| dbo:abstract
|
- نظرية الجذور الحرة والتشيخ free radical theory of aging هذه النظرية تقول أن تشيخ الكائن الحي يحدث بسبب أن الخلايا تجمع جذورا حرة مفسدة مع الوقت. . الجذر الحر هو أي ذرة أو جزيء يكون فيها إلكترون واحد غير مقترن بإلكترون آخر في الغلاف الخارجي.، فبينما توجد جذور حرة قليلة مثل ميلانين وليست نشطة التفاعل، فإن معظم الجذور الحرة البيولوجية ذات تفاعلية عالية. . معظم التكوينات البيولوجية (الحيوية) يحدث فيها تلف بسبب جذور حرة تكون مقترنة بـ إجهاد تأكسدي. مضادات التأكسد هي مواد اختزال وتحد من التضرر البيولوجي عن طريق تخميل الجذور الحرة. إن نظرية الجذور الحرة كانت في البدء تأخذ في حسبانها جذور حرة مثل فوق الأكاسيد (O2−), ثم توسعت للأخذ في الاعتبار التضرر التأكسدي من أنواع أخرى من الأكسجين النشط مثل فوق أكسيد الهيدروجين (H2O2), أو البيروكسي نتريت peroxynitrite (OONO−). صاغ «دنهام هارمان» نظرية الجذور الحرة والتشيخ في الخمسينيات من القرن الماضي وفي السبعينيات امتد التفكير في أنواع من الأكسجين النشطة تنتجها المتقدرات. في بعض الكائنات مثل الخميرة ودروسوفيلا (ذبابة الفاكهة) تشير الاختبارات إلى أن تقليل التضرر التأكسدي يمكن أن يطيل العمر. ولكن في الفئران فإن واحد من 18 تغيير من نوع (SOD-1 deletion) تبطل عمل مضادات الأكسدة وعملت على تقصير العمر. بالمثل في حالة الديدان الأسطوانية من نوع Caenorhabditis elegans ، أدى تخميل إنتاج مضاد التأكسد الطبيعي superoxide dismutase إلى تأثير بإطالة العمر. . لا زالت التساؤلات مفتوحة عما إذا كان خفض التضرر التأكسدي إلى أقل من المستوى الطبيعي كافيا لإطالة العمر. (ar)
- Die Theorie der freien Radikale, auch Freie-Radikale-Theorie (engl. Free Radical Theory of Aging, FRTA) genannt, ist ein Erklärungsmodell für das Altern aller Organismen. (de)
- The free radical theory of aging (FRTA) states that organisms age because cells accumulate free radical damage over time. A free radical is any atom or molecule that has a single unpaired electron in an outer shell. While a few free radicals such as melanin are not chemically reactive, most biologically relevant free radicals are highly reactive. For most biological structures, free radical damage is closely associated with oxidative damage. Antioxidants are reducing agents, and limit oxidative damage to biological structures by passivating them from free radicals. Strictly speaking, the free radical theory is only concerned with free radicals such as superoxide ( O2− ), but it has since been expanded to encompass oxidative damage from other reactive oxygen species (ROS) such as hydrogen peroxide (H2O2), or peroxynitrite (OONO−). Denham Harman first proposed the free radical theory of aging in the 1950s, and in the 1970s extended the idea to implicate mitochondrial production of ROS. In some model organisms, such as yeast and Drosophila, there is evidence that reducing oxidative damage can extend lifespan. However, in mice, only 1 of the 18 genetic alterations (SOD-1 deletion) that block antioxidant defences, shortened lifespan. Similarly, in roundworms (Caenorhabditis elegans), blocking the production of the naturally occurring antioxidant superoxide dismutase has recently been shown to increase lifespan. Whether reducing oxidative damage below normal levels is sufficient to extend lifespan remains an open and controversial question. (en)
- La théorie radicalaire du vieillissement énonce que les organismes vieillissent par la multiplication des lésions liées à l’accumulation de radicaux libres dans les cellules. Un « radical libre » est un atome ou une molécule possédant un seul électron non apparié dans sa couche externe. Si certains radicaux libres, tels la mélanine, sont chimiquement inertes, la plupart des radicaux libres présents dans les organismes sont fortement réactifs. Dans la plupart des structures biologiques, les lésions liées à la présence de radicaux libres sont étroitement associées au processus d'oxydation. Les antioxydants sont des réducteurs qui limitent l'action des radicaux libres dans ces structures en les passivant. Au sens strict, la théorie radicalaire, telle qu'énoncée initialement par Denham Harman dans les années 1950, ne concerne que les radicaux de type superoxydes ( O2− ), mais son auteur a extrapolé la théorie dans les années 1970 aux synthèses mitochondriales de dérivés réactifs de l'oxygène et depuis elle englobe les lésions d'autres espèces chimiquement agressives comme les peroxyde d'hydrogène (H2O2), ou le Peroxynitrite (OONO−). Il a pu être démontré, sur certains organismes modèles comme les levures et les Drosophiles, que la diminution des lésions liées à l'oxydation prolonge la vie ; en revanche, chez les souris, seule une altération génétique bloquant la barrière antioxydante sur 18 (la destruction d'enzymes SOD1), réduit la durée de vie. De même, on a constaté récemment que chez les nématodes (Caenorhabditis elegans), l'inhibition de la synthèse de l'antioxydant naturel qu'est la Superoxyde dismutase augmente l’espérance de vie. L'efficacité de la diminution des risques d'oxydation dans l'augmentation de la durée de vie demeure donc une question controversée. (fr)
- Wolnorodnikowa teoria starzenia się (ang. free-radical theory of aging, FRTA) — hipoteza mówiąca, iż proces starzenia się ma przyczynę w nagromadzeniu w komórkach organizmów zniszczeń spowodowanych działaniem niespecyficznych reakcji wolnych rodników powstających w toku metabolizmu. Przedstawił ją w 1956 roku amerykański gerontolog w artykule Aging: a theory based on free radical and radiation chemistry opublikowanym w czasopiśmie Journal of Gerontology. (pl)
- Свободнорадикальная теория старения утверждает, что старение происходит из-за накопления повреждений в клетках, нанесённых свободными радикалами с течением времени. Теория впервые была предложена Денхамом Харманом в 1950-х годах, а в 1970-х годах Харман сделал предположение о ключевом участии митохондрий в образовании свободных радикалов, повреждающих клетки. Свободные радикалы — это любые молекулы или атомы, содержащие один или несколько неспаренных электронов на внешнем электронном уровне. В силу своей природы свободные радикалы являются очень реакционноспособными и, образуясь в клетке в результате каких-либо биологических процессов, могут приводить к повреждению биологических молекул (белков, липидов, нуклеиновых кислот и других). Накопление большого количества таких повреждений в клетках приводит к нарушению их нормальной работы, а также увеличению вероятности смерти и возникновения различных заболеваний в случае многоклеточных организмов. Изначально свободнорадикальная теория старения была связана только со свободными радикалами, как, например, супероксид, однако позднее теория была расширена на такие активные формы кислорода, как перекись водорода и пероксинитрит. Современная теория связывает старение с окислительным стрессом в целом. Маловероятно, что старение обусловлено исключительно повреждением от свободных радикалов: факторы внешней среды и генетический фон также играют довольно значительную роль. Однако в одной из статей Хармана утверждается, что средняя продолжительность жизни при рождении может быть увеличена в среднем на 5 лет при соблюдении низкокалорийной диеты и приёме ингибиторов свободнорадикальных реакций. Некоторые авторы высказывают сомнения по поводу того, что связь уровня продукции активных радикалов с продолжительностью жизни и старением так проста. Тем не менее, есть весьма достоверные сведения о связи повреждений свободными радикалами с такими возрастными патологиями, как рак или нейродегенеративные заболевания. (ru)
- Вільнорадикальна теорія старіння стверджує, що старіння відбувається через накопичення пошкоджень у клітинах, нанесених вільними радикалами із плином часу. Взагалі теорій старіння є понад 300. Утворення радикалів у живих системах стимулюється радіолізом, фотолізом, дією окисників, гомолізом молекул ксенобіотиків, йонами металівзмінної валентності. Із віком у організмі людини накопичуються старечі пігменти (ліпофусцини й цероїди) в результаті окиснення мембранних ліпідів й ліпопротеїдів за участі вільних радикалів. Ураження легень, органів зору, прискорення старіння, інфаркт міокарда, новоутворення й ряд інших патологій, які викликаються фотохемічним смогом, вихлопними газами й озоном, обумовлені ініціювання вільнорадикальних реакцій у різних органах й тканинах. Забруднення повітряного басейну різними викидами супроводжується підвищенням вмісту радикалів, стабілізованих сорбцією або на частинках пилу. Контрольоване ферментами проміжне утворення парамагнітних станів відбувається й у процесах нормальної життєдіяльності, наприклад, при біосинтезі простагландинів, транспорті електронів у мітохондріях, знешкодження бактерій фагоцитуючими клітинами, мікросомальному гідоксилуванні ксенобіотиків тощо. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Die Theorie der freien Radikale, auch Freie-Radikale-Theorie (engl. Free Radical Theory of Aging, FRTA) genannt, ist ein Erklärungsmodell für das Altern aller Organismen. (de)
- Wolnorodnikowa teoria starzenia się (ang. free-radical theory of aging, FRTA) — hipoteza mówiąca, iż proces starzenia się ma przyczynę w nagromadzeniu w komórkach organizmów zniszczeń spowodowanych działaniem niespecyficznych reakcji wolnych rodników powstających w toku metabolizmu. Przedstawił ją w 1956 roku amerykański gerontolog w artykule Aging: a theory based on free radical and radiation chemistry opublikowanym w czasopiśmie Journal of Gerontology. (pl)
- نظرية الجذور الحرة والتشيخ free radical theory of aging هذه النظرية تقول أن تشيخ الكائن الحي يحدث بسبب أن الخلايا تجمع جذورا حرة مفسدة مع الوقت. . الجذر الحر هو أي ذرة أو جزيء يكون فيها إلكترون واحد غير مقترن بإلكترون آخر في الغلاف الخارجي.، فبينما توجد جذور حرة قليلة مثل ميلانين وليست نشطة التفاعل، فإن معظم الجذور الحرة البيولوجية ذات تفاعلية عالية. . معظم التكوينات البيولوجية (الحيوية) يحدث فيها تلف بسبب جذور حرة تكون مقترنة بـ إجهاد تأكسدي. مضادات التأكسد هي مواد اختزال وتحد من التضرر البيولوجي عن طريق تخميل الجذور الحرة. (ar)
- The free radical theory of aging (FRTA) states that organisms age because cells accumulate free radical damage over time. A free radical is any atom or molecule that has a single unpaired electron in an outer shell. While a few free radicals such as melanin are not chemically reactive, most biologically relevant free radicals are highly reactive. For most biological structures, free radical damage is closely associated with oxidative damage. Antioxidants are reducing agents, and limit oxidative damage to biological structures by passivating them from free radicals. (en)
- La théorie radicalaire du vieillissement énonce que les organismes vieillissent par la multiplication des lésions liées à l’accumulation de radicaux libres dans les cellules. Un « radical libre » est un atome ou une molécule possédant un seul électron non apparié dans sa couche externe. Si certains radicaux libres, tels la mélanine, sont chimiquement inertes, la plupart des radicaux libres présents dans les organismes sont fortement réactifs. Dans la plupart des structures biologiques, les lésions liées à la présence de radicaux libres sont étroitement associées au processus d'oxydation. Les antioxydants sont des réducteurs qui limitent l'action des radicaux libres dans ces structures en les passivant. (fr)
- Свободнорадикальная теория старения утверждает, что старение происходит из-за накопления повреждений в клетках, нанесённых свободными радикалами с течением времени. Теория впервые была предложена Денхамом Харманом в 1950-х годах, а в 1970-х годах Харман сделал предположение о ключевом участии митохондрий в образовании свободных радикалов, повреждающих клетки. Некоторые авторы высказывают сомнения по поводу того, что связь уровня продукции активных радикалов с продолжительностью жизни и старением так проста. (ru)
- Вільнорадикальна теорія старіння стверджує, що старіння відбувається через накопичення пошкоджень у клітинах, нанесених вільними радикалами із плином часу. Взагалі теорій старіння є понад 300. Утворення радикалів у живих системах стимулюється радіолізом, фотолізом, дією окисників, гомолізом молекул ксенобіотиків, йонами металівзмінної валентності. Із віком у організмі людини накопичуються старечі пігменти (ліпофусцини й цероїди) в результаті окиснення мембранних ліпідів й ліпопротеїдів за участі вільних радикалів. Ураження легень, органів зору, прискорення старіння, інфаркт міокарда, новоутворення й ряд інших патологій, які викликаються фотохемічним смогом, вихлопними газами й озоном, обумовлені ініціювання вільнорадикальних реакцій у різних органах й тканинах. Забруднення повітряного басе (uk)
|
