| dbo:abstract
|
- Hissène Habré (àrab: حُسين حبري) (Faya-Largeau, 13 d'agost de 1942 - Dakar, 24 d'agost de 2021), també Hissen Habré, fou el líder del Txad des de 1982 fins que se'l va deposar el 1990. (ca)
- حسين حبري (13 أغسطس 1942 في فايا شمال تشاد - 24 أغسطس 2021 في داكار في السنغال). سياسي تشادي كان رئيس تشاد من 1982 إلى 1990. وقبلها كان رئيسًا لوزراء تشاد في الفترة من 29 أغسطس 1978 – 23 مارس 1979، هو من قبيلة إحدى فروع قبائل التبو. بعد إكماله لتعليمه الأساسي اشتغل في بريد الإدارة التشادية فحصل على منحة لدراسة العلوم السياسية في فرنسا، وعاد إلى تشاد سنة 1971. بدأ في الظهور على الساحة الدولية بعدما هاجمت مجموعة تحت قيادته بلدة بارداي في تبيستي وأخذت ثلاثة أوروبيين رهائن. حكمت عليه المحكمة الأفريقية الخاصة في داكار في 30 مايو 2016 بالسجن المؤبد، بعد إدانته بتهم ارتكاب جرائم ضد الإنسانية وجرائم اغتصاب وخطف وإعدام وتعذيب. (ar)
- Hissène Habré (arabsky حسين حبري Ḥusaīn Ḥabrī, také vyslovováno Hissen Habré; 13. srpna 1942 – 24. srpna 2021) byl čadský politik a bývalý prezident země v letech (1982–1990). Do úřadu byl dosazen s podporou Francie a USA. Během jeho vlády došlo ke , ve kterém byl Čad podporován Francií. I přes čadské vítězství zůstala jeho vláda slabá, se silnou opozicí v etniku . Jednotky věrné Habrému byly v listopadu 1990 poraženy při ofenzivě povstalců vedených Idrissem Déby, pozdějším čadským prezidentem. Habré uprchl do exilu v Senegalu. V roce 2016 byl soudem v Senegalu shledán vinným v případu porušování lidských práv, včetně znásilňování, sexuálního otroctví a příkazů k zabití 40 000 lidí, a odsouzen k doživotnímu vězení. Jde o první bývalou hlavu státu, která byla odsouzena za zločiny proti lidskosti soudem jiného státu. (cs)
- Hissène Habré (arabisch حسين حبري, DMG Ḥusaīn Ḥabrī, * 13. August 1942 in Faya-Largeau; † 24. August 2021 in Dakar, Senegal) war ein tschadischer Politiker. Er war von 1982 bis zu seiner Absetzung 1990 der diktatorisch regierende Präsident des Tschad. Zuvor bekämpfte er als Rebellenführer das Regime seines Vorgängers Tombalbaye (Präsident von 1960 bis 1975). Das Einparteiensystem Habrés war durch schwere Menschenrechtsverletzungen und Gewaltkampagnen insbesondere gegen nichtmuslimische ethnische Gruppen des Tschad gekennzeichnet. Nach seiner Amtszeit wurde er für ungefähr 40.000 politisch motivierte Morde zu lebenslanger Freiheitsstrafe verurteilt (vgl. unten). (de)
- Ο Χισέν Χαμπρέ (Hissene Habre, γνωστός και σαν «Πινοσέτ της Αφρικής», γεν. Faya-Largeau, Γαλλική αποικιακή Αφρική, 13 Αυγούστου 1942 - 24 Αυγούστου 2021 ) ήταν πρώην πολιτικός, δικτάτορας του Τσαντ. Υπηρέτησε ως πρόεδρος της χώρας του κατά τα έτη 1982 – 1990, οπότε καθαιρέθηκε και προηγούμενα, σαν πρωθυπουργός της από τον Αύγουστο του 1978 έως το Μάρτιο του 1979.Ο Χαμπρέ αν ελίχθηκε και κατέλαβε την εξουσία πραξικοπηματικά, χάρις στην οικονομική συνδρομή της Γαλλίας και τον ΗΠΑ, που, επιπλέον, τον ενίσχυσαν στρατιωτικά χορηγώντας του όπλα αλλά και εκπαιδευτές. Έχοντας καταφύγει, μετά την ανατροπή του, το 1990, στη Σενεγάλη, συνελήφθη εκεί, όπου του αποδόθηκαν κατηγορίες για καταπάτηση ανθρωπίνων δικαιωμάτων, βιασμούς, σεξουαλική καταπίεση και εντολές για δολοφονία 40.000 ανθρώπων. Το δικαστήριο του επέβαλε την ποινή της ισόβιας κάθειρξης και η περίπτωσή του είναι η μοναδική για επικεφαλής κράτους, ο οποίος καταδικάστηκε για τα παραπάνω αδικήματα από άλλη χώρα. (el)
- Hissène Habré (arabe حسين حبري) (naskiĝis la 13-an de aŭgusto 1942, mortis la 24-an de aŭgusto 2021) estis ĉada polikisto kiu estis prezidanto de Ĉado de 1982 ĝis li estis eksigita en 1990. Francio kaj Usono donis al ili trejnadon, armilojn kaj financadon por regi Ĉadon. En majo 2016, Habré estis kulpigita de internacia kortumo en Senegalo pri misuzoj de homaj rajtoj, inkluzive de seksperforto, seksa sklaveco kaj ordono de mortigo de 40 000 homoj, kaj kondamnita al ĝismorta puno. Li estas la unua eksa ŝtatestro kondamnita pro misuzoj de homaj rajtoj en la kortumo de alia nacio. En 2020, dum la kronvirusa pandemio, li estis liberigita el malliberejo por ke li ne trafu COVID-19. Li restis arestita hejme dum 60 tagoj. Habré mortis en Dakaro, Senegalo pro COVID-19 la 24-an de aŭgusto 2021, unu semajnon post sia 79-a naskiĝtago. (eo)
- Hissène Habré (Faya-Largeau, 13 de agosto de 1942-Dakar, 24 de agosto de 2021) fue un político y dictador chadiano. Gobernó Chad desde 1982 hasta 1990 cuando fue derrocado por una rebelión encabezada por Idriss Déby. Durante su régimen se llevarían a cabo todo tipo de violaciones a los derechos humanos, incluyendo asesinatos masivos, desapariciones forzadas, torturas, campos de concentración, violaciones y esclavitud sexual. La brutalidad de sus acciones, muy similares a las cometidas por las dictaduras latinoamericanas, así como su estrecha alianza con los gobiernos occidentales, especialmente Estados Unidos y Francia, le valió el apodo de "Pinochet africano". Human Rights Watch afirma que 1.200 fueron asesinados y 12 000 fueron torturados por su régimen, mientras que una comisión de investigación interna de Chad afirma que hasta 40 000 personas fueron asesinadas y 200 000 torturadas. Un tribunal chadiano condenó a cadena perpetua a Saleh Younous y como los principales autores materiales de las muertes. (es)
- Hissène Habré (Arabic: حسين حبري Ḥusaīn Ḥabrī, Chadian Arabic: pronounced [hiˈsɛn ˈhabre]; French pronunciation: [isɛn abʁe]; 13 August 1942 – 24 August 2021), also spelled Hissen Habré, was a Chadian politician and convicted war criminal who served as the 5th president of Chad from 1982 until he was deposed in 1990. A member of Chad's northern population, Habré joined FROLINAT rebels in the first Chadian Civil War against the southern-dominated Chadian government. Due to a rift with fellow rebel commander Goukouni Oueddei, Habré and his Armed Forces of the North rebel army briefly defected to Felix Malloum's government against Oueddei before turning against Malloum, who resigned in 1979. Habré was then given the position of Minister of Defense under Chad's new transitional coalition government, with Oueddei as President. Their alliance quickly collapsed, and Habré's forces overthrew Oueddei in 1982. Having become the country's new president, Habré created a one-party dictatorship ruled by his National Union for Independence and Revolution notorious for widespread human rights abuses. He was brought to power with the support of France and the United States, who provided training, arms, and financing throughout his rule due to his opposition to Libyan leader Muammar Gaddafi. He led the country during the Libyan-Chadian conflict, culminating in victory during the Toyota War from 1986 to 1987 with French support. He was overthrown three years later in the 1990 Chadian coup d'état by Idriss Déby and fled into exile in Senegal. In May 2016, Habré was found guilty by an international tribunal in Senegal of human-rights abuses, including rape, sexual slavery, and ordering the killing of 40,000 people, and sentenced to life in prison. He was the first former head of state to be convicted for human rights abuses in the court of another nation. He died on 24 August 2021, after testing positive for COVID-19. (en)
- Hissène Habré (حسين حبري - Ekuatore Afrika Frantsesa (gaur egun Txad), 1942ko abuztuaren 13a - Dakar, Senegal, 2021eko abuztuaren 24a) Txadeko presidentea izan zen 1982tik 1990ra. Habréren gobernua Giza Eskubideen aurkako erasoak direla eta egin zen ezagun eta Human Rights Watch GKEak "Afrikako Pinochet" izan zela dio. (eu)
- Hissène Habré, aussi connu comme Hissein Habré (en arabe tchadien : حسين حبري [hiˈsɛn ˈhabre]), né le 13 août 1942 à Largeau et mort le 24 août 2021 à Dakar, est un homme d'État tchadien. Il est président de la République du Tchad de 1982 à 1990. Issu d'un clan du nord, il rejoint les rebelles du Frolinat contre le gouvernement tchadien dominé par le sud dans la première guerre civile tchadienne. En raison d'une rupture avec Goukouni Oueddei, un autre commandant rebelle, Habré et son armée rebelle les Forces armées du Nord (FAN) s'allient brièvement avec le gouvernement de Felix Malloum avant de se retourner contre ce dernier. Sous les termes des Accords de Lagos en 1979, Malloum démissionne et Habré est nommé ministre de la Défense dans le Gouvernement d'union nationale de transition (GUNT) avec Oueddei comme président. Leur alliance s'est effondrée rapidement, menant à une deuxième guerre civile qui s'achève en 1982, quand les forces de Habré renversent Oueddei. Devenu le nouveau président du Tchad, Habré impose une dictature à parti unique gouvernée par son Union nationale pour l'indépendance et la révolution (UNIR), sous laquelle le pays éprouve une violation généralisée des droits de l'homme. Il reçoit le soutien de la France et des États-Unis tout au long de son régime en raison de son opposition au dirigeant libyen Mouammar Kadhafi. Il dirige le pays pendant le Conflit tchado-libyen, aboutissant à la victoire en 1987 dans la guerre des Toyota avec le soutien français. Il est renversé en 1990 par un coup d'État fomenté par son ancien général Idriss Déby et s'enfuit en exil au Sénégal. En 2006, il est inculpé de crimes contre l'humanité, crimes de guerre et actes de torture. Son procès, qui s'ouvre à Dakar en 2015, est la première utilisation de la compétence universelle sur le continent africain. Human Rights Watch affirme que 1.200 personnes ont été tuées et 12.000 torturées par son régime. Il est condamné à la prison à perpétuité en appel en 2017. Il meurt en prison du COVID-19 quatre ans plus tard. (fr)
- Hissène Habré (Arab: حسين حبري Ḥusaīn Ḥabrī, Arab Chad: diucapkan [hiˈsɛn ˈhabre]; pengucapan bahasa Prancis: [isɛn abʁe]; 13 Agustus 1942 – 24 Agustus 2021), juga dieja Hissen Habré, adalah seorang politikus Chad yang menjabat sebagai Presiden Chad ke-5 dari tahun 1982 sampai ia digulingkan pada tahun 1990. Ia berkuasa dengan dukungan dari Prancis dan Amerika Serikat, yang memberikan pelatihan, senjata, dan pembiayaan. Pada Mei 2016, ia dinyatakan bersalah oleh pengadilan internasional di Senegal atas pelanggaran hak asasi manusia, termasuk pemerkosaan, perbudakan seksual, dan memerintahkan pembunuhan terhadap 40.000 orang, ia kemudian dijatuhi hukuman penjara seumur hidup. Ia adalah mantan kepala negara pertama yang dihukum karena pelanggaran hak asasi manusia di pengadilan negara lain. Ia meninggal dunia pada 24 Agustus 2021 setelah dinyatakan positif Covid-19. (in)
- 이센 아브레(프랑스어: Hissène Habré, 프랑스어 발음: [isɛn abʁe], 아랍어: حسين حبري Ḥusaīn Ḥabrī, 1942년 9월 13일~2021년 8월 24일)는 차드의 정치인으로 1982년부터 1990년까지 차드의 대통령으로 재직했다. 1942년 차드의 파야라르고에서 태어났으며, 프랑스 유학을 마치고 돌아온 뒤인 1982년 6월 군부 실력자 이드리스 데비와 함께 쿠데타를 일으켜 구쿠니 웨데이 당시 대통령을 축출한 뒤 대통령에 취임했다. 그는 재직 중 최대 4만 명의 정치범을 고문·살해하여 '아프리카의 피노체트'라는 별명을 얻었을 정도로 국내외 큰 비난을 받았다. 1988년 재선에 성공했으나, 리비아와의 영토분쟁 문제를 두고 데비와 마찰을 빚다가 1990년 데비의 쿠데타로 쫓겨났다. 축출 후 정치범들을 채찍질하는 등 잔인하고 체계적으로 고문한 것이 밝혀졌으나, 그 어떠한 처벌도 받지 않아 논란을 불러왔으며, 세네갈로 망명한 후 2005년부터 가택연금을 당한 곳이 호화주택이라 또 다른 파문을 일으켰다. 2013년 세네갈 사법당국에 의해 구금되어 재판을 받았다. 2016년 은 아브레의 강간과 4만여명의 살인교사 등의 혐의를 유죄로 보고 종신형을 선고했다. 2017년 강간 혐의에 대해서는 재판 절차상의 문제에 대한 이의가 인정되어 무죄로 바뀌었으나 종신형은 유지되었다. 2021년 8월 수감중 코로나19 증상을 보여 세네갈 다카르의 병원에서 치료중 사망하였다. (ko)
- Hissène Habré (Faya Largeau, 13 agosto 1942 – Dakar, 24 agosto 2021) è stato un politico e dittatore ciadiano, Presidente del Ciad dal 1982 al 1990. (it)
- イッセン・ハブレ（Hissène Habré、1942年9月13日 - 2021年8月24日）は、チャドの軍人、政治家。同国元首（大統領）を務めた（在任1982年6月 - 1990年12月）。 (ja)
- Hissène Habré (Arabisch: حسين حبري) (Faya-Largeau, 13 augustus 1942 − Dakar, 24 augustus 2021), ook bekend als Hissen Habré, was een dictator van Tsjaad. Hij leefde in ballingschap in Senegal en was in eigen land ter dood veroordeeld. Hissène Habré werd geboren in een Toeboestam in het woestijngebied van Noordoost-Tsjaad, toen een Franse kolonie. Na de onafhankelijkheid in 1960 werd hij regeringsambtenaar en studeerde vervolgens op een regeringsbeurs rechten en politieke wetenschappen aan de Sorbonne te Parijs. President François Tombalbaye stuurde hem naar Libië om te onderhandelen met de verzetsbeweging Frolinat, maar Habré liep over en werd een van de leiders van het noordelijke verzet dat vanuit Libië opereerde. Later richtte hij zijn eigen militie 'Forces Armées du Nord' (FAN) op. In 1978 sloot hij vrede met het militaire bewind dat de macht in Ndjamena had overgenomen en werd premier van Tsjaad. Maar de burgeroorlog ging door en Habré's rivaal Oueddei kwam aan de macht. Habré was nog een paar maanden minister van Defensie, maar kwam toen weer in verzet en greep in 1982 de macht in Tsjaad. Doordat zijn land beschouwd werd als een belangrijke pion tegen het regime van Moammar al-Qadhafi in Libië, kon Habré rekenen op de steun van de VS en Frankrijk. In 1990 werd hij op zijn beurt van de macht verdreven door de huidige president Idriss Déby. Hij vluchtte naar Senegal, waar hij in februari 2000 beschuldigd werd van misdaden tegen de menselijkheid. Volgens zijn opvolger Idriss Déby zijn onder het bewind van Habré 40.000 tegenstanders van de regering om het leven gebracht. Het aantal gemartelden zou 200.000 zijn. (nl)
- Hissène Habré (ur. 13 września 1942 w Faya, zm. 24 sierpnia 2021 w Dakarze) – czadyjski polityk, w latach 1978–1979 premier Czadu, w latach 1982–1990 prezydent kraju. (pl)
- Хиссе́н Хабре́ (фр. Hissène Habré, араб. حسين حبري; 13 августа 1942, Фая-Ларжо, Французский Чад, Французская Экваториальная Африка — 24 августа 2021, Дакар) — чадский политик и государственный деятель, премьер-министр в 1978—1979, президент Чада в 1982—1990. Активный участник чадской гражданской войны, видный деятель ФРОЛИНА, основатель движения Вооружённые силы Севера. Пришёл к власти вооружённым путём в 1982, установил репрессивный диктаторский режим. Одержал победу в чадско-ливийском конфликте. Проводил в целом правый прозападный курс, который совмещался с риторикой левого национализма. Стоял на позициях жёсткого антикоммунизма, являлся заметной фигурой глобальной Холодной войны. Был прозван «Африканским Пиночетом». Свергнут в 1990, бежал из Чада, обосновался в Сенегале. Был обвинён в массовых репрессиях и убийствах, арестован и предстал перед Специальным африканским трибуналом, который приговорил его к пожизненному лишению свободы. В Чаде заочно приговорён к смертной казни. После временного освобождения в 2020 в связи с пандемией коронавируса вновь возвращён в тюрьму. Скончался от COVID-19. (ru)
- Hissène Habré (em árabe tchadiano: حسين حبري ; Faya-Largeau, 13 de agosto de 1942 – Senegal, 24 de agosto de 2021) foi um político chadiano, pertencente aos tubus, do clã Anakaza. Foi presidente do seu país entre 1982 e 1990. Habré chegou ao poder através de um golpe de estado, com o apoio dos governos da França e dos Estados Unidos, que lhe forneceram armas, ajuda financeira e treinamento militar para suas tropas. Deposto em 1.º de dezembro de 1990, através de um golpe de estado liderado pelo general Idriss Déby, Habré refugiou-se no Senegal. Condenado à revelia por um tribunal de Ndjamena, recebeu a pena de morte por crimes contra a humanidade, crimes de guerra e atos de tortura. A Corte Internacional de Justiça decidiu, em 20 de julho de 2012 que o Senegal havia faltado com suas obrigações internacionais e ordenou às autoridades senegalesas que julgassem Habré ou o extraditassem para a Bélgica. O processo foi afinal aberto em Dakar, no dia 20 de julho de 2015,sendo a primeira utilização da competência universal no continente africano. Em 30 de maio de 2016, Habré foi julgado culpado por crimes contra a humanidade, tendo sido sentenciado à prisão perpétua. Pesavam sobre ele acusações de estupro, escravidão sexual e desaparecimentos forçados, além da matança de quarenta mil pessoas. (pt)
- Hissène Habré, född 13 augusti 1942 i i norra Tchad, död 24 augusti 2021 i Dakar i Senegal, var president i Tchad 7 juni 1982–1 december 1990. Innan dess var han regeringschef (premiärminister) 29 augusti 1978-23 mars 1979. Habré störtades i en militärkupp 1990, och ersattes som president av Idriss Déby. Hissène Habré sades vara ansvarig för tiotusentals politiska mord under sin tid vid makten. Senare levde han[när?] i exil i Senegal. I september 2005 begärde dock en belgisk domstol att han skulle lämnas ut för att ställas inför rätta för brott mot mänskligheten. Den 30 maj 2016 dömdes han till livstids fängelse för brott mot mänskligheten, summariska avrättningar, tortyr, tvångsslaveri, kidnappning och våldtäkt i en rättegång i Senegal. Rättegången startade i juli 2015 i en särskild domstol i Dakar, inrättad av Afrikanska unionen. Habré var den första afrikanske ledaren som blev dömd i Afrika, och den första statschefen som dömts för brott mot mänskligheten av en domstol i ett annat land. Det är också första gången som en före detta statschef dömts för att personligen ha våldtagit någon. (sv)
- Гіссен Габре (фр. Hissène Habré; 13 вересня 1942 — 24 серпня 2021) — чадський військовий і політичний діяч, Прем'єр-міністр Чаду (1978—1979), Президент Чаду (1982—1990). Наприкінці 1960-х перейшов на бік повстанців з , і до середини 1970-х очолив одну з їхніх фракцій; в результаті тривалої громадянської війни в 1988 році утвердився як президент країни, але був повалений через три роки Ідрісом Дебі. Втік за кордон і був звинувачений у порушеннях прав людини в таких розмірах, що прозваний «африканським Піночетом». (uk)
- 侯賽因·哈布雷（阿拉伯语：حسين حبري，法語：Hissène Habré，1942年8月13日－2021年8月24日），曾任查德總統與總理，1982年至1990年間為查德的獨裁者。在執政期間，被人權團體指控違反人權、進行大屠殺，估計有超過4萬人喪生。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Hissène Habré (àrab: حُسين حبري) (Faya-Largeau, 13 d'agost de 1942 - Dakar, 24 d'agost de 2021), també Hissen Habré, fou el líder del Txad des de 1982 fins que se'l va deposar el 1990. (ca)
- حسين حبري (13 أغسطس 1942 في فايا شمال تشاد - 24 أغسطس 2021 في داكار في السنغال). سياسي تشادي كان رئيس تشاد من 1982 إلى 1990. وقبلها كان رئيسًا لوزراء تشاد في الفترة من 29 أغسطس 1978 – 23 مارس 1979، هو من قبيلة إحدى فروع قبائل التبو. بعد إكماله لتعليمه الأساسي اشتغل في بريد الإدارة التشادية فحصل على منحة لدراسة العلوم السياسية في فرنسا، وعاد إلى تشاد سنة 1971. بدأ في الظهور على الساحة الدولية بعدما هاجمت مجموعة تحت قيادته بلدة بارداي في تبيستي وأخذت ثلاثة أوروبيين رهائن. حكمت عليه المحكمة الأفريقية الخاصة في داكار في 30 مايو 2016 بالسجن المؤبد، بعد إدانته بتهم ارتكاب جرائم ضد الإنسانية وجرائم اغتصاب وخطف وإعدام وتعذيب. (ar)
- Hissène Habré (arabisch حسين حبري, DMG Ḥusaīn Ḥabrī, * 13. August 1942 in Faya-Largeau; † 24. August 2021 in Dakar, Senegal) war ein tschadischer Politiker. Er war von 1982 bis zu seiner Absetzung 1990 der diktatorisch regierende Präsident des Tschad. Zuvor bekämpfte er als Rebellenführer das Regime seines Vorgängers Tombalbaye (Präsident von 1960 bis 1975). Das Einparteiensystem Habrés war durch schwere Menschenrechtsverletzungen und Gewaltkampagnen insbesondere gegen nichtmuslimische ethnische Gruppen des Tschad gekennzeichnet. Nach seiner Amtszeit wurde er für ungefähr 40.000 politisch motivierte Morde zu lebenslanger Freiheitsstrafe verurteilt (vgl. unten). (de)
- Hissène Habré (حسين حبري - Ekuatore Afrika Frantsesa (gaur egun Txad), 1942ko abuztuaren 13a - Dakar, Senegal, 2021eko abuztuaren 24a) Txadeko presidentea izan zen 1982tik 1990ra. Habréren gobernua Giza Eskubideen aurkako erasoak direla eta egin zen ezagun eta Human Rights Watch GKEak "Afrikako Pinochet" izan zela dio. (eu)
- Hissène Habré (Faya Largeau, 13 agosto 1942 – Dakar, 24 agosto 2021) è stato un politico e dittatore ciadiano, Presidente del Ciad dal 1982 al 1990. (it)
- イッセン・ハブレ（Hissène Habré、1942年9月13日 - 2021年8月24日）は、チャドの軍人、政治家。同国元首（大統領）を務めた（在任1982年6月 - 1990年12月）。 (ja)
- Hissène Habré (ur. 13 września 1942 w Faya, zm. 24 sierpnia 2021 w Dakarze) – czadyjski polityk, w latach 1978–1979 premier Czadu, w latach 1982–1990 prezydent kraju. (pl)
- Гіссен Габре (фр. Hissène Habré; 13 вересня 1942 — 24 серпня 2021) — чадський військовий і політичний діяч, Прем'єр-міністр Чаду (1978—1979), Президент Чаду (1982—1990). Наприкінці 1960-х перейшов на бік повстанців з , і до середини 1970-х очолив одну з їхніх фракцій; в результаті тривалої громадянської війни в 1988 році утвердився як президент країни, але був повалений через три роки Ідрісом Дебі. Втік за кордон і був звинувачений у порушеннях прав людини в таких розмірах, що прозваний «африканським Піночетом». (uk)
- 侯賽因·哈布雷（阿拉伯语：حسين حبري，法語：Hissène Habré，1942年8月13日－2021年8月24日），曾任查德總統與總理，1982年至1990年間為查德的獨裁者。在執政期間，被人權團體指控違反人權、進行大屠殺，估計有超過4萬人喪生。 (zh)
- Hissène Habré (arabsky حسين حبري Ḥusaīn Ḥabrī, také vyslovováno Hissen Habré; 13. srpna 1942 – 24. srpna 2021) byl čadský politik a bývalý prezident země v letech (1982–1990). Do úřadu byl dosazen s podporou Francie a USA. Během jeho vlády došlo ke , ve kterém byl Čad podporován Francií. I přes čadské vítězství zůstala jeho vláda slabá, se silnou opozicí v etniku . Jednotky věrné Habrému byly v listopadu 1990 poraženy při ofenzivě povstalců vedených Idrissem Déby, pozdějším čadským prezidentem. Habré uprchl do exilu v Senegalu. (cs)
- Ο Χισέν Χαμπρέ (Hissene Habre, γνωστός και σαν «Πινοσέτ της Αφρικής», γεν. Faya-Largeau, Γαλλική αποικιακή Αφρική, 13 Αυγούστου 1942 - 24 Αυγούστου 2021 ) ήταν πρώην πολιτικός, δικτάτορας του Τσαντ. Υπηρέτησε ως πρόεδρος της χώρας του κατά τα έτη 1982 – 1990, οπότε καθαιρέθηκε και προηγούμενα, σαν πρωθυπουργός της από τον Αύγουστο του 1978 έως το Μάρτιο του 1979.Ο Χαμπρέ αν ελίχθηκε και κατέλαβε την εξουσία πραξικοπηματικά, χάρις στην οικονομική συνδρομή της Γαλλίας και τον ΗΠΑ, που, επιπλέον, τον ενίσχυσαν στρατιωτικά χορηγώντας του όπλα αλλά και εκπαιδευτές. Έχοντας καταφύγει, μετά την ανατροπή του, το 1990, στη Σενεγάλη, συνελήφθη εκεί, όπου του αποδόθηκαν κατηγορίες για καταπάτηση ανθρωπίνων δικαιωμάτων, βιασμούς, σεξουαλική καταπίεση και εντολές για δολοφονία 40.000 ανθρώπων. Το δικασ (el)
- Hissène Habré (arabe حسين حبري) (naskiĝis la 13-an de aŭgusto 1942, mortis la 24-an de aŭgusto 2021) estis ĉada polikisto kiu estis prezidanto de Ĉado de 1982 ĝis li estis eksigita en 1990. Francio kaj Usono donis al ili trejnadon, armilojn kaj financadon por regi Ĉadon. En majo 2016, Habré estis kulpigita de internacia kortumo en Senegalo pri misuzoj de homaj rajtoj, inkluzive de seksperforto, seksa sklaveco kaj ordono de mortigo de 40 000 homoj, kaj kondamnita al ĝismorta puno. Li estas la unua eksa ŝtatestro kondamnita pro misuzoj de homaj rajtoj en la kortumo de alia nacio. (eo)
- Hissène Habré (Faya-Largeau, 13 de agosto de 1942-Dakar, 24 de agosto de 2021) fue un político y dictador chadiano. Gobernó Chad desde 1982 hasta 1990 cuando fue derrocado por una rebelión encabezada por Idriss Déby. (es)
- Hissène Habré (Arabic: حسين حبري Ḥusaīn Ḥabrī, Chadian Arabic: pronounced [hiˈsɛn ˈhabre]; French pronunciation: [isɛn abʁe]; 13 August 1942 – 24 August 2021), also spelled Hissen Habré, was a Chadian politician and convicted war criminal who served as the 5th president of Chad from 1982 until he was deposed in 1990. (en)
- Hissène Habré (Arab: حسين حبري Ḥusaīn Ḥabrī, Arab Chad: diucapkan [hiˈsɛn ˈhabre]; pengucapan bahasa Prancis: [isɛn abʁe]; 13 Agustus 1942 – 24 Agustus 2021), juga dieja Hissen Habré, adalah seorang politikus Chad yang menjabat sebagai Presiden Chad ke-5 dari tahun 1982 sampai ia digulingkan pada tahun 1990. Ia berkuasa dengan dukungan dari Prancis dan Amerika Serikat, yang memberikan pelatihan, senjata, dan pembiayaan. Ia meninggal dunia pada 24 Agustus 2021 setelah dinyatakan positif Covid-19. (in)
- Hissène Habré, aussi connu comme Hissein Habré (en arabe tchadien : حسين حبري [hiˈsɛn ˈhabre]), né le 13 août 1942 à Largeau et mort le 24 août 2021 à Dakar, est un homme d'État tchadien. Il est président de la République du Tchad de 1982 à 1990. (fr)
- 이센 아브레(프랑스어: Hissène Habré, 프랑스어 발음: [isɛn abʁe], 아랍어: حسين حبري Ḥusaīn Ḥabrī, 1942년 9월 13일~2021년 8월 24일)는 차드의 정치인으로 1982년부터 1990년까지 차드의 대통령으로 재직했다. 1942년 차드의 파야라르고에서 태어났으며, 프랑스 유학을 마치고 돌아온 뒤인 1982년 6월 군부 실력자 이드리스 데비와 함께 쿠데타를 일으켜 구쿠니 웨데이 당시 대통령을 축출한 뒤 대통령에 취임했다. 그는 재직 중 최대 4만 명의 정치범을 고문·살해하여 '아프리카의 피노체트'라는 별명을 얻었을 정도로 국내외 큰 비난을 받았다. 1988년 재선에 성공했으나, 리비아와의 영토분쟁 문제를 두고 데비와 마찰을 빚다가 1990년 데비의 쿠데타로 쫓겨났다. 축출 후 정치범들을 채찍질하는 등 잔인하고 체계적으로 고문한 것이 밝혀졌으나, 그 어떠한 처벌도 받지 않아 논란을 불러왔으며, 세네갈로 망명한 후 2005년부터 가택연금을 당한 곳이 호화주택이라 또 다른 파문을 일으켰다. 2021년 8월 수감중 코로나19 증상을 보여 세네갈 다카르의 병원에서 치료중 사망하였다. (ko)
- Hissène Habré (Arabisch: حسين حبري) (Faya-Largeau, 13 augustus 1942 − Dakar, 24 augustus 2021), ook bekend als Hissen Habré, was een dictator van Tsjaad. Hij leefde in ballingschap in Senegal en was in eigen land ter dood veroordeeld. In 1978 sloot hij vrede met het militaire bewind dat de macht in Ndjamena had overgenomen en werd premier van Tsjaad. Maar de burgeroorlog ging door en Habré's rivaal Oueddei kwam aan de macht. Habré was nog een paar maanden minister van Defensie, maar kwam toen weer in verzet en greep in 1982 de macht in Tsjaad. (nl)
- Hissène Habré (em árabe tchadiano: حسين حبري ; Faya-Largeau, 13 de agosto de 1942 – Senegal, 24 de agosto de 2021) foi um político chadiano, pertencente aos tubus, do clã Anakaza. Foi presidente do seu país entre 1982 e 1990. Habré chegou ao poder através de um golpe de estado, com o apoio dos governos da França e dos Estados Unidos, que lhe forneceram armas, ajuda financeira e treinamento militar para suas tropas. (pt)
- Хиссе́н Хабре́ (фр. Hissène Habré, араб. حسين حبري; 13 августа 1942, Фая-Ларжо, Французский Чад, Французская Экваториальная Африка — 24 августа 2021, Дакар) — чадский политик и государственный деятель, премьер-министр в 1978—1979, президент Чада в 1982—1990. (ru)
- Hissène Habré, född 13 augusti 1942 i i norra Tchad, död 24 augusti 2021 i Dakar i Senegal, var president i Tchad 7 juni 1982–1 december 1990. Innan dess var han regeringschef (premiärminister) 29 augusti 1978-23 mars 1979. Habré störtades i en militärkupp 1990, och ersattes som president av Idriss Déby. Hissène Habré sades vara ansvarig för tiotusentals politiska mord under sin tid vid makten. Senare levde han[när?] i exil i Senegal. I september 2005 begärde dock en belgisk domstol att han skulle lämnas ut för att ställas inför rätta för brott mot mänskligheten. (sv)
|
