| dbo:abstract
|
- Un dret exclusiu referit a la és, de facto una prerrogativa no tangible que existeix en la llei, (això és el poder o, en sentit ampli, el dret) de fer una acció o adquirir un benefici i permetre o denegar a altres el dret de realitzar lamateixa accióo adquirir el mateix benefici. Una "prerrogativa" és en efecte un dret exclusiu. Aquest terme es restringeix per al seu ús oficial o sobirà (és a dir poders constitucionals, els drets exclusius són una forma de monopoli) Els drets exclusius poden ser atorgats en la , , , en relació a les utilitats públiques, o en altres legislacions sui generis. Molts estudiosos diuen que aquests drets són la base dels conceptes de propietat i propietat privada. (ca)
- In Anglo-Saxon law, an exclusive right, or exclusivity, is a de facto, non-tangible prerogative existing in law (that is, the power or, in a wider sense, right) to perform an action or acquire a benefit and to permit or deny others the right to perform the same action or to acquire the same benefit. A "prerogative" is in effect an exclusive right. The term is restricted for use for official state or sovereign (i.e., constitutional) powers. Exclusive rights are a form of monopoly. Exclusive rights can be established by law or by contractual obligation, but the scope of enforceability will depend upon the extent to which others are bound by the instrument establishing the exclusive right; thus in the case of contractual rights, only persons that are parties to a contract will be affected by the exclusivity. Exclusive rights may be granted in property law, copyright law, patent law, in relation to public utilities, or, in some jurisdictions, in other sui generis legislation. Many scholars argue that such rights form the basis for the concepts of property and ownership. Privately granted rights, created by contract, may occasionally appear very similar to exclusive rights, but are only enforceable against the grantee, and not the world at large. (en)
- Ensamrätt är en term som används i olika företagsekonomiska och juridiska sammanhang och innebär att någon har en viss rättighet som denna är ensam om. Formerna för ensamrätt, till exempel hur den uppnås och hur länge den gäller, kan variera beroende på vad som ensamrätten avser. (sv)
- Исключи́тельное пра́во — совокупность принадлежащих правообладателю (гражданину или юридическому лицу) прав на использование по своему усмотрению любым не противоречащим закону способом результата интеллектуальной деятельности или средства индивидуализации и на запрещение или разрешение такого использования другими лицами. (ru)
- Ви́ключне пра́во (на твір) — право, коли жодна особа, крім тієї, якій належить авторське право або суміжні права, не може використовувати твір, не маючи на те відповідного дозволу (ліцензії). Відповідно до чинної редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права» [Архівовано 23 січня 2012 у Wayback Machine.], це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, чи авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом. Виключне право на винахід, корисну модель, промисловий зразок обов'язково затверджується відповідним документом (патент, деклараційний патент, свідоцтво), який видає уповноважений орган. Лише за наявності такого документу особа може використовувати вказані об'єкти, а також надавати дозвіл на використання іншим особам без порушення прав осіб, що можуть бути власниками об'єктів. Виключне право на фільм — майнове право юридичної або фізичної особи, що дає право тільки цій особі на використання фільму в будь-якій формі і будь-яким дозволеним способом. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ensamrätt är en term som används i olika företagsekonomiska och juridiska sammanhang och innebär att någon har en viss rättighet som denna är ensam om. Formerna för ensamrätt, till exempel hur den uppnås och hur länge den gäller, kan variera beroende på vad som ensamrätten avser. (sv)
- Исключи́тельное пра́во — совокупность принадлежащих правообладателю (гражданину или юридическому лицу) прав на использование по своему усмотрению любым не противоречащим закону способом результата интеллектуальной деятельности или средства индивидуализации и на запрещение или разрешение такого использования другими лицами. (ru)
- Un dret exclusiu referit a la és, de facto una prerrogativa no tangible que existeix en la llei, (això és el poder o, en sentit ampli, el dret) de fer una acció o adquirir un benefici i permetre o denegar a altres el dret de realitzar lamateixa accióo adquirir el mateix benefici. Una "prerrogativa" és en efecte un dret exclusiu. Aquest terme es restringeix per al seu ús oficial o sobirà (és a dir poders constitucionals, els drets exclusius són una forma de monopoli) (ca)
- In Anglo-Saxon law, an exclusive right, or exclusivity, is a de facto, non-tangible prerogative existing in law (that is, the power or, in a wider sense, right) to perform an action or acquire a benefit and to permit or deny others the right to perform the same action or to acquire the same benefit. A "prerogative" is in effect an exclusive right. The term is restricted for use for official state or sovereign (i.e., constitutional) powers. Exclusive rights are a form of monopoly. (en)
- Ви́ключне пра́во (на твір) — право, коли жодна особа, крім тієї, якій належить авторське право або суміжні права, не може використовувати твір, не маючи на те відповідного дозволу (ліцензії). Відповідно до чинної редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права» [Архівовано 23 січня 2012 у Wayback Machine.], це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, чи авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом. (uk)
|
