| dbo:abstract
|
- La Cumparsita (spanisch für „kleiner Straßenumzug“) heißt das musikalische Meisterwerk des uruguayischen Architekturstudenten und Komponisten Gerardo Hernán Matos „Becho“ Rodríguez (1897–1948). In der internationalen Tango-Szene wird La Cumparsita superlativisch «el tango de los tangos», „der Tango aller Tangos“, genannt. Neben Villoldos El Choclo, Edgardo Donatos A media luz und Sanders Adiós muchachos ist La Cumparsita „der bekannteste, meistgespielte und weltweit meistverbreitete“ rioplatensische Tango. Der jugendliche Uruguayer Gerardo Matos Rodríguez komponierte dieses Musikstück im Jahre 1917 zunächst als instrumentalen Karnevals-Marsch für einen studentischen Straßenumzug, für eine Murga. Im gleichen Jahr arrangierte der argentinische Pianist und Orchesterleiter Roberto Firpo diese Komposition von Rodríguez und verlieh dem ursprünglichen Marsch einen Tango-Rhythmus. Dazu benutzte er ein Fragment aus einem seiner eigenen Werke, dem Tango La gaucha Manuela. Firpo führte sein Tango-Arrangement von La Cumparsita im Gran Café La Giralda (Montevideo) noch im gleichen Jahr erstmals in der Öffentlichkeit auf. In den darauffolgenden Jahren wurden dem Tango La Cumparsita fünf verschiedene Liedtexte unterlegt. Nur zwei davon konnten sich durchsetzen. Zum einen das musikalische Plagiat der Tangopoeten Pascual Contursi und Enrique Pedro Maroni unter dem neuen Titel „Si supieras“ aus dem Jahre 1924 und zum andern die anspruchsvolle, tragödienhafte Poesie, die der Komponist Gerardo Matos Rodríguez in Reaktion auf das Plagiat Si supieras im Jahre 1925 selber dichtete: „La Cumparsa De miserias sin fin Desfila“. Die plagiierte Fassung von Contursi/Maroni aus dem Jahre 1924 wurde durch Carlos Gardel im Umweg über Paris und unter dem neuen Titel „Si supieras“ mit verändertem musikalischem Arrangement international bekanntgemacht. In diesen am Schluss schelmisch-pikaresken Versen drückt ein sitzengelassener Mann seine depressiven, nostalgischen Gefühle aus und beklagt einen allgemeinen Liebesverlust, und zwar nicht nur den der Partnerin: V21 Y aquel perrito compañeroV22 Que por tu ausencia no comía,V23 Al verme solo, el otro díaV24 También me dejó. Und jenes Schoßhündchen,Das wegen Deiner Abwesenheit nicht mehr fraß,Als es mich neulich alleine vorfand,Hat es mich ebenfalls verlassen. Für die uruguayische Identität hat dieses Musikstück eine ganz besondere Bedeutung, denn dieses kleinere Nachbarland Argentiniens erhebt den Anspruch, in der Tango-Geschichte dem größeren Nachbarn Argentinien in nichts nachzustehen: „Ob der erste Tango in Buenos Aires oder aber in Montevideo getanzt wurde, ist seit langem Gegenstand lokalpatriotischer Polemik, in welche einzustimmen nicht ratsam ist. Generell scheint der uruguayische Beitrag zu diesem Musikgenre weitaus bedeutender als bisher bekannt.“ – Raimund Allebrand: Tango: Nostalgie und Abschied. Psychologie des Tango Argentino So fühlen sich Uruguayer durch die Bezeichnung Tango Argentino gekränkt und sprechen stattdessen vom Tango Rioplatense, weil der Tango eben beiden Río-de-la-Plata-Staaten seine Entstehung verdankt. Es schmeichelt dem uruguayischen Nationalstolz, dass der Komponist des weltweit bekanntesten Tangos ein Montevideaner ist. So wurde im Jahre 1998 La Cumparsita per Gesetz zur Volks- und Kulturhymne, zum «Himno Popular y Cultural», der Republik Uruguay erhoben. Zur Hundertjahrfeier des „Tango de los tangos“ fanden 2017 in Uruguay das ganze Jahr über große Festivitäten statt. Auf Milongas kommt der Cumparsita, dem „Tango aller Tangos“, eine rituelle Bedeutung zu. Traditionell wird La Cumparsita – in allen möglichen Arrangements – als letzter Tango aufgelegt und kündet somit das nahende Ende der Tango-Tanzveranstaltung an. (de)
- La cumparsita es un tango cuya melodía fue creada y escrita a principios de 1917 por el músico uruguayo Gerardo Matos Rodríguez . Poco después y a pedido de Matos Rodríguez, recibió arreglos musicales del argentino Roberto Firpo quien, posteriormente a esto, la tocó junto a su orquesta por primera vez en público el 19 de abril de 1917 en la Confitería La Giralda, situada en la Plaza Independencia de Montevideo.. Su letra más popular pertenece al argentino Pascual Contursi. Está considerado uno de los tangos más difundidos a nivel mundial. El cantante Carlos Gardel y reconocidos directores de orquesta -desde Juan D’Arienzo hasta Osvaldo Pugliese- agregaron a su repertorio La cumparsita con éxito. La cumparsita es el himno popular y cultural de Uruguay, a partir de una ley aprobada en 1998 por el Poder Legislativo uruguayo. (es)
- "La cumparsita" (little street procession, a grammatical diminutive of la comparsa) is a tango written in 1916 by the Uruguayan musician Gerardo Matos Rodríguez, with lyrics by Argentines Pascual Contursi and . It is among the most famous and recognizable tangos of all time. Roberto Firpo, director and pianist of the orchestra that premiered the song, added parts of his tangos "La gaucha Manuela" and "Curda completa" to Matos' carnival march ("La cumparsita"), resulting in "La cumparsita" as it is currently known. "La cumparsita" was first played in public in the old Café La Giralda in Montevideo, Uruguay. The Tango Museum of Montevideo stands currently on that historic spot. The title translates as "the little parade", and the first version was a tune with no lyrics. Later, Matos Rodríguez produced a version with lyrics that begin: "The parade of endless miseries marches around that sick being who will soon die of grief." However, the most popular version of the song is accompanied by lyrics by Pascual Contursi and is also known as "Si supieras". (en)
- La cumparsita (diminutif de comparsa, petite parade de rue, en espagnol) est un des plus célèbres airs de tango uruguayen du monde, composé fin 1915 début 1916 par le musicien uruguayen (es) (1897-1948), enregistré en 1916 par Roberto Firpo chez Odeon Records. Surnommé « le tango des tangos » ou « le tango de tous les tangos » cette chanson d'amour latine extrêmement populaire en Uruguay et en Argentine, rendue célèbre en 1927 sous le nom Si supieras par Carlos Gardel, est reprise et adaptée par de nombreux interprètes à travers le monde, en particulier par l'argentin (es). Elle devient l'hymne populaire et culturel de l'Uruguay, par décret présidentiel du 2 février 1998. (fr)
- 『ラ・クンパルシータ』（La Cumparsita）は、ウルグアイのヘラルド・エルナン・マトス・ロドリゲス（Gerardo Matos Rodríguez、1897年 - 1948年）が作曲した、タンゴを代表する(古典曲)。 (ja)
- La cumparsita è un celebre tango uruguagio del 1917 di Gerardo Matos Rodríguez. Composta a Montevideo, ha acquistato tale popolarità da assurgere ad antonomasia del proprio genere, al punto d'essere chiamata Tango de los tangos (o Himno de los tangos), universalmente riconoscibile al solo ascolto delle quattro note della prima battuta del canto (re-do-la-fa♯). Brano dalle innumerevoli trascrizioni e interpretazioni (secondo in questo solo a Yesterday dei Beatles), è ritenuto possedere un fascino in grado di supplire anche a un valore artistico tutt'altro che eccelso (Piazzolla lo giudicava addirittura il peggior tango che avesse mai ascoltato). Nel 1998, la legge 16905 della Repubblica Orientale dell'Uruguay ha dichiarato La cumparsita «inno popolare e culturale» del paese sudamericano. (it)
- La cumparsita – tango napisane w 1919 roku przez 22-letniego Urugwajczyka Rodrigueza. Jest uznawane za najsłynniejsze urugwajskie tango; pierwotnie napisane jako marsz. Z początku było grane w kawiarni La Giralda w Montevideo, Urugwaj. Jedno z pierwszych nagrań wykonała orkiestra Alonso – Minotto na stronie B płyty. Roberto Firpo dokonał aranżacji na melodię tanga i napisał trzecią część oraz dokonał pierwszego nagrania tej wersji. Utwór został przebojem. Enrique Maroni i Pascual Contursi ułożyli do La cumparsity nowy , nazywając ją Si Supieras – Gdybyś wiedziała. Po podbiciu Buenos Aires piosenka zawojowała świat i zaczęło z nią być utożsamiane samo tango. Gerardo Matos Rodríguez spędził w sądach dwadzieścia lat, starając się odzyskać prawa do La cumparsity, którą sprzedał za 20 pesos. W 1948 Francisco Canaro, przewodniczący Argentyńskiego Stowarzyszenia Autorów i Kompozytorów (SADAIC), wydał orzeczenie dzielące dochody z La cumparsity. (pl)
- «Кумпарси́та» (исп. La cumparsita) — танго, одно из самых известных произведений этого жанра. (ru)
- La cumparsita é uma obra musical criada pelo músico uruguaio Gerardo Matos Rodríguez (1897-1948). É considerado o tango mais difundido pelo mundo. Está entre as dez musicas mais tocadas mundialmente junto com "Garota de Ipanema" e outras . Por decreto presidencial de 2 de fevereiro de 1998, é o hino popular e cultural do Uruguai. Na Argentina também é um dos tangos mais escutados. (pt)
- La Cumparsita är ett av världens mest spelade musikstycken inom tango. Det komponerades ursprungligen som en marsch av studenten Gerardo Matos Rodríguez från Uruguay. Många tango-dj väljer att avsluta sina milongor med La Cumparsita. Stycket skrevs 1915 och Gerardo Matos Rodríguez lade till ord året därpå, då orkesterledaren valde att framföra stycket. 1924 skrev Enrique Maroni och Pascual Contursi en ny text med titeln Si Supieras.Verket var anonymt - den unge författaren uppgav inte sitt namn, antingen av blygsamhet eller naivitet, men Firpo kände säkert till det. Roberto Firpo fullbordade Cumparsita: med hjälp av material från sina egna tangon skrev han en andra sats och lade sedan till en tredje, med musik från Verdis opera Il Trovatore. Cumparsita har alltså tre kompositörer: Rodriguez-Firpo-Verdi, även om Firpo aldrig ansåg sig ha rätt att göra anspråk på att vara medförfattare, eftersom han ansåg att dess framgång helt och hållet berodde på att den första satsen tillhörde Matos Rodriguez. (sv)
- «Кумпарсіта» (ісп. La Cumparsita) — музичний твір, написаний 22-річним Херардо Матос Родрігесом, уругвайським музикантом, в 1916 році. Кумпарсіта — один з найвідоміших і найпопулярніших танго всіх часів. Назва перекладається як «маленький парад». Перша версія була мелодією без слів. Пізніше написав слова, і це стало найпопулярнішою версією пісні. Пісня починається зі слів: «Маленький парад безкінечних страждань…» Матос Родрігес написав Кумпарсіту бувши студентом університету в Монтевідео в 1914 році (а за іншими даними, до карнавалу 1916). В початковому варіанті це був невеликий (та поки ще безіменний) марш, присвячений студентській «кумпарсі» (cumparsa) — групі, в якій в той час був автор: звідси пізніше і виникла назва танго. В 1916 році в кафе «Хіральда» (La Giralda) в столиці Уругваю виступав відомий аргентинський піаніст (Roberto Firpo) та його оркестр, якому через своїх товаришів і передав ноти. Саме в цьому кафе у вересні 1916 року (іноді називається й пізніша дата — 19 квітня 1917 року) вперше прозвучала мелодія, що згодом стала знаменитою — «Кумпарсіта». Слова до пісні були написані аргентинцем Паскуалем Контурсі в 1924 і незабаром стали хітом. Ця версія пісні вважається найвідомішою піснею танго у світі, за нею слідує "El Choclo". Контурсі записав пісню під назвою "Si supieras" ("Якби ви знали"). Живучи на той час у Парижі, Матос Родрігес дізнався, що пісня стала великим хітом, коли поговорив з уругвайським скрипалем та керівником танго Франсіско Канаро, який виконував цю мелодію на паризьких ангажементах під назвою "Si supieras". Канаро сказав Матосу Родрігесу, що пісня була " нарозхват у всіх оркестрів " . Наступні два десятиліття Матос Родрігес провів у різних судових баталіях з приводу авторських прав і, нарешті, домігся того, що "La cumparsita" була відновлена як назва пісні. Проте текст Контурсі став тісно пов'язаний із піснею. У 1948 році Канаро сформулював обов'язкову угоду, яка мала покласти край судовим позовам. Він визначив, що 20 відсотків усіх авторських відрахувань підуть на користь спадщини автора тексту Контурсі та його ділового партнера Енріке П. Мароні. Інші 80 відсотків від гонорарів за записи підуть у власність Матоса Родрігеса. Канаро встановив, що на майбутніх нотних виданнях будуть вказані тексти пісень Контурсі на додаток до менш відомих, написаних Матосом Родрігесом, та жодних інших текстів. Указом президента від 2 лютого 1998 року «Кумпарсіту» оголошено народним і культурним гімном Уругваю. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- 『ラ・クンパルシータ』（La Cumparsita）は、ウルグアイのヘラルド・エルナン・マトス・ロドリゲス（Gerardo Matos Rodríguez、1897年 - 1948年）が作曲した、タンゴを代表する(古典曲)。 (ja)
- «Кумпарси́та» (исп. La cumparsita) — танго, одно из самых известных произведений этого жанра. (ru)
- La cumparsita é uma obra musical criada pelo músico uruguaio Gerardo Matos Rodríguez (1897-1948). É considerado o tango mais difundido pelo mundo. Está entre as dez musicas mais tocadas mundialmente junto com "Garota de Ipanema" e outras . Por decreto presidencial de 2 de fevereiro de 1998, é o hino popular e cultural do Uruguai. Na Argentina também é um dos tangos mais escutados. (pt)
- La Cumparsita (spanisch für „kleiner Straßenumzug“) heißt das musikalische Meisterwerk des uruguayischen Architekturstudenten und Komponisten Gerardo Hernán Matos „Becho“ Rodríguez (1897–1948). In der internationalen Tango-Szene wird La Cumparsita superlativisch «el tango de los tangos», „der Tango aller Tangos“, genannt. Neben Villoldos El Choclo, Edgardo Donatos A media luz und Sanders Adiós muchachos ist La Cumparsita „der bekannteste, meistgespielte und weltweit meistverbreitete“ rioplatensische Tango. – Raimund Allebrand: Tango: Nostalgie und Abschied. Psychologie des Tango Argentino (de)
- "La cumparsita" (little street procession, a grammatical diminutive of la comparsa) is a tango written in 1916 by the Uruguayan musician Gerardo Matos Rodríguez, with lyrics by Argentines Pascual Contursi and . It is among the most famous and recognizable tangos of all time. Roberto Firpo, director and pianist of the orchestra that premiered the song, added parts of his tangos "La gaucha Manuela" and "Curda completa" to Matos' carnival march ("La cumparsita"), resulting in "La cumparsita" as it is currently known. "La cumparsita" was first played in public in the old Café La Giralda in Montevideo, Uruguay. The Tango Museum of Montevideo stands currently on that historic spot. (en)
- La cumparsita (diminutif de comparsa, petite parade de rue, en espagnol) est un des plus célèbres airs de tango uruguayen du monde, composé fin 1915 début 1916 par le musicien uruguayen (es) (1897-1948), enregistré en 1916 par Roberto Firpo chez Odeon Records. (fr)
- La cumparsita es un tango cuya melodía fue creada y escrita a principios de 1917 por el músico uruguayo Gerardo Matos Rodríguez . Poco después y a pedido de Matos Rodríguez, recibió arreglos musicales del argentino Roberto Firpo quien, posteriormente a esto, la tocó junto a su orquesta por primera vez en público el 19 de abril de 1917 en la Confitería La Giralda, situada en la Plaza Independencia de Montevideo.. Su letra más popular pertenece al argentino Pascual Contursi. Está considerado uno de los tangos más difundidos a nivel mundial. (es)
- La cumparsita è un celebre tango uruguagio del 1917 di Gerardo Matos Rodríguez. Composta a Montevideo, ha acquistato tale popolarità da assurgere ad antonomasia del proprio genere, al punto d'essere chiamata Tango de los tangos (o Himno de los tangos), universalmente riconoscibile al solo ascolto delle quattro note della prima battuta del canto (re-do-la-fa♯). Nel 1998, la legge 16905 della Repubblica Orientale dell'Uruguay ha dichiarato La cumparsita «inno popolare e culturale» del paese sudamericano. (it)
- La cumparsita – tango napisane w 1919 roku przez 22-letniego Urugwajczyka Rodrigueza. Jest uznawane za najsłynniejsze urugwajskie tango; pierwotnie napisane jako marsz. Z początku było grane w kawiarni La Giralda w Montevideo, Urugwaj. Jedno z pierwszych nagrań wykonała orkiestra Alonso – Minotto na stronie B płyty. Roberto Firpo dokonał aranżacji na melodię tanga i napisał trzecią część oraz dokonał pierwszego nagrania tej wersji. (pl)
- La Cumparsita är ett av världens mest spelade musikstycken inom tango. Det komponerades ursprungligen som en marsch av studenten Gerardo Matos Rodríguez från Uruguay. Många tango-dj väljer att avsluta sina milongor med La Cumparsita. (sv)
- «Кумпарсіта» (ісп. La Cumparsita) — музичний твір, написаний 22-річним Херардо Матос Родрігесом, уругвайським музикантом, в 1916 році. Кумпарсіта — один з найвідоміших і найпопулярніших танго всіх часів. Назва перекладається як «маленький парад». Перша версія була мелодією без слів. Пізніше написав слова, і це стало найпопулярнішою версією пісні. Пісня починається зі слів: «Маленький парад безкінечних страждань…» Указом президента від 2 лютого 1998 року «Кумпарсіту» оголошено народним і культурним гімном Уругваю. (uk)
|
