| dbo:abstract
|
- فيلم نوار أو الفيلم المظلم أو السينما المظلمة (بالفرنسية: Film noir)؛ مصطلح سينمائي يُستخدم للتعبير عن أفلام الجريمة والدراما الهوليودية، خصوصًا تلك التي ترتكز بمحتواها على التصرفات المفعمة بالتهكم والتشاؤم والدوافع الجنسية. وتمتد حقبة أفلام النوار الكلاسيكية الهوليودية من بداية أربعينات القرن العشرين حتى أواخر الخمسينات. وقد لازمها في تلك الفترة تحديدًا أسلوب بصري قائم على التصوير القاتم بالأبيض والأسود، حيث يعود بجذوره إلى التصوير السينمائي الخاص بالموجة التعبيرية الألمانية. ويُلاحظ أن الكثير من قصص أفلام النوار الأولى وسلوكياتها استمدت روحها من مدرسة قصص الجريمة المعروفة باسم hardboiled “قصص بوليسية تمزج بين العنف والجريمة والجنس بأسلوب قاسي وجاد” وعرفت هذه القصص نور الشمس في الولايات المتحدة خلال فترة الكساد الاقتصادي. المصطلح “film noir” (فرنسي يعني “الفيلم الأسود”) اُستخدم للإشارة إلى الأفلام الهوليودية لأول مرة من قبل الناقد الفرنسي نينو فرانك في العام 1946، وكان مصطلحًا جديدًا على مسامع كافة العاملين في صناعة الأفلام الأمريكية الكلاسيكية آنذاك. وقام المؤرخون السينمائيون والنقاد على حدٍ سواء بتعريف أسس النوار عبر إجراء مسح تاريخي؛ حيث أنه قبل رسوخ هذا المصطلح مع حلول فترة السبعينات، كان يُطلق على أفلام النوار الكلاسيكية مصطلح ميلودراما “مزيج بين العاطفة والدراما”. وما يزال الباحثون في موضع جدل إن كان “الفيلم نوار” مؤهل ليكون نوع سينمائي مستقل بحد ذاته. يتضمن الفيلم الأسود عدة أنواع من القصص، وعادة ما يكون البطل الرئيسي فيه إما محقق خاص (The Big Sleep)، شرطي متخفي (The Big Heat)، ملاكم مسن (The Set-Up)، محتال سيء الطالع (Night and the City) مواطن مطيع للقانون يندس إلى عالم الإجرام (Gun Crazy) أو ضحية لظروفه الاجتماعية (D.O.A.). وبالرغم من أن أجواء الفيلم الأسود عُرفت أساسًا ضمن الأفلام الأمريكية، فقد باتت الكثير من الأفلام حاليًا توصف بالنوار وفي كافة أرجاء العالم. فمع بداية فترة الستينات وصاعدًا، صدرت العديد من الأفلام التي تشترك بنفس خصائص الفيلم الأسود الكلاسيكي، وتتعامل مع تقاليد الفيلم الأسود غالبًا بطريقة الخصوصية الذاتية “نظرية تشير إلى العمل نفسه وتخدمه”. ويُشار كثيرًا لهذه الأعمال الأكثر حداثة والمستخدمة لأجواء النوار باسم “نيو نوار – النوار الجديد”. كما ألهمت المعاني المجازية لفيلم النوار فن المحاكاة التهكمية منذ أواسط الأربعينات. (ar)
- El cinema negre o film noir és un gènere cinematogràfic que es va desenvolupar als Estats Units durant els anys 1940 i 1950, que es caracteritza per ser la seva crítica social, el seu pessimisme i estar ple d'ombres. El falcó maltès es diu sovint que és una de les primera pel·lícules d'aquest tipus, encara que ja Fury, la primera pel·lícula estatunidenca de Fritz Lang estrenada el 1936, i que evoca el linxament als Estats Units, podria considerar-se ja dins del gènere. El terme film noir va ser encunyat per primera vegada per l'italià i és utilitzat per la crítica cinematogràfica per a descriure un gènere de definició bastant imprecisa, que només es diferencia de manera parcial amb altres gèneres com el cinema policíac o el cinema social. Habitualment, les pel·lícules caracteritzades com de cinema negre giren a l'entorn de fets delictius i criminals, amb un fort contingut expressiu i una característica estilització visual.La seva construcció formal està a prop de l'expressionisme. Per a descriure l'escena, es fa servir un llenguatge el·líptic i metafòric caracteritzat per una il·luminació tenebrosa en clarobscur, escenes nocturnes amb humitat en l'ambient; es juga amb l'ús d'ombres per exaltar la psicologia dels personatges. Alguns d'aquests efectes eren especialment impactants en blanc i negre. Alhora, la personalitat dels personatges i les seves motivacions són difícils d'establir (cas paradigmàtic són els detectius privats, freqüents protagonistes del gènere, tals com Sam Spade o Philip Marlowe). Les fronteres entre bons i dolents es difuminaven i l'heroi acostuma a ser un antiheroi tenallat per un passat fosc.El cinema negre presenta una societat violenta, cínica i corrupta, que amenaça no solament l'heroi/protagonista de les pel·lícules sinó també altres personatges, dins d'un ambient de pessimisme fatalista. Els finals solen ser agredolços, quan no presenten directament el fracàs del protagonista. Un altre punt característic del cinema negre és la presència de la dona fatal que, aparentment inofensiva, pot conduir les seves víctimes al perill o a la mort. Les novel·les de Dashiell Hammett i Raymond Chandler, amb els seus detectius Spade i Marlowe, són freqüents fonts dels guions del gènere. (ca)
- Film noir je filmový žánr existující v letech 1941–1958, na vrcholu v letech 1941–1950. Film noir je obvykle spojován s low key černobílým vzhledem založeným na kinematografii. Mnoho z příběhů a postav je odvozeno z detektivních románů tzv. (drsné školy) s postavami charakteristickými pro svou cyničnost a necitelnost, jež se objevily ve Spojených státech během hospodářské krize. Termín film noir (z francouzštiny černý film) poprvé použil francouzský kritik roku 1946. Ve své době však nebyl používaný a filmy byly za noir označeny zpětně. Za první film tohoto žánru je považován (1941) režiséra Johna Hustona, za poslední (1958) režiséra Orsona Wellese. Mezi nejslavnější patří (1944), Sunset Blvd. (1950), (1946) nebo (1951). (cs)
- Film noir [filmˈnwaʀ] (französisch für „schwarzer Film“) ist ein Terminus aus dem Bereich der Filmkritik. Ursprünglich wurde mit diesem Begriff eine Reihe von zynischen, durch eine pessimistische Weltsicht gekennzeichneten US-amerikanischen Kriminalfilmen der 1940er und 1950er Jahre klassifiziert, die im deutschen Sprachraum auch unter dem Begriff „Schwarze Serie“ zusammengefasst werden. Üblicherweise wird Die Spur des Falken von 1941 als erster und Im Zeichen des Bösen von 1958 als letzter Vertreter dieser klassischen Ära angesehen. Die Wurzeln des Film noir liegen in erster Linie im deutschen expressionistischen Stummfilm und der US-amerikanischen Hardboiled-Kriminalliteratur der 1920er und 1930er Jahre. Dementsprechend sind die Filme der klassischen Ära üblicherweise durch eine von starken Hell-Dunkel-Kontrasten dominierte Bildgestaltung, entfremdete oder verbitterte Protagonisten sowie urbane Schauplätze gekennzeichnet. Stil und Inhalte des Film noir fanden auch nach 1958 Verwendung. Diese später produzierten Filme mit Charakteristika der klassischen Ära werden häufig als „Neo-Noir“ bezeichnet. Die Verwendungsbeschränkung des Begriffs Film noir auf Filme US-amerikanischer Herkunft wurde zunehmend aufgegeben, so dass das Produktionsland für die Einordnung heutzutage oft keine Rolle mehr spielt. (de)
- Το φιλμ νουάρ (γαλλικά: Film noire) είναι κινηματογραφικός όρος που χρησιμοποιείται κυρίως για να ορίσει ένα συγκεκριμένο στυλ σε αστυνομικές ταινίες του Χόλιγουντ που δίνουν έμφαση στον κυνισμό των χαρακτήρων και τα συναισθηματικά ή ερωτικά τους κίνητρα. Η κλασική περίοδος του φιλμ νουάρ στις ΗΠΑ εκτείνεται από τις αρχές της δεκαετίας του '40 μέχρι το τέλος της δεκαετίας του '50. Οι ταινίες αυτής της εποχής χαρακτηρίζονται από χαμηλό φωτισμό και έντονες ασπρόμαυρες αντιθέσεις, επιρροές από το γερμανικό εξπρεσιονισμό. Επίσης, πληθώρα ιστοριών και συμπεριφορών χαρακτήρων προέρχονται από το χώρο του αστυνομικού μυθιστορήματος στις ΗΠΑ, κατά την περίοδο της Οικονομικής Ύφεσης. Ο όρος "film noir" (στα ελληνικά: "μαύρη ταινία") αποδόθηκε για πρώτη φορά σε ταινίες του Χόλιγουντ από τον Γάλλο κριτικό το 1946, αλλά ήταν άγνωστος στους περισσότερους επαγγελματίες της αμερικανικής κινηματογραφικής βιομηχανίας της "κλασικής εποχής" του είδους. Ιστορικοί και κριτικοί του κινηματογράφου καθόρισαν τον όρο εκ των υστέρων. Προτού διαδοθεί ευρέως ο όρος τη δεκαετία του '70, πολλά κλασικά φιλμ νουάρ αναφέρονταν ως μελοδράματα. Από τη δεκαετία του '60 και μετά, βγήκαν πολλές ταινίες που είχαν κοινά στοιχεία με τα φιλμ νουάρ της κλασικής περιόδου, τα οποία χρησιμοποιούσαν με τρόπο. Τέτοιες μεταγενέστερες ταινίες χαρακτηρίζονται συχνά ως νεο-νουάρ, ενώ υπάρχουν και παρωδίες εμπνευσμένες από το είδος ήδη από τα μέσα της δεκαετίας του '40. Μεταξύ των ειδικών, υφίσταται το ερώτημα αν το φιλμ νουάρ αποτελεί ξεχωριστό κινηματογραφικό είδος, ή όχι. (el)
- Nigra filmo aŭ nigra kino estas kina termino uzita ĉefe por priskribi stilajn krimdramojn de Holivudo, partikulare tiuj filmoj kiuj emfazas cinikajn sintenojn kaj seksajn kondutojn. La periodo de klasika nigra filmo de Holivudo estas ĝenerale konsiderata kiel etenda el komenco de la 1940-aj jaroj al la fino de la 1950-aj jaroj. La nigra filmo de tiu epoko estas asocia kun vida stilo por serĉi nigrablankan efikon similan al Chiaroscuro kiu havas radikojn en la germanekspresionisma kino. Multaj el la prototipaj historioj kaj multo de la sinteno de klasika nigra kino derivas el la kortuŝa skolo de krimfikcio kiu aperis en Usono dum la Granda depresio; kaj ankaŭ en la detektiva ĝenro (angle Hard Boiled Detective), kreita fare de verkistoj kiel Dashiell Hammett kaj Raymond Chandler, sed ĝiaj pli profundaj radikoj reiras al germana ekspresionismo de la 1920-aj jaroj kaj al la brita "gotika romano" de la 18-a kaj 19-a jarcentoj. La termino "nigra filmo" estis elpensita de franca filmkritikisto nur en 1946, post serĉado de difino, kiu kunigus iuj filmoj kiel The Maltese Falcon, (Reĝisoro: Otto Preminger, 1944), Murder, My Sweet (murdo, mia kara) (Reĝisoro: , 1944), Double Indemnity, (1944) kaj (1945) (direktoro: Fritz Lang), kaj ne estis konataj al la kreintoj de la "nigra filmo" kiuj funkciis ekde la fruaj 1940-aj jaroj. Tiu stilo estis difinita retrospektivo fare de filmakademiuloj kaj kritikistoj. Multaj tiuj produktoroj koncedis ke kreante ili estis nekonsciaj ke ili kreis tiun karakterizan stilon de kinematografio. La nigra filmo prezentas siajn protagonistojn en nihilisma kaj ekzistadisma mondo. La protagonisto en la nigra filmo, same kiel la , estas ofte cinika, sobra-rezignacieca, ofte soleca, kaj rilata al terura okazaĵo en sia pasinteco. Laŭ kinematografia stilo kaj tekniko, la nigra filmo temigas noktajn scenojn, emfazante kaj ombrojn kaj nekutimajn fotatajn angulojn. Fotado estas kutime en nigrablankaĵo. (eo)
- Film noir (/nwɑːr/; French: [film nwaʁ]) is a cinematic term used primarily to describe stylish Hollywood crime dramas, particularly those that emphasize cynical attitudes and motivations. The 1940s and 1950s are generally regarded as the "classic period" of American film noir. Film noir of this era is associated with a low-key, black-and-white visual style that has roots in German Expressionist cinematography. Many of the prototypical stories and much of the attitude of classic noir derive from the hardboiled school of crime fiction that emerged in the United States during the Great Depression. The term film noir, French for 'black film' (literal) or 'dark film' (closer meaning), was first applied to Hollywood films by French critic Nino Frank in 1946, but was unrecognized by most American film industry professionals of that era. Frank is believed to have been inspired by the French literary publishing imprint Série noire, founded in 1945. Cinema historians and critics defined the category retrospectively. Before the notion was widely adopted in the 1970s, many of the classic films noir were referred to as "melodramas". Whether film noir qualifies as a distinct genre or whether it is more of a filmmaking style is a matter of ongoing debate among scholars. Film noir encompasses a range of plots: the central figure may be a private investigator (The Big Sleep), a plainclothes police officer (The Big Heat), an aging boxer (The Set-Up), a hapless grifter (Night and the City), a law-abiding citizen lured into a life of crime (Gun Crazy), or simply a victim of circumstance (D.O.A.). Although film noir was originally associated with American productions, the term has been used to describe films from around the world. Many films released from the 1960s onward share attributes with films noir of the classical period, and often treat its conventions self-referentially. Some refer to such latter-day works as neo-noir. The clichés of film noir have inspired parody since the mid-1940s. (en)
- Zinema beltza, cine negro espainolez edo film noir frantsesez, 1940 eta 1950 hamarkadetan AEBn garatutako zinema generoa da. Mota honetako filme ezaguna 1941ean estrinatutako El halcón maltés da, John Hustonek zuzendua, eta Humphrey Bogartek eta Mary Astorek interpretatuak. Ganster zinema eta zinema sozialaren artean definitzen da. (eu)
- Le film noir est un genre ou un style cinématographique, faisant partie de la catégorie du film criminel. Il prend son inspiration de la littérature policière hard boiled ('roman noir') et d'auteurs comme Dashiell Hammett (considéré comme le fondateur du genre en littérature), Raymond Chandler ou James M. Cain. Tournant autour de thématiques résolument pessimistes et tragiques, comme la fatalité, l'angoisse, la trahison ou la machination, le film noir est soumis à des codes formels et narratifs qui le caractérisent, comme l'usage du suspense, du flashback, de la voix off ; l'emploi de personnages devenus ensuite des stéréotypes comme la femme fatale, le détective, le weak guy (le pauvre type ou l'homme ordinaire), le tueur psychopathe, ou encore le couple en cavale ; dans des lieux généralement urbains et souvent filmés en décors naturels et en noir et blanc. Son esthétique est influencée par le cinéma expressionniste allemand, dont certains réalisateurs comme Fritz Lang ou Robert Siodmak, furent par la suite des représentants notables du film noir, ainsi que par le réalisme poétique français des années 1930. La période qui voit son développement et son essor est généralement délimitée entre le début des années 1940 et la fin des années 1950. Même si, pour certains auteurs comme Patrick Brion ou Gabriele Lucci, le genre loin de se conclure à la fin des années 1950, se poursuit bien après, il est généralement délimité en période commençant par le proto-film noir pour désigner des films précurseurs du genre (du muet jusqu'à la fin des années 1930) ; le film noir « classique » de 1940 à 1960 ; le film post-noir (des années 1960 jusqu'au milieu des années 1970) et les films néo-noirs (à partir de 1975). D'abord ignoré, voire dénigré par la critique américaine, le genre est identifié par la critique cinématographique française à partir de 1946, sous la plume de Nino Frank qui emploie l'expression «film noir», dans un article de L'Écran français, relayé par la même année dans La Revue du cinéma. Loin d'être seulement associé au cinéma américain, d'autres pays ont aussi produit des films noirs : la France, l'Allemagne, la Grande-Bretagne, l'Italie, ou le Japon. (fr)
- El o film noir es un género cinematográfico que se desarrolló en Estados Unidos entre la década de 1930 y la de 1950 (aunque su pleno apogeo ocurre entre las de 1940 y 1950). Se suele considerar como la primera película de este tipo a El halcón maltés, de John Huston, con Humphrey Bogart y Mary Astor, estrenada en 1941. La expresión «cine negro», del francés film noir, fue acuñada por primera vez por el crítico Nino Frank, italiano de padres suizos que realizó su carrera profesional en Francia. Es usada por la crítica cinematográfica para describir un género de definición bastante imprecisa, cuya diferenciación de otros géneros como el cine de gánsteres o el cine social es solo parcial. Habitualmente, las películas caracterizadas como de cine negro giran en torno a hechos delictivos y criminales con un fuerte contenido expresivo y una característica estilización visual. Su construcción formal está cerca del expresionismo. Se emplea un lenguaje elíptico y metafórico donde se describe la escena caracterizado por una iluminación tenebrosa en claroscuro, escenas nocturnas con humedad en el ambiente, se juega con el uso de sombras para exaltar la psicología de los personajes. Algunos de estos efectos eran especialmente impactantes en blanco y negro. Al mismo tiempo, la personalidad de los personajes y sus motivaciones son difíciles de establecer (caso paradigmático son los detectives privados, frecuentes protagonistas del género, tales como Sam Spade o Philip Marlowe). Las fronteras entre buenos y malos se difuminan y el héroe acostumbra a ser un antihéroe amenazado por un pasado oscuro. El cine negro presenta una sociedad violenta, cínica y corrupta que amenaza no solo al héroe/protagonista de las películas sino también a otros personajes, dentro de un ambiente de pesimismo fatalista. Los finales suelen ser agridulces cuando no presentan directamente el fracaso del protagonista. Otro punto característico del cine negro es la presencia de la femme fatale, la mujer fatal que, aparentemente inofensiva, puede conducir a sus víctimas al peligro o a la muerte. Las novelas de Dashiell Hammett y Raymond Chandler, con sus detectives Spade y Marlowe, son fuentes habituales de los guiones de este género. (es)
- Film noir adalah sebuah istilah sinematik yang digunakan untuk menggambarkan gaya film Hollywood yang menampilkan drama-drama kriminal, khususnya yang menekankan keambiguan moral dan motivasi seksual. Periode film noir klasik Hollywood biasanya dianggap merentang dari awal 1940-an hingga akhir 1950-an. Film noir dari masa ini dihubungkan dengan gaya visual hitam-putih dalam pencahayaan yang rendah yang berakar dalam sinematografi ekspresionis Jerman, sementara banyak dari cerita-cerita prototipnya dan sikap noir yang klasik berasal dari aliran fiksi detektif yang muncul di Amerika Serikat pada masa Depresi. Istilah film noir (bahasa Prancis, yang artinya "film kelam"), pertama kali diberikan kepada film-film Hollywood oleh kritikus Prancis pada 1946, tak dikenal oleh kebanyakan profesional industri film Amerika pada era itu. Para sejarahwan dan kritikus film mendefinisikan kanon film noir di kemudian hari; banyak di antara mereka yang terlibat dalam pembuatan film-film noir klasik belakangan mengakui bahwa mereka tanpa sadar telah menciptakan suatu jenis film yang khas. (in)
- Il film noir è stato variamente definito "una tendenza dell'immaginario" , un genere o uno stile cinematografico. La critica è tendenzialmente concorde nel collocarlo nel periodo che va dalla Seconda guerra mondiale alla fine degli anni Cinquanta, ovvero tra il 1940 (Il mistero del falco, John Huston) e il 1958 (L'infernale Quinlan, Orson Welles) . Si tratta di una forma cinematografica che si è affermata a Hollywood sotto l'influsso del romanzo hard boiled, fiorito negli Stati Uniti a partire dagli anni Venti del Novecento. Oltre al tema dell'inchiesta poliziesca e all'ambientazione tipicamente cittadina, il film noir prevede un'illuminazione ricca di chiaroscuri, dove il contrasto tra luci e ombre rappresenta simbolicamente il conflitto tra bene e male. Inizialmente utilizzato per riferirsi esclusivamente a prodotti del cinema americano, il termine "noir" è stato in seguito adottato per definire nuovi approcci al poliziesco che appaiono, sotto il nome di Neo-noir o post-noir, a partire dagli anni Sessanta, sia nel cinema che nella letteratura, oltre che in altri media come il fumetto e la televisione. Oggi il fenomeno della "noirizzazione" è una tendenza culturale riconoscibile a livello globale. (it)
- ( 느와르는 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 누아르 문서를 참고하십시오.) 누아르 영화(프랑스어: film noir 필름 누아르[film nwaʁ][*])는 범죄와 폭력을 다루면서, 도덕적 모호함이나 성적 동기에 초점을 맞추는 일군의 영화를 가리킨다. "누아르"란 프랑스어로 '검은색'을 가리키는 말이며, 1946년 프랑스의 비평가 (Nino Frank)가 이 용어를 처음 사용하였다. 할리우드의 고전적인 필름 누아르 시기는 일반적으로 1940년대 초에서 1950년대 말에 걸쳐있다. 독일 표현주의 영화사조에 뿌리를 둔 우울한 흑백풍 스타일과 관련이 깊은데, 많은 스토리들이 대공황 시기의 범죄소설인 하드보일드파로부터 뻗어나왔다. (ko)
- フィルム・ノワール（仏: Film Noir）は一般に1940年代から1950年代後半にハリウッドでさかんに作られた犯罪映画のジャンルを指し、アメリカ社会の殺伐とした都市風景やシニカルな男性の主人公、その周囲に現れる謎めいた女性の登場人物（ファム・ファタール）などを主な物語上の特徴とする。第二次大戦前後のアメリカ映画を分析したフランスの批評家によって命名された。 映像面では照明のコントラストを強くしたシャープなモノクロ画面や、スタイリッシュな構図が作品の緊張感を強調するために多用される。 こうした物語・映像表現上の特徴を受けついでヨーロッパや香港など世界各地で制作された映画を指して、「ネオ・ノワール」などと呼ぶこともある。 (ja)
- Een film noir (uitspraak: /fɪlm.nwaʁ/; Frans voor zwarte film) is in de meeste gevallen een misdaadfilm waarvan de hoofdfiguren in een existentieel bedreigende en nihilistische wereld leven. De 'klassieke periode' van de film noir begint met John Hustons The Maltese Falcon in 1941 en eindigt met Orson Welles' Touch of Evil in 1958. Strikt genomen is film noir geen genre, maar wordt ermee verwezen naar de stijl of toon van verschillende Amerikaanse films vanaf de jaren 1940 tot de huidige neo noirs. Films noirs zijn meestal zwart-witfilms met een overheersende rol voor melancholie, vervreemding, somberheid, teleurstelling, ontgoocheling, pessimisme, ambiguïteit, morele corruptie, schuld en paranoia. Typische, vaak optredende personages zijn de cynische, eenzame held (antiheld) en de femme fatale, tussen wie zich allerlei intriges afspelen tegen de achtergrond van een louche grote stad. (nl)
- Film noir (pronúncia em francês: [film nwaʁ]; em português, 'filme negro') é uma expressão francesa designada a um subgênero de filme policial, derivado do romance de suspense influenciada pelo expressionismo alemão, o qual teve o seu ápice nos Estados Unidos entre os anos 1939 e 1950. (pt)
- Film noir (wym. IPA: film nwaːr), czarny film lub czarne kino – nurt, stylistyka lub gatunek w kinie amerykańskim, wywodzący się z kina gangsterskiego, rozwijany głównie w latach 40. XX wieku i pierwszej połowie lat 50. XX wieku. Filmy noir unikają jasnego podziału na dobro i zło, pokazują często niewyjaśnione zbrodnie i perwersję, unikają moralizowania i happy endów. Do charakterystycznych elementów stylu noir należą m.in. silne kontrasty, operowanie cieniami, obrazy nocnego miasta. Typowymi bohaterami tego typu filmów są m.in. femme fatale, przeciętni ludzie wplątani przypadkowo w świat przestępczy oraz prywatni detektywi. (pl)
- Film noir (franska för "svart film") är en subgenre inom thrillerfilmen. Klassisk film noir, genrens tidigaste filmer, är en kategori svartvita kriminalfilmer från Hollywood, från 1940- och 1950-talen. Termen myntades av franska filmkritiker – därav det franskklingande namnet. Ljussättningen var dyster och handlingen kunde utspela sig mellan cyniska män och manipulerande kvinnor. Film noir kan ses som en direkt motsvarighet till den litterära stilen hårdkokt. En sentida efterföljare är filmgenren neo-noir. (sv)
- Нуа́р (фр. film noir «чёрный фильм») — кинематографический термин, применяемый к голливудским криминальным драмам 1940-х — 1950-х годов, в которых запечатлена атмосфера пессимизма, недоверия, разочарования и цинизма, характерная для американского общества во время Второй мировой войны и в первые годы холодной войны. Эпоха классического нуара заключена между фильмами «Мальтийский сокол» (1941) и «Печать зла» (1958). На создании нуаров специализировались режиссёры Рауль Уолш, Джон Хьюстон, Роберт Сьодмак, Отто Премингер и Фриц Ланг; свой вклад в развитие жанра внесли такие крупные мастера, как Стенли Кубрик, Орсон Уэллс, Билли Уайлдер, Николас Рэй и Альфред Хичкок. Эталонные образы частных детективов и негодяев в фильмах этого направления создали Хамфри Богарт, Дэна Эндрюс, Берт Ланкастер и Орсон Уэллс. «Роковых женщин» в нуарах играли почти все голливудские кинодивы того времени, в частности Рита Хейворт, Ингрид Бергман, Джоан Кроуфорд, Лорен Бэколл, Барбара Стэнвик, Ава Гарднер и Джин Тирни. В сценарном плане нуар отталкивался от американской школы «крутого детектива» (англ. hard-boiled fiction), а в отношении кинематографии многие приёмы были позаимствованы из арсенала немецкого экспрессионизма («М», а особенно «Ярость» и «Жизнь даётся один раз» Фрица Ланга). Помимо самого Ланга, многие мастера нуара (Премингер, Сьодмак, Уайлдер) прошли закалку в немецком кинематографе довоенного времени. Не исключено также влияние и французского поэтического реализма конца 1930-х годов («Пепе ле Моко»). Фильмы нуар снимались и за пределами США — в Великобритании, во Франции и в Японии. (ru)
- 黑色电影（法語：Film noir）是電影界用語，多指好莱坞，特别是強調善惡劃分不明確的道德觀与來自於性的動機的题材。一般認為，好莱坞经典黑色电影时期從1940年代持續至1950年代末。这个时期的黑色电影带有压抑黑白片的视觉风格，源自德国表现主义电影，同时很多典型的情节以及对经典黑色电影普遍看法来自于美国大萧条时期的犯罪小说。Film noir这个词来自法语，1946年第一次被法国评论家Nino Frank使用，主要用來描述該類風格晦暗、悲觀且憤世嫉俗的此類型電影，這類電影通常將背景放在犯罪舞弊叢生的底層社會，充斥著被過去所羈絆，對未來欠缺安全感的正邪角色的無法自拔。但当时大部分美国电影业界人士并不了解这个概念。影史学家和评论界在事后才定义黑色电影；很多后来被认为是拍摄黑色电影的電影人声称當時并没有意识到在制作一个新类型的影片。 (zh)
- «Чорний фільм» (фр. film noir — «фільм-нуар») — напрям у кінематографі (насамперед американському) 1940-х — початку 1950-х років, який відобразив атмосферу песимізму, недовіри, розчарування і цинізму, характерну для західного суспільства під час Другої світової війни і в перші роки холодної війни. Епоха класичного нуару лежить між фільмами «Мальтійський сокіл» (1941) і (1958). На створенні нуару спеціалізувалися режисери Рауль Волш, Джон Г'юстон, Роберт Сьодмак, Отто Премінгер і Фріц Ланг; свій внесок у розвиток жанру внесли такі великі майстри, як Стенлі Кубрик, Орсон Веллс, Біллі Вайлдер, і Альфред Хічкок. Еталонні образи приватних детективів і негідників у фільмах цього напряму створили актори Гамфрі Богарт, Дена Ендрюс, Берт Ланкастер та Орсон Веллс. «Фатальних жінок» в нуарі грали майже всі голівудські кінодіви того часу, зокрема, Рита Гейворт, Джоан Кроуфорд, Лорен Беколл, Барбара Стенвік і Джин Тірні. У сценарному плані нуар відштовхувався від американської школи (англ. hard-boiled fiction), а відносно операторської роботи багато прийомів були запозичені з арсеналу німецького експресіонізму («М» Фріца Ланга). Крім самого Ланга, багато майстрів нуару (Премінгер, Сьодмак, Вайлдер) пройшли загартування у німецькому кінематографі довоєнного часу. Не виключений також вплив французького поетичного реалізму кінця 1930-х років («Пепе ле Моко»). Фільми-нуар знімалися і за межами США — у Великій Британії, у Франції та в Японії. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Zinema beltza, cine negro espainolez edo film noir frantsesez, 1940 eta 1950 hamarkadetan AEBn garatutako zinema generoa da. Mota honetako filme ezaguna 1941ean estrinatutako El halcón maltés da, John Hustonek zuzendua, eta Humphrey Bogartek eta Mary Astorek interpretatuak. Ganster zinema eta zinema sozialaren artean definitzen da. (eu)
- ( 느와르는 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 누아르 문서를 참고하십시오.) 누아르 영화(프랑스어: film noir 필름 누아르[film nwaʁ][*])는 범죄와 폭력을 다루면서, 도덕적 모호함이나 성적 동기에 초점을 맞추는 일군의 영화를 가리킨다. "누아르"란 프랑스어로 '검은색'을 가리키는 말이며, 1946년 프랑스의 비평가 (Nino Frank)가 이 용어를 처음 사용하였다. 할리우드의 고전적인 필름 누아르 시기는 일반적으로 1940년대 초에서 1950년대 말에 걸쳐있다. 독일 표현주의 영화사조에 뿌리를 둔 우울한 흑백풍 스타일과 관련이 깊은데, 많은 스토리들이 대공황 시기의 범죄소설인 하드보일드파로부터 뻗어나왔다. (ko)
- フィルム・ノワール（仏: Film Noir）は一般に1940年代から1950年代後半にハリウッドでさかんに作られた犯罪映画のジャンルを指し、アメリカ社会の殺伐とした都市風景やシニカルな男性の主人公、その周囲に現れる謎めいた女性の登場人物（ファム・ファタール）などを主な物語上の特徴とする。第二次大戦前後のアメリカ映画を分析したフランスの批評家によって命名された。 映像面では照明のコントラストを強くしたシャープなモノクロ画面や、スタイリッシュな構図が作品の緊張感を強調するために多用される。 こうした物語・映像表現上の特徴を受けついでヨーロッパや香港など世界各地で制作された映画を指して、「ネオ・ノワール」などと呼ぶこともある。 (ja)
- Film noir (pronúncia em francês: [film nwaʁ]; em português, 'filme negro') é uma expressão francesa designada a um subgênero de filme policial, derivado do romance de suspense influenciada pelo expressionismo alemão, o qual teve o seu ápice nos Estados Unidos entre os anos 1939 e 1950. (pt)
- Film noir (wym. IPA: film nwaːr), czarny film lub czarne kino – nurt, stylistyka lub gatunek w kinie amerykańskim, wywodzący się z kina gangsterskiego, rozwijany głównie w latach 40. XX wieku i pierwszej połowie lat 50. XX wieku. Filmy noir unikają jasnego podziału na dobro i zło, pokazują często niewyjaśnione zbrodnie i perwersję, unikają moralizowania i happy endów. Do charakterystycznych elementów stylu noir należą m.in. silne kontrasty, operowanie cieniami, obrazy nocnego miasta. Typowymi bohaterami tego typu filmów są m.in. femme fatale, przeciętni ludzie wplątani przypadkowo w świat przestępczy oraz prywatni detektywi. (pl)
- Film noir (franska för "svart film") är en subgenre inom thrillerfilmen. Klassisk film noir, genrens tidigaste filmer, är en kategori svartvita kriminalfilmer från Hollywood, från 1940- och 1950-talen. Termen myntades av franska filmkritiker – därav det franskklingande namnet. Ljussättningen var dyster och handlingen kunde utspela sig mellan cyniska män och manipulerande kvinnor. Film noir kan ses som en direkt motsvarighet till den litterära stilen hårdkokt. En sentida efterföljare är filmgenren neo-noir. (sv)
- 黑色电影（法語：Film noir）是電影界用語，多指好莱坞，特别是強調善惡劃分不明確的道德觀与來自於性的動機的题材。一般認為，好莱坞经典黑色电影时期從1940年代持續至1950年代末。这个时期的黑色电影带有压抑黑白片的视觉风格，源自德国表现主义电影，同时很多典型的情节以及对经典黑色电影普遍看法来自于美国大萧条时期的犯罪小说。Film noir这个词来自法语，1946年第一次被法国评论家Nino Frank使用，主要用來描述該類風格晦暗、悲觀且憤世嫉俗的此類型電影，這類電影通常將背景放在犯罪舞弊叢生的底層社會，充斥著被過去所羈絆，對未來欠缺安全感的正邪角色的無法自拔。但当时大部分美国电影业界人士并不了解这个概念。影史学家和评论界在事后才定义黑色电影；很多后来被认为是拍摄黑色电影的電影人声称當時并没有意识到在制作一个新类型的影片。 (zh)
- فيلم نوار أو الفيلم المظلم أو السينما المظلمة (بالفرنسية: Film noir)؛ مصطلح سينمائي يُستخدم للتعبير عن أفلام الجريمة والدراما الهوليودية، خصوصًا تلك التي ترتكز بمحتواها على التصرفات المفعمة بالتهكم والتشاؤم والدوافع الجنسية. وتمتد حقبة أفلام النوار الكلاسيكية الهوليودية من بداية أربعينات القرن العشرين حتى أواخر الخمسينات. وقد لازمها في تلك الفترة تحديدًا أسلوب بصري قائم على التصوير القاتم بالأبيض والأسود، حيث يعود بجذوره إلى التصوير السينمائي الخاص بالموجة التعبيرية الألمانية. ويُلاحظ أن الكثير من قصص أفلام النوار الأولى وسلوكياتها استمدت روحها من مدرسة قصص الجريمة المعروفة باسم hardboiled “قصص بوليسية تمزج بين العنف والجريمة والجنس بأسلوب قاسي وجاد” وعرفت هذه القصص نور الشمس في الولايات المتحدة خلال فترة الكساد الاقتصادي. (ar)
- El cinema negre o film noir és un gènere cinematogràfic que es va desenvolupar als Estats Units durant els anys 1940 i 1950, que es caracteritza per ser la seva crítica social, el seu pessimisme i estar ple d'ombres. El falcó maltès es diu sovint que és una de les primera pel·lícules d'aquest tipus, encara que ja Fury, la primera pel·lícula estatunidenca de Fritz Lang estrenada el 1936, i que evoca el linxament als Estats Units, podria considerar-se ja dins del gènere. (ca)
- Film noir je filmový žánr existující v letech 1941–1958, na vrcholu v letech 1941–1950. Film noir je obvykle spojován s low key černobílým vzhledem založeným na kinematografii. Mnoho z příběhů a postav je odvozeno z detektivních románů tzv. (drsné školy) s postavami charakteristickými pro svou cyničnost a necitelnost, jež se objevily ve Spojených státech během hospodářské krize. Termín film noir (z francouzštiny černý film) poprvé použil francouzský kritik roku 1946. Ve své době však nebyl používaný a filmy byly za noir označeny zpětně. (cs)
- Film noir [filmˈnwaʀ] (französisch für „schwarzer Film“) ist ein Terminus aus dem Bereich der Filmkritik. Ursprünglich wurde mit diesem Begriff eine Reihe von zynischen, durch eine pessimistische Weltsicht gekennzeichneten US-amerikanischen Kriminalfilmen der 1940er und 1950er Jahre klassifiziert, die im deutschen Sprachraum auch unter dem Begriff „Schwarze Serie“ zusammengefasst werden. Üblicherweise wird Die Spur des Falken von 1941 als erster und Im Zeichen des Bösen von 1958 als letzter Vertreter dieser klassischen Ära angesehen. (de)
- Το φιλμ νουάρ (γαλλικά: Film noire) είναι κινηματογραφικός όρος που χρησιμοποιείται κυρίως για να ορίσει ένα συγκεκριμένο στυλ σε αστυνομικές ταινίες του Χόλιγουντ που δίνουν έμφαση στον κυνισμό των χαρακτήρων και τα συναισθηματικά ή ερωτικά τους κίνητρα. Η κλασική περίοδος του φιλμ νουάρ στις ΗΠΑ εκτείνεται από τις αρχές της δεκαετίας του '40 μέχρι το τέλος της δεκαετίας του '50. Οι ταινίες αυτής της εποχής χαρακτηρίζονται από χαμηλό φωτισμό και έντονες ασπρόμαυρες αντιθέσεις, επιρροές από το γερμανικό εξπρεσιονισμό. Επίσης, πληθώρα ιστοριών και συμπεριφορών χαρακτήρων προέρχονται από το χώρο του αστυνομικού μυθιστορήματος στις ΗΠΑ, κατά την περίοδο της Οικονομικής Ύφεσης. (el)
- Nigra filmo aŭ nigra kino estas kina termino uzita ĉefe por priskribi stilajn krimdramojn de Holivudo, partikulare tiuj filmoj kiuj emfazas cinikajn sintenojn kaj seksajn kondutojn. La periodo de klasika nigra filmo de Holivudo estas ĝenerale konsiderata kiel etenda el komenco de la 1940-aj jaroj al la fino de la 1950-aj jaroj. La nigra filmo de tiu epoko estas asocia kun vida stilo por serĉi nigrablankan efikon similan al Chiaroscuro kiu havas radikojn en la germanekspresionisma kino. (eo)
- Film noir (/nwɑːr/; French: [film nwaʁ]) is a cinematic term used primarily to describe stylish Hollywood crime dramas, particularly those that emphasize cynical attitudes and motivations. The 1940s and 1950s are generally regarded as the "classic period" of American film noir. Film noir of this era is associated with a low-key, black-and-white visual style that has roots in German Expressionist cinematography. Many of the prototypical stories and much of the attitude of classic noir derive from the hardboiled school of crime fiction that emerged in the United States during the Great Depression. (en)
- El o film noir es un género cinematográfico que se desarrolló en Estados Unidos entre la década de 1930 y la de 1950 (aunque su pleno apogeo ocurre entre las de 1940 y 1950). Se suele considerar como la primera película de este tipo a El halcón maltés, de John Huston, con Humphrey Bogart y Mary Astor, estrenada en 1941. (es)
- Film noir adalah sebuah istilah sinematik yang digunakan untuk menggambarkan gaya film Hollywood yang menampilkan drama-drama kriminal, khususnya yang menekankan keambiguan moral dan motivasi seksual. Periode film noir klasik Hollywood biasanya dianggap merentang dari awal 1940-an hingga akhir 1950-an. Film noir dari masa ini dihubungkan dengan gaya visual hitam-putih dalam pencahayaan yang rendah yang berakar dalam sinematografi ekspresionis Jerman, sementara banyak dari cerita-cerita prototipnya dan sikap noir yang klasik berasal dari aliran fiksi detektif yang muncul di Amerika Serikat pada masa Depresi. (in)
- Le film noir est un genre ou un style cinématographique, faisant partie de la catégorie du film criminel. Il prend son inspiration de la littérature policière hard boiled ('roman noir') et d'auteurs comme Dashiell Hammett (considéré comme le fondateur du genre en littérature), Raymond Chandler ou James M. Cain. Tournant autour de thématiques résolument pessimistes et tragiques, comme la fatalité, l'angoisse, la trahison ou la machination, le film noir est soumis à des codes formels et narratifs qui le caractérisent, comme l'usage du suspense, du flashback, de la voix off ; l'emploi de personnages devenus ensuite des stéréotypes comme la femme fatale, le détective, le weak guy (le pauvre type ou l'homme ordinaire), le tueur psychopathe, ou encore le couple en cavale ; dans des lieux général (fr)
- Il film noir è stato variamente definito "una tendenza dell'immaginario" , un genere o uno stile cinematografico. La critica è tendenzialmente concorde nel collocarlo nel periodo che va dalla Seconda guerra mondiale alla fine degli anni Cinquanta, ovvero tra il 1940 (Il mistero del falco, John Huston) e il 1958 (L'infernale Quinlan, Orson Welles) . Si tratta di una forma cinematografica che si è affermata a Hollywood sotto l'influsso del romanzo hard boiled, fiorito negli Stati Uniti a partire dagli anni Venti del Novecento. Oltre al tema dell'inchiesta poliziesca e all'ambientazione tipicamente cittadina, il film noir prevede un'illuminazione ricca di chiaroscuri, dove il contrasto tra luci e ombre rappresenta simbolicamente il conflitto tra bene e male. Inizialmente utilizzato per rifer (it)
- Een film noir (uitspraak: /fɪlm.nwaʁ/; Frans voor zwarte film) is in de meeste gevallen een misdaadfilm waarvan de hoofdfiguren in een existentieel bedreigende en nihilistische wereld leven. De 'klassieke periode' van de film noir begint met John Hustons The Maltese Falcon in 1941 en eindigt met Orson Welles' Touch of Evil in 1958. Strikt genomen is film noir geen genre, maar wordt ermee verwezen naar de stijl of toon van verschillende Amerikaanse films vanaf de jaren 1940 tot de huidige neo noirs. Films noirs zijn meestal zwart-witfilms met een overheersende rol voor melancholie, vervreemding, somberheid, teleurstelling, ontgoocheling, pessimisme, ambiguïteit, morele corruptie, schuld en paranoia. Typische, vaak optredende personages zijn de cynische, eenzame held (antiheld) en de femme f (nl)
- Нуа́р (фр. film noir «чёрный фильм») — кинематографический термин, применяемый к голливудским криминальным драмам 1940-х — 1950-х годов, в которых запечатлена атмосфера пессимизма, недоверия, разочарования и цинизма, характерная для американского общества во время Второй мировой войны и в первые годы холодной войны. (ru)
- «Чорний фільм» (фр. film noir — «фільм-нуар») — напрям у кінематографі (насамперед американському) 1940-х — початку 1950-х років, який відобразив атмосферу песимізму, недовіри, розчарування і цинізму, характерну для західного суспільства під час Другої світової війни і в перші роки холодної війни. (uk)
|
.png){kind=link}
