| dbo:abstract
|
- Isidor de Kíev (Monembasia, Peloponès, Imperi Romà d'Orient, ca 1385 - Roma, 27 d'abril de 1463) va ser metropolità de l'Església de Kíev i de tota Rússia de 1437 a 1441. (ca)
- Isidor von Kiew (* zwischen 1380 und 1390 in Thessaloniki, Byzantinisches Reich; † 27. April 1463 in Rom, Kirchenstaat) bzw. Isidoros, in Süd- und Westeuropa auch bekannt als Isidor von Thessaloniki, war ein griechischer Bischof, Gelehrter und Kirchenpolitiker im 15. Jahrhundert sowie Anhänger der Kirchenunion von Florenz. (de)
- Ο Αρχιεπίσκοπος Κιέβου Καρδινάλιος Ισίδωρος (ρωσ.: Исидор) ( - 1463) ήταν ενωτικός Μητροπολίτης Κιέβου και Μόσχας, Καρδινάλιος, Λατίνος Πατριάρχης Κωνσταντινουπόλεως και Έλληνας λόγιος του 15ου αιώνα. (el)
- Izidoro de Kievo (1385-1463) (greke:Ἰσίδωρος τοῦ Κιέβου) (ankaŭ konata kiel Izidoro de Tesaloniko aŭ Izidoro la Apostata) estis ukraina ĉefepiskopo kaj metropolito de Kievo kaj Moskvo, indikita de la patriarko el Konstantinopolo Jozefo la 2-a, kun apogo de la bizanca imperiestro Johano la 8-a Paleologo (1392-1448), sed sen apogo de la moskva imperiestro Bazilo la 2-a (1415-1462), kiu estis indikinta Jonan, episkopo de Rjazan, post sej jaroj da vakado de la religia sidejo en Kievo. Li elstariĝis kiel promocianto de la unuiĝo inter la Ortodoksa Eklezio kaj la Romkatolika Fido rilate al konservado de la orienta rito pere de la Orientaj katolikaj eklezioj. Metropolito de Moskvo kaj de la tuta Rusio, post sia morto li estis rememorigita de la kontraŭroma rusa ortodoksa klerikaro kaj de la grandaj princoj kiel "Izidoro la Apostata", ĉar li fervore promociis la unuiĝon inter la Roma Eklezio kaj tiu ortodoksa interŝanĝe de milita helpo al Konstantinopolo, interkonsento apenaŭ tolerata de granda parto de la rusa klerikaro. (eo)
- Isidoro de Kiev (en griego, Ἰσίδωρος τοῦ Κιέβου, en ruso, Исидор Киевский), también conocido como Isidoro de Salónica (Salónica, Grecia, 1385-Roma, 27 de abril de 1463) fue un obispo metropolitano de Kiev y toda la Rus, patriarca latino de Constantinopla, cardenal de la Iglesia católica, humanista y teólogo. Fue uno de los principales defensores orientales de la reunión de la Iglesia católica y la ortodoxa en el Concilio de Florencia. (es)
- Isidore of Kiev, also known as Isidore of Thessalonica or Isidore, the Apostate (Greek: Ἰσίδωρος τοῦ Κιέβου; Russian: Исидор; Ukrainian: Ісидор; 1385 – 27 April 1463), was a prelate of Byzantine Greek origin. From 1437 to 1441 he served as the Metropolitan of Kiev and all Rus' in the patriarchate of Constantinople of the Eastern Orthodox Church. He was a supporter of the Union of Florence which he proclaimed in Hagia Sophia on 12 December 1452. In the Latin Church, Isidore was the cardinal bishop of Sabina, Archbishop of Cyprus, Camerlengo of the Sacred College of Cardinals and the Latin Patriarch of Constantinople. (en)
- Isidore de Kiev, né à Monemvasia, Péloponnèse (Empire byzantin) vers 1385 et mort à Rome le 27 avril 1463, est métropolite de l'Église de Kiev et de toute la Rus' de 1437 à 1441. (fr)
- Isidoro di Kiev (in russo: Исидор?, in ucraino: Ісидор?; Malvasia, 1380/1390 – Roma, 27 aprile 1463) è stato un cardinale bizantino.Divenuto Metropolita di Kiev e di Mosca (cioè di tutta la Russia) fu promotore della riunione fra Chiesa ortodossa e Chiesa cattolica, nella permanenza del rito orientale, come concordato nel concilio di Firenze. Ma, tornato a Mosca, venne respinto come ''apostata" dal Gran Principe di Mosca e dal Sinodo del clero ortodosso russo, rimasti antiromani, per aver promosso la riunione delle due Chiese sia pur in vista dell'aiuto militare occidentale a Costantinopoli, allora minacciata dai Turchi, benchè non voluta da gran parte del clero russo. (it)
- Izydor (ur. ok. 1385 w Monemwasii lub w Salonikach, zm. 27 kwietnia 1463 w Rzymie) – metropolita kijowski i całej Rusi w latach 1436–1442 (de facto). (pl)
- Isidoro de Kiev ou Isidoro de Tessalônica ou Isidoro, o Apóstata (em grego: Ἰσίδωρος τοῦ Κιέβου; em russo: Исидор; em ucraniano: Ісидор; Tessalônica ou Monemvasia, Despotado do Épiro, 1380 - Roma, Estados Papais, 27 de abril de 1463) foi um cardeal bizantino, metropolita de Kiev, além de humanista e teólogo, seguidor do rito ruteno. Foi um dos principais defensores orientais da reunião da Igreja Católica e da Igreja Ortodoxa no Concílio de Florença. (pt)
- Иси́дор Ки́евский (между 1385—1390, Монемвасия — 27 апреля 1463, Рим) — митрополит Киевский и всея Руси (ок. 1436 — апрель 1458), местоблюститель апостольского престола патриарха Антиохийского Дорофея (1439), папский легат Евгения IV на землях Руси, Литвы, Польши и Ливонии (с 16 сентября 1439), кардинал-пресвитер (с 18 декабря 1439) с титулом Санти-Марчеллино-э-Пьетро (с 8 января 1440), камерленго Священной коллегии кардиналов (1450—1451), кардинал-епископ субурбикарной кафедры Сабины (с 7 февраля 1451), Апостольский администратор епархии Червиа (10 июня 1451 — 15 марта 1455), легат Николая V в Константинополе (1452), архиепископ Никосии (10 мая 1456 — 27 апреля 1463), апостольский администратор архиепархии Корфу с 1458 по 1459 год, титулярный патриарх Константинопольский (20 апреля 1458 — 27 апреля 1463), декан Священной коллегии кардиналов (8 октября 1461 — 27 апреля 1463), гуманист, богослов, участник Ферраро-Флорентийского собора, активный сторонник унии с Римской католической церковью. Действия Исидора, направленные на утверждение неприемлемой для князя Василия II Флорентийской унии, стали одной из основных причин фактического провозглашения в 1448 году автокефалии Московской митрополии. (ru)
- Ісидо́р (грец. Ἰσίδωρος, лат. Isidorus; також Ісидор Київський (лат. Isidorus Kioviensis), Ісидор Тесалонікійський (лат. Isidorus Thessalonicensis, 1385, Салоніки, Візантія — 27 квітня 1463) — візантійський, руський й італійський церковний діяч, богослов і гуманіст. Митрополит Київський і всієї Русі у 1433-1458. Латинський патріарх Константинополя в 1458-1462. Місцеблюститель престолу Антіохійського патріарха в 1439. На тлі османської загрози Європі виступав прибічником християнської єдності, унії православ'я і католицизму. Учасник оборони Константинополя в 1453. Брав участь у роботі Флорентійського собору 1438—1442. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Isidor de Kíev (Monembasia, Peloponès, Imperi Romà d'Orient, ca 1385 - Roma, 27 d'abril de 1463) va ser metropolità de l'Església de Kíev i de tota Rússia de 1437 a 1441. (ca)
- Isidor von Kiew (* zwischen 1380 und 1390 in Thessaloniki, Byzantinisches Reich; † 27. April 1463 in Rom, Kirchenstaat) bzw. Isidoros, in Süd- und Westeuropa auch bekannt als Isidor von Thessaloniki, war ein griechischer Bischof, Gelehrter und Kirchenpolitiker im 15. Jahrhundert sowie Anhänger der Kirchenunion von Florenz. (de)
- Ο Αρχιεπίσκοπος Κιέβου Καρδινάλιος Ισίδωρος (ρωσ.: Исидор) ( - 1463) ήταν ενωτικός Μητροπολίτης Κιέβου και Μόσχας, Καρδινάλιος, Λατίνος Πατριάρχης Κωνσταντινουπόλεως και Έλληνας λόγιος του 15ου αιώνα. (el)
- Isidoro de Kiev (en griego, Ἰσίδωρος τοῦ Κιέβου, en ruso, Исидор Киевский), también conocido como Isidoro de Salónica (Salónica, Grecia, 1385-Roma, 27 de abril de 1463) fue un obispo metropolitano de Kiev y toda la Rus, patriarca latino de Constantinopla, cardenal de la Iglesia católica, humanista y teólogo. Fue uno de los principales defensores orientales de la reunión de la Iglesia católica y la ortodoxa en el Concilio de Florencia. (es)
- Isidore of Kiev, also known as Isidore of Thessalonica or Isidore, the Apostate (Greek: Ἰσίδωρος τοῦ Κιέβου; Russian: Исидор; Ukrainian: Ісидор; 1385 – 27 April 1463), was a prelate of Byzantine Greek origin. From 1437 to 1441 he served as the Metropolitan of Kiev and all Rus' in the patriarchate of Constantinople of the Eastern Orthodox Church. He was a supporter of the Union of Florence which he proclaimed in Hagia Sophia on 12 December 1452. In the Latin Church, Isidore was the cardinal bishop of Sabina, Archbishop of Cyprus, Camerlengo of the Sacred College of Cardinals and the Latin Patriarch of Constantinople. (en)
- Isidore de Kiev, né à Monemvasia, Péloponnèse (Empire byzantin) vers 1385 et mort à Rome le 27 avril 1463, est métropolite de l'Église de Kiev et de toute la Rus' de 1437 à 1441. (fr)
- Isidoro di Kiev (in russo: Исидор?, in ucraino: Ісидор?; Malvasia, 1380/1390 – Roma, 27 aprile 1463) è stato un cardinale bizantino.Divenuto Metropolita di Kiev e di Mosca (cioè di tutta la Russia) fu promotore della riunione fra Chiesa ortodossa e Chiesa cattolica, nella permanenza del rito orientale, come concordato nel concilio di Firenze. Ma, tornato a Mosca, venne respinto come ''apostata" dal Gran Principe di Mosca e dal Sinodo del clero ortodosso russo, rimasti antiromani, per aver promosso la riunione delle due Chiese sia pur in vista dell'aiuto militare occidentale a Costantinopoli, allora minacciata dai Turchi, benchè non voluta da gran parte del clero russo. (it)
- Izydor (ur. ok. 1385 w Monemwasii lub w Salonikach, zm. 27 kwietnia 1463 w Rzymie) – metropolita kijowski i całej Rusi w latach 1436–1442 (de facto). (pl)
- Isidoro de Kiev ou Isidoro de Tessalônica ou Isidoro, o Apóstata (em grego: Ἰσίδωρος τοῦ Κιέβου; em russo: Исидор; em ucraniano: Ісидор; Tessalônica ou Monemvasia, Despotado do Épiro, 1380 - Roma, Estados Papais, 27 de abril de 1463) foi um cardeal bizantino, metropolita de Kiev, além de humanista e teólogo, seguidor do rito ruteno. Foi um dos principais defensores orientais da reunião da Igreja Católica e da Igreja Ortodoxa no Concílio de Florença. (pt)
- Izidoro de Kievo (1385-1463) (greke:Ἰσίδωρος τοῦ Κιέβου) (ankaŭ konata kiel Izidoro de Tesaloniko aŭ Izidoro la Apostata) estis ukraina ĉefepiskopo kaj metropolito de Kievo kaj Moskvo, indikita de la patriarko el Konstantinopolo Jozefo la 2-a, kun apogo de la bizanca imperiestro Johano la 8-a Paleologo (1392-1448), sed sen apogo de la moskva imperiestro Bazilo la 2-a (1415-1462), kiu estis indikinta Jonan, episkopo de Rjazan, post sej jaroj da vakado de la religia sidejo en Kievo. (eo)
- Иси́дор Ки́евский (между 1385—1390, Монемвасия — 27 апреля 1463, Рим) — митрополит Киевский и всея Руси (ок. 1436 — апрель 1458), местоблюститель апостольского престола патриарха Антиохийского Дорофея (1439), папский легат Евгения IV на землях Руси, Литвы, Польши и Ливонии (с 16 сентября 1439), кардинал-пресвитер (с 18 декабря 1439) с титулом Санти-Марчеллино-э-Пьетро (с 8 января 1440), камерленго Священной коллегии кардиналов (1450—1451), кардинал-епископ субурбикарной кафедры Сабины (с 7 февраля 1451), Апостольский администратор епархии Червиа (10 июня 1451 — 15 марта 1455), легат Николая V в Константинополе (1452), архиепископ Никосии (10 мая 1456 — 27 апреля 1463), апостольский администратор архиепархии Корфу с 1458 по 1459 год, титулярный патриарх Константинопольский (20 апреля 1458 — (ru)
- Ісидо́р (грец. Ἰσίδωρος, лат. Isidorus; також Ісидор Київський (лат. Isidorus Kioviensis), Ісидор Тесалонікійський (лат. Isidorus Thessalonicensis, 1385, Салоніки, Візантія — 27 квітня 1463) — візантійський, руський й італійський церковний діяч, богослов і гуманіст. Митрополит Київський і всієї Русі у 1433-1458. Латинський патріарх Константинополя в 1458-1462. Місцеблюститель престолу Антіохійського патріарха в 1439. (uk)
|
