| dbo:abstract
|
- اللغات الفينية البلطيقية يتحدث حول بحر البلطيق حوالي 7 ملايين نسمة، وهي إحدى تفرعات عائلة اللغات الأورالية. أهم اللغات الحديثة المنتمية إلى اللغات الفينية البلطيقية هي الفنلندية والإستونية اللغتي الرسميتين بالبلدين المعنيين. اللغات الفينية الأخرى في منطقة بحر البلطيق هي والكاريلية والفبسية والفوتية المحدث بها حوالي خليج فنلندا وبحيرتي أونيغا ولادوغا. لغتا فورو (الأحفاد الحديثة التاريخية) يحدث بها في جنوب شرق إستونيا واللغة الليفونية في أجزاء من لاتفيا. اللغات الأصغر تختفي. في القرن العشرين كان عدد المتحدثين بالليفونية والفوتية كان أقل من 100. غيرها من الجماعات التي هناك سجلات اختفت منذ ذلك الحين. (في شمال السويد) (في شمال النرويج) واللهجات الفنلندية التي قدمتها البلدان الإسكندنافية السويد والنرويج وضعا قانونيا لغات مستقلة. متبادلة بشكل واضح مع الفنلندية. (ar)
- Baltofinské jazyky jsou skupinou jazyků patřící do uralské jazykové rodiny. Spadají pod ugrofinské, finsko-permské, finsko-volžské a finsko-laponské jazyky. (cs)
- Les llengües baltofineses o llengües fènniques són una subfamília lingüística dins les llengües finoúgriques que agrupa els idiomes parlats al voltant del Mar Bàltic, molts en perill d'extinció. Aquestes llengües tenen una morfologia complexa, que es tradueix en canvis fonètics (els al·lomorfs o flexions de determinades paraules es relacionen amb canvis en els sons que els formen). Uns altres trets distintius són la telicitat en el verb (que afecta el cas dels complements), la manca de gènere gramatical i l'ús força abundant del verb copulatiu (on). Entre aquestes llengües les que tenen més quantitat de parlants són el finès i l'estonià, ambdues oficials als seus països. A banda d'aquestes dues, també són llengües baltofineses o fènniques el livonià, parlat a Letònia, el carelià, el votià, parlat a la Rússia europea, i el vepsià, parlat també a la Rússia europea. (ca)
- Οι Φιννικές γλώσσες ή Βαλτοφιννικές γλώσσες είναι κλάδος της οικογένειας των Ουραλικών γλωσσών που ομιλούνται γύρω από την Βαλτική Θάλασσα από τους Φίννους, κυρίως στη Φινλανδία και την Εσθονία, από περίπου 7 εκατομμύριους άνθρωπους. Παραδοσιακά έχουν αναγνωριστεί οκτώ Φιννικές γλώσσες. Οι μείζονες σύγχρονοι εκπρόσωποι της οικογένειας είναι τα Φινλανδικά και τα Εσθονικά, οι επίσημες γλώσσες των αντίστοιχων εθνικών κρατών τους. Οι άλλες Φιννικές γλώσσες στην περιοχή της Βαλτικής Θάλασσας είναι τα Ιγγρικά και τα , που ομιλούνται στην Ιγγρία πλησίον του φινλανδικού κόλπου· και τα Λιβονικά, που ομιλούνταν κάποτε γύρω από τον Κόλπο της Ρίγας. Βορειοανατολικότερα ομιλούνται τα Καρελικά, τα και τα Βεψικά, στην περιοχή των λιμνών Ονέγκα και Λάντογκα. (el)
- Baltmarafinnaj lingvoj aŭ plimallonge baltfinnaj lingvoj estas grupo da lingvoj parolataj en orienta kaj norda flanko de la Balta maro. Ili apartenas al Finn-ugra lingvaro de Urala lingvaro. La komuna pralingvo estis parolata antaŭ ĉirkaŭ du mil jaroj. (eo)
- Die ostseefinnischen Sprachen sind eine Untergruppe der finno-ugrischen Gruppe innerhalb der uralischen Sprachfamilie. Sie werden in Finnland, Estland, Schweden, Norwegen, Lettland, Karelien, Ingermanland und rund um die großen Seen sowie im Raum Tver im Nordwesten Russlands gesprochen. (de)
- The Finnic (Fennic) or more precisely Balto-Finnic (Balto-Fennic, Baltic Finnic, Baltic Fennic) languages constitute a branch of the Uralic language family spoken around the Baltic Sea by the Baltic Finnic peoples. There are around 7 million speakers, who live mainly in Finland and Estonia. Traditionally, eight Finnic languages have been recognized. The major modern representatives of the family are Finnish and Estonian, the official languages of their respective nation states. The other Finnic languages in the Baltic Sea region are Ingrian and Votic, spoken in Ingria by the Gulf of Finland, and Livonian, once spoken around the Gulf of Riga. Spoken farther northeast are Karelian, Ludic, and Veps, in the region of Lakes Onega and Ladoga. In addition, since the 1990s, several Finnic-speaking minority groups have emerged to seek recognition for their languages as distinct from the ones they have been considered dialects of in the past. Some of these groups have established their own orthographies and standardised languages. Võro and Seto, which are spoken in southeastern Estonia and in some parts of Russia, are considered dialects of Estonian by some linguists, while other linguists consider them separate languages. Meänkieli and Kven are spoken in northern Sweden and Norway respectively and have the legal status of independent minority languages. They were earlier considered dialects of Finnish and are somewhat mutually intelligible with it, depending on the dialect. Additionally, the Karelian language was not officially recognised as its own language in Finland until 2009, despite there being no linguistic confusion about its status. The smaller languages are endangered. The last native speaker of Livonian died in 2013, and only about a dozen native speakers of Votic remain. Regardless, even for these languages, the shaping of a standard language and education in it continues. The geographic centre of the maximum divergence between the languages is located east of the Gulf of Finland around Saint Petersburg. A glottochronological study estimates the age of the common ancestor of existing languages to a little more than 1000 years. However, Mikko Heikkilä dates the beginning of the diversification (with South Estonian as the first split) rather precisely to about 150 AD, based on loanword evidence (and previous estimates tend to be even older, like Pekka Sammallahti's of 1000–600 BC). There is now wide agreement that Proto-Finnic was probably spoken at the coasts of the Gulf of Finland. (en)
- Las lenguas fino-bálticas o balto-fínicas que se hablan en torno al mar Báltico por unos 7 millones de personas, pertenecen a una rama de la familia de las lenguas urálicas. Los principales representantes modernos de las lenguas fino-bálticas son el finés y el estonio, las lenguas oficiales de sus respectivos estados. Las otras lenguas en la región del Mar Báltico son el ingrio, el carelio, el livonio, el , el vepsio, y el , que se habla alrededor del golfo de Finlandia y los lagos Onega y Ladoga. El võro y el seto (descendientes modernos del histórico estonio del sur) se hablan en el sureste de Estonia y Livonia. Las lenguas balto-finesas forman un grupo muy estrecho, haciendo que su clasificación interna resulte extremadamente difícil. El estonio y el finés representan los extremos de este grupo. Las lenguas carelia, ingria y vepsia se encuentran más cerca del segundo que del primero. El votio se encuentra en un lugar intermedio y el livonio más cercano al estonio. Para distinguir entre las lenguas próximas al finés y próximas al estonio, podemos fijarnos en la extensión de las vocales y consonantes finales; en finés se retienes mientras que en estonio se pierden. Las lenguas más pequeñas están desapareciendo. En el siglo XX, tanto el livonio como el tenían menos de 100 hablantes. Otros grupos de los que hay registros desaparecieron hace mucho tiempo. El meänkieli (en el norte de Suecia) y el kven (en el norte de Noruega) son dialectos finlandeses, y los países escandinavos Suecia y Noruega les han dado un estatus legal como lenguas independientes. Estos dos dialectos son mutuamente inteligibles con el finés. (es)
- On appelle langues fenniques ou balto-finnoises une famille de langues parlées en Europe du Nord. Elles se rattachent aux langues finno-ougriennes, groupe dont font également partie les langues sames de Laponie, le hongrois et de nombreuses langues minoritaires en Russie. Le terme fennique renvoie à l'Estonie, à la Finlande et à la Carélie. Deux pays au monde ont une langue fennique comme langue officielle : la Finlande (avec le finnois) et l'Estonie (avec l'estonien). (fr)
- 핀어군 또는 발트핀어군은 우랄어족의 하나의 어군으로, 7백만명 가량의 인구(핀란드, 에스토니아)가 이 어군에 속한 언어를 사용하고 있다. 핀란드어, 에스토니아어, 카렐리야어가 가장 대표적이다. 또한 잉그리아어, 버로어 등이 있지만 사용인구가 많지 않아 언어들이 조금씩 사라지고 있는 상황이다. 리브어의 마지막 사용자가 2013년 사망함으로써 사어가 된 것이 대표적인 예다.메앤키엘리, 크벤어와 같이 스칸디나비아 지방에서도 쓰이는 언어가 있다. 이 두 언어는 핀란드어에 가장 가깝다. 이 언어를 핀란드어와 에스토니아어로 크게 갈라 놓는 기준은 핀란드 만이다. (ko)
- バルト・フィン諸語（バルト・フィンしょご）はウラル語族フィン・ウゴル語派に含まれる言語群。単にフィン諸語と呼ぶこともある。スカンジナビア東部、バルト海東岸、ロシア北西部で話される。主要な言語としてはフィンランド語、エストニア語がある。現在の話者は7百万人ほど。ロシア領内イングリア地方の少数民族の言語も含まれ、特にリヴォニア語は母語話者が死去、ヴォート語の話者も100人足らずとなり、危機に瀕している。ロシア語が拡がる前はこの地方一帯の土着言語であったと思われる。 (ja)
- Le lingue baltofinniche sono lingue parlate in Finlandia, Estonia, Svezia, Norvegia, Lettonia, Carelia, Ingria e Russia. Appartengono alle lingue uraliche. Ci sono circa sedici tra lingue e dialetti, di cui tre sono in pericolo d'estinzione. I principali rappresentanti moderni delle lingue baltofinniche sono il finlandese e l'estone, lingue ufficiali delle rispettive nazioni. Altre lingue del gruppo finnico parlate nella regione baltica sono l'ingrico, il careliano, il ludo, il vepso, il votico, diffuso attorno al Golfo di Finlandia e il Lago Onega. Il võro e il seto, discendenti diretti della , sono parlati nell'Estonia sud-orientale mentre il livone era diffuso in alcune parti della Lettonia. Le lingue minori sono in via di estinzione. Nel XX secolo sia il livone che il votico avevano meno di 100 parlanti in vita. Altri gruppi linguistici sono estinti già da parecchio tempo. Il meänkieli (parlato nella Svezia settentrionale) e lo kven (nella Norvegia settentrionale) sono dialetti della lingua finlandese a cui Norvegia e Svezia hanno concesso lo status di idiomi linguisticamente distinti, nonostante i parlanti siano in grado di comprendere il finlandese standard. (it)
- De Oostzee-Finse talen, ook bekend als de Baltisch-Finse talen of Finnische talen, zijn een taalgroep binnen de Fins-Permische talen, die weer deel uitmaken van de Finoegrische talen. Ze behoren dus niet tot de Indo-Europese talen, anders dan de meeste andere talen die in Europa als officiële taal worden gesproken. Tot de Oostzee-Finse talen behoren het Fins en Estisch, de officiële talen van achtereenvolgens Finland en Estland. Officieel erkende minderheidstalen zijn het Meänkieli (in Zweden), het Kveens (in Noorwegen) en het Fins, Karelisch en Wepsisch (in de Russische deelrepubliek Karelië). De talen hebben alles bij elkaar momenteel zo'n zeven miljoen sprekers, voornamelijk geconcentreerd in het gebied rond het oostelijk gedeelte van de Oostzee. De Oostzee-Finse talen behoren, samen met de Samische talen, tot de . Zowel de Oostzee-Finse talen als de Samische talen komen voort uit dezelfde oertaal, die zich rond 1000 v.Chr. afsplitste in de twee voornoemde groepen. Ze worden gesproken door de Oostzee-Finse volkeren. (nl)
- Прибалти́йско-фи́нские языки́ — одна из групп финно-волжских языков, распространённая на территории вокруг Балтийского моря. Финский и эстонский языки являются официальными в Финляндии и Эстонии соответственно. Саамские языки не входят в данную группу, а образуют свою собственную. Сходства между двумя группами объясняются их родством и интенсивными языковыми контактами. К прибалтийско-финским языкам относятся:
* Северная подветвь
* финский язык
* квенский язык
* меянкиели
* ижорский язык
* карельский язык
* собственно-карельское наречие
* северный диалект
* южный диалект (включая тверские говоры)
* ливвиковское наречие
* людиковское наречие
* вепсский язык
* Южная подветвь
* водский язык
* северноэстонский язык (собственно эстонский)
* южноэстонский язык
* выруские диалекты (включая диалект сету)
* ливский язык † (ru)
- Języki bałtycko-fińskie, języki bałtofińskie – grupa językowa w obrębie uralskiej rodziny językowej. Obejmuje ona kilka języków, których liczba nie jest ostatecznie ustalona, z uwagi na kontrowersje dotyczące uznania danej mowy za język samodzielny lub dialekt innego języka. Języki bałtycko-fińskie są kontynuacją języka używanego przez plemiona ugrofińskie zamieszkujące północno-wschodnią Europę na początku I tysiąclecia naszej ery. Zasięg terytorialny języków bałtofińskich zmniejszył się jednak w stosunku do zajmowanego jeszcze na przełomie I i II tysiąclecia, a to z powodu wypierania ich przez języki bałtyckie od południa, języki słowiańskie od wschodu oraz języki germańskie (szwedzki) od zachodu. Także obecnie zasięg występowania małych języków bałtofińskich zmniejsza się wskutek wypierania ich przez rosyjski. Językami bałtycko-fińskimi posługuje się około 6,3 mln ludzi zamieszkujących północno-wschodnie wybrzeża Morza Bałtyckiego: w Finlandii, Estonii i Rosji (głównie Karelii). Do języków bałtofińskich zalicza się:
* język fiński (suomi) – ok. 5 mln mówiących
* język estoński – ok. 1,1 mln mówiących
* język karelski – ok. 150 tys. mówiących
* język võro – ok. 70 tys. mówiących
* język kweński – ponad 10 tys. mówiących
* język wepski – ok. 5 tys. mówiących
* język ingryjski (iżoriański) – ok. 500 mówiących
* język liwski – poniżej 100 mówiących
* język wotycki – praktycznie wymarły Ponadto w ostatnich latach pojawia się tendencja do wyodrębniania z języka estońskiego odrębnego języka võro (ok. 70 tys. mówiących). (pl)
- Línguas fino-bálticas, também conhecidas por línguas fínicas, são um subgrupo das línguas fino-úgricas, e são faladas nas regiões próximas ao mar Báltico por cerca de sete milhões de pessoas. (pt)
- Östersjöfinska språk är en grupp av närbesläktade finsk-ugriska språk ur familjen uraliska språk som talas i området runt Östersjön. De två största av språken, finska och estniska, är officiella språk i egna stater. Karelska, det tredje största språket med omkring 100 000 talare, saknar officiell ställning. Meänkieli (tornedalsfinska), med omkring 50 000 talare, är officiellt minoritetsspråk i Sverige. Flera östersjöfinska språk anses riskera att bli utdöda. Vepsiska talas av drygt 5 000 personer. Det sydligaste språket i gruppen är liviska som är ett minoritetsspråk i Lettland även om det endast talas av omkring 35 personer. Votiska talas idag av högst 20 personer, medan ingriska talas av ett hundratal personer. De närmaste släktspråken till de östersjöfinska språken är samiska. (sv)
- Балтійсько-фінські мови, або фінські мови — мови, якими говорять на узбережжі Балтійського моря близько 7 мільйонів людей, є частиною уральської мовної сім'ї. Основні сучасні представники балтійсько-фінських мов є фінська та естонська, офіційні мови своїх національних держав інші фінські мови в регіоні Балтійського моря: інгерманландська, карельська, , вепська, водська, якими розмовляють навколо Фінської затоки і озер Онезького і Ладозького. Вируська і є діалектами у південно-східній Естонії та лівська мова у Латвії. У 20-му столітті мовців лівської та водської лишилось менше, ніж 100 осіб. Мовці інших мов давно зникли. Мянкіелі (у північній Швеції) і квена (у північній Норвегії) є діалектами фінської, через що скандинавські країни Швеція і Норвегія надали їм статус окремих мов. Вони є взаємно зрозумілі з фінською. (uk)
- 芬蘭語支，又稱波羅的-芬蘭語支，是烏拉爾語系的一個下屬語支。芬蘭語支語言的使用者人數達700萬人，主要居住在芬兰和爱沙尼亚。 傳統觀點認為芬蘭語支包括8種語言。此语支的主要现代代表语为芬兰语和爱沙尼亚语，分别为其民族国家的官方语言。在波罗的海地区通行的其它芬兰语支的语言有在芬兰湾英格里亚地区的伊乔里亚语（又称英格里亚语）和瓦佳语，以及曾经在里加湾地区通行的利沃尼亚语。在稍远东北方向奥涅加湖和拉多加湖地区通行卡累利阿语、吕迪语和维普斯语。 另外自1990年代起，有几种原先被视为方言的少数族群的语言开始寻求作为独立语言的承认。有些已经设定了自己的正词法和标准语。在爱沙尼亚东南部及俄罗斯一些地区通行的沃罗语和塞托语过去被视为爱沙尼亚语的方言，但现代语言学家考虑它们为独立的语言。分别在瑞典北部和挪威北部通行的梅安语和克文语已经在法律上取得了独立的少数民族语言的地位，之前它们被视为芬兰语的方言，并在一定程度上和芬兰语或芬兰语中的方言相通。另外，卡累利阿语直至2009年才被芬兰官方认定为自己国内的语言，尽管其地位在语言学上没有任何争议。 其它更小的语种则受到威胁。利沃尼亚语的最后一位母语者在2013年去世；瓦佳语也只剩下十来个母语者。尽管如此，这些语言的标准化过程及普及教育仍在进行。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Baltofinské jazyky jsou skupinou jazyků patřící do uralské jazykové rodiny. Spadají pod ugrofinské, finsko-permské, finsko-volžské a finsko-laponské jazyky. (cs)
- Baltmarafinnaj lingvoj aŭ plimallonge baltfinnaj lingvoj estas grupo da lingvoj parolataj en orienta kaj norda flanko de la Balta maro. Ili apartenas al Finn-ugra lingvaro de Urala lingvaro. La komuna pralingvo estis parolata antaŭ ĉirkaŭ du mil jaroj. (eo)
- Die ostseefinnischen Sprachen sind eine Untergruppe der finno-ugrischen Gruppe innerhalb der uralischen Sprachfamilie. Sie werden in Finnland, Estland, Schweden, Norwegen, Lettland, Karelien, Ingermanland und rund um die großen Seen sowie im Raum Tver im Nordwesten Russlands gesprochen. (de)
- On appelle langues fenniques ou balto-finnoises une famille de langues parlées en Europe du Nord. Elles se rattachent aux langues finno-ougriennes, groupe dont font également partie les langues sames de Laponie, le hongrois et de nombreuses langues minoritaires en Russie. Le terme fennique renvoie à l'Estonie, à la Finlande et à la Carélie. Deux pays au monde ont une langue fennique comme langue officielle : la Finlande (avec le finnois) et l'Estonie (avec l'estonien). (fr)
- 핀어군 또는 발트핀어군은 우랄어족의 하나의 어군으로, 7백만명 가량의 인구(핀란드, 에스토니아)가 이 어군에 속한 언어를 사용하고 있다. 핀란드어, 에스토니아어, 카렐리야어가 가장 대표적이다. 또한 잉그리아어, 버로어 등이 있지만 사용인구가 많지 않아 언어들이 조금씩 사라지고 있는 상황이다. 리브어의 마지막 사용자가 2013년 사망함으로써 사어가 된 것이 대표적인 예다.메앤키엘리, 크벤어와 같이 스칸디나비아 지방에서도 쓰이는 언어가 있다. 이 두 언어는 핀란드어에 가장 가깝다. 이 언어를 핀란드어와 에스토니아어로 크게 갈라 놓는 기준은 핀란드 만이다. (ko)
- バルト・フィン諸語（バルト・フィンしょご）はウラル語族フィン・ウゴル語派に含まれる言語群。単にフィン諸語と呼ぶこともある。スカンジナビア東部、バルト海東岸、ロシア北西部で話される。主要な言語としてはフィンランド語、エストニア語がある。現在の話者は7百万人ほど。ロシア領内イングリア地方の少数民族の言語も含まれ、特にリヴォニア語は母語話者が死去、ヴォート語の話者も100人足らずとなり、危機に瀕している。ロシア語が拡がる前はこの地方一帯の土着言語であったと思われる。 (ja)
- Línguas fino-bálticas, também conhecidas por línguas fínicas, são um subgrupo das línguas fino-úgricas, e são faladas nas regiões próximas ao mar Báltico por cerca de sete milhões de pessoas. (pt)
- 芬蘭語支，又稱波羅的-芬蘭語支，是烏拉爾語系的一個下屬語支。芬蘭語支語言的使用者人數達700萬人，主要居住在芬兰和爱沙尼亚。 傳統觀點認為芬蘭語支包括8種語言。此语支的主要现代代表语为芬兰语和爱沙尼亚语，分别为其民族国家的官方语言。在波罗的海地区通行的其它芬兰语支的语言有在芬兰湾英格里亚地区的伊乔里亚语（又称英格里亚语）和瓦佳语，以及曾经在里加湾地区通行的利沃尼亚语。在稍远东北方向奥涅加湖和拉多加湖地区通行卡累利阿语、吕迪语和维普斯语。 另外自1990年代起，有几种原先被视为方言的少数族群的语言开始寻求作为独立语言的承认。有些已经设定了自己的正词法和标准语。在爱沙尼亚东南部及俄罗斯一些地区通行的沃罗语和塞托语过去被视为爱沙尼亚语的方言，但现代语言学家考虑它们为独立的语言。分别在瑞典北部和挪威北部通行的梅安语和克文语已经在法律上取得了独立的少数民族语言的地位，之前它们被视为芬兰语的方言，并在一定程度上和芬兰语或芬兰语中的方言相通。另外，卡累利阿语直至2009年才被芬兰官方认定为自己国内的语言，尽管其地位在语言学上没有任何争议。 其它更小的语种则受到威胁。利沃尼亚语的最后一位母语者在2013年去世；瓦佳语也只剩下十来个母语者。尽管如此，这些语言的标准化过程及普及教育仍在进行。 (zh)
- اللغات الفينية البلطيقية يتحدث حول بحر البلطيق حوالي 7 ملايين نسمة، وهي إحدى تفرعات عائلة اللغات الأورالية. أهم اللغات الحديثة المنتمية إلى اللغات الفينية البلطيقية هي الفنلندية والإستونية اللغتي الرسميتين بالبلدين المعنيين. اللغات الفينية الأخرى في منطقة بحر البلطيق هي والكاريلية والفبسية والفوتية المحدث بها حوالي خليج فنلندا وبحيرتي أونيغا ولادوغا. لغتا فورو (الأحفاد الحديثة التاريخية) يحدث بها في جنوب شرق إستونيا واللغة الليفونية في أجزاء من لاتفيا. (ar)
- Les llengües baltofineses o llengües fènniques són una subfamília lingüística dins les llengües finoúgriques que agrupa els idiomes parlats al voltant del Mar Bàltic, molts en perill d'extinció. Aquestes llengües tenen una morfologia complexa, que es tradueix en canvis fonètics (els al·lomorfs o flexions de determinades paraules es relacionen amb canvis en els sons que els formen). Uns altres trets distintius són la telicitat en el verb (que afecta el cas dels complements), la manca de gènere gramatical i l'ús força abundant del verb copulatiu (on). (ca)
- Οι Φιννικές γλώσσες ή Βαλτοφιννικές γλώσσες είναι κλάδος της οικογένειας των Ουραλικών γλωσσών που ομιλούνται γύρω από την Βαλτική Θάλασσα από τους Φίννους, κυρίως στη Φινλανδία και την Εσθονία, από περίπου 7 εκατομμύριους άνθρωπους. (el)
- The Finnic (Fennic) or more precisely Balto-Finnic (Balto-Fennic, Baltic Finnic, Baltic Fennic) languages constitute a branch of the Uralic language family spoken around the Baltic Sea by the Baltic Finnic peoples. There are around 7 million speakers, who live mainly in Finland and Estonia. The smaller languages are endangered. The last native speaker of Livonian died in 2013, and only about a dozen native speakers of Votic remain. Regardless, even for these languages, the shaping of a standard language and education in it continues. (en)
- Las lenguas fino-bálticas o balto-fínicas que se hablan en torno al mar Báltico por unos 7 millones de personas, pertenecen a una rama de la familia de las lenguas urálicas. Los principales representantes modernos de las lenguas fino-bálticas son el finés y el estonio, las lenguas oficiales de sus respectivos estados. Las otras lenguas en la región del Mar Báltico son el ingrio, el carelio, el livonio, el , el vepsio, y el , que se habla alrededor del golfo de Finlandia y los lagos Onega y Ladoga. El võro y el seto (descendientes modernos del histórico estonio del sur) se hablan en el sureste de Estonia y Livonia. (es)
- Le lingue baltofinniche sono lingue parlate in Finlandia, Estonia, Svezia, Norvegia, Lettonia, Carelia, Ingria e Russia. Appartengono alle lingue uraliche. Ci sono circa sedici tra lingue e dialetti, di cui tre sono in pericolo d'estinzione. Le lingue minori sono in via di estinzione. Nel XX secolo sia il livone che il votico avevano meno di 100 parlanti in vita. Altri gruppi linguistici sono estinti già da parecchio tempo. (it)
- Języki bałtycko-fińskie, języki bałtofińskie – grupa językowa w obrębie uralskiej rodziny językowej. Obejmuje ona kilka języków, których liczba nie jest ostatecznie ustalona, z uwagi na kontrowersje dotyczące uznania danej mowy za język samodzielny lub dialekt innego języka. Języki bałtycko-fińskie są kontynuacją języka używanego przez plemiona ugrofińskie zamieszkujące północno-wschodnią Europę na początku I tysiąclecia naszej ery. Do języków bałtofińskich zalicza się: (pl)
- De Oostzee-Finse talen, ook bekend als de Baltisch-Finse talen of Finnische talen, zijn een taalgroep binnen de Fins-Permische talen, die weer deel uitmaken van de Finoegrische talen. Ze behoren dus niet tot de Indo-Europese talen, anders dan de meeste andere talen die in Europa als officiële taal worden gesproken. De Oostzee-Finse talen behoren, samen met de Samische talen, tot de . Zowel de Oostzee-Finse talen als de Samische talen komen voort uit dezelfde oertaal, die zich rond 1000 v.Chr. afsplitste in de twee voornoemde groepen. Ze worden gesproken door de Oostzee-Finse volkeren. (nl)
- Östersjöfinska språk är en grupp av närbesläktade finsk-ugriska språk ur familjen uraliska språk som talas i området runt Östersjön. De två största av språken, finska och estniska, är officiella språk i egna stater. Karelska, det tredje största språket med omkring 100 000 talare, saknar officiell ställning. Meänkieli (tornedalsfinska), med omkring 50 000 talare, är officiellt minoritetsspråk i Sverige. De närmaste släktspråken till de östersjöfinska språken är samiska. (sv)
- Прибалти́йско-фи́нские языки́ — одна из групп финно-волжских языков, распространённая на территории вокруг Балтийского моря. Финский и эстонский языки являются официальными в Финляндии и Эстонии соответственно. Саамские языки не входят в данную группу, а образуют свою собственную. Сходства между двумя группами объясняются их родством и интенсивными языковыми контактами. К прибалтийско-финским языкам относятся: (ru)
- Балтійсько-фінські мови, або фінські мови — мови, якими говорять на узбережжі Балтійського моря близько 7 мільйонів людей, є частиною уральської мовної сім'ї. Основні сучасні представники балтійсько-фінських мов є фінська та естонська, офіційні мови своїх національних держав інші фінські мови в регіоні Балтійського моря: інгерманландська, карельська, , вепська, водська, якими розмовляють навколо Фінської затоки і озер Онезького і Ладозького. Вируська і є діалектами у південно-східній Естонії та лівська мова у Латвії. (uk)
|
