| dbo:abstract
|
- النسق الاجتماعي هو أية وحدة اجتماعية ضمن نظام اجتماعي تؤدي وظيفة ضمن شبكة معقدة يسعى أطرافها بوعي أو لا وعي منهم إلى تحقيق التكافل والاستقرار في المجتمع.
* ومن التعريفات الأخرى للنسق تعريف حيث يعرفه بأنه: (أي نسق للسلوك الاجتماعي يتضمن جمعا من الأفراد المتفاعلين.).
* ويعرّفه راد كليف براون بأنه: (مجموعة معينة من الأفعال والتفاعلات بين الأشخاص الذين توجد بينهم صلات متبادلة. ويسمى البحث النظري في النسق أيضا بالنظرية الوظيفية. (ar)
- Strukturální funkcionalismus (také sociologický funkcionalismus) je jeden z nejvlivnějších směrů v teoretické sociologii 20. století. Ten vnímá společnost jako komplexní sociální systém složený ze struktur, které plní jednotlivé funkce. Zároveň teorie klade důraz na sociální stabilitu a solidaritu. Tento přístup je makrosociologický, zaměřuje se na sociální struktury, které tvarují společnost jako celek. Každý sociální systém se snaží dosáhnout rovnováhy pomocí plnění funkcí a socializace jednotlivých členů anebo prostřednictvím sociální kontroly. Změny ve společnosti neprobíhají revolucí a nezávisí na individuální změně. (cs)
- El funcionalisme estructural és un sistema teòric d'anàlisi antropològica i sociològica orientat a l'estudi de les relacions entre l'activitat social i el sistema social. Desenvolupat principalment per Alfred Radcliffe-Brown, a Gran Bretanya, i Talcott Parsons, als Estats Units, aquesta escola d'anàlisi va dominar l'antropologia social en els països de llengua anglesa durant la primera part del segle xx. Els treballs de camp dels funcionalistes estructurals es van fer principalment en societats poc desenvolupades tecnològicament, principalment africanes. Una de les crítiques principals va ser que els investigadors d'aquest corrent van eliminar tota referència a la influència del colonialisme en les societats preses com a model, i que a més resulta estàtic i no té en compte els canvis que s'hi produeixen. Com a resposta el funcionalisme estructural britànic s'acostà més als models proposats per l'antropologia marxista o l'anomenada teoria de l'acció. Malgrat que hi ha moltes divergències teòriques entre els seus membres, tots mantenen la visió estable i harmònica de la societat que va presentar Radcliffe-Brown. (ca)
- Der Strukturfunktionalismus, eine theoretische Richtung der Soziologie, betrachtet soziale Systeme als ihre eigene Existenz erhaltende Gebilde. Es wird untersucht, welche Bestandsvoraussetzungen gegeben sein müssen, um den Bestand zu sichern und welche Funktion diese Struktur hat. Zum Teil wird der Strukturfunktionalismus zu den Handlungstheorien gezählt. Der englische Sozialanthropologe Alfred Radcliffe-Brown (1881–1955) sah Institutionen als Schlüssel zum Erhalt der globalen sozialen Ordnung der Gesellschaft. Dabei ging er von einer Analogie zu den Organen des Körpers aus, wie sie als Funktionalismus in der zweiten Hälfte des 19. Jahrhunderts in den USA philosophisch entstanden war. Die Studien der sozialen Funktion von Radcliffe-Brown untersuchen, wie Rituale und Bräuche dazu beitragen, die allgemeine Stabilität der Gesellschaft zu erhalten. Dabei ignorierte er die Effekte historischer Veränderungen. Zusammen mit den Ergebnissen von Bronisław Malinowski (1884–1942) nahmen seine Beiträge den stärksten Einfluss auf den Strukturfunktionalismus. (de)
- El funcionalismo estructuralista es una construcción teórica que ve a la sociedad como un sistema complejo, cuyas partes trabajan juntas para promover la armonía social. Se entiende como el estudio de una sociedad conocida como estructura o sistema social. Este enfoque ve a la sociedad desde una orientación de nivel macro, que es un enfoque amplio en las estructuras sociales que conforman la sociedad en su conjunto y considera que la sociedad evoluciona al igual que los organismos. El funcionalismo direcciona a la sociedad en su conjunto en términos de la función de sus elementos constitutivos, a saber: normas, costumbres, tradiciones e instituciones. Una analogía común, popularizada por Herbert Spencer , presenta estos sectores de la sociedad como "órganos" que trabajan para el buen funcionamiento del "cuerpo", como un todo. Supone que los elementos de una determinada estructura social son interdependientes entre sí. Una variación de alguno de ellos, repercute en los demás. En los términos más básicos, se simplifica haciendo hincapié en "el esfuerzo para imputar, tan rigurosamente como sea posible, para cada característica, costumbre o práctica, su efecto sobre el funcionamiento de un sistema cohesionado supuestamente estable". El enfoque estructural funcionalista es un análisis macro sociológico, con un amplio enfoque en las estructuras sociales que la sociedad forma en su conjunto. Los orígenes de esta corriente se remontan a los trabajos de Émile Durkheim. Fue desarrollado en la antropología social británica por Bronislaw Malinowski y Alfred Reginald Radcliffe-Brown. En sociología, el estadounidense Talcott Parsons es uno de sus mayores exponentes. (es)
- Fungsionalisme struktural, struktural-fungsional (bahasa Inggris: functionalism, structural functionalism) adalah sebuah yang diciptakan oleh Emile Durkheim. Teori ini berfokus kepada peran struktur sosial dalam menentukan dan mempertahankan atau tatanan sosial. Struktur dianggap sebagai tubuh masyarakat, sementara itu fungsi merupakan peran institusi sosial dalam sebuah organ atau tubuh masyarakat. Fungsionalisme menafsirkan masyarakat secara keseluruhan dalam hal fungsi atau guna dari elemen-elemen konstituen; terutama norma, adat, tradisi dan institusi. Sebuah analogi umum yang dipopulerkan Herbert Spencer menampilkan isi bagian masyarakat ini sebagai "organ" yang bekerja demi berfungsinya seluruh "badan" (tubuh) secara wajar. Dalam arti yang paling mendasar, istilah ini menekankan "upaya untuk menghubungkan (sebisa mungkin) dengan setiap fitur, adat, atau praktik, dampaknya terhadap berfungsinya suatu sistem yang stabil dan kohesif." Bagi Talcott Parsons, "fungsionalisme struktural" mendeskripsikan suatu tahap tertentu dalam pengembangan metodologis ilmu sosial, bukan sebuah mazhab pemikiran. (in)
- Structural functionalism, or simply functionalism, is "a framework for building theory that sees society as a complex system whose parts work together to promote solidarity and stability". This approach looks at society through a macro-level orientation, which is a broad focus on the social structures that shape society as a whole, and believes that society has evolved like organisms. This approach looks at both social structure and social functions. Functionalism addresses society as a whole in terms of the function of its constituent elements; namely norms, customs, traditions, and institutions. A common analogy, popularized by Herbert Spencer, presents theses parts of society as "organs" that work toward the proper functioning of the "body" as a whole. In the most basic terms, it simply emphasizes "the effort to impute, as rigorously as possible, to each feature, custom, or practice, its effect on the functioning of a supposedly stable, cohesive system". For Talcott Parsons, "structural-functionalism" came to describe a particular stage in the methodological development of social science, rather than a specific school of thought. (en)
- 構造機能主義（こうぞうきのうしゅぎ、structural-functionalism）は、学問における立場のひとつ。一般には、タルコット・パーソンズに始まるアメリカ社会学の一主潮を指す（構造-機能分析とも呼ばれる）。また、人類学ではラドクリフ＝ブラウンの理論が「構造機能主義」と目される。 (ja)
- 사회학에서 기능주의는 내부적 결속과 안정성을 증진시키기 위한 복합적인 체계로서 사회를 파악하는 이론이다. 기능주의에서는 사회를 거시적 관점에서 바라보며 사회가 유기체처럼 진화해왔다고 믿고 있다. 허버트 스펜서에 의한 일반적인 분석으로는 사회 내의 규범, 관습, 전통, 제도 등의 요소를 신체의 적절한 기능을 위해 작동하는 장기 기관처럼 파악하고 있다. 1940년대와 1950년대에는 이 이론의 영향력이 정점에 달하였으나 1960년대부터는 쇠퇴하기 시작했고 1980년대에 들어서면서 갈등이론, 그리고 최근에는 구조주의가 그 역할을 대체했다. (ko)
- Funkcjonalizm – jeden z głównych kierunków teoretycznych antropologii, powstały w latach 1920., polegający na założeniu, że każde, nawet najmniejsze zjawisko kulturowe ma jakąś funkcję ważną dla całości systemu społecznego. Twórcami i głównymi przedstawicielami tej orientacji badawczej był polski antropolog Bronisław Malinowski i brytyjski Alfred Reginald Radcliffe-Brown. (pl)
- Structureel functionalisme is een variant van het functionalisme in de sociologie waarbij de functie van sociale verschijnselen wordt verklaard aan de hand van de bijdrage van het verschijnsel aan een sociaal systeem en de veranderingen die het daarmee teweegbrengt in dat systeem. Samen met en de conflictsociologie behoort het structureel functionalisme tot de belangrijke sociologische paradigmata. (nl)
- Strukturfunktionalism är en sociologisk teoribildning vilken i samtiden primärt influerats av Talcott Parsons. Enligt denna teoribildning har föräldrarna en avgörande betydelse och deras uppfostran av barnen har ett socialt mål. Det råder också ett nödvändigt samband mellan individens personlighet och samhällets sociala struktur när samhället befinner sig i ett jämviktstillstånd. (sv)
- O funcionalismo (do Latim fungere, 'desempenhar') é um ramo da antropologia e das ciências sociais que procura explicar aspectos da sociedade em termos de funções. Para ele, cada instituição exerce uma função específica na sociedade e o seu mau funcionamento significa um desregramento da própria sociedade. A sua interpretação de sociedade está diretamente relacionada com o estudo do fato social, que, segundo Émile Durkheim, apresenta características específicas: exterioridade e a coercitividade. O fato social é exterior, na medida em que existe antes do próprio indivíduo, e coercivo, na medida em que a sociedade se impõe, sem o consentimento prévio do indivíduo. O funcionalismo é "uma estrutura que visa construir uma teoria que considera a sociedade como um sistema complexo cujas partes trabalham juntas para promover a solidariedade e a estabilidade". Esta abordagem olha para a sociedade por meio de uma orientação de nível macro, ou seja, um foco amplo sobre as estruturas sociais que moldam a sociedade como um todo. O funcionalismo postula que a sociedade evolui como organismos. Essa abordagem analisa tanto a estrutura social quanto as funções sociais. O funcionalismo aborda a sociedade como um todo em termos da função de seus elementos constituintes; ou seja, as normas, os costumes, as tradições e as instituições. Uma analogia comum, popularizada por Herbert Spencer, apresenta essas partes da sociedade como "órgãos" que trabalham para o funcionamento adequado do "corpo" como um todo. Para Talcott Parsons, "funcionalismo estrutural" descreve um estágio particular no desenvolvimento metodológico da ciência social, em vez de uma escola específica de pensamento. (pt)
- Структу́рный функционали́зм — методологический подход в социологии и социокультурной антропологии, состоящий в трактовке общества как социальной системы, имеющей свою структуру и механизмы взаимодействия структурных элементов, каждый из которых выполняет собственную функцию. Основоположником структурного функционализма считается социолог Толкотт Парсонс, который в своих исследованиях опирался на классические концепции Герберта Спенсера и Эмиля Дюркгейма, а также социальных антропологов Бронислава Малиновского и Альфреда Рэдклиффа-Брауна. Базовой идеей структурного функционализма является идея «социального порядка», то есть имманентное стремление любой системы поддержать собственное равновесие, согласовать между собой различные её элементы, добиться согласия между ними. Ученик Парсонса — Роберт Мертон — внёс большой вклад в развитие данного подхода и его адаптации к практике. В частности Мертон уделял большое внимание проблеме дисфункций. (ru)
- Структу́рний функціоналі́зм — методологічний підхід у соціології й соціокультурній антропології, що полягає в трактуванні суспільства як соціальної системи, яка має свою і механізми взаємодії структурних елементів, кожен з яких виконує власну функцію. Засновником структурного функціоналізму вважають соціолога Талкотта Парсонса, який у своїх дослідженнях спирався на класичні концепції Герберта Спенсера і Еміля Дюркгайма, а також соціальних антропологів Броніслава Маліновського і Альфреда Редкліффа-Брауна. Базовою ідеєю структурного функціоналізму є ідея «соціального порядку», тобто іманентне прагнення будь-якої системи підтримати власну рівновагу, узгодити між собою різні її елементи, домогтися злагодженості між ними. Учень Парсонса — Роберт Мертон — зробив великий внесок у розвиток цього підходу і його адаптації до практики. Зокрема Мертон приділяв значну увагу проблемі дисфункцій. (uk)
- 結構功能主義（英語：Structural functionalism），通常簡稱為功能主義（Functionalism），又稱功能學派或功能論，是結構理論的框架，視社會為眾多部件組成的複雜系統，這些部件為了促使社會穩固及穩定運作而協力合作。 結構功能主義使用宏觀取向的方式觀看社會，重視塑造社會形態的社會結構，並視其為整體，相信社會演變就像具有多個器官一樣。除了社會結構外，結構功能主義亦會透過社會功能角度理解社會。功能主義視社會為其部件的功能綜合體，包括社会風俗傳統、常規機制。 赫伯特·斯賓塞形容這些社會的部件有如「人體器官」一般，使「身體」能良好運作而努力。基本來說，結構功能主義嚴格檢視每一個社會特式、風俗、實踐方式等元素怎樣能如願地促成穩定而有凝聚力的系統。對塔爾科特·帕森斯來說，結構功能主義在描述社會科學方法論的發展階段，而不是特定的思想流派。 結構功能主義指出，所有社會現象——無論這現象多不道德、多荒謬、多邪惡、多不應該存在，只要它確實存在，則必然發揮某種社會功能，例如賄選、黑市交易等。結構功能主義的研究目標是尋找這些表象底層所代表的社會功能，以此理解社會系統的運作。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- النسق الاجتماعي هو أية وحدة اجتماعية ضمن نظام اجتماعي تؤدي وظيفة ضمن شبكة معقدة يسعى أطرافها بوعي أو لا وعي منهم إلى تحقيق التكافل والاستقرار في المجتمع.
* ومن التعريفات الأخرى للنسق تعريف حيث يعرفه بأنه: (أي نسق للسلوك الاجتماعي يتضمن جمعا من الأفراد المتفاعلين.).
* ويعرّفه راد كليف براون بأنه: (مجموعة معينة من الأفعال والتفاعلات بين الأشخاص الذين توجد بينهم صلات متبادلة. ويسمى البحث النظري في النسق أيضا بالنظرية الوظيفية. (ar)
- Strukturální funkcionalismus (také sociologický funkcionalismus) je jeden z nejvlivnějších směrů v teoretické sociologii 20. století. Ten vnímá společnost jako komplexní sociální systém složený ze struktur, které plní jednotlivé funkce. Zároveň teorie klade důraz na sociální stabilitu a solidaritu. Tento přístup je makrosociologický, zaměřuje se na sociální struktury, které tvarují společnost jako celek. Každý sociální systém se snaží dosáhnout rovnováhy pomocí plnění funkcí a socializace jednotlivých členů anebo prostřednictvím sociální kontroly. Změny ve společnosti neprobíhají revolucí a nezávisí na individuální změně. (cs)
- 構造機能主義（こうぞうきのうしゅぎ、structural-functionalism）は、学問における立場のひとつ。一般には、タルコット・パーソンズに始まるアメリカ社会学の一主潮を指す（構造-機能分析とも呼ばれる）。また、人類学ではラドクリフ＝ブラウンの理論が「構造機能主義」と目される。 (ja)
- 사회학에서 기능주의는 내부적 결속과 안정성을 증진시키기 위한 복합적인 체계로서 사회를 파악하는 이론이다. 기능주의에서는 사회를 거시적 관점에서 바라보며 사회가 유기체처럼 진화해왔다고 믿고 있다. 허버트 스펜서에 의한 일반적인 분석으로는 사회 내의 규범, 관습, 전통, 제도 등의 요소를 신체의 적절한 기능을 위해 작동하는 장기 기관처럼 파악하고 있다. 1940년대와 1950년대에는 이 이론의 영향력이 정점에 달하였으나 1960년대부터는 쇠퇴하기 시작했고 1980년대에 들어서면서 갈등이론, 그리고 최근에는 구조주의가 그 역할을 대체했다. (ko)
- Funkcjonalizm – jeden z głównych kierunków teoretycznych antropologii, powstały w latach 1920., polegający na założeniu, że każde, nawet najmniejsze zjawisko kulturowe ma jakąś funkcję ważną dla całości systemu społecznego. Twórcami i głównymi przedstawicielami tej orientacji badawczej był polski antropolog Bronisław Malinowski i brytyjski Alfred Reginald Radcliffe-Brown. (pl)
- Structureel functionalisme is een variant van het functionalisme in de sociologie waarbij de functie van sociale verschijnselen wordt verklaard aan de hand van de bijdrage van het verschijnsel aan een sociaal systeem en de veranderingen die het daarmee teweegbrengt in dat systeem. Samen met en de conflictsociologie behoort het structureel functionalisme tot de belangrijke sociologische paradigmata. (nl)
- Strukturfunktionalism är en sociologisk teoribildning vilken i samtiden primärt influerats av Talcott Parsons. Enligt denna teoribildning har föräldrarna en avgörande betydelse och deras uppfostran av barnen har ett socialt mål. Det råder också ett nödvändigt samband mellan individens personlighet och samhällets sociala struktur när samhället befinner sig i ett jämviktstillstånd. (sv)
- 結構功能主義（英語：Structural functionalism），通常簡稱為功能主義（Functionalism），又稱功能學派或功能論，是結構理論的框架，視社會為眾多部件組成的複雜系統，這些部件為了促使社會穩固及穩定運作而協力合作。 結構功能主義使用宏觀取向的方式觀看社會，重視塑造社會形態的社會結構，並視其為整體，相信社會演變就像具有多個器官一樣。除了社會結構外，結構功能主義亦會透過社會功能角度理解社會。功能主義視社會為其部件的功能綜合體，包括社会風俗傳統、常規機制。 赫伯特·斯賓塞形容這些社會的部件有如「人體器官」一般，使「身體」能良好運作而努力。基本來說，結構功能主義嚴格檢視每一個社會特式、風俗、實踐方式等元素怎樣能如願地促成穩定而有凝聚力的系統。對塔爾科特·帕森斯來說，結構功能主義在描述社會科學方法論的發展階段，而不是特定的思想流派。 結構功能主義指出，所有社會現象——無論這現象多不道德、多荒謬、多邪惡、多不應該存在，只要它確實存在，則必然發揮某種社會功能，例如賄選、黑市交易等。結構功能主義的研究目標是尋找這些表象底層所代表的社會功能，以此理解社會系統的運作。 (zh)
- El funcionalisme estructural és un sistema teòric d'anàlisi antropològica i sociològica orientat a l'estudi de les relacions entre l'activitat social i el sistema social. Desenvolupat principalment per Alfred Radcliffe-Brown, a Gran Bretanya, i Talcott Parsons, als Estats Units, aquesta escola d'anàlisi va dominar l'antropologia social en els països de llengua anglesa durant la primera part del segle xx. Malgrat que hi ha moltes divergències teòriques entre els seus membres, tots mantenen la visió estable i harmònica de la societat que va presentar Radcliffe-Brown. (ca)
- Der Strukturfunktionalismus, eine theoretische Richtung der Soziologie, betrachtet soziale Systeme als ihre eigene Existenz erhaltende Gebilde. Es wird untersucht, welche Bestandsvoraussetzungen gegeben sein müssen, um den Bestand zu sichern und welche Funktion diese Struktur hat. Zum Teil wird der Strukturfunktionalismus zu den Handlungstheorien gezählt. (de)
- El funcionalismo estructuralista es una construcción teórica que ve a la sociedad como un sistema complejo, cuyas partes trabajan juntas para promover la armonía social. Se entiende como el estudio de una sociedad conocida como estructura o sistema social. Este enfoque ve a la sociedad desde una orientación de nivel macro, que es un enfoque amplio en las estructuras sociales que conforman la sociedad en su conjunto y considera que la sociedad evoluciona al igual que los organismos. (es)
- Fungsionalisme struktural, struktural-fungsional (bahasa Inggris: functionalism, structural functionalism) adalah sebuah yang diciptakan oleh Emile Durkheim. Teori ini berfokus kepada peran struktur sosial dalam menentukan dan mempertahankan atau tatanan sosial. Struktur dianggap sebagai tubuh masyarakat, sementara itu fungsi merupakan peran institusi sosial dalam sebuah organ atau tubuh masyarakat. Fungsionalisme menafsirkan masyarakat secara keseluruhan dalam hal fungsi atau guna dari elemen-elemen konstituen; terutama norma, adat, tradisi dan institusi. (in)
- Structural functionalism, or simply functionalism, is "a framework for building theory that sees society as a complex system whose parts work together to promote solidarity and stability". This approach looks at society through a macro-level orientation, which is a broad focus on the social structures that shape society as a whole, and believes that society has evolved like organisms. This approach looks at both social structure and social functions. Functionalism addresses society as a whole in terms of the function of its constituent elements; namely norms, customs, traditions, and institutions. (en)
- O funcionalismo (do Latim fungere, 'desempenhar') é um ramo da antropologia e das ciências sociais que procura explicar aspectos da sociedade em termos de funções. Para ele, cada instituição exerce uma função específica na sociedade e o seu mau funcionamento significa um desregramento da própria sociedade. A sua interpretação de sociedade está diretamente relacionada com o estudo do fato social, que, segundo Émile Durkheim, apresenta características específicas: exterioridade e a coercitividade. O fato social é exterior, na medida em que existe antes do próprio indivíduo, e coercivo, na medida em que a sociedade se impõe, sem o consentimento prévio do indivíduo. (pt)
- Структу́рный функционали́зм — методологический подход в социологии и социокультурной антропологии, состоящий в трактовке общества как социальной системы, имеющей свою структуру и механизмы взаимодействия структурных элементов, каждый из которых выполняет собственную функцию. Основоположником структурного функционализма считается социолог Толкотт Парсонс, который в своих исследованиях опирался на классические концепции Герберта Спенсера и Эмиля Дюркгейма, а также социальных антропологов Бронислава Малиновского и Альфреда Рэдклиффа-Брауна. Базовой идеей структурного функционализма является идея «социального порядка», то есть имманентное стремление любой системы поддержать собственное равновесие, согласовать между собой различные её элементы, добиться согласия между ними. Ученик Парсонса — Ро (ru)
- Структу́рний функціоналі́зм — методологічний підхід у соціології й соціокультурній антропології, що полягає в трактуванні суспільства як соціальної системи, яка має свою і механізми взаємодії структурних елементів, кожен з яких виконує власну функцію. Засновником структурного функціоналізму вважають соціолога Талкотта Парсонса, який у своїх дослідженнях спирався на класичні концепції Герберта Спенсера і Еміля Дюркгайма, а також соціальних антропологів Броніслава Маліновського і Альфреда Редкліффа-Брауна. Базовою ідеєю структурного функціоналізму є ідея «соціального порядку», тобто іманентне прагнення будь-якої системи підтримати власну рівновагу, узгодити між собою різні її елементи, домогтися злагодженості між ними. Учень Парсонса — Роберт Мертон — зробив великий внесок у розвиток цього (uk)
|
