| dbo:abstract
|
- Fíachu Labhrainne, son of , son of , son of Tigernmas, was, according to medieval Irish legend and historical tradition, a High King of Ireland. He came to power by killing the previous incumbent, Eochaid Faebar Glas, in the battle of Carman, in vengeance for his father, who had been killed by Eochaid in the battle of Druimm Liatháin. He was named after the river Labrainn, which burst from the ground during his reign. He fought a sea battle against the descendants of Éber Finn, and fought a battle against the Érainn at Mag Genainn in County Fermanagh, which resulted in Loch Erne bursting from the ground. In another battle he killed Eochaid's son Mofebis. Mofebis's son Eochu Mumu killed him in vengeance in the battle of Sliab Belgatain. Geoffrey Keating adds that during his reign, his son Aengus Olmucada conquered Scotland. The Lebor Gabála Érenn synchronises his reign with those of Piritiades and Ofratalus in Assyria. The chronology of Keating's Foras Feasa ar Éirinn dates his reign to 1095–1071 BC, that of the Annals of the Four Masters to 1473–1449 BC. (en)
- I Miotaseolaíocht na nGael, Ard-Rí seanscéalach na hÉireann ba ea Fiacha Labhrainne (Sean-Ghaeilge Fíachu Labrainne) mac mac mac Tigernmas. Ainmnithe as abha na Labhrainne atá sé, a thomhaidhm i rith a ríochta. Tháinig sé i gcoróin tar éis dó an t-iar-ard-rí Eochaid Faebar Glas a mharú sa Chath Charman, mar chúiteamh ar bhás a athar, a maraíodh i gCath Dhroim Liatháin. Throid sé cath mara in éadan muintir Éber Finn, agus cath eile in éadan na nÉrainn ag i gContae Fhear Manach. Mar thoradh an chatha seo, thomhaidhm Loch Éirne. I gcath eile, mharaigh sé Mofebis mac Eochada. Maraíodh Fiacha féin mar chúiteamh ag Eochaid Mumu mac Mofebis i gCath Shliabh Bealghatáin. Insíonn Seathrún Céitinn gur chloígh a mhac, Óengus Olmucaid, an Alba i rith a réim. (ga)
- Fíachu Labrainne ou Labhrainne, fils de Smirgoll, fils d'Enboth, fils de Tigernmas, est selon les légendes médiévales et la tradition pseudo historique irlandaise un Ard ri Erenn, (fr)
- Fíacha Labhrainne fu, secondo la leggenda e la tradizione storica irlandese medievale, re supremo d'Irlanda. Figlio di Smirgoll, figlio di Enboth, figlio di Tigernmas, prese il potere dopo aver ucciso Eochaid Faebar Glas nella battaglia di Carman come vendetta per il padre che era stato ucciso da Eochaid nella battaglia di Druimm Liatháin. Prese il suo nome dal fiume . Combatté una battaglia in mare contro i discendenti di Éber Finn e una contro gli Érainn a Mag Genainn (contea di Fermanagh. In un'altra battaglia uccise il figlio di Eochaid, Mofebis. E come vendetta egli fu ucciso dal figlio di Mofebis, Eochu Mumu nella battaglia di Sliab Belgatain Goffredo Keating dice che durante il suo regno il figlio Aengus Olmucada conquistò la Scozia Il Lebor Gabála Érenn sincronizza il suo regno con quelli di Piritiade e Ofratalo in Assiria. Il Foras Feasa ar Éirinn colloca il suo regno dal al , gli Annali dei Quattro Maestri dal 1473 al 1449 a.C.. (it)
- Fiacha I Labrainne lub Fiacha I Labhrainne – legendarny zwierzchni król Irlandii z dynastii Milezjan (linia Eremona) w latach 845-821 p.n.e. Syn Smirguilla, wnuka Tigernmasa, zwierzchniego króla Irlandii. Według średniowiecznej irlandzkiej legendy i historycznej tradycji Fiacha doszedł do władzy przez pokonanie i zabicie poprzedniego króla, Eochaida II Faebarglasa, w bitwie pod Carman (ob. Wexford), w zemście za śmierć ojca, który był zabity przez Eochaida w bitwie pod Druim Liathain. Otrzymał przydomek od rzeki Labrainn, która wytrysnęła z gruntu za jego panowania. Fiacha walczył w bitwie pod Gathlach, w której zginął Mofebis, syn Eochaida II Faebarglasa, zwierzchniego króla Irlandii. W bitwie pod Fairrge walczył przeciwko potomkom Emera Finna. Walczył także w bitwie przeciwko Ernai, klanowi Fir Bolgów, na równinie, gdzie obecnie jest jezioro Lough Erne w hrabstwie Farmanagh. Po tym, jak bitwa była wygrana przez nich, doszło do pojawienia się jeziora. Od ich imienia oro otrzymało swą nazwę. Za panowania Fiachy doszło także do powstania trzech nowych rzek: Fleasc, Mand (Maine) oraz Labhrann, od której otrzymał przydomek „Labrainne”. W dwudziestym czwartym roku panowania Fiacha zginął w bitwie pod Belgadan (Sliab Belgatain) w Iar-Mumu z ręki Eochaida III Mumho. Ten objął po nim zwierzchnią władzę nad krajem. Fiacha miał z żoną nieznanego imienia, córką Mofebisa, syna Aengusa Olmucady, przyszłego zwierzchniego króla Irlandii. Ten za panowania ojca podbił Szkocję. (pl)
- Фіаху Лабрайнне (ірл. Fíachu Labrainne) – верховний король Ірландії. Час правління (згідно середньовічної ірландської історичної традиції): 1095 — 1071 до н. е. (згідно «Історії Ірландії» Джеффрі Кітінга) або 1473 — 1449 до н. е. згідно хроніки Чотирьох Майстрів. Син Смірголла (ірл. – Smirgoll), онук Енбоха (ірл. – Enboth), правнук Тігернмаса (ірл. - Tigernmas). Прийшов до влади вбивши свого попередника – верховного короля Ірландії Еохайда Сіра Сокира в битві при Карман (ірл. – Carman), здійснюючи помсту за свого батька (звичай кровної помсти) – його батько був вбитий Еохайдом в битві під Друїмм Ліахайн (ірл. - Druimm Liatháin). Був названий на честь річки Лабрайнн (ірл. – Labrainn), яка вирвалась з-під землі в час його правління. Фіаху воював з нащадками Ебера Фінна, які претендували на трон, виграв під час війни з ними морську битву. Воював з Ерайном (ірл. – Érainn) на рівнині Маг Генайн (ірл. - Mag Genainn), що нині в графстві Фермана. Під час цієї битви озеро Лох-Ерн вирвалось з-під землі. В іншій битві він вбив сина Еохайда – Мофебіса (ірл. – Mofebis). Під час його правління його син – Енгус Олмукада (ірл. - Aengus Olmucada) завоював королівство Алба (нинішню Шотландію). Правив Ірландією 24 роки. Загинув від руки Еоху Муму – сина Мофебіса в битві під Сліаб Белгатайн (ірл. - Sliab Belgatain). «Книга Захоплень Ірландії» синхронізує його правління з часом правління царів Ассирії Пірітіадеса та Офраталюса, що сумнівно. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Fíachu Labrainne ou Labhrainne, fils de Smirgoll, fils d'Enboth, fils de Tigernmas, est selon les légendes médiévales et la tradition pseudo historique irlandaise un Ard ri Erenn, (fr)
- Fíachu Labhrainne, son of , son of , son of Tigernmas, was, according to medieval Irish legend and historical tradition, a High King of Ireland. He came to power by killing the previous incumbent, Eochaid Faebar Glas, in the battle of Carman, in vengeance for his father, who had been killed by Eochaid in the battle of Druimm Liatháin. He was named after the river Labrainn, which burst from the ground during his reign. He fought a sea battle against the descendants of Éber Finn, and fought a battle against the Érainn at Mag Genainn in County Fermanagh, which resulted in Loch Erne bursting from the ground. In another battle he killed Eochaid's son Mofebis. Mofebis's son Eochu Mumu killed him in vengeance in the battle of Sliab Belgatain. Geoffrey Keating adds that during his reign, his son A (en)
- I Miotaseolaíocht na nGael, Ard-Rí seanscéalach na hÉireann ba ea Fiacha Labhrainne (Sean-Ghaeilge Fíachu Labrainne) mac mac mac Tigernmas. Ainmnithe as abha na Labhrainne atá sé, a thomhaidhm i rith a ríochta. Insíonn Seathrún Céitinn gur chloígh a mhac, Óengus Olmucaid, an Alba i rith a réim. (ga)
- Fíacha Labhrainne fu, secondo la leggenda e la tradizione storica irlandese medievale, re supremo d'Irlanda. Figlio di Smirgoll, figlio di Enboth, figlio di Tigernmas, prese il potere dopo aver ucciso Eochaid Faebar Glas nella battaglia di Carman come vendetta per il padre che era stato ucciso da Eochaid nella battaglia di Druimm Liatháin. Prese il suo nome dal fiume . Combatté una battaglia in mare contro i discendenti di Éber Finn e una contro gli Érainn a Mag Genainn (contea di Fermanagh. In un'altra battaglia uccise il figlio di Eochaid, Mofebis. E come vendetta egli fu ucciso dal figlio di Mofebis, Eochu Mumu nella battaglia di Sliab Belgatain Goffredo Keating dice che durante il suo regno il figlio Aengus Olmucada conquistò la Scozia Il Lebor Gabála Érenn sincronizza il suo regno con (it)
- Fiacha I Labrainne lub Fiacha I Labhrainne – legendarny zwierzchni król Irlandii z dynastii Milezjan (linia Eremona) w latach 845-821 p.n.e. Syn Smirguilla, wnuka Tigernmasa, zwierzchniego króla Irlandii. (pl)
- Фіаху Лабрайнне (ірл. Fíachu Labrainne) – верховний король Ірландії. Час правління (згідно середньовічної ірландської історичної традиції): 1095 — 1071 до н. е. (згідно «Історії Ірландії» Джеффрі Кітінга) або 1473 — 1449 до н. е. згідно хроніки Чотирьох Майстрів. Син Смірголла (ірл. – Smirgoll), онук Енбоха (ірл. – Enboth), правнук Тігернмаса (ірл. - Tigernmas). Прийшов до влади вбивши свого попередника – верховного короля Ірландії Еохайда Сіра Сокира в битві при Карман (ірл. – Carman), здійснюючи помсту за свого батька (звичай кровної помсти) – його батько був вбитий Еохайдом в битві під Друїмм Ліахайн (ірл. - Druimm Liatháin). Був названий на честь річки Лабрайнн (ірл. – Labrainn), яка вирвалась з-під землі в час його правління. Фіаху воював з нащадками Ебера Фінна, які претендували на т (uk)
|
