| dbo:abstract
|
- Genderová lingvistika (viz gender jako sociální konstrukt) – je jako součást sociolingvistiky jazykovědnou disciplínou vycházející z feministické lingvistiky (někdy se oba názvy zaměňují), jejíž vznik a rozvoj spadá do druhé poloviny 20. století. V západní Evropě a USA vznikla během 60.–70. let; v české lingvistice vznikají první články pod hlavičkou feministické a genderové lingvistiky až v 90. letech 20. století, přestože již ve 30. letech vycházely články o tématech, kterým se později začala věnovat genderová lingvistika. Během této doby prodělal tento vědecký obor relativně bouřlivý vývoj – na svém počátku, tedy v době, kdy se feministická lingvistika zaměřovala na výzkum rozdílů v jazyce mužů a žen a byla ještě značně esencialistická, byla nejprve ovlivněna Bernsteinovou teorií jazykových kódů, kdy byl ženám přiřazen kód omezený a mužům kód rozvinutý. Druhá vlna, odpovídající cca 80. letům 20. století, byla ve znamení teorie dvou kultur známé pod heslem Muži jsou z Marsu a ženy z Venuše. Toto období předpokládalo, že ženy a muži žijí v rozdílných světech, a proto tedy mluví rozdílným jazykem. V 90. letech přechází genderová lingvistika na teorii doing gender vycházející ze sociálního konstruktivismu, která zdůrazňuje dělání (či performativitu) genderu v interakci. Genderová lingvistika se zabývá vztahem jednotlivých genderů a jazyka – jedná se zejména o jazykem zprostředkované hierarchizace genderů (např. slabé pohlaví označující ženy vs. racionální a silní muži), vlivy jazyka na genderové stereotypy, jakým způsobem jsou v jazyce zakotveny mužské a ženské role (např. žena jako strážkyně rodinného krbu vs. tvrdě pracující muž mimo domov), a jaký to má dopad na role obou pohlaví ve společnosti či výzkumem jazyka jednotlivých genderů. Jedny z prvních českých článků publikovaly Jana Hoffmannová a Světla Čmejrková, ve kterých je feministická lingvistika neprávem odmítána. Světla Čmejrková však postupně v dalších publikacích dochází až k přijetí genderové lingvistiky. Za přední českou genderovou lingvistku je ovšem považována Jana Valdrová publikující ustavičně o genderových tématech od roku 1997. Nověji se českou genderovou lingvistikou zabývá také Vít Kolek na Univerzitě Palackého v Olomouci. (cs)
- Die Genderlinguistik ist ein Teilgebiet der Soziolinguistik und beschäftigt sich mit geschlechtsspezifischen Varietäten von Sprache. (de)
- تتنوع البحوث من حيث معالجتها لموضوع اللغة والتمايز اللغوي بين الذكور والإناث عن طريق اكتشاف العديد من العلاقات الممكنة أوالتقاطعات أو حتى التنافر المحتمل في هذا الصدد. يتخطى البحث في هذا المجال حدود التخصصات، ولكن كحد أدنى، يمكن القول إنه يشمل بعض التخصصات النظرية مثل اللغويات التطبيقية، والأنثروبولوجيا اللغوية، وتحليل المحادثة، والدراسات الثقافية، والدراسات الإعلامية النسوية، وعلم النفس النسائي، والدراسات الجندرية، واللغويات الاجتماعية التفاعلية، واللغويات العامة، ودراسات التوسط عبرالأساليب، وأخيرا وليس آخراً تخصصات اللغويات الاجتماعية والدراسات الإعلامية. من الناحية المنهجية، لا يوجد منهج واحد يمكنه الإحاطة بهذا البحث. قد تلعب مجموعة من المنهجيات دورا فعالا أثناء دراسة اللغة وفوارق التذكير والتأنيث مثل المنهجيات الاستكشافية، والبنية الإنشائية، والإثنوميثودولوجية، والإثنوغرافية، والوضعية، والإيجابية والتجريبية، وإنتاج وتكرار ما وصفته سوزان سبير بأنها «افتراضات نظرية وسياسية مختلفة ومتنافسة والتي من خلالها يتسنى فهم وإستيعاب الخطاب والهوية والإيديولوجية بين الجنسين». ونتيجة لذلك، يمكن تقسيم البحث في هذا المجال إلى ثلاثة أقسام رئيسية: أولاً، هناك اهتمام واسع ومستدام بأصناف الكلام المرتبطة بجنس معين سواء ذكر أو أنثى؛ ثانيا، هناك اهتمامات مرتبطة بالأعراف الاجتماعية والاتفاقيات التي من خلالها يتم (إعادة) إنتاج استخدام اللغة «الجندرية» (المرتبطة بالذكر أوالأنثى). أرهص البحث في اللغة الجندرية في مجتمع معين مايسمى ب التنوع الخطابي (أواللهجة الاجتماعية) المرتبطة بجنس معين، كذلك ما يسمى أحيانا (اللهجة الجندرية) (genderlect)؛ وثالثا، هناك دراسات تركزعلى سياقات وطرق محددة ومحلية يتم من خلالها معرفة كيفية بناء هذه الفوارق اللغوية بين الجنسين ومن ثم تفعيلها محليا والتي يتم بها بناء النوع الاجتماعي وتفعيله. (ar)
- Research into the many possible relationships, intersections and tensions between language and gender is diverse. It crosses disciplinary boundaries, and, as a bare minimum, could be said to encompass work notionally housed within applied linguistics, linguistic anthropology, conversation analysis, cultural studies, feminist media studies, feminist psychology, gender studies, interactional sociolinguistics, linguistics, mediated stylistics, sociolinguistics, and feminist language reform and media studies. In methodological terms, there is no single approach that could be said to 'hold the field'. Discursive, poststructural, ethnomethodological, ethnographic, phenomenological, positivist and experimental approaches can all be seen in action during the study of language and gender, producing and reproducing what Susan Speer has described as 'different, and often competing, theoretical and political assumptions about the way discourse, ideology and gender identity should be conceived and understood'. As a result, research in this area can perhaps most usefully be divided into two main areas of study: first, there is a broad and sustained interest in the varieties of speech associated with a particular gender; also a related interest in the social norms and conventions that (re)produce gendered language use (a variety of speech, or sociolect associated with a particular gender which is sometimes called a genderlect). Second, there are studies that focus on ways language can produce and maintain sexism and gender bias, and studies that focus on the contextually specific and locally situated ways in which gender is constructed and operationalized. In this sense, researchers try to understand how language affects the gender binary in society. The study of gender and language in sociolinguistics and gender studies is often said to have begun with Robin Lakoff's 1975 book, Language and Woman's Place, as well as some earlier studies by Lakoff. The study of language and gender has developed greatly since the 1970s. Prominent scholars include Deborah Tannen, Penelope Eckert, Janet Holmes, Mary Bucholtz, Kira Hall, Deborah Cameron, Jane Sunderland and others. The 1995 edited volume Gender Articulated: Language and the Socially Constructed Self is often referred to as a central text on language and gender. (en)
- La investigación sobre las muchas y posibles relaciones, intersecciones y tensiones entre el lenguaje y el género es diversa. Cruza las fronteras disciplinarias y, como mínimo, podría decirse que abarca el trabajo alojado teóricamente por la lingüística aplicada, la antropología lingüística, el análisis de la conversación, los estudios culturales, los estudios feministas de los medios, la psicología feminista, los estudios de género, la sociolingüística interaccional, la lingüística, la estilística mediada, sociolingüística y estudios de medios. En términos metodológicos, no existe un enfoque único del que se pueda decir que "contiene el campo". Los enfoques discursivos, postestructuralistas, etnometodológicos, etnográficos, fenomenológicos, positivistas y experimentales pueden ser vistos durante el estudio del lenguaje y el género, produciendo y reproduciendo lo que Susan Speer ha descrito como "supuestos teóricos y políticos, que difieren y a menudo compiten, acerca de la forma en que el discurso, la ideología y la identidad de género deberían ser concebidos y entendidos”. Como resultado, la investigación en esta área quizás pueda dividirse de manera más útil en dos áreas principales de estudio: primero, existe un interés amplio y sostenido por las variedades de habla asociadas con un género en particular; así como, un interés relacionado con las normas y convenciones sociales que (re)producen el uso del lenguaje de género (una variedad de habla o sociolecto asociado con un género en particular, al cual en ocasiones se llama génerolecto). En segundo lugar, hay estudios que se centran en las formas en que el lenguaje puede producir y mantener el sexismo y el sesgo de género, y estudios que se centran en las formas contextualmente específicas y localizadas en las que se construye y opera el género. En este sentido, quienes investigan intentan comprender cómo afecta el lenguaje al género binario en la sociedad y cómo ayuda a crear y apoyar la división hombre-mujer. A menudo se dice que el estudio del género y el lenguaje en sociolingüística y estudios de género comenzó con el libro de 1975 de Robin Lakoff, Language and Woman's Place, así como con algunos estudios anteriores de Lakoff. El estudio del lenguaje y el género se avanzado enormemente desde la década de 1970. Algunas estudiosas prominentes para el inglés son Deborah Tannen, Penelope Eckert, Janet Holmes, Mary Bucholtz, Kira Hall, Deborah Cameron, Jane Sunderland y otros. En dicha lengua l volumen editado de 1995 Género articulado: el lenguaje y el yo socialmente construido, se suele denominar un texto central sobre el lenguaje y el género. Para el español sobresalen autoras como Mercedes Bengoechea, Eulalia Lledó y Yadira Calvo. (es)
- 人間は、言語を使って、自身や他者のジェンダー・アイデンティティや性的嗜好を示唆すると同時に、それぞれのジェンダー集団のコミュニケーションの特徴を社会化を通じて身につける。そのため、言語とジェンダーのかかわりは、文化人類学的な志向をもつ記述言語学的研究や、社会言語学、フェミニスト的志向をもった応用言語学まで、さまざまな研究が存在する。 (ja)
- Ге́ндерная лингви́стика (лингвистическая гендерология) — научное направление в составе междисциплинарных гендерных исследований, при помощи лингвистического понятийного аппарата изучающее гендер (социокультурный пол, понимаемый как , относительно автономный от биологического пола). (ru)
- Ґендерна лінгвістика, лінгвістична гендерологія (англ. Gender linguistics) — науковий напрям у складі міждисциплінарних гендерних досліджень, що за допомогою лінгвістичного понятійного апарату вивчає ґендер (соціокультурний конструкт, відносно автономний від біологічної статі) у його лінгвістичному прояві. Наприкінці 60-х років XX століття американським психоаналітиком Робертом Столлером (Robert Stoller) у науковий обіг був уведений термін «ґендер», який позначає соціальний та культурний аспект статі. Систематичний аналіз ґендерних аспектів мови розпочався лише в середині 1970-х років, проте окремі дослідження мовного зображення статей здійснювалися і раніше. Становлення та інтенсивний розвиток ґендерної лінгвістики припали на останні десятиліття ХХ ст., будучи пов'язаними з розвитком постмодерністської філософії та зміною наукової парадигми в гуманітарних науках. У найзагальнішому вигляді ґендерна лінгвістика вивчає дві групи питань:
* Відображення ґендеру в мові (як чоловік та жінка зображені в мові як системі): номінативну систему, лексикон, синтаксис, категорію граматичного роду і ряд подібних об'єктів. Ціль такого підходу полягає в описі та поясненні того, як маніфестується у мові наявність людей різної статі, які оцінки приписуються чоловікам та жінкам і в яких семантичних областях вони найбільш поширені, які лінгвістичні механізми стоять в основі цих процесів;
* Мовленнєва та в цілому комунікативна поведінка жінок і чоловіків (чи є відмінності у мовленні чоловіків та жінок): досліджується, з допомогою яких засобів і в яких контекстах конструюється ґендер, як впливають на цей процес соціальні фактори та комунікативне середовище (наприклад, Інтернет). В даній області досі конкурують теорія соціокультурного детермінізму та теорія біодетермінізму. Особливості самого концепту ґендеру в різних мовах і культурах, їх неспівпадіння, а також наслідки цих неспівпадінь у міжкультурній комунікації також складають поле досліджень. Отримані в ряді досліджень дані дозволяють зробити висновок про нерівні ступені андроцентричності різних мов та культур і різні ступені експліцитності вираженості ґендеру. Із вітчизняних вчених питаннями гендерної лінгвістики займались: Розанова Н. Н., Горошко Е. І., Земська Є. А., Китайгородська М. А., Кирилина А.В. Зарубіжні: Lakoff Robin, Pusch Luise, Trömel-Pölz Senta, Jespersen O. та ряд інших. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Die Genderlinguistik ist ein Teilgebiet der Soziolinguistik und beschäftigt sich mit geschlechtsspezifischen Varietäten von Sprache. (de)
- 人間は、言語を使って、自身や他者のジェンダー・アイデンティティや性的嗜好を示唆すると同時に、それぞれのジェンダー集団のコミュニケーションの特徴を社会化を通じて身につける。そのため、言語とジェンダーのかかわりは、文化人類学的な志向をもつ記述言語学的研究や、社会言語学、フェミニスト的志向をもった応用言語学まで、さまざまな研究が存在する。 (ja)
- Ге́ндерная лингви́стика (лингвистическая гендерология) — научное направление в составе междисциплинарных гендерных исследований, при помощи лингвистического понятийного аппарата изучающее гендер (социокультурный пол, понимаемый как , относительно автономный от биологического пола). (ru)
- تتنوع البحوث من حيث معالجتها لموضوع اللغة والتمايز اللغوي بين الذكور والإناث عن طريق اكتشاف العديد من العلاقات الممكنة أوالتقاطعات أو حتى التنافر المحتمل في هذا الصدد. يتخطى البحث في هذا المجال حدود التخصصات، ولكن كحد أدنى، يمكن القول إنه يشمل بعض التخصصات النظرية مثل اللغويات التطبيقية، والأنثروبولوجيا اللغوية، وتحليل المحادثة، والدراسات الثقافية، والدراسات الإعلامية النسوية، وعلم النفس النسائي، والدراسات الجندرية، واللغويات الاجتماعية التفاعلية، واللغويات العامة، ودراسات التوسط عبرالأساليب، وأخيرا وليس آخراً تخصصات اللغويات الاجتماعية والدراسات الإعلامية. (ar)
- Genderová lingvistika (viz gender jako sociální konstrukt) – je jako součást sociolingvistiky jazykovědnou disciplínou vycházející z feministické lingvistiky (někdy se oba názvy zaměňují), jejíž vznik a rozvoj spadá do druhé poloviny 20. století. V západní Evropě a USA vznikla během 60.–70. let; v české lingvistice vznikají první články pod hlavičkou feministické a genderové lingvistiky až v 90. letech 20. století, přestože již ve 30. letech vycházely články o tématech, kterým se později začala věnovat genderová lingvistika. Během této doby prodělal tento vědecký obor relativně bouřlivý vývoj – na svém počátku, tedy v době, kdy se feministická lingvistika zaměřovala na výzkum rozdílů v jazyce mužů a žen a byla ještě značně esencialistická, byla nejprve ovlivněna Bernsteinovou teorií jazyko (cs)
- Research into the many possible relationships, intersections and tensions between language and gender is diverse. It crosses disciplinary boundaries, and, as a bare minimum, could be said to encompass work notionally housed within applied linguistics, linguistic anthropology, conversation analysis, cultural studies, feminist media studies, feminist psychology, gender studies, interactional sociolinguistics, linguistics, mediated stylistics, sociolinguistics, and feminist language reform and media studies. (en)
- La investigación sobre las muchas y posibles relaciones, intersecciones y tensiones entre el lenguaje y el género es diversa. Cruza las fronteras disciplinarias y, como mínimo, podría decirse que abarca el trabajo alojado teóricamente por la lingüística aplicada, la antropología lingüística, el análisis de la conversación, los estudios culturales, los estudios feministas de los medios, la psicología feminista, los estudios de género, la sociolingüística interaccional, la lingüística, la estilística mediada, sociolingüística y estudios de medios. (es)
- Ґендерна лінгвістика, лінгвістична гендерологія (англ. Gender linguistics) — науковий напрям у складі міждисциплінарних гендерних досліджень, що за допомогою лінгвістичного понятійного апарату вивчає ґендер (соціокультурний конструкт, відносно автономний від біологічної статі) у його лінгвістичному прояві. Наприкінці 60-х років XX століття американським психоаналітиком Робертом Столлером (Robert Stoller) у науковий обіг був уведений термін «ґендер», який позначає соціальний та культурний аспект статі. У найзагальнішому вигляді ґендерна лінгвістика вивчає дві групи питань: (uk)
|
