| dbo:abstract
|
- La Guerra dels camperols (en alemany der Deutsche Bauernkrieg), també anomenada la revolució de l'home comú (en alemany Erhebung des gemeinen Mannes), va ser una revolta popular dels anys 1524 i 1525 al Sacre Imperi Romanogermànic. Va consistir, com el moviment precedent Bundschuh i les guerres hussites, en una sèrie de revoltes, tant econòmiques com religioses, per part de pagesos, ciutadans i nobles. El moviment no tenia un programa comú. El conflicte, que va ser més profund en el sud, oest i centre d'Alemanya, però que també va afectar àrees d'Àustria i Suïssa, es va desenvolupar durant l'estiu i la primavera de 1525 amb un total estimat de 300.000 pagesos insurgents i va deixar un total de 100.000 víctimes entre els revoltats. La revolta popular va ser la més massiva i generalitzada a Europa fins a la Revolució Francesa de 1789. Cal assenyalar entre les moviments populars que el precediren el moviment de les Germanies en l'àmbit de la Corona d'Aragó. (ca)
- Německá selská válka (německy Deutscher Bauernkrieg) je tradiční označení pro vlnu původně lokálních selských povstání, která se roku 1524 rozšířila z dnešního jižního Německa, Rakouska a Švýcarska do Švábska, Frank, Alsaska, Durynska a severozápadních Čech (1525) a nakonec i do Saska a Tyrolska (1526). Svoje požadavky formulovali povstalci v tzv. . V současnosti je Německá selská válka interpretována jako projev snahy o rovnoprávné postavení venkovského obyvatelstva ve . (cs)
- Ο Πόλεμος των Χωρικών (Deutscher Bauernkrieg, κυριολεκτική μετάφραση "Γερμανικός πόλεμος των αγροτών" ή Revolution des gemeinen Mannes, "Επανάσταση των απλών ανθρώπων") ήταν μια θρησκευτική-κοινωνική εξέγερση των αγροτών, των μικροαστών και των εργατών ορυχείων της Γερμανίας ενάντια στους μεγάλους γαιοκτήμονες και την Καθολική εκκλησία, στο πρώτο μισό του 16ου αιώνα. Η εξέγερση ξεκίνησε το καλοκαίρι του 1524 στη κοινότητα του και στις άλλες περιοχές της Άνω Σουαβίας με αιτήματα που έθιγαν θεολογικά, αλλά και κοινωνικά ζητήματα. Στους μήνες που ακολούθησαν, πριν ακόμα υπάρξουν ένοπλες συγκρούσεις, οι ταραχές εξαπλώθηκαν και σε άλλες γερμανοφωνες περιοχές της Κεντρικής Ευρώπης, κυρίως στη Θουριγγία και τη Σαξονία. Ένας από τους ηγέτες της εξέγερσης ήταν ο θεολόγος Τόμας Μύντσερ (1489-1525), ο οποίος αρχικά υπήρξε μαθητής του Μαρτίνου Λούθηρου, όμως αργότερα αναδείχθηκε σε αντίπαλό του. Αυτό συνέβη καθώς ο Λούθηρος δεν υποστήριξε τους φτωχούς αγρότες, αλλά πήρε το μέρος των φεουδαρχών και των ιπποτών. Τον Μάιο του 1525 οι μισθοφόροι στρατιώτες των φεουδαρχών και οι άπειροι σε πολεμικές συγκρούσεις χωρικοί, 8.000 περίπου από κάθε μεριά, συγκρούστηκαν έξω από τη πόλη . Οι χωρικοί ηττήθηκαν και ο πρωτεργάτης της εξέγερσης Μίντσερ πέθανε λίγο αργότερα στα χέρια των στρατιωτών. Οι φεουδάρχες συνέχισαν το κύμα της ένοπλης καταστολής σε όλη την κεντρική και νοτιοδυτική Γερμανία, που οδήγησε στον σφαγιασμό περίπου 80.000 χωρικών. Αργότερα, γύρω στο 1533 η εξέγερση αναζωπυρώθηκε με το κίνημα των Αναβαπτιστών και την κατάληψη της πόλης του Μύνστερ. (el)
- حرب الفلاحين الألمانية أو ثورة الفلاحين العظمى (1524_1525) (بالألمانية der Deutsche Bauernkrieg) كانت ثورة شعبية عارمة للفلاحين (ثورة الفلاحين) في الإمبراطورية الرومانية المقدسة نتيجة للاضطهاد القاسي الذي تعرضوا له والأوضاع المعيشية السيئة التي عاشوها. وتوجت هذه الانتفاضة بحرب الفلاحين التي رافقتها أعمال عنف وانتقام واسعة النطاق خلال الفترة من 1524 إلى 1526. تعتبر على غرار الحركة السابقتين سلسلة من الثورات الاقتصادية والدينية. وقع معظم الصراع في جنوب وغرب ووسط ألمانيا الحالية وتضررت أيضا المناطق المجاورة في سويسرا والنمسا الحاليتين، شارك فيها عند ذروتها في ربيع وصيف 1525 ما يقدر ب 300.000 من الفلاحين المتمردين: وتخبرنا تقديرات معاصرة بمقتل 100.000. كانت أكبر انتفاضة شعبية أوروبية على نطاق واسع قبل الثورة الفرنسية عام 1789. المطالب التي نادى بها الفلاحين: 1.
* تخفيف ضريبة العثور التي كانت تؤدى إلى الكنيسة 2.
* منحهم الحق في اختيار رجال الدين في كل مجتمع من مجتمعاتهم 3.
* منحهم حق الصيد في الأنهار التي تمر في الأراضي التي يزرعونها وفي الغابات المحيطة بهم 4.
* وضع تخطيط جديد لشؤن التعليم 5.
* وغيرها من مطالب المساواة والعدالة (ar)
- Als Deutscher Bauernkrieg (oder Revolution des gemeinen Mannes) wird die Gesamtheit der Aufstände von Bauern, Städtern und Bergleuten bezeichnet, die 1524 aus ökonomischen und religiösen Gründen in weiten Teilen Thüringens, Sachsens und im süddeutschen Raum, speziell Franken, Tirol und der Schweiz ausbrachen. In deren Verlauf stellten die Bauern mit den Zwölf Artikeln von Memmingen erstmals Forderungen auf, die als frühe Formulierung von Menschenrechten gelten. In Schwaben, Franken, dem Elsass, Deutsch-Lothringen und Thüringen wurden die Aufstände 1525, im Kurfürstentum Sachsen und in Tirol 1526 von Grund- und Landesherren niedergeschlagen, wobei schätzungsweise zwischen 70.000 und 75.000 Menschen ums Leben kamen. Dem Bauernkrieg gingen Aufstände in Livland, Ungarn (Dózsa-Aufstand), England und der Schweiz voraus. (de)
- La Germana Kamparana Milito, Granda Kamparana Milito aŭ Granda Kamparana Ribelo (germane Deutscher Bauernkrieg) estis disvastigita popola ribelo en la germanlingvaj areoj de Mezeŭropo de 1524 ĝis 1525. Ĝi malsukcesis pro la intensa opozicio de la aristokratio, kiu buĉis ĝis 100 000 de la 300 000 nebone armitaj kamparanoj kaj farmistoj. La postvivantoj estis monpunita kaj atingis neniiujn respektive apenaŭ iujn el siaj celoj. La milito konsistis, kiel la antaŭa movado Bundschuh kaj la husanaj militoj, el serio de kaj ekonomiaj kaj religiaj ribeloj kiujn gvidis la lokaj kamparanoj, ofte subtenataj de protestantaj pastroj. La Germana Kamparana Milito estis la plej granda kaj plej disvastigita popola ribelo de Eŭropo antaŭ la Franca Revolucio de 1789. La batalado kulminis en la printempo kaj somero de 1525. (eo)
- La guerra de los campesinos alemanes (en alemán: Deutscher Bauernkrieg), también llamada la revolución del hombre común (en alemán: Erhebung des gemeinen Mannes)[cita requerida] fue un levantamiento o revuelta de los campesinos en el Sacro Imperio Romano Germánico entre 1524 y 1525. Consistió, como el movimiento inicial Bundschuh y las guerras husitas, en una serie de revueltas, tanto económicas como religiosas, por parte de campesinos de religión católica y nobles que se habían pasado al protestantismo de Lutero. El movimiento no tenía un programa común. El conflicto, que fue más profundo en el sur, oeste y centro de Alemania, pero que también afectó a áreas de Austria y Suiza, contó durante el verano y la primavera de 1525 con un total estimado de 300 000 campesinos insurgentes y dejó un saldo de 130 000 víctimas entre los sublevados (100 000 según otras estimaciones). La revuelta popular fue la más masiva y generalizada en Europa hasta la Revolución francesa en 1789. (es)
- The German Peasants' War, Great Peasants' War or Great Peasants' Revolt (German: Deutscher Bauernkrieg) was a widespread popular revolt in some German-speaking areas in Central Europe from 1524 to 1525. It failed because of intense opposition from the aristocracy, who slaughtered up to 100,000 of the 300,000 poorly armed peasants and farmers. The survivors were fined and achieved few, if any, of their goals. Like the preceding Bundschuh movement and the Hussite Wars, the war consisted of a series of both economic and religious revolts in which peasants and farmers, often supported by Anabaptist clergy, took the lead. The German Peasants' War was Europe's largest and most widespread popular uprising before the French Revolution of 1789. The fighting was at its height in the middle of 1525. The war began with separate insurrections, beginning in the southwestern part of what is now Germany and Alsace, and spread in subsequent insurrections to the central and eastern areas of Germany and present-day Austria. After the uprising in Germany was suppressed, it flared up briefly in several Swiss cantons. In mounting their insurrection, peasants faced insurmountable obstacles. The democratic nature of their movement left them without a command structure and they lacked artillery and cavalry. Most of them had little, if any, military experience. Their opposition had experienced military leaders, well-equipped and disciplined armies, and ample funding. The revolt incorporated some principles and rhetoric from the emerging Protestant Reformation, through which the peasants sought influence and freedom. Radical Reformers and Anabaptists, most famously Thomas Müntzer, instigated and supported the revolt. In contrast, Martin Luther and other Magisterial Reformers condemned it and clearly sided with the nobles. In Against the Murderous, Thieving Hordes of Peasants, Luther condemned the violence as the devil's work and called for the nobles to put down the rebels like mad dogs. The movement was also supported by Ulrich Zwingli, but the condemnation by Martin Luther contributed to its defeat. (en)
- Alemaniar nekazarien gerra (Deutscher Bauernkrieg alemanez), hedadura handia lortu zuen herri-matxinada izan zen, Europa erdiko lurralde alemanetan 1524-1526 urteen artean jazotakoa. 1525eko udaberri eta udan bere maila gorenean izanik, 300.000 nekazari inguruk hartu zuten parte bertan eta estimazio garaikideek 100.000tan zifratu zituzten hildakoak. Aurreko eta Hustar gerren antzera, zenbait iraultza ekonomiko eta erlijiosoren iraultzen segida izan zen, non nekazariek, hiritarrek eta nobleek hartu zuten parte. Matxinada abiarazteko orduan, nekazariek hainbat oinarrizko arazo izan zituzten. Euren antolaketaren izaera demokratikoak antolaketa militarra zailtzen zuen. Artilleria eta zalditeria moduko baliabide garrantzitsuak ez izatearen desabantaila taktiko eta frustrazio handia izan zen. Gehienek, izatekotan, oso esperientzia militar gutxi zuten eta baliabide ekonomiko gutxi zituzten eskarmentudun mertzenarioak kontratatzeko. Euren arerioek, aldiz, eskarmentudun buruzagi militarrak zituzten, baita nekazarien aurkako operazio militarrak ordaintzeko baliabide ekonomiko handiak ere. Oztopoak oztopo, alemaniar nekazarien gerra hura 1789ko Frantziar Iraultza baino lehenagoko Europa osoko matxinada handi eta hedatuena izan zen. Hiritar, nekazari eta aristokratek hartu zuten parte; erreforma erlijioso berrien erretorika bereganatu zuen; haren bitartez, nekazariek euren matxinadaren zilegitasuna bilatu zuten. Gerra hainbat matxinada bereizirekin hasi zen gaur egungo Alemaniako hego-mendebaldean eta Alsazian; gero, Alemaniako erdi eta ekialdeko lurretara zabaldu zen, baita gaur egungo Austriara ere. Alemaniako altxamendua suntsitua izan ostean, denbora laburrerako beste matxinada batzuk egin zuten eztanda Suitzako kantoi batzuetan. Historiografian, alemaniar nekazarien gerra hark Friedrich Engels eta Karl Marxen materialismo historikoaren oinarria osatu zuen. Engels-en ustez, 1524-1525eko nekazarien porrota, Nekazarien gerra Alemanian liburuan azaldua, nekazarien atzerakoikeriaren erruz izan zen; horrek gidatu zituen Engels eta Marx ondorioztatzen iraultza komunista etortzerakoan, ez zela etorriko nekazari armada batek gidaturik, hiri-proletalgoak baizik. Ordutik, beste historialari batzuek alemaniar nekazarien gerraren ikuspegi ekonomikoa beste era batera interpretatu dute eta historialari sozial eta kulturalek ez dute oraindik bat egin matxinadaren izaera eta haren kausak definitzerakoan: Martin Lutherren erreforma protestantearen eztabaida erlijioso hazkorra; maila altuko nekazariek euren aberastasuna eta eskubideak ihes egiten zizkietela ikusi zutenean gizarteak duen egitura sozial, legal eta erlijiosoan txertatzen egindako saiakera; edo gero eta moderno eta zentralistagoa zen estatu politikoaren aurkako nekazarien erresistentzia izan zen. (eu)
- La guerre des Paysans allemands (en langue allemande : Deutscher Bauernkrieg) est un conflit social et religieux qui a eu lieu dans le Saint-Empire romain germanique entre 1524 et 1526 dans diverses régions aujourd'hui réparties entre cinq pays européens. Elle se déroula géographiquement en Souabe, Bade, Palatinat, Hesse, Thuringe (Allemagne actuelle), au Tyrol, dans le pays de Salzbourg, en Carinthie (Autriche actuelle) en Alsace, Lorraine, Franche-Comté (France actuelle) dans les cantons de Bâle, Berne, Lucerne et les Grisons (Suisse actuelle) ainsi que dans le Trentin-Haut-Adige (Italie actuelle). On l’appelle en allemand le Soulèvement de l’homme ordinaire (Erhebung des gemeinen Mannes), la Révolution de l'homme du commun (Revolution des gemeinen Mannes), ou en français, la révolte des Rustauds. Cette révolte a d'une part des causes religieuses, liées à la réforme protestante, et d'autre part des causes sociales, dans la continuité des mouvements du Bundschuh (conjurations du « soulier à lacets », symbole des paysans), ces insurrections qui affectent localement le Saint-Empire, de 1493 à 1517, comme celles menées par Joß Fritz. Le souvenir des révoltes liées à l'Église hussite a pu également jouer un rôle. (fr)
- Perang Petani Jerman (bahasa Jerman: Deutscher Bauernkrieg) adalah pemberontakan besar yang meletus di wilayah berbahasa Jerman di Eropa Tengah dari tahun 1524 hingga 1525. Pemberontakan ini gagal akibat perlawanan yang sengit dari kaum aristokrat yang membantai 100.000 hingga 300.000 petani bersenjata. Mereka yang selamat didenda dan gagal mencapai tujuannya. Seperti pergerakan dan Perang Husite, perang ini merupakan salah satu dari serangkaian pemberontakan ekonomi dan religius yang dilancarkan oleh petani dan sering kali didukung oleh pemuka agama Protestan. Perang Petani Jerman adalah pemberontakan rakyat terbesar di Eropa sebelum meletusnya Revolusi Prancis pada tahun 1789. Perang ini mencapai puncaknya pada pertengahan tahun 1525. Perang ini dipicu oleh pemberontakan-pemberontakan yang terpisah di bagian barat daya Jerman dan wilayah Alsace. Pemberontakan kemudian menyebar ke wilayah tengah dan timur Jerman dan Austria. Setelah pemberontakan di Jerman dipadamkan, pemberontakan sempat meletus di beberapa . Para pemberontak menghadapi tantangan yang amat besar. Pergerakan mereka dikobarkan oleh rakyat, sehingga mereka tidak memiliki struktur komando. Mereka juga tidak memiliki artileri dan kavaleri. Sebagian besar hampir tidak memiliki pengalaman di dunia militer. Sementara itu, pihak musuh memiliki pemimpin-pemimpin yang berpengalaman dan pasukannya memiliki persenjataan yang disiplin yang baik, ditambah dengan pendanaan yang cukup. Pemberontakan ini menganut beberapa asas yang muncul dari gerakan Reformasi Protestan, dan dari situ para petani menginginkan kebebasan. Namun, interpretasi aspek ekonomi Perang Petani Jerman masih diperdebatkan oleh sejarawan. (in)
- La guerra dei contadini tedeschi (in tedesco, der deutsche Bauernkrieg) fu una rivolta popolare nell'Europa rinascimentale all'interno del Sacro Romano Impero, che avvenne tra il 1524 e il 1526. Come per il precedente movimento della Lega della scarpa e come per le guerre hussite, fu in un insieme di rivolte per motivi economici e religiosi di contadini, abitanti delle città e nobili. Il movimento non possedeva un programma comune. Il conflitto, che si svolse principalmente nelle aree meridionali, centrali e occidentali dell'odierna Germania, ma che influenzò anche aree confinanti delle odierne Svizzera e Austria comprese l'odierno Alto Adige (capeggiato da Michael Gaismair) e parte del Trentino (dove prese il nome di "Guerra rustica" o "guerra dei carneri" e dalla quale si distinse la figura di Francesco Castellalto), coinvolse al suo apice, nella primavera-estate del 1525, un numero stimato intorno ai 300 000 contadini insorti. Le fonti dell'epoca stimano in 100 000 il numero dei morti. La guerra trovò ragioni etiche, teoriche e teologiche nella riforma protestante, le cui critiche ai privilegi e alla corruzione della Chiesa Cattolica Romana sfidarono l'ordine religioso e politico costituito. Ma la guerra dei contadini rifletté anche un radicato malcontento sociale: per comprenderne le cause si devono esaminare le strutture mutanti delle classi sociali in Germania e le loro mutue relazioni. Queste classi erano quelle dei principi, dei nobili minori, dei prelati, dei patrizi, dei borghigiani, dei plebei e dei contadini. (it)
- ( 책에 대해서는 독일 농민전쟁 (책) 문서를 참고하십시오.) 독일농민전쟁(獨逸農民戰爭, 독일어: Deutscher Bauernkrieg 도이처 바우에른크리그[*])은 1524년에서 1525년까지 중앙유럽의 독일어권 지역을 준동시킨 민란이다. 30만 명의 농민들이 봉기했으나, 빈약한 무장상태 및 귀족들의 강경한 진압으로 인해 10만여 명이 학살당한 농민군의 패배로 끝났다. 생존자들에게는 벌금이 부과되었고, 그들이 추구했던 목표들은 거의 달성되지 않았다. 보다 과거의 이나 후스 전쟁처럼, 독일농민전쟁은 급진적 성직자(주로 재세례파)들의 지지와 지도를 받은 농민들의 경제적이면서 동시에 종교적인 반란의 성격을 가졌다. 독일농민전쟁은 1789년 프랑스 혁명 이전까지 유럽에서 가장 거대하고 넓게 일어난 민중봉기였다. 전쟁은 1525년 중반에 최고조였다. 독일농민전쟁은 오늘날의 독일연방공화국 서남부 및 알자스 지역에서 산발적으로 시작된 민란들로 시작되어, 이후 독일 중부와 동부, 오늘날의 오스트리아까지 확산되었다. 독일에서의 봉기가 진압된 뒤에도 스위스의 몇몇 칸톤에서 잠시 봉기가 불타올랐다. 농민들은 민란을 일으킨 직후부터 극복할 수 없는 장애물에 직면해 있었다. 그들 자신의 운동의 민주적 성격으로 인해 지휘구조를 갖출 수 없었고, 포병대와 기병대도 부족했다. 농민군 대부분은 군사적 경험이 거의 없었다. 반면 그들이 맞서야 했던 귀족들은 숙련된 군사지도자들이었으며, 장비와 규율을 갖춘 군대와 충분한 자금을 가지고 있었다. 독일농민전쟁은 종교개혁의 일부 원칙과 수사를 내포해 농민들의 영향력과 자유를 추구했다. 급진파 종교개혁가들과 재세례파가 민란을 선동하고 또한 지지했으며, 그들 중 토마스 뮌처가 가장 유명하다. 이와 대조적으로 마르틴 루터를 비롯한 들은 농민들을 비난하고 분명하게 귀족들의 편을 들었다. 루터는 악마의 소행을 저지르는 농민들은 미친 개와 같다며, 귀족들에게 그들을 진압할 것을 요구했다. 역사학자들은 독일농민전쟁의 경제적 측면에 대해 다양한 해석을 내놓아 왔고, 독일농민전쟁의 원인과 성격에 대해서는 아직도 사회사학자 및 문화사학자들 사이에 이견이 갈린다. (ko)
- ドイツ農民戦争（ドイツのうみんせんそう、独: Deutscher Bauernkrieg, 英: German Peasants' War）は1524年、主にドイツ南部・中部の農民が起こした大規模な反乱。 この反乱の代表的指導者はトマス・ミュンツァーであったが、次第に急進化し社会変革を掲げるようになった。そのため社会制度に対して保守的なマルティン・ルターは始めこの反乱を支持していたものの、鎮圧の側に回り、反乱は最終的に鎮圧された。このためこの地方の農民からルター派は支持を失い、以後カトリックが主流となる（→文化闘争）。 一方ルターが保守的であることを知った領主階級はカトリック教会を通じて支配体制を強化しようとするカール5世との対抗の必要上、ルター派を支持するようになった。 (ja)
- De Duitse Boerenoorlog (Duits: Deutscher Bauernkrieg) was een opstand van boeren en lage edelen die begon in het Zwarte Woud en Baden-Württemberg (destijds gelegen in het Heilige Roomse Rijk) (1524). De opstandelingen verzetten zich tegen het lijfeigenschap en de eisen die hun gesteld werden in geld en diensten; deze verplichtingen kwamen van edellieden die vaak ook verarmd waren. In de aanloop naar de Duitse Boerenoorlog waren er verschillende ondergrondse bewegingen ontstaan van boeren die zich onttrokken aan deze opgelegde taken. (nl)
- Wojna chłopska (niem. Bauernkrieg) – największe antyfeudalne powstanie chłopskie w dziejach Niemiec mające miejsce w latach 1524–1526. (pl)
- Tyska bondekriget (tyska: Deutscher Bauernkrieg) var ett folkuppror, som utbröt i Schwarzwald under ledning av bland annat prästen Thomas Müntzer och utspelade sig mellan 1524 och 1526 i Tysk-romerska riket. Revolten spred sig till stor del i det område som idag är södra, västra och centrala Tyskland men även Schweiz och Österrike. (sv)
- A Guerra dos Camponeses (em alemão, Deutscher Bauernkrieg) foi uma revolta popular generalizada nos países da língua alemã na Europa Central, entre 1524-1525. Falhou por causa da intensa oposição da aristocracia, que abateu até 100 mil dos 300 mil camponeses e agricultores mal-armados e mal conduzidos. Os sobreviventes foram multados e obtiveram poucos ou nenhum de seus objetivos. A guerra consistia, como o movimento precedente Bundschuh e as Guerras Hussitas, em uma série de revoltas econômicas e religiosas em que os camponeses e agricultores, muitas vezes apoiados por membros do clero protestante, assumiram a liderança. A Guerra dos Camponeses Alemães foi a maior e mais generalizada revolta popular da Europa antes da Revolução Francesa de 1789. A luta chegou ao auge na primavera e no verão de 1525. A guerra começou com revoltas separadas, começando na parte sudoeste do que é hoje a Alemanha e a vizinha Alsácia, e se espalhou em insurreições subsequentes às regiões central e oriental da Alemanha e atual Áustria. Após o levante na Alemanha ser suprimido, ele brilhou brevemente em vários cantões suíços. Na montagem de sua revolta, os camponeses enfrentaram obstáculos intransponíveis. A natureza democrática do seu movimento deixou-os sem uma estrutura de comando e eles não tinham artilharia e cavalaria. A maioria delas tinham pouca, se alguma, experiência militar. No combate muitas vezes se viraram e fugiram, e foram massacrados pelos seus perseguidores. A oposição tinha experimentado líderes militares, exércitos bem equipados e disciplinados, e amplo financiamento. (pt)
- Селянська війна в Німеччині (нерідко називається просто «Селянська війна», нім. der Deutsche Bauernkrieg) — народне повстання в центральній Європі, передусім, на території Священної Римської імперії у 1524—1526 рр. Як і війни, що передували цій: Рух черевика й Гуситські війни, селянська війна складалась із масових заворушень економічного та релігійного характеру, рушійну силу яких складали селяни, містяни й дворяни. Загальної програми у цих виступів не було. Конфлікт, що проходив в основному в південних, західних та центральних областях сучасної Німеччини, також зачепив сусідні Австрію та Швейцарію, досягнув апогею навесні-влітку 1525 року, коли в подіях брали участь близько 300 тис. селян-повстанців. За сучасними оцінками, кількість загиблих склала близько 100 тис. (uk)
- Крестья́нская война́ в Герма́нии (нем. Deutsche Bauernkrieg) — народное восстание в Центральной Европе, прежде всего, на территории Священной Римской империи в 1524—1525 годах. Как и предшествовавшие ей Движение башмака и Гуситские войны, она состояла из массовых волнений экономического и религиозного характера, движущую силу которых составляли крестьяне, горожане и дворяне. Общей программы у этих выступлений не было, однако различные группы восставших провозглашали собственные программы наподобие «Двенадцати статей», в которых милленаристские религиозные чаяния (Второго пришествия Христа и конца прошлой истории ожидали с 1492 года, — 7000 лет от «сотворения мира») сочетались с уравнительными утопически-коммунистическими требованиями. Крестьянская война в Германии была крупнейшим народным восстанием в Европе до Великой французской революции. Конфликт, происходивший в основном в южных, западных и центральных областях современной Германии, также затронул соседние Эльзас, Австрию и Швейцарию, достиг пика весной — летом 1525 года, когда в событиях участвовало около 300 000 крестьян-повстанцев. С учётом результатов последующих репрессий число погибших крестьян превысило 100 000. Эти события находятся в центре внимания таких исторических произведений авторов левых взглядов, как «История крестьянской войны в Германии» Вильгельма Циммермана и «Крестьянская война в Германии» Фридриха Энгельса. (ru)
- 德意志农民战争，或称德国农民战争，是神聖羅馬帝國德意志地區一场1524年爆发的的农民起义，后来扩展到拜恩、普法茲、符騰堡、奥地利和瑞士等地区的一次大规模农民起义。通过提出《》起义农民首次提出了明确的要求。1525年起义在士瓦本、法兰克尼亚、亞爾薩斯和图林根被镇压。1526年起义在萨克森和提洛被扑灭。在这次农民起义爆发前在英国和瑞士就已经爆发过类似的起义了。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Německá selská válka (německy Deutscher Bauernkrieg) je tradiční označení pro vlnu původně lokálních selských povstání, která se roku 1524 rozšířila z dnešního jižního Německa, Rakouska a Švýcarska do Švábska, Frank, Alsaska, Durynska a severozápadních Čech (1525) a nakonec i do Saska a Tyrolska (1526). Svoje požadavky formulovali povstalci v tzv. . V současnosti je Německá selská válka interpretována jako projev snahy o rovnoprávné postavení venkovského obyvatelstva ve . (cs)
- ドイツ農民戦争（ドイツのうみんせんそう、独: Deutscher Bauernkrieg, 英: German Peasants' War）は1524年、主にドイツ南部・中部の農民が起こした大規模な反乱。 この反乱の代表的指導者はトマス・ミュンツァーであったが、次第に急進化し社会変革を掲げるようになった。そのため社会制度に対して保守的なマルティン・ルターは始めこの反乱を支持していたものの、鎮圧の側に回り、反乱は最終的に鎮圧された。このためこの地方の農民からルター派は支持を失い、以後カトリックが主流となる（→文化闘争）。 一方ルターが保守的であることを知った領主階級はカトリック教会を通じて支配体制を強化しようとするカール5世との対抗の必要上、ルター派を支持するようになった。 (ja)
- De Duitse Boerenoorlog (Duits: Deutscher Bauernkrieg) was een opstand van boeren en lage edelen die begon in het Zwarte Woud en Baden-Württemberg (destijds gelegen in het Heilige Roomse Rijk) (1524). De opstandelingen verzetten zich tegen het lijfeigenschap en de eisen die hun gesteld werden in geld en diensten; deze verplichtingen kwamen van edellieden die vaak ook verarmd waren. In de aanloop naar de Duitse Boerenoorlog waren er verschillende ondergrondse bewegingen ontstaan van boeren die zich onttrokken aan deze opgelegde taken. (nl)
- Wojna chłopska (niem. Bauernkrieg) – największe antyfeudalne powstanie chłopskie w dziejach Niemiec mające miejsce w latach 1524–1526. (pl)
- Tyska bondekriget (tyska: Deutscher Bauernkrieg) var ett folkuppror, som utbröt i Schwarzwald under ledning av bland annat prästen Thomas Müntzer och utspelade sig mellan 1524 och 1526 i Tysk-romerska riket. Revolten spred sig till stor del i det område som idag är södra, västra och centrala Tyskland men även Schweiz och Österrike. (sv)
- 德意志农民战争，或称德国农民战争，是神聖羅馬帝國德意志地區一场1524年爆发的的农民起义，后来扩展到拜恩、普法茲、符騰堡、奥地利和瑞士等地区的一次大规模农民起义。通过提出《》起义农民首次提出了明确的要求。1525年起义在士瓦本、法兰克尼亚、亞爾薩斯和图林根被镇压。1526年起义在萨克森和提洛被扑灭。在这次农民起义爆发前在英国和瑞士就已经爆发过类似的起义了。 (zh)
- حرب الفلاحين الألمانية أو ثورة الفلاحين العظمى (1524_1525) (بالألمانية der Deutsche Bauernkrieg) كانت ثورة شعبية عارمة للفلاحين (ثورة الفلاحين) في الإمبراطورية الرومانية المقدسة نتيجة للاضطهاد القاسي الذي تعرضوا له والأوضاع المعيشية السيئة التي عاشوها. وتوجت هذه الانتفاضة بحرب الفلاحين التي رافقتها أعمال عنف وانتقام واسعة النطاق خلال الفترة من 1524 إلى 1526. تعتبر على غرار الحركة السابقتين سلسلة من الثورات الاقتصادية والدينية. المطالب التي نادى بها الفلاحين: (ar)
- La Guerra dels camperols (en alemany der Deutsche Bauernkrieg), també anomenada la revolució de l'home comú (en alemany Erhebung des gemeinen Mannes), va ser una revolta popular dels anys 1524 i 1525 al Sacre Imperi Romanogermànic. Va consistir, com el moviment precedent Bundschuh i les guerres hussites, en una sèrie de revoltes, tant econòmiques com religioses, per part de pagesos, ciutadans i nobles. El moviment no tenia un programa comú. (ca)
- Ο Πόλεμος των Χωρικών (Deutscher Bauernkrieg, κυριολεκτική μετάφραση "Γερμανικός πόλεμος των αγροτών" ή Revolution des gemeinen Mannes, "Επανάσταση των απλών ανθρώπων") ήταν μια θρησκευτική-κοινωνική εξέγερση των αγροτών, των μικροαστών και των εργατών ορυχείων της Γερμανίας ενάντια στους μεγάλους γαιοκτήμονες και την Καθολική εκκλησία, στο πρώτο μισό του 16ου αιώνα. (el)
- La Germana Kamparana Milito, Granda Kamparana Milito aŭ Granda Kamparana Ribelo (germane Deutscher Bauernkrieg) estis disvastigita popola ribelo en la germanlingvaj areoj de Mezeŭropo de 1524 ĝis 1525. Ĝi malsukcesis pro la intensa opozicio de la aristokratio, kiu buĉis ĝis 100 000 de la 300 000 nebone armitaj kamparanoj kaj farmistoj. La postvivantoj estis monpunita kaj atingis neniiujn respektive apenaŭ iujn el siaj celoj. La milito konsistis, kiel la antaŭa movado Bundschuh kaj la husanaj militoj, el serio de kaj ekonomiaj kaj religiaj ribeloj kiujn gvidis la lokaj kamparanoj, ofte subtenataj de protestantaj pastroj. La Germana Kamparana Milito estis la plej granda kaj plej disvastigita popola ribelo de Eŭropo antaŭ la Franca Revolucio de 1789. La batalado kulminis en la printempo kaj s (eo)
- Als Deutscher Bauernkrieg (oder Revolution des gemeinen Mannes) wird die Gesamtheit der Aufstände von Bauern, Städtern und Bergleuten bezeichnet, die 1524 aus ökonomischen und religiösen Gründen in weiten Teilen Thüringens, Sachsens und im süddeutschen Raum, speziell Franken, Tirol und der Schweiz ausbrachen. In deren Verlauf stellten die Bauern mit den Zwölf Artikeln von Memmingen erstmals Forderungen auf, die als frühe Formulierung von Menschenrechten gelten. In Schwaben, Franken, dem Elsass, Deutsch-Lothringen und Thüringen wurden die Aufstände 1525, im Kurfürstentum Sachsen und in Tirol 1526 von Grund- und Landesherren niedergeschlagen, wobei schätzungsweise zwischen 70.000 und 75.000 Menschen ums Leben kamen. Dem Bauernkrieg gingen Aufstände in Livland, Ungarn (Dózsa-Aufstand), Englan (de)
- The German Peasants' War, Great Peasants' War or Great Peasants' Revolt (German: Deutscher Bauernkrieg) was a widespread popular revolt in some German-speaking areas in Central Europe from 1524 to 1525. It failed because of intense opposition from the aristocracy, who slaughtered up to 100,000 of the 300,000 poorly armed peasants and farmers. The survivors were fined and achieved few, if any, of their goals. Like the preceding Bundschuh movement and the Hussite Wars, the war consisted of a series of both economic and religious revolts in which peasants and farmers, often supported by Anabaptist clergy, took the lead. The German Peasants' War was Europe's largest and most widespread popular uprising before the French Revolution of 1789. The fighting was at its height in the middle of 1525. (en)
- Alemaniar nekazarien gerra (Deutscher Bauernkrieg alemanez), hedadura handia lortu zuen herri-matxinada izan zen, Europa erdiko lurralde alemanetan 1524-1526 urteen artean jazotakoa. 1525eko udaberri eta udan bere maila gorenean izanik, 300.000 nekazari inguruk hartu zuten parte bertan eta estimazio garaikideek 100.000tan zifratu zituzten hildakoak. Aurreko eta Hustar gerren antzera, zenbait iraultza ekonomiko eta erlijiosoren iraultzen segida izan zen, non nekazariek, hiritarrek eta nobleek hartu zuten parte. (eu)
- La guerra de los campesinos alemanes (en alemán: Deutscher Bauernkrieg), también llamada la revolución del hombre común (en alemán: Erhebung des gemeinen Mannes)[cita requerida] fue un levantamiento o revuelta de los campesinos en el Sacro Imperio Romano Germánico entre 1524 y 1525. Consistió, como el movimiento inicial Bundschuh y las guerras husitas, en una serie de revueltas, tanto económicas como religiosas, por parte de campesinos de religión católica y nobles que se habían pasado al protestantismo de Lutero. El movimiento no tenía un programa común. (es)
- Perang Petani Jerman (bahasa Jerman: Deutscher Bauernkrieg) adalah pemberontakan besar yang meletus di wilayah berbahasa Jerman di Eropa Tengah dari tahun 1524 hingga 1525. Pemberontakan ini gagal akibat perlawanan yang sengit dari kaum aristokrat yang membantai 100.000 hingga 300.000 petani bersenjata. Mereka yang selamat didenda dan gagal mencapai tujuannya. Seperti pergerakan dan Perang Husite, perang ini merupakan salah satu dari serangkaian pemberontakan ekonomi dan religius yang dilancarkan oleh petani dan sering kali didukung oleh pemuka agama Protestan. Perang Petani Jerman adalah pemberontakan rakyat terbesar di Eropa sebelum meletusnya Revolusi Prancis pada tahun 1789. Perang ini mencapai puncaknya pada pertengahan tahun 1525. (in)
- La guerre des Paysans allemands (en langue allemande : Deutscher Bauernkrieg) est un conflit social et religieux qui a eu lieu dans le Saint-Empire romain germanique entre 1524 et 1526 dans diverses régions aujourd'hui réparties entre cinq pays européens. Elle se déroula géographiquement en Souabe, Bade, Palatinat, Hesse, Thuringe (Allemagne actuelle), au Tyrol, dans le pays de Salzbourg, en Carinthie (Autriche actuelle) en Alsace, Lorraine, Franche-Comté (France actuelle) dans les cantons de Bâle, Berne, Lucerne et les Grisons (Suisse actuelle) ainsi que dans le Trentin-Haut-Adige (Italie actuelle). On l’appelle en allemand le Soulèvement de l’homme ordinaire (Erhebung des gemeinen Mannes), la Révolution de l'homme du commun (Revolution des gemeinen Mannes), ou en français, la révolte des (fr)
- La guerra dei contadini tedeschi (in tedesco, der deutsche Bauernkrieg) fu una rivolta popolare nell'Europa rinascimentale all'interno del Sacro Romano Impero, che avvenne tra il 1524 e il 1526. Come per il precedente movimento della Lega della scarpa e come per le guerre hussite, fu in un insieme di rivolte per motivi economici e religiosi di contadini, abitanti delle città e nobili. Il movimento non possedeva un programma comune. (it)
- ( 책에 대해서는 독일 농민전쟁 (책) 문서를 참고하십시오.) 독일농민전쟁(獨逸農民戰爭, 독일어: Deutscher Bauernkrieg 도이처 바우에른크리그[*])은 1524년에서 1525년까지 중앙유럽의 독일어권 지역을 준동시킨 민란이다. 30만 명의 농민들이 봉기했으나, 빈약한 무장상태 및 귀족들의 강경한 진압으로 인해 10만여 명이 학살당한 농민군의 패배로 끝났다. 생존자들에게는 벌금이 부과되었고, 그들이 추구했던 목표들은 거의 달성되지 않았다. 보다 과거의 이나 후스 전쟁처럼, 독일농민전쟁은 급진적 성직자(주로 재세례파)들의 지지와 지도를 받은 농민들의 경제적이면서 동시에 종교적인 반란의 성격을 가졌다. 독일농민전쟁은 1789년 프랑스 혁명 이전까지 유럽에서 가장 거대하고 넓게 일어난 민중봉기였다. 전쟁은 1525년 중반에 최고조였다. 독일농민전쟁은 오늘날의 독일연방공화국 서남부 및 알자스 지역에서 산발적으로 시작된 민란들로 시작되어, 이후 독일 중부와 동부, 오늘날의 오스트리아까지 확산되었다. 독일에서의 봉기가 진압된 뒤에도 스위스의 몇몇 칸톤에서 잠시 봉기가 불타올랐다. (ko)
- A Guerra dos Camponeses (em alemão, Deutscher Bauernkrieg) foi uma revolta popular generalizada nos países da língua alemã na Europa Central, entre 1524-1525. Falhou por causa da intensa oposição da aristocracia, que abateu até 100 mil dos 300 mil camponeses e agricultores mal-armados e mal conduzidos. Os sobreviventes foram multados e obtiveram poucos ou nenhum de seus objetivos. (pt)
- Крестья́нская война́ в Герма́нии (нем. Deutsche Bauernkrieg) — народное восстание в Центральной Европе, прежде всего, на территории Священной Римской империи в 1524—1525 годах. Как и предшествовавшие ей Движение башмака и Гуситские войны, она состояла из массовых волнений экономического и религиозного характера, движущую силу которых составляли крестьяне, горожане и дворяне. Общей программы у этих выступлений не было, однако различные группы восставших провозглашали собственные программы наподобие «Двенадцати статей», в которых милленаристские религиозные чаяния (Второго пришествия Христа и конца прошлой истории ожидали с 1492 года, — 7000 лет от «сотворения мира») сочетались с уравнительными утопически-коммунистическими требованиями. (ru)
- Селянська війна в Німеччині (нерідко називається просто «Селянська війна», нім. der Deutsche Bauernkrieg) — народне повстання в центральній Європі, передусім, на території Священної Римської імперії у 1524—1526 рр. Як і війни, що передували цій: Рух черевика й Гуситські війни, селянська війна складалась із масових заворушень економічного та релігійного характеру, рушійну силу яких складали селяни, містяни й дворяни. Загальної програми у цих виступів не було. (uk)
|
_1989,_MiNr_Block_097.jpg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
_1989,_MiNr_Block_097.jpg){kind=link}
.svg){kind=link}
