| dbo:abstract
|
- La matèria és tot allò que té un lloc en l'espai, conté una certa quantitat d'energia, i està subjecte a canvis en el temps i a interaccions amb aparells de mesura. En física i filosofia, matèria és el terme per a referir-se als constituents de la realitat material objectiva, entenent per objectiva que pugui ser percebuda de la mateixa manera per diversos subjectes. Es considera que és el que forma la part sensible dels objectes perceptibles o detectables per mitjans físics. És a dir, és tot allò que ocupa un lloc en l'espai, es pot tocar, es pot sentir, es pot mesurar, etc. (ca)
- Hmota je důležitý pojem fyziky, jeho význam se však zejména ve 20. století výrazně proměnil. Možnosti fyzikálního zkoumání dříve umožňovaly rozlišovat pouze makroskopické mechanické, optické a termické vlastnosti různých forem hmoty. Moderní obory fyziky nabídly nástroje k podrobnějšímu zkoumání vnitřní hierarchické struktury (nejprve molekulární a atomární úroveň, později subatomární úrovně) a odhalily společnou podstatu některých forem, dříve považovaných za odlišné (např. světlo a radiové vlny). Vlnový charakter částic a částicový charakter interakcí odhalený kvantovou fyzikou je pak důvodem, že se ve fyzikálním chápání pojem hmoty používá ve dvou hierarchicky odlišných významech:
* V širším významu je hmota výrazem pro veškeré fyzikálně zachytitelné formy objektivní reality, tedy toho, co existuje nezávisle na našem vědomí a jehož projevy lze objektivně zaznamenat či změřit.
* V užším fyzikálním významu je to pojem pro substanci, ze které jsou složeny fyzikální objekty, tj. význam, pro který se v české fyzikální terminologii ustálilo slovo látka. (cs)
- المادة في الفيزياء الكلاسيكية هي كل ما له كتلة وحجم. وللمادة خصائص مختلفة تشمل الحجم والكتلة والكثافة. وتشكل بذلك ما يعرف بالكون الملموس. لكن يستحيل حالياً تعريف المادة بهذا الشكل لسقوط الفاصل بين المادة والطاقة طبقا لمعادلة آينشتاين الشهيرة E=mc² . المادة هي جزء من كوننا،(كل شيء في الكون يتكون من مادة، ومن ذلك الأجسام والأشياء المحيطة بنا)، وتبين القياسات الكونية بواقع عام 2013 أن المادة تُشكل 27% من كتلة الكون، 4% فقط هي المادة الطبيعية، والتي تنقسم إلى نوعين رئيسيّين: مادة مضيئة وغير مضيئة، وتُشكل الأولى 0.4% من كتلة الكون، في حين أن الثانية تُشكل 3.6% من الكتلة الكلية. أما الـ23% الأخرى فهي المادة المظلمة، والـ73% الباقية هي الطاقة المظلمة. أي أن كل ما نراه من نجوم وكواكب ومجرات لا يزيد عن 4% من الكتلة الكلية للكون، والباقي لا نراه، ولكنه موجود وتدل عليه دلائل كونية. حاليا يحاول العلماء ابتكار طرق لقياس المادة المظلمة، والطاقة المظلمة ذاتها. المادة يُمكن أن تكون في حالات مختلفة تحدد هيأتها، وحالات المادة الطبيعية هي بشكل رئيسي أربعة أطوار) : الصلبة والسائلة والغازية والبلازما. هذا ينطبق على مواد مثل الماء والحديد والزئبق والرصاص وثاني أكسيد الكربون والأمونيا وغيرها. في حين أنه توجد بعض الحالات التي أُنتجت مخبرياً ولا توجد طبيعيًا، مثل الأمصال والمواد المركبة. وإضافة إلى هذه، توجد بعض الحالات الطبيعية، والتي لا توجد إلا في أماكن خاصة، مثل نوى النجوم النيوترونية، والتي تكون المادة فيها مسحوقة بسبب الكثافة الشديدة للنجم وتشكل حالة جديدة من المادة. تتكون المادة من جسيمات بالغة الصغر تسمى الجزيئات، وهي عبارة عن تجمعات لجسيمات أصغر هي الذرّات. وتلك بدورها تتكون من جسيمات أصغر، تسمى هذه الجسيمات بـ «الجسيمات الأولية»، ومع هذا فليس من المُثبت بعد أنها فعلاً أصغر الأجسام المكوّنة للمادة. تنقسم الجسيمات الأولية إلى ثلاثة أقسام: الكواركات واللبتونات والبوزونات، وهو تقسيم بحسب كتلتها فالكواركات واللبتونات صغيرة، من الكواركات تتكون البروتونات والنيوترونات ومن اللبتونات نجد الإلكترون ووالبوزيترون، وأما البوزونات فهي جسيمات ثقيلة منها أنواع أثقل من البروتون 100 مرة، وأنواع أخرى أثقل من البروتون ما يزيد عن 200 مرة، والبحث لازال جاريًا. يحاول العلماء إنتاج البوزونات الثَّقيلة طبقًا لمعادلة أينشتاين لتكافؤ المادة والطَّاقة E=mc² وذلك ببذل طاقة كبيرة ومحاولة تركيزها لإنتاج تلك الجسيمات اصطناعيًا. ويستخدمون لذلك معجلات للجسيمات مثل مصادم الهادرونات الكبير LHC ، المبني تحت الأرض على الحدود الفرنسية السويسرية. (ar)
- Η ύλη πριν τον 20ό αιώνα οριζόταν ως το συστατικό από το οποίο αποτελούνται όλα τα φυσικά αντικείμενα που έχουν μάζα (υλικά αντικείμενα), τα οποία διαχωρίζονται από ενεργειακά φαινόμενα όπως ο ήχος ή το φως. Επειδή η μάζα μπορεί να αναδύεται από σωματίδια με πρακτικά ανύπαρκτη μάζα ηρεμίας, όταν αυτά αποκτούν μεγάλες ταχύτητες, και επειδή σωματίδια που έχουν μάζα δεν ορίζονται κατ' ανάγκη ως ύλη, καθώς δεν μπορούν να υφίστανται αυθύπαρκτα (π.χ. κουάρκ), η ύλη δεν είναι θεμελιώδης όρος πλέον στη σύγχρονη φυσική. Σίγουρα ο όρος ύλη χρησιμοποιείται για τα αντικείμενα που απαρτίζονται από άτομα και για τα υποατομικά σωματίδια όπως τα πρωτόνια, τα νετρόνια και τα ηλεκτρόνια, τα οποία εμφανίζουν, σε ηρεμία, εκτός από μάζα, και την ιδιότητα του να καταλαμβάνουν όγκο στον χώρο. Μακροσκοπικά, από ύλη αποτελούνται τα φυσικά σώματα όπως μία πέτρα ή το νερό, ουράνια σώματα όπως πλανήτες, αστέρες, γαλαξίες, κλπ. Η αντιύλη είναι επί της ουσίας ύλη που στο σύμπαν μας εμφανίζει ιδιότητες που την κάνουν να εξουδετερώνεται στην επαφή της με την ύλη, παράγοντας ηλεκτρομαγνητική ακτινοβολία, καθώς και να εμφανίζει διαφορετικό χρόνο ζωής από την ύλη (διασπάται πιο γρήγορα). Φαίνεται επίσης να υπάρχει και η σκοτεινή ύλη, όμως δεν γνωρίζουμε από τι αποτελείται αυτή ή πώς ακριβώς αλληλεπιδρά με το δικό μας σύμπαν. Η φιλοσοφία που αντιλαμβάνεται την ύλη σαν το θεμελιώδες συστατικό του κόσμου και αναλύει την εμφάνιση και εξέλιξη της ζωής βάσει της ύλης, ονομάζεται υλισμός. (el)
- Materio estas kategorio signifanta objektan realon, kies ekzistadon ni konas per la sensoj, kaj el kio konsistas la universo, senliman aron da la objektoj kaj sistemoj ekzistantaj en la mondo. Filozofie, materio estas eterna kaj senlima. Ĝia neforprenebla atributo estas movo. Materion karakterizas memevoluo, transformo de unu stato al alia. Ĝeneralaj objektaj formoj de la ekzistado de materio estas spaco kaj tempo. Science, materio estas ĉiuj substancoj de la universo, kaj vivantaj kaj nevivantaj, havantaj mason kaj okupantaj spacon. Substanco ne devas esti nud-okule videbla por ke ĝi estu konsiderata kiel materio. Sufiĉas nur, ke ĝi plenumu la du kondiĉojn, nome kaj mas-havon kaj spac-okupon. La moderna scienco konas sekvantajn tipojn de materiaj sistemoj kaj konformaj al ili strukturaj niveloj: elementaj partikloj kaj kampoj, atomoj, molekuloj, geologiaj sistemoj, planedoj, astroj, engalaksiaj sistemoj, galaksioj, sistemoj de galaksioj. Ekzistas ankaŭ specifaj tipoj de materio – Viva materio (Naturo) kaj socie organizita materio. Historio de scienco kaj filozofio plejparte konsistas el konkludoj de diversiaj teorioj pri materio, komencante de la teorio de "Solidaj Atomoj" (Demokrito) kaj finante de Onda Teorio de kvantuma fiziko. (eo)
- Materie (von lateinisch materia, Stoff) ist in den Naturwissenschaften eine Sammelbezeichnung für alles, woraus physikalische Körper aufgebaut sein können, also chemische Stoffe bzw. Materialien, sowie deren Bausteine. Die Beschreibung der Zusammensetzung, Struktur und Dynamik von Materie in ihren verschiedenen Formen ist eine zentrale Zielsetzung der Physik. In der Klassischen Physik versteht man unter Materie alles, was Platz braucht und Masse hat. Demgegenüber stehen dort die Begriffe Vakuum und Kraftfeld, die unabhängig von der Anwesenheit von Materie einen Zustand des Raums beschreiben und keine Masse haben. In der modernen Physik wird der Begriff Materie heute gegenüber den Begriffen Vakuum und Feld nicht mehr einheitlich abgegrenzt. In den Lehrbüchern der Physik wird der Materiebegriff überwiegend ohne eine genauere Definition vorausgesetzt. In seiner engsten Bedeutung meint man mit dem Begriff Materie alle Elementarteilchen mit Spin , also Quarks und Leptonen, sowie alles daraus aufgebaute, wie Atome, Moleküle, feste, flüssige und gasförmige Stoffe, bis hin zu Sternen und Galaxien. (de)
- Materia masa duen eta espazioan lekua okupatzen duen zerbait da, gauzaki fisiko oro osatuta dagoen gaia. Energiaren eta indar eremuen ekarpenak ez dira materiatzat jotzen, nahiz eta gauzakien masan osagarri izan ahal diren. Materiak unibertso ikusgaiaren gehiengoa osatzen du, nahiz eta, berriz ere, argia ez den materiatzat jotzen. Materiaren zati orori materia-sistema deritzo. Materia-sistemak materia mota bakar batezkoa (gai aratza) edo mota askotakoa (nahastura) izan daitezke. Gure inguruko espazioan leku bat betetzen duen eta masa duen guztia materia da. Materia bost egoeratan egon daiteke: solidoa, gasa, likidoa, plasma eta Bose-Einstein kondentsatua. Beste definizio batzuen artean, materia gauza guztiak osatzen dituen errealitate primarioa dela ere esan ohi da. (eu)
- En la física clásica y la química general, la materia es cualquier sustancia con masa y que ocupa un espacio al tener volumen. Todos los objetos cotidianos que se pueden tocar están compuestos en última instancia por átomos, formados por partículas subatómicas que interactúan. En el uso cotidiano y científico, el término «materia» suele incluir los átomos y todo lo que esté formado por ellos, así como cualquier partícula (o partículas compuestas) que actúe como si tuviera masa en reposo y volumen. Sin embargo, esta noción de materia no incluye las partículas sin masa como los fotones u otros fenómenos energéticos u ondas como la luz o el calor. (es)
- In classical physics and general chemistry, matter is any substance that has mass and takes up space by having volume. All everyday objects that can be touched are ultimately composed of atoms, which are made up of interacting subatomic particles, and in everyday as well as scientific usage, "matter" generally includes atoms and anything made up of them, and any particles (or combination of particles) that act as if they have both rest mass and volume. However it does not include massless particles such as photons, or other energy phenomena or waves such as light or heat. Matter exists in various states (also known as phases). These include classical everyday phases such as solid, liquid, and gas – for example water exists as ice, liquid water, and gaseous steam – but other states are possible, including plasma, Bose–Einstein condensates, fermionic condensates, and quark–gluon plasma. Usually atoms can be imagined as a nucleus of protons and neutrons, and a surrounding "cloud" of orbiting electrons which "take up space". However this is only somewhat correct, because subatomic particles and their properties are governed by their quantum nature, which means they do not act as everyday objects appear to act – they can act like waves as well as particles and they do not have well-defined sizes or positions. In the Standard Model of particle physics, matter is not a fundamental concept because the elementary constituents of atoms are quantum entities which do not have an inherent "size" or "volume" in any everyday sense of the word. Due to the exclusion principle and other fundamental interactions, some "point particles" known as fermions (quarks, leptons), and many composites and atoms, are effectively forced to keep a distance from other particles under everyday conditions; this creates the property of matter which appears to us as matter taking up space. For much of the history of the natural sciences people have contemplated the exact nature of matter. The idea that matter was built of discrete building blocks, the so-called particulate theory of matter, appeared in both ancient Greece and ancient India. Early philosophers who proposed the particulate theory of matter include Kanada (c. 6th–century BC or after), Leucippus (~490 BC) and Democritus (~470–380 BC). (en)
- Go hiondúil, san fhisic chlasaiceach agus san cheimic ghinearálta, is éard is damhna ann ná ní a líonann spás trí thoirt a bheith aige. agus a mbíonn mais aige, bíodh an rud sin gásach, leachtach nó soladach. I ndeireadh na dála, tá gach réad laethúil ar féidir teagmháil a dhéanamh leis comhdhéanta d’adamh, atá comhdhéanta de cháithníní fo-adamhacha ag idirghníomhú, agus in úsáid laethúil chomh maith le húsáid eolaíoch. Go ginearálta bíonn adamh i gceist le “hábhar”, agus aon rud atá comhdhéanta díobh, agus aon cháithníní (nó cuingreacha de cháithníní) a ghníomhaíonn amhail is go bhfuil fosmhais agus toirt acu araon. Mar sin féin ní chuimsíonn sé cáithníní gan mhais mar fhótóin, nó feiniméin fhuinnimh nó tonnta eile cosúil le solas. Tá ábhar ann i staideanna éagsúla (ar a dtugtar pasanna freisin). Ina measc seo tá na gnáthstaideanna clasaiceacha, ar nós soladach, leachtach agus gásach - mar shampla tá uisce ann mar oighear, uisce leachtach , agus gal gásach - ach is féidir staideanna eile a bheith ann freisin, lena n-áirítear plasma, comhdhlútháin Bhose-Einstein, comhdhlútháin fheirmíónacha , agus plasma cuarc-glúón . De ghnáth, is féidir adamh a shamhlú mar núicléas de phrótóin agus neodróin, agus mar “scamall” máguaird de leictreoin a “ghlacann spás” agus iad ag gluaiseacht ar fithis timpeall an núicléis . Níl ach cuid den cheart le seo, áfach, toisc go bhfuil cáithníní fo-adamhacha agus a n-airíonna faoi rialú ag a nádúr chandamach, rud a chiallaíonn nach ngníomhaíonn siad cosúil mar a ghníomhaíonn gnáth rudaí - is féidir leo gníomhú mar thonnta chomh maith le cáithníní agus ní bhíonn a mhéideanna nó a shuíomhanna soiléir. San t um , ní coincheap bunúsach é an t-ábhar toisc gur eintitis chandamach iad cáithníní bunúsacha na n-adamh, nach bhfuil “méid” nó “toirt” bunúsach acu sa ghnáth chiall den fhocal. Mar gheall ar phrionsabal an eisiaimh agus eile, cuirtear iallach ar roinnt “ponc-cháithníní” ar a dtugtar feirmíóin (cuairc, leaptóin), agus go leor comhábhar agus adamh, fad a choinneáil ó cháithníní eile faoi dhálaí laethúla; cruthaíonn sé seo airí an damhna a fheictear dúinn mar damhna ag glacadh spáis.. Ar feadh cuid mhaith de stair na n-eolaíochtaí nádúrtha rinne daoine machnamh ar nádúr cruinn an damhna. Bhí an smaoineamh gur tógadh an damhna o bhloic thógála scoite, nó ó cháithníní, mar a thugtar air, chun cinn go neamhspleách san tSean-Ghréig agus san tSean- India freisin i measc Búdaithe, Hiondúigh agus Jainí sa 1ú-mílaoise R. Ch. Chuir an Gréagach Democritos (~470–380 R.Ch.) i bhfáth an teoiric go raibh na damhnaí uile déanta d'adaimh. De réir an fhealsaimh úd, ní féidir leanúint de roinnt damhna ar bith go síoraí mar go dtiocfaí ar deireadh ar mhionbhair sen samhna nach bhféadfaí a roinnt níos mó. Ar mhíonbhar díobh sin, thug Democritos an t-ainm ἄτομον, atomon (adamh) , a chiallaíonn aonad do-roinnte. I measc na bhfealsúna eile a mhol teoiric na gcáithníní bhí Kanada (c. 6ú haois R. Ch. nó ina dhiaidh sin), agus Leúcippos (~ 490 RC). (ga)
- Dalam fisika klasik dan kimia dasar, materi atau jirim adalah segala sesuatu yang memiliki massa dan menempati ruang dengan memiliki volume. Semua benda sehari-hari yang dapat disentuh pada akhirnya terdiri dari atom, yang terdiri dari partikel subatom yang berinteraksi dan dalam penggunaan sehari-hari serta ilmiah, "materi" umumnya mencakup atom dan apa pun yang tersusun darinya, dan partikel apa pun (atau kombinasi partikel) yang bertindak seolah-olah mereka memiliki massa dan volume diam. Namun, partikel-partikel tersebut tidak termasuk partikel tak bermassa seperti foton atau energi atau gelombang lain seperti cahaya atau panas.:21 Materi terdapat dalam berbagai keadaan (juga dikenal sebagai fase). Keadaan ini turut termasuk fase yang umum dijumpai sehari-hari seperti padat, cair, dan gas – misalnya air terdapat sebagai es, air cair, dan uap gas – tetapi keadaan lain dimungkinkan, termasuk plasma, kondensat Bose–Einstein, , dan . Biasanya atom dapat dibayangkan sebagai inti dari proton dan neutron, dan "awan" di sekitarnya yang mengorbit elektron yang "menempati ruang". Namun, hal ini tidak sepenuhnya benar, karena partikel subatomik dan sifat-sifatnya diatur oleh sifat kuantum, yang artinya mereka tidak bertindak seperti benda sehari-hari yang tampak berperilaku demikian – mereka dapat berperilaku layaknya gelombang serta partikel dan mereka tidak memiliki ukuran atau posisi yang jelas. Dalam Model Standar dari fisika partikel, materi bukanlah konsep dasar karena konstituen dasar atom adalah entitas kuantum yang tidak memiliki "ukuran" atau "volume" inheren dalam arti kata sehari-hari. Karena prinsip pengecualian dan interaksi fundamental lainnya, beberapa "partikel titik" dikenal sebagai fermion (kuark, lepton), dan banyak komposit dan atom, secara efektif dipaksa untuk menjaga jarak dari partikel lain dalam kondisi sehari-hari; hal ini menciptakan sifat materi yang tampak bagi kita sebagai materi yang menempati ruang. (in)
- En physique, la matière est ce qui compose tout corps (objet ayant une réalité spatiale et massique). C'est-à-dire plus simplement une substance matérielle « dont les caractéristiques fondamentales sont l'étendue et la masse » et donc occupe de l'espace. Les quatre états les plus communs sont l'état solide, l'état liquide, l'état gazeux et l'état plasma. Réciproquement, en physique, tout ce qui a une masse est de la matière. La matière ordinaire qui nous entoure est formée principalement de baryons et constitue la matière baryonique. Cette définition exclut les bosons fondamentaux, qui transportent les quatre forces fondamentales, bien qu'ils aient une masse et/ou une énergie. Ne pas confondre avec matériau, qui est le type, la sorte ou la classe de matière utilisé pour réaliser une pièce. (fr)
- ( 이 문서는 현대 과학에서의 물질에 관한 것입니다. 다른 뜻에 대해서는 물질 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 물질(物質)의 고전적 정의는 물체를 이루는 존재이다. 이에 따라 물질은 질량과 부피를 갖는 존재로 정의되기도 한다. 그러나, 양자역학의 도입으로 물질에 대한 이러한 개념은 수정되어야 했다. 양자역학의 발견결과는 "질량을 갖는다"거나 "공간을 차지한다"는 것이 물질을 정의하는 명료한 개념이 될 수 없다는 것을 보여주었다. 양자역학을 연구하는 물리학자들은 질량과 부피가 물질 고유의 속성이 아니라 "기본 단위"의 상호 작용에 의해 변화되는 것이라는 점을 발견하였다. 이를 물질의 상관 이론이라 한다. 물질에 대한 개념은 기본 단위와 이것의 상호 작용을 발견하면서 재정의되어 왔다. 18세기 초 아이작 뉴턴은 물질을 "내부가 채워져 있고, 질량을 가지며, 단단하고, 관통할 수 없으며, 운동하는 입자"로서 "더 이상 나뉠 수 없을 정도로 단단한 것"이라 보았다. 뉴턴은 질량, 부피와 같이 수학적으로 서술할 수 있는 것들을 물질의 일차적 특성으로 보았고 색, 맛과 같은 것들은 부차적 성질로 규정하였다. 19세기에 들어 주기율표와 원자론이 발전하면서 원자가 분자와 화합물을 이루는 기본 입자로 여겨지게 되었다. 19세기 말 조지프 존 톰슨이 전자를 발견하였고, 20세기 초에는 을 통해 원자핵이 발견되었다. 입자물리학이 성립되자 원자는 전자, 중성자, 양성자로 구성되어 이들의 상호 작용에 의해 형성되었다는 것이 밝혀졌다. 오늘날에는 양성자와 중성자 역시 최소 단위의 입자가 아니며 이들은 쿼크로 나뉠 수 있다는 사실이 알려져있다. 현대 물리학은 쿼크와 렙톤이 물질을 이루는 기본입자라고 파악하고 있다. 쿼크와 렙톤은 네 종류의 기본 상호작용, 즉 중력, 전자기력, 약한 상호작용, 강한 상호작용에 의한 상호 작용으로 중성자, 양성자, 전자와 같은 여러 가지 입자들을 이룬다. 입자물리학의 표준 모형은 현재 모든 물리학 현상을 설명하는 가장 강력한 이론이다. 그러나, 지난 10년간의 노력에도 불구하고 중력은 양자 수준에서 설명되지 못하고 있다. 중력은 여전히 고전물리학의 범주에서만 설명 가능하다.(양자 중력과 중력을 참고할 것) 쿼크와 렙톤 간의 상호작용은 광자와 같은 의 교환으로 이루어진다. 힘 전달 입자는 쿼크와 렙톤의 상호작용에는 관여하나 스스로 물질을 구성하지는 않는다. 또한 힘 전달 입자는 질량과 에너지 중 한 가지만 전달할 수 있다. 광자는 전자기에너지만을 전달하며(플랑크 상수), W 보손은 약한 상호작용 에너지인 질량만을 전달한다. 한편, 광자와 w 보손 모두 물질을 구성하지는 않지만, 원자나 아원자 입자의 전체 질량에는 포함된다. 물질의 상태(또는 상)에는 일반적으로 고체, 액체, 기체가 있다. 이론물리학에서는 , 페르미온 응축과 같은 이론적 상을 다루기도 한다. 기본입자의 측면에서 보면 와 같은 것 역시 물질의 상 가운데 하나로서 다루어질 수 있다. 물질파라고 한다. 우주론에서는 암흑 물질과 암흑 에너지를 다루기도 한다. 이들은 기존 물리학에서 다루는 물질과는 조금 다른 개념으로 시각적으로 관찰할 수 없는 질량과 에너지를 갖는 존재를 다루기 위한 개념이다. (ko)
- In fisica classica, con il termine materia, si indica genericamente qualsiasi oggetto che abbia massa e che occupi spazio; oppure, alternativamente, la sostanza di cui gli oggetti fisici sono composti, escludendo quindi l'energia, che è dovuta al contributo dei campi di forze. Questa definizione, sufficiente per la fisica macroscopica, oggetto di studio della meccanica e della termodinamica, non si adatta bene alle moderne teorie nel campo microscopico, proprie della fisica atomica e subatomica. Ad esempio, lo spazio occupato da un oggetto è prevalentemente vuoto, dato il grande rapporto (≈) tra il raggio medio delle orbite elettroniche e le dimensioni tipiche di un nucleo atomico; inoltre, la legge di conservazione della massa è fortemente violata su scale subatomiche. In questi ambiti, si può invece adottare la definizione che la materia è costituita da una certa classe di particelle, che sono le più piccole e fondamentali entità fisicamente rilevabili: queste particelle sono dette fermioni e seguono il principio di esclusione di Pauli, il quale stabilisce che non più di un fermione può esistere nello stesso stato quantistico. A causa di questo principio, le particelle che compongono la materia non si trovano tutte allo stato di energia minima e per questa ragione è possibile creare strutture stabili di assemblati di fermioni. Particelle della classe complementare, dette bosoni, costituiscono invece i campi. Essi possono quindi essere considerati gli agenti che operano gli assemblaggi dei fermioni o le loro modificazioni, interazioni e scambi di energia. Una metafora non del tutto corretta da un punto di vista fisico, ma efficace e intuitiva, vede i fermioni come i mattoncini che costituiscono la materia dell'universo, e i bosoni come le colle o i cementi che li tengono assieme per costituire la realtà fisica. (it)
- W fizyce termin materia ma kilka znaczeń. (pl)
- Materie of stof is een verzamelbegrip voor datgene waaruit het waarneembare universum is opgebouwd; waarneembaar in die zin dat materie massa heeft en plaats (ruimte) inneemt. Een ruimte waarin geen materie aanwezig is wordt in de natuurkunde een vacuüm genoemd. Materie is in vaste, of vloeibare vorm, visueel waarneembaar. In de natuurkunde vormt een afgebakende hoeveelheid materie een lichaam. Een deeltje is een microscopisch klein, natuurkundig lichaam. In het dagelijks leven heet een afgebakende hoeveelheid, vaste materie een object. Het woord 'materie' komt van het Latijnse 'materia', dat weer terug te voeren is op 'mater', moeder. 'Materieel' en 'stoffelijk' zijn de afgeleide bijvoeglijke naamwoorden. 'Materiaal' is materie met een specifieke functie. (nl)
- 物質（ぶっしつ）は、最も初等的には、場所をとり一定の量(mass)をもつもののことである。同じことを、もう少し技術的用語を使えば、ものが質量と体積を持っていれば物質であるというのが古典的概念である。
* いわゆる「もの」のことで、生命や精神（心）と対比される概念。「生命の世界、物質の世界」などと使う。
* （哲学）感覚によってその存在が認められるもの。人間の意識に映じはするが、意識からは独立して存在すると考えられるもの。
* （物理学）物体をかたちづくり、任意に変化させることのできない性質をもつ存在。空間の一部を占め、有限の質量をもつもの。
* (化学) 化学品の分類および表示に関する世界調和システム(GHS)においては、「物質」(Substance) という用語は次の意味で使用される。自然状態にあるか、または任意の製造過程において得られる化学元素およびその化合物をいう。製品の安定性を保つ上で必要な添加物や用いられる工程に由来する不純物を含むが、当該物質の安定性に影響せず、またその組成を変化させることなく分離することが可能な溶媒は除く(GHS7版 1.3.3.1.2)。 (ja)
- Matéria é tudo que ocupa espaço e possui massa de repouso (ou massa invariante). É um termo geral para a substância na qual todos os objetos físicos consistem. Tipicamente, a matéria inclui átomos e outras partículas que possuem massa. A massa é dita por alguns como sendo a quantidade de matéria em um objeto e volume é a quantidade de espaço ocupado por um objeto, mas esta definição confunde massa com matéria, que não são a mesma coisa. Diferentes campos usam o termo de maneiras diferentes e algumas vezes incompatíveis; não há um único significado científico que seja consenso para a palavra "matéria", apesar do termo "massa" ser bem definido. Contrariamente à visão anterior que igualava massa e matéria, uma das principais dificuldades em definir matéria consiste em decidir quais formas de energia (todas as quais possuem massa) não são matéria. Em geral, partículas sem massa como fótons e glúons não são considerados formas de matéria, apesar de que quando estas partículas estão aprisionadas em sistemas em repouso, elas contribuem com energia e massa para eles. Por exemplo, quase 99% de toda a massa da matéria atômica comum consiste da massa associada com a energia contribuída pelos glúons e a energia cinética dos quarks que fazem os núcleons. Vendo desta forma, a maior parte da "matéria" ordinária consiste de massa que não é contribuída por partículas de matéria. Em grande parte da história das ciências naturais as pessoas contemplaram a natureza exata da matéria. A ideia de que a matéria era feita de blocos de construção discretos, a assim chamada teoria particulada da matéria, foi proposta primeiro pelos filósofos gregos Leucipo (c. 490 a.C.) e Demócrito (c. 470-380 a.C.). Com o passar do tempo foi descoberta uma estrutura cada vez mais fina para a matéria: objetos são feitos de moléculas, moléculas consistem-se de átomos, que por sua vez consistem-se de partículas subatômicas como os prótons e elétrons. Normalmente a matéria existe em quatro estados (ou fases): sólido, líquido, gás e plasma. Entretanto, avanços nas técnicas experimentais descobriram outras fases, que antes eram apenas teóricas, como o Condensado Bose-Einstein e o Condensado fermiônico. Um foco na visão da matéria partícula-elementar também leva a novas fases da matéria, como o plasma de quarks-glúons. Na física e química, a matéria exibe propriedades tanto de onda quanto partícula, a assim chamada Dualidade onda-partícula. Na cosmologia, extensões da expressão matéria são usadas para incluir a matéria escura e a energia escura, conceitos introduzidos para explicar alguns fenômenos estranhos do Universo observável, como a . Estas formas exóticas de "matéria" não referem-se à matéria como "blocos de construção", mas a formas atualmente mal compreendidas de massa e energia. (pt)
- Materia (av latinets materia, "ämne", "material") är de fysiska beståndsdelar som universum är uppbyggd av. Den traditionella definitionen av materia är att det är "allt som har både massa och volym". Materia uppträder normalt i aggregationstillstånden fast, flytande eller gasform. Under extrema temperatur- och/eller tryckförhållanden även som plasma, supervätska eller Bose–Einstein-kondensat.Exempel på olika aggregationstillstånd:
* Kvarts (fast)
* Vatten (flytande)
* Kvävedioxid (gas)
* Plasmaglob (plasma) (sv)
- Мате́рия (от лат. māteria «вещество») — одно из основных понятий физики, общий термин, определяющийся множеством всего содержимого пространства-времени и влияющий на его свойства. (ru)
- 物质（[英語：matter）具有科学上和哲学上的双重含義，尽管哲学对物质的解释早于科学，一般均以科学含义解释：
* 在经典物理学和化学中，物质是任何有质量且通过体积来占据空间，而由原子及分子依某规则或形式组合的物体。物质不灭、物质与能量可互换、质能不灭，是解释物质变化的重要规律。
* 虽然古典科学研究显示世界是由经验可及的物质所构成，然而根据相对论，时间、空间是物质的存在形式，既没有脱离物质的时空，也没有脱离时空的物质。 (zh)
- Мате́рія (англ. matter, substance; нім. Stoff m, Materie f) — основа буття, яка проявляється у всій різноманітності і багатогранності об'єктів, процесів, явищ мікро-, - і мегасвіту. Існує в русі, розвитку та взаємоперетвореннях. Традиційно у фізичній картині світу виділяють два фундаментальні види матерії — речовину та фізичні поля. Однак, такий поділ є умовним, оскільки в рамках квантової теорії поля будь-яка частинка описується квантованим фізичним полем. Квантування полів надає їм ознаки корпускулярності. Різниця між, наприклад, електронами, які традиційно вважають частинками речовини, і електромагнітним полем у тому, що кванти електромагнітного поля, фотони, є бозонами, тоді як електрони — ферміонами. Іншою ознакою, за якою матерію можна поділити на речовину й фізичні поля, є наявність або відсутність маси. Якщо застосовувати таку класифікацію, то W- і Z-бозони слід віднести до речовини, тоді як нейтрино — до полів. Загалом, для фізиків такий поділ несуттєвий. Останніми роками для пояснення прискорення розширення Всесвіту, про що свідчать астрономічні спостереження, виникла необхідність гіпотезувати існування нового виду матерії, яка отримала назву темної енергії. Природа темної енергії залишається нез'ясованою. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La matèria és tot allò que té un lloc en l'espai, conté una certa quantitat d'energia, i està subjecte a canvis en el temps i a interaccions amb aparells de mesura. En física i filosofia, matèria és el terme per a referir-se als constituents de la realitat material objectiva, entenent per objectiva que pugui ser percebuda de la mateixa manera per diversos subjectes. Es considera que és el que forma la part sensible dels objectes perceptibles o detectables per mitjans físics. És a dir, és tot allò que ocupa un lloc en l'espai, es pot tocar, es pot sentir, es pot mesurar, etc. (ca)
- En la física clásica y la química general, la materia es cualquier sustancia con masa y que ocupa un espacio al tener volumen. Todos los objetos cotidianos que se pueden tocar están compuestos en última instancia por átomos, formados por partículas subatómicas que interactúan. En el uso cotidiano y científico, el término «materia» suele incluir los átomos y todo lo que esté formado por ellos, así como cualquier partícula (o partículas compuestas) que actúe como si tuviera masa en reposo y volumen. Sin embargo, esta noción de materia no incluye las partículas sin masa como los fotones u otros fenómenos energéticos u ondas como la luz o el calor. (es)
- W fizyce termin materia ma kilka znaczeń. (pl)
- Materie of stof is een verzamelbegrip voor datgene waaruit het waarneembare universum is opgebouwd; waarneembaar in die zin dat materie massa heeft en plaats (ruimte) inneemt. Een ruimte waarin geen materie aanwezig is wordt in de natuurkunde een vacuüm genoemd. Materie is in vaste, of vloeibare vorm, visueel waarneembaar. In de natuurkunde vormt een afgebakende hoeveelheid materie een lichaam. Een deeltje is een microscopisch klein, natuurkundig lichaam. In het dagelijks leven heet een afgebakende hoeveelheid, vaste materie een object. Het woord 'materie' komt van het Latijnse 'materia', dat weer terug te voeren is op 'mater', moeder. 'Materieel' en 'stoffelijk' zijn de afgeleide bijvoeglijke naamwoorden. 'Materiaal' is materie met een specifieke functie. (nl)
- 物質（ぶっしつ）は、最も初等的には、場所をとり一定の量(mass)をもつもののことである。同じことを、もう少し技術的用語を使えば、ものが質量と体積を持っていれば物質であるというのが古典的概念である。
* いわゆる「もの」のことで、生命や精神（心）と対比される概念。「生命の世界、物質の世界」などと使う。
* （哲学）感覚によってその存在が認められるもの。人間の意識に映じはするが、意識からは独立して存在すると考えられるもの。
* （物理学）物体をかたちづくり、任意に変化させることのできない性質をもつ存在。空間の一部を占め、有限の質量をもつもの。
* (化学) 化学品の分類および表示に関する世界調和システム(GHS)においては、「物質」(Substance) という用語は次の意味で使用される。自然状態にあるか、または任意の製造過程において得られる化学元素およびその化合物をいう。製品の安定性を保つ上で必要な添加物や用いられる工程に由来する不純物を含むが、当該物質の安定性に影響せず、またその組成を変化させることなく分離することが可能な溶媒は除く(GHS7版 1.3.3.1.2)。 (ja)
- Materia (av latinets materia, "ämne", "material") är de fysiska beståndsdelar som universum är uppbyggd av. Den traditionella definitionen av materia är att det är "allt som har både massa och volym". Materia uppträder normalt i aggregationstillstånden fast, flytande eller gasform. Under extrema temperatur- och/eller tryckförhållanden även som plasma, supervätska eller Bose–Einstein-kondensat.Exempel på olika aggregationstillstånd:
* Kvarts (fast)
* Vatten (flytande)
* Kvävedioxid (gas)
* Plasmaglob (plasma) (sv)
- Мате́рия (от лат. māteria «вещество») — одно из основных понятий физики, общий термин, определяющийся множеством всего содержимого пространства-времени и влияющий на его свойства. (ru)
- 物质（[英語：matter）具有科学上和哲学上的双重含義，尽管哲学对物质的解释早于科学，一般均以科学含义解释：
* 在经典物理学和化学中，物质是任何有质量且通过体积来占据空间，而由原子及分子依某规则或形式组合的物体。物质不灭、物质与能量可互换、质能不灭，是解释物质变化的重要规律。
* 虽然古典科学研究显示世界是由经验可及的物质所构成，然而根据相对论，时间、空间是物质的存在形式，既没有脱离物质的时空，也没有脱离时空的物质。 (zh)
- المادة في الفيزياء الكلاسيكية هي كل ما له كتلة وحجم. وللمادة خصائص مختلفة تشمل الحجم والكتلة والكثافة. وتشكل بذلك ما يعرف بالكون الملموس. لكن يستحيل حالياً تعريف المادة بهذا الشكل لسقوط الفاصل بين المادة والطاقة طبقا لمعادلة آينشتاين الشهيرة E=mc² . يحاول العلماء إنتاج البوزونات الثَّقيلة طبقًا لمعادلة أينشتاين لتكافؤ المادة والطَّاقة E=mc² وذلك ببذل طاقة كبيرة ومحاولة تركيزها لإنتاج تلك الجسيمات اصطناعيًا. ويستخدمون لذلك معجلات للجسيمات مثل مصادم الهادرونات الكبير LHC ، المبني تحت الأرض على الحدود الفرنسية السويسرية. (ar)
- Hmota je důležitý pojem fyziky, jeho význam se však zejména ve 20. století výrazně proměnil. Možnosti fyzikálního zkoumání dříve umožňovaly rozlišovat pouze makroskopické mechanické, optické a termické vlastnosti různých forem hmoty. Moderní obory fyziky nabídly nástroje k podrobnějšímu zkoumání vnitřní hierarchické struktury (nejprve molekulární a atomární úroveň, později subatomární úrovně) a odhalily společnou podstatu některých forem, dříve považovaných za odlišné (např. světlo a radiové vlny). Vlnový charakter částic a částicový charakter interakcí odhalený kvantovou fyzikou je pak důvodem, že se ve fyzikálním chápání pojem hmoty používá ve dvou hierarchicky odlišných významech: (cs)
- Η ύλη πριν τον 20ό αιώνα οριζόταν ως το συστατικό από το οποίο αποτελούνται όλα τα φυσικά αντικείμενα που έχουν μάζα (υλικά αντικείμενα), τα οποία διαχωρίζονται από ενεργειακά φαινόμενα όπως ο ήχος ή το φως. Επειδή η μάζα μπορεί να αναδύεται από σωματίδια με πρακτικά ανύπαρκτη μάζα ηρεμίας, όταν αυτά αποκτούν μεγάλες ταχύτητες, και επειδή σωματίδια που έχουν μάζα δεν ορίζονται κατ' ανάγκη ως ύλη, καθώς δεν μπορούν να υφίστανται αυθύπαρκτα (π.χ. κουάρκ), η ύλη δεν είναι θεμελιώδης όρος πλέον στη σύγχρονη φυσική. (el)
- Materio estas kategorio signifanta objektan realon, kies ekzistadon ni konas per la sensoj, kaj el kio konsistas la universo, senliman aron da la objektoj kaj sistemoj ekzistantaj en la mondo. Filozofie, materio estas eterna kaj senlima. Ĝia neforprenebla atributo estas movo. Materion karakterizas memevoluo, transformo de unu stato al alia. Ĝeneralaj objektaj formoj de la ekzistado de materio estas spaco kaj tempo. Ekzistas ankaŭ specifaj tipoj de materio – Viva materio (Naturo) kaj socie organizita materio. (eo)
- Materie (von lateinisch materia, Stoff) ist in den Naturwissenschaften eine Sammelbezeichnung für alles, woraus physikalische Körper aufgebaut sein können, also chemische Stoffe bzw. Materialien, sowie deren Bausteine. (de)
- Materia masa duen eta espazioan lekua okupatzen duen zerbait da, gauzaki fisiko oro osatuta dagoen gaia. Energiaren eta indar eremuen ekarpenak ez dira materiatzat jotzen, nahiz eta gauzakien masan osagarri izan ahal diren. Materiak unibertso ikusgaiaren gehiengoa osatzen du, nahiz eta, berriz ere, argia ez den materiatzat jotzen. Materiaren zati orori materia-sistema deritzo. Materia-sistemak materia mota bakar batezkoa (gai aratza) edo mota askotakoa (nahastura) izan daitezke. Gure inguruko espazioan leku bat betetzen duen eta masa duen guztia materia da. (eu)
- In classical physics and general chemistry, matter is any substance that has mass and takes up space by having volume. All everyday objects that can be touched are ultimately composed of atoms, which are made up of interacting subatomic particles, and in everyday as well as scientific usage, "matter" generally includes atoms and anything made up of them, and any particles (or combination of particles) that act as if they have both rest mass and volume. However it does not include massless particles such as photons, or other energy phenomena or waves such as light or heat. Matter exists in various states (also known as phases). These include classical everyday phases such as solid, liquid, and gas – for example water exists as ice, liquid water, and gaseous steam – but other states are poss (en)
- Go hiondúil, san fhisic chlasaiceach agus san cheimic ghinearálta, is éard is damhna ann ná ní a líonann spás trí thoirt a bheith aige. agus a mbíonn mais aige, bíodh an rud sin gásach, leachtach nó soladach. Ar feadh cuid mhaith de stair na n-eolaíochtaí nádúrtha rinne daoine machnamh ar nádúr cruinn an damhna. Bhí an smaoineamh gur tógadh an damhna o bhloic thógála scoite, nó ó cháithníní, mar a thugtar air, chun cinn go neamhspleách san tSean-Ghréig agus san tSean- India freisin i measc Búdaithe, Hiondúigh agus Jainí sa 1ú-mílaoise R. Ch. (ga)
- En physique, la matière est ce qui compose tout corps (objet ayant une réalité spatiale et massique). C'est-à-dire plus simplement une substance matérielle « dont les caractéristiques fondamentales sont l'étendue et la masse » et donc occupe de l'espace. Les quatre états les plus communs sont l'état solide, l'état liquide, l'état gazeux et l'état plasma. Réciproquement, en physique, tout ce qui a une masse est de la matière. La matière ordinaire qui nous entoure est formée principalement de baryons et constitue la matière baryonique. Cette définition exclut les bosons fondamentaux, qui transportent les quatre forces fondamentales, bien qu'ils aient une masse et/ou une énergie. (fr)
- Dalam fisika klasik dan kimia dasar, materi atau jirim adalah segala sesuatu yang memiliki massa dan menempati ruang dengan memiliki volume. Semua benda sehari-hari yang dapat disentuh pada akhirnya terdiri dari atom, yang terdiri dari partikel subatom yang berinteraksi dan dalam penggunaan sehari-hari serta ilmiah, "materi" umumnya mencakup atom dan apa pun yang tersusun darinya, dan partikel apa pun (atau kombinasi partikel) yang bertindak seolah-olah mereka memiliki massa dan volume diam. Namun, partikel-partikel tersebut tidak termasuk partikel tak bermassa seperti foton atau energi atau gelombang lain seperti cahaya atau panas.:21 Materi terdapat dalam berbagai keadaan (juga dikenal sebagai fase). Keadaan ini turut termasuk fase yang umum dijumpai sehari-hari seperti padat, cair, dan (in)
- In fisica classica, con il termine materia, si indica genericamente qualsiasi oggetto che abbia massa e che occupi spazio; oppure, alternativamente, la sostanza di cui gli oggetti fisici sono composti, escludendo quindi l'energia, che è dovuta al contributo dei campi di forze. (it)
- ( 이 문서는 현대 과학에서의 물질에 관한 것입니다. 다른 뜻에 대해서는 물질 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 물질(物質)의 고전적 정의는 물체를 이루는 존재이다. 이에 따라 물질은 질량과 부피를 갖는 존재로 정의되기도 한다. 그러나, 양자역학의 도입으로 물질에 대한 이러한 개념은 수정되어야 했다. 양자역학의 발견결과는 "질량을 갖는다"거나 "공간을 차지한다"는 것이 물질을 정의하는 명료한 개념이 될 수 없다는 것을 보여주었다. 양자역학을 연구하는 물리학자들은 질량과 부피가 물질 고유의 속성이 아니라 "기본 단위"의 상호 작용에 의해 변화되는 것이라는 점을 발견하였다. 이를 물질의 상관 이론이라 한다. 19세기 말 조지프 존 톰슨이 전자를 발견하였고, 20세기 초에는 을 통해 원자핵이 발견되었다. 입자물리학이 성립되자 원자는 전자, 중성자, 양성자로 구성되어 이들의 상호 작용에 의해 형성되었다는 것이 밝혀졌다. 오늘날에는 양성자와 중성자 역시 최소 단위의 입자가 아니며 이들은 쿼크로 나뉠 수 있다는 사실이 알려져있다. 현대 물리학은 쿼크와 렙톤이 물질을 이루는 기본입자라고 파악하고 있다. (ko)
- Matéria é tudo que ocupa espaço e possui massa de repouso (ou massa invariante). É um termo geral para a substância na qual todos os objetos físicos consistem. Tipicamente, a matéria inclui átomos e outras partículas que possuem massa. A massa é dita por alguns como sendo a quantidade de matéria em um objeto e volume é a quantidade de espaço ocupado por um objeto, mas esta definição confunde massa com matéria, que não são a mesma coisa. Diferentes campos usam o termo de maneiras diferentes e algumas vezes incompatíveis; não há um único significado científico que seja consenso para a palavra "matéria", apesar do termo "massa" ser bem definido. (pt)
- Мате́рія (англ. matter, substance; нім. Stoff m, Materie f) — основа буття, яка проявляється у всій різноманітності і багатогранності об'єктів, процесів, явищ мікро-, - і мегасвіту. Існує в русі, розвитку та взаємоперетвореннях. Останніми роками для пояснення прискорення розширення Всесвіту, про що свідчать астрономічні спостереження, виникла необхідність гіпотезувати існування нового виду матерії, яка отримала назву темної енергії. Природа темної енергії залишається нез'ясованою. (uk)
|
.JPG){kind=link}
.jpg){kind=link}