بالانسجام، والبعض الآخر يري القليل من التفاعل فقط بين الدين والعلم. كلاً من العلوم والأديان هي المساعي الاجتماعية والثقافية المعقدة التي تختلف عبر الثقافات وتتغير مع مرور الوقت. وقد تحققت معظم الابتكارات العلمية والتقنية قبل الثورة العلمية من قبل المجتمعات التي تنظمها التقاليد الدينية. خلال العصر الذهبي الإسلامي تم وضع الأسس العلمية من قبل ابن الهيثم. روجر بيكون، الذي يُرجع البعض الفضل له في إضفاء الطابع الرسمي على المنهج العلمي، والذي كان راهباً من الفرنسيسكان. احتضنت الهندوسية عبر التاريخي نظام السببية والتجريب، معتبرة أن العلم يجلب المعرفة المشروعة. وقد اعتنق الفكر الكونفوشيوسي آراء مختلفة عن العلم بمرور الوقت. معظم البوذيين ينظرون اليوم إلى العلم على أنه مكمل لمعتقداتهم. في حين أن تصنيف العالم المادي من قبل الهنود واليونانيين القدماء إلى العناصر الكلاسيكية والهواء والنار والماء كان أكثر فلسفية، وفي القرون الوسطى استخدم علماء العالم الإسلامي في القرون الوسطى الملاحظة العملية والتجريبية لتصنيف المواد. الأحداث في أوروبا مثل قضية غاليليو، المرتبطة بالثورة العلمية وعصر التنوير، قادت علماء مثل جون وليام دريبر لفرض نظرية بأن الدين والعلوم في صراع منهجي، واقعياً وسياسيا على مر التاريخ. هذه الأطروحة تم تبنيها من قبل بعض العلماء المعاصرين مثل ريتشارد دوكينز وكارل ساجان. القبول العام للحقائق العلمية قد يتأثر بالدين. كثيرون في الولايات المتحدة يرفضون نظرية التطور عن طريق الانتقاء الطبيعي، وخاصة فيما يتعلق بالبشر. ومع ذلك، كتبت الأكاديمية الوطنية للعلوم الأمريكية أن «الأدلة على التطور يمكن أن تكون متوافقة تماماً مع الإيمان الديني»، وهو الرأي الذي أيدته رسمياً العديد من الطوائف الدينية على الصعيد العالمي. (ar)
- Η σχέση θρησκείας και επιστήμης αποτέλεσε θέμα μελέτης από τα αρχαία χρόνια για φιλόσοφους, θεολόγους, επιστήμονες και άλλους. Έχουν προταθεί διάφορες ερμηνείες της σχέσης αυτής, είτε αντιπαλότητας, είτε αρμονίας και συνεργασίας αλλά και πως δεν υπάρχει ουδεμία σχέση μεταξύ των δύο. Η επιστήμη χρησιμοποιεί την λογική, τον εμπειρισμό και τις αποδείξεις που προκύπτουν από την πειραματικη διαδικασία, ενώ η θρησκεία στηρίζεται στην αποκάλυψη, την πίστη και την ύπαρξη του υπερφυσικού. Τόσο η θρησκεία όσο και η επιστήμη είναι πολύπλοκα κοινωνικά και πολιτιστικά φαινόμενα, τα οποία έχουν αλλάξει στον χρόνο. (el)
- Naturwissenschaft und Religion (oder: Wissenschaft und Religion, engl. Science and Religion) ist ein interdisziplinäres Forschungsgebiet, das die Interaktionen zwischen Wissenschaft und Religion untersucht. Hierbei wird unter Wissenschaft in erster Linie die Naturwissenschaft verstanden, insbesondere Physik, Kosmologie, Evolutionsbiologie, Genetik und Neurologie, aber auch Wissenschaftsphilosophie, Wissenschaftsgeschichte und seltener die Psychologie. Religion meint einerseits die traditionellen Religionen, wie die drei großen monotheistischen Religionen Judentum, Christentum, und Islam, aber auch spirituelle Aspekte, wie Gebet und Meditation und insbesondere die Gottesfrage. (de)
- Rilato inter scienco kaj religio (aŭ rilato inter scio kaj kredo) estas temo transiĝinta ekde la Antikva tempo al la diversaj esploraj kampoj, per tiuj kiuj hodiaŭ difiniĝas Filozofio de scienco, teologio, Historio de scienco kaj Historio de religioj. Estu tiupunkte notite kiom malfacilas objektive akordigi en homogena korpo sciojn tiom malsimilajn kaj kiuj laŭlonge de la tempo foje ŝanĝiĝis kompromitante la sistemecon kaj la klasifikeblecon. Ankaŭ la koncepto pri scienco ŝanĝiĝis laŭlonge de la jarcentoj. La unua provo priellabori kaj sentigi akordon, kaj ankaŭ la neceson ke tiu akordo povu ekzisti, inter scienco kaj religio, movis siajn konsciajn paŝojn en la kulmino de la mezepoko: kiam la okcidento povis ricevi antaŭe pere de arabaj komentoj kaj tradukoj poste la integraj originalaj verkoj de Aristotelo komencis ankaŭ novan sistemadon kaj akordigadon de la sciencoj kaj teologio, de la liberalaj artoj kaj teoria penso; kaj, kiel en Tomaso de Akvino, la filozofoj-teologoj ellaboris la grandan sintezojn inter la religiaj konceptoj de la Patroj de la Eklezio kaj la doktrinoj de la filozofoj de la naturo, inter scio-sperto kaj revelacio. La mezepoka filozofio, profitante de la raciaj fundamentoj de la scio de la antikvaj filozofoj kaj ilin akordante kun la kurantaj okcidentaj vidpuntoj, montris kaj ke la problemo ekzistas kaj ke ĝi povas trovi solvonĈu la problemo sentiĝis nur ĉe kristanoj kaj ĉe islamanoj, aŭ ankaŭ ĉe aliaj kulturoj? (eo)
- Se habla de la relación entre la ciencia y la religión para indicar los estudios y discusiones que surgen a la hora de establecer relaciones y de deslindar ámbitos de estudio entre lo que es propio de la fe y de las religiones, y lo que es de la ciencia en sus distintas ramificaciones. La relación entre religión y ciencia ha sido sujeto de estudio desde la antigüedad, entre filósofos, teólogos, científicos y otros. Diferentes perspectivas regionales, culturas y épicas son diversas, caracterizada por algunos como conflictiva, otros describiéndola como armónica y otros proponiéndola de baja interacción. (es)
- La relation entre science et religion est un sujet abordé depuis l'Antiquité dans de nombreux champs d'investigation, dont la philosophie des sciences, la théologie, l'histoire des sciences et l'histoire des religions. La philosophie de la religion peut-être tout d’abord une phénoménologie qui se contentent de décrire l’intentionnalité religieuse, d’en dégager le sens. Les points de vue sont variables, notamment en fonction des époques, des cultures et des régions ; certains voient une harmonie entre science et religion, d'autres des domaines séparés avec peu d'interactions et d'autres encore y voient une incompatibilité et un conflit fondamental entre la foi fondée sur des croyances (Certitude plus ou moins grande par laquelle l'esprit admet la vérité ou la réalité de quelque chose) et la science fondée sur des faits et ouverte à la critique. Par exemple, le fondamentalisme chrétien se situe à l'opposé des grandes traditions des Églises chrétiennes. Il promeut une vision concordiste de la science avec la religion, ou encore il nie les données de la science pour donner préséance aux croyances de leurs groupes. Notons d'emblée la profonde difficulté d'assimiler des savoirs hétéroclites à des corpus de savoirs cohérents, ou encore de vastes conceptions systémiques et classificatoires à la science moderne que nous connaissons. C'est la méthode scientifique et la méthode expérimentale dont les prémisses sont définis en termes de « savoir » dans la philosophie des lumières avec la publication de la première Encyclopédie ou Dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers. Toutefois le savoir d'un temps peut être in extenso qualifié de science. La remarque s'applique aussi à la religion qui a profondément évolué tant dans ses rituels que dans ses conceptions et croyances. Par l'intermédiaire des traductions et des commentaires des philosophes arabes comme Avicenne et Averroès mais aussi et surtout par de nombreux transferts culturels venus de l'Empire byzantin orthodoxe, l'œuvre d'Aristote est parvenue en Occident et a nourri la pensée médiévale. Ainsi, parce qu'au XIIIe siècle, les clercs ont adopté une partie de cet héritage antique et que les arts libéraux exploitent une fraction des savoirs pour justifier leurs rapides réalisations techniques, Thomas d'Aquin tente de concilier par une grande synthèse systémique la philosophie de la nature aristotélicienne et la foi révélée. La philosophie médiévale a transmis ces fondements intellectuels du savoir que sont les philosophies des grands auteurs de l'Antiquité. (fr)
- The relationship between religion and science involves discussions that interconnect the study of the natural world, history, philosophy, and theology. Even though the ancient and medieval worlds did not have conceptions resembling the modern understandings of "science" or of "religion", certain elements of modern ideas on the subject recur throughout history. The pair-structured phrases "religion and science" and "science and religion" first emerged in the literature during the 19th century. This coincided with the refining of "science" (from the studies of "natural philosophy") and of "religion" as distinct concepts in the preceding few centuries—partly due to professionalization of the sciences, the Protestant Reformation, colonization, and globalization. Since then the relationship between science and religion has been characterized in terms of "conflict", "harmony", "complexity", and "mutual independence", among others. Both science and religion are complex social and cultural endeavors that may vary across cultures and change over time. Most scientific and technical innovations prior to the scientific revolution were achieved by societies organized by religious traditions. Ancient pagan, Islamic, and Christian scholars pioneered individual elements of the scientific method. Roger Bacon, often credited with formalizing the scientific method, was a Franciscan friar and medieval Christians who studied nature emphasized natural explanations. Confucian thought, whether religious or non-religious in nature, has held different views of science over time. Many 21st-century Buddhists view science as complementary to their beliefs, although the philosophical integrity of such Buddhist modernism has been challenged. While the classification of the material world by the ancient Indians and Greeks into air, earth, fire, and water was more metaphysical, and figures like Anaxagoras questioned certain popular views of Greek divinities, medieval Middle Eastern scholars empirically classified materials. Events in Europe such as the Galileo affair of the early 17th century, associated with the scientific revolution and the Age of Enlightenment, led scholars such as John William Draper to postulate (c. 1874) a conflict thesis, suggesting that religion and science have been in conflict methodologically, factually and politically throughout history. Some contemporary philosophers and scientists, such as Richard Dawkins, Lawrence Krauss, Peter Atkins, and Donald Prothero subscribe to this thesis; however, historians such as Stephen Shapin claim that "it is a very long time since these attitudes have been held by historians of science." Many scientists, philosophers, and theologians throughout history, from Augustine of Hippo to Thomas Aquinas to Francisco Ayala, Kenneth R. Miller, and Francis Collins, have seen compatibility or interdependence between religion and science. Biologist Stephen Jay Gould regarded religion and science as "non-overlapping magisteria", addressing fundamentally separate forms of knowledge and aspects of life. Some historians of science and mathematicians, including John Lennox, Thomas Berry, and Brian Swimme, propose an interconnection between science and religion, while others such as Ian Barbour believe there are even parallels. Public acceptance of scientific facts may sometimes be influenced by religious beliefs such as in the United States, where some reject the concept of evolution by natural selection, especially regarding Human beings. Nevertheless, the American National Academy of Sciences has written that "the evidence for evolution can be fully compatible with religious faith",a view endorsed by many religious denominations. (en)
- Para sejarawan ilmu dan agama, filsuf, teolog, ilmuwan, dan lainnya dari berbagai wilayah geografis dan budaya telah membahas berbagai aspek hubungan antara agama dan ilmu pengetahuan. Meskipun dunia kuno dan abad pertengahan tidak memiliki konsepsi yang menyerupai pemahaman modern tentang "ilmu pengetahuan" atau "agama", unsur-unsur gagasan modern tertentu tentang persoalan ini berulang sepanjang sejarah. Frasa berpasangan-pasangan "agama dan ilmu pengetahuan" dan "ilmu pengetahuan dan agama" pertama kali muncul dalam literatur pada abad ke-19. Ini bersamaan dengan penyempurnaan "ilmu" (dari studi-studi "filsafat alam") dan "agama" sebagai konsep berbeda dalam beberapa abad sebelumnya - sebagian karena ilmu, Reformasi Protestan, kolonisasi, dan globalisasi. Baik ilmu pengetahuan maupun agama merupakan upaya sosial dan budaya yang kompleks yang bervariasi antar budaya dan telah berubah seiring waktu. Sebagian besar inovasi ilmiah (dan teknis) sebelum revolusi ilmiah dicapai oleh masyarakat yang diorganisasi oleh tradisi-tradisi keagamaan. Para sarjana pagan, Islam, dan Kristen kuno memelopori unsur-unsur individu dari metode ilmiah. Roger Bacon, yang kerap dipuji karena memformalkan metode ilmiah, adalah seorang biarawan Fransiskan. Agama Hindu secara historis menganut nalar dan empirisme, berpendapat bahwa ilmu membawa pengetahuan tentang dunia dan semesta yang sah, tetapi tidak lengkap. Pemikiran Konfusianisme, apakah bersifat religius atau nonreligius, telah memiliki pandangan berbeda tentang ilmu dari waktu ke waktu. Sebagian besar umat Buddha abad ke-21 memandang ilmu sebagai pelengkap keyakinan mereka. Sementara klasifikasi dunia materi oleh bangsa India dan Yunani kuno menjadi udara, bumi, api, dan air yang lebih bersifat filosofis, dan para protoilmuwan seperti Anaxagoras secara tidak sopan mempertanyakan pandangan populer tertentu tentang dewa-dewa Yunani, para sarjana Timur Tengah abad pertengahan menggunakan pengamatan praktis dan eksperimental untuk mengklasifikasikan materi. Peristiwa-peristiwa di Eropa seperti perkara Galileo awal abad ke-17, yang terkait dengan revolusi ilmiah dan Abad Pencerahan, mengantar para sarjana seperti John William Draper menyusun postulat (sekitar tahun 1874) sebuah , yang menyatakan bahwa agama dan ilmu pengetahuan telah berada dalam konflik secara metodologis, faktual, dan politis sepanjang sejarah. Beberapa ilmuwan kontemporer (seperti Richard Dawkins, Lawrence Krauss, , dan ) menyetujui tesis ini. Namun, tesis konflik telah kehilangan dukungan di kalangan sebagian besar sejarawan ilmu pengetahuan kontemporer. Penerimaan publik atas fakta-fakta ilmiah kadang-kadang dapat dipengaruhi oleh kepercayaan agama seperti di Amerika Serikat, dengan beberapa kalangan menolak konsep evolusi melalui seleksi alam, terutama yang menyangkut manusia. Namun demikian, Akademi Sains Nasional Amerika Serikat telah menulis bahwa "bukti evolusi dapat sepenuhnya sesuai dengan keyakinan agama",suatu pandangan yang didukung oleh banyak denominasi keagamaan. (in)
- Il rapporto fra religione e scienza è stato da sempre un oggetto di studio di filosofi, teologi, scienziati e altri, fin dall'Antichità classica. Le prospettive sono diverse in base alle regioni geografiche, le culture e le epoche storiche, alcune delle quali caratterizzano il rapporto come un conflitto, altre lo descrivono come armonioso, e altre ancora dicono che vi sia una minore interazione. (it)
- 과학과 종교는 역사를 통해 전 세계에서 다양한 형태를 가져왔으며, 대립적 관계에 설 수도 있고 서로 상호보완적 관계에도 설 수 있다. (ko)
- この項では宗教と科学（しゅうきょうとかがく）の関係について述べる。 (ja)
- Há muitas maneiras de se pensar como se dá a relação entre religião e ciência. A história da humanidade mostra que as visões acerca da natureza da ciência e da natureza da religião mudam com o tempo, de acordo com as concepções filosóficas e contextos políticos, sociais, econômicos, etc. (pt)
- По вопросу взаимодействия науки и религии существует несколько точек зрения, которые можно условно разделить на четыре типа: 1.
* Конфликт. Согласно этой точке зрения наука и религия находятся в противоречии и несовместимы друг с другом. Известными представителями данной точки зрения являются Эндрю Диксон Уайт, Ричард Докинз, Ричард Фейнман, Фрэнсис Крик, Питер Эткинс, Виталий Гинзбург. 2.
* Независимость. Наука и религия имеют дело с различными областями познания. Данная точка зрения основывается на учении о трансцендентном Иммануила Канта, сформулированном в «Критике чистого разума». 3.
* Диалог. Области познания перекрываются и возникает необходимость устранения противоречий по отдельным вопросам путём опровержения, либо согласования позиций. 4.
* Интеграция. Обе области познания объединяются в целостную систему рассуждений. Отстаивается некоторыми философами и теологами, например, Пьером Тейяром де Шарденом, Ианом Барбуром. Старший научный сотрудник Pew Research Center Дэвид Маски (журналист, историк, религиовед) так же указывает на существование полностью противоположных взглядов на взаимоотношения науки и религии. Одна точка зрения трактует эти взаимоотношения как вражду, примерами чего являются процесс Галилея и нападки на Чарлза Дарвина со стороны Англиканской Церкви. Противоположная точка зрения трактует эти взаимоотношения как сотрудничество. По мнению Маски, на протяжении большей части древней и новой истории религиозные институты активно поддерживали научную деятельность. Например, практически все университеты Европы и Ближнего Востока были религиозно аффилированными, а многие учёные принадлежали к духовенству (например, Николай Коперник и Грегор Мендель), либо были известны как глубоко религиозные люди (например, Галилео Галилей, Исаак Ньютон, Иоганн Кеплер), которые часто рассматривали свои работы как «средство разъяснения Божьего творения». В. В. Локосов (доктор социологических наук, сотрудник Института социально-политических исследований РАН) считает: «Многовековой спор науки и религии теряет остроту. Претензия науки на рациональное преодоление религиозного мировоззрения, трактовка его как отсталого, ущербного выглядит неубедительно. Гонения религии на научные исследования фактически сошли на нет. Исторический опыт показал, что научные достижения человека, общества могут плодотворно сочетаться с религиозными ориентациями». М. О. Шахов (старообрядец-федосеевец, ответственный секретарь Совета православных приходов Преображенского монастыря, доктор философских наук, профессор РАГС и член комитета по делам общественных объединений и религиозных организаций Госдумы РФ) считает, что в науке имеют место «недоказуемые предпосылки» а также проблемы с достоверностью научного знания, и потому не стоит выводить за рамки науки суждения, допускающие вмешательство Бога или идеалистическое мировоззрение в целом. Его работа на эту тему, напечатанная в журнале «Вопросы философии» вызвала ответ Г. Д. Левина[какой?], напечатанный в том же выпуске. Тибетский Далай-лама XIV утверждал, что верования не должны противоречить знаниям, и те верования, которые противоречат науке, можно смело отбрасывать. Он замечает, что индийские учителя ясно дали понять — буддийский подход должен всецело основываться на фактах и исследованиях, и если в буддизме обнаруживается нечто, не согласующееся с реальностью, то можно отклонять это и принимать факты, установленные в ходе научного исследования. В качестве примера он приводит «Абхидхармакошу» (энциклопедию Абхидхармы) в которой говорится, что мир плоский. «Мы не должны требовать, — говорит Далай-Лама, — чтобы буддисты, несмотря на научные открытия, верили в то, что мир плоский, только потому, что так говорится в „Абхидхармакоше“. Имеет ли мир форму квадратную или круглую, не имеет особого значения до тех пор, пока в нём царит благоденствие и покой». Согласно существующим критериям научности, супранатурализм не может являться частью научных теорий, и является признаком, отличающим науку от псевдонауки. «Основы социальной концепции Русской православной церкви», в качестве приемлемой модели отношения науки и религии рассматривают независимость и диалог: Научное и религиозное познание имеют совершенно различный характер. У них разные исходные посылки, разные цели, задачи, методы. Эти сферы могут соприкасаться, пересекаться, но не противоборствовать. Ибо, с одной стороны, в естествознании нет теорий атеистических и религиозных, но есть теории более или менее истинные. С другой — религия не занимается вопросами устройства материи. …По своей природе только религия и философия выполняют мировоззренческую функцию, однако ее не берут на себя ни отдельные специальные науки, ни все конкретно-научное знание в целом. Осмысление научных достижений и включение их в мировоззренческую систему может иметь сколь угодно широкий диапазон — от вполне религиозного до откровенно атеистического. (ru)
- Förhållandet mellan vetenskap och religion handlar dels om var gränsen för vetenskapens räckvidd ska dras, dels om hur gränslandet mellan vetenskap och religion ser ut. Den första frågeställningen behandlas inom vetenskapsteorin och kallas demarkationsproblemet. Den andra frågeställningen kan antingen besvaras som ett motsatsförhållande där vetenskap och religion står i strid med varandra (den så kallade konflikttesen) eller som ett givande och tagande där vetenskapen och religionen korsbefruktar varandra. Inom vetenskap, i synnerhet naturvetenskap, tillämpas metodologisk naturalism, det vill säga man studerar endast naturens lagbundenhet och formulerar inte hypoteser och förklaringar som innefattar övernaturliga (icke lagbundna) fenomen. Enligt vissa vetenskapsteoretiker hamnar därmed övernaturliga fenomens eventuella existens utanför naturvetenskapens räckvidd. Metodologisk naturalism tillämpas inte fullt ut inom parapsykologi men vanligen inom religionsvetenskap. (sv)
- Різні аспекти зв'язку релігії та науки були розглянуті сучасними істориками науки і релігії, філософами, теологами, науковцями та іншими вченими з різних географічних регіонів і культур. Навіть незважаючи на те, що у давніх та середньовічних світах не було концепцій, що нагадують сучасне розуміння «науки» та «релігії», певні елементи цих сучасних ідей зустрічаються протягом усього часу. Це було в XIX столітті, коли в літературі вперше з'явилися фрази «релігія та наука» або «наука та релігія». Ці процеси зародились з формуванням «науки» від «природної філософії» та «релігії» в якості різних понять в останні кілька століть почасти через персоніфікацію наук, протестантську Реформацію, колонізацію та глобалізацію. З тих пір багато хто охарактеризував відносини релігії і науки як конфлікт, гармонію, складність, або взаємну незалежність. І наука, і релігія є комплексом соціально-культурних прагнень, які розрізняються в різних культурах і змінюються з плином часу. Більшість науково-технічних нововведень до наукової революції були досягнуті товариствами, що були організовані релігійними традиціями. Елементи наукового методу були розпочаті давніми язичницькими, ісламськими та християнськими вченими. Роджер Бекон, якому часто приписують оформлення наукового методу, був ченцем-францисканцем. Індуїзм історично охоплює причини і емпіризму, вважаючи, що наука приносить правдиве, але неповне знання про світ. Конфуціанство займало різні думки науки з плином часу. Більшість буддистів сьогодні розглядають науку як таку що доповнює свої переконання. Хоча класифікація матеріального світу древніми індусами та греками в повітря, землю, вогонь і воду була більш філософською, середньовічний Близький Схід використовував практичне та експериментальне спостереження для класифікації матеріалів Взаємозв'язки науки і релігії в історії людства характеризувалися як гострими, нерідко трагічними й конфліктними, так і спробами примирити науку й релігію. Конфлікти виникали тоді, коли релігія намагалася привласнити монопольне право визначати все духовне життя суспільства, бути вищим арбітром істини в поглядах на світ. У боротьбі з теологією наука завоювала собі право на незалежне від релігії існування. Відбулося розмежування сфер релігійної віри і наукового пізнання — наука, пізнаючи навколишній світ, використовує власні методи і відповідно до принципів наукового мислення пояснює його на основі внутрішніх закономірностей розвитку. Релігія зосередила свою увагу на так званих граничних питаннях людського буття, зокрема на питаннях про походження людини, сенсу і цінності життя, безсмертя душі, її існуванні в потойбічному світі тощо. Історичні процеси, що відбуваються на пострадянському просторі на рубежі XX—XXI ст., дозволяють заявити про глибокі трансформації всіх сторін суспільного життя: культурної, політичної, економічної, соціальної, релігійної та інших. Розпад Радянського Союзу, крах комуністичної ідеології, перехід до інших форм господарювання і управління суспільством призвели не тільки до погіршення матеріального становища громадян, але і до духовної кризи, яка спонукає шукати вихід з неї, в тому числі звертаючись до традиційних духовних цінностей. (uk)
- 宗教与科学的关系是从古典时期以来就是哲学家、神学家、科学家和其他人士一直研究的课题。来自不同的地域、文化和历史时代的观点中呈现出许多的多样性，有些观点将其视为一种抵触，另外一些观点则将其描述为一种和谐，还有观点提出它们相互影响甚微。 科学与宗教追求宇宙中的知识的方法一般不同。科学讲究理智、经验和证据，而宗教讲究啟示、信仰和神圣，这些方法是完全不同的，它们截然相反。理智、经验和证据从根本上不承认启示、信仰和神圣是有效的知识来源。此外，启示、信仰和神圣（作为宗教教条的范例），在大众普遍接受的证据下，也只会接受相冲突的科学观点。 尽管存在这些差异，科学革命之前的大多数科技创新的是由宗教组织的协会完成的。科学方法的许多特点是由古希腊、埃及、印度和苏美尔文明开创的。后来在中世纪时期，许多来自这些文明科学知识由天主教会负责保管，从而使科学研究的方法在文艺复兴到启蒙时期的欧洲得到发展。伊斯兰教也对数学、天文学等方面做出了巨大贡献。历史上许多最著名的科学家，如帕斯卡、哥白尼和现代遗传学的创始人孟德尔是虔诚的基督徒。大爆炸理论最初是由一位名叫乔治·勒梅特的神父提出的。印度教历史上拥抱理性与经验主义，认为科学是合理的，但对世界的了解不全面。儒家在不同时期对于科学持不同观点。今天大多数佛教徒认为科学与他们的信仰可以互相补充。 在欧洲与科学革命和啟蒙時代有关联的事件（如），导致等学者提出了，认为宗教与科学在方法上、事实上和政治上有冲突。该学说由当代科学家理查德·道金斯、史蒂文·温伯格和卡尔·萨根以及许多創造論者提出。虽然冲突学说在大众中仍然很受欢迎，但大多数当代科学史学家已对其失去兴趣。 历史上的许多神学家、哲学家和科学家发现自己的信仰和科学之间没有冲突。生物学家史蒂芬·古爾德、其他的科学家和一些当代神学家认为宗教和科学是，两者能够分别的在根本上解决在生活中不同方面的问题。科学家弗朗西斯科·阿亚拉，肯尼斯·R·米勒，约翰·波金霍尔，丹尼斯·亚力山大和法蘭西斯·柯林斯没有发现宗教与科学之间有必然的冲突。一些神学家或科学史家，包括约翰·伦诺克斯，托马斯·贝里，布瑞恩·斯温和肯恩·威爾柏提出它们之间是互相联系的。 科学的事实和观点的公众接受程度可能会受到宗教的影响；在美国有许多反对进化论（特别是关于人类）的人。一項2009年由皮尤研究中心做的調查顯示，「幾乎所有的科學家（97%）都認為，人類和其他的動物是透過演化而變成現在的樣子的，87%的科學家認為，這過程是自然發生的，包含了諸如天擇等的過程；然而科學界的主流觀點，也就是生物是透過天擇等過程演化來的這點，並非一般大眾普遍的看法，只有大約三分之一（32%）的民眾相信演化論。」然而美国国家科学院写了这么一句话："the evidence for evolution can be fully compatible with religious faith,（进化的证据可以与宗教信仰完全相容）"这个观点得到全球许多宗教教派的正式认可。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Η σχέση θρησκείας και επιστήμης αποτέλεσε θέμα μελέτης από τα αρχαία χρόνια για φιλόσοφους, θεολόγους, επιστήμονες και άλλους. Έχουν προταθεί διάφορες ερμηνείες της σχέσης αυτής, είτε αντιπαλότητας, είτε αρμονίας και συνεργασίας αλλά και πως δεν υπάρχει ουδεμία σχέση μεταξύ των δύο. Η επιστήμη χρησιμοποιεί την λογική, τον εμπειρισμό και τις αποδείξεις που προκύπτουν από την πειραματικη διαδικασία, ενώ η θρησκεία στηρίζεται στην αποκάλυψη, την πίστη και την ύπαρξη του υπερφυσικού. Τόσο η θρησκεία όσο και η επιστήμη είναι πολύπλοκα κοινωνικά και πολιτιστικά φαινόμενα, τα οποία έχουν αλλάξει στον χρόνο. (el)
- Naturwissenschaft und Religion (oder: Wissenschaft und Religion, engl. Science and Religion) ist ein interdisziplinäres Forschungsgebiet, das die Interaktionen zwischen Wissenschaft und Religion untersucht. Hierbei wird unter Wissenschaft in erster Linie die Naturwissenschaft verstanden, insbesondere Physik, Kosmologie, Evolutionsbiologie, Genetik und Neurologie, aber auch Wissenschaftsphilosophie, Wissenschaftsgeschichte und seltener die Psychologie. Religion meint einerseits die traditionellen Religionen, wie die drei großen monotheistischen Religionen Judentum, Christentum, und Islam, aber auch spirituelle Aspekte, wie Gebet und Meditation und insbesondere die Gottesfrage. (de)
- Il rapporto fra religione e scienza è stato da sempre un oggetto di studio di filosofi, teologi, scienziati e altri, fin dall'Antichità classica. Le prospettive sono diverse in base alle regioni geografiche, le culture e le epoche storiche, alcune delle quali caratterizzano il rapporto come un conflitto, altre lo descrivono come armonioso, e altre ancora dicono che vi sia una minore interazione. (it)
- 과학과 종교는 역사를 통해 전 세계에서 다양한 형태를 가져왔으며, 대립적 관계에 설 수도 있고 서로 상호보완적 관계에도 설 수 있다. (ko)
- この項では宗教と科学（しゅうきょうとかがく）の関係について述べる。 (ja)
- Há muitas maneiras de se pensar como se dá a relação entre religião e ciência. A história da humanidade mostra que as visões acerca da natureza da ciência e da natureza da religião mudam com o tempo, de acordo com as concepções filosóficas e contextos políticos, sociais, econômicos, etc. (pt)
- كانت العلاقة بين الدين والعلوم موضوعاً للدراسة منذ العصور القديمة الكلاسيكية، حيث اهتم بها وفسرها الفلاسفة واللاهوتيون والعلماء وغيرهم. وجهات النظر تختلف وفقاً للمناطق الجغرافية، والثقافات والحقبة التاريخية، فالبعض يصف العلاقة باعتبارها نوع من الصراع، والبعض الآخر يصفها بالانسجام، والبعض الآخر يري القليل من التفاعل فقط بين الدين والعلم. (ar)
- La relació entre ciència i religió ha estat sovint conflictiva, ja que ambdues s'enfronten amb problemes cabdals per a l'ésser humà. Hi ha quatre escenaris bàsics per il·lustrar aquesta relació:
* Conflicte: cadascuna es considera la via més apropiada per arribar al coneixement i critiquen les troballes de l'altre camp (la ciència no accepta la fe sense proves i la religió afirma que el cientifisme nega el més fonamental)
* Independència: els dos camps són independents perquè usen diferent metodologia i manera de plantejar les qüestions d'estudi, les possibles pugnes venen d'un error de demarcació
* Diàleg: les dues disciplines han de col·laborar, ja que comparteixen part dels objectius i poden aportar-se idees
* Integració: s'ha d'intentar integrar totes dues en un discurs més ampli i (ca)
- Rilato inter scienco kaj religio (aŭ rilato inter scio kaj kredo) estas temo transiĝinta ekde la Antikva tempo al la diversaj esploraj kampoj, per tiuj kiuj hodiaŭ difiniĝas Filozofio de scienco, teologio, Historio de scienco kaj Historio de religioj. Estu tiupunkte notite kiom malfacilas objektive akordigi en homogena korpo sciojn tiom malsimilajn kaj kiuj laŭlonge de la tempo foje ŝanĝiĝis kompromitante la sistemecon kaj la klasifikeblecon. Ankaŭ la koncepto pri scienco ŝanĝiĝis laŭlonge de la jarcentoj. (eo)
- Se habla de la relación entre la ciencia y la religión para indicar los estudios y discusiones que surgen a la hora de establecer relaciones y de deslindar ámbitos de estudio entre lo que es propio de la fe y de las religiones, y lo que es de la ciencia en sus distintas ramificaciones. (es)
- The relationship between religion and science involves discussions that interconnect the study of the natural world, history, philosophy, and theology. Even though the ancient and medieval worlds did not have conceptions resembling the modern understandings of "science" or of "religion", certain elements of modern ideas on the subject recur throughout history. The pair-structured phrases "religion and science" and "science and religion" first emerged in the literature during the 19th century. This coincided with the refining of "science" (from the studies of "natural philosophy") and of "religion" as distinct concepts in the preceding few centuries—partly due to professionalization of the sciences, the Protestant Reformation, colonization, and globalization. Since then the relationship bet (en)
- Para sejarawan ilmu dan agama, filsuf, teolog, ilmuwan, dan lainnya dari berbagai wilayah geografis dan budaya telah membahas berbagai aspek hubungan antara agama dan ilmu pengetahuan. Meskipun dunia kuno dan abad pertengahan tidak memiliki konsepsi yang menyerupai pemahaman modern tentang "ilmu pengetahuan" atau "agama", unsur-unsur gagasan modern tertentu tentang persoalan ini berulang sepanjang sejarah. Frasa berpasangan-pasangan "agama dan ilmu pengetahuan" dan "ilmu pengetahuan dan agama" pertama kali muncul dalam literatur pada abad ke-19. Ini bersamaan dengan penyempurnaan "ilmu" (dari studi-studi "filsafat alam") dan "agama" sebagai konsep berbeda dalam beberapa abad sebelumnya - sebagian karena ilmu, Reformasi Protestan, kolonisasi, dan globalisasi. (in)
- La relation entre science et religion est un sujet abordé depuis l'Antiquité dans de nombreux champs d'investigation, dont la philosophie des sciences, la théologie, l'histoire des sciences et l'histoire des religions. La philosophie de la religion peut-être tout d’abord une phénoménologie qui se contentent de décrire l’intentionnalité religieuse, d’en dégager le sens. Les points de vue sont variables, notamment en fonction des époques, des cultures et des régions ; certains voient une harmonie entre science et religion, d'autres des domaines séparés avec peu d'interactions et d'autres encore y voient une incompatibilité et un conflit fondamental entre la foi fondée sur des croyances (Certitude plus ou moins grande par laquelle l'esprit admet la vérité ou la réalité de quelque chose) et la (fr)
- Förhållandet mellan vetenskap och religion handlar dels om var gränsen för vetenskapens räckvidd ska dras, dels om hur gränslandet mellan vetenskap och religion ser ut. Den första frågeställningen behandlas inom vetenskapsteorin och kallas demarkationsproblemet. Den andra frågeställningen kan antingen besvaras som ett motsatsförhållande där vetenskap och religion står i strid med varandra (den så kallade konflikttesen) eller som ett givande och tagande där vetenskapen och religionen korsbefruktar varandra. (sv)
- По вопросу взаимодействия науки и религии существует несколько точек зрения, которые можно условно разделить на четыре типа: 1.
* Конфликт. Согласно этой точке зрения наука и религия находятся в противоречии и несовместимы друг с другом. Известными представителями данной точки зрения являются Эндрю Диксон Уайт, Ричард Докинз, Ричард Фейнман, Фрэнсис Крик, Питер Эткинс, Виталий Гинзбург. 2.
* Независимость. Наука и религия имеют дело с различными областями познания. Данная точка зрения основывается на учении о трансцендентном Иммануила Канта, сформулированном в «Критике чистого разума». 3.
* Диалог. Области познания перекрываются и возникает необходимость устранения противоречий по отдельным вопросам путём опровержения, либо согласования позиций. 4.
* Интеграция. Обе области познани (ru)
- Різні аспекти зв'язку релігії та науки були розглянуті сучасними істориками науки і релігії, філософами, теологами, науковцями та іншими вченими з різних географічних регіонів і культур. Навіть незважаючи на те, що у давніх та середньовічних світах не було концепцій, що нагадують сучасне розуміння «науки» та «релігії», певні елементи цих сучасних ідей зустрічаються протягом усього часу. Це було в XIX столітті, коли в літературі вперше з'явилися фрази «релігія та наука» або «наука та релігія». Ці процеси зародились з формуванням «науки» від «природної філософії» та «релігії» в якості різних понять в останні кілька століть почасти через персоніфікацію наук, протестантську Реформацію, колонізацію та глобалізацію. З тих пір багато хто охарактеризував відносини релігії і науки як конфлікт, гарм (uk)
- 宗教与科学的关系是从古典时期以来就是哲学家、神学家、科学家和其他人士一直研究的课题。来自不同的地域、文化和历史时代的观点中呈现出许多的多样性，有些观点将其视为一种抵触，另外一些观点则将其描述为一种和谐，还有观点提出它们相互影响甚微。 科学与宗教追求宇宙中的知识的方法一般不同。科学讲究理智、经验和证据，而宗教讲究啟示、信仰和神圣，这些方法是完全不同的，它们截然相反。理智、经验和证据从根本上不承认启示、信仰和神圣是有效的知识来源。此外，启示、信仰和神圣（作为宗教教条的范例），在大众普遍接受的证据下，也只会接受相冲突的科学观点。 尽管存在这些差异，科学革命之前的大多数科技创新的是由宗教组织的协会完成的。科学方法的许多特点是由古希腊、埃及、印度和苏美尔文明开创的。后来在中世纪时期，许多来自这些文明科学知识由天主教会负责保管，从而使科学研究的方法在文艺复兴到启蒙时期的欧洲得到发展。伊斯兰教也对数学、天文学等方面做出了巨大贡献。历史上许多最著名的科学家，如帕斯卡、哥白尼和现代遗传学的创始人孟德尔是虔诚的基督徒。大爆炸理论最初是由一位名叫乔治·勒梅特的神父提出的。印度教历史上拥抱理性与经验主义，认为科学是合理的，但对世界的了解不全面。儒家在不同时期对于科学持不同观点。今天大多数佛教徒认为科学与他们的信仰可以互相补充。 (zh)
|
.jpg){kind=link}