| dbo:abstract
|
- La novel·la epistolar inclou la novel·la escrita com un intercanvi de cartes (reals o no), el recull d'anotacions o la formada a partir del correu electrònic i la participació en un bloc. Predomina el gènere amorós, on les missives serveixen per narrar trobades sentimentals i emocions que experimenten els protagonistes. Les cartes poden estar escrites per una sola persona o bé establir-se com correspondència creuada, amb la riquesa que llavors suposa tenir els dos punts de vista. Un altre gènere recurrent és la confessió o explicació a una persona aliena d'uns fets increïbles que van passar al redactor principal en el passat. (ca)
- Román v dopisech (někdy také epistolární román, briefroman) je literární útvar, který je tvořen dopisy mezi dvěma nebo více osobami. Veškerý děj je v románu v dopisech popisován účastníky korespondence a čtenář tak získává pocit, že do této soukromé korespondence nahlíží. Použitím této formy se autor snaží docílit dojmu větší opravdovosti a realismu a zároveň mu umožňuje poskytnout čtenáři více úhlů pohledu, na rozdíl od klasického románu s vševědoucím vypravěčem. Román v dopisech bývá často doplňován o deníkové záznamy nebo novinové zprávy. Tato literární forma zažila největší rozkvět v období osvícenství v 18. století. Román v dopisech jako literární forma vznikl nejdříve nejspíš z publikovaných dopisů slavných osobností. Ve třináctém století byly v Evropě nesmírně populární dopisy filosofa Pierre Abélarda a jeho milované Heloisy, které popisovaly jejich tragickou lásku. Tyto dopisy byly vloženy do neméně populárního a slavného Románu o růži (1230). V době osvícenství se proslavily romány v dopisech Angličana Samuela Richardsona Pamela aneb Odměněná ctnost (1740) a Clarissa aneb Příběh mladé dámy (1749). Ve Francii pak Montesquieuovy Perské listy (1721) nebo Rousseauova Julie aneb Nová Heloisa (1761), snad nejznámějším románem v dopisech je ale kniha Nebezpečné známosti (1782) Francouze Choderlose de Laclos, také díky filmovému zpracování Miloše Formana. V Německu patří mezi klasická díla román v dopisech Utrpení mladého Werthera (1774) Johanna Wolfganga Goetheho. Na konci 18. století tato literární forma pomalu ustoupila a začala být více používána až v literatuře 20. století. (cs)
- الرواية الرسائلية هي نوع أدبى من الرسائل تتكون القصة به من المراسلات الافتراضية لشخص أو مجموعة من الأشخاص، و يمكن أيضا أن تكون المراسلات حقيقية. ترتب فصول القصة بشكل عام حسب الرسائل المكتوبة بين الشخصيات ( كل رسالة منفصلة عن باقى الرسائل، و تحمل رقماٌ و تاريخاٌ و اسم المتلقى به أو بعض المعلومات عنه). ظهر هذا النوع الأدبى في القرن السابع عشر و ظل محل تقدير في القرن الثامن عشر. و في بداية القرن الحادي والعشرين ظهر نوع يشابه نمط الرواية الرسائلية في القواعد و يختلف عنه في طرق التواصل. العامل الأساسي في النوع الرسائلى يكمن في المنطقية و الواقعية مع إعطاء القارئ شعور الانتماء للشخصيات و إمكانية وضع نفسه بداخل القصة، فيقترب هذا النوع إذن من النوع المسرحى. (ar)
- Ein Briefroman ist eine Sammlung fiktiver Briefe, die sich in ihrer Präsentation – unter Umständen zusammengehalten von einer Herausgeberstimme – zur Romanhandlung verdichten. Möglich sind Briefwechsel zwischen verschiedenen Personen wie die briefliche Hinterlassenschaft eines einzelnen Helden. Wegen seiner Unmittelbarkeitsfiktion ist der Tagebuchroman mit dem Briefroman vergleichbar. (de)
- Το Επιστολικό ή επιστολογραφικό μυθιστόρημα είναι υποείδος του «αστικού έπους». Πρόκειται για πλασματική, συνήθως επιστολή, αν και χρησιμοποιούνται επίσης ημερολογιακές καταχωρίσεις, αποσπάσματα εφημερίδας και άλλα έγγραφα . Διακρίνεται σε μονολογικό (ή μονοφωνικό) και πολυλογικό (ή πολυφωνικό). Ως πρόγονος του επιστολικού μυθιστορήματος καταγράφεται το έργο του Σάμουελ Ρίτσαρντσον (Samuel Richardson) Παμέλα ή, Η αρετή ανταμείβεται (1740).Στα πλαίσια του πνεύματος του Διαφωτισμού ακολουθούν οι Περσικές επιστολές (1721) του Μοντεσκιέ και η Νέα Ελοΐζα (1761) του Ζαν-Ζακ Ρουσσώ. Επίσης το ελευθεριακό μυθιστόρημα Οι επικίνδυνες σχέσεις (1782) του Πιερ Σοντερλό ντε Λακλό. Παράδειγμα ελληνικού επιστολικού μυθιστορήματος αποτελεί το Ο Λέανδρος (1834) του Παναγιώτη Σούτσου. Η επιστολική μορφή μπορεί να προσθέσει μεγαλύτερο ρεαλισμό σε μια ιστορία γιατί μιμείται συμβάντα καθημερινής ζωής. Είναι έτσι σε θέση να επιδείξει διαφορετικές απόψεις χωρίς προσφυγή στην τεχνική της αφήγησης. Ένα σημαντικό στρατηγικό εργαλείο στο επιστολικό μυθιστόρημα για τη δημιουργία της εντύπωσης της αυθεντικότητας των γραμμάτων είναι ο φανταστικός εκδότης. (el)
- La leternovelo estas unu de la formoj de la literatura subĝenro novelo, respektive romano, apartenanta siavice al la ĝenrego rakonto aŭ epiko. Tamen estas nek dialogoj nek rakontoj, sed nur leteroj. Povas esti rakontisto ekstera al la leteroj. Ĉiuokaze, la protagonisto, nura aŭ opa, estas fikcia kaj esprimas sin skribe pere de leteroj al dua aŭ duaj personoj kiuj siavice direktas sin al la unua leterverkisto, per de kio foje oni rakontas aŭ aldonas dialogojn ene de la leteroj, sed ĉiam el persona kriterio aŭ vidpunkto, diferenca el tiuj de aliaj roluloj. Kvankam estas pioniraj ekzempleoj en klasikaj epokoj kaj en la Renesanco, la leternovelo kaj leterromano populariĝis ĉefe en la 18a jarcento kaj ege disvolviĝis ekde tiam. La strukturo de la diversaj noveloj kaj romanoj povas ankaŭ esti tre diversa. En Pamela, or Virtue Rewarded (1740) de Samuel Richardson, la strukturo estas unika, ĉar nur la protagonisto skribas al siaj gepatroj pri siaj problemoj. Kontraste en Cartas marruecas de José Cadalso, laŭ la modelo de Lettres persanes de Montesquieu, marokano veturas tra Hispanio kaj rakontas letere al sia maroka instruisto pri tio kion li vidas, dum la instruisto respondas al li. Miksa strukturo estas tiu de The Ides of March (1948) de Thornton Wilder, en kiu oni inkludas leterojn ene de rakonta strukturo en tria persono. Foje la leternovelo aŭ leterromano estas ankaŭ historia romano, kiel en la laste menciita verko, aŭ kun la psikologia romano, kiel en The Curious Incident of the Dog in the Night-Time de Mark Haddon. Tre ofte la leterverko estas membiografio kiel en Lazarillo de Tormes kaj en La familio de Pascual Duarte de Camilo José Cela. En multaj okazoj la propra vorto "letero" mem iras al la verkotitolo kiel en la "Leteroj" de la Evangelioj, en Letero el la Birmingama prizono de Martin Luther King, kvankam en tiu kazoj ne temas precize pri literaturo de fikcio, Cartas marruecas de José Cadalso, Lettres persanes de Montesquieu, Lettres portugaises ktp. (eo)
- An epistolary novel is a novel written as a series of letters. The term is often extended to cover novels that intersperse documents of other kinds with the letters, most commonly diary entries and newspaper clippings, and sometimes considered to include novels composed of documents even if they don't include letters at all. More recently, epistolaries may include electronic documents such as recordings and radio, blog posts, and e-mails. The word epistolary is derived from Latin from the Greek word ἐπιστολή epistolē, meaning a letter (see epistle). In German, this type of novel is known as a Briefroman. The epistolary form can add greater realism to a story, because it mimics the workings of real life. It is thus able to demonstrate differing points of view without recourse to the device of an omniscient narrator. An important strategic device in the epistolary novel for creating the impression of authenticity of the letters is the fictional editor. (en)
- Eleberri epistolarra eleberri genero literarioaren formetako bat da, narratibaren edo epikaren genero unibertsalekoa. Eleberri epistolar batean pertsonaien artean ez dago ez elkarrizketarik ez narraziorik, gutunak baizik. Kanpoko narratzaile bat egon daiteke, kartek kontatzen dutena ala ez. Nolanahi ere, protagonista, bakarra edo kolektiboa, fikziozkoa da, eta gutun bidez (epistola ere deitzen zaie), beste pertsona bati edo batzuei zuzentzen zaie. Pertsona horiek, era berean, harengana eta beste pertsonaia batzuengana jo dezakete, gorabeherak kontatzeko edo gutunen barruan elkarrizketak sartzeko, baina betiere beren irizpide edo ikuspegitik, beste pertsonaiena ez bezalakoa. Nahiz eta generoak aurrekari zaharrak izan, batez ere XVIII. mendean erabili zen, eta nabarmen geroago garatu zen. (eu)
- Le roman épistolaire (ou parfois une nouvelle épistolaire) est un genre littéraire dans lequel le récit se compose de la correspondance fictive ou non d’un ou plusieurs personnages. Les chapitres de ces romans sont généralement organisés par les lettres écrites entre les personnages (chaque lettre séparée des autres et portant un chiffre, une date, le nom du destinataire ou une combinaison de ces éléments). Ce genre est né au XVIIe siècle et resta très prisé au XVIIIe siècle. Le ressort principal du genre épistolaire, qui le rapproche ainsi du genre théâtral, est de renforcer l’effet de réel en donnant au lecteur le sentiment de s’introduire dans l’intimité des personnages à leur insu. (fr)
- La novela epistolar es una de las formas del subgénero literario denominado novela, perteneciente a su vez al archigénero o género universal de la narrativa o épica. Pero entre los personajes no hay diálogos ni narraciones, sino cartas. Puede existir un narrador exterior a lo que las cartas cuentan o no. En todo caso, el protagonista, único o colectivo, es ficticio y se dirige por escrito mediante cartas (también llamadas epístolas) a una segunda o segundas personas que a su vez pueden dirigirse a él y a otros personajes, y narrar vicisitudes o incorporar diálogos dentro de las cartas, pero siempre desde su criterio o punto de vista, distinto al de los otros personajes. Aunque el género cuenta con antiguos precedentes, se usó sobre todo en el siglo XVIII y se desarrolló notablemente después. (es)
- Novel epistoleradalah sebuah novel yang ditulis sebagai serangkaian dokumen. Bentuk lazimnya adalah surat-surat, meskipun entri-entri buku harian, kliping-kliping surat kabar dan dokumen lainnya terkadang dipakai. Pada saat ini, "dokumen-dokumen" elektronik seperti rekaman dan radio, blog dan surat elektronik juga dipakai. (in)
- 서간체 소설(書簡體小說)은 등장인물의 편지(서간)를 이용하여 이야기를 전개하는 소설의 형식이다. 실제 편지를 편집한 것이나, 편지 형식을 빌린 경우의 소설을 의미한다. 등장인물에게 친근감을 주며 내면 심리를 상세하게 묘사할 수 있다는 장점이 있다. 그 예시로 12세기에 써진 <아벨라르와 엘로이즈>가 있는데, 서간을 편집한 형태로 출간되었다. 특히 18세기 프랑스 등지에서 활발하게 창작되었다. (ko)
- Il romanzo epistolare è un particolare tipo di romanzo che non ha un ritmo narrativo diretto ma che si affida allo scambio di lettere tra personaggi. (it)
- 書簡体小説（しょかんたいしょうせつ、英語：epistolary novel）は、登場人物の書簡を連ねることによって間接的にストーリーが展開していく小説の形式である。18世紀からフランスなどで盛んになった。 (ja)
- Een briefroman of brievenroman is een roman die vrijwel geheel of uitsluitend bestaat uit gefingeerde correspondentie tussen verschillende figuren of uit brieven van slechts één persoon. Dit literaire genre was vooral populair in de 18e eeuw. (nl)
- Powieść epistolarna – powieść skonstruowana w formie listów (niekiedy przeplatających się z fragmentami pamiętnika), wymienianych między sobą przez bohaterów. W XIX wieku, w związku z wprowadzeniem wszystkowiedzącego narratora, popularność tej formy powieściowej zmalała. Przykłady z literatury europejskiej:
* Listy perskie (1721) – Monteskiusz; debiut filozofa, wydane anonimowo
* Pamela: Or Virtue Rewarded – "Pamela, czyli cnota wynagrodzona" (1740) – Samuel Richardson; uznawana za pierwszą powieść epistolarną
* Julie ou la nouvelle Héloïse – "Julia, czyli Nowa Heloiza" (1761) – Jean Jacques Rousseau
* Die Leiden des jungen Werthers – "Cierpienia młodego Wertera" (1774) – Johann Wolfgang von Goethe
* Les Liaisons dangereuses – "Niebezpieczne związki" (1782) – Pierre Choderlos de Laclos
* Lady Susan – wczesna (napisana prawdopodobnie ok. 1795 r.) Jane Austen; niewydana za życia autorki
* Ultime lettere di Jacopo Ortis – "" (1798) – Ugo Foscolo
* "Listy Elżbiety Rzeczyckiej" (1824) – Klementyna z Tańskich Hoffmanowa
* Бедные люди – "Biedni ludzie" (1845-1846) – Fiodor Dostojewski
* Dracula – "Drakula" (1897) – Bram Stoker (pl)
- Эпистолярный роман или роман в письмах (от греч. epistole — письмо, послание) — разновидность романа, представляющая собой цикл писем одного или нескольких героев этого романа. В письмах выражаются душевные переживания героев, отражена их внутренняя эволюция. Один из первых образцов жанра в европейской литературе — «» (1669) Габриэля Жозефа Гийерага, представляющий собой литературную мистификацию — сборник любовных посланий португальской монахини Марианы Алькофорадо. Другой роман в письмах XVII века — «Любовная переписка дворянина и его сестры» (1684) Афры Бен. Жанр стал очень популярным в литературе XVIII века, особенно в творчестве писателей-сентименталистов. Популярности жанра способствовал успех романов Сэмюэла Ричардсона («Памела, или вознаграждённая добродетель», «Кларисса, или История молодой леди, заключающая в себе важнейшие вопросы частной жизни и показывающая, в особенности, бедствия, которые могут явиться следствием неправильного поведения как родителей, так и детей в отношении к браку», «История сэра Чарльза Грандисона»). Во Франции XVIII века романы в письмах писали Шарль Луи де Монтескьё («Персидские письма», посвящённый социальным и философским вопросам), Филипп Бридар де ла Гард («Письма Терезы»), Жан-Жак Руссо («Юлия, или Новая Элоиза»), Шодерло де Лакло («Опасные связи»). В Германии в то же время к жанру романа в письмах обратился Иоганн Вольфганг Гёте («Страдания юного Вертера»). В литературе романтизма развитие жанра продолжилось. В форме писем созданы роман Юлии Криденер («Валери»), Этьенна де Сенанкура («Оберман»), Иоганна Христиана Фридриха Гёльдерлина («Гиперион»). Приемы эпистолярного жанра использовались также в романе «Леди Сьюзан» Джейн Остин. В неоромантической литературе приемы жанра разрабатывал Брэм Стокер («Дракула»). В русской литературе нельзя не упомянуть о первом романе Федора Достоевского «Бедные люди», написанном между 1844 и 1846 годами, когда автору было двадцать пять лет. В романе изображена переписка между Макаром Алексеевичем и Варварой Добросёловой. Среди более поздних образцов эпистолярного романа можно упомянуть роман Виктора Шкловского «» (1923), написанный им в эмиграции, и роман Вениамина Каверина «» (1972), созданный на основе подлинных женских писем. События романа охватывают период с 1910 по 1932 год. Благодаря интернету появились и романы, основанные на электронной переписке. Первый значительный роман, написанный на испанском языке и описывающий переписку исключительно посредством электронной почты — «» (2005) писателя . В отличие от традиционного эпистолярного романа, использование электронной почты в романе делает сюжет более динамичным, так как интернет позволяет доставлять сообщения в любую точку планеты за считанные секунды. «По-моему, достаточно собрать письма людей (слегка коснуться их опытной, осторожной и разумной рукой редактора) и опубликовать их — и получится новая литература мирового значения. Литература, конечно, выходит из наблюдения людей. Но где больше их можно наблюдать, как не в их письмах» — Андрей Платонов (ru)
- Romance epistolar é um livro escrito que usa uma técnica literária que consiste em desenvolver a história principalmente através de cartas, embora também sejam usadas entradas de diários e notícias de jornais. O nome "epistolar" vem do latim epistolaris "relativo a carta, epístola". O objetivo desta técnica ao ser criada era dar maior realismo a uma história. O romance epistolar teve seu auge de popularidade no século XVIII, declinando no século XIX. (pt)
- Епістолярний роман чи роман у листах — різновид роману, що є циклом листів одного або кількох героїв. У листах виражені душевні переживання героїв, висвітлена їх внутрішня еволюція. Один з перших зразків жанру в європейській літературі — «Португальські листи» (1669) Габріеля Жозефа Гійерага, що являє собою літературну містифікацію — збірка любовних послань португальської черниці Маріани Алькофорадо. Інший роман у листах XVII століття — «Любовна листування дворянина і його сестри» (1684) Афри Бен. Жанр став дуже популярним в літературі XVIII століття, особливо у творчості письменників-сентименталістів. Популярності жанру сприяв успіх романів Семюела Річардсона («Памела, або Винагороджена чеснота», «Кларисса, або Історія молодої леді, що містить у собі найважливіші питання приватного життя і показує, особливо, лиха, які можуть з'явитися наслідком неправильної поведінки як батьків, так і дітей у відношенні до шлюбу», «Історія сера Чарльза Грандісона»). У Франції XVIII століття романи в листах писали Шарль Луї де Монтеск'є («Перські листи», присвячений соціальним і філософським питанням), («Листи Терези»), Жан-Жак Руссо («Юлія, або Нова Елоїза») , Шодерло де Лакло («Небезпечні зв'язки»). У Німеччині в той же час до жанру роману в листах звернувся Йоганн Вольфганг Гете («Страждання юного Вертера»). У літературі романтизму розвиток жанру продовжилося. У формі листів створені роман Юлії Кріденер («Валері»), Етьєна де Сенанкура («Оберман»), Йоганна Крістіана Фрідріха Гельдерліна («Гіперіон»). Прийоми епістолярного жанру використовувалися також в романі «Леді Сьюзен» Джейн Остін. У неоромантичної літературі прийоми жанру розробляв Брем Стокер («Дракула»). У російській літературі не можна не згадати про перший роман Федора Достоєвського «Бідні люди», написаний між 1844 і 1846 роками, коли авторові було двадцять п'ять років. У романі зображено листування між Макаром Олексійовичем і Варварою Доброселовою. Завдяки Інтернету з'явилися і романи, засновані на електронному листуванні. Перший значний роман, написаний іспанською мовою і описує листування виключно за допомогою електронної пошти — «Серце Вольтера» (2005) пуерториканського письменника Луїса Лопеса Ньєвеса. На відміну від традиційного епістолярного роману, використання електронної пошти в романі робить сюжет динамічнішим, тому що інтернет дозволяє доставляти повідомлення в будь-яку точку планети за лічені секунди. (uk)
- Brevromanen är en roman som utgörs av en samling fiktiva brev. Den vanliga formen är brev, men även mer eller mindre fiktiva samlingar av dagboksanteckningar och tidningsurklipp brukar räknas till denna genre. På senare tid har även elektroniska dokument, som mejl, radioinslag och ljudinspelningar kunnat räknas till genren. Brevromanen ger en realism och auktoritet åt skildringen genom att efterlikna vardagen. Det finns föregångare till genren redan under 1600-talet, som Abélard och Héloïses brevväxling (tryckt 1616) och ”Lettres portugaises” , kärleksbrev föregivet skrivna av en nunna. Genren blev framför allt populär under romantiken. Som den första fullt genomförda brevromanen ses Samuel Richardsons ”Pamela” (1740). (sv)
- 书信体小说（英語：epistolary novel）是一种由一系列不同的档案穿插而成的長篇小說种类。通常来说，书信体小说都是由书信来往构成，但有时也会用到日记、剪报等其他形式。近年来随着科技的进步，录音、博客、电子邮件也成为书信体小说的一部分。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La novel·la epistolar inclou la novel·la escrita com un intercanvi de cartes (reals o no), el recull d'anotacions o la formada a partir del correu electrònic i la participació en un bloc. Predomina el gènere amorós, on les missives serveixen per narrar trobades sentimentals i emocions que experimenten els protagonistes. Les cartes poden estar escrites per una sola persona o bé establir-se com correspondència creuada, amb la riquesa que llavors suposa tenir els dos punts de vista. Un altre gènere recurrent és la confessió o explicació a una persona aliena d'uns fets increïbles que van passar al redactor principal en el passat. (ca)
- Ein Briefroman ist eine Sammlung fiktiver Briefe, die sich in ihrer Präsentation – unter Umständen zusammengehalten von einer Herausgeberstimme – zur Romanhandlung verdichten. Möglich sind Briefwechsel zwischen verschiedenen Personen wie die briefliche Hinterlassenschaft eines einzelnen Helden. Wegen seiner Unmittelbarkeitsfiktion ist der Tagebuchroman mit dem Briefroman vergleichbar. (de)
- Eleberri epistolarra eleberri genero literarioaren formetako bat da, narratibaren edo epikaren genero unibertsalekoa. Eleberri epistolar batean pertsonaien artean ez dago ez elkarrizketarik ez narraziorik, gutunak baizik. Kanpoko narratzaile bat egon daiteke, kartek kontatzen dutena ala ez. Nolanahi ere, protagonista, bakarra edo kolektiboa, fikziozkoa da, eta gutun bidez (epistola ere deitzen zaie), beste pertsona bati edo batzuei zuzentzen zaie. Pertsona horiek, era berean, harengana eta beste pertsonaia batzuengana jo dezakete, gorabeherak kontatzeko edo gutunen barruan elkarrizketak sartzeko, baina betiere beren irizpide edo ikuspegitik, beste pertsonaiena ez bezalakoa. Nahiz eta generoak aurrekari zaharrak izan, batez ere XVIII. mendean erabili zen, eta nabarmen geroago garatu zen. (eu)
- Novel epistoleradalah sebuah novel yang ditulis sebagai serangkaian dokumen. Bentuk lazimnya adalah surat-surat, meskipun entri-entri buku harian, kliping-kliping surat kabar dan dokumen lainnya terkadang dipakai. Pada saat ini, "dokumen-dokumen" elektronik seperti rekaman dan radio, blog dan surat elektronik juga dipakai. (in)
- 서간체 소설(書簡體小說)은 등장인물의 편지(서간)를 이용하여 이야기를 전개하는 소설의 형식이다. 실제 편지를 편집한 것이나, 편지 형식을 빌린 경우의 소설을 의미한다. 등장인물에게 친근감을 주며 내면 심리를 상세하게 묘사할 수 있다는 장점이 있다. 그 예시로 12세기에 써진 <아벨라르와 엘로이즈>가 있는데, 서간을 편집한 형태로 출간되었다. 특히 18세기 프랑스 등지에서 활발하게 창작되었다. (ko)
- Il romanzo epistolare è un particolare tipo di romanzo che non ha un ritmo narrativo diretto ma che si affida allo scambio di lettere tra personaggi. (it)
- 書簡体小説（しょかんたいしょうせつ、英語：epistolary novel）は、登場人物の書簡を連ねることによって間接的にストーリーが展開していく小説の形式である。18世紀からフランスなどで盛んになった。 (ja)
- Een briefroman of brievenroman is een roman die vrijwel geheel of uitsluitend bestaat uit gefingeerde correspondentie tussen verschillende figuren of uit brieven van slechts één persoon. Dit literaire genre was vooral populair in de 18e eeuw. (nl)
- Romance epistolar é um livro escrito que usa uma técnica literária que consiste em desenvolver a história principalmente através de cartas, embora também sejam usadas entradas de diários e notícias de jornais. O nome "epistolar" vem do latim epistolaris "relativo a carta, epístola". O objetivo desta técnica ao ser criada era dar maior realismo a uma história. O romance epistolar teve seu auge de popularidade no século XVIII, declinando no século XIX. (pt)
- 书信体小说（英語：epistolary novel）是一种由一系列不同的档案穿插而成的長篇小說种类。通常来说，书信体小说都是由书信来往构成，但有时也会用到日记、剪报等其他形式。近年来随着科技的进步，录音、博客、电子邮件也成为书信体小说的一部分。 (zh)
- الرواية الرسائلية هي نوع أدبى من الرسائل تتكون القصة به من المراسلات الافتراضية لشخص أو مجموعة من الأشخاص، و يمكن أيضا أن تكون المراسلات حقيقية. ترتب فصول القصة بشكل عام حسب الرسائل المكتوبة بين الشخصيات ( كل رسالة منفصلة عن باقى الرسائل، و تحمل رقماٌ و تاريخاٌ و اسم المتلقى به أو بعض المعلومات عنه). (ar)
- Román v dopisech (někdy také epistolární román, briefroman) je literární útvar, který je tvořen dopisy mezi dvěma nebo více osobami. Veškerý děj je v románu v dopisech popisován účastníky korespondence a čtenář tak získává pocit, že do této soukromé korespondence nahlíží. Použitím této formy se autor snaží docílit dojmu větší opravdovosti a realismu a zároveň mu umožňuje poskytnout čtenáři více úhlů pohledu, na rozdíl od klasického románu s vševědoucím vypravěčem. Román v dopisech bývá často doplňován o deníkové záznamy nebo novinové zprávy. Tato literární forma zažila největší rozkvět v období osvícenství v 18. století. (cs)
- Το Επιστολικό ή επιστολογραφικό μυθιστόρημα είναι υποείδος του «αστικού έπους». Πρόκειται για πλασματική, συνήθως επιστολή, αν και χρησιμοποιούνται επίσης ημερολογιακές καταχωρίσεις, αποσπάσματα εφημερίδας και άλλα έγγραφα . Διακρίνεται σε μονολογικό (ή μονοφωνικό) και πολυλογικό (ή πολυφωνικό). Ως πρόγονος του επιστολικού μυθιστορήματος καταγράφεται το έργο του Σάμουελ Ρίτσαρντσον (Samuel Richardson) Παμέλα ή, Η αρετή ανταμείβεται (1740).Στα πλαίσια του πνεύματος του Διαφωτισμού ακολουθούν οι Περσικές επιστολές (1721) του Μοντεσκιέ και η Νέα Ελοΐζα (1761) του Ζαν-Ζακ Ρουσσώ. Επίσης το ελευθεριακό μυθιστόρημα Οι επικίνδυνες σχέσεις (1782) του Πιερ Σοντερλό ντε Λακλό. (el)
- La leternovelo estas unu de la formoj de la literatura subĝenro novelo, respektive romano, apartenanta siavice al la ĝenrego rakonto aŭ epiko. Tamen estas nek dialogoj nek rakontoj, sed nur leteroj. Povas esti rakontisto ekstera al la leteroj. Ĉiuokaze, la protagonisto, nura aŭ opa, estas fikcia kaj esprimas sin skribe pere de leteroj al dua aŭ duaj personoj kiuj siavice direktas sin al la unua leterverkisto, per de kio foje oni rakontas aŭ aldonas dialogojn ene de la leteroj, sed ĉiam el persona kriterio aŭ vidpunkto, diferenca el tiuj de aliaj roluloj. Kvankam estas pioniraj ekzempleoj en klasikaj epokoj kaj en la Renesanco, la leternovelo kaj leterromano populariĝis ĉefe en la 18a jarcento kaj ege disvolviĝis ekde tiam. (eo)
- La novela epistolar es una de las formas del subgénero literario denominado novela, perteneciente a su vez al archigénero o género universal de la narrativa o épica. Pero entre los personajes no hay diálogos ni narraciones, sino cartas. Puede existir un narrador exterior a lo que las cartas cuentan o no. En todo caso, el protagonista, único o colectivo, es ficticio y se dirige por escrito mediante cartas (también llamadas epístolas) a una segunda o segundas personas que a su vez pueden dirigirse a él y a otros personajes, y narrar vicisitudes o incorporar diálogos dentro de las cartas, pero siempre desde su criterio o punto de vista, distinto al de los otros personajes. Aunque el género cuenta con antiguos precedentes, se usó sobre todo en el siglo XVIII y se desarrolló notablemente despué (es)
- An epistolary novel is a novel written as a series of letters. The term is often extended to cover novels that intersperse documents of other kinds with the letters, most commonly diary entries and newspaper clippings, and sometimes considered to include novels composed of documents even if they don't include letters at all. More recently, epistolaries may include electronic documents such as recordings and radio, blog posts, and e-mails. The word epistolary is derived from Latin from the Greek word ἐπιστολή epistolē, meaning a letter (see epistle). In German, this type of novel is known as a Briefroman. (en)
- Le roman épistolaire (ou parfois une nouvelle épistolaire) est un genre littéraire dans lequel le récit se compose de la correspondance fictive ou non d’un ou plusieurs personnages. Les chapitres de ces romans sont généralement organisés par les lettres écrites entre les personnages (chaque lettre séparée des autres et portant un chiffre, une date, le nom du destinataire ou une combinaison de ces éléments). (fr)
- Powieść epistolarna – powieść skonstruowana w formie listów (niekiedy przeplatających się z fragmentami pamiętnika), wymienianych między sobą przez bohaterów. W XIX wieku, w związku z wprowadzeniem wszystkowiedzącego narratora, popularność tej formy powieściowej zmalała. Przykłady z literatury europejskiej: (pl)
- Brevromanen är en roman som utgörs av en samling fiktiva brev. Den vanliga formen är brev, men även mer eller mindre fiktiva samlingar av dagboksanteckningar och tidningsurklipp brukar räknas till denna genre. På senare tid har även elektroniska dokument, som mejl, radioinslag och ljudinspelningar kunnat räknas till genren. Brevromanen ger en realism och auktoritet åt skildringen genom att efterlikna vardagen. (sv)
- Епістолярний роман чи роман у листах — різновид роману, що є циклом листів одного або кількох героїв. У листах виражені душевні переживання героїв, висвітлена їх внутрішня еволюція. Один з перших зразків жанру в європейській літературі — «Португальські листи» (1669) Габріеля Жозефа Гійерага, що являє собою літературну містифікацію — збірка любовних послань португальської черниці Маріани Алькофорадо. Інший роман у листах XVII століття — «Любовна листування дворянина і його сестри» (1684) Афри Бен. (uk)
- Эпистолярный роман или роман в письмах (от греч. epistole — письмо, послание) — разновидность романа, представляющая собой цикл писем одного или нескольких героев этого романа. В письмах выражаются душевные переживания героев, отражена их внутренняя эволюция. Один из первых образцов жанра в европейской литературе — «» (1669) Габриэля Жозефа Гийерага, представляющий собой литературную мистификацию — сборник любовных посланий португальской монахини Марианы Алькофорадо. Другой роман в письмах XVII века — «Любовная переписка дворянина и его сестры» (1684) Афры Бен. (ru)
|
