| dbo:abstract
|
- منحنى دوران مجرة (بالإنجليزية: Galaxy rotation curve) هو توزيع سرعات النجوم في دورتها حول مركز مجرة. وهو عبارة عن رسم بياني يبين محوره الأفقي بعد نجم أو بعد سحابة غازية عن مركز مجرة، ويبين المحور الرأسي سرعة النجوم في مداراتها في القرص حول مركز المجرة. فقد وجد بالمشاهدة أن السرعات الدورانية للنجوم في المجرات لا تتفق مع الحسابات المتبعة في تعيين سرعات الكواكب حول الشمس أو سرعات الكواكب حول نجم أو سرعات أقمار حول كوكب؛ حيث تتركز فيها معظم الكتلة في المركز. وعلى عكس ذلك، فتشاهد حركة النجوم حول مراكز مجراتها بسرعات تكاد تكون متساوية، بل أنها تزيد في بعض الأنظمة مع الابتعاد عن المركز. هذا يختلف تماما مع حركة دوران الكواكب في أفلاكها حول الشمس، فإن سرعة الكواكب تقل كلما كان مدار الكوكب بعيدا عن الشمس. ولكن حسابات سرعات النجوم حول مركز مجرة فهي لا تتفق مع كمية المادة المضيئة التي نراها لنجوم القرص حول مركز مجرة. تدل المشاهدات على أن منحنى سرعة دوران النجوم في قرص مجرة حلزونية لا يكون متساويا. وعادة تحدد قيم السرعات المشاهدة لكل ناحية في مجرة على أساس متوسطاتها. ويظهر عدم التساوي في السرعات كظاهرة عادية وليست حالة خاصة. (ar)
- Die Rotationskurve einer Galaxie beschreibt den Zusammenhang zwischen der Bahngeschwindigkeit ihrer Sterne und deren Abstand vom Galaxiezentrum. (de)
- La rotacia kurbo de galaksio estas grafikaĵo, kiu montras, en absciso la de steloj aŭ gaso en la galaksio (mezurata per efiko de Doppler), kaj en ordinato la distanco al kiu tiuj korpoj situas for de la galaksia centro. La maksimumo de la kurbo situas je kelkaj kiloparsekoj de la galaksia centro, kaj pli malproksime, la steloj orbitas je konstanta rapideco en granda intervalo da distancoj el tiu centro. Tiel, ili orbitas kun rapideco multe pli granda ol tiu, kiun oni kalkulis per la Leĝoj de Newton (kiel la planedoj ĉirkaŭ Suno, la pli malproksimaj orbitantaj korpoj devus orbiti malpli rapide). Por kialigi la ekarton inter la kalkulita kaj observata kurboj, oni hipotezas, ĉu la ĉeeston de neobservebla malluma materio, ĉu novan teorion, kiu kompletus la leĝon de Newton por malgrandegaj akceloj: la . (eo)
- La curva de rotación de una galaxia disco (también llamada curva de velocidad) es la velocidad de rotación de las estrellas observables o el gas en esa galaxia como función de su distancia radial al centro de la galaxia, la cual normalmente se representa gráficamente con un diagrama de dispersión en el que la velocidad orbital (en km/s) de las estrellas o el gas en la galaxia se representa en el eje de ordenadas y la distancia al centro de la galaxia en el eje de abscisas. Una característica general de las curvas de rotación galácticas que han sido observadas es que la velocidad de rotación de las estrellas y el gas es (dentro de lo que puede medirse) constante, independientemente de la distancia al centro de la galaxia (línea B en la figura): se observa que las estrellas orbitan alrededor del centro de estas galaxias a una velocidad rotacional constante en un intervalo grande de distancias al centro de cualquier galaxia. Si los discos de las galaxias tienen una distribución de masa similar a la distribución de estrellas y gas que se observa, de acuerdo con la mecánica newtoniana, las velocidades de las curvas de rotación deberían disminuir en las largas distancias (línea de puntos A de la figura) de la misma forma que ocurre en otros sistemas con la mayoría de su masa en el centro, como por ejemplo el Sistema Solar o las lunas de Júpiter, los cuales cumplen con la predicción de las leyes de Kepler. También se sabe que las curvas de rotación de las galaxias espirales son asimétricas. Los datos observados de cada lado de la galaxia están normalmente en la media. Por tanto, la mayoría de los casos que se conocen son altamente asimétricos aunque asimetrías más pequeñas también han sido descubiertas. La asimetría de la RC (rotational curve) parece ser normal más que excepcional. El problema de rotación galáctica es la discrepancia observada en las curvas de rotación de las galaxias y la predicción de Newton-Kepler si asumimos que hay una masa central dominante con el material lumínico observado. Cuando se calcula la masa de las galaxias únicamente a partir de la luminosidad y la relación masa-luz en el disco, y si se asume que las porciones del núcleo de una galaxia espiral son aproximados a los de las estrellas, la masa que se deriva de la cinemática de la rotación observable y de la ley de la gravedad no concuerdan. Esta discrepancia puede deberse a una gran cantidad de materia oscura que envuelve la galaxia y se extiende hasta el halo galáctico. Aunque la materia oscura es, por mayoría, la opción más aceptada para explicar el problema de rotación de las galaxias, existen otras propuestas que han tenido cierto grado de éxito. De las posibles alternativas, la más notable es la dinámica newtoniana modificada (MOND), la cual implica modificar las leyes de la gravedad. (es)
- The rotation curve of a disc galaxy (also called a velocity curve) is a plot of the orbital speeds of visible stars or gas in that galaxy versus their radial distance from that galaxy's centre. It is typically rendered graphically as a plot, and the data observed from each side of a spiral galaxy are generally asymmetric, so that data from each side are averaged to create the curve. A significant discrepancy exists between the experimental curves observed, and a curve derived by applying gravity theory to the matter observed in a galaxy. Theories involving dark matter are the main postulated solutions to account for the variance. The rotational/orbital speeds of galaxies/stars do not follow the rules found in other orbital systems such as stars/planets and planets/moons that have most of their mass at the centre. Stars revolve around their galaxy's centre at equal or increasing speed over a large range of distances. In contrast, the orbital velocities of planets in planetary systems and moons orbiting planets decline with distance according to Kepler’s third law. This reflects the mass distributions within those systems. The mass estimations for galaxies based on the light they emit are far too low to explain the velocity observations. The galaxy rotation problem is the discrepancy between observed galaxy rotation curves and the theoretical prediction, assuming a centrally dominated mass associated with the observed luminous material. When mass profiles of galaxies are calculated from the distribution of stars in spirals and mass-to-light ratios in the stellar disks, they do not match with the masses derived from the observed rotation curves and the law of gravity. A solution to this conundrum is to hypothesize the existence of dark matter and to assume its distribution from the galaxy's center out to its halo. Though dark matter is by far the most accepted explanation of the rotation problem, other proposals have been offered with varying degrees of success. Of the , one of the most notable is modified Newtonian dynamics (MOND), which involves modifying the laws of gravity. (en)
- La courbe de rotation d'une galaxie peut être représentée par un graphe qui pointe la vitesse orbitale des étoiles ou du gaz dans la galaxie sur l'axe des Y en fonction de leur distance depuis le centre de la galaxie sur l'axe des X. Une règle (ou loi) générale de rotation des disques de particules en rotation peut s'énoncer ainsi : les galaxies dont la distribution des masses est uniforme ont des courbes de rotation croissante du centre vers les bords. Les galaxies ayant un noyau au centre du disque (ligne B de la figure) ont une courbe de rotation plate et horizontale du centre vers les bords, alors que les systèmes dont la majeure partie de la masse est concentrée au centre de leur disque de rotation (ligne pointillée A sur la Figure), telles que le système planétaire du Soleil ou le système des lunes de Jupiter, ont une courbe de rotation décroissante du centre vers les bords. On observe que certaines étoiles tournent autour du centre de leur galaxie à une vitesse constante dans une large gamme de distance depuis le centre de la galaxie. On peut ainsi calculer qu'elles tournent autour d'un disque de matière avec un noyau central. La plupart des galaxies à faible brillance de surface (LSB, de l'anglais Low Surface Brightness) tournent selon une courbe de rotation croissante du centre vers les bords, ce qui indique qu'elles n'ont qu'un faible noyau central. Et les étoiles tournent beaucoup plus vite que si elles se trouvaient dans un potentiel newtonien libre. Le problème de la rotation des galaxies est la différence entre l'interprétation du rapport luminance/masse observé de la matière dans les portions de disque des galaxies spirales et le rapport luminance/masse de la matière dans le cœur des galaxies[pas clair]. On pense actuellement que cette différence trahit la présence de matière noire qui pénètre la galaxie et s'étend dans son halo. Une explication alternative tient dans la modification des lois de la gravité, telle que proposée par la théorie MOND (de l'anglais (MOdified Newtonian Dynamics, en français : Dynamique Newtonienne Modifiée). (fr)
- 銀河の回転曲線問題（ぎんがのかいてんきょくせんもんだい、英: galactic rotation curves problem）とは、1980年代に明らかになった天文学の問題の一つである。"flat rotation curve problem" などとも呼ばれる。 分光観測によって銀河の回転曲線（銀河中心からの半径に対して各位置での回転速度の大きさをプロットした曲線）を求めてみると、その銀河の「目に見える」（電磁波を放射・吸収している）物質分布から想定される回転速度とは大きく異なり、銀河の中心からかなり離れた周縁部でも回転速度が低下せず、平坦な速度分布をしていることが分かる。コンパクトディスクに例えると、中心部での読み取り速度と縁に近い部分での読み取り速度がほぼ同じ、といったものである。 これは、現在知られている通常の物質（バリオン）とは異なり、光を出さずに質量エネルギーのみを持つ未知の物質が銀河の質量の大半を占めていると仮定する事で説明される。この未知の物質を暗黒物質（ダークマター）と呼び、その正体について研究が続けられている。 一方でこのような暗黒物質を仮定せず、力学の法則を修正することで平坦な銀河回転速度を説明しようとする試みもなされている。 その最も有名なものはミルグロムによる修正ニュートン力学 (MOND) である。他にはプラズマ宇宙論でもこの問題に解決の糸口を示している。 (ja)
- 원반 은하의 회전 곡선(속도 곡선이라고도 함)은 은하의 중심으로부터 방사형 거리에 따른 가스 및 별들의 궤도 속도를 나타낸다. 일반적으로 회전 곡선은 그래프로 표현되고, 나선 은하의 각면에서 관측되는 회전 속도는 일반적으로 비대칭이므로 각면의 회전속도의 평균값으로 그래프에 표현한다. 위의 그림과 같이 관측값으로 유도된 곡선과 이론에서 유도된 곡선 사이에 큰 차이가 있다. 현재 암흑 물질 이론은 이 차이를 설명하기 위한 가정이다. (ko)
- De rotatiekromme van een sterrenstelsel is een weergave van de waargenomen draaisnelheden van materie in de schijfdelen van spiraalstelsels als functie van de afstand tot het galactische centrum van die stelsels. Er is een discrepantie tussen deze waarnemingen en de voorspellingen die de gravitatiewet van Newton doet over de beweging van de lichtende massa. De aanwezigheid van deze tegenstrijdigheid is volgens astronomen een aanwijzing voor het bestaan van donkere materie in de halo van het sterrenstelsel. In het begin van de jaren '80 ontdekte Vera Rubin dat spiraalstelsels niet draaien zoals verwacht volgens de Keplerdynamica. Gebaseerd op dit model zou materie (zoals sterren en gas) in het schijfgedeelte van een spiraal net zo om het centrum van het stelsel moeten draaien als planeten in het zonnestelsel om de zon heen draaien. Zou men zich hierop baseren, dan zou men verwachten dat de gemiddelde van een object op een bepaalde afstand van het grootste deel van de massadistributie omgekeerd evenredig zou afnemen met de vierkantswortel van de straal van de baan (de gestippelde lijn in de figuur hiernaast). Op het moment van de ontdekking van de afwijking dacht men dat de meeste massa van het sterrenstelsel zich in de centrale bult zou moeten bevinden. Observaties van de rotatiekromme van spiraalstelsels stemmen hier echter niet mee overeen. Integendeel, de krommen nemen in het geheel niet af volgens de verwachte omgekeerde vierkantswortelrelatie maar zijn vrij "vlak" — buiten de centrale bult is de snelheid een bijna constante functie van de straal (de doorgetrokken lijn in de figuur). De verklaring die de minste aanpassingen aan de natuurwetten vereist, is dat er ver buiten het centrum van het sterrenstelsel een aanzienlijke hoeveelheid materie aanwezig is die geen licht uitzendt. Men oppert dat deze extra massa bestaat uit donkere materie in een halo om het sterrenstelsel, en dat dit de donkere materie is waarvan het bestaan 40 jaar eerder was geopperd door Fritz Zwicky in zijn studie naar de massa's van clusters van sterrenstelsels. Op dit moment zijn er een groot aantal observationele bewijzen die wijzen op de aanwezigheid van en het bestaan ervan is een belangrijk onderdeel van het huidige dat de kosmologie van het heelal beschrijft. Een kleine minderheid van de natuurkundigen en sterrenkundigen hebben hun ongemak over de theorie van de donkere materie geuit, en sommigen hebben zelf alternatieve verklaringen bedacht. Een van de populairste alternatieve verklaringen is de fenomenologische theorie van de 'aangepaste Newtoniaanse dynamica' . Deze theorie stelt dat de afwijkingen niet het gevolg zijn van problemen met de massa/lichtverhoudingen of kleine details in ons begrip van het kosmologische gedrag van donkere materie, maar eerder veroorzaakt worden doordat de zwaartekracht op grote lengteschalen zich niet hetzelfde blijft gedragen. Hoewel deze theorie redelijk succesvol is in het reproduceren van enkele statistische eigenschappen van sterrenstelsels en van belangrijke observaties die als bewijs gezien worden voor donkere materie, lijkt dit problemen te geven bij waarnemingen van clusters. Pogingen een theoretische basis op te stellen die goed genoeg is om andere effecten te beschrijven, zoals de anisotropieën in de kosmische achtergrondstraling en zwaartekrachtlenzen, worden nu pas ontwikkeld. (nl)
- Krzywa rotacji galaktyki – wykres prędkości orbitalnej w funkcji odległości od centrum galaktyki. W 1959 roku Louise Volders, obserwując galaktykę spiralną M33, zauważyła, że prędkość orbitalna gwiazd galaktyki nie jest zgodna z przewidywaniami praw Keplera. Na podstawie mechaniki klasycznej kwadrat prędkości orbitalnej ciała jest proporcjonalny do masy zgromadzonej wewnątrz jej orbity, a odwrotnie proporcjonalny do promienia orbity, czyli odległości od środka galaktyki. Uwzględniając rozkład gwiazd w galaktyce, Louise Volders oszacowała masę i określiła przewidywaną zależność prędkości orbitalnej od odległości od centrum galaktyki. Jednak obserwowana zależność prędkości orbitalnej od odległości od centrum różni się od tej przewidywanej. Sugeruje obecność w galaktykach innej, niewidocznej ciemnej materii. Ten fenomen nazywany jest problemem krzywej rotacji. (pl)
- Кривая вращения галактики — функция, описывающая кинематические свойства галактики и представляющая собой зависимость орбитальной скорости звёзд и газа в галактике от расстояния до центра галактики. Совокупность большого объёма наблюдаемых данных свидетельствует, что скорость вращения звёзд не убывает на большом расстоянии от центра галактик, как ожидалось в соответствии с предсказаниями кеплеровской динамики, учитывающими только видимую массу. В настоящий момент считается, что это является доказательством существования у галактик гало тёмной материи, хотя предлагались и альтернативные объяснения. (ru)
- 星系自轉曲線（英語：Galaxy rotation curve）可以繪製成以恆星或氣體的軌道速度為y軸，相對於至核心距離為x軸的圖表。 恆星圍繞星系核心公轉的速度在從星系核心開始的一個大範圍的距離內是均速。 星系自轉問題是被觀察到的轉動速度，和可觀測到的螺旋星系質量，以預測的星系盤部分的速度之間所造成的矛盾。目前認為這一矛盾現象可以經由暗物質和暈的存在與延伸入星系中而予以解決。 (zh)
- Крива обертання дискової галактики (також крива швидкості) — графік залежності орбітальної швидкості видимих зір чи галактичного газу від радіальної відстані до центру такої галактики. Як правило, вона зображується на двовимірному графіку. Якщо виходити з того, що основна маса системи зосереджена в центрі, швидкість обертання зір у галактиках не відповідає законам Кеплера. На відміну від планетних систем швидкість обертання зір довкола центра галактики є постійною ж або ж навіть зростає з віддаленням їх від центру. Якщо оцінювати масу галактик, ґрунтуючись на світлі, яке вони випромінюють, то маса замала для пояснення спостережуваної швидкості обертання. Криві обертання спіральних галактик є асиметричними, і дані спостережень з обох боків галактики, як правило, усереднюють. Така асиметрія здається швидше нормою, ніж винятком Проблема обертання галактик — це невідповідність між спостережуваними кривими обертання галактик та теоретичними розрахунками таких кривих, які зроблено виходячи з припущення про центральну домінуючу масу, асоційовану зі спостережуваною речовиною, яка світиться. Коли профілі мас галактик розраховуються з розподілу зір у спіралях та співвідношень маси до світла у зоряних дисках, вони не відповідають масам, отриманим зі спостережуваних кривих обертання та закону всесвітнього тяжіння. Для вирішення такої невідповідності запропонована гіпотеза про існування темної матерії та її розподіл від галактичного центру до гало. Хоча у поясненні проблеми обертання галактик гіпотеза темної матерії є домінуючою, із різним ступенем успіху пропонували й інші гіпотези. Серед можливих альтернатив темній матерії, найбільш помітною є модифікована ньютонівська динаміка (MOND), яка модифікує закони всесвітнього тяжіння. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Die Rotationskurve einer Galaxie beschreibt den Zusammenhang zwischen der Bahngeschwindigkeit ihrer Sterne und deren Abstand vom Galaxiezentrum. (de)
- 원반 은하의 회전 곡선(속도 곡선이라고도 함)은 은하의 중심으로부터 방사형 거리에 따른 가스 및 별들의 궤도 속도를 나타낸다. 일반적으로 회전 곡선은 그래프로 표현되고, 나선 은하의 각면에서 관측되는 회전 속도는 일반적으로 비대칭이므로 각면의 회전속도의 평균값으로 그래프에 표현한다. 위의 그림과 같이 관측값으로 유도된 곡선과 이론에서 유도된 곡선 사이에 큰 차이가 있다. 현재 암흑 물질 이론은 이 차이를 설명하기 위한 가정이다. (ko)
- Кривая вращения галактики — функция, описывающая кинематические свойства галактики и представляющая собой зависимость орбитальной скорости звёзд и газа в галактике от расстояния до центра галактики. Совокупность большого объёма наблюдаемых данных свидетельствует, что скорость вращения звёзд не убывает на большом расстоянии от центра галактик, как ожидалось в соответствии с предсказаниями кеплеровской динамики, учитывающими только видимую массу. В настоящий момент считается, что это является доказательством существования у галактик гало тёмной материи, хотя предлагались и альтернативные объяснения. (ru)
- 星系自轉曲線（英語：Galaxy rotation curve）可以繪製成以恆星或氣體的軌道速度為y軸，相對於至核心距離為x軸的圖表。 恆星圍繞星系核心公轉的速度在從星系核心開始的一個大範圍的距離內是均速。 星系自轉問題是被觀察到的轉動速度，和可觀測到的螺旋星系質量，以預測的星系盤部分的速度之間所造成的矛盾。目前認為這一矛盾現象可以經由暗物質和暈的存在與延伸入星系中而予以解決。 (zh)
- منحنى دوران مجرة (بالإنجليزية: Galaxy rotation curve) هو توزيع سرعات النجوم في دورتها حول مركز مجرة. وهو عبارة عن رسم بياني يبين محوره الأفقي بعد نجم أو بعد سحابة غازية عن مركز مجرة، ويبين المحور الرأسي سرعة النجوم في مداراتها في القرص حول مركز المجرة. فقد وجد بالمشاهدة أن السرعات الدورانية للنجوم في المجرات لا تتفق مع الحسابات المتبعة في تعيين سرعات الكواكب حول الشمس أو سرعات الكواكب حول نجم أو سرعات أقمار حول كوكب؛ حيث تتركز فيها معظم الكتلة في المركز. وعلى عكس ذلك، فتشاهد حركة النجوم حول مراكز مجراتها بسرعات تكاد تكون متساوية، بل أنها تزيد في بعض الأنظمة مع الابتعاد عن المركز. (ar)
- La rotacia kurbo de galaksio estas grafikaĵo, kiu montras, en absciso la de steloj aŭ gaso en la galaksio (mezurata per efiko de Doppler), kaj en ordinato la distanco al kiu tiuj korpoj situas for de la galaksia centro. Por kialigi la ekarton inter la kalkulita kaj observata kurboj, oni hipotezas, ĉu la ĉeeston de neobservebla malluma materio, ĉu novan teorion, kiu kompletus la leĝon de Newton por malgrandegaj akceloj: la . (eo)
- The rotation curve of a disc galaxy (also called a velocity curve) is a plot of the orbital speeds of visible stars or gas in that galaxy versus their radial distance from that galaxy's centre. It is typically rendered graphically as a plot, and the data observed from each side of a spiral galaxy are generally asymmetric, so that data from each side are averaged to create the curve. A significant discrepancy exists between the experimental curves observed, and a curve derived by applying gravity theory to the matter observed in a galaxy. Theories involving dark matter are the main postulated solutions to account for the variance. (en)
- La curva de rotación de una galaxia disco (también llamada curva de velocidad) es la velocidad de rotación de las estrellas observables o el gas en esa galaxia como función de su distancia radial al centro de la galaxia, la cual normalmente se representa gráficamente con un diagrama de dispersión en el que la velocidad orbital (en km/s) de las estrellas o el gas en la galaxia se representa en el eje de ordenadas y la distancia al centro de la galaxia en el eje de abscisas. (es)
- La courbe de rotation d'une galaxie peut être représentée par un graphe qui pointe la vitesse orbitale des étoiles ou du gaz dans la galaxie sur l'axe des Y en fonction de leur distance depuis le centre de la galaxie sur l'axe des X. (fr)
- 銀河の回転曲線問題（ぎんがのかいてんきょくせんもんだい、英: galactic rotation curves problem）とは、1980年代に明らかになった天文学の問題の一つである。"flat rotation curve problem" などとも呼ばれる。 分光観測によって銀河の回転曲線（銀河中心からの半径に対して各位置での回転速度の大きさをプロットした曲線）を求めてみると、その銀河の「目に見える」（電磁波を放射・吸収している）物質分布から想定される回転速度とは大きく異なり、銀河の中心からかなり離れた周縁部でも回転速度が低下せず、平坦な速度分布をしていることが分かる。コンパクトディスクに例えると、中心部での読み取り速度と縁に近い部分での読み取り速度がほぼ同じ、といったものである。 (ja)
- De rotatiekromme van een sterrenstelsel is een weergave van de waargenomen draaisnelheden van materie in de schijfdelen van spiraalstelsels als functie van de afstand tot het galactische centrum van die stelsels. Er is een discrepantie tussen deze waarnemingen en de voorspellingen die de gravitatiewet van Newton doet over de beweging van de lichtende massa. De aanwezigheid van deze tegenstrijdigheid is volgens astronomen een aanwijzing voor het bestaan van donkere materie in de halo van het sterrenstelsel. (nl)
- Krzywa rotacji galaktyki – wykres prędkości orbitalnej w funkcji odległości od centrum galaktyki. W 1959 roku Louise Volders, obserwując galaktykę spiralną M33, zauważyła, że prędkość orbitalna gwiazd galaktyki nie jest zgodna z przewidywaniami praw Keplera. Na podstawie mechaniki klasycznej kwadrat prędkości orbitalnej ciała jest proporcjonalny do masy zgromadzonej wewnątrz jej orbity, a odwrotnie proporcjonalny do promienia orbity, czyli odległości od środka galaktyki. Uwzględniając rozkład gwiazd w galaktyce, Louise Volders oszacowała masę i określiła przewidywaną zależność prędkości orbitalnej od odległości od centrum galaktyki. Jednak obserwowana zależność prędkości orbitalnej od odległości od centrum różni się od tej przewidywanej. Sugeruje obecność w galaktykach innej, niewidocznej (pl)
- Крива обертання дискової галактики (також крива швидкості) — графік залежності орбітальної швидкості видимих зір чи галактичного газу від радіальної відстані до центру такої галактики. Як правило, вона зображується на двовимірному графіку. Криві обертання спіральних галактик є асиметричними, і дані спостережень з обох боків галактики, як правило, усереднюють. Така асиметрія здається швидше нормою, ніж винятком (uk)
|
.png?width=300)
.png){kind=link}
.png){kind=link}