| dbo:abstract
|
- La Constitución Política de la República Mexicana de 1857 fue una constitución de ideología liberal redactada por el autor del Congreso Constituyente de 1857 durante la presidencia de Ignacio Comonfort. Fue jurada el 5 de febrero de 1857. Estableció las garantías individuales a los ciudadanos mexicanos, la libertad de expresión, la libertad de asamblea[cita requerida], la libertad de portar armas. Reafirmó la abolición de la esclavitud, eliminó la prisión por deudas civiles, las formas de castigo por tormento incluyendo la pena de muerte, las alcabalas y aduanas internas. Ciertos artículos fueron contrarios a los intereses de la Iglesia católica, como la enseñanza laica, la supresión de fueros institucionales, y la enajenación de bienes raíces por parte de la misma. El Partido Conservador se opuso a la promulgación de la nueva Carta Magna por el Partido Liberal. A consecuencia, se inició la Guerra de Reforma, las pugnas entre liberales y conservadores se prolongaron por la Segunda Intervención francesa y por el establecimiento del Segundo Imperio Mexicano. Diez años más tarde, con la república restaurada, la Constitución tuvo vigencia en todo el territorio nacional. (es)
- Die Bundesverfassung der Vereinigten Staaten von Mexiko von 1857 war eine liberale Verfassung für Mexiko. (de)
- The Federal Constitution of the United Mexican States of 1857 (Spanish: Constitución Federal de los Estados Unidos Mexicanos de 1857), often called simply the Constitution of 1857, was the liberal constitution promulgated in 1857 by Constituent Congress of Mexico during the presidency of Ignacio Comonfort. Ratified on February 5, 1857, the constitution established individual rights, including universal male suffrage, and others such as freedom of speech, freedom of conscience, freedom of the press, freedom of assembly, and the right to bear arms. It also reaffirmed the abolition of slavery, debtors' prisons, and all forms of cruel and unusual punishment such as the death penalty. The constitution was designed to guarantee a limited central government by federalism and created a strong national congress, an independent judiciary, and a small executive to prevent a dictatorship. Liberal ideals meant the constitution emphasized private property of individuals and sought to abolish common ownership by corporate entities, mainly the Catholic Church and indigenous communities, incorporating the legal thrust of the Lerdo Law into the constitution. A number of articles were contrary to the traditional powers of the Catholic Church, such as the ending of Catholicism as official religion, the nationwide establishment of secular public education, the removal of institutional fueros (legal privileges), and the forced sale of Church property. Conservatives strongly opposed the enactment of the constitution, which polarized Mexican society. The Reform War (1858-1860) began as a result, with liberals winning on the battlefield over conservatives. The losing conservatives sought another way back into power, and their politicians invited Maximilian I of Mexico, a Habsburg, to establish a Mexican monarchy with the Church's support. The republican government-in-domestic-exile was headed by President Benito Juárez as the legitimate Mexican government under the constitution. With the ouster of the French and the defeat of the conservatives in 1867, the Restored Republic was again governed under the 1857 Constitution. The constitution was durable but its provisions not always followed in practice. It was revised in 1874 to create a Senate. It remained as Mexico's constitution until 1917 although many of its provisions ceased to be enforced. (en)
- La Constitution Politique de la République Mexicaine de 1857 est la constitution rédigée par le Congrès Constituant de 1857, sous la présidence d'Ignacio Comonfort, elle a été proclamée le 5 février 1857. D'idéologie libérale, elle établit les garanties individuelles des citoyens mexicains, la liberté d'expression, la liberté d'assemblée, la liberté de porter des armes. Elle réaffirme l'abolition de l'esclavage, élimine les peines de prison pour dettes civiles, les punitions par châtiments corporels, y compris la peine de mort, supprime les taxes "alcabalas" et les douanes internes. Certains articles s'opposaient aux intérêts de l'Église catholique, comme ceux sur la laïcité de l'éducation, la suppression des privilèges institutionnels, et l'aliénation de biens immobiliers par l'Église. Le Parti Conservateur s'est opposé à la promulgation de la nouvelle constitution par le Parti Libéral. En conséquence, la guerre de réforme a commencé, la lutte entre libéraux et conservateurs s'est prolongés par la deuxième intervention française et par l'établissement du Second Empire mexicain. Dix ans plus tard, quand la République est restaurée, la Constitution est entrée en vigueur sur tout le territoire national. (fr)
- De Mexicaanse grondwet van 1857 is een niet meer in gebruik zijnde grondwet van Mexico. De grondwet werd aangenomen op 5 februari 1857 en werd in 1913 buiten werking gesteld. De grondwet van 1857 had een duidelijk liberaal karakter. De grondwet van 1857 verving de Mexicaanse grondwet van 1824, die al sinds 1853 door dictator Antonio López de Santa Anna buiten werking was gesteld. De liberale leiders van de Revolutie van Ayutla die Santa Anna omver hadden geworpen zagen in dat de grondwet van 1824 niet effectief was, en besloten daarom een nieuwe op te stellen. De grondwet voorzag in verregaande vrijheden. Zo werden vrijheid van meningsuiting, gewetensvrijheid, persvrijheid, vrijheid van vereniging en erkend. Ook seculariseerde deze grondwet het onderwijs en was het rooms-katholicisme niet langer meer staatsgodsdienst. Ook in de territoriale indeling van Mexico vonden een aantal veranderingen plaats. Campeche werd afgesplitst van Yucatán, de territoria Tlaxcala en Colima werden tot staat verheven en het territorium van de Landengte van Tehuantepec werd opgeheven en weer bij Oaxaca en Veracruz gevoegd. De macht van de president van Mexico werd ingeperkt, en het parlement werd georganiseerd volgens een eenkamerstelsel (in 1874 omgevormd tot een tweekamerstelsel). De grondwet werd getekend door president Ignacio Comonfort en vicepresident Benito Juárez en dreef de tegenstellingen tussen conservatieven en liberalen hoger op. In november leden de liberalen een verkiezingsnederlaag waarna een politieke crisis ontstond, culminerend in de , waarbij de conservatieven de macht grepen en Comonfort naar hen overliep. De hieropvolgende hervormingsoorlog duurde drie jaar en eindigde met een liberale overwinning in januari 1861. In de hierna volgende Franse interventie in Mexico kreeg president Juárez verregaande volmachten, zodat pas bij de definitieve liberale overwinning in 1867 de grondwet volledig operationeel werd. In de praktijk werden tijdens het Porfiriaat veel van de vrijheden die grondwettelijk werden vastgelegd met de voeten getreden, en was Mexico tot het uitbreken van de Mexicaanse Revolutie nog slechts in naam een democratie. In 1911 werd dictator Porfirio Díaz verdreven en Francisco I. Madero tot president gekozen. Dit democratisch intermezzo duurde echter maar kort. In februari 1913 pleegde generaal Victoriano Huerta een staatsgreep waarbij hij Madero afzette en vermoordde. Enkele maande na diens machtsovername trok Huerta de grondwet in. De huidige grondwet van Mexico dateert van 1917. (nl)
- 1857年のメキシコ合衆国連邦憲法（1857ねんのメキシコがっしゅうこくれんぽうけんぽう、スペイン語: Constitución Federal de los Estados Unidos Mexicanos de 1857）は、イグナシオ・コモンフォルトが大統領であった時期のメキシコで起草された自由主義的な憲法である。1857年2月5日に批准され、言論の自由、良心の自由、報道の自由、集会の自由、武装の自由といった個人の権利を確立した。また奴隷制度、債務者監獄、死刑などの酷刑の廃止を再確認した。この憲法は連邦制による弱い中央政府を保証するよう設計され、強い立法府、独立した司法府、独裁を防ぐための弱い行政府を設立した。 自由主義の思想によって憲法は個人の財産を強調し、先住民共同体やカトリック教会による財産所有を抑圧した。憲法の多くの条文は反カトリック教会的だった。たとえば教育の教理からの独立や、教会特権（フエロ）の剥奪、教会財産の強制的な売却などがそうである。保守派は新憲法の制定に強く反対し、メキシコ社会は分裂した。その結果レフォルマ戦争が勃発したが、戦況は自由主義派に有利に運んだ。保守派の政治家はハプスブルク家のマクシミリアンを招き、教会の支持を得てメキシコ第二帝政を開始した。ベニート・フアレスを指導者とする共和派はアメリカ合衆国に亡命政府を建てた。1867年にフランス人が追放されて保守派は敗北し、復活した共和制では再び1857年憲法のもとで統治された。 1857年憲法は1824年メキシコ憲法を置き換えるものとして制定され、メキシコ革命により1917年に現行の憲法に置き換えられて廃止された。 (ja)
- La Costituzione Federale degli Stati Uniti Messicani del 1857 fu una Costituzione liberale scritta in Messico durante la presidenza di Ignacio Comonfort. Fu promulgata il 5 febbraio del 1857 e istituì una politica liberale:
* garantì la libertà di espressione;
* garantì la libertà di coscienza;
* garantì la libertà di assemblea;
* garantì la libertà di scelta sulla leva militare;
* garantì libertà sociali di base ai messicani;
* riaffermò l'abolizione della schiavitù;
* separò l'educazione dalla religione e colpì i beni della Chiesa cattolica;
* eliminò tutte le forme di violenza corporale incluso la pena di morte;
* eliminò tutte le alcabala (imposte particolari che venivano riscosse in favore dei reggenti spagnoli);
* proibì l'uso dei titoli nobiliari, gli onori ereditari e i monopòli. Inoltre stabilì che qualsiasi schiavo mettesse piede all'interno del territorio messicano divenisse immediatamente considerato libero. Questo fece sì che il Messico divenisse meta ambita dagli afroamericani che scappavano dalla schiavitù negli Stati Uniti. Questa Costituzione insieme al Plan de Ayatla e altre riforme liberali polarizzarono la società messicana e portarono alla Guerra della Riforma. Il 5 febbraio 1903 nella protesta contro il regime di Porfirio Díaz, un gruppo di liberali collocò sul balcone degli uffici del giornale El hijo de El Ahuizote un grande drappo nero in segno di lutto con la scritta La Costituzione è morta, facendo riferimento a quella del 1857. Questo evento fu un prodromo della Rivoluzione Armata del 1910, che rovesciò il governo Díaz e terminò con la promulgazione della Costituzione Politica degli Stati Uniti Messicani nel 1917 durante il governo di Venustiano Carranza. La Costituzione del 1857 era composta da 8 titoli e 128 articoli. Dopo la vittoria del Partito Liberale durante la guerra di Riforma del 1858-1860, Benito Juárez, che era a capo della presidenza, e il suo gabinetto aggiunsero a tale Costituzione le 9 leggi di riforma che furono enunciate a Veracruz. (it)
- Uma vez que a ditadura de Antonio López de Santa Ana foi derrubada em 1856, Ignacio Comonfort ocupou a presidência por um curto período. De acordo com as disposições do Plano Ayutla, convocou o Congresso Constituinte em 16 de outubro do mesmo ano, com o objetivo de estabelecer uma sede em Dolores Hidalgo. A Constituição de 1857 era composta por 8 títulos e 128 artigos, se assemelhava à Carta Magna de 1824, introduzia novamente o federalismo e a república representativa, composta por vinte e quatro estados, um território e o distrito federal. Defendeu a autonomia dos municípios em que se divide a posse, sem justa indemnização e sem o pleno consentimento dele. Em dezembro de 1856, o Papa Pio IX se manifestou contra a nova redação, censurando a Lei Juárez e sua antecessora, a Lei Lerdo: sociedade; é proibido todo aquele que possa estar vinculado a qualquer obrigação que implique contrato, promessa ou voto religioso; é admitido o livre exercício de todos os cultos, e a todos é concedido pleno poder de manifestar pública e abertamente todo tipo de opiniões e pensamentos". Em março de 1857, o arcebispo Lázaro de la Garza y Ballesteros declarou que os católicos não podiam jurar à Constituição. Em 5 de fevereiro de 1903, em protesto contra o regime de Porfirio Díaz, um grupo de liberais colocou na varanda dos escritórios do jornal El Hijo de El Ahuizote um grande cabelo preto encaracolado em sinal de luto e a legenda "A Constituição morreu", se referindo à promulgada em 1857. Este evento foi um precursor da revolução armada de 1910, que derrubou Díaz e terminaria com a promulgação da Constituição Política dos Estados Unidos Mexicanos em 1917 durante o governo do Venustiano Carranza A Constituição Federal dos Estados Unidos Mexicanos de 1857 foi uma constituição progressista escrita no México durante a presidência de Ignacio Comonfort. (pt)
- Конституция Мексиканских Соединенных Штатов 1857 года — основной закон Мексики с 1857 года по 1917 год. Против конституции выступили мексиканские консерваторы и церковь (см. Война за реформу). 16 сентября 1857 года, в годовщину восстания Мигеля Идальго, вступила в силу новая конституция. В ней Мексика провозглашалась демократической представительной республикой, состоявшей из суверенных во внутренних делах штатов. Законодательная власть принадлежала избираемому на два года однопалатному конгрессу, а исполнительная — президенту, избираемому с помощью непрямых выборов на срок в четыре года. Духовенству запрещалось избираться в органы государственной власти. В конституции подтверждались положения закона Хуареса, отменявшего привилегии армии и духовенства, и закона Лердо, запрещавшего церковным и гражданским корпорациям, в том числе крестьянским общинам, владеть недвижимым имуществом. Конституция декларировала неприкосновенность частной собственности, свободу слова, печати, собраний, тайну переписки, запрещала рабство и пеонаж. (ru)
- Конституція Мексиканських Сполучених Штатів 1857 року — основний закон Мексики від 1857 до 1917 року. Проти конституції виступили мексиканські консерватори і церква (див. Війна за реформу). 16 вересня 1857 року, в річницю повстання Мігеля Ідальго, набула сили нова конституція. В ній Мексика проголошувалася демократичною представницької республікою, що складалася зі суверенних у внутрішніх справах штатів. Законодавча влада належала обираному на два роки однопалатному конгресу, а виконавча — президенту, якого обирають за допомогою непрямих виборів на термін чотири роки. Духовенству заборонялося обиратися в органи державної влади. В конституції підтверджувалися положення закону Хуареса, який скасовує привілеї армії і духовенства, і закону Лердо, що забороняв церковним і цивільним корпораціям, зокрема селянським громадам, володіти нерухомим майном. Конституція декларувала недоторканність приватної власності, свободу слова, друку, зборів, таємницю листування, забороняла рабство і пеонаж. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Die Bundesverfassung der Vereinigten Staaten von Mexiko von 1857 war eine liberale Verfassung für Mexiko. (de)
- The Federal Constitution of the United Mexican States of 1857 (Spanish: Constitución Federal de los Estados Unidos Mexicanos de 1857), often called simply the Constitution of 1857, was the liberal constitution promulgated in 1857 by Constituent Congress of Mexico during the presidency of Ignacio Comonfort. Ratified on February 5, 1857, the constitution established individual rights, including universal male suffrage, and others such as freedom of speech, freedom of conscience, freedom of the press, freedom of assembly, and the right to bear arms. It also reaffirmed the abolition of slavery, debtors' prisons, and all forms of cruel and unusual punishment such as the death penalty. The constitution was designed to guarantee a limited central government by federalism and created a strong nati (en)
- La Constitución Política de la República Mexicana de 1857 fue una constitución de ideología liberal redactada por el autor del Congreso Constituyente de 1857 durante la presidencia de Ignacio Comonfort. Fue jurada el 5 de febrero de 1857. Estableció las garantías individuales a los ciudadanos mexicanos, la libertad de expresión, la libertad de asamblea[cita requerida], la libertad de portar armas. Reafirmó la abolición de la esclavitud, eliminó la prisión por deudas civiles, las formas de castigo por tormento incluyendo la pena de muerte, las alcabalas y aduanas internas. (es)
- La Costituzione Federale degli Stati Uniti Messicani del 1857 fu una Costituzione liberale scritta in Messico durante la presidenza di Ignacio Comonfort. Fu promulgata il 5 febbraio del 1857 e istituì una politica liberale: Inoltre stabilì che qualsiasi schiavo mettesse piede all'interno del territorio messicano divenisse immediatamente considerato libero. Questo fece sì che il Messico divenisse meta ambita dagli afroamericani che scappavano dalla schiavitù negli Stati Uniti. (it)
- La Constitution Politique de la République Mexicaine de 1857 est la constitution rédigée par le Congrès Constituant de 1857, sous la présidence d'Ignacio Comonfort, elle a été proclamée le 5 février 1857. D'idéologie libérale, elle établit les garanties individuelles des citoyens mexicains, la liberté d'expression, la liberté d'assemblée, la liberté de porter des armes. Elle réaffirme l'abolition de l'esclavage, élimine les peines de prison pour dettes civiles, les punitions par châtiments corporels, y compris la peine de mort, supprime les taxes "alcabalas" et les douanes internes. (fr)
- 1857年のメキシコ合衆国連邦憲法（1857ねんのメキシコがっしゅうこくれんぽうけんぽう、スペイン語: Constitución Federal de los Estados Unidos Mexicanos de 1857）は、イグナシオ・コモンフォルトが大統領であった時期のメキシコで起草された自由主義的な憲法である。1857年2月5日に批准され、言論の自由、良心の自由、報道の自由、集会の自由、武装の自由といった個人の権利を確立した。また奴隷制度、債務者監獄、死刑などの酷刑の廃止を再確認した。この憲法は連邦制による弱い中央政府を保証するよう設計され、強い立法府、独立した司法府、独裁を防ぐための弱い行政府を設立した。 1857年憲法は1824年メキシコ憲法を置き換えるものとして制定され、メキシコ革命により1917年に現行の憲法に置き換えられて廃止された。 (ja)
- De Mexicaanse grondwet van 1857 is een niet meer in gebruik zijnde grondwet van Mexico. De grondwet werd aangenomen op 5 februari 1857 en werd in 1913 buiten werking gesteld. De grondwet van 1857 had een duidelijk liberaal karakter. De grondwet van 1857 verving de Mexicaanse grondwet van 1824, die al sinds 1853 door dictator Antonio López de Santa Anna buiten werking was gesteld. De liberale leiders van de Revolutie van Ayutla die Santa Anna omver hadden geworpen zagen in dat de grondwet van 1824 niet effectief was, en besloten daarom een nieuwe op te stellen. (nl)
- Uma vez que a ditadura de Antonio López de Santa Ana foi derrubada em 1856, Ignacio Comonfort ocupou a presidência por um curto período. De acordo com as disposições do Plano Ayutla, convocou o Congresso Constituinte em 16 de outubro do mesmo ano, com o objetivo de estabelecer uma sede em Dolores Hidalgo. A Constituição Federal dos Estados Unidos Mexicanos de 1857 foi uma constituição progressista escrita no México durante a presidência de Ignacio Comonfort. (pt)
- Конституция Мексиканских Соединенных Штатов 1857 года — основной закон Мексики с 1857 года по 1917 год. Против конституции выступили мексиканские консерваторы и церковь (см. Война за реформу). 16 сентября 1857 года, в годовщину восстания Мигеля Идальго, вступила в силу новая конституция. В ней Мексика провозглашалась демократической представительной республикой, состоявшей из суверенных во внутренних делах штатов. Законодательная власть принадлежала избираемому на два года однопалатному конгрессу, а исполнительная — президенту, избираемому с помощью непрямых выборов на срок в четыре года. Духовенству запрещалось избираться в органы государственной власти. В конституции подтверждались положения закона Хуареса, отменявшего привилегии армии и духовенства, и закона Лердо, запрещавшего церковны (ru)
- Конституція Мексиканських Сполучених Штатів 1857 року — основний закон Мексики від 1857 до 1917 року. Проти конституції виступили мексиканські консерватори і церква (див. Війна за реформу). 16 вересня 1857 року, в річницю повстання Мігеля Ідальго, набула сили нова конституція. В ній Мексика проголошувалася демократичною представницької республікою, що складалася зі суверенних у внутрішніх справах штатів. Законодавча влада належала обираному на два роки однопалатному конгресу, а виконавча — президенту, якого обирають за допомогою непрямих виборів на термін чотири роки. Духовенству заборонялося обиратися в органи державної влади. В конституції підтверджувалися положення закону Хуареса, який скасовує привілеї армії і духовенства, і закону Лердо, що забороняв церковним і цивільним корпораціям (uk)
|
