| dbo:abstract
|
- Francesc II del Sacre Imperi Romanogermànic o Francesc I d'Àustria (Florència 1768 - Viena 1835) fou el darrer portador del mil·lenari títol d'emperador del Sacre Imperi Romanogermànic i primer emperador d'Àustria. (ca)
- František I. (12. února 1768, Florencie – 2. března 1835, Vídeň) byl v letech 1792–1835 král uherský, chorvatský a český, v letech 1804–1835 císař rakouský, od roku 1815 král lombardsko-benátský a jako František II. v letech 1792–1806 poslední císař Svaté říše římské. Celá jeho vláda byla výrazně ovlivněna dvěma muži: Klemensem Václavem Lotharem Metternichem a Napoleonem Bonapartem. (cs)
- فرانتس الثاني والأول (12 فبراير 1768 - 2 مارس 1835؛ بالألمانية: Franz II)؛ كان أخر إمبراطور الروماني المقدس منذ 1792 حتى 6 أغسطس 1806، بعد انحلال الإمبراطورية الرومانية المقدسة للأمة الألمانية بسبب هزيمته الساحقة على يد الإمبراطورية الفرنسية الأولى في معركة أوسترليتز، في 1804 أسس الإمبراطورية النمساوية وبذلك أصبح فرانتس الأول أول إمبراطور النمسا التي حكمها منذ 1804 حتى وفاته في 1835، وبالتالي كان الإمبراطور الأول والوحيد الذي عُرف بـ الإمبراطور المزدوج (Doppelkaiser) في التاريخ، لمدة عامين 1804 حتى 1806، بحيث كان يُعرف بـ إمبراطور الإمبراطورية الرومانية المقدسة والنمسا، وأيضا كان ملك المجر وبوهيميا كـ فيرينتس الأول (المجري: Ferenc)، وأيضا شغل منصب الرئيس الأول لاتحاد الألماني بعد إنشاؤه في 1815. تابع فرانتس الثاني دوره القيادي كمعارض لفرنسا النابليونية خلال حروبها في أوروبا، ومع ذلك عانى من عدة هزائم بعد أوسترليتز، ومع ذلك كان زواج ابنته الكبرى الأرشيدوقة ماريا لويزا من نابليون بونابرت نفسه في 10 مارس 1810 أشد هزيمة شخصية له، وبعد تنازل نابليون عن الحكم في أعقاب الحرب التحالف السادسة، شاركت النمسا كعضو بارز في التحالف المقدس خلال مؤتمر فيينا الذي كان يهيمن عليه مستشاره كليمنس فنتسل أمير فون مترنيخ الذي كان له دور في إعادة تنظيم الخراطة الأوروبية من جديد واستعادة السيادة القديمة لفرانتس (باستثناء الإمبراطورية الرومانية المقدسة التي تم حلها)، وبسبب تأسيس «تنظيم أوروبا» التي قاوم إلى حد كبير النزعات القومية والليبرالية الشعبية، أصبح يُنظر إليه على أنه رجعي في وقت لاحق من عهده. (ar)
- Ο Φραγκίσκος Β΄ (Franz II., 12 Φεβρουαρίου 1768 - 2 Μαρτίου 1835) από τον Οίκο των Αψβούργων-Λωρραίνης ήταν ο τελευταίος αυτοκράτορας της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας (1792 - 6 Αυγούστου 1806), οπότε και έχασε την αυτοκρατορία μετά την ήττα του από τον Ναπολέοντα Βοναπάρτη στη Μάχη του Άουστερλιτς. Το 1804 ίδρυσε την Αυστριακή αυτοκρατορία και έγινε ο πρώτος αυτοκράτορας της Αυστρίας, ως Φραγκίσκος Α΄ (1804-1835), ενώ είναι ο μοναδικός στην ιστορία που είχε τον τίτλο του διπλού αυτοκράτορα (1804-1806) της Γερμανίας και της Αυστρίας. Είχε, επίσης, τον τίτλο του Βασιλιά της Ουγγαρίας-Κροατίας-Σλοβενίας και του πρώτου προέδρου της Γερμανικής Ομοσπονδίας (1815). Εξακολούθησε τους πολέμους κατά του Ναπολέοντα και γνώρισε νέες ήττες κοντά στο Άουστερλιτς, ενώ αναγκάστηκε να του δώσει σύζυγο τη θυγατέρα του Μαρία Λουίζα στις 10 Μαρτίου 1810. Μετά την εκθρόνιση του Ναπολέοντα Α΄ ήταν βασικό μέλος της Ιεράς Συμμαχίας, υπό τη διοίκηση του Πρίγκιπα Μέττερνιχ. (el)
- Francisko la 2-a Jozefo Karlo, germane Franz II. Joseph Karl [franc dea cvajte jozef karl] (naskiĝis la 12-an de februaro 1768 en Florenco, mortis la 2-an de marto 1835 en Vieno) estis la lasta imperiestro (Kaiser) de la germana Sankta Romia Imperio (1792–1806) kaj, kun la nomo Francisko la 1-a, la unua imperiestro de Aŭstrio (1804–1835).Krome li estis
* reĝo de Bohemio (1792–1835)
* reĝo de Hungario (1792–1835) Francisko antaŭvidis la dissolvon de la Sankta Romia imperio; tial li transportigis la imperiajn insignojn al Vieno kaj en 1804 deklaris sin imperiestro de Aŭstrio. Kiam en 1806 Napoleono Bonaparte devigis lin rezigni pri la sankt-romia imperiestreco, tamen restis al li la aŭstria. Ĝin portis ankaŭ tri liaj posteuloj. Jure la proklamo de aŭstria imperio estis kontraŭ la leĝoj de la Sankta Romia Imperio; la du ne povis kunekzisti. Fakte tamen Francisko dum du jaroj havis du imperiestrajn titolojn, de la Sankta Romia Imperio kaj de Aŭstrio. Francisko ne estis tre energia politikisto, sed lasis la diplomation al sia kanceliero Metternich. Francisko firme kredis je la dia legimiteco de sia dinastio. Tial li permesis, ke postsekvu lin lia filo Ferdinando la 1-a, kiu evidente ne taŭgis kiel regnestro kaj ricevis la "honoran" nomon "Ferdinando la Bonkora". Sed Metternich servis ankaŭ Ferdinandon kaj komence eĉ ties nevon kaj posteulon Francisko Jozefo la 1-a. Pri sia persono Francisko estis relative liberala kaj, kontraŭe al tiutempaj kutimoj, ofte surmetis civilajn vestaĵojn anstataŭ uniformon. Dum lia regado, en 1797, ekestis la unua versio de la "popola himno" de Aŭstrio, kies melodion verkis Joseph Haydn. La unua teksto komenciĝis per la vortoj "Gott erhalte Franz, den Kaiser" (Dio protektu Franciskon, la imperiestron). (eo)
- Franz Joseph Karl (* 12. Februar 1768 in Florenz; † 2. März 1835 in Wien) aus dem Haus Habsburg-Lothringen war von 1792 bis 1806 als Franz II. der letzte Kaiser des Heiligen Römischen Reiches. 1804 begründete er das Kaisertum Österreich, das er als Franz I. bis zu seinem Tod regierte. Um dem Hegemoniestreben des französischen Kaisers Napoléon Bonaparte in Mitteleuropa zu begegnen und einem Statusverlust vorzubeugen, nahm er 1804 den Titel eines erblichen Kaisers von Österreich an, führte aber bis 1806 den Titel des Erwählten Römischen Kaisers weiter. In der Literatur wird er daher oft Franz II./I. genannt, zur Unterscheidung von seinem Großvater Franz I. Stephan (1708–1765). Seine Abdankungserklärung vom 6. August 1806, mit der er „die deutsche Kaiserkrone und das Reichsregiment“ niederlegte und „die Churfürsten, Fürsten und übrigen Stände, wie auch alle Angehörige und die Reichsdienerschaft, ihrer bisherigen Pflichten“ entband, stand unter der Sorge, die Reichskrone könne in französische Hände und seine österreichischen Länder im Reich könnten de jure unter napoleonische Herrschaft gelangen. De facto wurde das Reich, ohnedies nur mehr ein sehr loser Zusammenschluss, durch den 1806 auf Betreiben Napoleons gegründeten Rheinbund gesprengt, dessen Fürsten aus dem Reich austraten. Bis zu seinem Tode 1835 blieb Kaiser Franz außerdem König von Böhmen, Kroatien und Ungarn. Seine Hausmacht blieben nach wie vor die habsburgischen Erblande. (de)
- Francis II (German: Franz II.; 12 February 1768 – 2 March 1835) was the last Holy Roman Emperor (from 1792 to 1806) and the founder and Emperor of the Austrian Empire, from 1804 to 1835. He assumed the title of Emperor of Austria in response to the coronation of Napoleon as Emperor of the French. Soon after Napoleon created the Confederation of the Rhine, Francis abdicated as Holy Roman Emperor. He was King of Hungary, Croatia and Bohemia. He also served as the first president of the German Confederation following its establishment in 1815. Francis II continued his leading role as an opponent of Napoleonic France in the Napoleonic Wars, and suffered several more defeats after the Battle of Austerlitz. The marriage of his daughter Marie Louise of Austria to Napoleon on 10 March 1810 was arguably his severest personal defeat. After the abdication of Napoleon following the War of the Sixth Coalition, Austria participated as a leading member of the Holy Alliance at the Congress of Vienna, which was largely dominated by Francis' chancellor Klemens von Metternich culminating in a new European map and the restoration of most of Francis' ancient dominions. Due to the establishment of the Concert of Europe, which largely resisted popular nationalist and liberal tendencies, Francis was viewed as a reactionary later in his reign. Francis II's grandchildren included Napoleon II (Napoleon's only legitimate son), Franz Joseph I of Austria, Maximilian I of Mexico, Maria II of Portugal and Pedro II of Brazil. (en)
- Frantzisko II.a Germaniako Erromatar Inperio Santukoa (alemanez: Franz II, Erwählter Römischer Kaiser; Florentzia, 1768ko otsailaren 12a - Viena, 1835eko martxoaren 2a) Germaniako Erromatar Inperio Santuko azken enperadorea izan zen. 1792tik 1806ko abuztuaren 6an, Austerlitzeko porrotaren ostean, Inperioa desegin zen arte erreinatu zuen. Horrez gainera, 1792-1835 bitartean Hungariako eta Bohemiako erregea, eta 1804-1835 bitartean Austriako enperadorea izan zen. (eu)
- Francisco II del Sacro Imperio Romano Germánico (Florencia, Toscana, 12 de febrero de 1768-Viena, Imperio austríaco, 2 de marzo de 1835) fue el último emperador del Sacro Imperio Romano Germánico, como Francisco II (1792-1806) y el primero de Austria, como Francisco I (1804-1835). En 1804, se convirtió en emperador de Austria, título que mantuvo hasta su muerte en 1835. Durante dos años (1804-1806), Francisco aunó dos dignidades imperiales, austríaca y germánica —por lo que fue motejado Doppelkaiser ("Doble Emperador")—, siendo el primer y único soberano en hacerlo. En 1806, como consecuencia de su derrota en la batalla de Austerlitz, suprimió el Sacro Imperio Romano Germánico, llevando a su desaparición. Francisco continuó oponiéndose a Francia durante las guerras napoleónicas y sufrió varias derrotas más después de Austerlitz. El matrimonio por poder de su hija María Luisa con Napoleón en 1810, fue su derrota personal más severa. Después de la abdicación de Napoleón luego de la Guerra de la Sexta Coalición, Austria participó como miembro destacado de la Santa Alianza en el Congreso de Viena —más tarde dirigido por el canciller de Francisco, Klemens von Metternich— el cual culminó en un nuevo mapa de Europa y en la restauración de los antiguos dominios de Francisco (excepto el Sacro Imperio Romano). (es)
- Ba é Proinsias II (Gearmáinis:Franz II.; 12 Feabhra 1768 - 2 Márta 1835) an tImpire Rómhánach Naofa deireanach, a bhí i gceannas ó 1792 go dtí 6 Lúnasa 1806, nuair a dhíscaoil sé an Impireacht Rómhánach Naofa tar éis dó a bheith buailte ag faoi stiúir Napoléon ag Cath Austerlitz. Sa bhliain 1804, bhunaigh sé agus rinneadh Proinsias I de, an chéad , a bhí i gceannas ó 1804 go 1835, agus mar sin ina dhiaidh sin ainmníodh é mar an chéad Doppelkaiser (impire dúbailte) sa stair. Tugadh Impire Impireacht Naofa na Róimhe agus na hOstaire air. Bhí sé ina , agus mar Proinsias I. D’fhóin sé freisin mar chéad uachtarán tar éis a bhunaithe sa bhliain 1815. (ga)
- Franz Josef Karl (12 Februari 1768 – 2 Maret 1835) adalah seorang bangsawan Jerman dari Dinasti Habsburg-Lothringen dan pada tahun 1792 hingga 1806 menjadi Kaisar Kekaisaran Romawi Suci dengan sebutan Franz II dari Kekaisaran Romawi Suci dan pada tahun 1804 hingga 1835 adalah Kaisar Kekaisaran Austria dengan gelar Franz I dari Austria. Ia berasal dari wilayah milik dinasti Habsburg di Austria. Dari sini ia mendirikan Kekaisaran Austria pada tahun 1804 untuk mengatasi perkembangan hegemoni Napoleon di Eropa Tengah dan mengamankan warisan dinastinya. Jadi antara tahun 1804-1806 Ia menggunakan dua Gelar Kekaisaran secara bersamaan. Melalui deklarasi yang dibacakannya pada tanggal 6 Agustus 1806, atas desakan politik dari anggota Kekaisaran Romawi Suci lainnya, Kerajaan Prusia yang menjadi sekutu Prancis, ia melebur Kekaisaran Romawi Suci. Dengan demikian ia menjadi kaisar penutup dari imperium berumur sekitar seribu tahun tersebut. Selanjutnya, ia menjadi Kaisar Franz I dari Austria hingga kematiannya pada tahun 1835 dan digantikan oleh putranya, Kaisar Ferdinand I dari Austria. (in)
- François II (empereur du Saint-Empire)(
Pour les articles homonymes, voir François Ier et François II. ) François II, empereur des Romains, puis à partir du 11 août 1804, François Ier d'Autriche, né le 12 février 1768 à Florence et mort le 2 mars 1835 à Vienne, archiduc d'Autriche (1792 – 1804) puis empereur d'Autriche (1804 – 1835), roi de Hongrie (1792 – 1835), roi de Bohême (1792 – 1835) et roi de Lombardie-Vénétie (1815 – 1835), fut également le dernier souverain du Saint-Empire romain germanique (1792 – 1806), élu empereur des Romains sous le nom de François II. Neveu de Marie-Antoinette, il se trouve engagé dès le commencement de son règne dans la guerre contre la France qui dure pendant vingt-trois ans. Malgré les capacités réelles de son frère, l'archiduc Charles-Louis, l'Autriche est battue partout ; François II est contraint de signer en 1797 le traité de Campo-Formio, qui lui enlève les Pays-Bas autrichiens et la Lombardie, et donne à la France toute la rive gauche du Rhin en absorbant les électorats de Trèves et de Cologne, et en grande partie celui du Palatinat du Rhin. À titre de dédommagement, l'Autriche reçoit la république de Venise. Ayant peu après repris les armes, il est battu à Marengo et Hohenlinden puis perd par le traité de Lunéville (1801) toutes ses possessions sur la rive gauche du Rhin. En 1801, il fait interdire la franc-maçonnerie. Dans une troisième campagne, en 1805, il est battu à Ulm puis à Austerlitz, et signe la paix de Presbourg, qui diminue encore ses possessions. Lors de l'établissement de la Confédération du Rhin le 12 juillet 1806, il doit renoncer au titre d'empereur des Romains. Prévoyant cet échec, il avait pris deux ans plus tôt, en se bornant à ses États héréditaires, le titre d'empereur d'Autriche, sous le nom de François Ier. Il fait construire en 1808 un grand théâtre à Pest, pour apaiser les sentiments nationaux qui naissent en Hongrie. Il tente une quatrième fois le sort des armes en 1809, est encore battu à Eckmühl et à Wagram se voit contraint de demander la paix (traité de Schönbrunn) : pour la cimenter, il marie sa fille Marie-Louise d'Autriche à l'empereur Napoléon Ier. En 1809, il nomme ministre le prince de Metternich. Celui-ci gouverne l'Autriche jusqu'en 1848. Néanmoins, il entre en 1813 dans la coalition contre son gendre et contribue à le détrôner. Les événements de 1814 le remettent en possession de la plus grande partie de ses États. Il fonde sur le modèle de l'École polytechnique en 1815 l' (de), précurseur de l'université technique de Vienne. À sa mort en 1835, son fils Ferdinand Ier lui succède. (fr)
- Francesco Giuseppe Carlo Giovanni d'Asburgo-Lorena (Firenze, 12 febbraio 1768 – Vienna, 2 marzo 1835), figlio di Leopoldo II, fu l'ultimo Imperatore dei Romani, primo Imperatore d'Austria, Re di Boemia e Re di Ungheria, e ultimo Duca di Milano. Per contrastare l'egemonia di Napoleone in Europa, e per prevenire una perdita di rango, nel 1804 assunse il titolo di Imperatore ereditario d'Austria - numerato come Francesco I - ma portò fino al 1806 il titolo di Imperatore dei Romani sempre Augusto. Nella storia è perciò chiamato Francesco II, per distinguerlo da suo nonno Francesco I di Lorena. Il suo proclama del 6 agosto 1806, in cui dichiarò il Reich estinto, sancì che "la corona imperiale tedesca e il governo imperiale" erano ufficialmente decaduti e che "gli Elettori, Principi e altri ceti, così come tutti gli appartenenti e vassalli dell'Impero tedesco, sono sciolti dai loro precedenti obblighi". Diede così alla luce l'Impero ereditario d'Austria, costituito dalle terre ereditarie della Casa d'Asburgo. Questo perché se la Corona Imperiale fosse finita in mani francesi anche le sue terre austriache comprese nel Reich avrebbero potuto cadere sotto il dominio napoleonico. L'Impero era stato di fatto già abolito da Napoleone, quando questi nel 1806 fondò la Confederazione del Reno, un organismo che comprendeva molti territori fuoriusciti dal Reich in seguito alla Reichsdeputationshauptschluss di due anni prima. Come risultato quindi, Francesco II sciolse formalmente l'Impero, fondato nell'800 con l'incoronazione imperiale di Carlo Magno. Dal 1792 l'imperatore Francesco fu anche re di Boemia, Croazia e Ungheria, i reami ereditari della Casa d'Austria che confluirono nel nuovo Impero da lui fondato. (it)
- 프란츠 2세(독일어: Franz II, 1768년 2월 12일 ~ 1835년 3월 2일)는 나폴레옹 전쟁 시기의 신성 로마 제국의 마지막 황제이자 오스트리아의 황제, 헝가리와 크로아티아의 국왕, 보헤미아의 국왕으로 재위했다. 오스트리아의 황제 프란츠 1세(독일어: Franz I), 보헤미아의 국왕 프란티셰크 1세(체코어: František I.), 헝가리와 크로아티아의 국왕 페렌츠(헝가리어: Ferenc, 슬로바키아어: František II. 프란티셰크 2세, 크로아티아어: Franjo II. 프라뇨 2세)에 해당한다. 이탈리아의 국왕으로는 1805년 나폴레옹 1세가 이탈리아의 왕을 자처하기 전까지 재직했지만 실질적으로는 1797년 이탈리아에 대한 권리를 포기했다. 나폴레옹 1세의 압력으로 신성 로마 제국을 해체하기 전 오스트리아 제국을 선포하고 오스트리아의 황제가 되었다. (ko)
- Frans Jozef Karel van Habsburg-Lotharingen (Florence, 12 februari 1768 – Wenen, 2 maart 1835), zoon van keizer Leopold II, was als Frans II de laatste gekozen keizer van het Heilige Roomse Rijk en als Frans I de eerste erfelijke keizer van Oostenrijk. (nl)
- フランツ2世（ドイツ語: Franz II.、1768年2月12日 - 1835年3月2日）はハプスブルク帝国（オーストリア）の君主でハプスブルク＝ロートリンゲン朝第4代、そして神聖ローマ帝国ひいては史上最後のローマ皇帝（在位：1792年 - 1806年）。ローマ皇帝として退位する前に初代オーストリア皇帝フランツ1世（ドイツ語: Franz I.、在位：1804年 - 1835年）を兼ねることで皇帝の称号を維持した。ハンガリー国王としてはフェレンツ1世（ハンガリー語: I. Ferenc、在位：1792年 - 1835年）、ベーメン国王としてはフランティシェク2世（チェコ語: František II.、在位：1792年 - 1835年）である。ハプスブルク＝ロートリンゲン家の君主で、全名はフランツ・ヨーゼフ・カール・フォン・ハプスブルク＝ロートリンゲン（ドイツ語: Franz Joseph Karl von Habsburg-Lothringen）。 (ja)
- Franciszek II (I) Habsburg (niem. Franz II. (I.) Joseph Karl, ur. 12 lutego 1768 we Florencji, zm. 2 marca 1835 w Wiedniu) – w latach 1792–1806 ostatni cesarz rzymski, król Czech i Węgier w latach 1792–1835, pierwszy cesarz Austrii (jako Franciszek I) 1804–1835. Syn Leopolda II i Marii Ludwiki Burbon, księżniczki hiszpańskiej. Ojciec Ferdynanda I oraz Marii Ludwiki, drugiej żony Napoleona Bonaparte. (pl)
- Франц II (Франц Иосиф Карл) (нем. Franz II Joseph Karl; 12 февраля 1768, Флоренция — 2 марта 1835, Вена) — последний император Священной Римской империи с 7 июля 1792 по 6 августа 1806 года, первый император Австрии с 11 августа 1804 года до самой своей смерти. В качестве императора Австрии, короля Богемии и Венгрии правил под именем Франца I. Полный титул: Милостью божьей избранный Римский Император, превечный Август, наследственный император Австрии. Правил во время наполеоновских войн, после ряда поражений был вынужден упразднить Священную Римскую империю и выдать дочь Марию-Луизу за Наполеона I. Во внутренней политике его правление было реакцией против либеральных реформ непосредственных предшественников. (ru)
- Франц II (нім. Franz II. Joseph Karl; 12 лютого 1768 — 2 березня 1835) — король Німеччини (римський король) з 1792 року, останній імператор Священної Римської імперії німецької нації з 7 липня 1792 по 6 серпня 1806 року, перший імператор Австрії з 11 серпня 1804 року до самої смерті. Як імператор Австрії (а також король Богемії, Угорщини, а також Галичини та Володимирії з 1 березня 1792 року) носив династичний номер Франц I. Титул: Милістю Божою обраний Римський Імператор, довічний Август, спадковий імператор Австрії, король Німеччини, Єрусалиму, Угорщини, Богемії, Далмації, Хорватії, Славонії, Галичини та Володимерії… . Царював у часи наполеонівських війн, після низки поразок був змушений ліквідувати Священну Римську імперію й віддати дочку Марію-Луїзу за Наполеона I Бонапарта. У внутрішній політиці його правління було реакцією проти ліберальних реформ безпосередніх попередників. (uk)
- Francisco II & I (Florença, 12 de fevereiro de 1768 – Viena, 2 de março de 1835) foi o último Imperador Romano-Germânico como Francisco II de 1792 até sua abdicação em 1806 após sua derrota na Batalha de Austerlitz para Napoleão Bonaparte, e também o primeiro Imperador da Áustria como Francisco I de 1804 até sua morte. Por tal medida, Francisco é conhecido como o único soberano de dois impérios ao mesmo tempo. Além disso, ele também foi Rei da Hungria, Croácia e Boêmia a partir de 1792. Também serviu como o primeiro presidente da Confederação Germânica após a sua criação em 1815. Francisco continuou o seu papel de liderança como um adversário da França nas Guerras Napoleônicas, e sofreu várias mais derrotas depois de Austerlitz. O casamento por procuração do estado de sua filha Maria Luísa e Napoleão em 10 de março de 1810 foi, sem dúvida, a sua derrota pessoal mais grave. Após a abdicação de Napoleão depois da Guerra da Sexta Coalizão, a Áustria participou como um dos principais membros da Santa Aliança, no Congresso de Viena, que foi amplamente dominado pelo chanceler Klemens Wenzel von Metternich culminando em um novo mapa Europeu e na restauração de antigos domínios de Francisco (exceto o Sacro Império Romano que foi dissolvido). Devido ao estabelecimento dos territórios originais da Europa antes das guerras napoleônicas, que em grande parte resistiu a populares nacionalistas e tendências liberais, Francisco passou a ser visto como um reacionário mais tarde em seu reinado. (pt)
- Frans II, född 12 februari 1768 i Florens, död 2 mars 1835 i Wien, var tysk-romersk kejsare 1792–1806 och ärkehertig av Österrike 1792–1804. Han bar regentnamnet Frans I som kejsare av Österrike 1804–1835. Son till Leopold II och Maria Ludovika av Spanien. Han var den siste kejsaren av Tysk-romerska riket. (sv)
- 弗朗茨一世（德語：Franz I，1768年2月12日－1835年3月2日）1804年8月11日-1835年3月2日在位。匈牙利國王、波希米亞國王、倫巴第-威尼托國王（1792年-1835年在位），奥地利大公（1792年-1804年在位），末代神聖羅馬皇帝（1792年7月5日-1806年8月6日在位，称弗朗茨一世，德语：Franz II）。神圣罗马皇帝利奧波德二世与其妻西班牙的玛利亚·路易莎之子。 神圣罗马皇帝弗朗茨二世即位时，德意志城邦割据的情況已經十分嚴重，神圣罗马帝国皇帝早已失去實權。法國大革命和拿破崙的崛起加劇了德意志諸城邦的分化，帝國的前景並不樂觀。第二次反法同盟結束後，神聖羅馬帝國喪失了全部意大利領地，瑞士更成立赫爾維蒂共和國，掠奪了奧地利大公國在阿爾卑斯山中部的領地。为了对抗拿破仑即将称帝的野心，弗朗茨二世于1804年8月10日成立奥地利帝国，自称奥地利皇帝。第三次反法同盟後，弗郎茨二世在奧斯特里茲戰役慘敗，神聖羅馬帝國首都維也納被法軍三次攻陷，奧地利軍被全殲，雙方簽訂普雷斯堡和約，后续签订莱茵邦联条约，以拿破仑为领袖的萊茵邦聯創立；1806年8月6日，弗朗茨二世被迫放弃神圣罗马皇帝的封号，只保留奥地利皇帝頭銜，解散了神圣罗马帝国。至此，历经了844年的神圣罗马帝国彻底宣告终结。弗朗茨二世再度被迫臣從於拿破崙和沙皇亞歷山大一世的提爾西特同盟中，不可干涉第七次俄土戰爭。 弗朗茨二世發起了四次反拿破仑的神聖同盟，都被拿破崙打敗，而且大大削弱了奧地利的國力，間接導致日後普魯士王國的崛起。1806年，拿破仑強行解散了神圣罗马帝国，歷八百年的神圣罗马帝国滅亡，成為萊茵邦聯。弗朗茨二世被迫以和亲的方式，把女儿瑪麗·路易莎嫁给拿破仑。從此哈布斯堡王朝的勢力大幅度衰落，無法恢復對全歐洲的影響力。 弗朗茨二世在1814年拿破崙倒台後，立即主持召開了維也納會議，在首相梅特涅領導下成立維也納體系和神聖同盟，企圖恢復歐洲的舊「秩序」，以抵消自由主義的影響，但被迫制定憲法，承認部分改革。 法国大革命中被断头的玛丽·安托瓦内特王后是弗朗茨二世的姑姑。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Francesc II del Sacre Imperi Romanogermànic o Francesc I d'Àustria (Florència 1768 - Viena 1835) fou el darrer portador del mil·lenari títol d'emperador del Sacre Imperi Romanogermànic i primer emperador d'Àustria. (ca)
- František I. (12. února 1768, Florencie – 2. března 1835, Vídeň) byl v letech 1792–1835 král uherský, chorvatský a český, v letech 1804–1835 císař rakouský, od roku 1815 král lombardsko-benátský a jako František II. v letech 1792–1806 poslední císař Svaté říše římské. Celá jeho vláda byla výrazně ovlivněna dvěma muži: Klemensem Václavem Lotharem Metternichem a Napoleonem Bonapartem. (cs)
- Frantzisko II.a Germaniako Erromatar Inperio Santukoa (alemanez: Franz II, Erwählter Römischer Kaiser; Florentzia, 1768ko otsailaren 12a - Viena, 1835eko martxoaren 2a) Germaniako Erromatar Inperio Santuko azken enperadorea izan zen. 1792tik 1806ko abuztuaren 6an, Austerlitzeko porrotaren ostean, Inperioa desegin zen arte erreinatu zuen. Horrez gainera, 1792-1835 bitartean Hungariako eta Bohemiako erregea, eta 1804-1835 bitartean Austriako enperadorea izan zen. (eu)
- Ba é Proinsias II (Gearmáinis:Franz II.; 12 Feabhra 1768 - 2 Márta 1835) an tImpire Rómhánach Naofa deireanach, a bhí i gceannas ó 1792 go dtí 6 Lúnasa 1806, nuair a dhíscaoil sé an Impireacht Rómhánach Naofa tar éis dó a bheith buailte ag faoi stiúir Napoléon ag Cath Austerlitz. Sa bhliain 1804, bhunaigh sé agus rinneadh Proinsias I de, an chéad , a bhí i gceannas ó 1804 go 1835, agus mar sin ina dhiaidh sin ainmníodh é mar an chéad Doppelkaiser (impire dúbailte) sa stair. Tugadh Impire Impireacht Naofa na Róimhe agus na hOstaire air. Bhí sé ina , agus mar Proinsias I. D’fhóin sé freisin mar chéad uachtarán tar éis a bhunaithe sa bhliain 1815. (ga)
- 프란츠 2세(독일어: Franz II, 1768년 2월 12일 ~ 1835년 3월 2일)는 나폴레옹 전쟁 시기의 신성 로마 제국의 마지막 황제이자 오스트리아의 황제, 헝가리와 크로아티아의 국왕, 보헤미아의 국왕으로 재위했다. 오스트리아의 황제 프란츠 1세(독일어: Franz I), 보헤미아의 국왕 프란티셰크 1세(체코어: František I.), 헝가리와 크로아티아의 국왕 페렌츠(헝가리어: Ferenc, 슬로바키아어: František II. 프란티셰크 2세, 크로아티아어: Franjo II. 프라뇨 2세)에 해당한다. 이탈리아의 국왕으로는 1805년 나폴레옹 1세가 이탈리아의 왕을 자처하기 전까지 재직했지만 실질적으로는 1797년 이탈리아에 대한 권리를 포기했다. 나폴레옹 1세의 압력으로 신성 로마 제국을 해체하기 전 오스트리아 제국을 선포하고 오스트리아의 황제가 되었다. (ko)
- Frans Jozef Karel van Habsburg-Lotharingen (Florence, 12 februari 1768 – Wenen, 2 maart 1835), zoon van keizer Leopold II, was als Frans II de laatste gekozen keizer van het Heilige Roomse Rijk en als Frans I de eerste erfelijke keizer van Oostenrijk. (nl)
- フランツ2世（ドイツ語: Franz II.、1768年2月12日 - 1835年3月2日）はハプスブルク帝国（オーストリア）の君主でハプスブルク＝ロートリンゲン朝第4代、そして神聖ローマ帝国ひいては史上最後のローマ皇帝（在位：1792年 - 1806年）。ローマ皇帝として退位する前に初代オーストリア皇帝フランツ1世（ドイツ語: Franz I.、在位：1804年 - 1835年）を兼ねることで皇帝の称号を維持した。ハンガリー国王としてはフェレンツ1世（ハンガリー語: I. Ferenc、在位：1792年 - 1835年）、ベーメン国王としてはフランティシェク2世（チェコ語: František II.、在位：1792年 - 1835年）である。ハプスブルク＝ロートリンゲン家の君主で、全名はフランツ・ヨーゼフ・カール・フォン・ハプスブルク＝ロートリンゲン（ドイツ語: Franz Joseph Karl von Habsburg-Lothringen）。 (ja)
- Franciszek II (I) Habsburg (niem. Franz II. (I.) Joseph Karl, ur. 12 lutego 1768 we Florencji, zm. 2 marca 1835 w Wiedniu) – w latach 1792–1806 ostatni cesarz rzymski, król Czech i Węgier w latach 1792–1835, pierwszy cesarz Austrii (jako Franciszek I) 1804–1835. Syn Leopolda II i Marii Ludwiki Burbon, księżniczki hiszpańskiej. Ojciec Ferdynanda I oraz Marii Ludwiki, drugiej żony Napoleona Bonaparte. (pl)
- Frans II, född 12 februari 1768 i Florens, död 2 mars 1835 i Wien, var tysk-romersk kejsare 1792–1806 och ärkehertig av Österrike 1792–1804. Han bar regentnamnet Frans I som kejsare av Österrike 1804–1835. Son till Leopold II och Maria Ludovika av Spanien. Han var den siste kejsaren av Tysk-romerska riket. (sv)
- فرانتس الثاني والأول (12 فبراير 1768 - 2 مارس 1835؛ بالألمانية: Franz II)؛ كان أخر إمبراطور الروماني المقدس منذ 1792 حتى 6 أغسطس 1806، بعد انحلال الإمبراطورية الرومانية المقدسة للأمة الألمانية بسبب هزيمته الساحقة على يد الإمبراطورية الفرنسية الأولى في معركة أوسترليتز، في 1804 أسس الإمبراطورية النمساوية وبذلك أصبح فرانتس الأول أول إمبراطور النمسا التي حكمها منذ 1804 حتى وفاته في 1835، وبالتالي كان الإمبراطور الأول والوحيد الذي عُرف بـ الإمبراطور المزدوج (Doppelkaiser) في التاريخ، لمدة عامين 1804 حتى 1806، بحيث كان يُعرف بـ إمبراطور الإمبراطورية الرومانية المقدسة والنمسا، وأيضا كان ملك المجر وبوهيميا كـ فيرينتس الأول (المجري: Ferenc)، وأيضا شغل منصب الرئيس الأول لاتحاد الألماني بعد إنشاؤه في 1815. (ar)
- Ο Φραγκίσκος Β΄ (Franz II., 12 Φεβρουαρίου 1768 - 2 Μαρτίου 1835) από τον Οίκο των Αψβούργων-Λωρραίνης ήταν ο τελευταίος αυτοκράτορας της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας (1792 - 6 Αυγούστου 1806), οπότε και έχασε την αυτοκρατορία μετά την ήττα του από τον Ναπολέοντα Βοναπάρτη στη Μάχη του Άουστερλιτς. Το 1804 ίδρυσε την Αυστριακή αυτοκρατορία και έγινε ο πρώτος αυτοκράτορας της Αυστρίας, ως Φραγκίσκος Α΄ (1804-1835), ενώ είναι ο μοναδικός στην ιστορία που είχε τον τίτλο του διπλού αυτοκράτορα (1804-1806) της Γερμανίας και της Αυστρίας. Είχε, επίσης, τον τίτλο του Βασιλιά της Ουγγαρίας-Κροατίας-Σλοβενίας και του πρώτου προέδρου της Γερμανικής Ομοσπονδίας (1815). Εξακολούθησε τους πολέμους κατά του Ναπολέοντα και γνώρισε νέες ήττες κοντά στο Άουστερλιτς, ενώ αναγκάστηκε να του δώσει σύζυγο τη θ (el)
- Francisko la 2-a Jozefo Karlo, germane Franz II. Joseph Karl [franc dea cvajte jozef karl] (naskiĝis la 12-an de februaro 1768 en Florenco, mortis la 2-an de marto 1835 en Vieno) estis la lasta imperiestro (Kaiser) de la germana Sankta Romia Imperio (1792–1806) kaj, kun la nomo Francisko la 1-a, la unua imperiestro de Aŭstrio (1804–1835).Krome li estis
* reĝo de Bohemio (1792–1835)
* reĝo de Hungario (1792–1835) Francisko ne estis tre energia politikisto, sed lasis la diplomation al sia kanceliero Metternich. (eo)
- Francis II (German: Franz II.; 12 February 1768 – 2 March 1835) was the last Holy Roman Emperor (from 1792 to 1806) and the founder and Emperor of the Austrian Empire, from 1804 to 1835. He assumed the title of Emperor of Austria in response to the coronation of Napoleon as Emperor of the French. Soon after Napoleon created the Confederation of the Rhine, Francis abdicated as Holy Roman Emperor. He was King of Hungary, Croatia and Bohemia. He also served as the first president of the German Confederation following its establishment in 1815. (en)
- Franz Joseph Karl (* 12. Februar 1768 in Florenz; † 2. März 1835 in Wien) aus dem Haus Habsburg-Lothringen war von 1792 bis 1806 als Franz II. der letzte Kaiser des Heiligen Römischen Reiches. 1804 begründete er das Kaisertum Österreich, das er als Franz I. bis zu seinem Tod regierte. Bis zu seinem Tode 1835 blieb Kaiser Franz außerdem König von Böhmen, Kroatien und Ungarn. Seine Hausmacht blieben nach wie vor die habsburgischen Erblande. (de)
- Francisco II del Sacro Imperio Romano Germánico (Florencia, Toscana, 12 de febrero de 1768-Viena, Imperio austríaco, 2 de marzo de 1835) fue el último emperador del Sacro Imperio Romano Germánico, como Francisco II (1792-1806) y el primero de Austria, como Francisco I (1804-1835). (es)
- Franz Josef Karl (12 Februari 1768 – 2 Maret 1835) adalah seorang bangsawan Jerman dari Dinasti Habsburg-Lothringen dan pada tahun 1792 hingga 1806 menjadi Kaisar Kekaisaran Romawi Suci dengan sebutan Franz II dari Kekaisaran Romawi Suci dan pada tahun 1804 hingga 1835 adalah Kaisar Kekaisaran Austria dengan gelar Franz I dari Austria. Ia berasal dari wilayah milik dinasti Habsburg di Austria. Dari sini ia mendirikan Kekaisaran Austria pada tahun 1804 untuk mengatasi perkembangan hegemoni Napoleon di Eropa Tengah dan mengamankan warisan dinastinya. Jadi antara tahun 1804-1806 Ia menggunakan dua Gelar Kekaisaran secara bersamaan. (in)
- François II (empereur du Saint-Empire)(
Pour les articles homonymes, voir François Ier et François II. ) François II, empereur des Romains, puis à partir du 11 août 1804, François Ier d'Autriche, né le 12 février 1768 à Florence et mort le 2 mars 1835 à Vienne, archiduc d'Autriche (1792 – 1804) puis empereur d'Autriche (1804 – 1835), roi de Hongrie (1792 – 1835), roi de Bohême (1792 – 1835) et roi de Lombardie-Vénétie (1815 – 1835), fut également le dernier souverain du Saint-Empire romain germanique (1792 – 1806), élu empereur des Romains sous le nom de François II. (fr)
- Francesco Giuseppe Carlo Giovanni d'Asburgo-Lorena (Firenze, 12 febbraio 1768 – Vienna, 2 marzo 1835), figlio di Leopoldo II, fu l'ultimo Imperatore dei Romani, primo Imperatore d'Austria, Re di Boemia e Re di Ungheria, e ultimo Duca di Milano. Per contrastare l'egemonia di Napoleone in Europa, e per prevenire una perdita di rango, nel 1804 assunse il titolo di Imperatore ereditario d'Austria - numerato come Francesco I - ma portò fino al 1806 il titolo di Imperatore dei Romani sempre Augusto. Nella storia è perciò chiamato Francesco II, per distinguerlo da suo nonno Francesco I di Lorena. (it)
- Франц II (Франц Иосиф Карл) (нем. Franz II Joseph Karl; 12 февраля 1768, Флоренция — 2 марта 1835, Вена) — последний император Священной Римской империи с 7 июля 1792 по 6 августа 1806 года, первый император Австрии с 11 августа 1804 года до самой своей смерти. В качестве императора Австрии, короля Богемии и Венгрии правил под именем Франца I. (ru)
- Francisco II & I (Florença, 12 de fevereiro de 1768 – Viena, 2 de março de 1835) foi o último Imperador Romano-Germânico como Francisco II de 1792 até sua abdicação em 1806 após sua derrota na Batalha de Austerlitz para Napoleão Bonaparte, e também o primeiro Imperador da Áustria como Francisco I de 1804 até sua morte. Por tal medida, Francisco é conhecido como o único soberano de dois impérios ao mesmo tempo. Além disso, ele também foi Rei da Hungria, Croácia e Boêmia a partir de 1792. Também serviu como o primeiro presidente da Confederação Germânica após a sua criação em 1815. (pt)
- Франц II (нім. Franz II. Joseph Karl; 12 лютого 1768 — 2 березня 1835) — король Німеччини (римський король) з 1792 року, останній імператор Священної Римської імперії німецької нації з 7 липня 1792 по 6 серпня 1806 року, перший імператор Австрії з 11 серпня 1804 року до самої смерті. Як імператор Австрії (а також король Богемії, Угорщини, а також Галичини та Володимирії з 1 березня 1792 року) носив династичний номер Франц I. (uk)
- 弗朗茨一世（德語：Franz I，1768年2月12日－1835年3月2日）1804年8月11日-1835年3月2日在位。匈牙利國王、波希米亞國王、倫巴第-威尼托國王（1792年-1835年在位），奥地利大公（1792年-1804年在位），末代神聖羅馬皇帝（1792年7月5日-1806年8月6日在位，称弗朗茨一世，德语：Franz II）。神圣罗马皇帝利奧波德二世与其妻西班牙的玛利亚·路易莎之子。 神圣罗马皇帝弗朗茨二世即位时，德意志城邦割据的情況已經十分嚴重，神圣罗马帝国皇帝早已失去實權。法國大革命和拿破崙的崛起加劇了德意志諸城邦的分化，帝國的前景並不樂觀。第二次反法同盟結束後，神聖羅馬帝國喪失了全部意大利領地，瑞士更成立赫爾維蒂共和國，掠奪了奧地利大公國在阿爾卑斯山中部的領地。为了对抗拿破仑即将称帝的野心，弗朗茨二世于1804年8月10日成立奥地利帝国，自称奥地利皇帝。第三次反法同盟後，弗郎茨二世在奧斯特里茲戰役慘敗，神聖羅馬帝國首都維也納被法軍三次攻陷，奧地利軍被全殲，雙方簽訂普雷斯堡和約，后续签订莱茵邦联条约，以拿破仑为领袖的萊茵邦聯創立；1806年8月6日，弗朗茨二世被迫放弃神圣罗马皇帝的封号，只保留奥地利皇帝頭銜，解散了神圣罗马帝国。至此，历经了844年的神圣罗马帝国彻底宣告终结。弗朗茨二世再度被迫臣從於拿破崙和沙皇亞歷山大一世的提爾西特同盟中，不可干涉第七次俄土戰爭。 (zh)
|
.svg){kind=link}
_Vienna_Austria.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.svg){kind=link}
.JPG){kind=link}
.svg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.svg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_Vienna_Austria.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}