| dbo:abstract
|
- Gulyay-gorod, also guliai-gorod (Russian: Гуля́й-го́род, literally: "wandering town"), was a mobile fortification used by the Russian army between the 16th and the 17th centuries. (en)
- Un guljaj-gorod, noto anche come guljaj-gorodok, gulyay-gorod, guliai-gorod o gulay-gorod (russo: гуляй-город, Гуляй-городок, letteralmente: "città nomade"), era una fortezza mobile usata dall'esercito russo nel XVI e XVII secolo. (it)
- Hulajgród, hulajpole, hulajhorodyna (ukr. Гуляй-город) – rodzaj machiny oblężniczej, stosowanej głównie przez oddziały kozackie i rosyjskie, zwłaszcza w XVI i XVII wieku. Jest to późna odmiana wieży oblężniczej. Machina zbudowana z drewna, przesuwna zasłona na kołach lub płozach, przemieszczana przy pomocy koni, wołów lub siłami wojska. Stosowana w czasie oblężeń i w otwartym polu. Dodatkowo, dla ochrony przed podpaleniem osłaniana z zewnątrz pokryciem z namoczonych, niewygarbowanych skór zwierzęcych. Niektóre hulajgrody kozackie posiadały nawet kilka poziomów, na których znajdowała się także artyleria. Wykorzystanie i opis takich hulajgrodów można znaleźć u Henryka Sienkiewicza w powieści „Ogniem i mieczem” (tom II, rozdział XXV): (...) Jednocześnie w dali ukazało się kilkadziesiąt straszliwych machin, podobnych do wież, które toczyły się z wolna ku okopowi. Po bokach ich wznosiły się na kształt potwornych skrzydeł mosty, które przez fosy miano przerzucać – a szczyty dymiły, świeciły i huczały wystrzałami lekkich działek, rusznic i samopałów. Szły te wieże między mrowiem głów jakby olbrzymi pułkownicy – to czerwieniąc się w ogniu armat, to niknąc w dymie i ciemności. Żołnierze ukazywali je sobie z daleka, szepcąc: To hulaj-horodyny! Nas to Chmielnicki będzie mełł w tych wiatrakach. Patrzcie, jak się toczą z hukiem, rzekłbyś: grzmoty! Z armat do nich! z armat! – wołali inni (...). (pl)
- Гуля́й-го́род — пересувна польова фортифікаційна споруда із дерев'яних парканних щитів з бійницями, що використовувалася від часів війська Русі запорозькими козаками та військами МЦ переважно при облозі фортець — під їх прикриттям вояки поступово просувалися до фортечних стін. Подібні штурмові щити встановлювалися на колеса чи сани. (uk)
- Гуля́й-го́род, гуля́й-городо́к, иногда град-обо́з — русское передвижное полевое укрепление, составленное из повозок или щитов из толстых дубовых досок на колесах или полозьях, применявшееся в осадной и полевой войне, в XV — XVIII веках. На месте такие щиты скреплялись друг с другом крючьями и петлями и разворачивались в прямую линию, круг или полукруг; при необходимости из них можно было составить своеобразную крепость нужного размера и формы. Прочные щиты обеспечивали защиту от лёгкого стрелкового оружия, а вся конструкция помогала отразить атаку противника (в особенности это было актуально для отражения атак тяжёлой конницы, которой пехота — до появления огнестрельного оружия — могла успешно противостоять лишь в отдельных случаях). Командовал гуляй-городом в рати назначенный воевода — гулявый воевода. В Германии назывался Вагенбург (Wagenburg) — военный обоз, собранный где-либо на становище, обычно ставится четыреугольником, образуя защиту. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Gulyay-gorod, also guliai-gorod (Russian: Гуля́й-го́род, literally: "wandering town"), was a mobile fortification used by the Russian army between the 16th and the 17th centuries. (en)
- Un guljaj-gorod, noto anche come guljaj-gorodok, gulyay-gorod, guliai-gorod o gulay-gorod (russo: гуляй-город, Гуляй-городок, letteralmente: "città nomade"), era una fortezza mobile usata dall'esercito russo nel XVI e XVII secolo. (it)
- Гуля́й-го́род — пересувна польова фортифікаційна споруда із дерев'яних парканних щитів з бійницями, що використовувалася від часів війська Русі запорозькими козаками та військами МЦ переважно при облозі фортець — під їх прикриттям вояки поступово просувалися до фортечних стін. Подібні штурмові щити встановлювалися на колеса чи сани. (uk)
- Hulajgród, hulajpole, hulajhorodyna (ukr. Гуляй-город) – rodzaj machiny oblężniczej, stosowanej głównie przez oddziały kozackie i rosyjskie, zwłaszcza w XVI i XVII wieku. Jest to późna odmiana wieży oblężniczej. (pl)
- Гуля́й-го́род, гуля́й-городо́к, иногда град-обо́з — русское передвижное полевое укрепление, составленное из повозок или щитов из толстых дубовых досок на колесах или полозьях, применявшееся в осадной и полевой войне, в XV — XVIII веках. В Германии назывался Вагенбург (Wagenburg) — военный обоз, собранный где-либо на становище, обычно ставится четыреугольником, образуя защиту. (ru)
|
