| dbo:abstract
|
- Iemoto (家元, lit. 'family foundation') is a Japanese term used to refer to the founder or current Grand Master of a certain school of traditional Japanese art. It is used synonymously with the term sōke (宗家) when it refers to the family or house that the iemoto is head of and represents. The word iemoto is also used to describe a system of familial generations in traditional Japanese arts such as tea ceremony (including sencha), ikebana, Noh, calligraphy, traditional Japanese dance, traditional Japanese music, the Japanese art of incense appreciation (kōdō), and Japanese martial arts. Shogi and Go once used the iemoto system as well. The iemoto system is characterized by a hierarchical structure and the supreme authority of the iemoto, who has inherited the secret traditions of the school from the previous iemoto. (en)
- Le système iemoto (家元制度, iemoto seido) est le modèle d'organisation familiale des arts traditionnels japonais, comme l'ikebana, le théâtre nô, le chanoyu ou le go. (fr)
- Iemoto (家元; letteralmente: "Fondazione di famiglia") è un termine giapponese utilizzato per riferirsi al fondatore o attuale maestro di una certa scuola di arti tradizionali giapponesi. È usato come sinonimo della parola: sōke (宗家) quando esso si riferisce alla famiglia o alla casa alla quale un iemoto è a capo e rappresenta. La parola iemoto viene inoltre utilizzata per descrivere un sistema di generazioni familiari nelle arti tradizionali giapponesi come il cha no yu, l'ikebana, il teatro nō, la calligrafia, , musica tradizionale giapponese, l'arte giapponese di apprezzamento dell'incenso (kōdō), l'arte giapponese sencha (senchadō), e le arti marziali. Tale sistema era usato un tempo anche nei giochi dello Shōgi e del Go. Il sistema iemoto è caratterizzato da una struttura gerarchica e da un'autorità suprema del iemoto, che eredita le tradizioni segrete dal precedente iemoto. Un iemoto può essere identificato dal titolo Iemoto o O-iemoto, o dal titolo sōshō (宗匠) o Ō-sensei (大先生). I ruoli principali dello iemoto sono dal condurre la scuola e proteggere le tradizioni, ad essere l'autorità finale su materie riguardanti la scuola, al rilascio o approvazione di licenze ed in alcuni casi per istruire i praticanti più avanzati. (it)
- 家元（いえもと）とは、日本の芸道などを家伝として承継している家系のこと。またその家系の当主個人を指しても用いられる。 (ja)
- Иэмото (яп. 家元, дословно «основа семьи») — традиционная японская система профессионального обучения в некоторых областях деятельности (боевые искусства, чайная церемония, икебана, го, сёги, танец). Система иэмото развивалась и процветала на протяжении двух с половиной веков, до середины XIX века. После реставрации Мэйдзи феодальная клановая система Японии была разрушена, и система иэмото превратилась в анахронизм. Начавшаяся прозападная модернизация привела к тому, что многие школы пришли в упадок и прекратили своё существование. Тем не менее, по сей день система иэмото продолжает, хоть и в сильно модернизированном виде, существовать в некоторых традиционных отраслях японского искусства и культуры, например, в чайной церемонии и традиционном танце. Обучение ведётся в пределах школы, во главе которой стоит мастер, официально признаваемый наивысшим профессиональным и духовным авторитетом. Глава такой школы также именуется иэмото. Система иэмото явилась синтезом традиционной для средневековья цеховой организации и конфуцианских духовных принципов. Исторически многие школы формировались на основе семейных кланов, традиционно хранящих определённые профессиональные секреты. Так, школы боевых искусств вышли из самурайских кланов, внутри которых культивировались собственные секретные техники боя определённым оружием. Со временем система школ стала традиционной не только в боевых искусствах, но и в других областях, где требуется длительное и тщательное профессиональное обучение. Школа представляла собой клан или «семью», где профессиональное мастерство передавалось от старших к младшим, а отношения внутри школы были подобием внутрисемейных: непререкаемый авторитет главы семьи, беспрекословное подчинение младших старшим. Во главе школы стоял мастер, владеющий преподаваемым мастерством на высшем уровне, знающий все профессиональные секреты, также именовавшийся иэмото. Он обучал учеников и выдавал свидетельства, подтверждающие профессиональную квалификацию «выпускников», таким образом, своим авторитетом гарантируя умения и способности учеников. При высокой популярности преподаваемого мастерства число потенциальных учеников намного превышало возможности мастера, поэтому обучением от имени школы занимались подготовленные школой мастера, получившие от иэмото лицензию на преподавание. При этом сертификат, подтверждающий профессиональное мастерство обучавшегося, имел право выдавать только сам иэмото, что препятствовало дроблению школ. В развитой системе иэмото «лицензионные платежи» становились основной статьёй дохода главы школы. Иэмото распределяет профессиональные имена (яп. 名取 натори) достигшим высокого мастерства ученикам. Пост главы школы переходил по наследству. Как правило, иэмото выбирал своего наследника из числа наиболее приближённых к нему учеников, и этот ученик занимал пост главы школы, когда иэмото отходил от дел или умирал. В семейных школах обучение начиналось с малолетства. Человек, родившийся в семье, не имел никаких альтернатив, кроме обучения семейному мастерству. В иных случаях ученик поступал в школу «извне», обычно по рекомендации одного из старших учеников, влиятельных людей, близких знакомых иэмото. Во многих школах предъявлялись особые требования к происхождению ученика. При поступлении с учеником и/или его поручителями оговаривались условия обучения, устанавливался размер платы. Ученик должен был обязаться подчиняться правилам школы. В соответствии с принципами уважения к старшим и беспрекословного подчинения им ученик, поступая в школу, тем самым признавал безусловное право иэмото и старших учеников управлять не только его обучением, но и его жизнью. (ru)
- Іемото (яп. 家元, дослівн «основа сім'ї») — традиційна японська система професійного навчання в деяких галузях діяльності (бойові мистецтва, чайна церемонія, ікебана, ґо, сьоґі, танець). Система іемото розвивалася і процвітала протягом двох з половиною століть, до середини XIX століття. Після реставрацій Мейдзі феодальна кланова система Японії була зруйнована, і система іемото стала анахронізмом. Початок прозахідної модернізації спричинив занепад і зникнення багатьох шкіл. Проте, донині система іемото продовжує, хоч і в дуже модернізованому вигляді, існувати в деяких традиційних галузях японського мистецтва і культури, наприклад, у чайній церемонії і традиційному танці. Навчання ведеться в межах школи, на чолі якої стоїть майстер, офіційно визнаний найвищим професійним і духовним авторитетом. Главу такої школи також називають іемото. Система іемото стала синтезом традиційної для середньовіччя цехової організації і конфуціанських духовних принципів. Історично багато шкіл формувалися на основі сімейних кланів, які традиційно зберігають певні професійні секрети[джерело?]. Так, школи бойових мистецтв вийшли з самурайських кланів, всередині яких культивувалися власні секретні техніки бою певною зброєю. З часом система шкіл стала традиційною не тільки в бойових мистецтвах, а й в інших галузях, де потрібне тривале і ретельне професійне навчання. Школа являла собою клан або «сім'ю», де професійна майстерність передавалося від старших до молодших, а відносини всередині школи були подобою внутрішньосімейних: незаперечний авторитет глави сім'ї, беззаперечне підпорядкування молодших старшим. На чолі школи стояв майстер, який володіє майстерністю, що викладається, на найвищому рівні, знає всі професійні секрети й іменувався іемото. Він навчав учнів і видавав свідоцтва, що підтверджують професійну кваліфікацію «випускників», таким чином, своїм авторитетом гарантуючи вміння і здібності учнів. За високої популярності майстерності, що викладається, число потенційних учнів значно перевищувало можливості майстра, тому навчанням від імені школи займалися підготовлені школою майстри, які отримали від іемото ліцензію на викладання. При цьому сертифікат, що підтверджує професійну майстерність учня, мав право видавати тільки сам іемото, що перешкоджало дробленню шкіл. У розвиненій системі іемото «ліцензійні платежі» ставали основним джерелом доходу глави школи. Іемото розподіляє професійні імена (яп. 名取 наторі)名取 наторі) учням, які досягли високої майстерності. Пост глави школи переходив у спадок. Як правило, іемото вибирав свого спадкоємця з числа найближчих до нього учнів, і цей учень займав пост глави школи, коли іемото відходив від справ або вмирав. У сімейних школах навчання починалося з малолітства. Людина, що народилася в сім'ї, не мала альтернатив, крім навчання сімейній майстерності. В інших випадках учень приходив до школи «ззовні», зазвичай за рекомендацією одного зі старших учнів, впливових людей, близьких знайомих іемото. У багатьох школах до походження учня ставилися особливі вимоги. При вступі з учнем та/або його поручителями обумовлювалися умови навчання, встановлювався розмір плати. Учень мав зобов'язатися підкорятися правилам школи. Відповідно до принципів поваги до старших і беззаперечного підпорядкування їм учень, вступаючи в школу, тим самим визнавав безумовне право іемото і старших учнів керувати не тільки його навчанням, але і його життям. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Le système iemoto (家元制度, iemoto seido) est le modèle d'organisation familiale des arts traditionnels japonais, comme l'ikebana, le théâtre nô, le chanoyu ou le go. (fr)
- 家元（いえもと）とは、日本の芸道などを家伝として承継している家系のこと。またその家系の当主個人を指しても用いられる。 (ja)
- Iemoto (家元, lit. 'family foundation') is a Japanese term used to refer to the founder or current Grand Master of a certain school of traditional Japanese art. It is used synonymously with the term sōke (宗家) when it refers to the family or house that the iemoto is head of and represents. (en)
- Iemoto (家元; letteralmente: "Fondazione di famiglia") è un termine giapponese utilizzato per riferirsi al fondatore o attuale maestro di una certa scuola di arti tradizionali giapponesi. È usato come sinonimo della parola: sōke (宗家) quando esso si riferisce alla famiglia o alla casa alla quale un iemoto è a capo e rappresenta. (it)
- Іемото (яп. 家元, дослівн «основа сім'ї») — традиційна японська система професійного навчання в деяких галузях діяльності (бойові мистецтва, чайна церемонія, ікебана, ґо, сьоґі, танець). Система іемото розвивалася і процвітала протягом двох з половиною століть, до середини XIX століття. Після реставрацій Мейдзі феодальна кланова система Японії була зруйнована, і система іемото стала анахронізмом. Початок прозахідної модернізації спричинив занепад і зникнення багатьох шкіл. Проте, донині система іемото продовжує, хоч і в дуже модернізованому вигляді, існувати в деяких традиційних галузях японського мистецтва і культури, наприклад, у чайній церемонії і традиційному танці. Навчання ведеться в межах школи, на чолі якої стоїть майстер, офіційно визнаний найвищим професійним і духовним авторитетом (uk)
- Иэмото (яп. 家元, дословно «основа семьи») — традиционная японская система профессионального обучения в некоторых областях деятельности (боевые искусства, чайная церемония, икебана, го, сёги, танец). Система иэмото развивалась и процветала на протяжении двух с половиной веков, до середины XIX века. После реставрации Мэйдзи феодальная клановая система Японии была разрушена, и система иэмото превратилась в анахронизм. Начавшаяся прозападная модернизация привела к тому, что многие школы пришли в упадок и прекратили своё существование. Тем не менее, по сей день система иэмото продолжает, хоть и в сильно модернизированном виде, существовать в некоторых традиционных отраслях японского искусства и культуры, например, в чайной церемонии и традиционном танце. Обучение ведётся в пределах школы, во гла (ru)
|
