| dbo:abstract
|
- يوحنا الثاني كومنينوس، إمبراطور بيزنطي وُلد في سبتمبر 1087م ومات في سنة 1143م واعتلى عرش الإمبراطورية في الفترة الممتدة من 1118م إلى 1143م. وكان الابن الأكبر لأليكسيوس الأول كومنينوس. حاولت أخته الأكبر آنّا كومنينا الاستيلاء على العرش مع زوجها «نيكيبوروس» بعد وفاة والدهما الإمبراطور أليكسيوس الأول كومنينوس، إلا أن المؤامرة انكشفت ونُفيت أخته في دير عاشت فيه حتى وفاتها عام 1153م. كرّس يوحنا الثاني كومنينوس جهود الإمبراطورية البيزنطية للتعافي من هزيمتها في معركة ملاذكرد ضد الأتراك السلاجقة، وحقق العديد من الإنجازات العسكرية ضد السلاجقة وفي البلقان، ورسّخ السلطة البيزنطية في الإمارات الصليبية الناشئة مثل كونتية الرها وإمارة أنطاكية ونجح في استعادة بعضاً من سمعة الإمبراطورية البيزنطية. اختار ابنه مانويل لخلافته وفقاً لنبوءة تدّعي بأن خليفته يجب أن يبدأ اسمه بحرف الميم. (ar)
- Joan II Comnè (grec: Ίωάννης Κομνηνός, Ioannis Komninós; 13 de setembre del 1087 – 8 d'abril del 1143) fou emperador romà d'Orient entre el 1118 i el 1143. Conegut igualment com a «Joan el Bell» o «Joan el Bo» (Καλοϊωάννης, Kaloioannis), era el primer fill mascle de l'emperador Aleix I Comnè i Irene Ducas, així com el segon emperador de la restauració de l'Imperi sota la dinastia Comnè. Joan era un monarca pietós, dedicat i decidit a revertir el declivi que havia patit el seu imperi des de la batalla de Manazkert, mig segle abans. Durant seu regnat es van produir nombroses guerres amb: armenis, seljúcides, petxenegs, búlgars, venecians, hongaresos, la majoria dedicades a conservar les fronteres de l'imperi. Va voler recuperar territoris sirians, però va entrar en conflicte amb les aspiracions dels nous estats croats; decidit a ampliar la reconquesta de Terra Santa, assumint el paper de representant de la cristiandat, es va posar al capdavant de l'empresa, però malgrat el gran vigor amb què va emprendre la campanya va acabar decebut per les evasives i manca de suport dels altres caps croats. Va adquirir fama per la seva pietat i rectitud moral, unes qualitats rares de trobar en un monarca de la seva època. Va morir a causa d'un accident de cavall. (ca)
- Jan II. Komnenos (řecky Ioannes Komnenos; 13. září 1087 – 8. dubna 1143) byl byzantský císař v letech 1118 až 1143, který panoval v období tzv. komnenovské renesance byzantské říše. Narodil se jako nejstarší syn císaře Alexia I. Komnena a Ireny Dukainy. Jan byl velice zbožný a energický muž, odhodlaný odčinit pohromu, již říše utrpěla o půlstoletí dříve po bitvě u Mantzikertu. V průběhu své pětadvacetileté vlády uzavřel spojenectví se Svatou říší římskou na západě, přesvědčivě zvítězil nad Pečeněgy na Balkáně a osobně vedl řadu vojenských výprav do Malé Asie proti seldžuckým Turkům. Janova tažení zcela zásadně změnila dosavadní rovnováhu sil a přinutila Turky k přechodu do defenzívy. Mnoho dřívějších byzantských měst a pevností v Anatolii bylo získáno zpět. Na jihu byly byzantské hranice posunuty z údolí řeky Maiandros na západě až do Kilíkie na východě. Ve snaze prosadit se jako nejmocnější panovník křesťanského světa se Jan vypravil do Sýrie v čele mohutného vojska tvořeného Byzantinci a křižáky. Navzdory velkému úsilí, s nímž vedl kampaň, byla Janova důvěra zklamána věrolomností jeho křižáckých spojenců, kteří ho nepodpořili v boji proti společným muslimským nepřátelům. Latinský historik Vilém z Tyru, jenž patřil mezi velké obdivovatele císaře, popsal Jana jako podsaditého a neobvykle nevzhledného člověka, jehož oči, vlasy i pleť byly velmi snědé, což mu vyneslo přezdívku „Maur“. I přes svůj fyzický vzhled obdržel Jan přízvisko Kaloioannes (řecky „Krásný Jan“ nebo „Sličný Jan“), jež nepoukazovalo na krásu jeho těla, nýbrž na vznešenost jeho ducha. Oba jeho rodiče byli i na tehdejší poměry mimořádně zbožní lidé, v čemž je Jan dokonce ještě převyšoval. Konverzace na císařském dvoře se omezovala pouze na vážné záležitosti. Taktéž pokrmy předkládané na císařské tabuli byly velmi skromné, čímž císař svým dvořanům a šlechtě vytýkal jejich nádherymilovnost a nezměrný přepych. Přes svoji vážnou a asketickou povahu byl Jan mezi svými poddanými velice oblíbený, neboť jeho zásadovost a mravní bezúhonnost byly nepředstírané. Jan byl proslulý svojí hlubokou zbožností a pozoruhodně mírnou a spravedlivou vládou. V době, kdy krutost byla považována za běžnou vlastnost, patřil mezi výjimečně shovívavé vládce. Podle historika Nikety Choniata neodsoudil jediného člověka k trestu smrti. Někdy byl proto nazýván byzantským Marcem Aureliem. Jan byl navíc podobně jako jeho otec rovněž výtečným vojákem a vynikajícím příkladem odvážného a vytrvalého muže, který si uložil za povinnost dobýt zpět všechna někdejší území říše obsazená Seldžuky. (cs)
- Ο Ιωάννης Β΄ Κομνηνός ή Ιωάννης ο Καλός ή Καλοϊωάννης (13 Σεπτεμβρίου 1087 - 8 Απριλίου 1143) ήταν Αυτοκράτορας του Βυζαντίου (1118 - 1143) από τη Δυναστεία των Κομνηνών. Ήταν το τρίτο παιδί και ο πρώτος γιος (και διάδοχος) του Αλέξιου Α΄ Κομνηνού και της συζύγου του Ειρήνης Δούκαινας. Ήταν ο δεύτερος και κορυφαίος Αυτοκράτορας από την Δυναστεία των Κομνηνών. Στάθηκε αρκετά ευσεβής και αφοσιωμένος Αυτοκράτορας· ο βασικός του στόχος ήταν να αποκαταστήσει τη ζημιά, που είχε προκαλέσει πριν από μισό αιώνα στην Αυτοκρατορία η ήττα στη Μάχη του Μαντζικέρτ. Τα 25 χρόνια που κυβέρνησε έκανε συμμαχίες με τη Γερμανία για να ασφαλίσει τα δυτικά σύνορα, ενώ στα Βαλκάνια ηττήθηκαν οι Πετσενέγοι, οι Ούγγροι και οι Σέρβοι. Ο ίδιος ηγήθηκε σε πολλές εκστρατείες εναντίον των Σελτζούκων στην Μικρά Ασία. Με τις εκστρατείες του αποκατέστησε σε μεγάλο βαθμό την εξουσία των Βυζαντινών στην Ανατολή: στα νοτιοανατολικά είχε επεκταθεί από την Μαγνησία του Μαιάνδρου μέχρι την Κιλικία και την Ταρσό. Στις προσπάθειες του να αποκαταστήσει την αυτοκρατορική εξουσία έκανε εκστρατείες σαν αρχηγός στις ενωμένες δυνάμεις των Βυζαντινών και των Σταυροφόρων· απέτυχε ωστόσο, επειδή οι υπόλοιποι Σταυροφόροι ήταν απρόθυμοι να πολεμήσουν. Κατά τη διάρκεια της βασιλείας του η Αυτοκρατορία ανέκαμψε δημογραφικά με πληθυσμό 10 εκατομμύρια ανθρώπους. (el)
- Johano la 2-a Komneno (n. la 13-an de septembro 1087 - m. la 8-an de aprilo 1143) estis imperiestro de la Bizanca Imperio, filo kaj sukcedinto de Aleksio la 1-a. Johano intervenis en Balkanio subpremante la restaĵojn de la peĉenegoj (1122), kaj ankaŭ intervenis en Hungario kaj Serbio. Malpli da sukcesoj li havis dum interveno en la bataloj inter pisanoj kaj ĝenovanoj, sen atingi nenies helpon por mildigi la regadon de la venecianoj sur la bizanca komercado. En Oriento li sukcesis altrudi sian aŭtoritaton en la Antioĥa princlando, kaj en la strategiaj graflandoj Edessa kaj Tripolo. Li planis la avancon al Palestino kiam estis morte vundita en ĉasakcidento. Energia homo, kvankam fleksebla, dotita je humanitaraj sentoj, estis konsiderata de liaj konatoj kiel la plej bona membro de la komnena dinastio. (eo)
- Johannes II. Komnenos (mittelgriechisch Ἰωάννης Βʹ Κομνηνός, * 13. September 1087 in Konstantinopel; † 8. April 1143 im Taurusgebirge) war von 1118 bis 1143 byzantinischer Kaiser. (de)
- Joan II.a Komneno (grezieraz: Ίωάννης Β΄ Κομνηνός, Iōannēs II Komnēnos; Konstantinopla, 1087 irailaren 13a - Zilizia, 1143ko apirilaren 8a) Bizantziar Inperioko enperadorea izan zen 1118-1143 bitartean. Gizon bizia baina, aldi berean, malgutasun handikoa eta sentimendu humanitarioz betea, haren garaikideek Komnenotarren handiena goitizena ezarri zioten. (eu)
- John II Komnenos or Comnenus (Greek: Ἱωάννης ὁ Κομνηνός, romanized: Iōannēs ho Komnēnos; 13 September 1087 – 8 April 1143) was Byzantine emperor from 1118 to 1143. Also known as "John the Beautiful" or "John the Good" (Kaloïōannēs), he was the eldest son of Emperor Alexios I Komnenos and Irene Doukaina and the second emperor to rule during the Komnenian restoration of the Byzantine Empire. As he was born to a reigning emperor, he had the status of a porphyrogennetos. John was a pious and dedicated monarch who was determined to undo the damage his empire had suffered following the Battle of Manzikert, half a century earlier. John has been assessed as the greatest of the Komnenian emperors. In the course of the quarter-century of his reign, John made alliances with the Holy Roman Empire in the west, decisively defeated the Pechenegs, Hungarians and Serbs in the Balkans, and personally led numerous campaigns against the Turks in Asia Minor. John's campaigns fundamentally changed the balance of power in the east, forcing the Turks onto the defensive and restoring to the Byzantines many towns, fortresses and cities across the Anatolian peninsula. In the southeast, John extended Byzantine control from the Maeander in the west all the way to Cilicia and Tarsus in the east. In an effort to demonstrate the Byzantine ideal of the emperor's role as the leader of the Christian world, John marched into Muslim Syria at the head of the combined forces of Byzantium and the Crusader states; yet despite the great vigour with which he pressed the campaign, John's hopes were disappointed by the evasiveness of his Crusader allies and their reluctance to fight alongside his forces. Under John, the empire's population recovered to about 10 million people. The quarter-century of John II's reign is less well recorded by contemporary or near-contemporary writers than the reigns of either his father, Alexios I, or his son, Manuel I. In particular little is known of the history of John's domestic rule or policies. (en)
- Juan II Comneno, (Griego: Ίωάννης Βʹ Κομνηνός, Iōannēs II Komnēnos, 13 de septiembre de 1087-8 de abril de 1143), fue emperador bizantino entre 1118 y 1143. También conocido como "Juan el Hermoso" o "Juan el Bueno" (Kaloïōannēs), fue el hijo mayor y sucesor de Alejo I Comneno y de Irene Ducas, y el segundo emperador del periodo conocido como la Restauración Comneno. Juan II fue un monarca pío y dedicado que estaba determinado a deshacer el daño que el Imperio había sufrido desde la Batalla de Manzikert, medio siglo antes. En el curso de sus veinticinco años de reinado, Juan se alió con el Sacro Imperio Romano en el oeste, e intervino en los Balcanes aplastando a los restos de los pechenegos (1122), hasta el punto de que dejaron de ser un pueblo independiente. Muchos de ellos, cautivos en el conflicto, se establecieron como soldados-granjeros dentro de las fronteras bizantinas. También derrotó a Hungría y Serbia. Dirigió personalmente numerosas campañas contra los Turcos selyucidas en Asia Menor. Sus campañas cambiaron de manera decisiva el equilibrio de poderes en el este, obligando a los turcos a pasar a la defensiva y recuperando numerosas ciudades y fortalezas para el Imperio, a lo largo de toda la península. En el sudeste, Juan extendió el control bizantino desde el Meandro hasta Cilicia y Tarso. En Oriente logró imponer su autoridad sobre el Principado de Antioquía, y sobre los estratégicos condados de Edesa y Trípoli. Con la idea de demostrar el ideal bizantino del papel del emperador como líder de la Cristiandad, Juan se dirigió a la Siria musulmana a la cabeza de las fuerzas combinadas del Imperio y de los Estados Cruzados. A pesar del gran vigor personal con el que impulsó la campaña, sus esperanzas quedaron en nada ante las evasivas de sus aliados cruzados y su poca disposición para luchar junto a sus fuerzas en el asedio de Shaizar. Menos éxito tuvo en su intervención en las luchas entre pisanos y genoveses, sin lograr ayuda de ninguno para aliviar el dominio veneciano del comercio bizantino. Planeaba un nuevo avance hacia Siria y Palestina cuando fue herido mortalmente en un accidente de caza. Hombre enérgico, aunque flexible, dotado de humanitarios sentimientos, fue considerado por sus contemporáneos como el mejor de la dinastía Comneno. Durante su reinado la población del Imperio se recuperó hasta aproximadamente 10 millones de habitantes. Desafortunadamente, el reinado de Juan es menos conocido que el de su padre Alejo I, o su hijo, Manuel I, por la existencia de menos fuentes contemporáneas o cercanas en el tiempo. En particular se conoce poco sobre su gestión y políticas internas. (es)
- Jean II Comnène (grec ancien : Ιωάννης Βʹ Κομνηνός / Iôánnês II Komnênós), né le 13 septembre 1087 et mort le 8 avril 1143 en Cilicie, est un empereur byzantin qui règne du 15 août 1118 au 5 avril 1143. Il est surnommé Kalojannis ou Calojanni, soit « Jean le Beau », beau intérieurement, d'une bonne âme (Kalos signifiant « beau », Jannis, « Jean »). Les chroniques de l'époque le décrivent de teint sombre, avec des traits plutôt ingrats et des cheveux noirs qui lui valent le surnom de Maurus. Son règne, avec celui de son fils Manuel, correspond à la dernière période d'expansion de l'Empire byzantin. Poursuivant l'œuvre de son père Alexis Ier Comnène, il lutte activement contre les Seldjoukides en Asie mineure, écrase définitivement les Petchénègues et pacifie les Balkans. Toutefois, les résultats de Jean II demeurent inconstants et mitigés (à Antioche, par exemple, et face à Venise), et expliquent que le bilan de son règne soit regardé, indépendamment de la personnalité de l'empereur, avec circonspection par les historiens. Ce phénomène est probablement accentué par le fait que son règne s'articule entre ceux, plus denses et plus dramatiques, d'Alexis Ier et de Manuel Ier, dont les personnalités semblent plus complexes que la sienne. (fr)
- Ioannes II Komnenos atau Comnenus (bahasa Yunani: Ιωάννης Β΄ Κομνηνός, Iōannēs II Komnēnos) (13 September 1087 – 8 April 1143) adalah seorang kaisar Bizantium dari tahun 1118 sampai tahun 1143. Ia adalah anak tertua dari kaisar Alexios I Komnenos dan . (in)
- Giovanni II Comneno (in greco Ίωάννης Β΄ Κομνηνός, Iōannēs II Komnēnos; Costantinopoli, 13 settembre 1087 – Cilicia, 8 aprile 1143) è stato un imperatore bizantino, basileus dei Romei dal 15 agosto 1118 al 5 aprile del 1143. Conosciuto anche come Kaloioannis (Καλοϊωάννης) o Caloianni, ossia Giovanni il bello/buono. Le cronache del tempo lo descrivono scuro di carnagione, dai lineamenti non belli e con i capelli neri, caratteristiche che gli valsero il soprannome di Moro. (it)
- ヨハネス2世コムネノス（ギリシア語：Ιωάννης Β' Κομνηνός （Iōannēs II Komnēnos）、1087年9月13日 - 1143年4月8日）は、東ローマ帝国コムネノス王朝の第2代皇帝（在位：1118年 - 1143年）。同王朝初代皇帝アレクシオス1世コムネノスの子。「カロヨハネス」と讃えられた。中世ギリシア語形では「ヨアニス2世コムニノス」。 (ja)
- Johannes II Komnenos (Grieks: Ίωάννης Β΄ Κομνηνός, Iōannēs II Komnēnos) (Constantinopel, 13 september 1087 – in de Taurus 8 april 1143) was Byzantijns keizer van 1118 tot aan zijn dood.Johannes zette de restauratiepolitiek van zijn vader, Alexios I Komnenos, op voortreffelijke wijze voort. Door het voorbeeld van zijn integer optreden en zijn vroomheid bereikte hij een duidelijke verbetering in het gedrag van zijn onderdanen. Beschrijvingen van hem getuigen er van dat hij een grote zelfbeheersing had en een excellente strateeg en generaal was. Hij wordt soms de Byzantijnse Marcus Aurelius genoemd. (nl)
- 요아니스 2세 콤니노스(그리스어: Ιωάννης Β΄ Κομνηνός, 1087년 9월 13일 – 1143년 4월 8일)는 동로마 제국의 황제(재위 : 1118년 – 1143년)이다. 아버지 알렉시오스 1세 콤니노스의 뒤를 이어 제국의 방위를 안정시키고 영토를 지키기 위해 평생 노력했는데 발칸반도에서 페체네그인을 완전히 물리치고 소아시아와 중동에서도 이슬람 세력에 맞서 제국의 영토를 넓히는데 크게 일조하였으며 십자군 국가들에 대한 제국의 영향력을 확대하였다. 신앙심이 깊고 경건한 군주로 칼로야니스 (아름다운 요아니스)라는 별칭도 얻었는데 이는 실제로 그의 외모가 아름답다기보다는 그의 마음씨가 아름다웠다는 것을 의미한다. (ko)
- Jan II Komnen (gr. Ιωάννης Β΄ Κομνηνός, Iōannēs II Komnēnos; ur. 13 września 1087, zm. 8 kwietnia 1143), cesarz bizantyjski od 15 sierpnia 1118. Syn Aleksego I i Ireny Dukas. Był trzecim cesarzem bizantyjskim z dynastii Komnenów po Izaaku I (1057–1059) i ojcu Aleksym I (1081–1118). Jego celem było przywrócenie potęgi Cesarstwa, a także jego terytoriów sprzed klęski w bitwie pod Manzikertem (1071). Jest też znany jako Kaloïōannēs (Jan Piękny). (pl)
- Иоа́нн II Комни́н (греч. Ίωάννης Β΄ Κομνηνός; 13 сентября 1087 — 8 апреля 1143) — византийский император в 1118—1143 годах. Также известный как «Хороший» или «Прекрасный», Иоанн был старшим сыном императора Алексея I и Ирины Дукини и вторым императором из династии Комнинов. Иоанн был набожным и преданным правителем, который был решительно настроен восстановить империю после поражений, последовавших за битвой при Манцикерте. Иоанн считается величайшим императором из династии Комнинов. В период своего правления он заключил альянс со Священной Римской Империей на западе и одержал решительные победы над печенегами, венграми и сербами на Балканах, лично руководя кампаниями против тюрков в Малой Азии. Военные кампании Иоанна радикально изменили соотношение сил на востоке, вынудив тюрков занять оборонительные позиции и вернув многие города и крепости на Анатолийском полуострове под власть Византии. На юго-востоке Иоанн расширил византийские владения от Мендереса на юге вплоть до Киликии и Тарсуса на востоке. В соответствии с византийским идеалом правителя как лидера христианского мира, Иоанн возглавил совместный с крестоносцами поход в мусульманскую Сирию. Несмотря на проявленную в походе энергию, Иоанн был разочарован уклончивостью своих союзников и их нежеланием сражаться вместе с его войсками. Во время правления Иоанна население империи достигло порядка 10 миллионов человек. Четвертьвековое правление Иоанна отражено в трудах его современников хуже, чем правления его отца Алексея I или сына Мануила. В частности, мало известно об истории внутренней политики Иоанна. (ru)
- João II Comneno (em grego: Ίωάννης Β΄ Κομνηνός, transl.: Iōannēs II Komnēnos) (13 de setembro de 1087 — Constantinopla, 8 de abril de 1143) foi um imperador bizantino, filho e sucessor de Aleixo I Comneno e de Irene Ducas. Reinou entre 1118 e 1143. Em 1122 interveio nos Balcãs, onde esmagou o que restava dos pechenegues. Combateu também com sucesso na Hungria e na Sérvia, mas teve pouco sucesso na sua intervenção nas lutas entre as repúblicas de Pisa e de Génova, não conseguindo o apoio de nenhuma delas para diminuir o domínio veneziano sobre o comércio bizantino. A oriente logrou impor a sua autoridade sobre o Principado de Antioquia e sobre os estratégicos condados de Edessa e de Trípoli. Planeava avançar sobre a Palestina quando foi mortalmente ferido num acidente de caça nos Montes Tauro, na Cilícia. Homem enérgico, mas flexível, dotado de sentimentos humanitários, foi considerado pelos seus contemporâneos o melhor imperador da dinastia Comneno. (pt)
- Johannes II Komnenos, född 13 september 1087, död 8 april 1143, var bysantinsk kejsare 1118–1143. Johannes II Kommenos var son till Alexios I Komnenos, och Irene Dukas. Han lät i samråd med sin döende far oväntat kröna sig och förekom på så sätt släktens försök att uppsätta Johannes syster Anna Komnena och hennes man på tronen. Johannes, kallades "Kalo-Johannes" (Johannes den ädle) uppskattades av undersåtar och utlänningar för duglighet, allvar och karaktärsfasthet. Johannes fortsatte sin fars strävan att expandera på sina grannstaters bekostnad och lyckades att erövra ytterligare områden av turkarna i Anatolien, och han lyckades genom militära framgångar behålla de bysantinska territorierna i större delen av Balkan. Ett troget stöd hade han i sin barndomsvän, den statskloke turken Axuk. Mot normannernas kung Roger II av Sicilien sökte han stöd genom förhandlingar med den tyske kejsaren. (sv)
- Іоанн II Комнін (грец. Ἰωάννης Β' Κομνηνός, * 13 вересня 1087 — † 8 квітня 1143) — імператор Візантії з 1118 по 1143 рік. Син імператора Візантії Олексія Комніна і Ірини Дукени. Був одружений з угорською принцесою Іриною, дочкою Ласло I Святого. Відомий з прізвиськом Колоноанн — красивий Іоанн, хоч його зовнішність була малопривабливою, а через дуже темне волосся і обличчя його прозвали Мавром. Початок правління дещо затьмарений інтригами його сестри — Анни Комніни, яка хотіла трона для свого чоловіка. Іоанн відносно легко викриває ці інтриги та роздає нагороди вірним соратникам. Іоанн II Комнін веде активну експансіоністську політику, старається відновити імперію територіально, якою вона була до поразки під Манцикертом у 1071 році. Відвоював у турків в 1133–1135 роках частину візантійських територій, завойованих ними раніше (ними були захоплені Лаодіка і Созополь). У 1142 Іоанн Комнін мав намір знову йти війною на Антіохію з метою отримання реального контролю над антіохійським князівством, але смерть не дозволила йому реалізувати цей план). Одержав ряд перемог над печенігами (1122), сербами (близько 1124) і угорцями (1129), що забезпечило йому мир у європейській частині імперії. Його спроби підкорити під вплив Візантії — Кілікію (1137), Держави хрестоносців (також у 1137 році) сильно покращили відношення до Візантії як імперії. У конфлікті з Венецією Іоанн II програв через слабкість візантійського флоту. 1122 року у відповідь на позбавлення венеціанських торговців низки привілеїв, венеціанський флот почав військові дії проти острівних і прибережних територій Візантії. У 1126 Іоанн Комнін був змушений відновити ці торговельні привілеї венеціанців. Це також було однією з причин проведеної при Івані Комніні реформи флоту. Під час полювання на диких кабанів у горах Тавра був поранений отруєною стрілою і помер від зараження, проте встиг призначити наступника — свого четвертого сина Мануїла I імператором Візантії. Його старші сини Олексій та Андронік уже померли, а Ісаака він просто обійшов при призначенні наступника. (uk)
- 约翰二世（希腊语：Ιωάννης Β' Κομνηνός，1087年9月13日－1143年4月8日）是1118年至1143年在位的拜占庭皇帝。他也被称作「美男子」或「好人约翰」。他是阿莱克修斯一世皇帝与皇后伊琳娜·杜卡伊娜的长子并且是拜占庭帝國科穆宁王朝中兴时期的第二位皇帝。约翰二世是一位虔诚而又极富恻隐之心的君主，他决心抚平半个世纪前曼齐克特战役给帝国留下的创伤。 约翰二世还被认为是科穆宁王朝最伟大的皇帝。在他25年的统治生涯中，他与西方的神圣罗马帝国締结同盟，又在巴尔干击败切佩涅格人、匈牙利人和塞尔维亚人。并且亲自指挥庞大攻势来对抗小亚细亚的突厥人。约翰的行动扭转东线战略平衡，而且光复大量位于小亚细亚为突厥人所侵占的拜占庭帝國城市和堡垒。在东南方，他又设法控制从门德雷斯河以西至奇里乞亚和塔尔苏斯的所有道路。这有力展示拜占庭皇帝在基督教世界中的领导者地位。约翰二世还成为拜占庭帝國与十字军联军的领导者，并挺进为穆斯林占据的叙利亚地区。尽管约翰为宣传耗费巨大的精力，他的希望还是落空。十字军盟友的推诿，并且他们不愿和他的军队奋战在一起，这种模棱两可的同盟关系，使得约翰倍感失望。在约翰二世时期，帝国人口又重新恢复到1000万人左右。 不幸的是，相较于他的父亲阿莱克修斯一世或是他的儿子曼努埃尔一世，他在他的年代或是接近他年代的作家笔下，声誉不是很好。并且，由于约翰对威尼斯外交上的被迫妥协，他常被现代观点诟病，尤其是人们对约翰对本国施政的历史知之甚少。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Johannes II. Komnenos (mittelgriechisch Ἰωάννης Βʹ Κομνηνός, * 13. September 1087 in Konstantinopel; † 8. April 1143 im Taurusgebirge) war von 1118 bis 1143 byzantinischer Kaiser. (de)
- Joan II.a Komneno (grezieraz: Ίωάννης Β΄ Κομνηνός, Iōannēs II Komnēnos; Konstantinopla, 1087 irailaren 13a - Zilizia, 1143ko apirilaren 8a) Bizantziar Inperioko enperadorea izan zen 1118-1143 bitartean. Gizon bizia baina, aldi berean, malgutasun handikoa eta sentimendu humanitarioz betea, haren garaikideek Komnenotarren handiena goitizena ezarri zioten. (eu)
- Ioannes II Komnenos atau Comnenus (bahasa Yunani: Ιωάννης Β΄ Κομνηνός, Iōannēs II Komnēnos) (13 September 1087 – 8 April 1143) adalah seorang kaisar Bizantium dari tahun 1118 sampai tahun 1143. Ia adalah anak tertua dari kaisar Alexios I Komnenos dan . (in)
- Giovanni II Comneno (in greco Ίωάννης Β΄ Κομνηνός, Iōannēs II Komnēnos; Costantinopoli, 13 settembre 1087 – Cilicia, 8 aprile 1143) è stato un imperatore bizantino, basileus dei Romei dal 15 agosto 1118 al 5 aprile del 1143. Conosciuto anche come Kaloioannis (Καλοϊωάννης) o Caloianni, ossia Giovanni il bello/buono. Le cronache del tempo lo descrivono scuro di carnagione, dai lineamenti non belli e con i capelli neri, caratteristiche che gli valsero il soprannome di Moro. (it)
- ヨハネス2世コムネノス（ギリシア語：Ιωάννης Β' Κομνηνός （Iōannēs II Komnēnos）、1087年9月13日 - 1143年4月8日）は、東ローマ帝国コムネノス王朝の第2代皇帝（在位：1118年 - 1143年）。同王朝初代皇帝アレクシオス1世コムネノスの子。「カロヨハネス」と讃えられた。中世ギリシア語形では「ヨアニス2世コムニノス」。 (ja)
- Johannes II Komnenos (Grieks: Ίωάννης Β΄ Κομνηνός, Iōannēs II Komnēnos) (Constantinopel, 13 september 1087 – in de Taurus 8 april 1143) was Byzantijns keizer van 1118 tot aan zijn dood.Johannes zette de restauratiepolitiek van zijn vader, Alexios I Komnenos, op voortreffelijke wijze voort. Door het voorbeeld van zijn integer optreden en zijn vroomheid bereikte hij een duidelijke verbetering in het gedrag van zijn onderdanen. Beschrijvingen van hem getuigen er van dat hij een grote zelfbeheersing had en een excellente strateeg en generaal was. Hij wordt soms de Byzantijnse Marcus Aurelius genoemd. (nl)
- 요아니스 2세 콤니노스(그리스어: Ιωάννης Β΄ Κομνηνός, 1087년 9월 13일 – 1143년 4월 8일)는 동로마 제국의 황제(재위 : 1118년 – 1143년)이다. 아버지 알렉시오스 1세 콤니노스의 뒤를 이어 제국의 방위를 안정시키고 영토를 지키기 위해 평생 노력했는데 발칸반도에서 페체네그인을 완전히 물리치고 소아시아와 중동에서도 이슬람 세력에 맞서 제국의 영토를 넓히는데 크게 일조하였으며 십자군 국가들에 대한 제국의 영향력을 확대하였다. 신앙심이 깊고 경건한 군주로 칼로야니스 (아름다운 요아니스)라는 별칭도 얻었는데 이는 실제로 그의 외모가 아름답다기보다는 그의 마음씨가 아름다웠다는 것을 의미한다. (ko)
- Jan II Komnen (gr. Ιωάννης Β΄ Κομνηνός, Iōannēs II Komnēnos; ur. 13 września 1087, zm. 8 kwietnia 1143), cesarz bizantyjski od 15 sierpnia 1118. Syn Aleksego I i Ireny Dukas. Był trzecim cesarzem bizantyjskim z dynastii Komnenów po Izaaku I (1057–1059) i ojcu Aleksym I (1081–1118). Jego celem było przywrócenie potęgi Cesarstwa, a także jego terytoriów sprzed klęski w bitwie pod Manzikertem (1071). Jest też znany jako Kaloïōannēs (Jan Piękny). (pl)
- يوحنا الثاني كومنينوس، إمبراطور بيزنطي وُلد في سبتمبر 1087م ومات في سنة 1143م واعتلى عرش الإمبراطورية في الفترة الممتدة من 1118م إلى 1143م. وكان الابن الأكبر لأليكسيوس الأول كومنينوس. حاولت أخته الأكبر آنّا كومنينا الاستيلاء على العرش مع زوجها «نيكيبوروس» بعد وفاة والدهما الإمبراطور أليكسيوس الأول كومنينوس، إلا أن المؤامرة انكشفت ونُفيت أخته في دير عاشت فيه حتى وفاتها عام 1153م. (ar)
- Joan II Comnè (grec: Ίωάννης Κομνηνός, Ioannis Komninós; 13 de setembre del 1087 – 8 d'abril del 1143) fou emperador romà d'Orient entre el 1118 i el 1143. Conegut igualment com a «Joan el Bell» o «Joan el Bo» (Καλοϊωάννης, Kaloioannis), era el primer fill mascle de l'emperador Aleix I Comnè i Irene Ducas, així com el segon emperador de la restauració de l'Imperi sota la dinastia Comnè. Joan era un monarca pietós, dedicat i decidit a revertir el declivi que havia patit el seu imperi des de la batalla de Manazkert, mig segle abans. (ca)
- Jan II. Komnenos (řecky Ioannes Komnenos; 13. září 1087 – 8. dubna 1143) byl byzantský císař v letech 1118 až 1143, který panoval v období tzv. komnenovské renesance byzantské říše. Narodil se jako nejstarší syn císaře Alexia I. Komnena a Ireny Dukainy. (cs)
- Ο Ιωάννης Β΄ Κομνηνός ή Ιωάννης ο Καλός ή Καλοϊωάννης (13 Σεπτεμβρίου 1087 - 8 Απριλίου 1143) ήταν Αυτοκράτορας του Βυζαντίου (1118 - 1143) από τη Δυναστεία των Κομνηνών. Ήταν το τρίτο παιδί και ο πρώτος γιος (και διάδοχος) του Αλέξιου Α΄ Κομνηνού και της συζύγου του Ειρήνης Δούκαινας. Ήταν ο δεύτερος και κορυφαίος Αυτοκράτορας από την Δυναστεία των Κομνηνών. Στάθηκε αρκετά ευσεβής και αφοσιωμένος Αυτοκράτορας· ο βασικός του στόχος ήταν να αποκαταστήσει τη ζημιά, που είχε προκαλέσει πριν από μισό αιώνα στην Αυτοκρατορία η ήττα στη Μάχη του Μαντζικέρτ. Τα 25 χρόνια που κυβέρνησε έκανε συμμαχίες με τη Γερμανία για να ασφαλίσει τα δυτικά σύνορα, ενώ στα Βαλκάνια ηττήθηκαν οι Πετσενέγοι, οι Ούγγροι και οι Σέρβοι. Ο ίδιος ηγήθηκε σε πολλές εκστρατείες εναντίον των Σελτζούκων στην Μικρά Ασία. (el)
- Johano la 2-a Komneno (n. la 13-an de septembro 1087 - m. la 8-an de aprilo 1143) estis imperiestro de la Bizanca Imperio, filo kaj sukcedinto de Aleksio la 1-a. Johano intervenis en Balkanio subpremante la restaĵojn de la peĉenegoj (1122), kaj ankaŭ intervenis en Hungario kaj Serbio. Malpli da sukcesoj li havis dum interveno en la bataloj inter pisanoj kaj ĝenovanoj, sen atingi nenies helpon por mildigi la regadon de la venecianoj sur la bizanca komercado. (eo)
- John II Komnenos or Comnenus (Greek: Ἱωάννης ὁ Κομνηνός, romanized: Iōannēs ho Komnēnos; 13 September 1087 – 8 April 1143) was Byzantine emperor from 1118 to 1143. Also known as "John the Beautiful" or "John the Good" (Kaloïōannēs), he was the eldest son of Emperor Alexios I Komnenos and Irene Doukaina and the second emperor to rule during the Komnenian restoration of the Byzantine Empire. As he was born to a reigning emperor, he had the status of a porphyrogennetos. John was a pious and dedicated monarch who was determined to undo the damage his empire had suffered following the Battle of Manzikert, half a century earlier. (en)
- Juan II Comneno, (Griego: Ίωάννης Βʹ Κομνηνός, Iōannēs II Komnēnos, 13 de septiembre de 1087-8 de abril de 1143), fue emperador bizantino entre 1118 y 1143. También conocido como "Juan el Hermoso" o "Juan el Bueno" (Kaloïōannēs), fue el hijo mayor y sucesor de Alejo I Comneno y de Irene Ducas, y el segundo emperador del periodo conocido como la Restauración Comneno. Juan II fue un monarca pío y dedicado que estaba determinado a deshacer el daño que el Imperio había sufrido desde la Batalla de Manzikert, medio siglo antes. (es)
- Jean II Comnène (grec ancien : Ιωάννης Βʹ Κομνηνός / Iôánnês II Komnênós), né le 13 septembre 1087 et mort le 8 avril 1143 en Cilicie, est un empereur byzantin qui règne du 15 août 1118 au 5 avril 1143. Il est surnommé Kalojannis ou Calojanni, soit « Jean le Beau », beau intérieurement, d'une bonne âme (Kalos signifiant « beau », Jannis, « Jean »). Les chroniques de l'époque le décrivent de teint sombre, avec des traits plutôt ingrats et des cheveux noirs qui lui valent le surnom de Maurus. (fr)
- João II Comneno (em grego: Ίωάννης Β΄ Κομνηνός, transl.: Iōannēs II Komnēnos) (13 de setembro de 1087 — Constantinopla, 8 de abril de 1143) foi um imperador bizantino, filho e sucessor de Aleixo I Comneno e de Irene Ducas. Reinou entre 1118 e 1143. Em 1122 interveio nos Balcãs, onde esmagou o que restava dos pechenegues. Combateu também com sucesso na Hungria e na Sérvia, mas teve pouco sucesso na sua intervenção nas lutas entre as repúblicas de Pisa e de Génova, não conseguindo o apoio de nenhuma delas para diminuir o domínio veneziano sobre o comércio bizantino. (pt)
- Иоа́нн II Комни́н (греч. Ίωάννης Β΄ Κομνηνός; 13 сентября 1087 — 8 апреля 1143) — византийский император в 1118—1143 годах. Также известный как «Хороший» или «Прекрасный», Иоанн был старшим сыном императора Алексея I и Ирины Дукини и вторым императором из династии Комнинов. Иоанн был набожным и преданным правителем, который был решительно настроен восстановить империю после поражений, последовавших за битвой при Манцикерте. (ru)
- Johannes II Komnenos, född 13 september 1087, död 8 april 1143, var bysantinsk kejsare 1118–1143. Johannes II Kommenos var son till Alexios I Komnenos, och Irene Dukas. Han lät i samråd med sin döende far oväntat kröna sig och förekom på så sätt släktens försök att uppsätta Johannes syster Anna Komnena och hennes man på tronen. Johannes, kallades "Kalo-Johannes" (Johannes den ädle) uppskattades av undersåtar och utlänningar för duglighet, allvar och karaktärsfasthet. (sv)
- 约翰二世（希腊语：Ιωάννης Β' Κομνηνός，1087年9月13日－1143年4月8日）是1118年至1143年在位的拜占庭皇帝。他也被称作「美男子」或「好人约翰」。他是阿莱克修斯一世皇帝与皇后伊琳娜·杜卡伊娜的长子并且是拜占庭帝國科穆宁王朝中兴时期的第二位皇帝。约翰二世是一位虔诚而又极富恻隐之心的君主，他决心抚平半个世纪前曼齐克特战役给帝国留下的创伤。 约翰二世还被认为是科穆宁王朝最伟大的皇帝。在他25年的统治生涯中，他与西方的神圣罗马帝国締结同盟，又在巴尔干击败切佩涅格人、匈牙利人和塞尔维亚人。并且亲自指挥庞大攻势来对抗小亚细亚的突厥人。约翰的行动扭转东线战略平衡，而且光复大量位于小亚细亚为突厥人所侵占的拜占庭帝國城市和堡垒。在东南方，他又设法控制从门德雷斯河以西至奇里乞亚和塔尔苏斯的所有道路。这有力展示拜占庭皇帝在基督教世界中的领导者地位。约翰二世还成为拜占庭帝國与十字军联军的领导者，并挺进为穆斯林占据的叙利亚地区。尽管约翰为宣传耗费巨大的精力，他的希望还是落空。十字军盟友的推诿，并且他们不愿和他的军队奋战在一起，这种模棱两可的同盟关系，使得约翰倍感失望。在约翰二世时期，帝国人口又重新恢复到1000万人左右。 (zh)
- Іоанн II Комнін (грец. Ἰωάννης Β' Κομνηνός, * 13 вересня 1087 — † 8 квітня 1143) — імператор Візантії з 1118 по 1143 рік. Син імператора Візантії Олексія Комніна і Ірини Дукени. Був одружений з угорською принцесою Іриною, дочкою Ласло I Святого. Відомий з прізвиськом Колоноанн — красивий Іоанн, хоч його зовнішність була малопривабливою, а через дуже темне волосся і обличчя його прозвали Мавром. Початок правління дещо затьмарений інтригами його сестри — Анни Комніни, яка хотіла трона для свого чоловіка. Іоанн відносно легко викриває ці інтриги та роздає нагороди вірним соратникам. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
