| dbo:abstract
|
- Jacob ben Reuben (יעקב בן ראובן) was a Karaite scholar and Bible exegete of the eleventh century. He wrote a brief Hebrew language commentary on the entire Bible, which he entitled Sefer ha-'Osher, because, as he says in the introduction, the reader will find therein sufficient information, and will not need to have recourse to the many voluminous commentaries which the author himself had consulted. The book is, in fact, merely a compilation; the author's explanation of any given passage is frequently introduced by the abbreviations or (i.e., Arabic "ma'nahu" or "ya'ni" = "that is to say"); and divergent explanations of other commentators are added one after the other and preceded by the vague phrase ("another says"). It is, in fact, chiefly an extract of Yefet ben Ali's work, from whom Jacob borrowed most of his explanations as well as the quotations from various authors, chiefly on the Pentateuch. But Jacob also drew upon later Karaite authors, the last of whom is Jeshua ben Judah, who, so far as is known, flourished about 1054 (see Harkavy, Hadashim gam Yeshanim, vii. 17). This date points to the second half of the eleventh century as the date of composition of the Sefer ha-'Osher. Among Rabbinitic authors Jacob quotes Abu al-Walid ibn Janah; but his quotations have apparently been intentionally suppressed by Firkovich in his edition (see Abraham Harkavy, Altjüdische Denkmäler aus der Krim, p. 211, note 1), though they are found in the manuscripts, and one of them has been given in the edition (on Jer. iv. 37; fol. 2b, line 1). If Jacob read Abu al-Walid not in the Arabic original but in the Hebrew translation, he must have compiled his book in the second half of the twelfth century. Abraham Firkovich believes Jacob to have lived at Kerch, in southern Russia, said to have been called in Hebrew; and he asserts that the quoted several times in the commentary to the Pentateuch is identical with of Kerch (c. 986), a personage invented by him. Both of these assumptions are tenuous at best, and most scholars reject them. Jacob was probably a native of Constantinople, as his commentary contains Greek language glosses; and he appears to have been influenced by Byzantine authors. The Sefer ha-'Osher (as of the beginning of the twentieth century) was found in manuscript at St. Petersburg, Paris, and Leyden. The library of the last-named city is reported to contain two copies of the commentary to the Earlier Prophets and to the twelve Minor Prophets ("Cat. Leyden," 8, 12; see Steinschneider, "Hebr. Uebers." p. 941). Another portion, from Jeremiah to Chronicles (except Psalms), was printed, under the general title "Mibḥar Yesharim," together with Aaron ben Joseph's "Mibḥar" to the Earlier Prophets and Isaiah (Koslov, 1835). Steinschneider has edited the introduction ("Cat. Leyden," p. 384); Pinsker has printed passages to the Pentateuch ("Liḳḳuṭe Ḳadmoniyyot," ii. 83 et seq.); and Dukes, passages to the Psalms ("Arch. Isr." 1847; "Orient, Lit." 1850, p. 12). The Sefer ha-'Osher is of no especial importance for Karaitic Bible exegesis, nor, so far as is known, is it mentioned by earlier Karaite authors. But it may have been used by a Hebrew translator or editor of Yefet's commentary to the Minor Prophets. Of the latter work the beginning to Hosea has been edited by ("Die Weissagung Hoseas," pp. 90 et seq., Leipsic, s.a. [1880]; see Steinschneider, "Hebr. Uebers." l.c.). Jacob ben Reuben has been wrongly identified with the Rabbinite translator of the "Liber Lapidum" (by the English bishop Marbod, d. 1123) from the Latin into Hebrew, the translation also bearing the title Sefer ha-'Osher (Steinschneider, l.c. p. 957; Kohut Memorial Volume, p. 56). Further, Jacob must not be confounded with the Rabbinite polemical writer Jacob ben Reuben, author of the anti-Christian work "Milhamot Adonai." (en)
- Яків бен Рувим (יעקב בן ראובן) - караїмський ученим і біблійним екзегет ХІ століття. Яків є автором коротого коментаря на івриті до всієї Біблії, який назвав Сефер га-Ошер, тому що, як він говорить у вступі, читач знайде в них достатньо інформації, і йому не потрібно буде звертатися до багатьох об'ємних коментарів з якою радився сам автор. Книга насправді є лише компіляцією; пояснення автора будь-якого даного уривку часто вводяться за допомогою абревіатур або (тобто, арабське "ma'nahu" або "ya'ni" = "тобто"); а різні пояснення інших коментаторів додаються одне за іншим і перед ними розпливчаста фраза ("інший говорить"). Насправді це, головним чином, уривок з твору Єфета бен Алі, у якого Яків запозичив більшість своїх пояснень, а також цитат різних авторів, головним чином про П'ятикнижжя. Але Яків також спирався на пізніших караїмських авторів, останнім з яких є Єшуа бен Єгуда, який, наскільки відомо, процвітав близько 1054 року (див. ГHarkavy, Hadashim gam Yeshanim, VII. 17). Ця дата вказує на другу половину одинадцятого століття як дату складання Сефер-га-Ошера. Серед рабиністських авторів Яків цитує Абу аль-Валіда ібн Йону; але його цитати, очевидно, були навмисно приховані Фірковичем у його виданні (див. Авраам Гаркаві, Altjüdische Denkmäler aus der Krim, с. 211, примітка 1), хоча вони знайдені в рукописах, і один із них наведено у виданні (Jer Jer. Iv. 37; fol. 2b, рядок 1). Якщо Яків читав Абу аль-Валіда не в арабському оригіналі, а в єврейському перекладі, він, мабуть, склав свою книгу у другій половині ХІІ століття. Авраам Фіркович вважає, що Яків жив у Керчі і називали його євреєм; і він стверджує, що цитований кілька разів у коментарі до П'ятикнижжя ідентичний Аврааму бен Сімхе з Керчі (близько 986), персонажу, винайденому ним. Обидва ці припущення в кращому випадку є неміцними, і більшість вчених відкидають їх. Яків, мабуть, був вихідцем із Константинополя, оскільки його коментар містить грецькі мовні глоси ; і, схоже, на нього вплинули візантійські автори. Сефер ха-Ошер (станом на початок ХХ століття) був знайдений у рукописі в Санкт-Петербурзі, Парижі та Лейдені. Повідомляється, що в бібліотеці останнього міста міститься два примірники коментарів до попередніх пророків та до дванадцяти менших пророків ("Кат. Leyden, "8, 12; див. Steinschneider," Hebr. Уберс. "С. 941). Ще одна частина, від Єремії до Хронік (крім псалмів), була надрукована під загальною назвою "Mibḥar Yesharim" разом із "Mibḥar" Аарона бен Йосифа для попередніх пророків та Ісаї (Кослов, 1835). Штайншнайдер відредагував вступ ("Кат. Лейден, "с. 384); Пінськер надрукував уривки до П'ятикнижжя ("Liḳḳuṭe Ḳadmoniyyot", ii. 83 та наступні); і Князі, уривки до псалмів («Арх. Isr. "1847;" Orient, Lit. "1850, с. 12). Sefer ha-'Osher не має особливого значення для екзегезису караїмської Біблії, а також, наскільки відомо, не згадується попередніми караїмськими авторами. Але, можливо, ним користувався перекладач з єврейської мови або редактор коментаря Єфетів до Малих пророків. З останньої роботи початок Осії був відредагований Теттерманом ("Die Weissagung Hoseas", с. 90 та наступні, Leipsic, sa [1880]; див. Steinschneider, "Hebr. Уберс. "Lc). Якова бен Рувима помилково ідентифікували з рабиністським перекладачем "Liber Lapidum" (англійським єпископом Марбодом, помер 1123) з латинської на іврит, переклад також має назву Sefer ha-'Osher (Steinschneider, lcp 957; Меморіальний том Когута, с. 56). Крім того, Якова не слід плутати з рабиністським письменником-полемістом Яковом бен Рувимом, автором антихристиянської праці "Мільхамот Адонай". (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Jacob ben Reuben (יעקב בן ראובן) was a Karaite scholar and Bible exegete of the eleventh century. He wrote a brief Hebrew language commentary on the entire Bible, which he entitled Sefer ha-'Osher, because, as he says in the introduction, the reader will find therein sufficient information, and will not need to have recourse to the many voluminous commentaries which the author himself had consulted. The book is, in fact, merely a compilation; the author's explanation of any given passage is frequently introduced by the abbreviations or (i.e., Arabic "ma'nahu" or "ya'ni" = "that is to say"); and divergent explanations of other commentators are added one after the other and preceded by the vague phrase ("another says"). It is, in fact, chiefly an extract of Yefet ben Ali's work, from whom Ja (en)
- Яків бен Рувим (יעקב בן ראובן) - караїмський ученим і біблійним екзегет ХІ століття. Яків є автором коротого коментаря на івриті до всієї Біблії, який назвав Сефер га-Ошер, тому що, як він говорить у вступі, читач знайде в них достатньо інформації, і йому не потрібно буде звертатися до багатьох об'ємних коментарів з якою радився сам автор. Книга насправді є лише компіляцією; пояснення автора будь-якого даного уривку часто вводяться за допомогою абревіатур або (тобто, арабське "ma'nahu" або "ya'ni" = "тобто"); а різні пояснення інших коментаторів додаються одне за іншим і перед ними розпливчаста фраза ("інший говорить"). Насправді це, головним чином, уривок з твору Єфета бен Алі, у якого Яків запозичив більшість своїх пояснень, а також цитат різних авторів, головним чином про П'ятикнижжя. А (uk)
|
