| dbo:abstract
|
- El Cardenal Mazzarino o Mazarin, nascut Giulio Raimondo Mazzarino el 14 de juliol de 1602, a (llavors Regne de Nàpols, territori de la Corona d'Aragó, avui Itàlia) i mort el 9 de març de 1661 a Vincennes, França, va ocupar el càrrec de primer ministre de França des del 1642, fins a la seva mort. Va succeir el seu mentor, el cardenal Richelieu. (ca)
- جول مازاران (بالإيطالية: Giulio Raimondo Mazzarino) أو جيوليو رايموندو مازارينو (14 يوليو 1602 - 9 مارس 1661) هو إيطالي وكان كاردينالا وديبلوماسيا وسياسيا خدم كرئيس لوزراء فرنسا من عام 1642 حتى وفاته. ولد مازاران في بلدة بيشينا الإيطالية، بإقليم عام 1602م من أسرة متواضعة إذ أن والده كان موظفا في إدارة أملاك . وقد بدأ دراسته في روما لدى اليسوعيين، وربطت بينه وبين أحد شبان أسرة كولونا صداقة حميمية جعلته يذهب معه إلى إسبانيا للالتحاق بجامعة القلعة ALCALA. خلف مازاران أستاذه الكاردينال ريشيليو في رئاسة الوزراء في عهد الملك لويس الرابع عشر. عرف كجامع للقطع الفنية والمجوهرات وخاصة الألماس, وقد أورث لويس الرابع عشر عام 1661. ما زالت بعض من مجموعاته محفوظة في متحف اللوفر ومكتبته الشخصية هي أساس مكتبة مازاران في باريس. (ar)
- Jules kardinál Mazarin (výslovnost: žil mazaren, italsky Giulio Mazzarino; 14. července 1602 – 9. března 1661) byl původem italský politik a diplomat, který od roku 1642 až do své smrti působil jako první ministr Francie. V letech 1642–1661 byl nejvlivnějším a nejmocnějším mužem francouzské politiky. Od roku 1641 měl současně titul kardinála. (cs)
- Ο Ιούλιος Μαζαρέν, εξελληνισμένα Μαζαρίνος, (Jules Mazarin, Giulio Mazarini ή Mazzarini, 14 Ιουλίου 1602 – 9 Μαρτίου 1661), του οποίου το πραγματικό όνομα ήταν Τζούλιο Ραϊμόντο Ματσαρίνο ή Ματζαρίνι (στα γαλλικά Ζυλ Μαζαρέν) ήταν Γαλλο-Ιταλός καρδινάλιος, διπλωμάτης και πολιτικός, ο οποίος υπηρέτησε ως πρωθυπουργός της Γαλλίας από το 1642 έως το θάνατό του. Ο Μαζαρέν διαδέχτηκε τον μέντορά του, Καρδινάλιο Ρισελιέ. Ήταν σημαντικός συλλέκτης έργων τέχνης και κοσμημάτων, ιδιαιτέρως διαμαντιών, και κληροδότησε τα "διαμάντια του Μαζαρέν" στον Λουδοβίκο ΙΔ' το 1661, ορισμένα από τα οποία παραμένουν στη συλλογή του Μουσείου του Λούβρου στο Παρίσι. Όπως ο Ρισελιέ, έτσι και ο καρδινάλιος Ιούλιος Μαζαρέν έπαιξε μεγάλο ρόλο στην πολιτική ζωή της Γαλλίας, τον 17ο αιώνα. Η καταγωγή του Μαζαρέν ήταν ιταλική. Γεννήθηκε το 1602 στην Πεσίνα, η οποία τότε αποτελούσε μέρος του Βασιλείου της Νάπολης. Παρήγγειλε αρκετές όπερες (όπως τον Ορφέα) και θεατρικά έργα για την γαλλική αυλή προσπαθώντας να φέρει την ιταλική κουλτούρα στο Παρίσι. Μετά το θάνατο του Λουδοβίκου ΙΓ', ο Μαζαρέν απόκτησε την εύνοια της Άννας της Αυστριακής, η οποία είχε αναλάβει την αντιβασιλεία ως την ενηλικίωση του γιου της Λουδοβίκου ΙΔ', και ήταν ο ουσιαστικός ρυθμιστής της πολιτικής ζωής της Γαλλίας. Η μετριοπαθής συμπεριφορά του ήταν αντίθετη με την υπεροψία του Ρισελιέ, και η Άννα τον συμπαθούσε πολύ και του συμπεριφερόταν τόσο οικεία ώστε δημιουργήθηκαν φήμες ότι παντρεύτηκαν κρυφά και ότι ο Δελφίνος ήταν απόγονός τους. (el)
- Jules MAZARIN, aŭ itallingve Giulio Raimondo MAZZARINO (naskiĝis la 14-an de julio 1602 - mortis la 9-an de marto 1661) estis italdevena politikisto, kardinalo kaj diplomato kiu fariĝis ĉefministro de Francio ekde 1642 ĝis sia morto. Li estis la posteulo de sia granda mentoro, la kardinalo Richelieu. Giulio Mazzarino naskiĝis en Pescina (nuntempa en la itala regiono Abruzo), tiam parto de la reĝlando de Napolo. Kvankam li devenis de modesta familio, li povis studi ĉe la Jezuitoj en Romo, kaj tiel fariĝis jura profesoro. Okaze de diversaj kvereloj inter la Hispanoj kaj la Francoj antaŭ la papo, li plurfoje elmontris sian francfavorajn opiniojn. Tio rekomendis lin al la kardinalo Richelieu : kiam Mazarin fariĝis vic-legato de la papo en Avignon (1632), li ekagis kiel aŭtentika agento de Richelieu, kaj estis finfine eksigita en 1636 de papo Urbano la 8-a pro habsburga demando. Tiam Mazarin tuj iris al Parizon kaj proponis sin al Richelieu. Li estis nacianigita kiel franca civitano en aprilo, kaj poste fariĝis kardinalo pro demando de Richelieu al la papo. Poste la mortoj de Richelieu (1642) kaj de Ludoviko la 13-a (1643), la juna Ludoviko la 14-a estis nur kvinjara infano. Ĝis sia morto, Mazarin agadis do kiel vera estro de Francio, kvankam la oficiala regentino estis fakte Anna de Aŭstrio, patrino de la estonta reĝo. La modesta personeco de Mazarin kontrastis kun tiu de Richelieu, kaj Anna estimis lin tiel, ke ekzistis multaj murmuroj pri sekreta edziĝo aŭ pri la reala patro de Ludoviko la 14-a. Mazarin mortis en 1661, kaj la nova reĝo proprigis al si la potencon de la mortinto por fariĝi glora reĝo. (eo)
- Jules Mazarin, eigentlich Giulio Mazzarino, er unterzeichnete aber bis zu seiner Übersiedlung nach Frankreich als Giulio Mazzarini, (* 14. Juli 1602 in Pescina, Königreich Neapel; † 9. März 1661 im Schloss Vincennes, Königreich Frankreich) war ein französischer Diplomat und Kardinal italienischer Abstammung, seit 1659 Herzog von Nevers und Rethel sowie von 1642 bis 1661 regierender Minister Frankreichs als Nachfolger von Kardinal Richelieu. (de)
- Cardinal Jules Mazarin (/ˈmæzərɪn/, also UK: /ˈmæzəræ̃/, US: /ˌmæzəˈræ̃/, French: [ʒyl mazaʁɛ̃]; 14 July 1602 – 9 March 1661), born Giulio Raimondo Mazzarino (Italian: [ˈdʒuːljo raiˈmondo maddzaˈriːno]) or Mazarini, was an Italian cardinal, diplomat and politician who served as the chief minister to the Kings of France Louis XIII and Louis XIV from 1642 to his death. In 1654, he acquired the title Duke of Mayenne and in 1659 that of 1st Duke of Rethel and Nevers. After serving as a papal diplomat for Pope Urban VIII, Mazarin offered his diplomatic services to Cardinal Richelieu and moved to Paris in 1640. After the death of Richelieu in 1642, Mazarin took his place as first minister and then of Louis XIII in 1643. Mazarin acted as the head of the government for Anne of Austria, the regent for the young Louis XIV. Mazarin was also made responsible for the king's education until he came of age. The first years of Mazarin in office were marked by military victories in the Thirty Years' War, which he used to make France the main European power and establish the Peace of Westphalia (1646–1648). A major uprising against Anne of Austria and Mazarin, called the Fronde and led by the nobles of the Parliament of Paris, broke out in Paris in 1648, followed by a second Fronde, led by Louis, Grand Condé, who had turned from his chief ally to his chief enemy. Mazarin took Anne of Austria and Louis XIV out of Paris and then shifted his base to Germany for a time. Turenne, a general loyal to Louis XIV and Mazarin, defeated Condé, and Mazarin made a triumphal return to Paris in 1653. The last years of Mazarin's life, between 1657 and his death in 1661, were marked by a series of major diplomatic victories. In 1657 he made a military alliance with England. In 1658 he unveiled the League of the Rhine, a new group of 50 small German principalities, which were now linked by a treaty with France. The same year, Marshal Turenne decisively defeated the army of Condé at the Battle of the Dunes in Flanders. Between February and June 1659, Mazarin conducted intensive negotiations with the Spanish. On 7 November 1659, Spain signed the Treaty of the Pyrenees, which added Artois, the Cerdagne and Roussillon as new provinces of France. That was followed in June 1660 by an even more important diplomatic event that had been carefully arranged by Mazarin, the marriage of Louis XIV with Maria Theresa of Spain. The marriage took place in Saint-Jean-de-Luz. The couple made a triumphant entry into Paris on 26 August 1660. The marriage and accompanying agreements ended, at least for a time, the long and costly wars between the Habsburgs and France.Exhausted by his diplomatic efforts, Mazarin died in 1661. Mazarin, as the de facto ruler of France for nearly two decades, played a crucial role in establishing the Westphalian principles that would guide European states' foreign policy and the prevailing world order. Some of the principles, such as the nation state's sovereignty over its territory and domestic affairs and the legal equality among states, have remained the basis of international law to this day. In addition to his diplomacy, Mazarin was an important patron of the arts. He introduced Italian opera on a grand scale to Paris and assembled a remarkable art collection, much of which today can be seen in the Louvre. He also founded the Bibliothèque Mazarine, the first true public library in France, which is now found in the Institut de France, across the Seine from the Louvre. (en)
- Jules Raymond Mazarin (nacido como Giulio Raimondo Mazarini o Mazzarini o Mazarino), más conocido como el cardenal Mazarino (Pescina, Abruzos, 14 de julio de 1602-Vincennes, 9 de marzo de 1661) fue un hábil diplomático, cardenal y político italiano, primero al servicio del papa y más tarde al servicio del reino de Francia. Fue el sucesor del cardenal Richelieu como primer ministro. Mazarino, quien no era sacerdote, obtuvo el nombramiento de cardenal a propuesta del rey Luis XIII, por los servicios prestados a la monarquía. (es)
- Giulio Raimondo Mazarino edo Mazzarino italieraz eta Jules Raymond Mazarin frantsesez (Pescina, Abruzzo, 1602ko uztailak 14 - Vincennes, 1661eko martxoaren 9a) kardinal, diplomatikari eta politikari trebea izan zen, lehenik Aita Santuaren zerbitzuan, eta, ondoren, Frantziako erresumaren zerbitzuan. Richelieu kardinalaren oinordekoa izan zen. Batez ere Mazarin kardinala izenez ezaguna da. (eu)
- Taidhleoir agus ab ea Jules Raymond Mazarin, nó an Cairdinéal Mazarin mar is fearr aithne air. Do rugadh i b, áit a bhí fé smacht ag an am, ar an 14ú lá d'Iúil sa mbliain 1602, é. Do fuair sé bás i na Fraince, ar an 9ú lá de Mhárta sa mbliain 1661. D'oibrigh Mazarin don bPápacht ar dtús, mar agus mar thaidhleoir. Is de bharr na mblianta a chaith sé ag obair do rithe na Fraince - Louis XIII (Gaeilge: An Tríú Laoiseach Déag) agus Louis XIV (Gaeilge: An Ceathrú Laoiseach Déag) - gur bhain Mazarin áit i amach dó féin, áfach. Do bhí sé ina (Gaeilge: 'Phríomh-Aire Stáit') - .i. Príomh-Chomhairleoir Rí na Fraince - ón mbliain 1643 go dtí 1661, agus do bhí ról lárnach aige i neart eachtraí polaitiúla dá bharr san. Bhí Mazarin páirteach in ullmhúchán - a roinnt an Ísiltír idir an Spáinn agus na - agus - a chur deireadh leis an gcogadh siúd a thosnaigh idir an Spáinn agus an Fhrainc sa mbliain 1635 -, mar shampla. (ga)
- Jules Raymond Mazarin (Giulio Raimondo Mazzarino, Mazarino, Mazarini ou Mazzarini), connu sous son titre de cardinal Mazarin, né à Pescina, dans les Abruzzes, royaume de Naples, le 14 juillet 1602 et mort à Vincennes le 9 mars 1661, est un prélat, diplomate et homme politique français d'origine italienne, d'abord au service de la Papauté, puis des rois de France Louis XIII et Louis XIV. Il succède à Richelieu en tant que principal ministre d'État de 1643 à 1661. (fr)
- Jules Raymond Mazarin (Giulio Raimondo Mazzarino, Mazarino, Mazarini atau Mazzarini), lahir di Pescina, Abruzzo, Kerajaan Napoli, pada tanggal 14 Juli 1602 dan meninggal di Vincennes pada tanggal 9 Maret 1661, lebih dikenal sebagai Kardinal Mazarin, merupakan seorang diplomat dan politisi, yang awalnya melayani kepausan, kemudian raja-raja Prancis Louis XIII dan Louis XIV. Ia menggantikan Richelieu sebagai dari tahun 1643 hingga 1661. (in)
- Giulio Raimondo Mazzarino, anche noto come Mazarino o con il nome francesizzato Jules Raymond Mazarin (/ʒyl ʀɛ'mõ maza'ʀɛ̃/; Pescina, 14 luglio 1602 – Castello di Vincennes, 9 marzo 1661), è stato un cardinale, politico e diplomatico italiano, attivo soprattutto in Francia, dove servì come Principale Ministro sotto il regno di Luigi XIV, succedendo al cardinale Richelieu. (it)
- ジュール・マザラン（フランス語: Jules Mazarin, 1602年7月14日 - 1661年3月9日）は、17世紀フランス王国の政治家、枢機卿。イタリア人でイタリア名はジュリオ・マッツァリーノ（イタリア語: Giulio Mazarino）。ラテン語形はユリウス・ライムンドゥス・マザリヌス（ラテン語: Iulius Raimundus Mazarinus）なので、ジュール・レーモン・マザランとも。 (ja)
- Jules Raymond Mazarin (Pescina, in de Abruzzen, 14 juli 1602 – Vincennes, 9 maart 1661), beter bekend als kardinaal Mazarin, was een Franse kardinaal van Italiaanse afkomst. Hij was Frans eerste minister in opvolging van kardinaal de Richelieu en was tot zijn dood de sterke man van Frankrijk. (nl)
- 쥘 레몽 마자랭 드 레델 마옌 느베르 추기공작(프랑스어: Jules Raymond Mazarin, cardinal-duc de Rethel et de Mayenne et de Nevers, 이탈리아어: Giulio Mazzarini 줄리오 마차리니[*], 1602년 6월 14일 ~ 1661년 3월 9일) 은 이탈리아 출신 프랑스의 추기경, 정치가로, 루이 14세 치하의 프랑스에서 섭정을 지냈다. 루이 13세의 왕비인 안 도트리슈와 마자랭 추기경은 매우 각별한 관계였는데 프롱드의 난 동안 안과 마자랭 추기경이 서로 불륜 관계였다는 마자리나드(팜플렛)가 나돌았다. (ko)
- Jules Mazarin właśc. Giulio Raimondo Mazzarini (ur. 14 lipca 1602 w Pescinie, zm. 9 marca 1661 w Vincennes) – francuski kardynał, od 1642 pierwszy minister Francji. (pl)
- Jules Mazarin, nascido Giulio Raimondo Mazzarino, Mazarino, Mazarini, ou Mazzarini e conhecido como Cardeal Mazarino (Pescina, 14 de julho de 1602 — 9 de março de 1661), foi um estadista italiano radicado na França que serviu como primeiro-ministro da França de 1642 até à data da sua morte. Mazarino sucedeu a seu mentor, o Cardeal de Richelieu. Ele era um notável coletor de arte e joias, particularmente diamantes, e deixou, por herança, os "diamantes Mazarino" a Luís XIV em 1661, alguns dos quais permanecem até hoje na coleção do museu do Louvre em Paris. (pt)
- Jules Mazarin, född 14 juli 1602 i Pescina i Abruzzi i Italien, död 9 mars 1661 i Vincennes i Frankrike, var kardinal och Frankrikes försteminister från 1642 till sin död. Han hette egentligen Giulio Mazarini och härstammade från en siciliansk familj. (sv)
- 儒勒·马萨林（法語：Jules Mazarin），出生时姓名朱利奥·拉伊蒙多·馬薩里諾（義大利語：Giulio Raimondo Mazzarino；1602年7月14日－1661年3月9日），又译儒勒·马扎然，法国外交家、政治家，法国国王路易十四时期的枢密院首席大臣（1643年－1661年）及枢机主教，知名之緇衣宰相。任內結束三十年戰爭，並替法國獲得不少重要領土；但是1648年發生的投石黨之亂，使得仍與西班牙作戰的法國，陷入內憂外患中，一直到1659年才取得對西班牙的勝利而結束戰爭，替之後路易十四的霸業打下初步的基礎。 (zh)
- Джу́лио Мазари́ни (Джу́лио Раймо́ндо Маццари́но, итал. Giulio Raimondo Mazzarino; Жюль Реймо́н Мазара́н, фр. Jules Raymond Mazarin; 14 июля 1602 — 9 марта 1661) — церковный и политический деятель и первый министр Франции в 1643—1651 и 1653—1661 годах. Фаворит королевы Анны Австрийской. (ru)
- Джу́ліо Мазарі́ні, (італ. Giulio Raimondo Mazzarino); (фр. Jules Mazarin); 14 липня 1602 — 9 березня 1661) — кардинал Римо-Католицької Церкви, (1643—1661). Герцог Ретеля, Маєнни і Невера (1643—1661). Французький дипломат (з 1639) і політичний діяч при дворі французького короля Луї XIV. Представник італійського роду Мазаріні. Народився в Пешині, Італія. Став наступником кардинала Рішельє на посаді голови французького уряду. Керував Францією після Тридцятилітньої війни, реалізовував положення Вестфальського миру. Був меценатом, патроном мистецтв. Започаткував Бібліотеку Мазаріні в Парижі. Помер у Венсенні, Франція. Інші варіанти написання прізвища — Мадзарі́но, Маццарі́но, Мазаре́н. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El Cardenal Mazzarino o Mazarin, nascut Giulio Raimondo Mazzarino el 14 de juliol de 1602, a (llavors Regne de Nàpols, territori de la Corona d'Aragó, avui Itàlia) i mort el 9 de març de 1661 a Vincennes, França, va ocupar el càrrec de primer ministre de França des del 1642, fins a la seva mort. Va succeir el seu mentor, el cardenal Richelieu. (ca)
- Jules kardinál Mazarin (výslovnost: žil mazaren, italsky Giulio Mazzarino; 14. července 1602 – 9. března 1661) byl původem italský politik a diplomat, který od roku 1642 až do své smrti působil jako první ministr Francie. V letech 1642–1661 byl nejvlivnějším a nejmocnějším mužem francouzské politiky. Od roku 1641 měl současně titul kardinála. (cs)
- Jules Mazarin, eigentlich Giulio Mazzarino, er unterzeichnete aber bis zu seiner Übersiedlung nach Frankreich als Giulio Mazzarini, (* 14. Juli 1602 in Pescina, Königreich Neapel; † 9. März 1661 im Schloss Vincennes, Königreich Frankreich) war ein französischer Diplomat und Kardinal italienischer Abstammung, seit 1659 Herzog von Nevers und Rethel sowie von 1642 bis 1661 regierender Minister Frankreichs als Nachfolger von Kardinal Richelieu. (de)
- Jules Raymond Mazarin (nacido como Giulio Raimondo Mazarini o Mazzarini o Mazarino), más conocido como el cardenal Mazarino (Pescina, Abruzos, 14 de julio de 1602-Vincennes, 9 de marzo de 1661) fue un hábil diplomático, cardenal y político italiano, primero al servicio del papa y más tarde al servicio del reino de Francia. Fue el sucesor del cardenal Richelieu como primer ministro. Mazarino, quien no era sacerdote, obtuvo el nombramiento de cardenal a propuesta del rey Luis XIII, por los servicios prestados a la monarquía. (es)
- Giulio Raimondo Mazarino edo Mazzarino italieraz eta Jules Raymond Mazarin frantsesez (Pescina, Abruzzo, 1602ko uztailak 14 - Vincennes, 1661eko martxoaren 9a) kardinal, diplomatikari eta politikari trebea izan zen, lehenik Aita Santuaren zerbitzuan, eta, ondoren, Frantziako erresumaren zerbitzuan. Richelieu kardinalaren oinordekoa izan zen. Batez ere Mazarin kardinala izenez ezaguna da. (eu)
- Jules Raymond Mazarin (Giulio Raimondo Mazzarino, Mazarino, Mazarini ou Mazzarini), connu sous son titre de cardinal Mazarin, né à Pescina, dans les Abruzzes, royaume de Naples, le 14 juillet 1602 et mort à Vincennes le 9 mars 1661, est un prélat, diplomate et homme politique français d'origine italienne, d'abord au service de la Papauté, puis des rois de France Louis XIII et Louis XIV. Il succède à Richelieu en tant que principal ministre d'État de 1643 à 1661. (fr)
- Jules Raymond Mazarin (Giulio Raimondo Mazzarino, Mazarino, Mazarini atau Mazzarini), lahir di Pescina, Abruzzo, Kerajaan Napoli, pada tanggal 14 Juli 1602 dan meninggal di Vincennes pada tanggal 9 Maret 1661, lebih dikenal sebagai Kardinal Mazarin, merupakan seorang diplomat dan politisi, yang awalnya melayani kepausan, kemudian raja-raja Prancis Louis XIII dan Louis XIV. Ia menggantikan Richelieu sebagai dari tahun 1643 hingga 1661. (in)
- Giulio Raimondo Mazzarino, anche noto come Mazarino o con il nome francesizzato Jules Raymond Mazarin (/ʒyl ʀɛ'mõ maza'ʀɛ̃/; Pescina, 14 luglio 1602 – Castello di Vincennes, 9 marzo 1661), è stato un cardinale, politico e diplomatico italiano, attivo soprattutto in Francia, dove servì come Principale Ministro sotto il regno di Luigi XIV, succedendo al cardinale Richelieu. (it)
- ジュール・マザラン（フランス語: Jules Mazarin, 1602年7月14日 - 1661年3月9日）は、17世紀フランス王国の政治家、枢機卿。イタリア人でイタリア名はジュリオ・マッツァリーノ（イタリア語: Giulio Mazarino）。ラテン語形はユリウス・ライムンドゥス・マザリヌス（ラテン語: Iulius Raimundus Mazarinus）なので、ジュール・レーモン・マザランとも。 (ja)
- Jules Raymond Mazarin (Pescina, in de Abruzzen, 14 juli 1602 – Vincennes, 9 maart 1661), beter bekend als kardinaal Mazarin, was een Franse kardinaal van Italiaanse afkomst. Hij was Frans eerste minister in opvolging van kardinaal de Richelieu en was tot zijn dood de sterke man van Frankrijk. (nl)
- 쥘 레몽 마자랭 드 레델 마옌 느베르 추기공작(프랑스어: Jules Raymond Mazarin, cardinal-duc de Rethel et de Mayenne et de Nevers, 이탈리아어: Giulio Mazzarini 줄리오 마차리니[*], 1602년 6월 14일 ~ 1661년 3월 9일) 은 이탈리아 출신 프랑스의 추기경, 정치가로, 루이 14세 치하의 프랑스에서 섭정을 지냈다. 루이 13세의 왕비인 안 도트리슈와 마자랭 추기경은 매우 각별한 관계였는데 프롱드의 난 동안 안과 마자랭 추기경이 서로 불륜 관계였다는 마자리나드(팜플렛)가 나돌았다. (ko)
- Jules Mazarin właśc. Giulio Raimondo Mazzarini (ur. 14 lipca 1602 w Pescinie, zm. 9 marca 1661 w Vincennes) – francuski kardynał, od 1642 pierwszy minister Francji. (pl)
- Jules Mazarin, nascido Giulio Raimondo Mazzarino, Mazarino, Mazarini, ou Mazzarini e conhecido como Cardeal Mazarino (Pescina, 14 de julho de 1602 — 9 de março de 1661), foi um estadista italiano radicado na França que serviu como primeiro-ministro da França de 1642 até à data da sua morte. Mazarino sucedeu a seu mentor, o Cardeal de Richelieu. Ele era um notável coletor de arte e joias, particularmente diamantes, e deixou, por herança, os "diamantes Mazarino" a Luís XIV em 1661, alguns dos quais permanecem até hoje na coleção do museu do Louvre em Paris. (pt)
- Jules Mazarin, född 14 juli 1602 i Pescina i Abruzzi i Italien, död 9 mars 1661 i Vincennes i Frankrike, var kardinal och Frankrikes försteminister från 1642 till sin död. Han hette egentligen Giulio Mazarini och härstammade från en siciliansk familj. (sv)
- 儒勒·马萨林（法語：Jules Mazarin），出生时姓名朱利奥·拉伊蒙多·馬薩里諾（義大利語：Giulio Raimondo Mazzarino；1602年7月14日－1661年3月9日），又译儒勒·马扎然，法国外交家、政治家，法国国王路易十四时期的枢密院首席大臣（1643年－1661年）及枢机主教，知名之緇衣宰相。任內結束三十年戰爭，並替法國獲得不少重要領土；但是1648年發生的投石黨之亂，使得仍與西班牙作戰的法國，陷入內憂外患中，一直到1659年才取得對西班牙的勝利而結束戰爭，替之後路易十四的霸業打下初步的基礎。 (zh)
- Джу́лио Мазари́ни (Джу́лио Раймо́ндо Маццари́но, итал. Giulio Raimondo Mazzarino; Жюль Реймо́н Мазара́н, фр. Jules Raymond Mazarin; 14 июля 1602 — 9 марта 1661) — церковный и политический деятель и первый министр Франции в 1643—1651 и 1653—1661 годах. Фаворит королевы Анны Австрийской. (ru)
- Джу́ліо Мазарі́ні, (італ. Giulio Raimondo Mazzarino); (фр. Jules Mazarin); 14 липня 1602 — 9 березня 1661) — кардинал Римо-Католицької Церкви, (1643—1661). Герцог Ретеля, Маєнни і Невера (1643—1661). Французький дипломат (з 1639) і політичний діяч при дворі французького короля Луї XIV. Представник італійського роду Мазаріні. Народився в Пешині, Італія. Став наступником кардинала Рішельє на посаді голови французького уряду. Керував Францією після Тридцятилітньої війни, реалізовував положення Вестфальського миру. Був меценатом, патроном мистецтв. Започаткував Бібліотеку Мазаріні в Парижі. Помер у Венсенні, Франція. Інші варіанти написання прізвища — Мадзарі́но, Маццарі́но, Мазаре́н. (uk)
- جول مازاران (بالإيطالية: Giulio Raimondo Mazzarino) أو جيوليو رايموندو مازارينو (14 يوليو 1602 - 9 مارس 1661) هو إيطالي وكان كاردينالا وديبلوماسيا وسياسيا خدم كرئيس لوزراء فرنسا من عام 1642 حتى وفاته. ولد مازاران في بلدة بيشينا الإيطالية، بإقليم عام 1602م من أسرة متواضعة إذ أن والده كان موظفا في إدارة أملاك . وقد بدأ دراسته في روما لدى اليسوعيين، وربطت بينه وبين أحد شبان أسرة كولونا صداقة حميمية جعلته يذهب معه إلى إسبانيا للالتحاق بجامعة القلعة ALCALA. (ar)
- Ο Ιούλιος Μαζαρέν, εξελληνισμένα Μαζαρίνος, (Jules Mazarin, Giulio Mazarini ή Mazzarini, 14 Ιουλίου 1602 – 9 Μαρτίου 1661), του οποίου το πραγματικό όνομα ήταν Τζούλιο Ραϊμόντο Ματσαρίνο ή Ματζαρίνι (στα γαλλικά Ζυλ Μαζαρέν) ήταν Γαλλο-Ιταλός καρδινάλιος, διπλωμάτης και πολιτικός, ο οποίος υπηρέτησε ως πρωθυπουργός της Γαλλίας από το 1642 έως το θάνατό του. Ο Μαζαρέν διαδέχτηκε τον μέντορά του, Καρδινάλιο Ρισελιέ. Ήταν σημαντικός συλλέκτης έργων τέχνης και κοσμημάτων, ιδιαιτέρως διαμαντιών, και κληροδότησε τα "διαμάντια του Μαζαρέν" στον Λουδοβίκο ΙΔ' το 1661, ορισμένα από τα οποία παραμένουν στη συλλογή του Μουσείου του Λούβρου στο Παρίσι. Όπως ο Ρισελιέ, έτσι και ο καρδινάλιος Ιούλιος Μαζαρέν έπαιξε μεγάλο ρόλο στην πολιτική ζωή της Γαλλίας, τον 17ο αιώνα. (el)
- Jules MAZARIN, aŭ itallingve Giulio Raimondo MAZZARINO (naskiĝis la 14-an de julio 1602 - mortis la 9-an de marto 1661) estis italdevena politikisto, kardinalo kaj diplomato kiu fariĝis ĉefministro de Francio ekde 1642 ĝis sia morto. Li estis la posteulo de sia granda mentoro, la kardinalo Richelieu. (eo)
- Cardinal Jules Mazarin (/ˈmæzərɪn/, also UK: /ˈmæzəræ̃/, US: /ˌmæzəˈræ̃/, French: [ʒyl mazaʁɛ̃]; 14 July 1602 – 9 March 1661), born Giulio Raimondo Mazzarino (Italian: [ˈdʒuːljo raiˈmondo maddzaˈriːno]) or Mazarini, was an Italian cardinal, diplomat and politician who served as the chief minister to the Kings of France Louis XIII and Louis XIV from 1642 to his death. In 1654, he acquired the title Duke of Mayenne and in 1659 that of 1st Duke of Rethel and Nevers. (en)
- Taidhleoir agus ab ea Jules Raymond Mazarin, nó an Cairdinéal Mazarin mar is fearr aithne air. Do rugadh i b, áit a bhí fé smacht ag an am, ar an 14ú lá d'Iúil sa mbliain 1602, é. Do fuair sé bás i na Fraince, ar an 9ú lá de Mhárta sa mbliain 1661. (ga)
|
.jpg?width=300)
.jpg?width=300){kind=link}
_with_her_two_sons_Louis_XIV_of_France_and_Philippe,_Duke_of_Orléans_(unknown_artist).jpg){kind=link}
_with_her_two_sons_Louis_XIV_of_France_and_Philippe,_Duke_of_Orléans_(unknown_artist).jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
