| dbo:abstract
|
- Gonur Depe o Gonur Tepe, també anomenat "Gonor" o "Gunar", és un jaciment arqueològic situat a 60 km al nord de la ciutat de Mary (Turkmenistan). És un jaciment datat al voltant del s. XXV ae i finals del s. XVI ae, que forma part del complex arqueològic Bactriana-Margiana. Fou descobert al 1970 per l'arqueòleg soviètic Víktor Sarianidi, que va continuar les excavacions en el lloc fins a poc abans de la seua defunció, el 2013. (ca)
- Gonur Tepe estas arkeologia loko sur ĉirkaŭ 55 hektaroj en Turkmenio, kiu estis loĝata de ĝis iam en la 2-a jarmilo a.K., ekde 2500 a.K. Ĝi situas proksimume 60 km norde de Mary (Turkmenio) (la ĉefurbo de Provinco Mary). La loko estis malkovrita de la greka-rusa arkeologo . Sarianidi malkovris palacon kaj la fortikigitan adoban areon, kaj templojn kun , kiun li opinias dediĉitaj al la zaratuŝtrisma religio. Li ankaŭ trovis ion, kio ŝajnas esti la kaldrono por la rita trinkaĵo soma, kiu estas menciita en la rigvedo kaj ankaŭ en la avesto kiel . Sarianidi atestas, ke li ankaŭ trovis telerojn kun postsignoj de mariĥuano, papavo kaj efedrino. Laŭ Sarianidi, tiu malkovro plifortigas la teorion ke tiuj estis la ingrediencoj de soma. La norda parto de la kompleksa havis centran citadelo-similan strukturon de ĉirkaŭ 100m sur 180 m. La suda komplekso estas proksimume 1,5 hektarojn granda. La loko estis plej verŝajne forlasita post kiam la ŝanĝis la fluejon al la okcidento. Gonur estas inter la plej grandaj ruinoj en la Murgab-flueja regiono; pli ol 150 antikvaj setlejoj trovitaj tie, dateblas al la frua bronzepoko (2500-1700 a.K.). (eo)
- Gonur Depe (übersetzt: Grauer Hügel) ist eine Siedlung aus der Bronzezeit in der Karakum-Wüste und gehört zum UNESCO-Weltkulturerbe. Die Ausgrabungsstätte liegt circa 80 Kilometer entfernt von der Stadt Mary im Süd-Osten Turkmenistans. (de)
- Gonur Depe o Gonur Tepe, también llamado "Gonor" o "Gunar", es un sitio arqueológico ubicado 60 km al norte de la ciudad de Mary (Turkmenistán). Es un yacimiento ocupado entre alrededor del Siglo XXV a. C. y finales del , que forma parte del complejo arqueológico Bactria-Margiana. Fue descubierto en los años 1970 por el arqueólogo soviético Víktor Sarianidi, que continuó sus excavaciones en el lugar hasta poco antes de su fallecimiento en 2013. (es)
- Gonur Depe (Turkmen: Goňur depe) is an archaeological site, dated from 2400 to 1600 BCE, and located about 60 km north of Mary (ancient Merv), Turkmenistan consisting of a large early Bronze Age settlement. It is the "capital" or major settlement of the Bactria–Margiana Archaeological Complex (BMAC). (en)
- Gonur depe (turkmène : Goňur depe) est un site archéologique de l'âge du bronze ancien, situé à environ 60 km au nord de Mary (ancienne Merv), au Turkménistan. C'était l'une des villes principales de la culture de l'Oxus, qui s'est développée en Bactriane et en Margiane de la fin du IIIe au début du IIe millénaire av. J.-C., d'environ 2400 à 1600 av. J.-C.. Gonur depe semble avoir été à cette époque la capitale du royaume de Margiane. (fr)
- Gunur Tepe är en arkeologisk fyndplats nära den antika storstaden Merv i Turkmenistan. Den grekiske arkeologen har här funnit lämningarna av en större boplats bebodd av det indoiranska folket arierna innan förmodade klimatförändringar påbörjade deras folkvandring söderut. Bland lämningarna har Sarianidi grävt fram vad som verkar vara kokkärl för den mytomspunna drogen Soma. I kokkärlen fanns spår av cannabis, vallmo samt efedrin vilket stärkt teorierna om att detta var ingredienserna i Soma. (sv)
- Гонур-Депе (туркм. Goňur depe; в переводе с туркменского «коричневый холм») — городище бронзового века (2300 лет до н. э.), обнаруженное на юго-востоке Туркмении, в Мервском оазисе, на невысоком холме правого берега русла Мургаба. Обнаружен в 1972 году Маргианской археологической экспедицией под руководством Виктора Сарианиди. Гонур-депе был самым крупным поселением в Маргиане и общерегиональным зороастрийским центром. Это был столичный город, со своим дворцом и несколькими храмами, способными конкурировать с сооружениями Ассирии и Вавилона. Судя по разным источникам, площадь древнего городища колеблется от 20 до 50 га. Храмовый город просуществовал до конца XVI века до н. э. Его центральную часть составляет кремль с дворцом в центре, который окружён стенами с прямоугольными башнями. Вне этих стен с востока выстроен наиболее ранний из известных Храмов Огня. С других фасов кремля сооружены Храм жертвоприношений (запад и юг) и Комплекс общественных трапез (север). Храмы обнесены вторым рядом монументальных стен, усиленных также прямоугольными башнями. С юга к этому каре стен примыкает система из двух бассейнов, главный из которых имеет размеры 100 на 60 м. На южном берегу этого бассейна был выявлен Храм Воды, помещения которого свидетельствуют о бытовании у населения Гонура поклонения воде. В 1996 году в 350 м к западу от центральной части был найден Большой некрополь, который раскапывался 10 лет и дал сведения почти о 3000 погребениях. Весной 2004 году на восточном берегу Главного бассейна были обнаружены 5 царских могил в виде подземных домов, сформировавших вместе с тремя огромными грунтовыми ямами-котлованами, где были похоронены животные и слуги, царский некрополь. В 2009 году были найдены ещё 3 царские могилы. В каждой из гробниц, не раз ограбленной в древности, удалось найти прекрасные образцы искусства, богатые золотые клады, а самое ценное — сохранившиеся фрагменты декоративного убранства передних фасадов гробниц мозаичные панно с сюжетными композициями. Эти мозаики, выполненные в технике, сочетающей живопись по штукатурке с каменными мозаичными вставками, на сегодняшний день являются самыми ранними сюжетными мозаичными картинами в мире. В Гонуре найдены глиняные и керамические сосуды, золотые и серебряные украшения, цилиндрические печати из Месопотамии и квадратная печать из Хараппы. (ru)
- Гонур-Депе (у перекладі з туркменського — Сірий пагорб) — городище бронзової доби (2300 років до Р. Х.), виявлене на південному сході Туркменістані, у Мервській оазі, на невисокому пагорбі правого берега русла Мургаба. Виявлено в 1972 році Маргіанською археологічною експедицією під орудою . Гонур-Депе було найбільшим поселенням у Маргіані і загальнорегіональним зороастрійським центром. Це було столичне місто, зі своїм палацом і декількома храмами, здатними конкурувати зі спорудами Ассирії та Вавилону. Площа стародавнього городища коливається від 20 до 50 га. Храмове місто проіснувало до кінця XVI століття до Р. Х. Його центральну частину становить кремль з палацом в центрі, який оточений стінами з прямокутними вежами. Поза цими стінами зі сходу збудовано найраніший з відомих Храмів Вогню. Іншими складовими кремля є Храм жертвоприношень (захід і південь) і Комплекс громадських трапез (північ). Храми обнесені другим рядом монументальних мурів, посилених також прямокутними вежами. З півдня до цього каре стін примикає система з двох басейнів, головний з яких має розміри 100 на 60 м. На південному березі цього басейну було виявлено Храм Води, наявність якого свідчать про існування у населення Гонура поклоніння воді. В 1996 році за 350 м на захід від центральної частини було знайдено Великий некрополь, який розкопували 10 років і дав відомості майже про 3000 поховань. Навесні 2004 року на східному березі Головного басейну були виявлені 5 царських могил у вигляді підземних будинків, які сформували разом з трьома величезними ґрунтовими ямами-котлованами, де були поховані тварини і слуги, царський некрополь. В 2009 році було знайдено ще 3 царські могили. У кожній з гробниць, не раз пограбованої в давнину, вдалося знайти прекрасні зразки мистецтва, багаті золоті скарби, а найцінніше — збережені фрагменти декоративного оздоблення передніх фасадів гробниць мозаїчні панно з сюжетними композиціями. Ці мозаїки, виконані в техніці, що поєднує живопис по штукатурці з кам'яними мозаїчними вставками, на сьогодні є найранішими сюжетними мозаїчними картинами у світі. У Гонурі знайдені глиняні та керамічні посудини, золоті і срібні прикраси, циліндрична печать з Месопотамії і квадратна печать з Хараппи. Археологи знайшли два окремих поселення, Гонур-Північний та Гонур-Південний. Незрозуміло, підпорядкування цих поселень у бронзову добу. Проте знайдені артефакти підтверджують торгівлю з народами Месопотамії, Сирії, Оману, долини Інду та Уралу. Залишено, швидше за все, після зміщення течії річки Мургаб на захід. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Gonur Depe o Gonur Tepe, també anomenat "Gonor" o "Gunar", és un jaciment arqueològic situat a 60 km al nord de la ciutat de Mary (Turkmenistan). És un jaciment datat al voltant del s. XXV ae i finals del s. XVI ae, que forma part del complex arqueològic Bactriana-Margiana. Fou descobert al 1970 per l'arqueòleg soviètic Víktor Sarianidi, que va continuar les excavacions en el lloc fins a poc abans de la seua defunció, el 2013. (ca)
- Gonur Depe (übersetzt: Grauer Hügel) ist eine Siedlung aus der Bronzezeit in der Karakum-Wüste und gehört zum UNESCO-Weltkulturerbe. Die Ausgrabungsstätte liegt circa 80 Kilometer entfernt von der Stadt Mary im Süd-Osten Turkmenistans. (de)
- Gonur Depe o Gonur Tepe, también llamado "Gonor" o "Gunar", es un sitio arqueológico ubicado 60 km al norte de la ciudad de Mary (Turkmenistán). Es un yacimiento ocupado entre alrededor del Siglo XXV a. C. y finales del , que forma parte del complejo arqueológico Bactria-Margiana. Fue descubierto en los años 1970 por el arqueólogo soviético Víktor Sarianidi, que continuó sus excavaciones en el lugar hasta poco antes de su fallecimiento en 2013. (es)
- Gonur Depe (Turkmen: Goňur depe) is an archaeological site, dated from 2400 to 1600 BCE, and located about 60 km north of Mary (ancient Merv), Turkmenistan consisting of a large early Bronze Age settlement. It is the "capital" or major settlement of the Bactria–Margiana Archaeological Complex (BMAC). (en)
- Gonur depe (turkmène : Goňur depe) est un site archéologique de l'âge du bronze ancien, situé à environ 60 km au nord de Mary (ancienne Merv), au Turkménistan. C'était l'une des villes principales de la culture de l'Oxus, qui s'est développée en Bactriane et en Margiane de la fin du IIIe au début du IIe millénaire av. J.-C., d'environ 2400 à 1600 av. J.-C.. Gonur depe semble avoir été à cette époque la capitale du royaume de Margiane. (fr)
- Gunur Tepe är en arkeologisk fyndplats nära den antika storstaden Merv i Turkmenistan. Den grekiske arkeologen har här funnit lämningarna av en större boplats bebodd av det indoiranska folket arierna innan förmodade klimatförändringar påbörjade deras folkvandring söderut. Bland lämningarna har Sarianidi grävt fram vad som verkar vara kokkärl för den mytomspunna drogen Soma. I kokkärlen fanns spår av cannabis, vallmo samt efedrin vilket stärkt teorierna om att detta var ingredienserna i Soma. (sv)
- Gonur Tepe estas arkeologia loko sur ĉirkaŭ 55 hektaroj en Turkmenio, kiu estis loĝata de ĝis iam en la 2-a jarmilo a.K., ekde 2500 a.K. Ĝi situas proksimume 60 km norde de Mary (Turkmenio) (la ĉefurbo de Provinco Mary). (eo)
- Гонур-Депе (туркм. Goňur depe; в переводе с туркменского «коричневый холм») — городище бронзового века (2300 лет до н. э.), обнаруженное на юго-востоке Туркмении, в Мервском оазисе, на невысоком холме правого берега русла Мургаба. Обнаружен в 1972 году Маргианской археологической экспедицией под руководством Виктора Сарианиди. В Гонуре найдены глиняные и керамические сосуды, золотые и серебряные украшения, цилиндрические печати из Месопотамии и квадратная печать из Хараппы. (ru)
- Гонур-Депе (у перекладі з туркменського — Сірий пагорб) — городище бронзової доби (2300 років до Р. Х.), виявлене на південному сході Туркменістані, у Мервській оазі, на невисокому пагорбі правого берега русла Мургаба. Виявлено в 1972 році Маргіанською археологічною експедицією під орудою . Гонур-Депе було найбільшим поселенням у Маргіані і загальнорегіональним зороастрійським центром. Це було столичне місто, зі своїм палацом і декількома храмами, здатними конкурувати зі спорудами Ассирії та Вавилону. Площа стародавнього городища коливається від 20 до 50 га. (uk)
|
