| dbo:abstract
|
- أعالي البحار أو المياه الدولية هي مناطق المحيطات التي تقع خارج سلطة أي دولة. وتبدأ بشكل عام بعد 200 ميل بحري (يساوي الميل البحري حوالي 1.9 كلم)، من سواحل الدول المتاخمة للمحيطات. أما مناطق المحيطات التي تمارس الدول سلطتها عليها، فتسمى المياه الإقليمية. في القانون الدولي، تعتبر أعالي البحار مفتوحة أمام أي دولة للصيد، والسفر، والبحث. وجميع الدول لها حقوق متساوية في أعالي البحار، ويجب أن تحترم كل منها حقوق الدُّول الأخرى. ويسمح القانون الدولي أثناء الحرب، للدول المحايدة، أن تواصل التجارة مع الدول الأخرى المحايدة، ومع الدول المتحاربة. ومع ذلك ففي مثل هذه الأوقات، يفترض ألاّ تنقل سفن الدول المحايدة التّجارة المحظورة في الحرب، (البضائع غير القانونية)، وتقرر الدول المتحاربة، المواد التي تعتبرها مهربات حرب. وهناك جدل طويل بين الدول، حول قانون البحر. فبين عامي 1986 و1982م، أصدرت الأمم المتحدة قوانين البحر، التي قد ترضي جميع الدول. وقد أدى هذا العمل إلى إقرار اتفاقية قانون البحر عام 1982م. وقد وُقِّعت أكثر من مائة من الدول الأعضاء في منظومة الأمم المتحدة على الاتفاقية. ولا تصبح هذه الاتفاقية رسمية إلا إذا صّدقت عليها 60 دولة. وبوجه عام، تُعطي هذه الاتفاقية الدول الحقوق القصرية في التنقيب عن البترول، والغاز حتى مسافة 350 ميلاً بحريًا( 665 كم) من الشاطئ، والصيد في حدود 200 ميل بحري، (380كم) من سواحلها، وفي حدود هاتين المائتي ميلٍ بحريّ، والتي تسمى المنطقة الاقتصادية الخالصة، يكون لجميع الدول حقوق أعالي البحار الخاصة بالملاحة، والطيران، ولكن تتحكم الدول الساحلية في جميع المصادر الاقتصادية في هذه المنطقة.وتتفق معظم الدول، على عدم اعتبار حق التعدين جزءًا من الحرية البحرية، ولكن يمكن أن ينشأ هذا الحق، بمقتضى نصوص معاهدة. ولهذا؛ لم تصبح الاتفاقية سارية إلا في عام 1994م. ومن الدول التي لم تصدق عليها: الولايات المتحدة الأمريكية وكندا. ورغم أن معظم نصوص المعاهدة هي بالفعل متبعة الآن. (ar)
- L'alta mar és, d'acord amb el que s'estableix en l'article 1 del Conveni de Ginebra de 1958, tota aquella part del mar que no formi part del mar territorial o de les . Es tracta doncs d'aigües no sotmeses a la sobirania de cap estat, per la qual cosa també reben el nom d'aigües internacionals. (ca)
- Mezinárodní vody jsou vodní útvary, přes něž vedou mezinárodní hranice. Takovými útvary mohou být oceány, velké mořské ekosystémy, uzavřené a polouzavřené moře, ústí řek, řeky, jezera, podzemní vodní soustavy, mokřiny. Oceán, moře a vody mimo národní jurisdikce se nazývají volné moře (anglicky high seas, latinsky mare liberum), případně volný oceán. Rozprostírá se za hranicemi pobřežních (výsostných) vod. V 18. století to byly 3 (three-miles limit) a od 20. století již 12 námořních mil od základní čáry odlivu. Tyto vody i vzdušný prostor nad nimi jsou pod plnou svrchovaností pobřežního státu. Další pás široký 12 námořních mil se nazývá přilehlá zóna (ve starších smlouvách označováno jako pásmo přilehlé). V tomto pásmu pobřežní státy vykonávají kontrolu cizích lodí nutnou k zabránění porušování svých předpisů. Do vzdálenosti 200 námořních mil od základní pobřežní čáry zasahuje výlučná ekonomická zóna (Peru a Chile začaly uplatňovat roku 1947), ve které pobřežní stát vykonává svrchovaná práva týkající se průzkumu a využívání přírodních zdrojů. Až do vzdálenosti 350 námořních mil od základní pobřežní čáry může zasahovat kontinentální šelf (jak jej definuje mořské právo, nikoli geologie), v němž pobřežní státy mohou svrchovaně využívat přírodních zdrojů ze dna moře. Kromě volného moře jsou za mezinárodní vody pokládány i , které protékají více státy a na základě mezinárodní smlouvy jsou přístupné lodím smluvních států. Jde např. o Dunaj, Kongo, Niger, Odru nebo Rýn.[zdroj?] (cs)
- Ανοικτή θάλασσα (αγγ.: high seas) λέγεται η θαλάσσια έκταση πέρα από τα εσωτερικά ύδατα, την αιγιαλίτιδα ζώνη και την αποκλειστική οικονομική ζώνη, στην οποία δεν υφίσταται κυριαρχική εξουσία οποιασδήποτε χώρας και γι΄ αυτό είναι ελεύθερη η χρησιμοποίησή της από όλους, σύμφωνα με την αρχή της ελευθερίας των θαλασσών. Η Σύμβαση των Ηνωμένων Εθνών για το Δίκαιο της Θάλασσας αναφέρει ότι αυτή η θαλάσσια περιοχή θεωρείται «κοινή κληρονομιά όλης της ανθρωπότητας» και είναι πέρα από κάθε εθνική δικαιοδοσία. Ανεπίσημα χρησιμοποιείται ο όρος «διεθνή ύδατα», ο οποίος δεν είναι καθορισμένος στο διεθνές δίκαιο. Στην ανοικτή θάλασσα είναι ελεύθερη η ναυσιπλοΐα, η αλιεία, η υπέρπτηση, η τοποθέτηση υποθαλάσσιων καλωδίων και αγωγών, καθώς και η επιστημονική έρευνα. Σ΄ αυτή υπάρχει το δικαίωμα εξακρίβωσης της σημαίας των πλοίων "εν καιρώ πολέμου" - αστυνόμευσης καθώς και εποπτείας από πολεμικά πλοία των διαφόρων χωρών προς δίωξη διεθνών αδικημάτων, όπως πειρατεία κ.ά. Κατά το δημόσιο διεθνές δίκαιο, στην ανοικτή θάλασσα τα πλοία αποτελούν προέκταση του εδάφους του κράτους του οποίου τη σημαία φέρουν. Κατά δε το διεθνές αεροπορικό δίκαιο ο υπερκείμενος χώρος της ανοικτής θάλασσας ορίζεται ως διεθνής εναέριος χώρος το νομικό καθεστώς του οποίου διέπεται από την , με την επιφύλαξη τήρησης των κανονισμών του ICAO. Η ανοικτή θάλασσα αποτελεί το 50% της επιφάνειας του πλανήτη και καλύπτει πάνω από τα δύο τρίτα του ωκεανού. Οι έμβιοι πόροι, όπως τα ψάρια, είναι διαθέσιμοι για εκμετάλλευση από οποιοδήποτε σκάφος από οποιοδήποτε κράτος. Αν και η Σύμβαση δεν επιβάλλει περιορισμούς στην αλιεία στην ανοικτή θάλασσα, ενθαρρύνει την περιφερειακή συνεργασία για τη διατήρηση αυτών των πόρων και τη διασφάλιση της βιωσιμότητάς τους για τις μελλοντικές γενιές. Οι μη έμβιοι πόροι, που αναφέρονται στη Σύμβαση ως ορυκτά, αντιμετωπίζονται διαφορετικά, καθώς τα έργα εξόρυξης ορυκτών απαιτούν κεφάλαιο τόσο για την κατασκευή όσο και για τη διαχείριση. Για την επίβλεψη έργων εξόρυξης των ορυκτών, για να μην εμπλέκονται οι εθνικές αρχές, δημιουργήθηκε η Διεθνής Αρχή των Θαλάσσιων Βυθών. (el)
- Die Hohe See oder Hochsee umfasst nach Artikel 86 des Seerechtsübereinkommens von 1982 (SRÜ) alle Teile der Meere, die nicht zu einer Ausschließlichen Wirtschaftszone (AWZ), zum Küstenmeer, zu den Binnengewässern eines Staates oder zu den Archipelgewässern eines Archipelstaats gehören. Sie sind damit frei von der Ausübung staatlicher Hoheitsgewalt. Die Artikel 86 bis 120 des Seerechtsübereinkommens von 1982 bilden den Teil VII Hohe See. Artikel 87 lautet: Freiheit der Hohen See(1) Die Hohe See steht allen Staaten, ob Küsten- oder Binnenstaaten, offen. Die Freiheit der Hohen See wird gemäß den Bedingungen dieses Übereinkommens und den sonstigen Regeln des Völkerrechts ausgeübt. Sie umfasst für Küsten- und Binnenstaaten unter anderema) die Freiheit der Schifffahrt,b) die Freiheit des Überflugs,c) die Freiheit, vorbehaltlich des Teiles VI, unterseeische Kabel und Rohrleitungen zu legen,d) die Freiheit, vorbehaltlich des Teiles VI, künstliche Inseln und andere nach dem Völkerrecht zulässige Anlagen zu errichten,e) die Freiheit der Fischerei unter den Bedingungen des Abschnitts 2,f) die Freiheit der wissenschaftlichen Forschung vorbehaltlich der Teile VI und XIII.(2) Diese Freiheiten werden von jedem Staat unter gebührender Berücksichtigung der Interessen anderer Staaten an der Ausübung der Freiheit der Hohen See sowie der Rechte ausgeübt, die dieses Übereinkommen im Hinblick auf die Tätigkeiten im Gebiet vorsieht. Artikel 94 regelt das Hoheitsrecht der Staaten über Schiffe auf Hoher See. Es gilt das Flaggenstaatsprinzip. Absatz 1 lautet: Jeder Staat übt seine Hoheitsgewalt und Kontrolle in verwaltungsmässigen, technischen und sozialen Angelegenheiten über die seine Flagge führenden Schiffe wirksam aus. Das Seerechtsübereinkommen hat durch die Vereinbarung der Möglichkeit, ausschließliche Wirtschaftszonen von bis zu 200 Seemeilen zu generieren, durch die Definition der Archipelgewässer und durch die Ausweitung der Hoheitsgewässer von drei auf zwölf Seemeilen die Rechte der Küstenstaaten gestärkt und dafür die „Freiheit der Meere“ erheblich eingeschränkt. (de)
- Itsas zabal itsasertzetik gertu ez dagoen eta itsasertzaren eragina nabari ez den itsas hedadura da. Ekosistema gisa, itsasertzeko ekosistemetatik (estuarioa, padura, arrezifea) bereizia da. Zuzenbide arloan, nazioarteko urak dira, hau da, estatuen ekonomia-eremu esklusibotik at daudenak. (eu)
- The terms international waters or transboundary waters apply where any of the following types of bodies of water (or their drainage basins) transcend international boundaries: oceans, large marine ecosystems, enclosed or semi-enclosed regional seas and estuaries, rivers, lakes, groundwater systems (aquifers), and wetlands. "International waters" is not a defined term in international law. It is an informal term, which sometimes refers to waters beyond the "territorial sea" of any country. In other words, "international waters" is sometimes used as an informal synonym for the more formal term high seas or, in Latin, mare liberum (meaning free sea). International waters (high seas) do not belong to any state's jurisdiction, known under the doctrine of 'mare liberum'. States have the right to fishing, navigation, overflight, laying cables and pipelines, as well as scientific research. The Convention on the High Seas, signed in 1958, which has 63 signatories, defined "high seas" to mean "all parts of the sea that are not included in the territorial sea or in the internal waters of a State" and where "no State may validly purport tosubject any part of them to its sovereignty." The Convention on the High Seas was used as a foundation for the United Nations Convention on the Law of the Sea (UNCLOS), signed in 1982, which recognized exclusive economic zones extending 200 nautical miles (230 mi; 370 km) from the baseline, where coastal states have sovereign rights to the water column and sea floor as well as the natural resources found there. The high seas make up 50% of the surface area of the planet and cover over two-thirds of the ocean. Ships sailing the high seas are generally under the jurisdiction of the flag state (if there is one); however when a ship is involved in certain criminal acts, such as piracy, any nation can exercise jurisdiction under the doctrine of universal jurisdiction. International waters can be contrasted with internal waters, territorial waters and exclusive economic zones. UNCLOS also contains, in its part XII, special provisions for the protection of the marine environment, which, in certain cases, allow port States to exercise extraterritorial jurisdiction over foreign ships on the high seas if they violate international environmental rules (adopted by the IMO), such as the MARPOL Convention. (en)
- La alta mar o aguas internacionales constituye todas las partes del mar no incluidas en la zona económica exclusiva, aguas interiores de un Estado, ni en las aguas archipelágicas de un Estado archipelágico. (es)
- On désigne par eaux internationales ou par haute mer, ce dernier terme étant le seul employé en droit de la mer, les zones maritimes qui ne sont sous l'autorité d'aucun État (par opposition aux « eaux sous juridiction d'un État côtier »). Plus précisément il s'agit de toutes les parties de la mer qui sont « ni dans les eaux sous juridiction d’un État (ZEE, ZPE, ZPP...), ni au sein de la mer territoriale d'un État ou bien dans les eaux archipélagiques d'un État archipel », selon l’article 86 de la convention des Nations unies sur le droit de la mer (CNUDM). La haute mer est généralement considérée comme un « bien public mondial » couvrant un peu plus de la moitié de la surface planétaire et 64 % des océans. Elle est ouverte à tous les États, qu'ils soient côtiers ou sans façade littorale (article 87 CNUDM). Le transport d'esclaves, la piraterie, le trafic illicite de stupéfiants et les émissions non autorisées y sont prohibés (articles 99, 100, 108 et 109 CNUDM) et toute revendication de souveraineté par un État y est illégitime. En 1982, à Montego Bay (Jamaïque), un cadre a défini des règles et une autorité pour l'exploitation des sol et sous-sols marins, mais pas encore pour la colonne d'eau et la pêche. Un Appel de Paris pour la haute mer a été lancé afin qu'elle soit considérée comme « bien commun de l’humanité » et gérée comme tel, dans l’intérêt général et qu'y cesse le pillage des ressources, encouragé par le principe du « premier arrivé, premier servi ». (fr)
- Istilah perairan internasional atau perairan lintas batas berlaku di mana salah satu dari jenis perairan berikut (atau cekungan drainasenya) melampaui batas internasional: lautan, ekosistem laut besar, laut regional dan estuari, sungai, danau, sistem air tanah (akuifer), dan lahan basah. "Perairan internasional" bukanlah istilah yang didefinisikan dalam hukum internasional. Istilah ini merupakan sebuah istilah informal, yang paling sering mengacu pada perairan di luar "laut teritorial" negara mana pun. Dengan kata lain, "perairan internasional" sering digunakan sebagai sinonim informal untuk istilah yang lebih formal, "laut lepas" atau dalam bahasa Latin disebut mare liberum (yang berarti laut bebas). Perairan internasional (laut lepas) bukan milik yurisdiksi negara manapun, yang dikenal dengan doktrin 'mare liberum'. Semua negara memiliki hak untuk menangkap ikan, navigasi, penerbangan, pemasangan kabel dan pipa, serta melakukan penelitian ilmiah di perairan internasional. Konvensi Laut Lepas, yang ditandatangani pada tahun 1958 dan memiliki 63 penandatangan, mendefinisikan "laut lepas" berarti "semua bagian laut yang tidak termasuk dalam laut teritorial atau perairan internal suatu negara" dan di mana "tidak ada negara yang dapat secara sah bermaksud untuk menundukkan setiap bagian dari mereka untuk kedaulatannya." Konvensi Laut Lepas digunakan sebagai dasar untuk Konvensi Perserikatan Bangsa-Bangsa tentang Hukum Laut (UNCLOS), ditandatangani pada tahun 1982, yang menyatakan bahwa zona ekonomi eksklusif membentang 200 mil laut (230 mi; 370 km) dari garis dasar pantai, di mana negara pantai memiliki hak berdaulat atas kolom air dan dasar laut serta sumber daya alam yang ditemukan di sana. Laut lepas membentuk 50% dari luas permukaan Bumi dan menutupi lebih dari dua pertiga luas lautan. Kapal yang berlayar di laut lepas umumnya berada di bawah yurisdiksi bendera kapal negaranya (jika ada); namun ketika sebuah kapal terlibat dalam tindakan kriminal tertentu, seperti perompakan, setiap negara dapat menjalankan yurisdiksi berdasarkan doktrin yurisdiksi universal. Perairan internasional dapat dikontraskan dengan perairan pedalaman, perairan teritorial dan zona ekonomi eksklusif. UNCLOS juga memuat di bagian ke-XII-nya tentang ketentuan khusus untuk perlindungan lingkungan laut yang dalam kasus-kasus tertentu memungkinkan Negara-negara pelabuhan untuk melaksanakan yurisdiksi ekstrateritorial atas kapal-kapal asing di laut lepas jika mereka melanggar aturan-aturan lingkungan internasional (yang diadopsi oleh IMO), seperti Konvensi MARPOL. (in)
- 공해(公海)는 공공의(公) 바다(海)라는 뜻으로 영유권이나 배타권이 특정 국가에 속하지 않는 바다를 말한다. 기선으로부터 200해리에 이르는 구간은 영해(12해리)와 배타적 경제 수역(188해리)로 지정되어 연안 국가에게 각각 영유권과 배타권이 인정되나 200해리 밖으로는 그러한 귀속권이 존재하지 않는다. 이를 규정하는 근거는 UN의 국제 해양법이다. 그리고 공해는 해수공간만을 의미한다. 그러므로 하층토와 해저 지면은 포함되지 않는다. (ko)
- De internationale wateren ook volle zee of hoge zee genoemd, zijn de wateren buiten de grenzen te land en ter zee van een staat. Binnen die grenzen spreekt men van territoriale wateren. Op de internationale wateren geldt in de regel het recht op vrije vaart, conform het zeerecht van Hugo de Groot. Dit recht wordt wel beperkt door verdragen tegen piraterij, slavenhandel en zeezenders. Ondanks het internationaal erkende recht op vrije vaart zijn er toch conflicten op de internationale wateren, maar dan over de zeebodem, waarin zich gas- of olievelden kunnen bevinden. China en Japan hebben zo'n conflict over olievelden in de Oost-Chinese Zee. Volgens het huidige internationaal recht wordt bekeken op wiens continentaal plat het veld ligt alvorens een conflict voorgelegd wordt aan het Internationaal Gerechtshof. Daarnaast zijn er , zoals de Kabeljauwoorlogen in 1972 tussen IJsland en het Verenigd Koninkrijk. Een land eist bepaalde voor zichzelf op en verbiedt vissers uit andere landen er te vissen. Uiteraard is er in tijden van oorlog vaak geen sprake van vrije vaart. Zowel tijdens de Eerste als de Tweede Wereldoorlog trachtte Duitsland door middel van een duikbotenoorlog en het leggen van zeemijnen het Verenigd Koninkrijk economisch en militair te isoleren. Het Verenigd Koninkrijk van haar kant blokkeerde zowel tijdens de Eerste als de Tweede Wereldoorlog de Duitse Noordzeekust. Bovendien legde het Verenigd Koninkrijk gedurende de Eerste Wereldoorlog een groot mijnenveld vanaf Schotland naar Zuid-Noorwegen om de gehele Noordzee af te sluiten. (nl)
- 公海（こうかい）は、いずれの国の領海又は内水にも含まれない海洋のすべての部分（公海に関する条約第一条）である。 国連海洋法条約における公海規定では、さらに排他的経済水域、群島水域を除いた海洋のすべての部分に適用される。 (ja)
- Nel diritto internazionale, secondo la Convenzione di Montego Bay del 1982, attualmente in vigore, sono considerate acque internazionali quelle acque marine che non possiedono i requisiti delle acque interne e territoriali, il cui regime viene equiparato a quello del territorio dello Stato costiero. Altri autori associano il concetto di "acque internazionali" a quello di alto mare, termine che designa l'area del mare posta di là dalla zona economica esclusiva, oltre le 200 miglia marine dalla costa, e che non è sottoposta alla sovranità di alcuno Stato. L'origine del termine "acque internazionali" è da ricercarsi come contrapposizione alle "acque nazionali" (territoriali), che possono avere un'estensione massima di 12 miglia nautiche, e trova giustificazione nel fatto che quasi tutte le caratteristiche proprie dell'alto mare vengono estese, dalla citata convenzione, alla zona economica esclusiva (che comprende anche la zona contigua). (it)
- Internationellt vatten kallas vattenområden som inte ingår i någon stats territorialvatten. Där gäller därför inga nationella lagar, vilket har utnyttjats för bland annat piratradiosändningar och medvetna oljeutsläpp. Sedan 1800-talet har man dock genom internationella avtal och överenskommelser reglerat även vad man får göra och inte göra på internationellt vatten. Ombord på fartyg gäller i princip flaggstatens lagar, avseende till exempel brott och beskattning. När det gäller utnyttjande av ekonomiska resurser, som fisk och olja, finns det ekonomiska zoner som sträcker ett gott stycke (200 sjömil (370 kilometer) från land) utanför territorialvattnen, där ett land per zon har rätt till utnyttjande och att styra över kvoter. (sv)
- Alto-mar é um conceito de direito do mar, definido como sendo todas as partes do mar não incluídas no mar territorial e na zona econômica exclusiva de um Estado costeiro, nem nas águas arquipelágicas de um estado arquipélago. Em outras palavras, alto-mar é o conjunto das zonas marítimas que não se encontram sob jurisdição de nenhum Estado. Nos termos do direito do mar, qualquer reivindicação de soberania sobre tais zonas, da parte de um estado, é ilegítima. O limite interior do alto-mar corresponde ao limite exterior da zona econômica exclusiva, que é fixado a, no máximo, 200 milhas náuticas (370 quilómetros) da costa. Mas há no tratado uma possibilidade de ampliação em mais 150 milhas náuticas sobre a extensão da Plataforma Continental. Brasil e Portugal fizeram esse pedido, que estão sob análise da ONU. No alto-mar, vigora o princípio da "liberdade do alto-mar": são livres a navegação, o sobrevoo, a pesca, a pesquisa científica, a instalação de cabos e dutos e a construção de ilhas artificiais. Outro princípio de direito do mar aplicável o alto-mar é o do uso pacífico. A única jurisdição aplicável a um navio em alto-mar é a do estado cuja bandeira a embarcação arvora. Tais estados têm a obrigação, quanto aos seus navios de bandeira, em alto-mar, prevista pela Convenção das Nações Unidas sobre o Direito do Mar, de: (a) tomar as medidas necessárias à preservação da segurança da navegação (condições de navegabilidade dos navios, qualificação da tripulação etc.); (b) exigir dos capitães dos navios que prestem assistência a pessoas em perigo; (c) impedir transporte de escravos; (d) impedir a pirataria; e (e) impedir o tráfico de drogas. Os navios de guerra, em alto-mar, não gozam do direito de visita frente a navios estrangeiros, a não ser que haja suspeita de ilícitos como pirataria, tráfico de drogas ou de escravos. Um estado costeiro pode, contudo, exercer o direito de perseguição contra navios estrangeiros desde que ela se inicie ainda dentro das águas interiores, do mar territorial, da zona contígua ou da zona econômica exclusiva. Tal perseguição pode ser efetuada por navio ou aeronave do estado costeiro. (pt)
- Morze otwarte zwane też morzem pełnym (ang. High Seas) lub jako wody międzynarodowe (ang. international waters) – zgodnie z art. 86 konwencji o prawie morza, są to wszelkie części morza, które nie stanowią wyłącznej strefy ekonomicznej, morza terytorialnego, wód wewnętrznych ani wód archipelagowych żadnego państwa. W strefie tej żadne państwo nie posiada zwierzchnictwa terytorialnego, w związku z czym mogą z niej korzystać na równych zasadach wszystkie państwa. Według art. 87 Konwencji na morzu otwartym państwom przysługują następujące wolności: 1.
* wolność żeglugi, 2.
* wolność rybołówstwa, 3.
* wolność przelotu, 4.
* wolność układania kabli podmorskich i rurociągów, 5.
* wolność badań naukowych, 6.
* wolność budowania wysp i innych instalacji. (pl)
- Откры́тое мо́ре (междунаро́дные во́ды) — , находящееся за внешними пределами территориального моря, на которое не распространяется суверенитет какого-либо государства или государств, и находящееся в общем и равноправном пользовании всех народов. Для определения открытого моря важны оба его признака: 1.
* оно не подчинено суверенитету какого-либо государства (государств и стран); 2.
* оно находится за пределами территориального моря. Таким образом, прилежащая зона и исключительная экономическая зона представляют собой районы открытого моря со специфическим правовым режимом. (ru)
- Міжнародні води або Міжкордонні води — термін, що застосовується у випадках, коли який-небудь з наступних видів водойм (або їх водозбірних басейнів) знаходиться за межами державних кордонів: океани, великі морські екосистеми, замкнені або напівзамкнені регіональні моря й естуарії річок, річки, озера, підземні системи (водоносних горизонтів), а також водно-болотні угіддя. Океани, моря та води за межами дії національної юрисдикції, є так званим відкритим морем (міжнародні води) або лат. Mare liberum. Відкрите море — морські простори, що знаходяться ззовні територіальних, архіпелагових або внутрішніх вод якоїсь держави і у вільному й рівному користуванні усіх країн на засадах міжнародного права. Інколи називаються нейтральними водами, але цей термін не затвердився в термінології міжнародного права. (uk)
- 公海（ High Seas）或國際公海、國際水域（International waters），根據1958年的公海公約是指不屬於領海或內水之海域。1982年的聯合國海洋法公約則規定沿海國專屬經濟區、領海以及內水以外的海域是公海。根據國際海洋法公約，公海不屬於任何國家，故任何國籍的船舶均有航行權，公海中非屬特定國大陸架和專屬經濟區的漁業資源，可由任何國籍的漁船加以捕撈。依照聯合國海洋法公約，公海向任何國家開放。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- L'alta mar és, d'acord amb el que s'estableix en l'article 1 del Conveni de Ginebra de 1958, tota aquella part del mar que no formi part del mar territorial o de les . Es tracta doncs d'aigües no sotmeses a la sobirania de cap estat, per la qual cosa també reben el nom d'aigües internacionals. (ca)
- Itsas zabal itsasertzetik gertu ez dagoen eta itsasertzaren eragina nabari ez den itsas hedadura da. Ekosistema gisa, itsasertzeko ekosistemetatik (estuarioa, padura, arrezifea) bereizia da. Zuzenbide arloan, nazioarteko urak dira, hau da, estatuen ekonomia-eremu esklusibotik at daudenak. (eu)
- La alta mar o aguas internacionales constituye todas las partes del mar no incluidas en la zona económica exclusiva, aguas interiores de un Estado, ni en las aguas archipelágicas de un Estado archipelágico. (es)
- 공해(公海)는 공공의(公) 바다(海)라는 뜻으로 영유권이나 배타권이 특정 국가에 속하지 않는 바다를 말한다. 기선으로부터 200해리에 이르는 구간은 영해(12해리)와 배타적 경제 수역(188해리)로 지정되어 연안 국가에게 각각 영유권과 배타권이 인정되나 200해리 밖으로는 그러한 귀속권이 존재하지 않는다. 이를 규정하는 근거는 UN의 국제 해양법이다. 그리고 공해는 해수공간만을 의미한다. 그러므로 하층토와 해저 지면은 포함되지 않는다. (ko)
- 公海（こうかい）は、いずれの国の領海又は内水にも含まれない海洋のすべての部分（公海に関する条約第一条）である。 国連海洋法条約における公海規定では、さらに排他的経済水域、群島水域を除いた海洋のすべての部分に適用される。 (ja)
- Откры́тое мо́ре (междунаро́дные во́ды) — , находящееся за внешними пределами территориального моря, на которое не распространяется суверенитет какого-либо государства или государств, и находящееся в общем и равноправном пользовании всех народов. Для определения открытого моря важны оба его признака: 1.
* оно не подчинено суверенитету какого-либо государства (государств и стран); 2.
* оно находится за пределами территориального моря. Таким образом, прилежащая зона и исключительная экономическая зона представляют собой районы открытого моря со специфическим правовым режимом. (ru)
- 公海（ High Seas）或國際公海、國際水域（International waters），根據1958年的公海公約是指不屬於領海或內水之海域。1982年的聯合國海洋法公約則規定沿海國專屬經濟區、領海以及內水以外的海域是公海。根據國際海洋法公約，公海不屬於任何國家，故任何國籍的船舶均有航行權，公海中非屬特定國大陸架和專屬經濟區的漁業資源，可由任何國籍的漁船加以捕撈。依照聯合國海洋法公約，公海向任何國家開放。 (zh)
- أعالي البحار أو المياه الدولية هي مناطق المحيطات التي تقع خارج سلطة أي دولة. وتبدأ بشكل عام بعد 200 ميل بحري (يساوي الميل البحري حوالي 1.9 كلم)، من سواحل الدول المتاخمة للمحيطات. أما مناطق المحيطات التي تمارس الدول سلطتها عليها، فتسمى المياه الإقليمية. في القانون الدولي، تعتبر أعالي البحار مفتوحة أمام أي دولة للصيد، والسفر، والبحث. وجميع الدول لها حقوق متساوية في أعالي البحار، ويجب أن تحترم كل منها حقوق الدُّول الأخرى. (ar)
- Mezinárodní vody jsou vodní útvary, přes něž vedou mezinárodní hranice. Takovými útvary mohou být oceány, velké mořské ekosystémy, uzavřené a polouzavřené moře, ústí řek, řeky, jezera, podzemní vodní soustavy, mokřiny. Kromě volného moře jsou za mezinárodní vody pokládány i , které protékají více státy a na základě mezinárodní smlouvy jsou přístupné lodím smluvních států. Jde např. o Dunaj, Kongo, Niger, Odru nebo Rýn.[zdroj?] (cs)
- Ανοικτή θάλασσα (αγγ.: high seas) λέγεται η θαλάσσια έκταση πέρα από τα εσωτερικά ύδατα, την αιγιαλίτιδα ζώνη και την αποκλειστική οικονομική ζώνη, στην οποία δεν υφίσταται κυριαρχική εξουσία οποιασδήποτε χώρας και γι΄ αυτό είναι ελεύθερη η χρησιμοποίησή της από όλους, σύμφωνα με την αρχή της ελευθερίας των θαλασσών. Η Σύμβαση των Ηνωμένων Εθνών για το Δίκαιο της Θάλασσας αναφέρει ότι αυτή η θαλάσσια περιοχή θεωρείται «κοινή κληρονομιά όλης της ανθρωπότητας» και είναι πέρα από κάθε εθνική δικαιοδοσία. Ανεπίσημα χρησιμοποιείται ο όρος «διεθνή ύδατα», ο οποίος δεν είναι καθορισμένος στο διεθνές δίκαιο. (el)
- Die Hohe See oder Hochsee umfasst nach Artikel 86 des Seerechtsübereinkommens von 1982 (SRÜ) alle Teile der Meere, die nicht zu einer Ausschließlichen Wirtschaftszone (AWZ), zum Küstenmeer, zu den Binnengewässern eines Staates oder zu den Archipelgewässern eines Archipelstaats gehören. Sie sind damit frei von der Ausübung staatlicher Hoheitsgewalt. Die Artikel 86 bis 120 des Seerechtsübereinkommens von 1982 bilden den Teil VII Hohe See. Artikel 87 lautet: Artikel 94 regelt das Hoheitsrecht der Staaten über Schiffe auf Hoher See. Es gilt das Flaggenstaatsprinzip. Absatz 1 lautet: (de)
- The terms international waters or transboundary waters apply where any of the following types of bodies of water (or their drainage basins) transcend international boundaries: oceans, large marine ecosystems, enclosed or semi-enclosed regional seas and estuaries, rivers, lakes, groundwater systems (aquifers), and wetlands. International waters (high seas) do not belong to any state's jurisdiction, known under the doctrine of 'mare liberum'. States have the right to fishing, navigation, overflight, laying cables and pipelines, as well as scientific research. (en)
- Istilah perairan internasional atau perairan lintas batas berlaku di mana salah satu dari jenis perairan berikut (atau cekungan drainasenya) melampaui batas internasional: lautan, ekosistem laut besar, laut regional dan estuari, sungai, danau, sistem air tanah (akuifer), dan lahan basah. Perairan internasional (laut lepas) bukan milik yurisdiksi negara manapun, yang dikenal dengan doktrin 'mare liberum'. Semua negara memiliki hak untuk menangkap ikan, navigasi, penerbangan, pemasangan kabel dan pipa, serta melakukan penelitian ilmiah di perairan internasional. (in)
- Nel diritto internazionale, secondo la Convenzione di Montego Bay del 1982, attualmente in vigore, sono considerate acque internazionali quelle acque marine che non possiedono i requisiti delle acque interne e territoriali, il cui regime viene equiparato a quello del territorio dello Stato costiero. Altri autori associano il concetto di "acque internazionali" a quello di alto mare, termine che designa l'area del mare posta di là dalla zona economica esclusiva, oltre le 200 miglia marine dalla costa, e che non è sottoposta alla sovranità di alcuno Stato. (it)
- On désigne par eaux internationales ou par haute mer, ce dernier terme étant le seul employé en droit de la mer, les zones maritimes qui ne sont sous l'autorité d'aucun État (par opposition aux « eaux sous juridiction d'un État côtier »). Plus précisément il s'agit de toutes les parties de la mer qui sont « ni dans les eaux sous juridiction d’un État (ZEE, ZPE, ZPP...), ni au sein de la mer territoriale d'un État ou bien dans les eaux archipélagiques d'un État archipel », selon l’article 86 de la convention des Nations unies sur le droit de la mer (CNUDM). (fr)
- Morze otwarte zwane też morzem pełnym (ang. High Seas) lub jako wody międzynarodowe (ang. international waters) – zgodnie z art. 86 konwencji o prawie morza, są to wszelkie części morza, które nie stanowią wyłącznej strefy ekonomicznej, morza terytorialnego, wód wewnętrznych ani wód archipelagowych żadnego państwa. W strefie tej żadne państwo nie posiada zwierzchnictwa terytorialnego, w związku z czym mogą z niej korzystać na równych zasadach wszystkie państwa. Według art. 87 Konwencji na morzu otwartym państwom przysługują następujące wolności: (pl)
- De internationale wateren ook volle zee of hoge zee genoemd, zijn de wateren buiten de grenzen te land en ter zee van een staat. Binnen die grenzen spreekt men van territoriale wateren. Op de internationale wateren geldt in de regel het recht op vrije vaart, conform het zeerecht van Hugo de Groot. Dit recht wordt wel beperkt door verdragen tegen piraterij, slavenhandel en zeezenders. Daarnaast zijn er , zoals de Kabeljauwoorlogen in 1972 tussen IJsland en het Verenigd Koninkrijk. Een land eist bepaalde voor zichzelf op en verbiedt vissers uit andere landen er te vissen. (nl)
- Alto-mar é um conceito de direito do mar, definido como sendo todas as partes do mar não incluídas no mar territorial e na zona econômica exclusiva de um Estado costeiro, nem nas águas arquipelágicas de um estado arquipélago. Em outras palavras, alto-mar é o conjunto das zonas marítimas que não se encontram sob jurisdição de nenhum Estado. Nos termos do direito do mar, qualquer reivindicação de soberania sobre tais zonas, da parte de um estado, é ilegítima. (pt)
- Internationellt vatten kallas vattenområden som inte ingår i någon stats territorialvatten. Där gäller därför inga nationella lagar, vilket har utnyttjats för bland annat piratradiosändningar och medvetna oljeutsläpp. Sedan 1800-talet har man dock genom internationella avtal och överenskommelser reglerat även vad man får göra och inte göra på internationellt vatten. Ombord på fartyg gäller i princip flaggstatens lagar, avseende till exempel brott och beskattning. (sv)
- Міжнародні води або Міжкордонні води — термін, що застосовується у випадках, коли який-небудь з наступних видів водойм (або їх водозбірних басейнів) знаходиться за межами державних кордонів: океани, великі морські екосистеми, замкнені або напівзамкнені регіональні моря й естуарії річок, річки, озера, підземні системи (водоносних горизонтів), а також водно-болотні угіддя. (uk)
|
