| dbo:abstract
|
- كارل دونيتز؛ (بالألمانية: Karl Dönitz) (16 سبتمبر 1891 -24 ديسمبر 1980)، أميرال ألماني خلال الحقبة النازية، خلف لفترة وجيزة أدولف هتلر كرئيس للدولة الألمانية في عام 1945. لعب دورًا رئيسيًا في في الحرب العالمية الثانية. أُدين بارتكاب جرائم حرب في محاكمات نورمبرغ عام 1946. بدأ حياته المهنية في البحرية الإمبراطورية الألمانية قبل الحرب العالمية الأولى، وفي بداية الحرب العالمية الثانية، كان ضابط الغواصة الأقدم في كريغسمارين، كان دونيتز العدو الرئيسي لقوات الحلفاء البحرية في معركة المحيط الأطلسي. منذ عام 1939 وحتى عام 1943، قاتلت الغواصات بشكل فعال لكنها خسرت في مايو 1943. أمر دونيتز غواصاته بالدخول في المعركة حتى عام 1945 لتخفيف الضغط عن الفروع الأخرى للقوات المسلحة. فُقدت 648 غواصة من طراز يو-429 بدون ناجين. بالإضافة إلى ذلك، قُتل نحو 30,000 من 40,000 رجل خدموا في تلك الغواصات. في 30 أبريل 1945، بعد وفاة أدولف هتلر ووفقًا لإرادة هتلر الأخيرة ووصيته، سُمّي دونيتز خليفة لهتلر كرئيس للدولة، مع لقب رئيس ألمانيا والقائد الأعلى للقوات المسلحة. في 7 مايو 1945، أمر ألفريد غودل، رئيس أركان العمليات، بالتوقيع على أدوات الاستسلام الألمانية في ريمس، فرنسا. ظل دونيتز على رأس حكومة فلنسبورغ، كما أصبحت معروفة، حتى حُلّت من قبل قوات الحلفاء في 23 مايو. باعترافه الشخصي، كان دونيتز نازيًا مخلصًا ومؤيدًا لهتلر. كان يحمل معتقدات معادية للسامية وأصر على أن ضباط الكريغسمارين يلتزمون بآرائه السياسية. بعد الحرب، وُجهت لائحة من الاتهامات إلى دونيتز كمجرم حرب رئيسي في محاكمات نورمبرغ في ثلاث تهم: التآمر لارتكاب جرائم ضد السلام، وجرائم حرب، وجرائم ضد الإنسانية. التخطيط والشروع وشن الحروب العدوانية. حكم عليه بالسجن عشر سنوات، وبعد إطلاق سراحه عاش في قرية بالقرب من هامبورغ حتى وفاته عام 1980. (ar)
- Karl Dönitz (16 de setembre de 1891 - 24 de desembre de 1980) va ser un militar alemany. Tot i no ser membre del partit Nazi, va arribar a ser Gran Almirall (Großadmiral) i va exercir de Comandant en Cap dels Submarins (Oberbefehlshaber der Unterseeboote), i més tard, Comandant en Cap de la Marina de Guerra Alemanya (Oberbefehlshaber der Kriegsmarine). Va comandar la flota de submarins U-Boot que va intentar aïllar la Gran Bretanya durant la Segona Guerra Mundial. Després del suïcidi d'Adolf Hitler, va exercir com a president del Tercer Reich durant 20 dies. Acusat i convicte de crims de guerra, per la guerra total submarina, va passar 10 anys de presó. (ca)
- Karl Dönitz (16. září 1891 , dnes součást Berlína – 24. prosince 1980 u Hamburku) byl vrcholný vojenský představitel nacistického Německa, velkoadmirál, budovatel a vrchní velitel německého ponorkového loďstva (1939–1945), vrchní velitel německého válečného námořnictva (1943–1945) a krátce také poslední říšský prezident (po Hitlerově sebevraždě). Byl hlavním stratégem německé ponorkové války, jeho koncepce neomezené ponorkové války přivedla Německo v roce 1942 blízko k vítězství nad Velkou Británií (viz Druhá bitva o Atlantik). V Norimberském procesu byl obžalován z válečných zločinů a zločinů proti míru, za něž byl odsouzen k 10 letům vězení. Rozsudek nad ním byl vnímán rozporuplně: zatímco někteří se domnívali, že měl být (tak jako několik jiných nacistických armádních velitelů) oběšen, řada námořních důstojníků z řad Spojenců vyjádřila nad rozsudkem znechucení, neboť podle nich byl Dönitz odsouzen za to, co běžně praktikovali i oni sami. Chester Nimitz prohlásil, že neomezenou ponorkovou válku vedly Spojené státy americké v Tichém oceánu od prvního dne, kdy vstoupily do války. Dönitz byl historicky první hlavou státu odsouzenou mezinárodním tribunálem, a jedinou takovou až do roku 2012, kdy byl odsouzen prezident Libérie Charles Taylor. (cs)
- Karl Dönitz (* 16. September 1891 in Grünau bei Berlin; † 24. Dezember 1980 in Aumühle) war ein deutscher Marineoffizier, ab Januar 1943 im Rang eines Großadmirals. Er war einer der 24 Angeklagten im Nürnberger Prozess gegen die Hauptkriegsverbrecher. Er wurde wegen Führens von Angriffskriegen und Kriegsverbrechen schuldig gesprochen und am 1. Oktober 1946 zu zehn Jahren Haft verurteilt, die er bis zum 1. Oktober 1956 vollständig verbüßte. Anfang 1936 wurde Dönitz „Führer der U-Boote“ (ab 1939 „Befehlshaber der U-Boote“) und war in der deutschen Kriegsmarine die treibende Kraft beim Aufbau der U-Boot-Waffe. Ende Januar 1943 von Adolf Hitler zum Oberbefehlshaber der Kriegsmarine ernannt, wurde er in dessen politischem Testament vom 29. April 1945 als sein Nachfolger in den Ämtern des Reichspräsidenten und Oberbefehlshabers der Wehrmacht benannt und damit für wenige Tage letztes Staatsoberhaupt des nationalsozialistischen Deutschen Reichs. Nach den Suiziden von Hitler und Joseph Goebbels am 30. April bzw. 1. Mai 1945 setzte Dönitz am 5. Mai eine bereits Ende April vorbereitete Geschäftsführende Reichsregierung unter Johann Ludwig Graf Schwerin von Krosigk als Leitenden Reichsminister ein, die allgemein als Regierung Dönitz bekannt wurde. Dönitz autorisierte die Bedingungslose Kapitulation der Wehrmacht vom 8. Mai 1945. Am 23. Mai 1945 wurde Dönitz mit den Generalen des Oberkommandos der Wehrmacht (OKW) und den Mitgliedern der Regierung verhaftet, die in der Marinesportschule im Sonderbereich Mürwik angetroffen wurden. (de)
- Ο Καρλ Ντένιτς (Karl Dönitz, 16 Σεπτεμβρίου 1891 - 24 Δεκεμβρίου 1980 ή πριν την ημερομηνία αυτή, σύμφωνα με τουλάχιστον μία πηγή) ήταν Γερμανός ναύαρχος. Από το 1936 ήταν ο διοικητής του στόλου των υποβρυχίων της Ναζιστικής Γερμανίας κατά τον Β΄ Παγκόσμιο Πόλεμο και, από τον Ιανουάριο του 1943, μετά την παραίτηση του αρχιναυάρχου Έριχ Ραίντερ, αρχηγός του πολεμικού ναυτικού. Υποδειχθείς από τον Χίτλερ διάδοχός του, μετά την αυτοκτονία του, στις 30 Απριλίου 1945, ανέλαβε αρχηγός του κράτους σχηματίζοντας κυβέρνηση κατ΄ εντολή της οποίας το Αρχηγείο των γερμανικών δυνάμεων συνθηκολόγησε με τους συμμάχους.Τέλος συνελήφθη από τους Άγγλους υπό των οποίων και εισήχθη στο Διεθνές Στρατοδικείο της Νυρεμβέργης όπου και καταδικάστηκε σε δεκαετή κάθειρξη. (el)
- Karl DÖNITZ (naskiĝis la 16-an de septembro 1891 en apud Berlino, Germanio, mortis la 22-an de decembro 1980 en Germanio) estis germana maroficiro, kreinto de la germana submarŝipa floto dum la dua mondmilito, kelkajn tagojn ŝtatestro post morto de Adolf Hitler. Dum la unua mondmilito, Dönitz estis oficiro en submarŝipo kaj servis kun la ŝipo en la Nigra maro kaj en la Mediteraneo. Kvankam la Versajla traktato malpermesis konstruon de submarŝipoj, post enpotenciĝo de Hitler, Dönitz direktis sekrete la establon de nova submarŝipa floto. Hitler nomumis Dönitz-on en 1936 la komandanto de la floto en 1936. Dum la dua mondmilito, en januaro de 1943, oni nomumis - anstataŭ admiralo Erich Raeder - Dönitz al ĉefkomandanto de la germana mararmeo. Li akiris konfidon de Hitler per sia fideleco kaj kapableco. Hitler nomumis lin en sia politika testamento al prezidento de la Germana Imperio, militministro kaj ĉefo de la militfortoj. Dönitz enoficiĝis la 2-an de majo 1945 kaj regis nur kelkajn tagojn. La Nurenberga proceso en 1946 juĝis lin je 10-jara prizono. Li liberiĝis en 1956 kaj ricevis ŝtatan pension. Lia memorverko aperis en 1958. (eo)
- Karl Dönitz (pronunciado /karl ˈdøːnɪts/) (Grünau, 16 de septiembre de 1891-Aumühle, 24 de diciembre de 1980) fue un marino alemán que participó en la Primera y en la Segunda Guerra Mundial. Comandó la Kriegsmarine de la Alemania nazi desde el 30 de enero de 1943 hasta el final de la guerra, con el rango de Großadmiral. En su testamento Adolf Hitler lo nombró su sucesor como Reichspräsident, cargo que desempeñó desde el 1 de mayo de 1945 hasta el 23 de mayo de 1945, cuando fue detenido por orden de la Comisión Aliada de Control. Karl Dönitz fue quien ordenó firmar la rendición de Alemania ante los Aliados y la Unión Soviética el 8 de mayo de 1945, terminando con ello la II Guerra Mundial en Europa. Fue detenido por las Fuerzas Aliadas y llevado a la ciudad de Núremberg, donde fue juzgado por crímenes de guerra y crímenes contra la paz. Se le acusó de haber instruido a sus tropas para la guerra aún en tiempos de paz y de ser el responsable de la Orden N.º 154, por la cual se desarrolló la ilimitada guerra submarina, violando los principios de la guerra naval. Fue declarado culpable y condenado a diez años y veinte días de prisión, saliendo en libertad el 1 de octubre de 1956, retirándose a vivir en una aldea cercana al puerto de Hamburgo. Se dedicó a escribir acerca de sus experiencias durante la guerra, llegando a publicar dos autobiografías. Murió a los ochenta y nueve años en 1980. (es)
- Karl Dönitz Alemaniako itsasarmadako burua izan zen. Bigarren Mundu Gerran, Alemaniako Kriegsmarine itsasarmada osoa bere agintean egon zen, nahiz eta NSDAPeko kidea ez izan. Adolf Hitlerren suizidioren ondoren, 23 egunez Alemaniako presidentea izan zen. Nurenbergeko epaiketetan auziperatuta, 10 urteko espetxe zigorra bete zuen.
* Datuak: Q76437
* Multimedia: Karl Dönitz (eu)
- Karl Dönitz (sometimes spelled Doenitz; German: [ˈdøːnɪts]; 16 September 1891 – 24 December 1980) was a German admiral who briefly succeeded Adolf Hitler as head of state in May 1945, holding the position until the dissolution of the Flensburg Government following Germany's unconditional surrender to the Allies days later. As Supreme Commander of the Navy beginning in 1943, he played a major role in the naval history of World War II. He began his career in the Imperial German Navy before World War I. In 1918, he was commanding UB-68, and was taken prisoner of war by British forces. While in a POW camp, he formulated what he later called Rudeltaktik ("pack tactic", commonly called "wolfpack"). By the start of the Second World War, Dönitz was supreme commander of the Kriegsmarine's U-boat arm (Befehlshaber der Unterseeboote (BdU)). In January 1943, Dönitz achieved the rank of Großadmiral (grand admiral) and replaced Grand Admiral Erich Raeder as Commander-in-Chief of the Navy. Dönitz was the main enemy of Allied naval forces in the Battle of the Atlantic. From 1939 to 1943 the U-boats fought effectively but lost the initiative from May 1943. Dönitz ordered his submarines into battle until 1945 to relieve the pressure on other branches of the Wehrmacht (armed forces). 648 U-boats were lost—429 with no survivors. Furthermore, of these, 215 were lost on their first patrol. Around 30,000 of the 40,000 men who served in U-boats perished. On 30 April 1945, after the suicide of Adolf Hitler and in accordance with his last will and testament, Dönitz was named Hitler's successor as head of state, with the title of President of Germany and Supreme Commander of the Armed Forces. On 7 May 1945, he ordered Alfred Jodl, Chief of Operations Staff of the Oberkommando der Wehrmacht (OKW), to sign the German instruments of surrender in Reims, France. Dönitz remained as head of the Flensburg Government, as it became known, until it was dissolved by the Allied powers on 23 May. By his own admission, Dönitz was a dedicated Nazi and supporter of Hitler. Following the war, he was indicted as a major war criminal at the Nuremberg trials on three counts: conspiracy to commit crimes against peace, war crimes, and crimes against humanity; planning, initiating, and waging wars of aggression; and crimes against the laws of war. He was found not guilty of committing crimes against humanity, but guilty of committing crimes against peace and war crimes against the laws of war. He was sentenced to ten years' imprisonment; after his release, he lived in a village near Hamburg until his death in 1980, after a prolonged illness. (en)
- Karl Dönitz (prononcé, en allemand, [ˈdøː.nɪts] ), né le 16 septembre 1891 à Berlin-Grünau, mort le 24 décembre 1980 à Aumühle, Schleswig-Holstein, est un Großadmiral et homme d'État allemand, qu'Adolf Hitler désigna par testament comme son successeur à la tête du Troisième Reich. Karl Dönitz est honoré du titre de grand-amiral dans l'Allemagne nazie, bien qu'il n'ait adhéré que tardivement au parti national-socialiste. Il est le commandant en chef des sous-marins (Befehlshaber der Unterseeboote) de la Kriegsmarine pendant la première partie de la Seconde Guerre mondiale. Sous son commandement, la flotte des U-Boote participe à la bataille de l'Atlantique, en essayant notamment de priver le Royaume-Uni des approvisionnements indispensables venant des États-Unis et d'ailleurs. Début 1943, il succède au grand-amiral Raeder à la tête de la Kriegsmarine. Il devient enfin pendant vingt-trois jours président du Reich dans le gouvernement de Flensbourg, après le suicide d'Adolf Hitler et conformément au testament politique de ce dernier. Après la guerre, il est condamné lors du procès de Nuremberg pour crimes de guerre et est emprisonné dix ans pour sa participation à la guerre sous-marine illimitée menée par l'Allemagne. (fr)
- Karl Dönitz (kadang dieja Doenitz; bahasa Jerman: [ˈdøːnɪts]; 16 September 1891 – 24 Desember 1980) adalah pemimpin angkatan laut di Jerman selama Perang Dunia II, sekaligus menjabat sebagai Presiden Jerman setelah meninggalnya Adolf Hitler. (in)
- カール・デーニッツ（ドイツ語 : Karl Dönitz、1891年9月16日 - 1980年12月24日）は、ドイツの海軍軍人、政治家。アドルフ・ヒトラーの後継者として第三帝国最後の政府を率いた。海軍軍人としての最終階級は元帥（大提督）。 第二次世界大戦開戦時には、潜水艦隊司令長官として、エーリヒ・レーダー、オットー・シュニーヴィントに次ぐ事実上のドイツ海軍ナンバー3の地位にあった。無線誘導による群狼作戦を立案し、エルヴィン・ロンメルと並んで、イギリスの首相ウィンストン・チャーチルを最も苦しめたドイツの軍人の一人として知られている。総統アドルフ・ヒトラーの自殺後にはそのに基づき大統領に就任し、連合国への無条件降伏を行った。 (ja)
- 카를 되니츠(독일어: Karl Dönitz, 1891년 12월 31일 ~ 1980년 12월 30일)는 제1차 세계 대전과 제2차 세계 대전에 참전한 독일 해군 제독으로, 제2차 세계 대전 당시 독일 잠수정지휘관, 잠수정지도자, 해군최고지휘관 및 히틀러 사후 국가대통령을 지냈다. 국가대통령 재임기간은 1945년 4월 30일 ~ 5월 31일이다. (ko)
- Karl Dönitz (Grünau, 16 settembre 1891 – Aumühle, 24 dicembre 1980) è stato un ammiraglio e politico tedesco, che fu Reichspräsident dal 30 aprile al 23 maggio 1945, a seguito del suicidio di Adolf Hitler. Il Großadmiral Dönitz servì come comandante della flotta sottomarina (Befehlshaber der U-Boote) nella campagna degli U-Boot tedeschi durante la seconda guerra mondiale. Sotto la sua amministrazione, la flotta degli U-Boot combatté la battaglia dell'Atlantico, tentando di "assediare" il Regno Unito bloccando i convogli navali carichi di rifornimenti vitali che giungevano dagli Stati Uniti e da altri Paesi. (it)
- Karl Dönitz (Grünau, 16 september 1891 – Aumühle, 24 december 1980) was een Duits marineofficier en veroordeelde oorlogsmisdadiger. Tijdens de Tweede Wereldoorlog was hij bevelhebber van de U-boten en later opperbevelhebber van de hele Duitse marine. Helemaal op het einde van de oorlog was hij korte tijd als opvolger van Hitler staatshoofd van nazi-Duitsland. (nl)
- Karl Dönitz (ur. 16 września 1891 w Grünau, zm. 24 grudnia 1980 w Aumühle) – niemiecki Grossadmiral, pierwotnie dowódca broni podwodnej III Rzeszy w latach 1935–1943, w latach 1943–1945 naczelny dowódca Kriegsmarine, a ostatecznie ostatni naczelny dowódca Wehrmachtu i prezydent Rzeszy. Podczas I wojny światowej Dönitz był dowódcą niemieckiego okrętu podwodnego . W 1935 roku opracował taktykę grup skoordynowanego ataku, mających być taktycznym sposobem ataku na alianckie konwoje atlantyckie. Międzynarodowy Trybunał Wojskowy w Norymberdze uznał Karla Dönitza winnym popełnienia zbrodni wojennych i skazał na karę 10 lat więzienia. (pl)
- Karl Dönitz (Berlim, 16 de setembro de 1891 — Aumühle, 24 de dezembro de 1980) foi um militar e político alemão, comandante da Kriegsmarine, a marinha alemã, membro do partido nazi e presidente do seu país durante 23 dias após a morte de Adolf Hitler, conhecido principalmente por ter assinado a rendição incondicional da Alemanha Nazista na Segunda Guerra Mundial. Dönitz começou sua carreira militar na Marinha Imperial Alemã antes da Primeira Guerra Mundial. Em 1918, ele comandava o submarino até que este foi afundado pela marinha britânica, com Dönitz sendo feito prisioneiro. Enquanto estava no campo de prisioneiros de guerra, ele começou a formular a tática que viria a ser conhecida como Rudeltaktik (popularmente chamada de "alcateia"). No período entre guerras, serviu na Reichsmarine, onde continuou a advogar a guerra submarina como alternativa para enfrentar as potências ocidentais e suas poderosas marinhas de superfície. No começo da Segunda Guerra Mundial, ele era um dos principais comandantes da Kriegsmarine e sua frota de submarinos, a (BdU). Em janeiro de 1943, Dönitz foi promovido a patente de Großadmiral e substituiu o almirante Erich Raeder como comandante em chefe da marinha alemã. Dönitz foi talvez o principal comandante nazista combatendo os Aliados na Batalha do Atlântico. De 1939 a 1943, os U-boats alemães lutaram de forma efetiva e eficiente, travando a chamada guerra submarina irrestrita, mas a iniciativa foi perdida durante o chamado "Maio Negro" (1943). Dönitz continuou a ordenar seus submarinos em combate até o começo de 1945 para tentar aliviar a pressão sobre os outros ramos da Wehrmacht. Cerca de 648 U-boats foram perdidos durante a guerra – 429 não tiveram sobreviventes. Outros 215 foram perdidos em suas primeiras patrulhas. Entre 30 000 e 40 000 homens que serviram nos U-boats morreram. Em 30 de abril de 1945, após o suicídio de Adolf Hitler e de acordo com o testamento político do Führer, Karl Dönitz foi nomeado o sucessor de Hitler como Chefe de Estado, com o título de Presidente do Reich Alemão e Comandante Supremo das Forças Armadas. Ele formou o chamado Governo Flensburg e passou os poucos dias seus como presidente tentando ganhar tempo para que o máximo de tropas alemãs se movessem do leste para o oeste, a fim de se render aos Aliados Ocidentais e não à União Soviética. Em 7 de maio de 1945, ele ordenou que o general Alfred Jodl, Chefe de Operações do OKW, assinasse o instrumento da Rendição Alemã em Reims, França. Dönitz permaneceu como chefe do governo alemão até 23 de maio, quando ele foi preso pelos britânicos em Flensburg e então seu gabinete foi oficialmente dissolvido pelas autoridades Aliadas. De acordo com suas próprias palavras, Dönitz era um nazista dedicado e um apoiador de Adolf Hitler; ele não escondia suas visões antissemitas e afirmou que a guerra foi justificada. Após o conflito, Dönitz foi indiciado como um dos principais criminosos de guerra nazistas nos Julgamentos de Nuremberg, sendo acusado de conspiração para cometer crimes contra a paz e crimes de guerra e contra a humanidade; planejamento, iniciação e perpetuação de uma guerra de agressão; e crimes contra as leis da guerra. Ele foi inocentado das acusações de crimes contra a humanidade, mas foi considerado culpado por crimes de guerra e contra a paz. Sentenciado a dez anos de prisão, se mudou para Hamburgo quando foi libertado e viveu lá até sua morte, em 1980, aos 89 anos de idade. (pt)
- Karl Dönitz, född 16 september 1891 i Grünau utanför Berlin, död 24 december 1980 i Aumühle nära Hamburg, var en tysk sjömilitär. Han var chef för tyska ubåtsvapnet 1935–1943 och blev storamiral den 30 januari 1943, då han efterträdde Erich Raeder som befälhavare för den tyska flottan. Dönitz var Nazitysklands rikspresident från den 30 april till den 23 maj 1945 och därmed Tredje rikets sista statsöverhuvud. Han erhöll Riddarkorset av Järnkorset med eklöv 1943. Han blev som tysk marinkapten riddare av svenska Svärdsorden av första klassen 1930 som erkänsla för sin insats att överföra drottning Victorias stoft till Sverige.Efter andra världskriget ställdes Dönitz inför rätta inför den Internationella militärtribunalen i Nürnberg och dömdes till 10 års fängelse för brott mot freden och krigsförbrytelser. (sv)
- Карл Дёниц (нем. Karl Dönitz ['karl ˈdøːnɪts] ; 16 сентября 1891, Берлин, Германская империя — 24 декабря 1980, Аумюле, ФРГ) — немецкий военный и государственный деятель, гроссадмирал (1943). Командующий подводным флотом (1939—1943), главнокомандующий военно-морским флотом нацистской Германии (1943—1945), глава государства и главнокомандующий вооружёнными силами нацистской Германии с 30 апреля по 23 мая 1945 года. (ru)
- Карл Деніц (нім. Karl Dönitz; нар. 16 вересня 1891, Грюнау (Берлін) — пом. 24 грудня 1980, Аумюле) — німецький державний та військовий діяч часів Третього Рейху. Грос-адмірал (1943), головнокомандувач Крігсмаріне в ході Другої світової війни. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1943). Адмірал Деніц стояв у витоках створення підводного флоту Німеччини, який очолював з 1935 по 1943 роки, командував усіма німецькими військово-морськими силами в останні роки Другої світової війни (1943–1945). Один з найвидатніших новаторів в області ведення підводної війни, Деніц винайшов революційні методи дії підводних човнів, які з часом застосовувалися багатьма країнами світу. 30 квітня 1945, після смерті Адольфа Гітлера і відповідно до останньої його волі і заповіту, Деніц був призначений наступником Гітлера на посаді глави держави, з титулом Рейхспрезидента і Верховного Головнокомандувача Збройних сил Німеччини. 7 травня 1945, він наказав Альфреду Йодлю підписати в Реймсі (Франція) документи про капітуляцію Третього Рейху. Деніц залишався главою уряду у Фленсбурзі, доки він не був розпущений союзними державами 23 травня 1945 року. (uk)
- 卡爾·鄧尼茨（德語：Karl Dönitz，德语：[ˈkaɐ̯l ˈdøːnɪts] （），1891年9月16日－1980年12月24日）是第二次世界大战期间德國海軍的重要领导人，军衔为纳粹德国海军元帥、先後在第二次世界大戰中擔任纳粹德国海軍潜艇艦隊總司令、纳粹德国海軍總司令，以及在希特勒自杀后继任國家總統而成为第三帝国末代總統。 鄧尼茨於第一次世界大戰中就擔任潛艇艦長，而後在兩場大戰的戰間期中建設與訓練海軍潛艇部隊，更以自己的經驗加以改良，搭配戰略規劃、通訊與協調攻擊衍生出潛艇戰術《狼群戰術》，在橫亙大戰全期的大西洋海戰中指揮潛艇艦隊，擊沉盟國船艦約3,000艘，然而德國戰爭海軍的潛艇部隊也付出慘重代價，1170艘服役的潛艇中有783艘被盟軍擊沉，總人數約30萬的潛艦部隊中，戰死比率約68%。與海軍水面艦隊表現不佳的情況相對的是潛艇的活躍，因此在注重前者的海軍總司令埃里希·雷德爾元帅請辭後，希特勒任命鄧尼茨繼任其職。由於長久共事所取得的信任以及戰爭末期納粹領導階層的背叛，希特勒在遺囑中任命鄧尼茨元帅為其繼承人，身兼總統與德意志國防軍最高統帥，鄧尼茨將政府駐地選在弗倫斯堡的，擔任其職位約20多天，指示德軍陸續向同盟國投降。戰後於紐倫堡審判判決10年有期徒刑，於1956年釋放。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Karl Dönitz Alemaniako itsasarmadako burua izan zen. Bigarren Mundu Gerran, Alemaniako Kriegsmarine itsasarmada osoa bere agintean egon zen, nahiz eta NSDAPeko kidea ez izan. Adolf Hitlerren suizidioren ondoren, 23 egunez Alemaniako presidentea izan zen. Nurenbergeko epaiketetan auziperatuta, 10 urteko espetxe zigorra bete zuen.
* Datuak: Q76437
* Multimedia: Karl Dönitz (eu)
- Karl Dönitz (kadang dieja Doenitz; bahasa Jerman: [ˈdøːnɪts]; 16 September 1891 – 24 Desember 1980) adalah pemimpin angkatan laut di Jerman selama Perang Dunia II, sekaligus menjabat sebagai Presiden Jerman setelah meninggalnya Adolf Hitler. (in)
- カール・デーニッツ（ドイツ語 : Karl Dönitz、1891年9月16日 - 1980年12月24日）は、ドイツの海軍軍人、政治家。アドルフ・ヒトラーの後継者として第三帝国最後の政府を率いた。海軍軍人としての最終階級は元帥（大提督）。 第二次世界大戦開戦時には、潜水艦隊司令長官として、エーリヒ・レーダー、オットー・シュニーヴィントに次ぐ事実上のドイツ海軍ナンバー3の地位にあった。無線誘導による群狼作戦を立案し、エルヴィン・ロンメルと並んで、イギリスの首相ウィンストン・チャーチルを最も苦しめたドイツの軍人の一人として知られている。総統アドルフ・ヒトラーの自殺後にはそのに基づき大統領に就任し、連合国への無条件降伏を行った。 (ja)
- 카를 되니츠(독일어: Karl Dönitz, 1891년 12월 31일 ~ 1980년 12월 30일)는 제1차 세계 대전과 제2차 세계 대전에 참전한 독일 해군 제독으로, 제2차 세계 대전 당시 독일 잠수정지휘관, 잠수정지도자, 해군최고지휘관 및 히틀러 사후 국가대통령을 지냈다. 국가대통령 재임기간은 1945년 4월 30일 ~ 5월 31일이다. (ko)
- Karl Dönitz (Grünau, 16 september 1891 – Aumühle, 24 december 1980) was een Duits marineofficier en veroordeelde oorlogsmisdadiger. Tijdens de Tweede Wereldoorlog was hij bevelhebber van de U-boten en later opperbevelhebber van de hele Duitse marine. Helemaal op het einde van de oorlog was hij korte tijd als opvolger van Hitler staatshoofd van nazi-Duitsland. (nl)
- Карл Дёниц (нем. Karl Dönitz ['karl ˈdøːnɪts] ; 16 сентября 1891, Берлин, Германская империя — 24 декабря 1980, Аумюле, ФРГ) — немецкий военный и государственный деятель, гроссадмирал (1943). Командующий подводным флотом (1939—1943), главнокомандующий военно-морским флотом нацистской Германии (1943—1945), глава государства и главнокомандующий вооружёнными силами нацистской Германии с 30 апреля по 23 мая 1945 года. (ru)
- 卡爾·鄧尼茨（德語：Karl Dönitz，德语：[ˈkaɐ̯l ˈdøːnɪts] （），1891年9月16日－1980年12月24日）是第二次世界大战期间德國海軍的重要领导人，军衔为纳粹德国海军元帥、先後在第二次世界大戰中擔任纳粹德国海軍潜艇艦隊總司令、纳粹德国海軍總司令，以及在希特勒自杀后继任國家總統而成为第三帝国末代總統。 鄧尼茨於第一次世界大戰中就擔任潛艇艦長，而後在兩場大戰的戰間期中建設與訓練海軍潛艇部隊，更以自己的經驗加以改良，搭配戰略規劃、通訊與協調攻擊衍生出潛艇戰術《狼群戰術》，在橫亙大戰全期的大西洋海戰中指揮潛艇艦隊，擊沉盟國船艦約3,000艘，然而德國戰爭海軍的潛艇部隊也付出慘重代價，1170艘服役的潛艇中有783艘被盟軍擊沉，總人數約30萬的潛艦部隊中，戰死比率約68%。與海軍水面艦隊表現不佳的情況相對的是潛艇的活躍，因此在注重前者的海軍總司令埃里希·雷德爾元帅請辭後，希特勒任命鄧尼茨繼任其職。由於長久共事所取得的信任以及戰爭末期納粹領導階層的背叛，希特勒在遺囑中任命鄧尼茨元帅為其繼承人，身兼總統與德意志國防軍最高統帥，鄧尼茨將政府駐地選在弗倫斯堡的，擔任其職位約20多天，指示德軍陸續向同盟國投降。戰後於紐倫堡審判判決10年有期徒刑，於1956年釋放。 (zh)
- كارل دونيتز؛ (بالألمانية: Karl Dönitz) (16 سبتمبر 1891 -24 ديسمبر 1980)، أميرال ألماني خلال الحقبة النازية، خلف لفترة وجيزة أدولف هتلر كرئيس للدولة الألمانية في عام 1945. لعب دورًا رئيسيًا في في الحرب العالمية الثانية. أُدين بارتكاب جرائم حرب في محاكمات نورمبرغ عام 1946. (ar)
- Karl Dönitz (16 de setembre de 1891 - 24 de desembre de 1980) va ser un militar alemany. Tot i no ser membre del partit Nazi, va arribar a ser Gran Almirall (Großadmiral) i va exercir de Comandant en Cap dels Submarins (Oberbefehlshaber der Unterseeboote), i més tard, Comandant en Cap de la Marina de Guerra Alemanya (Oberbefehlshaber der Kriegsmarine). Va comandar la flota de submarins U-Boot que va intentar aïllar la Gran Bretanya durant la Segona Guerra Mundial. (ca)
- Karl Dönitz (16. září 1891 , dnes součást Berlína – 24. prosince 1980 u Hamburku) byl vrcholný vojenský představitel nacistického Německa, velkoadmirál, budovatel a vrchní velitel německého ponorkového loďstva (1939–1945), vrchní velitel německého válečného námořnictva (1943–1945) a krátce také poslední říšský prezident (po Hitlerově sebevraždě). Dönitz byl historicky první hlavou státu odsouzenou mezinárodním tribunálem, a jedinou takovou až do roku 2012, kdy byl odsouzen prezident Libérie Charles Taylor. (cs)
- Karl Dönitz (* 16. September 1891 in Grünau bei Berlin; † 24. Dezember 1980 in Aumühle) war ein deutscher Marineoffizier, ab Januar 1943 im Rang eines Großadmirals. Er war einer der 24 Angeklagten im Nürnberger Prozess gegen die Hauptkriegsverbrecher. Er wurde wegen Führens von Angriffskriegen und Kriegsverbrechen schuldig gesprochen und am 1. Oktober 1946 zu zehn Jahren Haft verurteilt, die er bis zum 1. Oktober 1956 vollständig verbüßte. (de)
- Ο Καρλ Ντένιτς (Karl Dönitz, 16 Σεπτεμβρίου 1891 - 24 Δεκεμβρίου 1980 ή πριν την ημερομηνία αυτή, σύμφωνα με τουλάχιστον μία πηγή) ήταν Γερμανός ναύαρχος. Από το 1936 ήταν ο διοικητής του στόλου των υποβρυχίων της Ναζιστικής Γερμανίας κατά τον Β΄ Παγκόσμιο Πόλεμο και, από τον Ιανουάριο του 1943, μετά την παραίτηση του αρχιναυάρχου Έριχ Ραίντερ, αρχηγός του πολεμικού ναυτικού. (el)
- Karl DÖNITZ (naskiĝis la 16-an de septembro 1891 en apud Berlino, Germanio, mortis la 22-an de decembro 1980 en Germanio) estis germana maroficiro, kreinto de la germana submarŝipa floto dum la dua mondmilito, kelkajn tagojn ŝtatestro post morto de Adolf Hitler. Dum la dua mondmilito, en januaro de 1943, oni nomumis - anstataŭ admiralo Erich Raeder - Dönitz al ĉefkomandanto de la germana mararmeo. Li akiris konfidon de Hitler per sia fideleco kaj kapableco. La Nurenberga proceso en 1946 juĝis lin je 10-jara prizono. Li liberiĝis en 1956 kaj ricevis ŝtatan pension. Lia memorverko aperis en 1958. (eo)
- Karl Dönitz (pronunciado /karl ˈdøːnɪts/) (Grünau, 16 de septiembre de 1891-Aumühle, 24 de diciembre de 1980) fue un marino alemán que participó en la Primera y en la Segunda Guerra Mundial. Comandó la Kriegsmarine de la Alemania nazi desde el 30 de enero de 1943 hasta el final de la guerra, con el rango de Großadmiral. En su testamento Adolf Hitler lo nombró su sucesor como Reichspräsident, cargo que desempeñó desde el 1 de mayo de 1945 hasta el 23 de mayo de 1945, cuando fue detenido por orden de la Comisión Aliada de Control. (es)
- Karl Dönitz (sometimes spelled Doenitz; German: [ˈdøːnɪts]; 16 September 1891 – 24 December 1980) was a German admiral who briefly succeeded Adolf Hitler as head of state in May 1945, holding the position until the dissolution of the Flensburg Government following Germany's unconditional surrender to the Allies days later. As Supreme Commander of the Navy beginning in 1943, he played a major role in the naval history of World War II. (en)
- Karl Dönitz (prononcé, en allemand, [ˈdøː.nɪts] ), né le 16 septembre 1891 à Berlin-Grünau, mort le 24 décembre 1980 à Aumühle, Schleswig-Holstein, est un Großadmiral et homme d'État allemand, qu'Adolf Hitler désigna par testament comme son successeur à la tête du Troisième Reich. Après la guerre, il est condamné lors du procès de Nuremberg pour crimes de guerre et est emprisonné dix ans pour sa participation à la guerre sous-marine illimitée menée par l'Allemagne. (fr)
- Karl Dönitz (Grünau, 16 settembre 1891 – Aumühle, 24 dicembre 1980) è stato un ammiraglio e politico tedesco, che fu Reichspräsident dal 30 aprile al 23 maggio 1945, a seguito del suicidio di Adolf Hitler. (it)
- Karl Dönitz (ur. 16 września 1891 w Grünau, zm. 24 grudnia 1980 w Aumühle) – niemiecki Grossadmiral, pierwotnie dowódca broni podwodnej III Rzeszy w latach 1935–1943, w latach 1943–1945 naczelny dowódca Kriegsmarine, a ostatecznie ostatni naczelny dowódca Wehrmachtu i prezydent Rzeszy. Podczas I wojny światowej Dönitz był dowódcą niemieckiego okrętu podwodnego . W 1935 roku opracował taktykę grup skoordynowanego ataku, mających być taktycznym sposobem ataku na alianckie konwoje atlantyckie. (pl)
- Karl Dönitz (Berlim, 16 de setembro de 1891 — Aumühle, 24 de dezembro de 1980) foi um militar e político alemão, comandante da Kriegsmarine, a marinha alemã, membro do partido nazi e presidente do seu país durante 23 dias após a morte de Adolf Hitler, conhecido principalmente por ter assinado a rendição incondicional da Alemanha Nazista na Segunda Guerra Mundial. (pt)
- Karl Dönitz, född 16 september 1891 i Grünau utanför Berlin, död 24 december 1980 i Aumühle nära Hamburg, var en tysk sjömilitär. Han var chef för tyska ubåtsvapnet 1935–1943 och blev storamiral den 30 januari 1943, då han efterträdde Erich Raeder som befälhavare för den tyska flottan. Dönitz var Nazitysklands rikspresident från den 30 april till den 23 maj 1945 och därmed Tredje rikets sista statsöverhuvud. Han erhöll Riddarkorset av Järnkorset med eklöv 1943. Han blev som tysk marinkapten riddare av svenska Svärdsorden av första klassen 1930 som erkänsla för sin insats att överföra drottning Victorias stoft till Sverige.Efter andra världskriget ställdes Dönitz inför rätta inför den Internationella militärtribunalen i Nürnberg och dömdes till 10 års fängelse för brott mot freden och krigs (sv)
- Карл Деніц (нім. Karl Dönitz; нар. 16 вересня 1891, Грюнау (Берлін) — пом. 24 грудня 1980, Аумюле) — німецький державний та військовий діяч часів Третього Рейху. Грос-адмірал (1943), головнокомандувач Крігсмаріне в ході Другої світової війни. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1943). Адмірал Деніц стояв у витоках створення підводного флоту Німеччини, який очолював з 1935 по 1943 роки, командував усіма німецькими військово-морськими силами в останні роки Другої світової війни (1943–1945). Один з найвидатніших новаторів в області ведення підводної війни, Деніц винайшов революційні методи дії підводних човнів, які з часом застосовувалися багатьма країнами світу. (uk)
|
(2).jpg?width=300)
(2).jpg?width=300){kind=link}
(2).jpg){kind=link}
