| dbo:abstract
|
- Friedrich von Schiller (alemany: Johann Christoph Friedrich von Schiller) (Marbach am Neckar, 10 de novembre de 1759 - Weimar, 9 de maig de 1805) fou un poeta, escriptor, filòsof, historiador i professor alemany. (ca)
- Johann Christoph Friedrich von Schiller (10. listopadu 1759, – 9. května 1805, Výmar) byl německý spisovatel, básník, dramatik, estetik a historik. Byl vedoucím představitelem německé klasiky a stal se čestným občanem První Francouzské republiky. Jeho dramatické dílo patetickým způsobem hájí svobodu a práva člověka a lidské bratrství. Jeho názory se utvářely pod vlivem Rousseaua, Lessinga a hnutí Sturm und Drang. V estetice vychází z Immanuela Kanta. Umění považoval za prostředek formování harmonické osobnosti, která svobodně tvoří dobro. Podle něj pouze umění pomáhá člověku získat skutečnou svobodu. (cs)
- يوهان كريستوف فريدريش فون شيلر (بالألمانية: Johann Christoph Friedrich von Schiller) هو شاعر ومسرحي كلاسيكي وفيلسوف ومؤرخ ألماني وُلِدَ في 10 نوفمبر 1759 في مارباخ في ألمانيا وتُوفيَ في 9 مايو 1805 في مدينة فايمار وكان عمره 45 عاماً. يُعتبر هو وغوته مؤسسا الحركة الكلاسيكية في الأدب الألماني، ويُعتبر من الشخصيات الرئيسية في التاريخ الأدبي الألماني. (ar)
- Johann Christoph Friedrich Schiller, ab 1802 von Schiller (* 10. November 1759 in Marbach am Neckar; † 9. Mai 1805 in Weimar), war ein Arzt, Dichter, Philosoph und Historiker. Er gilt als einer der bedeutendsten deutschen Dramatiker, Lyriker und Essayisten. Friedrich Schiller war der einzige Sohn eines auch als Wundarzt tätigen württembergischen Offiziers und wuchs mit seinen fünf Schwestern in Schwäbisch Gmünd, Lorch und später in Ludwigsburg auf. Dort besuchte er die Lateinschule und begann nach viermaligem Bestehen des Evangelischen Landesexamens am 16. Januar 1773 das Studium der Rechtswissenschaften auf der Karlsschule. Drei Jahre später wechselte er zur Medizin und wurde 1780 darin promoviert. Gleich mit seinem Theaterdebüt, dem 1782 uraufgeführten Schauspiel Die Räuber, gelang Schiller ein bedeutender Beitrag zum Drama des Sturm und Drang und der Weltliteratur. 1782, inzwischen Militärarzt, floh er vor dem Landesherrn Herzog Karl Eugen aus Württemberg nach Thüringen, weil ihm wegen unerlaubter Entfernung vom Dienst Festungshaft und ein Schreibverbot drohte. 1783 begann Schiller mit den ersten Arbeiten zum Don Karlos. Als seine Anstellung als Theaterdichter am Nationaltheater Mannheim ausgelaufen war, reiste Schiller 1785 nach Leipzig zu seinem späteren Förderer Christian Gottfried Körner. In den folgenden Jahren lernte er Christoph Martin Wieland, Johann Gottfried Herder und Johann Wolfgang von Goethe in Weimar kennen. Gemeinsam prägten sie die Weimarer Klassik. Neben seinem Theaterdebüt und dem Don Carlos gehören besonders die historischen Dramen Wallenstein, Maria Stuart, die Jungfrau von Orleans und Wilhelm Tell zum deutschen Standardrepertoire. Als Autor wie Theoretiker war er Vorbild und Gegenfigur nachfolgender Dramatiker. Neben seinem dramatischen Werk verfasste Schiller zahlreiche ästhetische Abhandlungen wie Die Schaubühne als eine moralische Anstalt betrachtet, Über Anmut und Würde, Über die ästhetische Erziehung des Menschen, Über naive und sentimentalische Dichtung und Vom Erhabenen, darin er seine Poetik darlegte wie der Literatur durch eine bis dato unbekannten Reflexionstiefe neue Wege wies. Seine Balladen zählen zu den bekanntesten deutschen Gedichten. Gleichrangig steht seine Gedankenlyrik und das Lehrgedicht. Friedrich Schiller war von Geburt Württemberger, später wurde er Staatsbürger von Sachsen-Weimar. 1792 wurde ihm die französische Ehrenbürgerschaft verliehen und somit zusätzlich auch die französische Staatsbürgerschaft – in Würdigung seines in Paris aufgeführten Dramas Die Räuber, das als Freiheitskampf gegen die Tyrannei verstanden wurde. (de)
- Ο Φρίντριχ Σίλλερ (Friedrich Schiller, Μάρμπαχ, 10 Νοεμβρίου 1759 – Βαϊμάρη, 9 Μαΐου 1805) ήταν Γερμανός θεατρικός συγγραφέας, ποιητής και ιστορικός. Ο Γιόχαν Κρίστοφ Φρίντριχ (φον) Σίλλερ γεννήθηκε στην πόλη Μάρμπαχ της Βάδης-Βυρτεμβέργης το 1759. Είναι ο πρώτος μεγάλος εκπρόσωπος του ρομαντικού κινήματος. Το πρώτο θεατρικό έργο, που έγραψε πολύ νέος, αποτελεί ορόσημο στην ιστορία του θεάτρου, αν και είχε ατέλειες, που παραδέχτηκε αργότερα κι ο ίδιος. Μετουσιώνοντας τον ενθουσιασμό των είκοσι χρόνων του, ο Σίλλερ κατόρθωσε να δώσει στον κόσμο της εποχής του τα πρώτα μηνύματα του νέου κινήματος. Ο ρομαντισμός κήρυξε την αγάπη για τη δικαιοσύνη και την ελευθερία, για την τιμωρία των ενόχων, για τη ζωή, την ελπίδα, για το αύριο του ανθρώπου. Με το έργο του Οι ληστές προβάλλει ακριβώς αυτά τα ιδανικά. Ιδανικά πάλης του ανθρώπου ενάντια στην άδικη κοινωνία. Το 1783-1787 γράφει δύο έργα: «Η συνωμοσία του Φιέσκο» και το «Ραδιουργία και Έρως», έργα με τα οποία ο Σίλλερ επιτίθεται στους αυλικούς, που με τις ραδιουργίες τους δημιουργούν την εγκληματική ζωή του κόσμου. Ο Σίλλερ αρχίζει πια να διαγράφει με άνεση τους χαρακτήρες και η ανάλυσή του γίνεται βαθύτερη. Έγραψε κι άλλα έργα με υψηλό καλλιτεχνικό επίπεδο, με αυστηρή τήρηση των ιδανικών του, όπως είναι τα «Ντον Κάρλος», «Μαρία Στιούαρτ», «Γουλιέλμος Τέλλος». Στα έργα του ακόμα δείχνει μια εξαιρετική επιδεξιότητα στη σκηνική δομή. Είναι κάτοχος των δραματικών εξάρσεων. Μέσα σ' αυτά ακούμε τα επίκαιρα μηνύματα και διδάγματα του Σαίξπηρ. Η φιλία του Σίλλερ με τον Γκαίτε είχε μεγάλη επίδραση πάνω του. Ο Γκαίτε στάθηκε γι' αυτόν όχι μόνο ένας άριστος φίλος μα και ανεκτίμητος σύμβουλος, ένας ένθερμος σύντροφος, που τον ενθάρρυνε στις κρίσιμες στιγμές. Μαζί με τον Γκαίτε, το 1799, ήταν οι υπεύθυνοι των παραστάσεων του Αυλικού Θεάτρου της Βαϊμάρης. Ο Σίλλερ πέθανε το 1805. Τα έργα του μεταφράστηκαν και παίχτηκαν στην Ελλάδα από πολλά θέατρα. (el)
- La germana poeto, dramisto kaj historiisto Johann Christoph Friedrich SCHILLER [johan kristof fridriĥ ŝiler], laŭ la Fundamento (vd. FG, 16-a regulo) Ŝillero aŭ Ŝiller', naskiĝis je la 10-a de novembro 1759 en Marbach, kiel filo de kuracisto servanta por la virtemberga duko Karl Eugen. Tiu duko ankaŭ decidis pri la estonto de la juna Schiller, lernanto ĉe Karlo-lernejo: anstataŭ laŭdezire fariĝi teologo, li studu juron kaj medicinon. En 1780 Schiller ricevis postenon kiel regimenta kuracisto en Stutgarto. Jam kiel lernanto Schiller verkis poemojn kaj dramojn; lia unua - anonime eldonita - dramo Die Räuber neatendite fariĝis tiel sukcesa, ke en 1782 li decidis forlasi Virtembergon kaj dediĉi sin plene al la verkado. Dum la sekvaj jaroj li suferis de sanecaj kaj financaj problemoj. En 1789 li (instigite de Goethe), kiun li ekkonis en 1788, fariĝis profesoro en la universitato de Jena, unu jaron poste li edziĝis kaj en 1799 li transloĝiĝis al Weimar, por esti pli proksima al sia amiko Goethe. Friedrich von Schiller, kiu en 1802 gajnis la nobeltitolon von, mortis je la 9-a de majo 1805 en Vajmaro. (eo)
- Johann Christoph Friedrich von Schiller (German: [ˈjoːhan ˈkʁɪstɔf ˈfʁiːdʁɪç fɔn ˈʃɪlɐ], short: [ˈfʁiːdʁɪç ˈʃɪlɐ]; 10 November 1759 – 9 May 1805) was a German playwright, poet, and philosopher. During the last seventeen years of his life (1788–1805), Schiller developed a productive, if complicated, friendship with the already famous and influential Johann Wolfgang von Goethe. They frequently discussed issues concerning aesthetics, and Schiller encouraged Goethe to finish works that he had left as sketches. This relationship and these discussions led to a period now referred to as Weimar Classicism. They also worked together on Xenien, a collection of short satirical poems in which both Schiller and Goethe challenge opponents of their philosophical vision. (en)
- Johann Christoph Friedrich Schiller , 1802tik aurrera von Schiller, alemaniar olerkari, antzerkigile, filosofo eta historialaria izan zen. Goetherekin batera, Alemaniako antzerkigilerik garrantzitsuenatzat hartua da, baita Weimarko klasizismoko pertsonaiarik garrantzitsuenetako bat ere. Bere antzezlanetako asko, alemanezko antzerkiaren ohiko errepertoriokoak dira. Bere olerkirik ospetsunen artean daude. (eu)
- Johann Christoph Friedrich Schiller (pronunciación en alemán: /ˈjoːhan ˈkʁɪstɔf ˈfʁiːdʁɪç fɔn ˈʃɪlɐ/, breve: pronunciado /ˈfʁiː.dʁɪç ˈʃɪ.lɐ/;desde 1802 von Schiller; Marbach am Neckar, 10 de noviembre de 1759-Weimar, 9 de mayo de 1805) fue un poeta, dramaturgo, filósofo, historiador y editor alemán. Es considerado, junto a Goethe, el dramaturgo más importante de Alemania, así como una de las figuras centrales del clasicismo de Weimar. Muchas de sus obras de teatro pertenecen al repertorio habitual del teatro en alemán. Sus baladas se cuentan entre los poemas más famosos. Partes de su Oda a la Alegría fueron incorporadas por Ludwig van Beethoven en su novena sinfonía. (es)
- Johann Christoph Friedrich (von) Schiller est un poète, écrivain et théoricien de l'esthétique, né le 10 novembre 1759 à Marbach am Neckar et mort le 9 mai 1805 à Weimar. Il fait partie des grands classiques de la langue allemande. D'abord célèbre pour ses pièces de théâtre, il est aussi l'auteur de nombreux poèmes et ballades devenus des incontournables du patrimoine littéraire allemand. À cette œuvre poétique et théâtrale s'ajoutent des essais philosophiques traitant de questions esthétiques et sociales, en particulier La Grâce et la Dignité et les Lettres sur l'éducation esthétique de l'homme, qui influenceront l'idéalisme tout autant que le romantisme allemand. Il enseignera aussi l'histoire, mettant en avant l'idée d'une « histoire universelle ». Son amitié avec Johann Wolfgang von Goethe, autre figure centrale de la culture allemande, marque fortement la fin de sa vie et de son œuvre. (fr)
- File, drámadóir, aistritheoir, fealsamh is staraí ba ea Johann Christoph Friedrich von Schiller ([joːhan kristɔf friːdʁɪç fɔn ʃɪlɐ], 10 Samhain 1759 - 9 Bealtaine 1805). Rugadh é in Marbach am Necker (Württemberg, an Ghearmáin) agus fuair sé bás in Weimar (Sachsen-Weimar-Eisenach). Bhí sé ar na dramadóirí Gearmánacha is mó agus is tábhachtaí. (ga)
- Johann Christoph Friedrich von Schiller (10 November 1759 – 9 Mei 1805), umumnya dikenal dengan nama Friedrich Schiller, adalah penyair, filsuf, sejarawan, dan Jerman. (in)
- ( 실러는 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 실러 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 요한 크리스토프 프리드리히 폰 실러(독일어: Johann Christoph Friedrich von Schiller , 1759년 11월 10일 ~ 1805년 5월 9일)는 독일 고전주의 극작가이자 시인, 철학자, 역사가, 문학이론가이다. 괴테와 함께 독일 고전주의의 2대 문호로 일컬어진다. 그의 작품들은 인간의 자유와 존엄성을 바탕으로 하여, 1800년대와 1848년 혁명기의 독일인들의 자유를 얻기 위한 투쟁에 많은 영향을 끼쳤다. 그의 작품에는 베토벤의 <제9 교향곡>에서 노래한 <환희의 송가>와 역사극 《돈 카를로스》, 《발렌슈타인》 3부작, 《빌헬름 텔》 등이 있다. (ko)
- Johann Christoph Friedrich von Schiller /'jo:han 'kʀɪstɔf 'fʀi:dʀɪç fɔn 'ʃɪlɐ/ (pronuncia tedesca ) (Marbach am Neckar, 10 novembre 1759 – Weimar, 9 maggio 1805) è stato un poeta, filosofo, drammaturgo, medico e storico tedesco. (it)
- ヨーハン・クリストフ・フリードリヒ・フォン・シラー（ドイツ語: Johann Christoph Friedrich von Schiller、1759年11月10日 - 1805年5月9日）は、ドイツの詩人、歴史学者、劇作家、思想家。ゲーテと並ぶドイツ古典主義（Weimarer Klassik）の代表者である（初期の劇作品群はシュトゥルム・ウント・ドラング期に分類される）。独自の哲学と美学に裏打ちされた理想主義、英雄主義、そして自由を求める不屈の精神が、彼の作品の根底に流れるテーマである。青年時代には肉体的自由を、晩年には精神的自由をテーマとした。彼の求めた「自由」はドイツ国民の精神生活に大きな影響を与えた。 劇作家として有名だが、ベートーヴェンの交響曲第9番「合唱付き」の原詞で最もよく知られるように、詩人としても有名である。シラーの書く詩は非常に精緻でありかつ優美であるといわれ、「ドイツ詩の手本」として今なおドイツの教育機関で教科書に掲載され、生徒らによって暗誦されている。 日本では、古くから舞台ドイツ語の影響もあって、「シルレル」（太宰治の「走れメロス」など）あるいは「シルラー」とも表記された。「シラー」は正確には[ˈʃɪlɐ]と発音される。 (ja)
- Johann Christoph Friedrich Schiller (Marbach am Neckar, 10 november 1759 – Weimar, 9 mei 1805) was een Duits toneelschrijver, filosoof en dichter. Hij geldt als een van de grotere literatoren in de Duitse geschiedenis. In 1792 werd hij tot ereburger in Frankrijk benoemd. In 1802 werd hij in de (Duitse) adelstand verheven, vanaf dan herkenbaar aan het von, toegevoegd aan zijn naam. (nl)
- Johann Christoph Friedrich von Schiller (Marbach am Neckar, 10 de novembro de 1759 — Weimar, 9 de maio de 1805), mais conhecido como Friedrich Schiller, foi um poeta, filósofo, médico e historiador alemão. Schiller foi um dos grandes homens de letras da Alemanha do século XVIII e, assim como Goethe, Wieland e Herder, é um dos principais representantes do Classicismo de Weimar, e é tido como um dos precursores do Romantismo alemão. Sua amizade com Goethe rendeu uma longa troca de cartas que se tornou famosa na literatura alemã. (pt)
- Johann Christoph Friedrich von Schiller (do otrzymania szlachectwa w 1802 roku Johann Christoph Friedrich Schiller; ur. 10 listopada 1759, zm. 9 maja 1805) – niemiecki poeta, filozof, historyk, estetyk, teoretyk teatru i dramaturg, przedstawiciel tzw. klasyki weimarskiej, autor „Ody do radości”. (pl)
- Johann Christoph Friedrich Schiller (1802 adlad von Schiller), född 10 november 1759 i Marbach am Neckar i Württemberg, död 9 maj 1805 i Weimar i Sachsen-Weimar, var en tysk författare, dramatiker och filosof av weimarklassicismen. (sv)
- Фрі́дріх Ши́ллер (нім. Friedrich Schiller, повне ім'я — Йо́ганн-Крістоф-Фрі́дріх Шиллер, нім. Johann Christoph Friedrich von Schiller; 10 листопада 1759 — 9 травня 1805) — німецький поет, філософ, професор історії, теоретик мистецтва і драматург, представник напрямків «Буря і натиск» і романтизму в літературі, автор «Оди до радості», змінена версія якої стала текстом гімну Європейського Союзу. За фахом спочатку військовий лікар. Увійшов в історію світової літератури як палкий захисник людської особистості. Протягом останніх сімнадцяти років свого життя (1788—1805) дружив з Йоганном Гете, якого він надихав на завершення його творів, що залишилися в чорновому варіанті. Цей період дружби двох поетів і їх літературознавча полеміка увійшла в німецьку літературу під назвою «Веймарський класицизм». (uk)
- Иóганн Кри́стоф Фри́дрих фон Ши́ллер (нем. Johann Christoph Friedrich von Schiller; 10 ноября 1759, Марбах-на-Неккаре — 9 мая 1805, Веймар) — немецкий поэт, философ, теоретик искусства и драматург, профессор истории и военный врач, представитель направлений «Буря и натиск» и романтизм (в более узком смысле, его германского течения). Широко известен как автор оды «К радости», изменённая версия которой была положена на музыку Бетховеном и включена им в финал его 9-ой симфонии, написанной в 1824 году. Шиллер вошёл в историю мировой литературы как пламенный гуманист. В течение последних семнадцати лет жизни (1788—1805) дружил с Иоганном Гёте, которого вдохновлял на завершение его произведений, остававшихся в черновом варианте. Этот период дружбы двух поэтов и их литературоведческая полемика вошли в немецкую литературу под названием «веймарский классицизм». Наследие поэта хранится и изучается в Архиве Гёте и Шиллера в Веймаре. (ru)
- 约翰·克里斯托弗·弗里德里希·冯·席勒（德語：Johann Christoph Friedrich von Schiller，1759年11月10日－1805年5月9日），通常被称为弗里德里希·席勒，神聖羅馬帝國18世纪著名诗人、哲学家、历史学家和剧作家，德國启蒙文学的代表人物之一。席勒是德国文学史上著名的“狂飙突进运动”的代表人物，也被公认为德意志文学史上地位仅次于歌德的伟大作家。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Friedrich von Schiller (alemany: Johann Christoph Friedrich von Schiller) (Marbach am Neckar, 10 de novembre de 1759 - Weimar, 9 de maig de 1805) fou un poeta, escriptor, filòsof, historiador i professor alemany. (ca)
- Johann Christoph Friedrich von Schiller (10. listopadu 1759, – 9. května 1805, Výmar) byl německý spisovatel, básník, dramatik, estetik a historik. Byl vedoucím představitelem německé klasiky a stal se čestným občanem První Francouzské republiky. Jeho dramatické dílo patetickým způsobem hájí svobodu a práva člověka a lidské bratrství. Jeho názory se utvářely pod vlivem Rousseaua, Lessinga a hnutí Sturm und Drang. V estetice vychází z Immanuela Kanta. Umění považoval za prostředek formování harmonické osobnosti, která svobodně tvoří dobro. Podle něj pouze umění pomáhá člověku získat skutečnou svobodu. (cs)
- يوهان كريستوف فريدريش فون شيلر (بالألمانية: Johann Christoph Friedrich von Schiller) هو شاعر ومسرحي كلاسيكي وفيلسوف ومؤرخ ألماني وُلِدَ في 10 نوفمبر 1759 في مارباخ في ألمانيا وتُوفيَ في 9 مايو 1805 في مدينة فايمار وكان عمره 45 عاماً. يُعتبر هو وغوته مؤسسا الحركة الكلاسيكية في الأدب الألماني، ويُعتبر من الشخصيات الرئيسية في التاريخ الأدبي الألماني. (ar)
- Johann Christoph Friedrich von Schiller (German: [ˈjoːhan ˈkʁɪstɔf ˈfʁiːdʁɪç fɔn ˈʃɪlɐ], short: [ˈfʁiːdʁɪç ˈʃɪlɐ]; 10 November 1759 – 9 May 1805) was a German playwright, poet, and philosopher. During the last seventeen years of his life (1788–1805), Schiller developed a productive, if complicated, friendship with the already famous and influential Johann Wolfgang von Goethe. They frequently discussed issues concerning aesthetics, and Schiller encouraged Goethe to finish works that he had left as sketches. This relationship and these discussions led to a period now referred to as Weimar Classicism. They also worked together on Xenien, a collection of short satirical poems in which both Schiller and Goethe challenge opponents of their philosophical vision. (en)
- Johann Christoph Friedrich Schiller , 1802tik aurrera von Schiller, alemaniar olerkari, antzerkigile, filosofo eta historialaria izan zen. Goetherekin batera, Alemaniako antzerkigilerik garrantzitsuenatzat hartua da, baita Weimarko klasizismoko pertsonaiarik garrantzitsuenetako bat ere. Bere antzezlanetako asko, alemanezko antzerkiaren ohiko errepertoriokoak dira. Bere olerkirik ospetsunen artean daude. (eu)
- Johann Christoph Friedrich Schiller (pronunciación en alemán: /ˈjoːhan ˈkʁɪstɔf ˈfʁiːdʁɪç fɔn ˈʃɪlɐ/, breve: pronunciado /ˈfʁiː.dʁɪç ˈʃɪ.lɐ/;desde 1802 von Schiller; Marbach am Neckar, 10 de noviembre de 1759-Weimar, 9 de mayo de 1805) fue un poeta, dramaturgo, filósofo, historiador y editor alemán. Es considerado, junto a Goethe, el dramaturgo más importante de Alemania, así como una de las figuras centrales del clasicismo de Weimar. Muchas de sus obras de teatro pertenecen al repertorio habitual del teatro en alemán. Sus baladas se cuentan entre los poemas más famosos. Partes de su Oda a la Alegría fueron incorporadas por Ludwig van Beethoven en su novena sinfonía. (es)
- File, drámadóir, aistritheoir, fealsamh is staraí ba ea Johann Christoph Friedrich von Schiller ([joːhan kristɔf friːdʁɪç fɔn ʃɪlɐ], 10 Samhain 1759 - 9 Bealtaine 1805). Rugadh é in Marbach am Necker (Württemberg, an Ghearmáin) agus fuair sé bás in Weimar (Sachsen-Weimar-Eisenach). Bhí sé ar na dramadóirí Gearmánacha is mó agus is tábhachtaí. (ga)
- Johann Christoph Friedrich von Schiller (10 November 1759 – 9 Mei 1805), umumnya dikenal dengan nama Friedrich Schiller, adalah penyair, filsuf, sejarawan, dan Jerman. (in)
- ( 실러는 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 실러 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 요한 크리스토프 프리드리히 폰 실러(독일어: Johann Christoph Friedrich von Schiller , 1759년 11월 10일 ~ 1805년 5월 9일)는 독일 고전주의 극작가이자 시인, 철학자, 역사가, 문학이론가이다. 괴테와 함께 독일 고전주의의 2대 문호로 일컬어진다. 그의 작품들은 인간의 자유와 존엄성을 바탕으로 하여, 1800년대와 1848년 혁명기의 독일인들의 자유를 얻기 위한 투쟁에 많은 영향을 끼쳤다. 그의 작품에는 베토벤의 <제9 교향곡>에서 노래한 <환희의 송가>와 역사극 《돈 카를로스》, 《발렌슈타인》 3부작, 《빌헬름 텔》 등이 있다. (ko)
- Johann Christoph Friedrich von Schiller /'jo:han 'kʀɪstɔf 'fʀi:dʀɪç fɔn 'ʃɪlɐ/ (pronuncia tedesca ) (Marbach am Neckar, 10 novembre 1759 – Weimar, 9 maggio 1805) è stato un poeta, filosofo, drammaturgo, medico e storico tedesco. (it)
- ヨーハン・クリストフ・フリードリヒ・フォン・シラー（ドイツ語: Johann Christoph Friedrich von Schiller、1759年11月10日 - 1805年5月9日）は、ドイツの詩人、歴史学者、劇作家、思想家。ゲーテと並ぶドイツ古典主義（Weimarer Klassik）の代表者である（初期の劇作品群はシュトゥルム・ウント・ドラング期に分類される）。独自の哲学と美学に裏打ちされた理想主義、英雄主義、そして自由を求める不屈の精神が、彼の作品の根底に流れるテーマである。青年時代には肉体的自由を、晩年には精神的自由をテーマとした。彼の求めた「自由」はドイツ国民の精神生活に大きな影響を与えた。 劇作家として有名だが、ベートーヴェンの交響曲第9番「合唱付き」の原詞で最もよく知られるように、詩人としても有名である。シラーの書く詩は非常に精緻でありかつ優美であるといわれ、「ドイツ詩の手本」として今なおドイツの教育機関で教科書に掲載され、生徒らによって暗誦されている。 日本では、古くから舞台ドイツ語の影響もあって、「シルレル」（太宰治の「走れメロス」など）あるいは「シルラー」とも表記された。「シラー」は正確には[ˈʃɪlɐ]と発音される。 (ja)
- Johann Christoph Friedrich Schiller (Marbach am Neckar, 10 november 1759 – Weimar, 9 mei 1805) was een Duits toneelschrijver, filosoof en dichter. Hij geldt als een van de grotere literatoren in de Duitse geschiedenis. In 1792 werd hij tot ereburger in Frankrijk benoemd. In 1802 werd hij in de (Duitse) adelstand verheven, vanaf dan herkenbaar aan het von, toegevoegd aan zijn naam. (nl)
- Johann Christoph Friedrich von Schiller (Marbach am Neckar, 10 de novembro de 1759 — Weimar, 9 de maio de 1805), mais conhecido como Friedrich Schiller, foi um poeta, filósofo, médico e historiador alemão. Schiller foi um dos grandes homens de letras da Alemanha do século XVIII e, assim como Goethe, Wieland e Herder, é um dos principais representantes do Classicismo de Weimar, e é tido como um dos precursores do Romantismo alemão. Sua amizade com Goethe rendeu uma longa troca de cartas que se tornou famosa na literatura alemã. (pt)
- Johann Christoph Friedrich von Schiller (do otrzymania szlachectwa w 1802 roku Johann Christoph Friedrich Schiller; ur. 10 listopada 1759, zm. 9 maja 1805) – niemiecki poeta, filozof, historyk, estetyk, teoretyk teatru i dramaturg, przedstawiciel tzw. klasyki weimarskiej, autor „Ody do radości”. (pl)
- Johann Christoph Friedrich Schiller (1802 adlad von Schiller), född 10 november 1759 i Marbach am Neckar i Württemberg, död 9 maj 1805 i Weimar i Sachsen-Weimar, var en tysk författare, dramatiker och filosof av weimarklassicismen. (sv)
- 约翰·克里斯托弗·弗里德里希·冯·席勒（德語：Johann Christoph Friedrich von Schiller，1759年11月10日－1805年5月9日），通常被称为弗里德里希·席勒，神聖羅馬帝國18世纪著名诗人、哲学家、历史学家和剧作家，德國启蒙文学的代表人物之一。席勒是德国文学史上著名的“狂飙突进运动”的代表人物，也被公认为德意志文学史上地位仅次于歌德的伟大作家。 (zh)
- Ο Φρίντριχ Σίλλερ (Friedrich Schiller, Μάρμπαχ, 10 Νοεμβρίου 1759 – Βαϊμάρη, 9 Μαΐου 1805) ήταν Γερμανός θεατρικός συγγραφέας, ποιητής και ιστορικός. Ο Γιόχαν Κρίστοφ Φρίντριχ (φον) Σίλλερ γεννήθηκε στην πόλη Μάρμπαχ της Βάδης-Βυρτεμβέργης το 1759. Είναι ο πρώτος μεγάλος εκπρόσωπος του ρομαντικού κινήματος. Το πρώτο θεατρικό έργο, που έγραψε πολύ νέος, αποτελεί ορόσημο στην ιστορία του θεάτρου, αν και είχε ατέλειες, που παραδέχτηκε αργότερα κι ο ίδιος. Μετουσιώνοντας τον ενθουσιασμό των είκοσι χρόνων του, ο Σίλλερ κατόρθωσε να δώσει στον κόσμο της εποχής του τα πρώτα μηνύματα του νέου κινήματος. Ο ρομαντισμός κήρυξε την αγάπη για τη δικαιοσύνη και την ελευθερία, για την τιμωρία των ενόχων, για τη ζωή, την ελπίδα, για το αύριο του ανθρώπου. Με το έργο του Οι ληστές προβάλλει ακριβώς αυτά τα (el)
- La germana poeto, dramisto kaj historiisto Johann Christoph Friedrich SCHILLER [johan kristof fridriĥ ŝiler], laŭ la Fundamento (vd. FG, 16-a regulo) Ŝillero aŭ Ŝiller', naskiĝis je la 10-a de novembro 1759 en Marbach, kiel filo de kuracisto servanta por la virtemberga duko Karl Eugen. Tiu duko ankaŭ decidis pri la estonto de la juna Schiller, lernanto ĉe Karlo-lernejo: anstataŭ laŭdezire fariĝi teologo, li studu juron kaj medicinon. En 1780 Schiller ricevis postenon kiel regimenta kuracisto en Stutgarto. (eo)
- Johann Christoph Friedrich Schiller, ab 1802 von Schiller (* 10. November 1759 in Marbach am Neckar; † 9. Mai 1805 in Weimar), war ein Arzt, Dichter, Philosoph und Historiker. Er gilt als einer der bedeutendsten deutschen Dramatiker, Lyriker und Essayisten. Friedrich Schiller war von Geburt Württemberger, später wurde er Staatsbürger von Sachsen-Weimar. 1792 wurde ihm die französische Ehrenbürgerschaft verliehen und somit zusätzlich auch die französische Staatsbürgerschaft – in Würdigung seines in Paris aufgeführten Dramas Die Räuber, das als Freiheitskampf gegen die Tyrannei verstanden wurde. (de)
- Johann Christoph Friedrich (von) Schiller est un poète, écrivain et théoricien de l'esthétique, né le 10 novembre 1759 à Marbach am Neckar et mort le 9 mai 1805 à Weimar. Il fait partie des grands classiques de la langue allemande. D'abord célèbre pour ses pièces de théâtre, il est aussi l'auteur de nombreux poèmes et ballades devenus des incontournables du patrimoine littéraire allemand. À cette œuvre poétique et théâtrale s'ajoutent des essais philosophiques traitant de questions esthétiques et sociales, en particulier La Grâce et la Dignité et les Lettres sur l'éducation esthétique de l'homme, qui influenceront l'idéalisme tout autant que le romantisme allemand. Il enseignera aussi l'histoire, mettant en avant l'idée d'une « histoire universelle ». Son amitié avec Johann Wolfgang von Go (fr)
- Иóганн Кри́стоф Фри́дрих фон Ши́ллер (нем. Johann Christoph Friedrich von Schiller; 10 ноября 1759, Марбах-на-Неккаре — 9 мая 1805, Веймар) — немецкий поэт, философ, теоретик искусства и драматург, профессор истории и военный врач, представитель направлений «Буря и натиск» и романтизм (в более узком смысле, его германского течения). Широко известен как автор оды «К радости», изменённая версия которой была положена на музыку Бетховеном и включена им в финал его 9-ой симфонии, написанной в 1824 году. Наследие поэта хранится и изучается в Архиве Гёте и Шиллера в Веймаре. (ru)
- Фрі́дріх Ши́ллер (нім. Friedrich Schiller, повне ім'я — Йо́ганн-Крістоф-Фрі́дріх Шиллер, нім. Johann Christoph Friedrich von Schiller; 10 листопада 1759 — 9 травня 1805) — німецький поет, філософ, професор історії, теоретик мистецтва і драматург, представник напрямків «Буря і натиск» і романтизму в літературі, автор «Оди до радості», змінена версія якої стала текстом гімну Європейського Союзу. За фахом спочатку військовий лікар. Увійшов в історію світової літератури як палкий захисник людської особистості. Протягом останніх сімнадцяти років свого життя (1788—1805) дружив з Йоганном Гете, якого він надихав на завершення його творів, що залишилися в чорновому варіанті. Цей період дружби двох поетів і їх літературознавча полеміка увійшла в німецьку літературу під назвою «Веймарський класицизм (uk)
|
