| dbo:abstract
|
- النهضة الفرنسية هو المصطلح الذي يُطلق على الحركة الفنية والثقافية التي ازدهرت في فرنسا بين القرن الخامس عشر وأوائل القرن السابع عشر. ترتبط تلك الفترة بحركة النهضة الأوروبية، وكلمة Renaissance هي كلمة فرنسية استخدمها المؤرخ الفرنسي جول ميشليه أول مرة كي يعرّف حركة «الانبعاث» الفنية والثقافية الأوروبية. من التطورات البارزة التي وقعت خلال النهضة الفرنسية نجد انتشار الفلسفة الإنسانية، والاستكشاف المبكر لـ«العالم الجديد» (أو فرنسا الجديدة التي اكتشفها جيوفاني دي فيرازانو وجاك كارتييه)، ونمو تقنيات وأشكال فنية جديدة في مجالات الطباعة والعمارة والرسم والنحت والموسيقى والعلوم والأدب، بالإضافة إلى التوسع في القواعد الاجتماعية وآداب الكياسة والمخاطبة. تمتد فترة النهضة الفرنسية تقليديًا منذ الغزو الفرنسي لإيطاليا (تقريبًا) عام 1494 في عهد الملك شارل الثامن حتى موت الملك هنري الرابع عام 1610. وعلى الرغم من تأريخ الأحداث هذا، فإن بعض التطورات الفنية والتكنولوجية والأدبية والمرتبطة بالنهضة وصلت إلى فرنسا قبل بداية عصر النهضة الفرنسية (عبر بلاط دوقية بورغندي أو البلاط البابوي في أفينون، على سبيل المثال لا الحصر). في المقابل، ظلّت فرنسا ضعيفة اقتصاديًا وسياسيًا حتى أواخر القرن الخامس عشر جراء تعرضها لوباء الموت الأسود في القرن الرابع عشر وانخراطها في حرب المئة عام. يُعتبر زمن حكم فرانسيس الأول (منذ العام 1515 حتى العام 1547) وابنه هنري الثاني (منذ عام 1547 حتى عام 1559) عمومًا ذروة عصر النهضة الفرنسية. (ar)
- Renaixement francès és el terme emprat per descriure el moviment cultural i artístic de la França de finals del segle xv fins a principis del segle xvii. Aquest moviment rep la influència del Renaixement italià, però es desenvolupà amb retard a causa de la Guerra dels Cent Anys. Com a Itàlia, els trets característics d'aquest moviment van ser:
* la joia de viure
* la confiança en l'home
* la inquietud i el gust pel saber
* l'esperit de lliure judici Aquest moviment va qüestionar la mentalitat de l'Edat Mitjana i va cercar noves formes de vida i civilització. Les possibilitats de difusió de la informació per la impremta, i el descobriment d'un nou món més enllà de l'Atlàntic, van modificar profundament la visió del món dels homes d'aquesta època. (ca)
- Francouzská renesance ve smyslu dějin umění bylo kulturní prostředí a umělecký styl ve Francii mezi 15. a počátkem 17. století. Šlo o součást celoevropské renesance; toto slovo poprvé použil francouzský historik 19. století Jules Michelet pro období uměleckého a kulturního „znovuzrození“ Evropy. Francouzskou kulturu během tohoto období poznamenalo šíření humanismu, zkoumání Nového Světa („Novou Francii“ objevili Giovanni da Verrazzano a Jacques Cartier), rozvoj nových technik a uměleckých forem v oblasti tisku, architektury, malířství, sochařství, hudby, vědy a literatury; a vytvoření nového stylu společenského styku, etikety a diskurzu. Francouzská renesance se tradičně počítá zhruba od francouzské invaze do Itálie v roce 1494 během vlády Karla VIII. až do smrti Jindřicha IV. v roce 1610. Některé umělecké, technologické nebo literární podněty renesance však přišly do Francie již dříve (například prostřednictvím burgundského dvora nebo papežského dvora v Avignonu). Černá smrt ve 14. století a stoletá válka však Francii ekonomicky a politicky oslabovaly až do konce 15. století. Za vrchol francouzské renesance jsou obecně považována panování Františka I. (1515 až 1547) a jeho syna Jindřicha II. (1547 až 1559). (cs)
- Η Γαλλική Αναγέννηση ήταν το πολιτιστικό και καλλιτεχνικό κίνημα στη Γαλλία μεταξύ του 15ου και του 17ου αιώνα. Η περίοδος συνδέεται με την πανευρωπαϊκή Αναγέννηση, μια λέξη που χρησιμοποιήθηκε για πρώτη φορά από τον Γάλλο ιστορικό Ζυλ Μισλέ για να ορίσει την καλλιτεχνική και πολιτιστική «αναγέννηση» της Ευρώπης. Οι αξιοσημείωτες εξελίξεις κατά τη διάρκεια της Γαλλικής Αναγέννησης περιλαμβάνουν την εξάπλωση του Ανθρωπισμού, την πρώιμη εξερεύνηση του «Νέου Κόσμου» (ως Νέα Γαλλία από τους Τζοβάνι ντα Βερρατσάνο και Ζακ Καρτιέ στην υπηρεσία του βασιλιά Φραγκίσκου Α' της Γαλλίας), την ανάπτυξη νέων τεχνικών και καλλιτεχνικών μορφών στους τομείς της τυπογραφίας, της αρχιτεκτονικής, της ζωγραφικής, της γλυπτικής, της μουσικής, των επιστημών και της λογοτεχνίας. Η Γαλλική Αναγέννηση παραδοσιακά εκτείνεται από (περίπου) την έναρξη των Ιταλικών πολέμων το 1494 κατά τη διάρκεια της βασιλείας του Καρόλου Η' έως το θάνατο του Ερρίκου Δ' το 1610, αν και ορισμένες καλλιτεχνικές, τεχνολογικές ή λογοτεχνικές εξελίξεις που σχετίζονται με την Αναγέννηση έφτασαν στη Γαλλία νωρίτερα (μέσω της αυλής του δουκάτου της Βουργουνδίας ή της παπικής παρουσίας στην Αβινιόν). Ωστόσο, ο Μαύρος Θάνατος του 14ου αιώνα και ο Εκατονταετής πόλεμος κράτησαν τη Γαλλία οικονομικά και πολιτικά αδύναμη μέχρι τα τέλη του 15ου αιώνα. Οι βασιλείες του Φραγκίσκου Α' της Γαλλίας (1515 - 1547) και του γιου του Ερρίκου Β' (1547 - 1559) θεωρούνται γενικά οι σημαντικότερες περίοδοι της Γαλλικής Αναγέννησης. (el)
- Franca Renesanco (france Renaissance française) estas la historiografia nomigo kiu aludas al la arta kaj kultura movado okazinta en Francio inter fino de la 17a kaj komenco de la 15a jarcentoj (foje markite inter la komenco de la militoj de Italio (1494) kaj la Nanta edikto (1598)). Etapo de la moderna epoko, la Renesanco aperis en Francio post la komenco de la movado en Italio kaj de ties disvastigo al aliaj eŭropaj landoj kaj pro tio oni konsideras ĝin parto de la nomita Norda Renesanco, kiel etendo al la nordo de la Alpoj de la Itala Renesanco, kiu en la unua duono de la 15a jarcento ne havis grandan rezulton en Francio, tiam enmetita en la Centjara milito. Kiel en Italio, ties karakteraj trajtoj estis kontentigo pri la vivo, fido en la Homo, entuziasmo por sciaro, spirito de libera ekzameno. Tiu movado opoziciis al la mensostato de la Mezepoko kaj serĉis novajn formojn de vivo kaj de civilizo. Fakte, la ebloj naskitaj de la disvastigo de la informado pere de la presarto, kaj la malkovro de la Nova Mondo trans la Atlantiko, draste ŝanĝis la mondokoncepton de la tiamaj homoj. La franca Renesanco estas epoko de pentristoj, de skulptistoj kiuj estis dungitaj de la reĝoj, speciale Francisko la 1-a kaj Henriko la 2-a. Estas la epoko de Leonardo da Vinci, kiu mortis en Clos Lucé, sed ankaŭ de la kreo de la Skolo de Fontainebleau kaj de la alveno de la Mediĉoj al Parizo en la 16a jarcento. La franca Renesanco estas plej ofte dividita en kvar partoj. La unua estus la stilo Ludoviko la 12-a (1495-1530 proksimume) kiu formas la transiron inter la gotiko kaj la renesanca. Tio videblas jam en 1515, ĉefe en la valo de Luaro, kie la akcepto plena de la itala renesanco okazis pli rapide. Same kiel en Italio, sekvis tri fazoj ĝis la komenco de la 17a jarcento, kiuj finas en la epoko kaj arto nomitaj Manierismo. (eo)
- El Renacimiento francés (en francés, Renaissance française) es la denominación historiográfica que describe el movimiento artístico y cultural acaecido en Francia entre finales del siglo XV y principios del siglo XVII (a veces acotado entre el comienzo de las guerras de Italia (1494) y el edicto de Nantes (1598)). Etapa de los tiempos modernos, el Renacimiento aparece en Francia después del inicio del movimiento en Italia y de su propagación a otros países europeos y por eso se considera parte del denominado Renacimiento nórdico, como extensión al norte de los Alpes del Renacimiento italiano, que en la primera mitad del siglo XV no tuvo mucha proyección en Francia, por entonces inmersa en la guerra de los Cien Años. Como en Italia, sus rasgos característicos fueron la alegría de la vida, la confianza en el Hombre, el apetito por el saber, el espíritu de libre examen. Este movimiento se opuso a las mentalidades de la Edad Media y buscó nuevas formas de vida y de civilización. De hecho, las posibilidades nacidas de la difusión de la información gracias a la imprenta, y el descubrimiento del Nuevo Mundo más allá del Atlántico, cambiaron profundamente la visión del mundo de los hombres de esa época. El renacimiento francés es el tiempo de los pintores, de los escultores que fueron empleados por los reyes, en especial François I y Enrique II. Es la época de Leonardo da Vinci, que acabó su vida en Clos Lucé, pero también de la creación de la Escuela de Fontainebleau y de la llegada de los Médicis a París en el siglo XVI. El Renacimiento en Francia se considera habitualmente dividido en cuatro partes. El primer acto es el estilo Luis XII (1495-1530 aproximadamente) que forma la transición entre el gótico y el Renacimiento. Este primer estilo todavía se aprecia en 1515, sobre todo en el valle del Loira, donde la aceptación plena del renacimiento italiano se sintió con mayor rapidez. Al igual que en Italia, tres fases siguen después hasta el comienzo del siglo XVII, un Primer y un Segundo renacimiento franceses que terminan en el Manierismo. (es)
- The French Renaissance was the cultural and artistic movement in France between the 15th and early 17th centuries. The period is associated with the pan-European Renaissance, a word first used by the French historian Jules Michelet to define the artistic and cultural "rebirth" of Europe. Notable developments during the French Renaissance include the spread of humanism, early exploration of the "New World" (as New France by Giovanni da Verrazzano and Jacques Cartier); the development of new techniques and artistic forms in the fields of printing, architecture, painting, sculpture, music, the sciences and literature; and the elaboration of new codes of sociability, etiquette and discourse. The French Renaissance traditionally extends from (roughly) the French invasion of Italy in 1494 during the reign of Charles VIII until the death of Henry IV in 1610. This chronology notwithstanding, certain artistic, technological or literary developments associated with the Renaissance arrived in France earlier (for example, by way of the Burgundy court or the Papal court in Avignon); however, the Black Death of the 14th century and the Hundred Years' War kept France economically and politically weak until the late 15th century. The reigns of Francis I of France (from 1515 to 1547) and his son Henry II (from 1547 to 1559) are generally considered the apex of the French Renaissance. (en)
- La Renaissance française est un mouvement artistique et culturel situé en France entre le milieu du XVe siècle et le début du XVIIe siècle. Étape de l'époque moderne, la Renaissance apparaît en France après le début du mouvement en Italie et sa propagation dans d'autres pays européens. Comme en Italie, ses traits caractéristiques sont la soif de vivre, la confiance en l'Homme, l'appétit du savoir, l'esprit de libre examen. Ce mouvement remet en cause les mentalités du Moyen Âge et recherche de nouvelles formes de vie et de civilisation. En effet, les possibilités de diffusion de l'information par l'imprimerie, et la découverte d'un nouveau monde au-delà de l'Atlantique, modifient profondément la vision du monde des hommes de cette époque. La Renaissance française est le temps des peintres, des sculpteurs qui sont employés par les rois dont les plus emblématiques de la période sont François Ier et Henri II. C'est l'époque de Léonard de Vinci qui finit sa vie au Clos Lucé, mais aussi de la création de l'École de Fontainebleau et de l'arrivée des Médicis à Paris au XVIe siècle. La Renaissance en France se décompose en quatre parties. Le premier acte est le style Louis XII (1495-1530 environ) formant la transition entre le style gothique et la Renaissance. Ce premier style fléchit pourtant dès 1515, surtout dans le Val de Loire, où la pleine acceptation de la Renaissance italienne se fait sentir plus rapidement. Comme en Italie, trois phases se démarquent alors jusqu'au début du XVIIe siècle, une Première puis une Seconde Renaissance française s'achevant avec le Maniérisme. (fr)
- Renaisans Prancis adalah gerakan budaya dan seni rupa di Prancis antara abad ke-15 dan awal abad ke-17. Periode tersebut diasosiasikan dengan Renaisans pan-Eropa, sebuah kata yang dipakai oleh sejarawan Prancis Jules Michelet untuk menyebut "kelahiran kembali" seni rupa dan budaya Eropa. (in)
- Franse renaissance is een term die gebruikt wordt om er de culturele en artistieke beweging in Frankrijk mee te omschrijven uit de late 15e eeuw tot het begin van de 17e eeuw. Historici zijn van oordeel dat zoals voor vele andere Europese landen de oorsprong ervan in het 14e-eeuwse Noord-Italië ligt. De Franse renaissance strekt zich traditioneel uit van (ongeveer) de Franse invasie van Italië in 1494 tijdens de regeerperiode van Karel VIII tot de dood van Hendrik IV in 1610. Gesteld kan worden dat de renaissance in Frankrijk begon met de expeditie van Karel VIII naar Napels. Lodewijk XII en Frans I spendeerden heel wat energie in de poging om Italiaanse provincies in hun bezit te krijgen. De echtgenote van Hendrik II was Catharina van de Medici-familie en haar kinderen, Karel IX en Hendrik III, werden geïtalianiseerde Fransen. De verbinding tussen Frankrijk en Italië was in de periode 1494-1589 dus continu. Italianen kwam naar Frankrijk als hovelingen, ambassadeurs, zakenlieden en kunstenaars. De Franse samenleving van de gegoede klasse kreeg een sterk Italiaanse kleur, en het hof dweepte met de Italiaanse cultuur en zeden. In de school van Fontainebleau, onder het beschermheerschap van Frans I, werd die Italiaanse invloed duidelijk merkbaar. De bouwstijl die was ontwikkeld door , De l'Orme en Lescot kreeg wel een persoonlijk nationaal tintje, zoals te merken is aan de koninklijke en prinselijke paleizen van Chenonceaux, Chambord, , , Fontainebleau, het Louvre en elders. Hieruit komt een stijl naar voren als mengeling van fantasie en grillige rijkdom van versiering, gecombineerd met zuiverheid van lijnen en een groot ruimtelijk gevoel. Tijdens het bewind van Frans I bezoeken heel wat Italiaanse schilders Frankrijk. Onder hen bevinden zich Francesco Primaticcio, Andrea del Sarto en Leonardo da Vinci. Maar hun voorbeeld leverde niet meteen een grote Franse schilderschool op. Die zou pas in de volgende eeuw ontstaan met Nicolas Poussin en Claude Lorrain die door een vermenging van Italiaanse en Vlaamse invloeden de geest van de klassieke opleving zouden vertegenwoordigen. In de beeldhouwkunst daarentegen, werden Franse beeldhouwers als , Louis Cousin en evenzeer bewonderd als de Italiaanse kunstenaars. Intussen bloeiden ook de 'kleine kunsten', waaronder glasschilderkunst, edelsmeedkunst, juweelkunst, het maken van gravures, wandtapijten, houtsnijwerk, pottenbakken, enzovoort. Franse literatuur reageerde snel op de renaissance-invloed. Philippe de Commynes, de historicus die Karel VIII op zijn expeditie naar Napels begeleidde, verschilde van de oudere Franse kroniekschrijvers door een scherpzinnigheid en analytische stijl die aan een Venetiaans ambassadeur doet denken. Ook François Villon, zijn tijdgenoot, is in wezen reeds een moderne dichter vanwege de levendigheid waarmee hij zichzelf beschrijft, op een manier die we nu realisme noemen. Maar de beslissende wending kwam met Pierre de Ronsard en zijn kameraden van De Pléiade. Het was hun doel om het Frans van volkstaal tot het niveau van de klassieke schrijvers te brengen, en daarbij maakten ze gebruik van allerlei soorten Italiaanse verzen. De verfijning die ze daarbij voor ogen hadden, vonden ze in het werk van Francesco Petrarca. Ondertussen werd ook het drama door onder meer Robert Garnier naar klassieke voorbeelden uitgewerkt. Net zoals in Italië werd daarbij teruggegrepen op Seneca en de drie-eenheid van tijd, plaats en handeling. Vertalingen uit het Grieks en Latijn naar het Frans volgden elkaar snel op aan het begin van deze periode. Jacques Amyots Piularch en zijn Daphnis et Chloe behoren tot de mooiste voorbeelden van Frans proza uit die tijd. En dan was er natuurlijk nog de eerste van de essayisten, Michel de Montaigne, die zich ook liet inspireren door klassieke auteurs. François Rabelais’ meesterwerken behoren eveneens tot het beste wat de Franse literatuur heeft voortgebracht. In het algemeen kan gesteld worden dat Frankrijk, tussen Vlaanderen en Italië, erin slaagde om het beste van beide werelden te assimileren in een eigen waardevolle kunstproductie. (nl)
- ( 다른 뜻에 대해서는 르네상스 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 프랑스 르네상스는 15세기 말부터 17세기 초까지 프랑스에서 일어난 ・이다. 르네상스는 근세 이탈리아에서 시작된 이후로 타 유럽 국가에 전파되며 프랑스에서도 나타났다. 이탈리아 르네상스와 마찬가지로, 프랑스 르네상스의 특징으로는 삶에 대한 갈구, 인간에 대한 믿음, 지식에 대한 갈망, 자유의지의 정신 등이 있다. 프랑스 르세상스는 중세의 에 의문을 제기하며 새로운 형태의 삶과 문명을 추구했다. 더불어, 인쇄술를 통한 정보의 전파 가능성과 대서양 저편의 신세계 발견은 당대 인간의 세계관을 깊이 변화시켰다. 프랑스 르네상스는 프랑수아 1세와 앙리 2세로 상징되는 왕들에게 고용된 화가와 조각가의 시대였다. 이 시기는 에서 생을 끝마친 레오나르도 다 빈치의 시대이기도 하다만, 가 창설되고 16세기 메디치 가문이 파리에 도착한 시대이기도 하다. 프랑스 르네상스는 네 시기로 나뉜다. 첫번째 시기는 (약 1495-1530)으로, 고딕 양식과 르네상스의 전환기를 형성한다. 허나 이 첫번째 양식은 1515년경, 특히 이탈리아 르네상스의 도입이 매우 빨랐던 루아르 계곡에서부터 쇠퇴하기 시작한다. 이탈리아에서처럼, 프랑스 르네상스 제 1기, 이후의 제2기와 그 둘을 종결낸 매너리즘이라는 세 시기는 17세기 초까지의 시기를 삼분(三分)한다. (ko)
- Il Rinascimento francese è quella fase della storia dell'arte e dell'architettura che va dal regno di Luigi XII al regno di Enrico II. Gli antefatti per il passaggio dal medioevo al periodo rinascimentale sono simili a quelli avvenuti in Italia. Le guerre di religione posero però fine a questo periodo. (it)
- Французский Ренессанс (фр. Renaissance française) — термин, используемый историками, культурологами и историками искусства для описания достижений в культуре и искусстве Франции с конца XV до начала XVII века. Французский Ренессанс связан с общеевропейским понятием «Возрождение», но в отношении истории французской культуры и в целях размежевания с более общим определением «Северное Возрождение», чаще используют французскую форму термина. В 1855 году французский историк Жюль Мишле дал «кальку» итальянского слова «возрождение» (фр. Renaissance) в заглавии седьмого тома «Истории Франции». Начало французского Ренессанса относится к середине XV века либо к периоду французского вторжения в Италию в 1494 году во время правления Карла VIII, а концом этого периода считают смерть короля Генриха IV, основателя династии Бурбонов, в 1610 году. Следующие периоды правления королей Людовика XIII (1610—1643) и Людовика XIV (1643—1715), связаны с иной эпохой: укреплением абсолютизма и формированием «стиля Людовика XIV», или «Большого стиля» (своеобразного соединения классицизма и барокко (фр. Grand Manière, Le style Louis Quatorze).Основная особенность французского Ренессанса, в отличие от итальянского Возрождения, заключается в придворном, аристократическом характере культуры. Если в итальянских городах-республиках, боровшихся за политическую и экономическую независимость, новая культура была связана с идеалами свободы творческой личности, то во Франции исторические условия были таковы, что сама возможность развития национальной культуры зависела от сплочённости учёных, художников писателей и поэтов вокруг королевского трона. Вторая особенность заключается в том, что французский Ренессанс развивался позднее и во многом питался достижениями итальянской культуры, в том числе посредством итальянских мастеров, работавших непосредственно во Франции, прежде всего в Фонтенбло. Правление Франциска I (1515—1547) и его сына Генриха II (1547—1559) считается вершиной французского Ренессанса. После гибели Генриха II в рыцарском турнире, страной правила его вдова Екатерина Медичи и её сыновья Франциск II, Карл IX и Генрих III, и, хотя ренессанс продолжал развиваться, Франция страдала от религиозных войн между гугенотами и католиками. Для Франции в эпоху Ренессанса были характерны начало абсолютизма, распространение гуманизма, исследование «нового мира», заимствование из Италии и развитие собственных новых методов в области архитектуры, живописи, скульптуры, музыки, наук, народной литературы, а также разработка новых правил этикета и ораторского искусства. (ru)
- O Renascimento na França começou depois de a França ter recuperado da Guerra dos Cem anos com a Inglaterra, a guerra acabou em 1453. O jovem rei Carlos VII tinha uma paixão pelo Renascimento italiano, pois era colecionador de escultura, pintura, manuscritos e livros, o rei Francisco trouxe vários artistas de Itália para França, como Leonardo da Vinci. O rei possuía também quadros de Miguel Ângelo e Rafael no seu castelo. Os mais inovadores feitos pelos franceses foram na área da literatura, com obras de poesia e filosofia, como de autores como Rabelais (cerca de 1483-1553) e Montaigne (1533-1592). Alguns dessas obras eram inspiradas em outras clássicas. No tempo de Francisco I foi construído no vale do Loire o castelo de Chambord. (pt)
- 法国文艺复兴是在15至17世纪早期法国的文化和艺术运动，是欧洲文艺复兴运动的一部分。它在传统上是指1494年法国入侵意大利，经历查理八世，直到1610年亨利四世去世的这段时期。在此之前，文艺复兴的艺术，技术或文学发展就已經對法國產生了一定的影響（例如，通过勃艮第法院或阿维尼翁的教宗法院）；然而，14世纪的黑死病和百年战争使得法国直到15世纪末期之前一直在经济和政治上处于弱势。 法国的弗朗西斯一世（1515年至1547年）和他的儿子亨利二世（1547年至1559年）的统治时期通常被认为是法国文艺复兴时期的顶峰。 “文艺复兴”（法語：Renaissance）的概念本身就是由法国历史学家儒勒·米什莱在他1855年的《Histoire de France》（法國史）中提出的。他認為法国16世纪的法国文艺复突破中世纪的桎梏，出现了现代意义上的人文主义。 (zh)
- Французький Ренесанс (фр. Renaissance française) — термін, що використовується істориками, культурологами і мистецтвознавцями для опису досягнень в культурі та мистецтві Франції кінця XV - початку XVII століття. Французький Ренесанс пов'язаний з панєвропейським Ренесансом, що зародився в Італії в XIV столітті. Початок французького Відродження відноситься до середини XV століття або ж, за іншою версією, до початку французького вторгнення в Італію в 1494 році під час правління Карла VIII, а кінцем цього періоду вважають смерть Генріха IV в 1610 році. Правління Франциска I (1515-1547) і його сина Генріха II (1547-1559), як правило, вважається вершиною французького Відродження. Після загибелі Генріха II в лицарському турнірі, країною правила його вдова Катерина Медічі та її сини Франциск II, Карл IX і Генріх III, і, хоча ренесанс продовжував розвиватися, Франція в цей час потерпала від релігійних воєн між гугенотами і католиками. Для Франції доби Ренесансу були характерні такі події та процеси як-то зародження абсолютистських тенденцій, поширення гуманістичного світогляду, дослідження «Нового світу», запозичення з Італії та розвиток власних нових методів в сфері друку, архітектури, живопису, скульптури, музики, наук, народної літератури, а також розробка нових правил етикету та ораторського мистецтва. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Renaisans Prancis adalah gerakan budaya dan seni rupa di Prancis antara abad ke-15 dan awal abad ke-17. Periode tersebut diasosiasikan dengan Renaisans pan-Eropa, sebuah kata yang dipakai oleh sejarawan Prancis Jules Michelet untuk menyebut "kelahiran kembali" seni rupa dan budaya Eropa. (in)
- Il Rinascimento francese è quella fase della storia dell'arte e dell'architettura che va dal regno di Luigi XII al regno di Enrico II. Gli antefatti per il passaggio dal medioevo al periodo rinascimentale sono simili a quelli avvenuti in Italia. Le guerre di religione posero però fine a questo periodo. (it)
- O Renascimento na França começou depois de a França ter recuperado da Guerra dos Cem anos com a Inglaterra, a guerra acabou em 1453. O jovem rei Carlos VII tinha uma paixão pelo Renascimento italiano, pois era colecionador de escultura, pintura, manuscritos e livros, o rei Francisco trouxe vários artistas de Itália para França, como Leonardo da Vinci. O rei possuía também quadros de Miguel Ângelo e Rafael no seu castelo. Os mais inovadores feitos pelos franceses foram na área da literatura, com obras de poesia e filosofia, como de autores como Rabelais (cerca de 1483-1553) e Montaigne (1533-1592). Alguns dessas obras eram inspiradas em outras clássicas. No tempo de Francisco I foi construído no vale do Loire o castelo de Chambord. (pt)
- 法国文艺复兴是在15至17世纪早期法国的文化和艺术运动，是欧洲文艺复兴运动的一部分。它在传统上是指1494年法国入侵意大利，经历查理八世，直到1610年亨利四世去世的这段时期。在此之前，文艺复兴的艺术，技术或文学发展就已經對法國產生了一定的影響（例如，通过勃艮第法院或阿维尼翁的教宗法院）；然而，14世纪的黑死病和百年战争使得法国直到15世纪末期之前一直在经济和政治上处于弱势。 法国的弗朗西斯一世（1515年至1547年）和他的儿子亨利二世（1547年至1559年）的统治时期通常被认为是法国文艺复兴时期的顶峰。 “文艺复兴”（法語：Renaissance）的概念本身就是由法国历史学家儒勒·米什莱在他1855年的《Histoire de France》（法國史）中提出的。他認為法国16世纪的法国文艺复突破中世纪的桎梏，出现了现代意义上的人文主义。 (zh)
- النهضة الفرنسية هو المصطلح الذي يُطلق على الحركة الفنية والثقافية التي ازدهرت في فرنسا بين القرن الخامس عشر وأوائل القرن السابع عشر. ترتبط تلك الفترة بحركة النهضة الأوروبية، وكلمة Renaissance هي كلمة فرنسية استخدمها المؤرخ الفرنسي جول ميشليه أول مرة كي يعرّف حركة «الانبعاث» الفنية والثقافية الأوروبية. يُعتبر زمن حكم فرانسيس الأول (منذ العام 1515 حتى العام 1547) وابنه هنري الثاني (منذ عام 1547 حتى عام 1559) عمومًا ذروة عصر النهضة الفرنسية. (ar)
- Renaixement francès és el terme emprat per descriure el moviment cultural i artístic de la França de finals del segle xv fins a principis del segle xvii. Aquest moviment rep la influència del Renaixement italià, però es desenvolupà amb retard a causa de la Guerra dels Cent Anys. Com a Itàlia, els trets característics d'aquest moviment van ser:
* la joia de viure
* la confiança en l'home
* la inquietud i el gust pel saber
* l'esperit de lliure judici (ca)
- Francouzská renesance ve smyslu dějin umění bylo kulturní prostředí a umělecký styl ve Francii mezi 15. a počátkem 17. století. Šlo o součást celoevropské renesance; toto slovo poprvé použil francouzský historik 19. století Jules Michelet pro období uměleckého a kulturního „znovuzrození“ Evropy. (cs)
- Η Γαλλική Αναγέννηση ήταν το πολιτιστικό και καλλιτεχνικό κίνημα στη Γαλλία μεταξύ του 15ου και του 17ου αιώνα. Η περίοδος συνδέεται με την πανευρωπαϊκή Αναγέννηση, μια λέξη που χρησιμοποιήθηκε για πρώτη φορά από τον Γάλλο ιστορικό Ζυλ Μισλέ για να ορίσει την καλλιτεχνική και πολιτιστική «αναγέννηση» της Ευρώπης. Οι βασιλείες του Φραγκίσκου Α' της Γαλλίας (1515 - 1547) και του γιου του Ερρίκου Β' (1547 - 1559) θεωρούνται γενικά οι σημαντικότερες περίοδοι της Γαλλικής Αναγέννησης. (el)
- Franca Renesanco (france Renaissance française) estas la historiografia nomigo kiu aludas al la arta kaj kultura movado okazinta en Francio inter fino de la 17a kaj komenco de la 15a jarcentoj (foje markite inter la komenco de la militoj de Italio (1494) kaj la Nanta edikto (1598)). Etapo de la moderna epoko, la Renesanco aperis en Francio post la komenco de la movado en Italio kaj de ties disvastigo al aliaj eŭropaj landoj kaj pro tio oni konsideras ĝin parto de la nomita Norda Renesanco, kiel etendo al la nordo de la Alpoj de la Itala Renesanco, kiu en la unua duono de la 15a jarcento ne havis grandan rezulton en Francio, tiam enmetita en la Centjara milito. (eo)
- The French Renaissance was the cultural and artistic movement in France between the 15th and early 17th centuries. The period is associated with the pan-European Renaissance, a word first used by the French historian Jules Michelet to define the artistic and cultural "rebirth" of Europe. The reigns of Francis I of France (from 1515 to 1547) and his son Henry II (from 1547 to 1559) are generally considered the apex of the French Renaissance. (en)
- El Renacimiento francés (en francés, Renaissance française) es la denominación historiográfica que describe el movimiento artístico y cultural acaecido en Francia entre finales del siglo XV y principios del siglo XVII (a veces acotado entre el comienzo de las guerras de Italia (1494) y el edicto de Nantes (1598)). Etapa de los tiempos modernos, el Renacimiento aparece en Francia después del inicio del movimiento en Italia y de su propagación a otros países europeos y por eso se considera parte del denominado Renacimiento nórdico, como extensión al norte de los Alpes del Renacimiento italiano, que en la primera mitad del siglo XV no tuvo mucha proyección en Francia, por entonces inmersa en la guerra de los Cien Años. (es)
- La Renaissance française est un mouvement artistique et culturel situé en France entre le milieu du XVe siècle et le début du XVIIe siècle. Étape de l'époque moderne, la Renaissance apparaît en France après le début du mouvement en Italie et sa propagation dans d'autres pays européens. (fr)
- ( 다른 뜻에 대해서는 르네상스 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 프랑스 르네상스는 15세기 말부터 17세기 초까지 프랑스에서 일어난 ・이다. 르네상스는 근세 이탈리아에서 시작된 이후로 타 유럽 국가에 전파되며 프랑스에서도 나타났다. 이탈리아 르네상스와 마찬가지로, 프랑스 르네상스의 특징으로는 삶에 대한 갈구, 인간에 대한 믿음, 지식에 대한 갈망, 자유의지의 정신 등이 있다. 프랑스 르세상스는 중세의 에 의문을 제기하며 새로운 형태의 삶과 문명을 추구했다. 더불어, 인쇄술를 통한 정보의 전파 가능성과 대서양 저편의 신세계 발견은 당대 인간의 세계관을 깊이 변화시켰다. 프랑스 르네상스는 프랑수아 1세와 앙리 2세로 상징되는 왕들에게 고용된 화가와 조각가의 시대였다. 이 시기는 에서 생을 끝마친 레오나르도 다 빈치의 시대이기도 하다만, 가 창설되고 16세기 메디치 가문이 파리에 도착한 시대이기도 하다. (ko)
- Franse renaissance is een term die gebruikt wordt om er de culturele en artistieke beweging in Frankrijk mee te omschrijven uit de late 15e eeuw tot het begin van de 17e eeuw. Historici zijn van oordeel dat zoals voor vele andere Europese landen de oorsprong ervan in het 14e-eeuwse Noord-Italië ligt. De Franse renaissance strekt zich traditioneel uit van (ongeveer) de Franse invasie van Italië in 1494 tijdens de regeerperiode van Karel VIII tot de dood van Hendrik IV in 1610. (nl)
- Французский Ренессанс (фр. Renaissance française) — термин, используемый историками, культурологами и историками искусства для описания достижений в культуре и искусстве Франции с конца XV до начала XVII века. Французский Ренессанс связан с общеевропейским понятием «Возрождение», но в отношении истории французской культуры и в целях размежевания с более общим определением «Северное Возрождение», чаще используют французскую форму термина. В 1855 году французский историк Жюль Мишле дал «кальку» итальянского слова «возрождение» (фр. Renaissance) в заглавии седьмого тома «Истории Франции». (ru)
- Французький Ренесанс (фр. Renaissance française) — термін, що використовується істориками, культурологами і мистецтвознавцями для опису досягнень в культурі та мистецтві Франції кінця XV - початку XVII століття. Французький Ренесанс пов'язаний з панєвропейським Ренесансом, що зародився в Італії в XIV столітті. Початок французького Відродження відноситься до середини XV століття або ж, за іншою версією, до початку французького вторгнення в Італію в 1494 році під час правління Карла VIII, а кінцем цього періоду вважають смерть Генріха IV в 1610 році. (uk)
|
,_parc_du_château,_jardin_de_la_volière_1.jpg){kind=link}
,_château_d'Écouen,_façade_est_2.jpg){kind=link}