| dbo:abstract
|
- تأثير الإجماع الكاذب (بالإنجليزية: False consensus effect) في علم النفس، تأثير الإجماع الكاذب أو تحيز الإجماع الكاذب هو نوع إسنادي من التحيز المعرفي يميل فيه الناس إلى الإفراط في تقدير مدى طبيعية آرائهم ومعتقداتهم وتفضيلاتهم وقيمهم وعاداتهم ونموذجيتها بالنسبة لآراء الآخرين (أي أن الآخرين أيضًا يفكرون بنفس الطريقة). يميل هذا التحيز المعرفي إلى التسبب بإدراك إجماع غير موجود، أي «إجماع كاذب». يعد الإجماع الكاذب مهمًا لأنه يزيد أو ينقص تقدير الذات وتأثير الثقة المبالغة أو الاعتقاد بأن الجميع يعلم معرفة الفرد الشخصية. يمكن أن يُشتَق من الرغبة بالتكيف ونيل محبة الآخرين في بيئة اجتماعية. ينتشر هذا التحيز على وجه الخصوص في البيئات المجموعية حيث يعتقد الفرد أن الرأي الجماعي لمجموعته الخاصة يطابق رأي السكان الأكبر. بما أن أعضاء المجموعة يصلون لإجماع ونادرًا ما يواجهون الآراء المعارضة، فإنهم يميلون إلى اعتقاد أن الجميع بفكر بالطريقة ذاتها. لا يقتصر تأثير الإجماع الكاذب على الحالات التي يؤمن فيها الناس أن قيمهم مشتركة لدى الغالبية فحسب، ولكنه ما زال يتجلى بالإفراط في تقدير مدى معتقداتهم. بالإضافة إلى ذلك، حين يواجه الأشخاص دليلًا على عدم وجود إجماع، غالبًا ما يفترضون أن الذين لا يتفقون معهم معيبون بطريقة أو بأخرى. لا يتواجد سبب وحيد لهذا التحيز المعرفي، إذ اقتُرِح أن إرشادية التوفر والتحيز لصالح الذات والواقعية الساذجة قد تكون عوامل كامنة جزئية على أقل تقدير. قد يرتبط الحفاظ على هذا التحيز المعرفي بالميل إلى اتخاذ القرارات بناء على قدر ضئيل من المعلومات ذات الصلة. حين يواجه هؤلاء الأشخاص عدم اليقين وعينة صغيرة يجب أن يتخذوا قراراتهم منها، فإنهم «يسلطون» أنفسهم على الموقف. حين تستخدم هذه المعرفة الشخصية كمدخلات لصنع التعميمات، فإنها غالبًا ما تتسبب بإحساس كاذب بالانتماء لجزء من الأغلبية. يمكن أن يتناقض تأثير الإجماع الكاذب مع تجاهل الأغلبية، وهو خطأ يرفضه الناس سرًا ولكنهم يؤيدون علنًا ما يبدو لهم أنه رأي الأغلبية. (ar)
- En psicologia, l'efecte del fals consens és un biaix cognitiu pel qual moltes persones tendeixen a sobreestimar el grau d'acord que altres individus tenen amb ells. Les persones tendeixen a pressuposar que les seves pròpies opinions, creences, predileccions, valors i hàbits estan entre les més triades i recolzades àmpliament per la majoria. Aquesta creença és un biaix que exagera la confiança dels individus en les seves pròpies creences, encara que puguin estar equivocats. Aquesta actitud apareix freqüentment en grups d'opinió en els quals l'opinió col·lectiva és la mateixa que la dels individus que componen el grup. Com que els membres del grup han arribat a un consens intern i rarament troben a algú que ho disputi, es tendeix a creure que tot el món, fins i tot de fora del grup, tenen la mateixa opinió. No hi ha una causa simple per a aquest biaix cognitiu; s'ha suggerit que, almenys d'una manera parcial, els factors poden ser l'heurística de disponibilitat i el biaix d'autoservei. (ca)
- Efekt falešného konsenzu je sociologicko-psychologický pojem označující kognitivní zkreslení, při kterém člověk mylně předpokládá, že jeho okolí sdílí stejné názory, hodnoty, tradice a přístupy, jako on. Zároveň tak člověk egocentricky vyhodnocuje své okolí podle sebe samého, svého charakteru a názorů, neboť spíše tíhne k vyhodnocování lidí podle společných aspektů, než podle rozdílů. Zjednodušeně se vnímání daného člověka dá schématizovat: Všichni jsou jako já. Jestli já věřím v X, tak všichni ostatní také věří v X. (cs)
- La efiko (aŭ fenomeno) de falsa konsento estas inklino de homoj projekti sian pensmanieron al aliaj homoj. Aŭ dirite alimaniere, ili supozas, ke ĉiuj pensas same kiel ili mem. Tia supozita korelacio gvidas al percepto de interkonsento, kiu ne ekzistas. Tia paralogismo rilatas al grupo aŭ individuo, kiu supozas ke siaj propraj opinioj, kredoj kaj emoj estas pli disvastiĝintaj en la ĝenerala publiko ol ili vere estas. Tia tendenco ekzistas kutime en grupo, kie oni opinas, ke la kolektiva opinio de la propra grupo korespondas al tiu de pli vasta popolo. Ĉar la anoj de grupo atingis interkonsenton kaj malofte renkontas iujn kiuj malkonsentas, ili emas opinii, ke ĉiu opinias sammaniere. Tial, kiam oni montras al ili la evidenton, ke interkonsento ne ekzistas, homoj ofte supozas, ke tiuj, kiuj ne interkonsentas kun ili, iel misas. (eo)
- In psychology, the false consensus effect, also known as consensus bias, is a pervasive cognitive bias that causes people to “see their own behavioral choices and judgments as relatively common and appropriate to existing circumstances”. In other words, they assume that their personal qualities, characteristics, beliefs, and actions are relatively widespread through the general population. This false consensus is significant because it increases self-esteem (overconfidence effect). It can be derived from a desire to conform and be liked by others in a social environment. This bias is especially prevalent in group settings where one thinks the collective opinion of their own group matches that of the larger population. Since the members of a group reach a consensus and rarely encounter those who dispute it, they tend to believe that everybody thinks the same way. The false-consensus effect is not restricted to cases where people believe that their values are shared by the majority, but it still manifests as an overestimate of the extent of their belief. Additionally, when confronted with evidence that a consensus does not exist, people often assume that those who do not agree with them are defective in some way. There is no single cause for this cognitive bias; the availability heuristic, self-serving bias, and naïve realism have been suggested as at least partial underlying factors. The bias may also result, at least in part, from non-social stimulus-reward associations. Maintenance of this cognitive bias may be related to the tendency to make decisions with relatively little information. When faced with uncertainty and a limited sample from which to make decisions, people often "project" themselves onto the situation. When this personal knowledge is used as input to make generalizations, it often results in the false sense of being part of the majority. The false consensus effect has been widely observed and supported by empirical evidence. Previous research has suggested that cognitive and perceptional factors (motivated projection, accessibility of information, emotion, etc.) may contribute to the consensus bias, while recent studies have focused on its neural mechanisms. One recent study has shown that consensus bias may improve decisions about other people's preferences. Ross, Green and House first defined the false consensus effect in 1977 with emphasis on the relative commonness that people perceive about their own responses; however, similar projection phenomena had already caught attention in psychology. Specifically, concerns with respect to connections between individual’s personal predispositions and their estimates of peers appeared in the literature for a while. For instances, Katz and Allport in 1931 illustrated that students’ estimates of the amount of others on the frequency of cheating was positively correlated to their own behavior. Later, around 1970, same phenomena were found on political beliefs and prisoner’s dilemma situation. In 2017, researchers identified a persistent egocentric bias when participants learned about other people's snack-food preferences. Moreover, recent studies suggest that the false consensus effect can also affect professional decision makers; specifically, it has been shown that even experienced marketing managers project their personal product preferences onto consumers. (en)
- Adostasun faltsuaren efektua edo kontsentsu faltsuaren efektua norbaitek besteengan bere pentsamoldea proiektatzeari deritzo. Beste modu batera esanda, beste guztiek norberak bezala pentsatzen dutela usteari deritzo. Falazia logiko hau gertatzen da banakako batek edo talde batek uste duenean beraien iritzi, sinesmen eta gurariek benetan direnak baino orokorragoak direla gainerako jendearengan. Garrantzitsua da esatea jendeak ez duela beti uste bere sinesmenak gehiengoak partekatzen dituenik. Adostasun faltsuaren efektua jendeak bere sinesmenarekin korrelazioan dagoen sinesmen jakin baten hedadura gehiegi balioesteko duen joerari baino ez dagokio. Horrela, fundamentalista erlijiosoek ez dute nahitaez uste jende gehienak beraien erlijiotasuna partekatzen dutenik, baina fundamentalisten edo berarekin ikuspuntu jakin batzuk partekatzen dituzten pertsonen kopuruaren kalkuluek ziur aski benetan existitzen den kopurua gainditzen dute. Adibide sinple batzuk ematearren:
* Frankofiloek uste dute frankofoboek kalkulatzen dutena baino frantses janari eta kultura zale gehiago daudela.
* Egunerokoan edaten dutenek uste dute jende gehiagok kontsumitzen duela alkohola egunerokoan, abstemioek uste dutena baino. "Zure adineko zenbat jendek edaten du alkohola?" Galderaren aurrean alkoholaren kontsumoan desberdinak diren bi gazte-taldek emandako erantzunak adostasun faltsuaren adibide argia dira. Gazteek alkoholaren kontsumo-mailari buruz zuten pertzepzioari buruzko ikerketa batean adierazi zuen kontsumitzaile ez zirenak (1276 inkestatu) nabarmen desberdinak zituztela kontsumitzaileen aldean (1789 inkesta egin ziren). Hala, "Zure adineko zenbat jendek edaten du alkohola?" Galderaren aurrean, normalean alkohola kontsumitzen duten gazteen % 50ek baino gehiagok "ia guztiek" erantzun zuten, eta kontsumitzaile ez direnen taldeko % 19k baino gutxiagok eman zuten erantzun bera. Antzeko emaitzak lortu dira tabako-kontsumoari aztertuz. Ondorioztatu da pertsona jakin batek egiten dituen erretzaileen ehunekoen estimazioak pertsona horrek ezagutzen dituen erretzaileen kopuruarekin erlazionatuta daudela. (eu)
- En psicología, el efecto del falso consenso es un sesgo cognitivo por el que muchas personas tienden a sobreestimar el grado de acuerdo que los demás tienen con ellos. Las personas tienden a presuponer que sus propias opiniones, creencias, predilecciones, valores y hábitos están entre las más elegidas, apoyadas ampliamente por la mayoría. Esta creencia es un sesgo que exagera la confianza de los individuos en sus propias creencias, aun cuando éstas sean erróneas o minoritarias. Frecuentemente este sesgo aparece en grupos de opinión en los que la opinión colectiva es la misma que la de los individuos del grupo. Como los miembros del grupo han alcanzado un consenso interno y raramente encuentran a alguien que dispute ese consenso, tienden a creer que todo el mundo, incluyendo las personas que están fuera del grupo, es de la misma opinión que el grupo. No existe una causa simple para este sesgo cognitivo; se ha sugerido que al menos parcialmente los factores pueden ser la heurística de disponibilidad y el sesgo de autoservicio. (es)
- L'effet de faux consensus est un biais cognitif d'avoir soi-même la tendance à surestimer le degré d'accord que les autres ont avec soi (dans leurs opinions, leurs croyances, les préférences, les valeurs et les habitudes). C'est aussi la tendance égocentrique à estimer le comportement d'autrui à partir de son propre comportement. Les gens ont tendance à penser que leurs propres opinions, les croyances, les préférences, les valeurs et les habitudes sont parmi les plus largement soutenues par la majorité. Cette croyance est un biais qui exagère la confiance des individus dans leurs croyances, même quand ils ont tort ou sont minoritaires. Souvent, ce biais apparaît dans des groupes de discussion dans lesquels l'opinion collective est la même que celle des individus dans le groupe. En tant que membres du groupe qui sont parvenus à un consensus interne et qui se trouvent rarement confrontés à quelqu'un qui conteste ce consensus, ils ont donc tendance à croire que tout le monde, y compris les personnes en dehors du groupe, est du même avis que celui-ci. Ce biais cognitif tend à conduire à la perception d'un consensus qui n'existe pas, un « faux consensus ». Cet effet de faux consensus est important, car il augmente l'estime de soi (effet de l'excès de confiance). Il est dérivé d'un désir de se et d'être aimé par les autres dans un environnement social. Ce biais est particulièrement répandu dans les groupes où l'on pense l' de leur propre groupe correspond à celui de la population en général (bref, que son groupe en représentatif). Étant donné que les membres d'un groupe parviennent à un consensus et rencontrent rarement ceux qui contestent, ils ont tendance à croire que tout le monde pense de la même façon. L'effet de faux consensus ne se limite pas aux cas où les gens croient que leurs valeurs sont partagées par la majorité, mais elle se manifeste toujours comme une surestimation de l'étendue de leur croyance. Par exemple, les fondamentalistes ne croient pas nécessairement que la majorité des gens partagent leurs points de vue, mais leurs estimations du nombre de personnes qui partagent leur point de vue auront tendance à dépasser le nombre réel. Lorsqu'ils sont confrontés à la preuve qu'il n'y a pas un consensus, les gens supposent souvent que ceux qui ne sont pas d'accord avec eux sont « défectueux ». Il n'y a pas de cause unique pour ce biais cognitif mais il a été suggéré que, au moins partiellement, les facteurs sous-jacents peuvent être l'Heuristique de disponibilité, le , et le réalisme naïf. Ce biais peut conduire à prendre des décisions avec trop peu d'informations. Face à l'incertitude et une carence d'informations, les gens se projettent souvent eux-mêmes dans la situation. Lorsque cette connaissance personnelle est utilisée a priori pour faire des généralisations, il se traduit souvent par un faux sentiment d'appartenance à la pensée dominante. L'effet de faux consensus peut être contrasté par l'ignorance pluraliste, une erreur dans laquelle les gens désapprouvent en privé, mais soutiennent publiquement ce qui semble être l'opinion majoritaire (au sujet d'une norme ou d'une conviction), alors que la majorité en fait, partage leur désapprobation (privé). Bien que l'effet de faux consensus amène les gens à croire à tort que la majorité est d'accord avec eux (lorsque la majorité, en fait, est ouvertement en désaccord avec eux), l'effet de l'ignorance pluraliste conduit les gens à croire à tort qu'ils sont en désaccord avec la majorité (lorsque la majorité, en fait, est secrètement d'accord avec eux). L'ignorance pluraliste pourrait, par exemple, conduire un étudiant de se livrer à la consommation excessive en raison de la croyance erronée que la plupart des autres étudiants l'approuvent, alors qu'en réalité la plupart des autres étudiants désapprouvent, mais se comportent de la même manière, car ils partagent la même opinion erronée (mais ). Dans un exemple parallèle de l'effet de faux consensus, un étudiant qui aime les beuveries pourrait croire que la majorité aime cela aussi, alors qu'en réalité, la plupart des autres ne l'aiment pas et le disent ouvertement. (fr)
- L'effetto del falso consenso è la tendenza a proiettare sugli altri il proprio modo di pensare. In altre parole, certe persone presuppongono che tutti gli altri la pensino come loro. Questa presunta concordia è statisticamente infondata e porta alla percezione di un consenso che non esiste. Questo errore logico fa sì che un gruppo o un individuo creda che le proprie opinioni, convinzioni e preferenze siano generalmente più diffuse tra il pubblico di quanto non siano realmente. (it)
- 偽の合意効果（ぎのごういこうか、英: False consensus effect）あるいは総意誤認効果は、人が自分の考え方を他の人に投影する傾向である。つまり、人は他の人々も自分と同じように考えていると見なしたがる。この推定された相関には統計的確証はないが、存在しない合意があるかのように感じさせる。人々は自分の意見・信念・好みが実際よりも一般大衆と同じだと思い込む傾向がある。 このバイアスはグループで議論したときによく発生し、そのグループの総意はもっと大きな集団での一般的考え方と同じだと考えることが多い。グループのメンバーが外部の人間とそのことについて議論する機会がない場合、そのように信じ込む傾向が強くなる。 さらにこれの拡張として、そのような合意が存在しない証拠を突きつけられたとき、人は合意しない人が何か間違っている（勘違いしている、よく知らないで意見を言っている）と見なすことが多い。 この認知バイアスには単一の原因は存在しない。根底にある要因として、利用可能性ヒューリスティックと自己奉仕バイアスがあるのではないかと言われている。 (ja)
- Na psicologia, o viés de falso consenso, também conhecido como viés de consenso ou efeito do falso consenso é um tipo atribucional de viés cognitivo que faz com que as pessoas "vejam suas próprias escolhas e julgamentos como relativamente comuns e apropriados às circunstâncias existentes". Em outras palavras, elas assumem que suas qualidades pessoais, características, opiniões, preferências, crenças, valores e hábitos são normais e relativamente difundidos na população em geral. Esse viés cognitivo tende a levar à percepção de uma maioria ou um consenso que não existem, um "falso consenso". Esse falso consenso é significativo porque aumenta ou diminui a auto-estima, o ou a crença de que todos conhecem o próprio conhecimento de alguém. Ele é considerado um , relacionando-se aos termos "atribuição egocêntrica" e "projeção atributiva". Pode também ser derivado de um desejo de se conformar e ser apreciado por outros em um ambiente social. Esse viés é especialmente prevalente em contextos de grupo, onde se pensa que a opinião coletiva de seu próprio grupo corresponde à da população maior. Como os membros de um grupo alcançam um consenso e raramente encontram aqueles que o contestam, eles tendem a acreditar que todos pensam da mesma maneira. O efeito de falso consenso não se restringe aos casos em que as pessoas acreditam que seus valores são compartilhados pela maioria, mas ainda se manifesta como uma superestimação da extensão de sua crença. Além disso, quando confrontadas com evidências de que não existe consenso, as pessoas geralmente assumem que aqueles que não concordam com elas estão em defeito de alguma forma. Não há uma causa única para esse viés cognitivo; o egocentrismo, a heurística de disponibilidade, o viés de autoconveniência e o foram sugeridos como fatores subjacentes pelo menos parciais. A manutenção desse viés cognitivo pode estar relacionada à tendência de tomar decisões com relativamente pouca informação. Quando confrontados com a incerteza e uma amostra limitada da qual tomar decisões, as pessoas geralmente "projetam-se" na situação. Quando esse conhecimento pessoal é usado como entrada para fazer generalizações, muitas vezes resulta no falso senso de fazer parte da maioria. O efeito de falso consenso pode ser contrastado com a ignorância pluralista, um erro no qual as pessoas desaprovam privadamente, mas apoiam publicamente o que parece ser a visão majoritária (ver abaixo). (pt)
- Эффект ложного консе́нсуса (или эффект ложного согласия) — это склонность проецировать свой способ мышления на других людей. Иными словами, люди склонны полагать, что все остальные думают точно так же, как они сами. Эта предполагаемая корреляция, не подтверждающаяся данными статистики, вызывает впечатление несуществующего консенсуса. Такое логическое заблуждение затрагивает группу людей или отдельных личностей, предполагающих, что их собственные мнения, верования и пристрастия значительно более распространены в обществе, чем это есть на самом деле. Эта предвзятость часто присутствует в групповой среде, где один человек думает, что коллективное мнение его группы совпадает с мнением большинства. Поскольку члены группы достигают консенсуса и редко сталкиваются с теми, кто спорит с этим, они имеют склонность считать, что все думают таким же образом. Кроме того, сталкиваясь со случаями, когда этот консенсус отсутствует, люди часто полагают, что те, кто не соглашается с ними, являются в чём-то неполноценными. Единой причины для этого когнитивного искажения нет; предполагается, что лежащими в основе факторами являются эвристика доступности (англ. availability heuristic) и (англ. self-serving bias), по крайней мере отчасти. Также за этим феноменом может скрываться защитный механизм. Эффект ложного консенсуса может быть противопоставлен феномену множественного невежества (англ. pluralistic ignorance), который характеризуется тем, что люди про себя презирают, но на публике поддерживают норму (или верование). Напротив, при эффекте ложного консенсуса люди считают, что большинство других думают так же как они, хотя на самом деле большая часть не думает так же (и открыто выражает своё несогласие). К примеру, «феномен множественного невежества» может заставить студента пить алкоголь в неразумных количествах, потому что он считает, что все это делают, хотя на самом деле остальные тоже хотели бы избежать пьянок, но никто не высказывает такие мысли из-за страха быть отверженным. Эффект ложного консенсуса в той же ситуации может означать, что студент верит, что большинству нравится пить алкоголь в больших количествах, в то время как им на самом деле это не нравится, и они открыто говорят об этом. (ru)
- У психології, ефект або омана хибного консенсусу (англ. false-consensus effect, false-consensus bias) є атрибутивним типом когнітивного упередження, при якому люди схильні переоцінювати ступінь, в якій їх думки, переконання, уподобання, цінності і звички є нормальними і типовими для інших (тобто того, що інші думають так само, як і вони). Ця когнітивна омана, як правило, веде до сприйняття консенсусу, який не існує, «хибного консенсусу». Цей хибний консенсус є важливим, оскільки підвищує самооцінку (ефект надмірної впевненості). Він випливає з бажання відповідати і подобатися оточуючим в соціальному середовищі. Це упередження особливо поширене в умовах групи, коли людина думає, що колективна думка групи збігається з думкою населення в цілому. Оскільки члени групи мають консенсус і рідше зустрічаються з тими, хто заперечує його, вони схильні вважати, що всі думають однаково. Ефект хибного консенсусу не обмежується випадками, коли люди вважають, що їх цінності розділяються більшістю, але він все одно проявляється як переоцінка поширення їхнього переконання. Наприклад, фундаменталісти не обов'язково вірять, що більшість людей поділяють їхні погляди, але їх оцінки кількості людей, які розділяють їх точку зору, як правило, перевищують фактичну кількість. Крім того, при зіткненні з доказами, що консенсус не існує, люди часто припускають, що ті, хто не згоден з ними, в деякому роді недосконалі. Не існує єдиної причини для цього когнітивного упередження; евристика доступності, егоїстичне упередження і наївний реалізм були запропоновані як хоча б часткові фактори його появи. Збереження цього когнітивного упередження може бути пов'язане з тенденцією приймати рішення в умовах відносно малого обсягу інформації. Коли люди стикаються з невизначеністю і обмеженою вибіркою даних, на основі яких приймати рішення, вони часто «проектують» себе на ситуацію. Коли такі особисті знання використовуються як вхідні дані, щоб робити далекосяжні висновки, вони часто призводить до помилкового відчуття, що людина є частиною думки більшості з відповідного питання. Ефект хибного консенсусу можна протиставити плюралістичному невігластву, помилці мислення, коли людина особисто не схвалює, але публічно підтримує те, що їй здається думкою більшості (щодо норми або переконання), коли більшість насправді розділяє їх (приватне) несхвалення. У той час як ефект хибного консенсусу змушує людей помилково вважати, що більшість погоджується з ними (коли більшість насправді відкрито з ними не згодна), ефект плюралістичного невігластва змушує людей помилково вважати, що вони не згодні з більшістю (а більшість, насправді, таємно погоджується з ними). може, наприклад, привести студента до участі в марафоні пияцтва через помилкове переконання, що більшість інших студентів схвалюють його, в той час як в реальності більшість інших студентів не схвалюють, але ведуть себе точно так само, тому що вони розділяють ті ж помилкові (але в сукупності самопідтримуючі) переконання. Протилежний приклад ефекту помилкового консенсусу — студент, який любить пиячити, переконаний, що більшість теж це любить, хоча насправді більшість оточуючих ставляться до цієї традиції неприязно і відкрито про це кажуть. (uk)
- Falsk konsensus-effekt är en typ av kognitiv bias där personer förmodar att samhället i stort delar deras åsikter. Effekten kan vara vanlig bland människor i subkulturer men kan även bli förhärskande i ett totalitärt samhälle där medborgarna undanhålls fakta. Effekten kan förstärkas med hjälp av propaganda där en viss ståndpunkt anses rätt. Denna psykologi-relaterade artikel saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att lägga till den. (sv)
- 錯誤共識效應（英語：False consensus effect）是指人們傾向把自己的思維方式投射向他人，假設所有人以同一方式思考。統計數據顯示，這種推測的相互關係不成立，因此達成共識可能只是錯覺。這邏輯謬論的來源，是團體或個體高估公眾與他們看法、信仰和嗜好的相似度。 這偏差在部分人認為他們之間的共識能應用在整體思維上時發生，由於小組成員之間通常在沒有爭議的情況下達成共識，他們易於相信所有人的想法都相同。如果證據顯示整體沒有達成共識，人們認為意見不合者的想法有問題。這种認知偏差不是由單一原因構成，其中原因可能包括和自利性偏差（self-serving bias），現象背後可能還有其他心理防衛機制（protective mechanisms）。 錯誤共識效應與多數無知相對。多數無知是指人們錯誤地認為其他大多數人會反對自己的意見（但事實上其他大多數人私下是同意的），於是產生了私下蔑視卻公開支持一個準則或信仰的行為；而錯誤共識效應是指人們錯誤地認為其他大多數人會同意自己的意見（但事實上其他大多數人公開地反對）。舉個例子來說，多數無知使一個學生飲酒過量，因為他相信每個人都是這樣做的（但學生心裡卻是持相反看法），但事實上每個人心裡期望他們可以避免酗酒，卻因為害怕被排斥而沒人表達。同一情況下，錯誤共識效應則是學生相信其他大部分人跟自己一樣是不喜歡飲酒過量的，但事實上其他大部分人喜歡酗酒且公開表達他們的看法。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Efekt falešného konsenzu je sociologicko-psychologický pojem označující kognitivní zkreslení, při kterém člověk mylně předpokládá, že jeho okolí sdílí stejné názory, hodnoty, tradice a přístupy, jako on. Zároveň tak člověk egocentricky vyhodnocuje své okolí podle sebe samého, svého charakteru a názorů, neboť spíše tíhne k vyhodnocování lidí podle společných aspektů, než podle rozdílů. Zjednodušeně se vnímání daného člověka dá schématizovat: Všichni jsou jako já. Jestli já věřím v X, tak všichni ostatní také věří v X. (cs)
- L'effetto del falso consenso è la tendenza a proiettare sugli altri il proprio modo di pensare. In altre parole, certe persone presuppongono che tutti gli altri la pensino come loro. Questa presunta concordia è statisticamente infondata e porta alla percezione di un consenso che non esiste. Questo errore logico fa sì che un gruppo o un individuo creda che le proprie opinioni, convinzioni e preferenze siano generalmente più diffuse tra il pubblico di quanto non siano realmente. (it)
- 偽の合意効果（ぎのごういこうか、英: False consensus effect）あるいは総意誤認効果は、人が自分の考え方を他の人に投影する傾向である。つまり、人は他の人々も自分と同じように考えていると見なしたがる。この推定された相関には統計的確証はないが、存在しない合意があるかのように感じさせる。人々は自分の意見・信念・好みが実際よりも一般大衆と同じだと思い込む傾向がある。 このバイアスはグループで議論したときによく発生し、そのグループの総意はもっと大きな集団での一般的考え方と同じだと考えることが多い。グループのメンバーが外部の人間とそのことについて議論する機会がない場合、そのように信じ込む傾向が強くなる。 さらにこれの拡張として、そのような合意が存在しない証拠を突きつけられたとき、人は合意しない人が何か間違っている（勘違いしている、よく知らないで意見を言っている）と見なすことが多い。 この認知バイアスには単一の原因は存在しない。根底にある要因として、利用可能性ヒューリスティックと自己奉仕バイアスがあるのではないかと言われている。 (ja)
- Falsk konsensus-effekt är en typ av kognitiv bias där personer förmodar att samhället i stort delar deras åsikter. Effekten kan vara vanlig bland människor i subkulturer men kan även bli förhärskande i ett totalitärt samhälle där medborgarna undanhålls fakta. Effekten kan förstärkas med hjälp av propaganda där en viss ståndpunkt anses rätt. Denna psykologi-relaterade artikel saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att lägga till den. (sv)
- تأثير الإجماع الكاذب (بالإنجليزية: False consensus effect) في علم النفس، تأثير الإجماع الكاذب أو تحيز الإجماع الكاذب هو نوع إسنادي من التحيز المعرفي يميل فيه الناس إلى الإفراط في تقدير مدى طبيعية آرائهم ومعتقداتهم وتفضيلاتهم وقيمهم وعاداتهم ونموذجيتها بالنسبة لآراء الآخرين (أي أن الآخرين أيضًا يفكرون بنفس الطريقة). يميل هذا التحيز المعرفي إلى التسبب بإدراك إجماع غير موجود، أي «إجماع كاذب». يمكن أن يتناقض تأثير الإجماع الكاذب مع تجاهل الأغلبية، وهو خطأ يرفضه الناس سرًا ولكنهم يؤيدون علنًا ما يبدو لهم أنه رأي الأغلبية. (ar)
- En psicologia, l'efecte del fals consens és un biaix cognitiu pel qual moltes persones tendeixen a sobreestimar el grau d'acord que altres individus tenen amb ells. Les persones tendeixen a pressuposar que les seves pròpies opinions, creences, predileccions, valors i hàbits estan entre les més triades i recolzades àmpliament per la majoria. Aquesta creença és un biaix que exagera la confiança dels individus en les seves pròpies creences, encara que puguin estar equivocats. (ca)
- La efiko (aŭ fenomeno) de falsa konsento estas inklino de homoj projekti sian pensmanieron al aliaj homoj. Aŭ dirite alimaniere, ili supozas, ke ĉiuj pensas same kiel ili mem. Tia supozita korelacio gvidas al percepto de interkonsento, kiu ne ekzistas. Tia paralogismo rilatas al grupo aŭ individuo, kiu supozas ke siaj propraj opinioj, kredoj kaj emoj estas pli disvastiĝintaj en la ĝenerala publiko ol ili vere estas. Tial, kiam oni montras al ili la evidenton, ke interkonsento ne ekzistas, homoj ofte supozas, ke tiuj, kiuj ne interkonsentas kun ili, iel misas. (eo)
- In psychology, the false consensus effect, also known as consensus bias, is a pervasive cognitive bias that causes people to “see their own behavioral choices and judgments as relatively common and appropriate to existing circumstances”. In other words, they assume that their personal qualities, characteristics, beliefs, and actions are relatively widespread through the general population. (en)
- En psicología, el efecto del falso consenso es un sesgo cognitivo por el que muchas personas tienden a sobreestimar el grado de acuerdo que los demás tienen con ellos. Las personas tienden a presuponer que sus propias opiniones, creencias, predilecciones, valores y hábitos están entre las más elegidas, apoyadas ampliamente por la mayoría. Esta creencia es un sesgo que exagera la confianza de los individuos en sus propias creencias, aun cuando éstas sean erróneas o minoritarias. (es)
- Adostasun faltsuaren efektua edo kontsentsu faltsuaren efektua norbaitek besteengan bere pentsamoldea proiektatzeari deritzo. Beste modu batera esanda, beste guztiek norberak bezala pentsatzen dutela usteari deritzo. Falazia logiko hau gertatzen da banakako batek edo talde batek uste duenean beraien iritzi, sinesmen eta gurariek benetan direnak baino orokorragoak direla gainerako jendearengan. Adibide sinple batzuk ematearren: (eu)
- L'effet de faux consensus est un biais cognitif d'avoir soi-même la tendance à surestimer le degré d'accord que les autres ont avec soi (dans leurs opinions, leurs croyances, les préférences, les valeurs et les habitudes). C'est aussi la tendance égocentrique à estimer le comportement d'autrui à partir de son propre comportement. Ce biais cognitif tend à conduire à la perception d'un consensus qui n'existe pas, un « faux consensus ». Lorsqu'ils sont confrontés à la preuve qu'il n'y a pas un consensus, les gens supposent souvent que ceux qui ne sont pas d'accord avec eux sont « défectueux ». (fr)
- Эффект ложного консе́нсуса (или эффект ложного согласия) — это склонность проецировать свой способ мышления на других людей. Иными словами, люди склонны полагать, что все остальные думают точно так же, как они сами. Эта предполагаемая корреляция, не подтверждающаяся данными статистики, вызывает впечатление несуществующего консенсуса. Такое логическое заблуждение затрагивает группу людей или отдельных личностей, предполагающих, что их собственные мнения, верования и пристрастия значительно более распространены в обществе, чем это есть на самом деле. (ru)
- Na psicologia, o viés de falso consenso, também conhecido como viés de consenso ou efeito do falso consenso é um tipo atribucional de viés cognitivo que faz com que as pessoas "vejam suas próprias escolhas e julgamentos como relativamente comuns e apropriados às circunstâncias existentes". Em outras palavras, elas assumem que suas qualidades pessoais, características, opiniões, preferências, crenças, valores e hábitos são normais e relativamente difundidos na população em geral. Esse viés cognitivo tende a levar à percepção de uma maioria ou um consenso que não existem, um "falso consenso". (pt)
- 錯誤共識效應（英語：False consensus effect）是指人們傾向把自己的思維方式投射向他人，假設所有人以同一方式思考。統計數據顯示，這種推測的相互關係不成立，因此達成共識可能只是錯覺。這邏輯謬論的來源，是團體或個體高估公眾與他們看法、信仰和嗜好的相似度。 這偏差在部分人認為他們之間的共識能應用在整體思維上時發生，由於小組成員之間通常在沒有爭議的情況下達成共識，他們易於相信所有人的想法都相同。如果證據顯示整體沒有達成共識，人們認為意見不合者的想法有問題。這种認知偏差不是由單一原因構成，其中原因可能包括和自利性偏差（self-serving bias），現象背後可能還有其他心理防衛機制（protective mechanisms）。 (zh)
- У психології, ефект або омана хибного консенсусу (англ. false-consensus effect, false-consensus bias) є атрибутивним типом когнітивного упередження, при якому люди схильні переоцінювати ступінь, в якій їх думки, переконання, уподобання, цінності і звички є нормальними і типовими для інших (тобто того, що інші думають так само, як і вони). Ця когнітивна омана, як правило, веде до сприйняття консенсусу, який не існує, «хибного консенсусу». (uk)
|
