| dbo:abstract
|
- Třída Lexington byla třída bitevních křižníků námořnictva Spojených států amerických. Celkem bylo rozestavěno šest jednotek této třídy. Na základě dohod uzavřených na Washingtonské konferenci roku 1922 byla stavba celé třídy zrušena. Dva rozestavěné křižníky byly dokončeny jako letadlové lodě třídy Lexington. (cs)
- The Lexington-class battlecruisers were officially the only class of battlecruiser to ever be ordered by the United States Navy. While these six vessels were requested in 1911 as a reaction to the building by Japan of the Kongō class, the potential use for them in the U.S. Navy came from a series of studies by the Naval War College which stretched over several years and predated the existence of the first battlecruiser, HMS Invincible (a series of proposed battlecruiser designs was in fact submitted to the General Board in 1909 but was not approved for construction). The fact they were not approved by Congress at the time of their initial request was due to political, not military considerations. The Lexingtons were included as part of the Naval Act of 1916. Like the South Dakota-class battleships also included in the 1916 Act, their construction was repeatedly postponed in favor of escort ships and anti-submarine vessels. During these delays, the class was redesigned several times; they were originally designed to mount ten 14-inch guns and eighteen five-inch guns on a hull with a maximum speed of 35 knots (65 km/h; 40 mph), but by the time of the definitive design, these specifications had been altered to eight 16-inch guns and sixteen six-inch guns, with a speed of 33.25 knots (61.58 km/h; 38.26 mph) to improve hitting power and armor (the decrease in speed was mostly attributed to the additions of armor). The design challenges the Navy's Bureau of Construction and Repair (C&R) faced with this class were considerable, as the combined requirements of optimum hitting power, extreme speed and adequate protection taxed the knowledge of its naval architects and the technology of the time. The desired speed of 35 knots had been attained previously only in destroyers and smaller craft. To do so with a capital ship required a hull and a power plant of unprecedented size for a U.S. naval vessel and careful planning on the part of its designers to ensure it would have enough longitudinal strength to withstand bending forces underway and the added stresses on its structure associated with combat. Even so, it took years between initial and final designs for engine and boiler technology to provide a plant of sufficient power that was also compact enough to allow a practical degree of protection, even in such large ships. While four of the ships were eventually canceled and scrapped on their building ways in 1922 to comply with the Washington Naval Treaty, two (Lexington and Saratoga) were converted into the United States' first fleet carriers. Both saw extensive action in World War II, with Lexington conducting a number of raids before being sunk during the Battle of the Coral Sea and Saratoga serving in multiple campaigns in the Pacific and the Indian Ocean. Though she was hit by torpedoes on two different occasions, Saratoga survived the war only to be sunk as a target ship during Operation Crossroads. (en)
- La classe Lexington est une classe de six croiseurs de bataille commandés par l'United States Navy durant la Première Guerre mondiale. Leur construction est annulée à la fin du conflit, et deux d'entre eux, les USS Lexington et Saratoga seront terminés en porte-avions. (fr)
- Kapal penjelajah tempur kelas Lexington merupakan satu-satunya kelas kapal penjelajah tempur yang resmi dipesan oleh Angkatan Laut Amerika Serikat. Keenam kapal dalam pesanan ini ditujukan untuk menghadapi kapal penjelajah tempur kelas Kongō milik Angkatan Laut Kekaisaran Jepang. Kelas Lexington masuk dalam Naval Act of 1916 (UUD), namun kasusnya sama dengan yaitu penundaan konstruksi demi pembuatan kapal pengawal yaitu armada anti-kapal selam. Selama penundaan ini kelas Lexington berkali-kali berubah desain untuk mencapai desain yang sempurna. Awalnya desainnya seperti sepuluh meriam utama 14", delapan belas meriam sekunder 5", dan kecepatan maksimum 35 knot. Tetapi sebelum disepakati, proposal tersebut malah dibatalkan dan dirancang ulang menjadi delapan meriam utama 16", enam belas meriam sekunder 6" dan kecepatan maksimum 33,25 knot. Akhirnya kelas ini dibatalkan setelah ada Traktat Angkatan Laut Washington dan dua kapal yang sudah hampir jadi lantas dikonversi ke kapal induk yaitu USS Lexington dan USS Saratoga. (in)
- De Lexington-klasse was een klasse van kruisers, die door de United States Navy zijn besteld, maar niet als zodanig dienst hebben gedaan. Ze kregen de boegsymbolen CC-1 tot CC-6 toegewezen en waren geautoriseerd onder de bouwprogramma's van de Amerikaanse marine 1917-1919. Ze waren als snelle verkenners bedoeld voor de slagvloot. Er zijn er maar twee van de zes die inderdaad hebben gevaren: de USS Lexington uit 1927, die tot vliegdekschip CV-2 werd omgebouwd en in mei 1942 in de Slag in de Koraalzee verloren ging en de USS Saratoga, omgebouwd tot vliegdekschip CV-3, die zeer intens werd gebruikt, maar in 1946 bij een atoomproef zonk. Deze twee vielen onder de Lexingtonklasse voor vliegdekschepen. (nl)
- レキシントン級巡洋戦艦（CC-1～CC-6）はアメリカ海軍が1917-1919建艦計画（ダニエルズ・プラン）で建造を予定した巡洋戦艦である。計画6隻のうち航空母艦として完成した2隻を除いて未成のまま廃棄され、巡洋戦艦としては1隻も完成しなかった。 アメリカ海軍が「巡洋戦艦」という艦種名で建造を計画したのは本級のみである。 (ja)
- Krążowniki liniowe typu Lexington (przyznane znaki taktyczne CC-1 do CC-6) były jedynymi okrętami tej klasy jakie kiedykolwiek zostały zamówione przez Marynarkę Wojenna Stanów Zjednoczonych. Ich budowę autoryzowano w ramach planów rozbudowy z lat 1917-1919. Zaplanowane jako szybkie okręty zwiadowcze floty, miały bardzo długi okres budowy. Ich oryginalny projekt z roku 1916 zakładał wyporność 34 300 ton, uzbrojenie główne składające się z dziesięciu dział 14 calowych, relatywnie cienki pancerz i szybkość około 35 węzłów. W roku 1919 plany zostały zmienione w oparciu o doświadczenia z I wojny światowej i zaplanowano budowę okrętów większych, uzbrojonych w działa 406 mm (16 cali), lepiej opancerzonych i o nieznacznie mniejszej prędkości maksymalnej. Budowa okrętów typu Lexington była wstrzymywana w związku z innymi priorytetowymi zadaniami związanymi z I wojną światową i stępka żadnego z okrętów nie została położona do połowy 1920 roku. W następnym roku ograniczenia wynikające z traktatu waszyngtońskiego dotyczyły głównie tych drogich krążowników liniowych ich japońskich i brytyjskich odpowiedników. Zgodnie z ustaleniami traktatowymi ich budowa została wstrzymana w lutym 1922. Traktat pozwalał na konwersję dwóch kadłubów krążowników na lotniskowce. W taki sposób przerobiono USS "Lexington" (CV-2) i USS Saratoga" (CV-3). Budowę pozostałych czterech okrętów formalnie anulowano w sierpniu 1923 i złomowano je na pochylniach. Typ Lexington miał się składać z sześciu jednostek, których budowa została rozpoczęta w czterech różnych miejscach:
* "Lexington" (CV-2, ex-CC-1) – jego stępkę położono w Quincy (Massachusetts) w styczniu 1921 roku. Został ukończony jako lotniskowiec CV-2. Służył jako lotniskowiec do momentu zatopienia w czasie bitwy na Morzu Koralowym w 1942 roku.
* "Constellation" (CC-2) – jego stępkę położono w Newport News w sierpniu 1920 roku, Budowa została anulowana i okręt został złomowany.
* "Saratoga" (CV-3, ex-CC-3) – jego stępkę położono w Camden (New Jersey) we wrześniu 1920. Został ukończony jako lotniskowiec CV-3. Służył jako lotniskowiec do momentu zatopienia w czasie operacji Crossroads w 1946 roku.
* "Ranger" (CC-4) – jego stępkę położono w Newport News w czerwcu 1921 roku. Budowa została anulowana i okręt został złomowany.
* "Constitution" (CC-5) – jego stępkę położono w Filadelfii we wrześniu 1920 roku. Budowa została anulowana i okręt został złomowany.
* "United States" (CC-6) – jego stępkę położono w Filadelfii we wrześniu 1920 roku. Budowa została anulowana i okręt został złomowany. (pl)
- Линейные крейсера типа «Лексингтон» — тип линейных крейсеров флота США, строившихся после Первой мировой войны. Планировалось к постройке 6 единиц: «Лексингтон», «Констеллейшен», «Саратога», «Рейнжер», «Конститьюшен», «Юнайтед Стейтс». Строительство прекращено по условиям Вашингтонского морского договора 1922 года, «Лексингтон» и «Саратога» были достроены как авианосцы. (ru)
- Лінійні крейсери типу «Лексінгтон» були офіційно єдиним типом лінійних крейсерів, які коли-небудь були замовлені ВМС США. Хоча ці шість кораблів були заплановані в 1911 році як реакція на будівництво Японією лінійних крейсерів типу «Конґо», концепція їх застосування у ВМС США була розроблена у ході сері досліджень Військово-морського коледжу, які розтягнулися на кілька років і передували побудові першого линійного крейсера (серія запропонованих проєктів линійних крейсерів була подана на розгляд Генеральної ради ВМС в 1909 році, але не була затверджена для будівництва). Той факт, що вони тоді не були схвалені Конгресом під пов’язано з політичними, а не військовими міркуваннями. Плани будівництва «Лексінгтонів» були включені як частина військово-морського акту 1916 року. Як і лінкорів типу «Південна Дакота», також включені в Акт 1916 року, їх будівництво неодноразово відкладалося на користь протичовнових кораблів. Під час цих затримок проєкт кілька разів змінювався. Спочатку вони були розроблені для встановлення на корпусі десяти 14-дюймових гармат і вісімнадцяти п'ятидюймових гармат з максимальною швидкістю 35 вузлів, але до моменту остаточного проекту ці характеристики були змінені на вісім 16-дюймових гармат і шістнадцять шестидюймових гармат зі швидкістю 33,25 вузлів. Зниження швидкості здебільшого пов’язано з посиленням бронювання. Проектні завдання, з якими зіткнулося Бюро будівництва та ремонту ВМС для цього класу, були досить складними, оскільки сукупні вимоги оптимальної ударної сили, надзвичайної швидкості та належного захисту обтяжували знання його військово-морських конструкторів та технології того часу. Бажана швидкість у 35 вузли раніше досягалася лише на есмінцях і менших кораблях. Щоб забезпечити аналогічну швидкість великого корабля, потрібні були корпус і машина безпрецедентного розміру для США. Потрібно було також забезпечення достатньої поздовжньої міцності, щоб протистояти деформаціям корпусу під час руху та додатковим навантаженням на його структуру, пов'язану з боєм. Знадобилися роки між початковим і остаточним проектом технології двигунів і котлів, щоб забезпечити установку достатньої потужності, яка також була достатньо компактною, щоб забезпечити практичний ступінь захисту навіть на таких великих кораблях. У той час як чотири з запланованих кораблі були в кінцевому підсумку не закладалися або були розібрані на стапелях 1922 року на виконання Вашингтонської військово-морської угоди, два (USS Lexington і USS Saratoga ) були переобладнані на перші авіаносці флоту Сполучених Штатів. Обидва брали участь у Другій світовій війні, де «Лексінгтон» здійснив низку рейдів, перш ніж був потоплений у ході битви у Кораловому морі, а «Саратога» брав участь у кількох кампаніях у Тихому та Індійському океанах. Незважаючи на те, що корабель був вражений торпедами в двох різних випадках, «Саратога» пережив війну лише для того, щоб бути потопленим як корабель-мішень під час операції «Кросроудс». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Třída Lexington byla třída bitevních křižníků námořnictva Spojených států amerických. Celkem bylo rozestavěno šest jednotek této třídy. Na základě dohod uzavřených na Washingtonské konferenci roku 1922 byla stavba celé třídy zrušena. Dva rozestavěné křižníky byly dokončeny jako letadlové lodě třídy Lexington. (cs)
- La classe Lexington est une classe de six croiseurs de bataille commandés par l'United States Navy durant la Première Guerre mondiale. Leur construction est annulée à la fin du conflit, et deux d'entre eux, les USS Lexington et Saratoga seront terminés en porte-avions. (fr)
- レキシントン級巡洋戦艦（CC-1～CC-6）はアメリカ海軍が1917-1919建艦計画（ダニエルズ・プラン）で建造を予定した巡洋戦艦である。計画6隻のうち航空母艦として完成した2隻を除いて未成のまま廃棄され、巡洋戦艦としては1隻も完成しなかった。 アメリカ海軍が「巡洋戦艦」という艦種名で建造を計画したのは本級のみである。 (ja)
- Линейные крейсера типа «Лексингтон» — тип линейных крейсеров флота США, строившихся после Первой мировой войны. Планировалось к постройке 6 единиц: «Лексингтон», «Констеллейшен», «Саратога», «Рейнжер», «Конститьюшен», «Юнайтед Стейтс». Строительство прекращено по условиям Вашингтонского морского договора 1922 года, «Лексингтон» и «Саратога» были достроены как авианосцы. (ru)
- The Lexington-class battlecruisers were officially the only class of battlecruiser to ever be ordered by the United States Navy. While these six vessels were requested in 1911 as a reaction to the building by Japan of the Kongō class, the potential use for them in the U.S. Navy came from a series of studies by the Naval War College which stretched over several years and predated the existence of the first battlecruiser, HMS Invincible (a series of proposed battlecruiser designs was in fact submitted to the General Board in 1909 but was not approved for construction). The fact they were not approved by Congress at the time of their initial request was due to political, not military considerations. (en)
- Kapal penjelajah tempur kelas Lexington merupakan satu-satunya kelas kapal penjelajah tempur yang resmi dipesan oleh Angkatan Laut Amerika Serikat. Keenam kapal dalam pesanan ini ditujukan untuk menghadapi kapal penjelajah tempur kelas Kongō milik Angkatan Laut Kekaisaran Jepang. Kelas Lexington masuk dalam Naval Act of 1916 (UUD), namun kasusnya sama dengan yaitu penundaan konstruksi demi pembuatan kapal pengawal yaitu armada anti-kapal selam. (in)
- De Lexington-klasse was een klasse van kruisers, die door de United States Navy zijn besteld, maar niet als zodanig dienst hebben gedaan. Ze kregen de boegsymbolen CC-1 tot CC-6 toegewezen en waren geautoriseerd onder de bouwprogramma's van de Amerikaanse marine 1917-1919. Ze waren als snelle verkenners bedoeld voor de slagvloot. (nl)
- Krążowniki liniowe typu Lexington (przyznane znaki taktyczne CC-1 do CC-6) były jedynymi okrętami tej klasy jakie kiedykolwiek zostały zamówione przez Marynarkę Wojenna Stanów Zjednoczonych. Ich budowę autoryzowano w ramach planów rozbudowy z lat 1917-1919. Zaplanowane jako szybkie okręty zwiadowcze floty, miały bardzo długi okres budowy. Ich oryginalny projekt z roku 1916 zakładał wyporność 34 300 ton, uzbrojenie główne składające się z dziesięciu dział 14 calowych, relatywnie cienki pancerz i szybkość około 35 węzłów. W roku 1919 plany zostały zmienione w oparciu o doświadczenia z I wojny światowej i zaplanowano budowę okrętów większych, uzbrojonych w działa 406 mm (16 cali), lepiej opancerzonych i o nieznacznie mniejszej prędkości maksymalnej. (pl)
- Лінійні крейсери типу «Лексінгтон» були офіційно єдиним типом лінійних крейсерів, які коли-небудь були замовлені ВМС США. Хоча ці шість кораблів були заплановані в 1911 році як реакція на будівництво Японією лінійних крейсерів типу «Конґо», концепція їх застосування у ВМС США була розроблена у ході сері досліджень Військово-морського коледжу, які розтягнулися на кілька років і передували побудові першого линійного крейсера (серія запропонованих проєктів линійних крейсерів була подана на розгляд Генеральної ради ВМС в 1909 році, але не була затверджена для будівництва). Той факт, що вони тоді не були схвалені Конгресом під пов’язано з політичними, а не військовими міркуваннями. (uk)
|
_on_building_ways,_1925.jpg){kind=link}
_NHC75498.jpg){kind=link}
_NHC75498.jpg){kind=link}
_on_building_ways,_1925.jpg){kind=link}
