| dbo:abstract
|
- Aymoré oder Botokuden (portugiesisch: botocudos, abgeleitet von botoque = Holzpflock, Faßspund) ist die historische Bezeichnung für Indianer, die in den Wäldern des südöstlichen Brasilien, hauptsächlich auf dem Gebiet des Bundesstaates Minas Gerais, lebten. Die gegenwärtigen Bezeichnungen lauten Krenak (auf Portugiesisch: Crenaques) oder Borun. Ihre Sprache und der Nachname der Mitglieder heißen ebenfalls Krenak. Die Zahl der Mitglieder betrug 2011 nach unterschiedlichen Angaben 600 oder 1000 Personen. Das prominenteste Mitglied war im 19. Jahrhundert Joachim Quäck (eigentlich Nuguäck). Die Bezeichnung Botokuden leitet sich von dem unter einigen Indianerstämmen verbreiteten Brauch des Tragens von Lippentellern ab. Später wurde der Begriff jedoch generisch für alle Indianer Brasiliens verwandt, die sich der Zentralregierung bzw. den europäischen Kolonisten widersetzten. (de)
- The Aimoré (Aymore, Aimboré) are one of several South American peoples of eastern Brazil called Botocudo in Portuguese (from botoque, a plug), in allusion to the wooden disks or tembetás worn in their lips and ears. Some called themselves Nac-nanuk or Nac-poruk, meaning "sons of the soil". The last Aimoré group to retain their language are the Krenak. The other peoples called Botocudo were the Xokleng and . The Brazilian chief who was presented to King Henry VIII in 1532 wore small bones hung from his cheeks and from the lower lip a semi-precious stone the size of a pea. These were the marks of great bravery. When the Portuguese adventurer Vasco Fernando Coutinho reached the east coast of Brazil in 1535, he erected a fort at the head of to defend himself against the Aimorés and other tribes. (en)
- El término botocudos es la denominación dada por los portugueses a los indígenas pertenecientes a grupos de diversas filiaciones lingüísticas y regiones geográficas, debido al uso de discos ("botoques") labiales y auriculares. También llamados , pertenecían al grupo Macro-Gê y vivían desde el sur del actual estado brasileño de Bahía hasta el norte de Espírito Santo y la región del valle del e río Doce, e el oriente de Minas Gerais. Todavía existen botocudos en las cuencas de los ríos y . (es)
- Le terme botocudos était le nom générique donné au XIXe siècle par les Portugais à divers groupes d'indiens n'appartenant pas au groupe tupi, comme les kaingangs ou xoklengs dans l'état de Santa Catarina ou les aymorés de l'état de Bahia. « Ces indiens vivent dans une complète indépendance. Chaque tribu a son chef qu'ils appellent « krainelone ». Leurs habitations ou « kigeme » ne sont que de petites huttes de branchages et de feuilles de palmiers, dont fréquence indique les habitudes nomades de ces indiens. Cependant, ils ont toujours quelque station préférée, à proximité d'un cours d'eau et dans la partie la plus dense de la forêt. L'odeur caractéristique qui s'en exhale et se répand au loin forme une sorte d'atmosphère propre à ces campements. » (fr)
- De Botokuden zijn Zuid-Amerikaanse Indianen uit Oost-Brazilië, ook wel bekend als de Aimorés, Aimborés of Krenak-mensen. Enkelen noemen zichzelf Nac-nanuk of Nac-poruk, wat zonen van de aarde betekent. (nl)
- Ботоку́ды (порт. Botocudos; от порт. botoque, означает деревянный диск или кольцо, которые они носили на губах и в ушах) — наименование (не самоназвание) племени южноамериканских индейцев, проживающих в восточной Бразилии. Известны также под названиями айморес (порт. Aimorés), аймборес (порт. Aimborés). По-видимому, коллективного самоназвания у них нет. Некоторые из племён ботокудо называют себя Nacnanuk или Nac-poruk, что означает «сыны почвы». Название ботокудо восходит к запискам об экспедиции по Бразилии князя Максимилиана Вид-Нойвида, сделанным в 1820 году. Ранее, когда в 1535 г. португальский путешественник высадился на восточном побережье Бразилии, он построил форт в заливе Эспирито Санто, чтобы защититься от айморес и других племён. (ru)
- Botocudos foi uma denominação genérica dada pelos colonizadores portugueses a diferentes grupos indígenas pertencentes ao tronco macro-jê (grupo não tupi), de diversas filiações linguísticas e regiões geográficas, cujos indivíduos, em sua maioria, usavam botoques labiais e auriculares. Também chamados aimorés, eram numerosos na época das primeiras incursões do homem branco, distribuindo-se pelo sul da Bahia e região do vale do rio Doce, incluindo o norte do Espírito Santo e Minas Gerais. Ainda há grupos remanescentes, nas bacias dos Rios Mucuri e Pardo. Botocudo é definido na Enciclopédia Delta Universal como sendo: o nome de vários grupos indígenas brasileiros de línguas diferentes, pertencentes ao tronco Macro-Jê, que no século XVI habitavam as costas das capitanias hereditárias de Ilhéus e Porto Seguro, possivelmente vindos do interior. Os botoques eram discos brancos, geralmente feitos com a madeira leve da barriguda (Ceiba ventricosa), secados ao fogo, de diâmetro variável, chegando a até 12 centímetros. Esses acessórios, fixados nos lóbulos das orelhas e nos lábios, conferiam aos indígenas uma aparência particularmente assustadora. Quando os portugueses chegaram ao que hoje se chama Espírito Santo, encontraram vários grupos indígenas que viviam da pesca, caça, coleta e pequena agricultura de subsistência. Aquele que ocupava mais territórios e que ofereceu mais resistência aos brancos foi justamente o dos botocudos. (pt)
- Ботоку́ди або боруни́ (порт. Botocudos; від порт. botoque, що означає дерев'яний диск або кільце, що закріплений на губах і у вухах) — найменування племені південноамериканських індіанців, які проживають у Східній Бразилії. Відомі також під назвами айморес (порт. Aimorés) та аймборес (порт. Aimborés). Ботокуди не мають самоназви, хоча деякі з племен ботокудів називають себе Nacnanuk або Nac-poruk, що означає «сини землі». Назва ботокудо зустрічається в записках князя Максиміліана Від-Нойвіда, що проводив експедиції в Бразилії в 1820 році. Ще раніше, у 1535 р., на східному узбережжі Бразилії висадився португальський мандрівник , він побудував твердиню в затоці Еспіриту-Санту, щоб захиститися від айморес та інших племен. (uk)
|
| dbo:language
| |
| dbo:populationPlace
| |
| dbo:religion
| |
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:totalPopulation
|
- 350 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 8619 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:caption
|
- Illustration of Botocudos, wearing tembeiteras or lower lip disks (en)
|
| dbp:group
|
- Aimoré (en)
- Botocudo (en)
|
| dbp:langs
| |
| dbp:population
| |
| dbp:rels
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- El término botocudos es la denominación dada por los portugueses a los indígenas pertenecientes a grupos de diversas filiaciones lingüísticas y regiones geográficas, debido al uso de discos ("botoques") labiales y auriculares. También llamados , pertenecían al grupo Macro-Gê y vivían desde el sur del actual estado brasileño de Bahía hasta el norte de Espírito Santo y la región del valle del e río Doce, e el oriente de Minas Gerais. Todavía existen botocudos en las cuencas de los ríos y . (es)
- De Botokuden zijn Zuid-Amerikaanse Indianen uit Oost-Brazilië, ook wel bekend als de Aimorés, Aimborés of Krenak-mensen. Enkelen noemen zichzelf Nac-nanuk of Nac-poruk, wat zonen van de aarde betekent. (nl)
- Ботоку́ды (порт. Botocudos; от порт. botoque, означает деревянный диск или кольцо, которые они носили на губах и в ушах) — наименование (не самоназвание) племени южноамериканских индейцев, проживающих в восточной Бразилии. Известны также под названиями айморес (порт. Aimorés), аймборес (порт. Aimborés). По-видимому, коллективного самоназвания у них нет. Некоторые из племён ботокудо называют себя Nacnanuk или Nac-poruk, что означает «сыны почвы». Название ботокудо восходит к запискам об экспедиции по Бразилии князя Максимилиана Вид-Нойвида, сделанным в 1820 году. Ранее, когда в 1535 г. португальский путешественник высадился на восточном побережье Бразилии, он построил форт в заливе Эспирито Санто, чтобы защититься от айморес и других племён. (ru)
- Ботоку́ди або боруни́ (порт. Botocudos; від порт. botoque, що означає дерев'яний диск або кільце, що закріплений на губах і у вухах) — найменування племені південноамериканських індіанців, які проживають у Східній Бразилії. Відомі також під назвами айморес (порт. Aimorés) та аймборес (порт. Aimborés). Ботокуди не мають самоназви, хоча деякі з племен ботокудів називають себе Nacnanuk або Nac-poruk, що означає «сини землі». Назва ботокудо зустрічається в записках князя Максиміліана Від-Нойвіда, що проводив експедиції в Бразилії в 1820 році. Ще раніше, у 1535 р., на східному узбережжі Бразилії висадився португальський мандрівник , він побудував твердиню в затоці Еспіриту-Санту, щоб захиститися від айморес та інших племен. (uk)
- The Aimoré (Aymore, Aimboré) are one of several South American peoples of eastern Brazil called Botocudo in Portuguese (from botoque, a plug), in allusion to the wooden disks or tembetás worn in their lips and ears. Some called themselves Nac-nanuk or Nac-poruk, meaning "sons of the soil". The last Aimoré group to retain their language are the Krenak. The other peoples called Botocudo were the Xokleng and . (en)
- Aymoré oder Botokuden (portugiesisch: botocudos, abgeleitet von botoque = Holzpflock, Faßspund) ist die historische Bezeichnung für Indianer, die in den Wäldern des südöstlichen Brasilien, hauptsächlich auf dem Gebiet des Bundesstaates Minas Gerais, lebten. Die gegenwärtigen Bezeichnungen lauten Krenak (auf Portugiesisch: Crenaques) oder Borun. Ihre Sprache und der Nachname der Mitglieder heißen ebenfalls Krenak. Die Zahl der Mitglieder betrug 2011 nach unterschiedlichen Angaben 600 oder 1000 Personen. Das prominenteste Mitglied war im 19. Jahrhundert Joachim Quäck (eigentlich Nuguäck). (de)
- Le terme botocudos était le nom générique donné au XIXe siècle par les Portugais à divers groupes d'indiens n'appartenant pas au groupe tupi, comme les kaingangs ou xoklengs dans l'état de Santa Catarina ou les aymorés de l'état de Bahia. (fr)
- Botocudos foi uma denominação genérica dada pelos colonizadores portugueses a diferentes grupos indígenas pertencentes ao tronco macro-jê (grupo não tupi), de diversas filiações linguísticas e regiões geográficas, cujos indivíduos, em sua maioria, usavam botoques labiais e auriculares. Também chamados aimorés, eram numerosos na época das primeiras incursões do homem branco, distribuindo-se pelo sul da Bahia e região do vale do rio Doce, incluindo o norte do Espírito Santo e Minas Gerais. Ainda há grupos remanescentes, nas bacias dos Rios Mucuri e Pardo. (pt)
|
| rdfs:label
|
- Aimoré (en)
- Botokuden (de)
- Botocudos (es)
- Botocudos (fr)
- Botokuden (nl)
- Botocudos (pt)
- Ботокуды (ru)
- Ботокуди (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| foaf:name
|
- Aimoré (en)
- Botocudo (en)
|
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
