| dbo:abstract
|
- Francesc de Paula de Borbó i de Borbó-Parma (Madrid, 10 de març de 1794 - 13 d'agost de 1865) va ser infant d'Espanya, castellà d'Amposta i membre de l'Orde de Sant Joan de Jerusalem de 1827 fins a 1851, any en què, exitingit l'orde, renuncià a la castellania. (ca)
- إنفانتي فرانسيسكو دي باولا من إسبانيا (بالإسبانية: Francisco de Paula de Borbón y Borbón) دوق قادس ( 10 مارس 1794-13 أغسطس 1865) هو ابن كارلوس الرابع ملك إسبانيا و ماريا لويزا من بارما، وكان الشقيق الأصغر لفرناندو السابع ملك إسبانيا ، وكذلك هو عم وحمو إيزابيلا الثانية ملكة إسبانيا. قد خرج عن مسار تعليمه في البلاط الاسبانية بعد دخول نابليون في إسبانيا، إنفانتي رحل عن إسبانيا عندما كان البالغ من العمر أربعة عشر عاماً إلى المنفى في مايو 1808 أثر الانتفاضة الشعبية التي قمعت بعنف من قبل القوات الفرنسية، وعلى مدى السنوات العشر المقبلة عاش إنفانتي فرانسيسكو دي باولا في المنفى مع والديه، لأول مرة في مرسيليا وبعد ذلك في روما . عاد إنفانتي فرانسيسكو دي باولا إلى إسبانيا عام 1818 عندما أصبح شقيقها الأكبر فرناندو السابع ملكاً على إسبانيا، سرعان ما اعطوه امتيازات وألقاب شرف له، وكان فرانسيسكو أيضا مغني الهواة ورسام، في عام 1819 تزوج من الأميرة [لويزا كارلوتا دي بوربون|لويزا كارلوتا من نابولي وصقلية]] الابنة الكبرى لشقيقته الأكبر سناً ماريا إيزابيلا كان لزوجان أحد عشر ابناً بحيث كان نشطاً للغاية في الشؤون السياسية، وأيضا كان لزوجته لويزا كارلوتا دور فعال في تأمين الخلافة لابنها من الملكة إيزابيلا الثانية لاحقا. تحت وصاية على إيزابيلا الثانية تم استبعاد فرانسيسكو من بلاط من قبل ابنة حماه الملكة ماريا كريستينا لوقوفه ضد الليبراليين، وأصبح فرانسيسكو دي باولا وزوجته ناشطون في المعارضة وأجبروا على الانتقال إلى فرنسا في 1838 ولكن وعادوا إلى إسبانيا في ظل حكومة التي خلفت ماريا كريستينا الوصي الجديد بالدوميرو إسبارتيرو ومع ذلك تآمروا أيضا ضده و أُعيدوا مرة أُخرى إلى المنفى، ولكن مع الإعلان الرشد لملكة إيزابيلا الثانية سمح لهم بالعودة، إنفانتي وزوجته ركزوا هذه المرة آمالهم على الزواج ابنهما البكر إنفانتي فرانسيسكو دي أسيس من الملكة إيزابيلا الثانية، توفيت لويزا كارلوتا في عام 1844، ولكن تحت ضغوط الدبلوماسية الفرنسية أصبحوا متزوجون في أكتوبر 1846، وبهكذا أصبح حماه لابنة شقيقه، احتل إنفانتي فرانسيسكو دي باولا مكانة بارزة في البلاط خلال عهد إيزابيلا الثانية كـ ملكة، وكما أنه حاول التدخل في السياسة مرة أخرى، مما أدى إلى نفيه لفترة وجيزة في عام 1849، وفي 1852 ومع موافقة الملكة ترك السياسة وتزوج مرة أخرى إلى أن توفي بعد اثني عشر عاماً من ذلك. (ar)
- František de Paula Španělský (Královský palác v Aranjuezu, 10. března 1794 Aranjuez – 13. srpna 1865 Madrid) byl nejmladším synem krále Karla IV. Španělského a Marie Luisy Parmské, a tudíž španělským infantem. (cs)
- Ο Φραγκίσκος δε Πάουλα, ισπαν. Francisco de Paula de Borbón (10 Μαρτίου 1794- 13 Αυγούστου 1865) από τον Οίκο των Βουρβόνων-Ισπανίας ήταν δούκας του Κάδιθ. (el)
- Infant Francisco de Paula Antonio von Spanien, Herzog von Cádiz spanisch Francisco de Paula Antonio de Borbón, Duque de Cádiz (* 10. März 1794 in Madrid; † 13. August 1865 ebenda) war ein Mitglied der spanischen Königsfamilie aus der spanischen Linie der Bourbonen. (de)
- Infante Francisco de Paula of Spain (10 March 1794 – 13 August 1865) was an Infante of Spain and the youngest son of Charles IV of Spain and Maria Luisa of Parma. He was a brother of Ferdinand VII, as well as the uncle and father-in-law of Isabella II. His education at the Spanish court was derailed by the Napoleonic intervention in Spain. The departure of the fourteen-year-old Infante to exile in May 1808 provoked a popular uprising that was violently suppressed by French troops. For the next ten years, Infante Francisco de Paula lived in exile with his parents, first in Marseille and later in Rome. Infante Francisco de Paula returned to Spain in 1818, being called by his eldest brother, King Ferdinand VII, who showered him with honors and privileges. Interested in artistic pursuits, Francisco was an amateur singer and painter. In 1819, he married his niece, Princess Luisa Carlotta of Naples and Sicily, the eldest daughter of his older sister Maria Isabella. The couple had eleven children and were very active in political affairs. Luisa Carlotta was instrumental in securing the succession for Ferdinand VII's daughter, Queen Isabella II. During the regency of Isabella II, Francisco was excluded from the government by his sister-in-law, Queen Maria Christina. Siding with the liberals, Francisco de Paula and his wife became active in the opposition and were forced to move to France in 1838. They returned to Spain under the government of Maria Christina's successor as regent, General Espartero. As they also conspired against Espartero, they were sent back into exile. The proclamation of Queen Isabella II's majority allowed them to return. The Infante and his wife centered their hopes on marrying their eldest son, Infante Francisco de Asis, to Queen Isabella II. Luisa Carlotta died in 1844, but, under pressure from French diplomacy, Queen Isabella II married Francisco de Asis in October 1846. As father-in-law to his niece the Queen, Infante Francisco de Paula occupied a prominent position at court during Isabella II's reign. However, as he tried to intervene in politics, he was briefly exiled once again in 1849. In 1852, with the Queen's approval, he contracted a morganatic marriage. He died twelve years later. (en)
- Francisco de Paula Antonio María de Borbón y Borbón (Aranjuez, 10 de marzo de 1794-Madrid, 13 de agosto de 1865), hijo menor de los reyes Carlos IV y María Luisa de Parma, fue infante de España. (es)
- François de Paule de Bourbon (Madrid, 10 mars 1794 – Madrid, 13 août 1865), infant d'Espagne, est le dernier fils du roi Charles IV d'Espagne et de Marie-Louise de Bourbon-Parme. Frère de Ferdinand VII et oncle de Isabelle II, il fut investi chevalier de la Toison d'Or dès sa naissance (1794). (fr)
- Francesco di Paola di Spagna (Madrid, 10 marzo 1794 – Madrid, 13 agosto 1865) fu un Infante di Spagna. Appassionato di arti, era un membro onorario della Real Academia de Bellas Artes de San Fernando (1816). Fu Gran Maestro della Massoneria spagnola (Grande Oriente Nazionale di Spagna). Nel 1839 fu eletto Sovrano Gran Commendatore del Supremo Consiglio del 33º grado per la Spagna del Rito Scozzese Antico ed Accettato, carica che occupò fino al 1844. (it)
- 인판타 부르봉파르마의 프란시스코 데 파울라(Francisco de Paula Antônio de Bourbon e Bourbon-Parma, 1794년 3월 10일 ~1865년 8월 13일)는 스페인의 왕자, 왕족으로 와 의 아들이자 페르난도 7세의 동생이며, 후일 이사벨 2세의 남편 카디스 공작 프란시스코의 아버지이다. 아마추어 가수이자 화가였다. (ko)
- Francisco de Paula van Bourbon (Madrid, 10 maart 1794 — aldaar, 13 augustus 1865) was de jongste zoon van Karel IV van Spanje en diens echtgenote Maria Louisa van Parma. Het voornemen van de Franse bezetter generaal Murat om hem en zijn zusje uit Madrid weg te voeren naar Bayonne, waar de Spaanse koning en de kroonprins zich reeds bevonden, leidde op 2 mei 1808 tot een opstand van de bevolking, bekend als . Infant Francisco de Paula huwde op 12 juni 1819 te Madrid met Louise Carlotta, een dochter van zijn zus Maria Isabella van Bourbon en Frans I der Beide Siciliën. (nl)
- フランシスコ・デ・パウラ・デ・ボルボン（スペイン語全名：Francisco de Paula Antonio de Borbón y Borbón-Parma, Duque de Cádiz, 1794年3月10日 - 1865年8月13日）は、スペインの王子（インファンテ）、カディス公。 (ja)
- Francisco de Paula Antônio (Aranjuez, 10 de março de 1794 - Madri, 13 de agosto de 1865) foi um infante de Espanha, filho mais novo de do rei Carlos IV e de Maria Luísa de Parma. Ele também foi irmão do rei Fernando VII e tio e sogro da rainha Isabel II. Sua educação na corte foi interrompida pela intervenção napoleônica na Espanha e sua partida para o exílio, em maio de 1808, provocou uma revolta popular que foi violentamente reprimida pelas tropas francesas. Nos dez anos seguintes, o infante viveu com seus pais em Marselha e depois em Roma. Francisco só retornou à Espanha em 1818, chamado por Fernando VII, que o cobriu de honras e privilégios. Ele tinha um interesse especial pelas atividades artísticas, tornando-se um cantor e pintor amador. No ano seguinte, casou-se com sua sobrinha, a princesa Luísa de Bourbon-Duas Sicílias, filha mais velha de sua irmã, a rainha Maria Isabel. O casal teve onze filhos e era muito ativo nos assuntos políticos. Luísa Carlota foi fundamental para garantir a sucessão de sua sobrinha, a rainha Isabel II. Durante a menoridade de Isabel II, Francisco foi excluído dos assuntos de governo por sua cunhada, a rainha-mãe regente Maria Cristina. Apoiados pelos liberais, ele e sua esposa tornaram-se ativos opositores e foram forçados a mudar-se para a França em 1838. Quando o general Baldomero Espartero assumiu a regência, o casal retornou à Espanha. Entretanto, como Francisco e Luísa Carlota também conspiraram contra Espartero, eles acabaram por ser novamente exilados. Com a proclamação da maioridade de Isabel II, eles foram autorizados a retornar. O infante e sua esposa centraram, então, suas esperanças em casar a jovem rainha com seu filho mais velho, o infante Francisco de Assis. Luísa Carlota morreu em 1844, sem ver seus planos concretizados: Francisco de Assis só desposou Isabel II, sob pressão da diplomacia francesa, em outubro de 1846. Como sogro e tio da rainha, Francisco de Paula ocupou uma posição de destaque na corte. No entanto, quando ele tentou intervir na política, foi exilado por um breve período em 1849. Em 1852, com a autorização da rainha, o infante contraiu um casamento morganático. (pt)
- Francisco de Paula de Borbón y Borbón-Parma (ur. 10 marca 1794, w Madrycie, w Hiszpanii, zm. 13 sierpnia 1865, tamże) – najmłodszy syn króla Hiszpanii Karola IV i jego żony Marii Luizy Parmeńskiej. Otrzymał tytuł infanta Hiszpanii oraz księcia Kadyksu. Był młodszym bratem m.in.: Karoliny Joachimy – królowej Portugalii, Algarve i Brazylii, Ferdynanda VII – króla Hiszpanii, i Carlosa Maríi Isidra, późniejszego pretendenta do tronu Hiszpanii. (pl)
- Francisco de Paula, hertig av Cadiz, Francisco de Paula Antonio de Borbón y Borbón-Parma, Antonio Maria, infant av Spanien, född 10 mars 1794 i Madrid, död 13 augusti 1865 i Madrid, yngre son till Karl IV av Spanien . Han gifte sig första gången 1819 med sin systerdotter Luisa av Båda Sicilierna (1804-1844) och andra gången morganatiskt med 1851. Farfars farfars far till kung Juan Carlos I. (sv)
- Франсіско де Паула Антоніо де Бурбон і Бурбон-Пармський (ісп. Francisco de Paula Antonio de Borbón y Borbón-Parma; 10 березня 1794, Королівський палац у Аранхуес — 13 серпня 1865, Мадрид) — іспанський інфант, герцог Кадіський, молодший син короля Карла IV і королеви Марії Луїзи. Дядько і одночасно свекор королеви Ізабелли II. Освіта молодого інфанта була перервана Іспансько-французькою війною. Вигнання 14-річного Франсіско спровокувало Мадридське повстання в травні 1808 року, яке було жорстоко придушене французькими військами. Протягом наступних десяти років він жив у вигнанні разом з батьками спочатку в Марселі, а потім — в Римі. У 1818 році Франсіско де Паула повернувся в Іспанію, де йому було дано безліч почестей і привілеїв з боку брата, короля Фердинанда VII. Цікавився художньою діяльністю, практикувався в якості художника і співака. У 1819 році одружився зі своєю племінницею принцесою Луїзою Карлотою, старшою дочкою своєї сестри Марії Ізабелли. У пари народилося одинадцять дітей, які активно втручалися в політичне життя Іспанії. Луїза Карлота зіграла важливу роль, щоб іспанський престол дістався королеві Ізабеллі II, яка доводилася їй невісткою. У період регентства королеви Ізабелли II, Франсіско де Асіз був виключений з уряду королевою Марією Крістіною Бурбон-Сицилійською. Він і його дружина стали в опозицію до лібералів і були змушені покинути Іспанію, переїхавши до Франції в 1838 році. В Іспанію вони повернулися за наступника Марії Крістіни в якості регента Бальдомеро Еспартеро. Замішані в змові проти нього, вони були змушені відправитися знову в вигнання. Після досягнення королевою Ізабеллою II повноліття вони змогли повернутися назад. Інфант з дружиною зосередили всі сили, щоб одружити свого сина Франсіска де Асіс на правлячій королеві. Луїза Карлота померла в 1844 році. У 1846 році їх син одружився з королевою. Після цього Франсіско де Паула став свекром королеві і займав чільне становище при дворі Ізабелли II. Однак, коли він спробував втрутитися в політику, то був знову висланий за кордон в 1849 році. У 1852 році, за згодою королеви вступив у другий шлюб (морганатичний), помер дванадцять років потому. (uk)
- Франсиско де Паула Антонио де Бурбон и Бурбон-Пармский (исп. Francisco de Paula Antonio de Borbón y Borbón-Parma; 10 марта 1794, Королевский дворец в Аранхуэсе — 13 августа 1865, Мадрид) — испанский инфант, младший сын короля Карла IV и королевы Марии-Луизы Пармской. Дядя и одновременно свёкор королевы Изабеллы II. Образование молодого инфанта было прервано Пиренейскими войнами. Изгнание 14-летнего Франсиско спровоцировало Мадридское восстание в мае 1808 года, которое было жестоко подавлено французскими войсками. В течение следующих десяти лет он жил в изгнании вместе с родителями сначала в Марселе, а затем — в Риме. В 1818 году Франсиско де Паула вернулся в Испанию, где ему было дано множество почестей и привилегий со стороны брата короля Фердинанда VII. Интересовался художественной деятельностью, практиковался в качестве художника и певца. В 1819 году женился на своей племяннице принцессе Луизе Карлоте Бурбон-Сицилийской, старшей дочери своей сестры Марии Изабеллы. У пары родилось одиннадцать детей, которые активно вмешивались в политическую жизнь Испании. Луиза Карлота сыграла важную роль, что бы испанский престол достался королеве Изабелле II, которая приходилась ей невесткой. В период регентства королевы Изабеллы II, Франсиско де Асис был исключен из правительства королевой Марией Кристиной Бурбон-Сицилийской. Он и его жена стали в оппозицию к либералам и были вынуждены покинуть Испанию, переехав во Францию в 1838 году. В Испанию они вернулись при преемнике Марии Кристины в качестве регента Бальдомеро Эспартеро. Замешанные в заговоре против него, они были вынуждены отправиться снова в изгнание. После достижения королевой Изабеллой II совершеннолетия они смогли вернуться обратно. Инфант с супругой сосредоточили все силы, чтобы женить своего сына Франсиско де Асиса на правящей королеве. Луиза Карлота умерла в 1844 году. В 1846 году их сын женился на королеве. После этого Франсиско де Паула стал свёкром королеве и занимал видное положение при дворе королевы Изабеллы II. Однако, когда он попытался вмешаться в политику, то был сослан снова за границу в 1849 году. В 1852 году, с согласия королевы вступил во второй брак, умер двенадцать лет спустя. (ru)
- 法蘭西斯科·德·保拉·德·波旁（西班牙語：Francisco de Paula de Borbón，1794年3月10日－1865年8月13日），西班牙國王卡洛斯四世的幼子，斐迪南七世的弟弟。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Francesc de Paula de Borbó i de Borbó-Parma (Madrid, 10 de març de 1794 - 13 d'agost de 1865) va ser infant d'Espanya, castellà d'Amposta i membre de l'Orde de Sant Joan de Jerusalem de 1827 fins a 1851, any en què, exitingit l'orde, renuncià a la castellania. (ca)
- František de Paula Španělský (Královský palác v Aranjuezu, 10. března 1794 Aranjuez – 13. srpna 1865 Madrid) byl nejmladším synem krále Karla IV. Španělského a Marie Luisy Parmské, a tudíž španělským infantem. (cs)
- Ο Φραγκίσκος δε Πάουλα, ισπαν. Francisco de Paula de Borbón (10 Μαρτίου 1794- 13 Αυγούστου 1865) από τον Οίκο των Βουρβόνων-Ισπανίας ήταν δούκας του Κάδιθ. (el)
- Infant Francisco de Paula Antonio von Spanien, Herzog von Cádiz spanisch Francisco de Paula Antonio de Borbón, Duque de Cádiz (* 10. März 1794 in Madrid; † 13. August 1865 ebenda) war ein Mitglied der spanischen Königsfamilie aus der spanischen Linie der Bourbonen. (de)
- Francisco de Paula Antonio María de Borbón y Borbón (Aranjuez, 10 de marzo de 1794-Madrid, 13 de agosto de 1865), hijo menor de los reyes Carlos IV y María Luisa de Parma, fue infante de España. (es)
- François de Paule de Bourbon (Madrid, 10 mars 1794 – Madrid, 13 août 1865), infant d'Espagne, est le dernier fils du roi Charles IV d'Espagne et de Marie-Louise de Bourbon-Parme. Frère de Ferdinand VII et oncle de Isabelle II, il fut investi chevalier de la Toison d'Or dès sa naissance (1794). (fr)
- Francesco di Paola di Spagna (Madrid, 10 marzo 1794 – Madrid, 13 agosto 1865) fu un Infante di Spagna. Appassionato di arti, era un membro onorario della Real Academia de Bellas Artes de San Fernando (1816). Fu Gran Maestro della Massoneria spagnola (Grande Oriente Nazionale di Spagna). Nel 1839 fu eletto Sovrano Gran Commendatore del Supremo Consiglio del 33º grado per la Spagna del Rito Scozzese Antico ed Accettato, carica che occupò fino al 1844. (it)
- 인판타 부르봉파르마의 프란시스코 데 파울라(Francisco de Paula Antônio de Bourbon e Bourbon-Parma, 1794년 3월 10일 ~1865년 8월 13일)는 스페인의 왕자, 왕족으로 와 의 아들이자 페르난도 7세의 동생이며, 후일 이사벨 2세의 남편 카디스 공작 프란시스코의 아버지이다. 아마추어 가수이자 화가였다. (ko)
- Francisco de Paula van Bourbon (Madrid, 10 maart 1794 — aldaar, 13 augustus 1865) was de jongste zoon van Karel IV van Spanje en diens echtgenote Maria Louisa van Parma. Het voornemen van de Franse bezetter generaal Murat om hem en zijn zusje uit Madrid weg te voeren naar Bayonne, waar de Spaanse koning en de kroonprins zich reeds bevonden, leidde op 2 mei 1808 tot een opstand van de bevolking, bekend als . Infant Francisco de Paula huwde op 12 juni 1819 te Madrid met Louise Carlotta, een dochter van zijn zus Maria Isabella van Bourbon en Frans I der Beide Siciliën. (nl)
- フランシスコ・デ・パウラ・デ・ボルボン（スペイン語全名：Francisco de Paula Antonio de Borbón y Borbón-Parma, Duque de Cádiz, 1794年3月10日 - 1865年8月13日）は、スペインの王子（インファンテ）、カディス公。 (ja)
- Francisco de Paula de Borbón y Borbón-Parma (ur. 10 marca 1794, w Madrycie, w Hiszpanii, zm. 13 sierpnia 1865, tamże) – najmłodszy syn króla Hiszpanii Karola IV i jego żony Marii Luizy Parmeńskiej. Otrzymał tytuł infanta Hiszpanii oraz księcia Kadyksu. Był młodszym bratem m.in.: Karoliny Joachimy – królowej Portugalii, Algarve i Brazylii, Ferdynanda VII – króla Hiszpanii, i Carlosa Maríi Isidra, późniejszego pretendenta do tronu Hiszpanii. (pl)
- Francisco de Paula, hertig av Cadiz, Francisco de Paula Antonio de Borbón y Borbón-Parma, Antonio Maria, infant av Spanien, född 10 mars 1794 i Madrid, död 13 augusti 1865 i Madrid, yngre son till Karl IV av Spanien . Han gifte sig första gången 1819 med sin systerdotter Luisa av Båda Sicilierna (1804-1844) och andra gången morganatiskt med 1851. Farfars farfars far till kung Juan Carlos I. (sv)
- 法蘭西斯科·德·保拉·德·波旁（西班牙語：Francisco de Paula de Borbón，1794年3月10日－1865年8月13日），西班牙國王卡洛斯四世的幼子，斐迪南七世的弟弟。 (zh)
- إنفانتي فرانسيسكو دي باولا من إسبانيا (بالإسبانية: Francisco de Paula de Borbón y Borbón) دوق قادس ( 10 مارس 1794-13 أغسطس 1865) هو ابن كارلوس الرابع ملك إسبانيا و ماريا لويزا من بارما، وكان الشقيق الأصغر لفرناندو السابع ملك إسبانيا ، وكذلك هو عم وحمو إيزابيلا الثانية ملكة إسبانيا. (ar)
- Infante Francisco de Paula of Spain (10 March 1794 – 13 August 1865) was an Infante of Spain and the youngest son of Charles IV of Spain and Maria Luisa of Parma. He was a brother of Ferdinand VII, as well as the uncle and father-in-law of Isabella II. (en)
- Francisco de Paula Antônio (Aranjuez, 10 de março de 1794 - Madri, 13 de agosto de 1865) foi um infante de Espanha, filho mais novo de do rei Carlos IV e de Maria Luísa de Parma. Ele também foi irmão do rei Fernando VII e tio e sogro da rainha Isabel II. Sua educação na corte foi interrompida pela intervenção napoleônica na Espanha e sua partida para o exílio, em maio de 1808, provocou uma revolta popular que foi violentamente reprimida pelas tropas francesas. Nos dez anos seguintes, o infante viveu com seus pais em Marselha e depois em Roma. (pt)
- Франсиско де Паула Антонио де Бурбон и Бурбон-Пармский (исп. Francisco de Paula Antonio de Borbón y Borbón-Parma; 10 марта 1794, Королевский дворец в Аранхуэсе — 13 августа 1865, Мадрид) — испанский инфант, младший сын короля Карла IV и королевы Марии-Луизы Пармской. Дядя и одновременно свёкор королевы Изабеллы II. (ru)
- Франсіско де Паула Антоніо де Бурбон і Бурбон-Пармський (ісп. Francisco de Paula Antonio de Borbón y Borbón-Parma; 10 березня 1794, Королівський палац у Аранхуес — 13 серпня 1865, Мадрид) — іспанський інфант, герцог Кадіський, молодший син короля Карла IV і королеви Марії Луїзи. Дядько і одночасно свекор королеви Ізабелли II. (uk)
|
_by_Vicente_Lopez_y_Portaña.jpg){kind=link}
_by_Vicente_Lopez_y_Portaña.jpg){kind=link}
