| dbo:abstract
|
- Die Deutsche Antarktische Expedition 1938/39 war nach der Gauß-Expedition und der Filchner-Expedition die dritte offizielle Antarktisexpedition des Deutschen Reiches. Sie wurde durch den „Beauftragten für den Vierjahresplan“ Hermann Göring angeordnet; die Planung und Vorbereitung oblag Ministerialrat Helmuth Wohlthat. Die Expedition wurde vorwiegend aus wirtschaftlichen Erwägungen durchgeführt, um der deutschen Walfangflotte neue Fanggründe zu sichern und so die „Fettlücke“, d. h. die Abhängigkeit des Deutschen Reiches vom Import technischer Fette und Nahrungsfette, zu verringern. Es bestand die Absicht, eine Grundlage für eine spätere deutsche Besitzergreifung eines Antarktis-Sektors zu schaffen, daher wurden die Vorbereitungen für diese Expedition unter strengster Geheimhaltung getroffen. Das Zielgebiet der Expedition war die Region zwischen 20° West und 20° Ost. (de)
- The German Antarctic Expedition (1938–1939), led by German Navy captain Alfred Ritscher (1879–1963), was the third official Antarctic expedition of the German Reich, by order of the "Commissioner for the Four-Year Plan" Hermann Göring. Councilor of state Helmuth Wohlthat was mandated with planning and preparation. The expedition's main objective was of economic nature, in particular the establishment of a whaling station and the acquisition of fishing grounds for a German whaling fleet in order to reduce the Reich's dependence on the import of industrial oils, fats and dietary fats. Preparations took place under strict secrecy as the enterprise was also tasked to make a feasibility assessment for a future occupation of Antarctic territory in the region between 20 ° West and 20 ° East. (en)
- Alemaniar Espedizio Antartikoa (1938 – 1939), Alemaniako Itsas Armadako kapitainak zuzendua (1879 – 1963), Alemaniako Hirugarren Reicharen hirugarren espedizio antartiko ofiziala izan zen, Hermann Göring "Lau Urteko Planerako Mandataria"ren aginduz. estatuko kontseilariari planifikatzeko eta prestatzeko agindu zioten. Espedizioaren helburu nagusia ekonomikoa zen, batez ere, baleak ehizatzeko estazio bat ezartzea eta Alemaniako baleazale-flota baterako kalak erostea, Reichak industria-olioen, koipeen eta koipe dietetikoen inportazioarekiko zuen mendekotasuna murrizteko. Prestatze-lanak isilpean egin ziren, enpresak ere bideragarritasun-ebaluazioa egin baitzuen eskualde antartikoan 20º Mendebaldetik 20º Ekialdera okupazio bat egiteko. (eu)
- L'expédition antarctique allemande de 1938-1939 (en allemand : Deutsche Antarktische Expedition 1938/39) dirigée par le capitaine de la marine allemande Alfred Ritscher, est la troisième expédition officielle en Antarctique du Reich allemand, sur ordre d'Hermann Göring. Le conseiller d'État (de) est mandaté pour la planification et la préparation. L'objectif principal de l'expédition est de nature économique, notamment l'établissement d'une station baleinière et l'acquisition de terrains de pêche pour une flotte baleinière allemande afin de réduire la dépendance du Reich à l'importation d'huiles, de graisses industrielles et de graisses alimentaires. Les préparatifs se déroulent dans le plus strict secret car l'entreprise est également chargée de faire une étude de faisabilité pour une future occupation du territoire antarctique dans la région entre le 20e méridien ouest et 20e méridien est. (fr)
- La spedizione Nuova Svevia (in tedesco Neu Schwabenland) è stata una missione esplorativa finanziata dalla Germania e diretta verso le regioni antartiche. Svoltasi negli anni 1938-1939 la missione era comandata da Alfred Ritscher. Il percorso della spedizione. (it)
- Німецька антарктична експедиція 1938—1939 років офіційно вважалася третьою антарктичною експедицією, спорядженою в Німецькій імперії. Її підготовка почалася під керівництвом міністр-радника Гельмута Вольтата за вказівкою Германа Герінга, відповідального за виконання чотирирічного плану. Експедиція переслідувала переважно господарські цілі: забезпечити німецькому китобійному флоту нові райони видобутку і тим самим знизити так званий », який відчував Третій Рейх, і відповідно скоротити обсяг імпорту технічних і харчових жирів, оплачуваний з валютних резервів. Передбачалося, що антарктична експедиція закладе основи для подальшого присвоєння Німеччиною певного сектора Антарктиди, тому підготовчі роботи велися із суворим дотриманням таємниці. Експедиція прямувала в район, обмежений 20 меридіаном західної довготи і 20 меридіаном східної довготи. У липні 1938 року керівництво антарктичною експедицією було покладено на капітана Альфреда Річера. Протягом лічених місяців вдалося зібрати й оснастити експедицію, метою якої, крім збору топографічних відомостей для німецького китобійного флоту, були наукові дослідження узбережжя Антарктиди з точки зору біології, метеорології, океанології і геомагнетизму, а також розвідка невідомих внутрішніх територій Антарктиди за допомогою аерознімання. З огляду на стислі терміни підготовки експедиції Річер міг розраховувати тільки на судна і літаки, що були в наявності у Deutsche Lufthansa для обслуговування трансатлантичних перельотів. Після спішного переобладнання вантажного судна » і двох гідролітаків типу «летючий човен» Dornier Do 16 з назвами «Борей» і «Пасат», експедиція вирушила з порту Гамбурга 17 грудня 1938 року. Німецька антарктична експедиція досягла місця проведення робіт біля Берега Принцеси Марти 19 січня 1939 року. В ході семи розвідувальних польотів з 20 січня по 5 лютого 1939 року камерами маршрутної аерофотозйомки була відзнята територія площею близько 350 тис. км² з відповідною фотограмметричною інформацією. На внутрішніх територіях було виявлено невідомі гірські райони, вільні від льоду. У точках розвороту на межах авіаполігону було скинуто металеві стріли з державними символами для обґрунтування німецьких претензій на територію. В ході восьми додаткових «спеціальних» польотів, в яких брав участь і Річер, проводилася аерозйомка районів, що цікавили найбільше, зокрема на кольорову плівку. На борту «Швабенланда» і на морському льоду узбережжя проводилися біологічні дослідження. Оснащення експедиції не дозволило провести ні лижних походів на шельфовий льодовик, ні здійснити посадку летючих човнів у гірському районі. Таким чином, розвідка велася так, що жоден член експедиції не висаджувався в Антарктиді. Обстежений район Антарктиди між 10° західної і 15° східної довготи керівництво експедиції назвало Новою Швабією. Дружина заступника керівника експедиції обмовилася про німецьку антарктичну експедицію норвезькому геологу Адольфу Хоелю, таким чином уряд Норвегії отримав інформацію про діяльність німців у цій частині Антарктики і 14 січня 1939 року оголосив весь сектор між 20° західної і 45° східної довготи Землею королеви Мод і територією Норвегії, не визначаючи її південних кордонів. Експедиція залишила берег Антарктиди 6 лютого 1939 року й по дорозі назад провела океанографічні дослідження в околицях острова Буве і Фернанду-ді-Норонья. За наполяганням Верховного командування кригсмарине члени експедиції 18 березня висадилися на бразильський острів , щоб уточнити, чи зможуть там підводні човни приховано поповнювати свої запаси чистої води і продовольства. Команда, що висадилася, зазнала в невеликій острівній бухті аварії й була врятована після того, як видряпалася по скелях. Оскільки висадка проходила в суворій таємниці, в друкованій версії звіту Рітчера про цей інцидент не згадується. Громадськість у Німеччині нічого не знала про експедицію, що готувалася таємно. На зворотному шляху з Кейптауна було передано телеграфом перший звіт на ім'я Гельмута Вольтата, 6 березня було опубліковано повідомлення для преси. 11 квітня 1939 року «Швабенланд» пришвартувався в гамбурзькому порту. До 1942 року геодезист підготував детальні топографічні карти східної частини Нової Швабії в масштабі 1:50 000 і зведену карту Нової Швабії. Серед відкриттів були, наприклад, , названі на честь льодового лоцмана експедиції . Обробка наукових даних щодо західної Нової Швабії була перервана через війну, і значна частина з 11 600 аерофотознімків була втрачена. Крім ілюстрацій і карт, опублікованих Річером, збереглося лише 1100 аерознімків, які були виявлені і оброблені лише 1982 року. Дані біологічних, геофізичних, метеорологічних досліджень були опубліковані вже після війни в 1954—1958 роках. За словами капітана Річера, він уже готував нову експедицію з використанням легших літаків на полозах, яка так і не відбулася через війну, що почалася. (uk)
- Германская антарктическая экспедиция 1938—1939 годов официально считалась третьей антарктической экспедицией, снаряжённой в Германской империи. Её подготовка началась под руководством министр-советника Гельмута Вольтата по указанию Германа Геринга, ответственного за выполнение четырёхлетнего плана. Экспедиция преследовала в основном хозяйственные цели: обеспечить германскому китоловному флоту новые районы добычи и тем самым снизить так называемый «», испытываемый Третьим рейхом, и соответственно сократить объём импорта технических и пищевых жиров, оплачиваемого из валютных резервов. Предполагалось, что антарктическая экспедиция заложит основы для последующего присвоения Германией определённого сектора Антарктиды, поэтому подготовительные работы велись со строгим соблюдением тайны. Экспедиция направлялась в район, ограниченный 20-м меридианом западной долготы и 20-м меридианом восточной долготы. В июле 1938 года руководство антарктической экспедицией было возложено на капитана Альфреда Ричера. В течение считаных месяцев удалось собрать и оснастить экспедицию, целью которой помимо сбора топографических сведений для германского китоловного флота были научные исследования побережья Антарктиды с точки зрения биологии, метеорологии, океанологии и геомагнетизма, а также разведка неизвестных внутренних территорий Антарктиды с помощью аэросъёмок. Ввиду сжатых сроков подготовки экспедиции Ричер мог рассчитывать только на суда и самолёты, имевшиеся в наличии у Deutsche Lufthansa для обслуживания трансатлантических перелётов. После спешного переоборудования грузового судна «» и двух гидросамолётов типа «летающая лодка» Dornier Do 16 с названиями «Борей» и «Пассат», экспедиция покинула порт Гамбурга 17 декабря 1938 года. Германская антарктическая экспедиция достигла места проведения работ у Берега Принцессы Марты 19 января 1939 года. В ходе семи разведывательных полётов с 20 января по 5 февраля 1939 года камерами маршрутной аэрофотосъёмки была отснята территория площадью около 350 тыс. кв. км. с соответствующей фотограмметрической информацией. На внутренних территориях были обнаружены неизвестные горные районы, свободные ото льда. В точках разворота на границах авиаполигонов были сброшены металлические стрелы с государственными символами в обоснование германских претензий на территорию. В ходе восьми дополнительных «специальных» полётов, в которых принимал участие и Ричер, производилась аэросъёмка особо интересующих районов, в том числе на цветную плёнку. На борту «Швабенланда» и на морском льду побережья проводились биологические исследования. Оснащение экспедиции не позволило провести ни лыжных походов на шельфовый ледник, ни совершить посадку летающих лодок в горном районе. Таким образом, разведка велась так, что ни один член экспедиции не высаживался в Антарктиде. Обследованный район Антарктиды между 10° западной и 15° восточной долготы руководство экспедицией назвало Новой Швабией. Супруга заместителя руководителя экспедиции проговорилась о германской антарктической экспедиции норвежскому геологу , таким образом правительство Норвегии получило информацию о деятельности немцев в этой части Антарктики и 14 января 1939 года объявило весь сектор между 20° западной и 45° восточной долготы Землёй Королевы Мод и территорией Норвегии, не определяя её южные границы. Экспедиция покинула берег Антарктиды 6 февраля 1939 года и на обратном пути провела океанографические исследования в окрестностях острова Буве и Фернанду-ди-Норонья. По настоянию Верховного командования кригсмарине члены экспедиции 18 марта совершили высадку на бразильский остров Триндади, чтобы уточнить, смогут ли там подводные лодки скрытно пополнять свои запасы чистой воды и продовольствия. Высадившаяся команда потерпела в небольшой островной бухте крушение и была спасена после карабканья по скалам. Поскольку высадка проходила в строжайшей тайне, в печатной версии отчёта Ричера об этом инциденте не упоминается. Общественность в Германии ничего не знала о готовившейся в тайне экспедиции. На обратном пути из Кейптауна по телеграфу был передан первый отчёт на имя Гельмута Вольтата, 6 марта было опубликовано сообщение для прессы. 11 апреля 1939 года «Швабенланд» пришвартовался в гамбургском порту. К 1942 году геодезист подготовил подробные топографические карты восточной части Новой Швабии в масштабе 1:50 000 и сводную карту Новой Швабии. Среди открытий были, например, , названные в честь ледового лоцмана экспедиции . Обработка научных данных по западной Новой Швабии была прервана из-за войны, и большая часть из 11 600 аэрофотоснимков были утрачены. Помимо иллюстраций и карт, опубликованных Ричером, сохранилось лишь 1100 аэроснимков, которые были обнаружены и обработаны лишь в 1982 году. Данные биологических, геофизических, метеорологических исследований были опубликованы уже только после войны в 1954—1958 годах. По словам капитана Ричера, он уже готовил новую экспедицию с использованием более лёгких самолётов на полозьях, которая так и не состоялась из-за начавшейся войны. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- The German Antarctic Expedition (1938–1939), led by German Navy captain Alfred Ritscher (1879–1963), was the third official Antarctic expedition of the German Reich, by order of the "Commissioner for the Four-Year Plan" Hermann Göring. Councilor of state Helmuth Wohlthat was mandated with planning and preparation. The expedition's main objective was of economic nature, in particular the establishment of a whaling station and the acquisition of fishing grounds for a German whaling fleet in order to reduce the Reich's dependence on the import of industrial oils, fats and dietary fats. Preparations took place under strict secrecy as the enterprise was also tasked to make a feasibility assessment for a future occupation of Antarctic territory in the region between 20 ° West and 20 ° East. (en)
- Alemaniar Espedizio Antartikoa (1938 – 1939), Alemaniako Itsas Armadako kapitainak zuzendua (1879 – 1963), Alemaniako Hirugarren Reicharen hirugarren espedizio antartiko ofiziala izan zen, Hermann Göring "Lau Urteko Planerako Mandataria"ren aginduz. estatuko kontseilariari planifikatzeko eta prestatzeko agindu zioten. Espedizioaren helburu nagusia ekonomikoa zen, batez ere, baleak ehizatzeko estazio bat ezartzea eta Alemaniako baleazale-flota baterako kalak erostea, Reichak industria-olioen, koipeen eta koipe dietetikoen inportazioarekiko zuen mendekotasuna murrizteko. Prestatze-lanak isilpean egin ziren, enpresak ere bideragarritasun-ebaluazioa egin baitzuen eskualde antartikoan 20º Mendebaldetik 20º Ekialdera okupazio bat egiteko. (eu)
- La spedizione Nuova Svevia (in tedesco Neu Schwabenland) è stata una missione esplorativa finanziata dalla Germania e diretta verso le regioni antartiche. Svoltasi negli anni 1938-1939 la missione era comandata da Alfred Ritscher. Il percorso della spedizione. (it)
- Die Deutsche Antarktische Expedition 1938/39 war nach der Gauß-Expedition und der Filchner-Expedition die dritte offizielle Antarktisexpedition des Deutschen Reiches. Sie wurde durch den „Beauftragten für den Vierjahresplan“ Hermann Göring angeordnet; die Planung und Vorbereitung oblag Ministerialrat Helmuth Wohlthat. Die Expedition wurde vorwiegend aus wirtschaftlichen Erwägungen durchgeführt, um der deutschen Walfangflotte neue Fanggründe zu sichern und so die „Fettlücke“, d. h. die Abhängigkeit des Deutschen Reiches vom Import technischer Fette und Nahrungsfette, zu verringern. Es bestand die Absicht, eine Grundlage für eine spätere deutsche Besitzergreifung eines Antarktis-Sektors zu schaffen, daher wurden die Vorbereitungen für diese Expedition unter strengster Geheimhaltung getroffen (de)
- L'expédition antarctique allemande de 1938-1939 (en allemand : Deutsche Antarktische Expedition 1938/39) dirigée par le capitaine de la marine allemande Alfred Ritscher, est la troisième expédition officielle en Antarctique du Reich allemand, sur ordre d'Hermann Göring. Le conseiller d'État (de) est mandaté pour la planification et la préparation. Les préparatifs se déroulent dans le plus strict secret car l'entreprise est également chargée de faire une étude de faisabilité pour une future occupation du territoire antarctique dans la région entre le 20e méridien ouest et 20e méridien est. (fr)
- Германская антарктическая экспедиция 1938—1939 годов официально считалась третьей антарктической экспедицией, снаряжённой в Германской империи. Её подготовка началась под руководством министр-советника Гельмута Вольтата по указанию Германа Геринга, ответственного за выполнение четырёхлетнего плана. Экспедиция преследовала в основном хозяйственные цели: обеспечить германскому китоловному флоту новые районы добычи и тем самым снизить так называемый «», испытываемый Третьим рейхом, и соответственно сократить объём импорта технических и пищевых жиров, оплачиваемого из валютных резервов. Предполагалось, что антарктическая экспедиция заложит основы для последующего присвоения Германией определённого сектора Антарктиды, поэтому подготовительные работы велись со строгим соблюдением тайны. Экспедиц (ru)
- Німецька антарктична експедиція 1938—1939 років офіційно вважалася третьою антарктичною експедицією, спорядженою в Німецькій імперії. Її підготовка почалася під керівництвом міністр-радника Гельмута Вольтата за вказівкою Германа Герінга, відповідального за виконання чотирирічного плану. Експедиція переслідувала переважно господарські цілі: забезпечити німецькому китобійному флоту нові райони видобутку і тим самим знизити так званий », який відчував Третій Рейх, і відповідно скоротити обсяг імпорту технічних і харчових жирів, оплачуваний з валютних резервів. Передбачалося, що антарктична експедиція закладе основи для подальшого присвоєння Німеччиною певного сектора Антарктиди, тому підготовчі роботи велися із суворим дотриманням таємниці. Експедиція прямувала в район, обмежений 20 меридіано (uk)
|
