| dbo:abstract
|
- Fidel Alejandro Castro Ruz ( audio) (Birán, , actual Província d'Holguín, Cuba; 13 d'agost de 1926 - l'Havana, 25 de novembre de 2016) fou un advocat, polític i guerriller marxista cubà. Va ser mandatari del seu país, sota els càrrecs de primer ministre (1959-1976) i president de Cuba (1976-2008). Exercí també com a primer secretari del Partit Comunista de Cuba i com a comandant en cap de les Forces Armades Revolucionàries (Exèrcit) de Cuba. Fou, a més, un dels condecorats per la Unió Soviètica amb l'Orde de Lenin i amb el Premi Lenin de la Pau entre els pobles (1961). Fou doctor en Dret civil i llicenciat en Dret diplomàtic. Castro es va iniciar en la vida pública com a polític opositor i va destacar especialment després de l'assalt a la caserna Moncada el 1953, pel qual va ser condemnat a presó. Després de ser indultat gràcies a la pressió de l'opinió pública, es va exiliar a Mèxic, on va planejar la invasió guerrillera de 1956. Va arribar al poder després d'encapçalar la revolució cubana, que va triomfar l'1 de gener de 1959, derrocant el règim de Fulgencio Batista. Va ser nomenat primer ministre el 27 de febrer del mateix any pel president Manuel Urrutia. El 1961 va liderar l'adopció del marxisme pel govern revolucionari, establint el primer estat socialista d'Amèrica. Després de les reformes de 1976, va ser elegit president del Consell d'Estat i del Consell de Ministres. Fou el primer secretari del partit comunista des de la seva creació el 1965 fins que morí. El 19 de febrer del 2008, en una carta publicada al diari Granma, va anunciar que no es presentaria ni acceptaria el lloc de president i comandant en la reunió de l'Assemblea Nacional del Poder Popular del 24 de febrer del mateix any. No obstant això, romangué com a primer secretari del partit comunista. En l'àmbit internacional, inicialment conservava bones relacions amb els EUA; va entaular, després, estrets llaços amb la Unió Soviètica. Després d'una sèrie d'expropiacions a propietaris nord-americans, les desavinences amb els EUA van desembocar en l'embargament econòmic contra Cuba. De llavors ençà, la relació entre els dos països va ser obertament antagònica, la qual cosa va quedar confirmada després de la fracassada invasió de Bahía de Cochinos el 1961. A causa de la seva llarga gestió i de les característiques controvertides de les seves polítiques, s'ha generat un polèmic i intens debat entre opositors i partidaris sobre el seu govern: des de qualificar-lo com una dictadura fins a considerar-lo l'expressió de la voluntat del poble cubà. (ca)
- فيدل أليخاندرو كاسترو (بالإسبانية: Fidel Alejandro Castro Ruz) (13 أغسطس 1926 - 25 نوفمبر 2016) رئيس كوبا السابق منذ العام 1959 بعد إطاحته بحكومة فولغينسيو باتيستا بثورة عسكرية ليصبح رئيس الوزراء حتى عام 2008 عند إعلانه عدم ترشحه لولاية جديدة وانتخاب أخيه راؤول كاسترو مكانه. وكان كاسترو في 1965 أمين الحزب الشيوعي في كوبا وقاد تحويل البلاد إلى النظام الشيوعي ونظام حكم الحزب الوحيد . وأصبح في عام 1976 رئيس مجلس الدولة ومجلس الوزراء. وكان . بعد جراحة معوية في 31 يوليو 2006 سلم مهامه لأخيه الصغير ونائب الرئيس الأول راؤول كاسترو. في 19 فبراير 2008 وقبل 5 أيام من انتهاء مدة الحكم أعلن أنه لا يرغب في مدة جديدة كرئيس أو رئيس أركان. توفي في 26 نوفمبر 2016، عن عمر يناهز 90 عامًا. (ar)
- Fidel Alejandro Castro Ruz (13. srpna 1926 Birán – 25. listopadu 2016 Havana) byl kubánský diktátor, prezident a premiér, revolucionář a první tajemník Komunistické strany Kuby. Vládl od roku 1959, kdy byl pod jeho vedením svržen generál Fulgencio Batista, až do roku 2006, kdy těžce onemocněl a jeho funkce kromě vedení strany převzal jeho bratr Raúl Castro. V únoru 2008 rezignoval na pozici prezidenta a v dubnu 2011 se vzdal i funkce prvního tajemníka strany. Castrova vláda se zapsala do dějin země výstavbou socialismu, rozvojem zemědělství, vzrůstem vzdělanosti, integrací do RVHP, ale také cenzurou tisku, porušováním lidských práv, zadržováním velkého počtu politických vězňů či neúspěšným vyrovnáním se s chudobou obyvatelstva na přelomu 20. a 21. století. (cs)
- Ο Φιδέλ Αλεχάντρο Κάστρο Ρους (ισπανικά: Fidel Alejandro Castro Ruz, 13 Αυγούστου 1926 - 25 Νοεμβρίου 2016) ήταν Κουβανός επαναστάτης και πολιτικός, ο οποίος κυβέρνησε την Κούβα ως πρωθυπουργός από το 1959 έως το 1976 και στη συνέχεια ως πρόεδρος από το 1976 έως το 2008. Πολιτικά μαρξιστής-λενινιστής, υπηρέτησε επίσης ως ο πρώτος γραμματέας του Κομμουνιστικού Κόμματος της Κούβας από το 1965 έως το 2011. (el)
- Fidel Alejandro Castro Ruz [fiˈðel ˈkastɾo ˈrus] (* 13. August 1926/1927 in Birán bei Mayarí, Provinz Oriente; † 25. November 2016 in Havanna) war ein kubanischer Revolutionär, kommunistischer Politiker, marxistischer Theoretiker und diktatorisch regierender Regierungschef bzw. Staatspräsident Kubas sowie erster Sekretär des Zentralkomitees der Kommunistischen Partei Kubas. Castro war mit der Bewegung des 26. Juli (M-26-7) die treibende Kraft der kubanischen Revolution, die am Jahresende 1958 zum Sturz des Diktators Fulgencio Batista führte. Als Staats- und Regierungschef Kubas prägte er 49 Jahre lang die Entwicklung seines Landes. Politisch war Castros Rolle umstritten: Von den einen wegen der Durchsetzung eines Einparteiensystems und als Verantwortlicher für diverse gehasst und gefürchtet, von den anderen verehrt und bewundert als Revolutionär und Befreier Kubas. Als sozial- und kulturpolitische Leistungen werden vor allem Castros Kampf gegen die verbreitete Armut und den Analphabetismus im Land hervorgehoben, so etwa die Einführung eines unentgeltlichen schulischen Bildungs- und medizinischen Grundversorgungssystems für die gesamte Bevölkerung. Als Protagonist einer antiimperialistischen Weltanschauung auf marxistischer Grundlage unterstützte Castro außenpolitisch – auch militärisch – diverse antikoloniale und nationale Befreiungsbewegungen der so genannten Dritten Welt in Unabhängigkeitskämpfen gegen die herrschenden Kolonialmächte. Nach dem ab 1960 bestehenden Embargo der Vereinigten Staaten gegen Kuba war Castro auf die wirtschaftliche Unterstützung der Sowjetunion angewiesen. Mit der Stationierung sowjetischer Kernwaffen auf Kuba im Jahr 1962 und der damit folgenden Kubakrise geriet Castro in den Fokus der Blockkonfrontation des Kalten Krieges. Gleichwohl versuchte er trotz der Verbindung zur UdSSR diese Konfrontation zu überwinden. Kuba schloss sich unter seiner Regierung der Bewegung der Blockfreien Staaten an. Fidel Castro selbst war von 1979 bis 1983 sowie von 2006 bis 2008 Vorsitzender der Blockfreien Staaten. (de)
- D-ro Fidel Alejandro CASTRO RUZ [fiDEL aleĤANdro KAStro rus] (naskiĝis 13-an de aŭgusto 1926 en Birán, Holguín, mortis 25-an de novembro 2016 en Havano) estis ŝtatestro de Kubo. Kiel juna revoluciulo Castro faligis la diktaturon de Fulgencio Batista kune kun sia frato Raúl Castro kaj la argentinano Ernesto Che Guevara. Li fariĝis ĉefministro de Kubo la 16-a de februaro 1959, kaj estis la prezidento de Kuba Respubliko ekde la 3-a de decembro 1976. Komence Usono aprobis la novan registaron, sed baldaŭ estiĝis malkonsento inter la du registaroj pro la eksproprietigado de proprieto de grandaj Usonaj korporacioj (ĉefe United Fruit). Post renkontiĝo kun la vicprezidento de Usono Richard Nixon, tiu diris ke Castro estas "naiva" sed ne estas necese komunisto. Post kiam Castro signis kontrakton kun Sovetunio por aĉeti petrolon, la rilatoj inter Usono kaj Kubo pli kaj pli malboniĝis, kaj fine Usono nuligis la diplomatiajn rilatojn inter la du ŝtatoj. Tial Castro sin turnis pli kaj pli al Sovetunio, kaj ekde tiam la okcidentaj landoj nomas lian registaron komunista, kvankam ĝi vere praktikas tre malsaman formon de socialismo ol la tiama Sovetunio. Castro enkondukis kampanjon por alfabetigi la kuban loĝantaron, kaj ege sukcesis, tiel ke nuntempe la loĝantaro de Kubo estas la plej alfabetigita en tuta Latin-Ameriko. Ankaŭ en la kampo medicina li sukcesis. Kubo havas la plej elstaran malaltan mortokvoton en Latin-Ameriko, tiom bona kiom tiu de riĉa lando, kaj nun eĉ akceptas malsanulojn el aliaj landoj kaj sendas kuracistojn helpante al najbaraj landoj, sed ankaŭ al multaj evolulandoj en la mondo, ĉefe en Latin-Ameriko. Je la 31-a de julio 2006 li portempe rezignis siajn postenojn sekve de grava intesta malsano. La provizoran prezidentecon alprenis lia frato Raúl. Je la 17-a de februaro 2008 li oficiale deklaris, ke li rezignas kiel prezidanto de la Ŝtata Konsilantaro, t. e. li retiriĝas definitive de la povo, li nur verkos artikolojn. (eo)
- Fidel Alejandro Castro Ruz (/ˈkæstroʊ/; American Spanish: [fiˈðel aleˈxandɾo ˈkastɾo ˈrus]; 13 August 1926 – 25 November 2016) was a Cuban revolutionary and politician who was the leader of Cuba from 1959 to 2008, serving as the prime minister of Cuba from 1959 to 1976 and president from 1976 to 2008. Ideologically a Marxist–Leninist and Cuban nationalist, he also served as the first secretary of the Communist Party of Cuba from 1961 until 2011. Under his administration, Cuba became a one-party communist state; industry and business were nationalized, and state socialist reforms were implemented throughout society. Born in Birán, the son of a wealthy Spanish farmer, Castro adopted leftist and anti-imperialist ideas while studying law at the University of Havana. After participating in rebellions against right-wing governments in the Dominican Republic and Colombia, he planned the overthrow of Cuban President Fulgencio Batista, launching a failed attack on the Moncada Barracks in 1953. After a year's imprisonment, Castro traveled to Mexico where he formed a revolutionary group, the 26th of July Movement, with his brother Raúl Castro and Ernesto "Che" Guevara. Returning to Cuba, Castro took a key role in the Cuban Revolution by leading the Movement in a guerrilla war against Batista's forces from the Sierra Maestra. After Batista's overthrow in 1959, Castro assumed military and political power as Cuba's prime minister. The United States came to oppose Castro's government and unsuccessfully attempted to remove him by assassination, economic embargo, and counter-revolution, including the Bay of Pigs Invasion of 1961. Countering these threats, Castro aligned with the Soviet Union and allowed the Soviets to place nuclear weapons in Cuba, resulting in the Cuban Missile Crisis – a defining incident of the Cold War – in 1962. Adopting a Marxist–Leninist model of development, Castro converted Cuba into a one-party, socialist state under Communist Party rule, the first in the Western Hemisphere. Policies introducing central economic planning and expanding healthcare and education were accompanied by state control of the press and the suppression of internal dissent. Abroad, Castro supported anti-imperialist revolutionary groups, backing the establishment of Marxist governments in Chile, Nicaragua, and Grenada, as well as sending troops to aid allies in the Yom Kippur, Ogaden, and Angolan Civil War. These actions, coupled with Castro's leadership of the Non-Aligned Movement from 1979 to 1983 and Cuba's medical internationalism, increased Cuba's profile on the world stage. Following the Dissolution of the Soviet Union in 1991, Castro led Cuba through the economic downturn of the "Special Period", embracing environmentalist and anti-globalization ideas. In the 2000s, Castro forged alliances in the Latin American "pink tide" – namely with Hugo Chávez's Venezuela – and formed the Bolivarian Alliance for the Americas. In 2006, Castro transferred his responsibilities to Vice President Raúl Castro, who was elected to the presidency by the National Assembly in 2008. The longest-serving non-royal head of state in the 20th and 21st centuries, Castro polarized opinion throughout the world. His supporters view him as a champion of socialism and anti-imperialism whose revolutionary government advanced economic and social justice while securing Cuba's independence from U.S. hegemony. Critics call him a dictator whose administration oversaw human rights abuses, the exodus of many Cubans, and the impoverishment of the country's economy. (en)
- Fidel Alejandro Castro Ruz Kubako agintari gorena izan zen 1959ko urtarrilaren 1etik, Kubako iraultzako buruzagi baitzen Fulgencio Batista diktadorea agintetik bota zuenean, 2008ko otsailaren 24a arte. 1961ean, gobernu iraultzaileak bere burua marxismoaren jarraitzaile moduan definitu zuen eta Amerika osoko lehen gobernu sozialista sortu. 1976 urtera arte lehen ministro kargua izan zuen; urte hartako konstituzio berriarekin, Estatuko Kontseiluaren eta Ministro Kontseiluaren lehendakari izendatu zuten. 1965ean Kubako Alderdi Komunistasortu zenetik, lehen idazkari kargua du. Pertsonaia berezia da Fidel Castro, erabateko atxikimenduak edota gaitzespen indartsuak sortzen dituena. Haren jarraitzaileek desberdintasun sozialak desagerrarazteko bultzatu dituen garapen programak goraipatzen dizkiote: Kubako gobernuak osasun, kirol eta hezkuntzaren onurak jendarte osora hedatzeko ahaleginak egin ditu, oztopo guztien gainetik, eta Estatu Batuak buruzagi duen nazioarteko politika ereduaren aurrean beste muturrean mantendu da beti. Haren etsaiek komunismo sobietarraren erako alderdi bakarreko sistema kritikatzen dute, bai eta giza eskubideak urratzea ere. 2006ko abuztuaren 1etik, osasun arazoak zirela eta, bere betebeharrak Raúl Castro anaiaren esku utzi zituen eta 2008ko otsailaren 18an presidente izateari uko egin ziola jakinarazi zuen. Otsailaren 24an bere anaia den Raul Castro hautatu zuten Kubako presidente berri.Osasun arazo hauen ondorioz hil zen 2016ko azaroaren 25ean. (eu)
- Fidel Alejandro Castro Ruz (Birán,Oriente; 13 de agosto de 1926-La Habana; 25 de noviembre de 2016) fue un político, revolucionario, marxista, y abogado cubano. Después de derrocar a la dictadura de Fulgencio Batista gracias a una guerra de guerrillas durante la Revolución cubana, ejerció el poder ejecutivo en su país durante casi 50 años, como primer ministro (1959-1976) y presidente (1976-2008). Considerado por diversas fuentes como dictador. Durante su mandato, Cuba se convirtió en un Estado socialista de ideología marxista-leninista, bajo el mando del Partido Comunista de Cuba, único en la isla a partir de su llegada al poder, y se llevaron a cabo nacionalizaciones y expropiaciones de medios productivos con el objetivo de llevar a cabo una política económica socialista. También fue diputado de la Asamblea Nacional del Poder Popular desde 1976, así como comandante en jefe de las Fuerzas Armadas Revolucionarias (1956-2008), y mantuvo el poder como primer secretario del Partido Comunista de Cuba desde 1965 hasta 2011, cuando definitivamente dejó su puesto como líder de su país y transfirió todos los poderes de la nación a su hermano Raúl Castro. Profesionalmente era abogado, licenciado en derecho diplomático y doctor en derecho civil. Se inició en la vida pública como guerrillero opositor tras el asalto al cuartel Moncada en 1953, por el que fue llevado a prisión. Tras ser indultado debido a la presión de la opinión pública, se exilió en México, donde planeó la invasión guerrillera de 1956. Llegó al poder tras encabezar la Revolución cubana y derrocando a la dictadura de Fulgencio Batista el 1 de enero de 1959. Fue nombrado primer ministro el 27 de febrero del mismo año por el presidente Manuel Urrutia. Lideró en 1961 la adopción del marxismo por el Gobierno revolucionario, estableciendo el primer Estado socialista de América.[cita requerida] Tras la reforma constitucional de 1976, fue elegido presidente del Consejo de Estado y del Consejo de Ministros. En los años 1990 inicia una severa crisis económica conocida como Periodo especial, lo que provocó un aumento de los balseros cubanos y la mayor protesta desde el inicio de la Revolución conocida como el Maleconazo. El 19 de febrero de 2008, en una carta publicada en el diario Granma, anunció que no se presentaría ni aceptaría el puesto de presidente y comandante en la reunión de la Asamblea Nacional del Poder Popular del 24 de febrero del mismo año. En el ámbito internacional, inicialmente estableció buenas relaciones con los Estados Unidos; luego, estrechos lazos con la Unión Soviética. Después de una serie de expropiaciones a ciudadanos estadounidenses, los desencuentros con los Estados Unidos desembocaron en el embargo económico al gobierno Cuba. Desde entonces, su relación con este país fue antagónica, y especialmente tras la invasión de Bahía de Cochinos en 1961. Fidel Castro recibió condecoraciones nacionales y extranjeras. Debido a su gestión y a las características controvertidas de sus políticas, se ha generado un polémico e intenso debate de trasfondo ideológico.[¿cuál?] Falleció en La Habana el 25 de noviembre de 2016 a la edad de 90 años. Su hermano, Raúl Castro, lo sucedió primero como presidente del Consejo de Estado y del Consejo de Ministros (y, por tanto, como presidente de Cuba), desde el 31 de julio de 2006 de manera interina, y desde el 24 de febrero de 2008 hasta el 18 de abril de 2018 de forma oficial; y luego, como primer secretario del Partido Comunista de Cuba, desde abril de 2011. (es)
- Ba é Fidel Castro (13 Lúnasa 1926 – 25 Samhain 2016) uachtarán ar Chúba ón mbliain 1961 go dtí an 24 Feabhra 2008. Bhí sé ina cheannaire ar an tír ó chuir sé an deachtóir Fulgencio Batista as oifig tar éis éirí amach i 1959. Tháinig a dheartháir Raúl mar chomharba air, ar an 24 Feabhra 2008. Náisiúnaí a bhí ann ina óige, agus cháin Castro tionchar gnó agus polaitiúil na Stáit Aontaithe i gCúba nuair a bhí sé ina mhac léinn. Bhailigh sé buíon ceannairceach timpeall air féin agus rinne sé ionsaí ar bheairic Moncada (in aice le Santiago) i 1953. Theith Castro thar lear ar feadh tamaill. Tháinig sé ar ais i mí na Nollag 1956 chun tús a chur le treallchogaíocht, a mhair go dtí gur ghlac Castro seilbh ar Havana ar 1 Eanáir 1959. Duine conspóideach a bhí ann: tá an-mheas air go minic sa tríú domhan, fós inniu. I luathbhlianta a réimeas, rinne ranna de chuid rialtas na Stát Aontaithe roinnt iarrachtaí é a mharú nó a chur as oifig. (ga)
- Fidel Castro [fidɛl kastʁo] (en espagnol : [fiˈðel ˈkastɾo] ), né le 13 août 1926 à Birán (dans la province de Holguín) et mort le 25 novembre 2016 à La Havane, est un révolutionnaire et homme d'État cubain. Il dirige la république de Cuba, pendant 49 ans, comme Premier ministre de 1959 à 1976 et ensuite comme président du Conseil d'État et président du Conseil des ministres de 1976 à 2008. C’est son frère Raúl Castro qui lui succède. Il est un des principaux dirigeants de la Révolution cubaine qui renversa le régime dictatorial de Fulgencio Batista. Fidel Castro, Raúl Castro, et Ernesto Guevara (dit « le Che ») donnent à la révolution, officiellement nationaliste au départ, une orientation marxiste-léniniste au début des années 1960, au moment de son affrontement avec les administrations américaines de l'époque. Le pays se rapproche alors de l'URSS. À la suite de la révolution, le régime cubain instaure progressivement une république socialiste à parti unique. Fidel Castro est également député de Santiago à partir de 1976 et premier secrétaire du Parti communiste de Cuba à partir de sa refondation en 1965. Considéré assez différemment à travers le monde, il est perçu par certains mouvements socialistes et communistes comme une icône alors que d'autres le voient comme un homme ayant instauré un régime autoritaire. Il est aujourd'hui généralement considéré comme un dictateur. (fr)
- Fidel Alejandro Castro Ruz (bahasa Spanyol: [fiˈðel ˈkastɾo]; 13 Agustus 1926 – 25 November 2016) adalah seorang pejuang revolusi dan politikus Kuba yang berhaluan komunis. Castro menjabat sebagai Perdana Menteri Kuba dari 1959 hingga 1976 dan sebagai Presiden Kuba sejak 1976 hingga 2008. Selain itu, ia juga mengemban jabatan Sekretaris Pertama Partai Komunis Kuba dari 1965 hingga 2011. Ia dilahirkan di Birán, Oriente, dengan latar belakang keluarga petani yang kaya. Ia mulai menganut paham anti-imperialisme yang berhaluan kiri saat sedang kuliah hukum di Universitas Havana. Ia pernah ikut serta dalam pemberontakan melawan pemerintahan sayap kanan di Republik Dominika dan Kolombia, dan ia kemudian merencanakan pelengseran Presiden Kuba Fulgencio Batista. Namun, serangannya ke Barak Moncada pada 1953 mengalami kegagalan. Setelah dipenjara selama setahun, Castro pergi ke Meksiko, dan di situ ia membentuk sebuah kelompok revolusioner yang disebut Gerakan 26 Juli bersama dengan adiknya, Raúl Castro, dan juga Che Guevara. Sekembalinya di Kuba, Castro memimpin perang gerilya melawan pasukan Batista di Pegunungan Sierra Maestra. Setelah jatuhnya pemerintahan Batista pada 1959, Castro menjadi Perdana Menteri Kuba dan berkuasa secara militer maupun politik. Amerika Serikat menentang pemerintahan Castro, tetapi segala upaya untuk menumbangkan Castro gagal, termasuk upaya pembunuhan, blokade ekonomi, dan Invasi Teluk Babi tahun 1961. Untuk membalas ancaman-ancaman ini, Castro mendekatkan diri dengan Uni Soviet dan mengizinkan mereka menempatkan senjata nuklir di wilayah Kuba, sehingga terjadilah Krisis Misil Kuba pada 1962. Dengan berlandaskan pada model pembangunan Marxis-Leninis, Castro mengubah Kuba menjadi negara sosialis satu partai yang dipimpin oleh Partai Komunis. Kebijakan-kebijakannya meliputi perencanaan ekonomi terpusat dan pendanaan yang besar untuk bidang pendidikan dan kesehatan. Kebijakan-kebijakan ini juga diiringi oleh kendali pers oleh pemerintah dan pembungkaman kritik. Di luar negeri, Castro mendukung pemerintahan-pemerintahan yang berhaluan Marxis, seperti pemerintahan Salvador Allende di Chili, di Nikaragua, serta di Grenada. Ia juga mengirim pasukan untuk membantu negara-negara Arab dalam Perang Yom Kippur, Etiopia dalam Perang Ogaden, dan MPLA dalam Perang Saudara Angola. Tindakan-tindakan ini, ditambah dengan posisi Castro sebagai pemimpin Gerakan Non-Blok dari 1979 hingga 1983 dan program , memperkuat martabat Kuba di kancah internasional. Namun, setelah pembubaran Uni Soviet pada 1991, Kuba mengalami kemunduran ekonomi, dan Castro lalu mulai mengemban gagasan-gagasan pro-lingkungan dan anti-globalisasi. Pada era 2000-an, Castro membentuk persekutuan dengan negara-negara Amerika Latin yang dilanda "gelombang merah jambu", khususnya dengan Presiden Hugo Chávez di Venezuela. Menjelang hari ulang tahunnya yang ke-80 pada 2006, Castro menyerahkan tampuk kepemimpinannya kepada adiknya, Raúl. Raúl kemudian secara resmi menggantikannya sebagai presiden pada 2008. Castro adalah tokoh yang kontroversial. Para pendukungnya memandangnya sebagai pahlawan sosialisme dan anti-imperialisme yang berhasil memperjuangkan keadilan ekonomi dan sosial serta mempertahankan kemerdekaan Kuba dari imperialisme Amerika. Di sisi lain, ia dicap sebagai seorang diktator yang bertanggung jawab atas pelanggaran hak asasi manusia, keluaran besar-besaran rakyat Kuba, dan kemiskinan ekonomi di negara tersebut. Walaupun begitu, ia telah memperoleh berbagai penghargaan internasional dan berpengaruh terhadap berbagai individu dan kelompok di berbagai belahan dunia. (in)
- 피델 알레한드로 카스트로 루스(스페인어: Fidel Alejandro Castro Ruz, 영어: Fidel Castro, 러시아어: Фиде́ль Алеха́ндро Ка́стро Рус, 문화어: 피델 까스뜨로 루쓰, 1926년 8월 13일 ~ 2016년 11월 25일)는 쿠바의 인권 변호사, 노동운동가, 군인이자 공산주의 혁명가이다. 라틴아메리카의 혁명 지도자로서 1959년부터 1976년까지 쿠바의 총리를 지내고, 1976년부터는 국가평의회 의장을 지내다가 2008년 2월에 동생 라울 카스트로에게 의장직을 물려주며 2선으로 물러났다. 또한 피델 카스트로는 쿠바에 정치적, 경제적 영향력을 행사하는 미국과 이에 친미적인 풀헨시오 바티스타 독재 정권에 강력히 반대하는 반정부 인사였다. 1953년에 그는 몽카다(Moncada) 병영을 습격하였으나 실패하여 체포되었으며, 재판을 받고 투옥되었다가 나중에 풀려났다. 또한 그는 멕시코로 망명하여 당시 바티스타 정권을 전복시킬 혁명군을 조직하여 훈련했고, 1956년 12월에 체 게바라, 라울 카스트로와 함께 쿠바 혁명군을 이끌고 이끌고 혁명을 실행했다. 피델 카스트로는 쿠바 혁명으로 바티스타 독재정권을 전복시킨 이후 쿠바의 총리가 되었다. 1965년 그는 쿠바 공산당 제 1서기가 되었으며 이와 함께 쿠바는 라틴아메리카 최초의 공산주의 국가가 되었다. 1976년 그는 각료 회의 의장과 더불어 국가평의회 의장에 취임하였다. 또 쿠바 혁명군의 최고위 군사직인 "코만단테 엔 헤페(Comandante en Jefe, 최고 사령관)"에 스스로 오르며 쿠바를 50여년간 직무를 수행하였다. 이후 피델 카스트로는 장출혈로 수술을 받는 등 고령으로 인한 건강악화를 이유로 2006년 친동생 라울 카스트로에게 국가원수직을 물려줄 뜻을 밝혔으며, 2008년에는 의장직이나 최고 사령관직을 수락할 생각이 없음을 공식 발표했다. 이에 따라 2008년 2월에는 라울 카스트로는 후임 국가평의회 의장직을 승계받았다. 2011년 4월 20일, 피델 카스트로는 마지막으로 갖고 있던 공식 직함이었던 쿠바 공산당 제1서기직을 라울 카스트로에게 승계하여 제 1서기직에서 퇴임하였다. 피델 카스트로는 세계에서 가장 오래 집권한 독재자(52년 2개월 혹은 49년 5일)로 기네스북에 올랐다. (ko)
- Fidel Alejandro Castro Ruz (Birán, 13 augustus 1926 – Havana, 25 november 2016) was een Cubaanse revolutionair en politicus, die de functie van minister-president van Cuba uitoefende van 1959 tot 1976, en vervolgens president was van 1976 tot 2008. Hij diende ook als eerste secretaris van de Communistische Partij van Cuba vanaf de stichting van de partij in 1961 tot 2011. Castro was politiek gezien een marxist-leninist. Onder zijn regering werd de republiek Cuba omgevormd tot een marxistisch-leninistische staat, waarbij de industrie en de bedrijven werden genationaliseerd en er socialistische hervormingen werden gedaan op alle gebieden van de samenleving. Op internationaal vlak diende hij ook als secretaris-generaal van de Beweging van Niet-Gebonden Landen van 1979 tot 1983. Na een mislukte gewapende aanval op de Moncadakazerne in 1953 zat Castro een jaar in de gevangenis en verbleef hij vervolgens in ballingschap in Mexico. Met behulp van zijn broer Raúl Castro en Che Guevara verzamelde hij een groep van Cubaanse revolutionairen: de Beweging van de 26ste juli. Nadat Castro en zijn broer in Cuba teruggekeerd waren, nam hij een belangrijke rol in de Cubaanse Revolutie in. Hij leidde een succesvolle guerrillaoorlog tegen Batista's troepen, die zelf op de vlucht sloeg en in 1959 in ballingschap ging. Castro werd vervolgens van de en kort daarna premier. Zijn betrokkenheid bij de omverwerping van Batista, evenals de vermoedelijke relatie met de Sovjet Premier Nikita Chroesjtsjov, alarmeerde de Verenigde Staten waarna de CIA een mislukte invasie in de Varkensbaai in 1961 organiseerde om zijn regering omver te werpen. Daarna heeft men verschillende pogingen gedaan om hem te vermoorden en hebben de VS een economische blokkade van Cuba ingesteld. Om deze bedreiging tegen te gaan, smeedde Castro een alliantie met de Sovjet-Unie en kon de Sovjet-Unie nucleaire wapens opslaan op het eiland, wat leidde tot de Cubaanse rakettencrisis in 1962. Castro nam vervolgens het marxisme-leninisme over als zijn leidende ideologie en in 1961 riep hij het socialistische karakter uit van de Cubaanse Revolutie. In 1965 werd hij de eerste secretaris van de nieuw opgerichte communistische partij. Daarna leidde hij de transformatie van Cuba in een socialistische republiek door nationalisering van de industrie en de invoering van gratis universele gezondheidszorg en onderwijs. In 1976 werd hij voorzitter van de en van de . Na de ineenstorting van de belangrijkste bondgenoot van Cuba, de Sovjet-Unie, in 1991 beleefde Cuba de economische "". In 2006 werd Cuba lid van de Bolivariaanse Alliantie voor Amerika en sloot hij economische en politieke allianties met andere landen in de Latijns-Amerikaanse Draai naar Links. Door zijn zwakke gezondheid droeg Fidel Castro in 2006 zijn taken over aan zijn broer en vicepresident Raúl Castro, die werd gekozen tot president toen Fidel was afgetreden in 2008. Castro overleed op 25 november 2016 om 22.29 uur op 90-jarige leeftijd. Zijn overlijden werd enkele uren daarna door de Cubaanse staatstelevisie bekendgemaakt. (nl)
- フィデル・アレハンドロ・カストロ・ルス（Fidel Alejandro Castro Ruz, 1926年8月13日 - 2016年11月25日）は、キューバの政治家、革命家、軍人、独裁者、弁護士。社会主義者で、1959年のキューバ革命でアメリカ合衆国の事実上の傀儡政権であったフルヘンシオ・バティスタ政権を武力で倒し、キューバを社会主義国家に変えた。革命によって同国の最高指導者となり、首相に就任。1965年から2011年までキューバ共産党中央委員会を、1976年より2008年まで国家評議会議長（国家元首）兼閣僚評議会議長（首相）を務めた。 国家元首として在職中、日本国内においては「カストロ議長」と呼称されることが多かった。なお、本項では本人を指す場合は原則として「フィデル」の表記を用いる。これは、彼の弟にして後継者であるラウル・カストロの存在があるためで、ラウルについても本項では原則として「ラウル」の表記を用いる。 (ja)
- Fidel Alejandro Castro Ruz ( ; Birán, 13 agosto 1926 – L'Avana, 25 novembre 2016) è stato un rivoluzionario, politico e militare cubano che ha governato Cuba dal 1959 al 2008. Protagonista della storia politica del Novecento, è stato Primo ministro di Cuba dal 16 febbraio 1959 fino all'abolizione della carica, avvenuta il 2 dicembre 1976, e successivamente, dal 3 dicembre 1976 al 18 febbraio 2008, Presidente del Consiglio di Stato e Presidente del Consiglio dei ministri, nonché Primo Segretario del Partito Comunista di Cuba. Castro, assieme al fratello Raúl, a Ernesto Che Guevara e a Camilo Cienfuegos, fu uno dei protagonisti della rivoluzione cubana contro il regime del dittatore Fulgencio Batista e, dopo il fallito sbarco nella baia dei Porci da parte di esuli cubani appoggiati dagli Stati Uniti d'America, definì il carattere socialista della Repubblica di Cuba, che, secondo Castro e i suoi sostenitori, è una democrazia popolare apartitica, ma che i dissidenti e una parte degli analisti politici internazionali definiscono come regime totalitario. Ha spesso giocato un ruolo internazionale maggiore di quanto lascino supporre le dimensioni geografiche, demografiche ed economiche di Cuba, anche a causa della posizione strategica e della vicinanza geografica del Paese agli Stati Uniti. Castro è una figura molto controversa: i detrattori lo considerano un dittatore nemico dei diritti umani, mentre i suoi sostenitori lo considerano un liberatore dall'imperialismo e sottolineano i progressi sociali che egli ha promosso a Cuba. Secondo i suoi sostenitori, la leadership di Castro si è mantenuta così a lungo grazie al sostegno delle masse, dovuto al miglioramento delle condizioni di vita. Secondo i detrattori, invece, le cause andrebbero cercate nell'utilizzo di metodi coercitivi e repressivi. (it)
- Fidel Alejandro Castro Ruz (wym. [fiˈðel ˈkastɾo]; ur. 13 sierpnia 1926 w Biránie, zm. 25 listopada 2016 w Hawanie) – kubański rewolucjonista, polityk, żołnierz i adwokat. Przywódca rewolucji kubańskiej. Faktyczny przywódca Kuby w latach 1959–2008. Jedyny Kubańczyk w randze marszałka (Comandante en Jefe). W 1959 roku objął stanowisko premiera, a w 1965 sekretarza rządzącej Komunistycznej Partii Kuby. W 1976 roku w wyniku reorganizacji rządu obok stanowiska premiera (przemianowanego na Przewodniczącego Rady Ministrów), objął przewodnictwo Rady Państwa. W latach 1979–1983 przewodniczący Ruchu państw niezaangażowanych. W 2006 roku przekazał władzę młodszemu bratu Raúlowi. W 2008 roku zrezygnował z najważniejszych stanowisk państwowych ze względu na zły stan zdrowia. Edukację zdobył w szkołach jezuickich w Santiago de Cuba. W kolejnych latach pracował w Hawanie jako adwokat. W latach 40. dołączył do Kubańskiej Partii Ludowej (zwanej ortodoksyjną), z której ramienia w 1952 został wybrany do Izby Reprezentantów. Po zamachu stanu generała Fulgencia Batisty z marca 1952 roku rozpoczął formowanie oddziałów partyzanckich. W 1953 roku poprowadził grupę rewolucjonistów do ataku na koszary wojskowe Moncada w Santiago de Cuba. Aresztowany i skazany na 15 lat więzienia. W 1955 roku wypuszczony w ramach amnestii. Następnie na emigracji w Meksyku, gdzie sformował Ruch 26 Lipca. W 1956 roku z grupą rewolucjonistów (w tym bratem Raúlem i Che Guevarą) wylądował na południowo-zachodnim wybrzeżu Kuby. Na miejscu przedostał się w góry Sierra Maestra, gdzie rozpoczął antyrządową rewolucję. W styczniu 1959 roku wkroczył do stolicy kraju i ogłosił się naczelnym dowódcą sił zbrojnych, a od lutego 1959 także premierem. Jako faktyczny przywódca kraju przeprowadził reformę rolną, nacjonalizację obcego kapitału (zwłaszcza amerykańskiego), co przyczyniło się do zerwania relacji dyplomatycznych ze Stanami Zjednoczonymi. Od tamtego czasu aż do czasu jego rozpadu Kuba zacieśniła relacje ze Związkiem Radzieckim, od którego otrzymała pomoc gospodarczą i wojskową. Po inwazji w Zatoce Świń z 1961 roku, proklamował socjalistyczny charakter rewolucji i odwołał się do marksizmu-leninizmu. Prowadził politykę „eksportu rewolucji”, realizowaną między innymi poprzez ekspedycje kubańskich jednostek wojskowych do między innymi Angoli, Etiopii i Zairu. Po chwilowej liberalizacji polityki gospodarczej w połowie lat 70. i kryzysie społeczno-politycznym w 1981 nastąpiło ponowne zaostrzenie kursu w polityce wewnętrznej. Pod koniec lat 90. ponownie przeprowadził pewną liberalizację życia na wyspie. W 2006 roku zrezygnował z władzy, a w 2008 roku ustąpił ze stanowiska przewodniczącego Rady Państwa. (pl)
- Fidel Alejandro Castro Ruz, mais conhecido como Fidel Castro (Birán, 13 de agosto de 1926 – Havana, 25 de novembro de 2016) foi um político e revolucionário cubano que governou a República de Cuba como primeiro-ministro de 1959 a 1976 e depois como presidente de 1976 a 2008. Politicamente, era nacionalista e marxista-leninista. Também serviu como primeiro-secretário do Partido Comunista de Cuba de 1961 até 2011. Sob sua administração, Cuba tornou-se um Estado socialista unipartidário, a indústria e os negócios foram nacionalizados, e reformas socialistas foram implementadas em toda a sociedade. Castro morreu em Havana na noite de 25 de novembro de 2016, aos 90 anos. Filho de um rico fazendeiro, Castro adotou a política anti-imperialista de esquerda enquanto estudava Direito na Universidade de Havana. Depois de participar de rebeliões contra os governos de direita na República Dominicana e na Colômbia, planejou a derrubada do presidente cubano Fulgencio Batista, lançando um ataque fracassado ao Quartel Moncada em 1953. Depois de um ano de prisão, viajou para o México onde formou um grupo revolucionário, o Movimento 26 de Julho, com seu irmão Raúl Castro e Che Guevara. Voltando a Cuba, Castro assumiu um papel fundamental na Revolução Cubana, liderando o movimento em uma guerrilha contra as forças de Batista na Serra Maestra. Após a derrota de Batista em 1959, Castro assumiu o poder militar e político como primeiro-ministro de Cuba. Os Estados Unidos ficaram alarmados com as relações amistosas de Castro com a União Soviética e tentaram sem êxito removê-lo através de tentativas de assassinato, bloqueio econômico e contrarrevolução, incluindo a invasão da Baía dos Porcos em 1961. Contra essas ameaças, Castro formou uma aliança com os soviéticos e permitiu que eles colocassem armas nucleares na ilha, o que provocou a Crise dos Mísseis de Cuba em 1962, um incidente determinante da Guerra Fria. Adotando um modelo marxista-leninista de desenvolvimento, Castro converteu Cuba em uma ditadura do proletariado sob comando do Partido Comunista, a primeira no hemisfério ocidental. As reformas introduziram o planejamento econômico central e levaram Cuba a alcançar índices elevados de desenvolvimento humano e social, como a menor taxa de mortalidade infantil da América, além da erradicação do analfabetismo, através da campanha de alfabetização cubana, e da desnutrição infantil. Tais avanços sociais foram acompanhados pelo controle estatal, com a supressão da liberdade de imprensa e de expressão, segundo organizações ocidentais e pela inibição da dissidência interna. No exterior, Castro apoiou grupos anti-imperialistas revolucionários, apoiando o estabelecimento de governos marxistas no Chile, Nicarágua e Grenada, além de enviar tropas para ajudar os aliados na Guerra do Yom Kipur, da Guerra Etíope-Somali e da Guerra Civil Angolana. Essas ações, aliadas à liderança de Castro no Movimento Não Alinhado de 1979 a 1983 e ao internacionalismo médico cubano, melhoraram a imagem de Cuba no cenário mundial e conquistaram um grande respeito no mundo em desenvolvimento. Após a dissolução da União Soviética em 1991, Castro levou Cuba ao seu "Período Especial" e abraçou ideias ambientalistas e antiglobalização. Na década de 2000 ele forjou alianças na "onda rosa" da América Latina e assinou a Aliança Bolivariana para os Povos da Nossa América. Em 2006, as suas responsabilidades foram transferidas para o vice-presidente e irmão Raúl Castro, que foi posteriormente eleito pelo comité central, onde assumiu formalmente a presidência em 2008. Castro era uma figura mundial controversa e divisiva. Ele foi condecorado com vários prêmios internacionais e seus partidários o elogiam por ter sido um defensor do socialismo, do anti-imperialismo e do humanitarismo, cujo regime revolucionário garantiu a independência de Cuba do imperialismo estadunidense. Por outro lado, a Human Rights Watch acusa-o de ter liderado um regime cuja administração cometeu múltiplas violações de direitos humanos relacionadas com a dissidência, levou êxodo de mais de um milhão de cubanos, e ao o empobrecimento da economia do país durante o período especial. Através de suas ações e seus escritos, ele influenciou significativamente a política de vários indivíduos e grupos em todo o mundo. (pt)
- Fidel Alejandro Castro Ruz, född 13 augusti 1926 i i Holguín på Kuba, död 25 november 2016 i Havanna, var en kubansk advokat, revolutionär, politiker och militär. Han styrde Kuba först som premiärminister 1959–1976 och därefter som president från 1976 till 2008. Under hans ledning blev Kuba en kommunistisk enpartistat. Castro tog makten 1959 efter ett inbördeskrig mot den dåvarande diktatorn Fulgencio Batista och etablerade en vänsternationalistisk totalitär regim med marxistiska drag som överlevde Grisbuktsinvasionen, Kubakrisen och Östblockets sammanbrott. Den radikala kursriktningen ledde till isolering från övriga Latinamerika och efter kalla krigets slut till en ekonomisk depression, som delvis hävts på senare år. Efter att Fidel insjuknat 2006, 79 år gammal, övertog hans bror Raúl Castro den ledande rollen för landets politik. Vid kommunistpartiets kongress i april 2011 lämnade Castro slutligen posten som partiordförande. (sv)
- Фиде́ль Алеха́ндро Ка́стро Рус (исп. Fidel Alejandro Castro Ruz ( audio); 13 августа 1926, Биран, Орьенте, Куба — 25 ноября 2016, Гавана, Куба) — кубинский революционер, государственный, политический и партийный деятель, руководивший Кубой с 1959 до 2008 года. На государственном уровне занимал посты Премьер-министра (1959—1976) и Председателя Совета министров (1976—2008), Председателя Государственного совета Кубы (1976—2008). Был руководителем Движения 26 июля, основной силы кубинской революции, которое впоследствии преобразовалось в Коммунистическую партию Кубы (КПК). Занимал пост первого секретаря КПК до 2011 года. Под его руководством Куба была преобразована в однопартийное социалистическое государство, промышленность и частная собственность национализированы, проведены масштабные реформы. На международном уровне он являлся Генеральным секретарём Движения неприсоединения в 1979—1983 и 2006—2009 годах. Сын крупного землевладельца, Кастро приобрёл левые антиимпериалистические взгляды во время учёбы на юридическом факультете Гаванского университета. После участия в мятежах против правых правительств Доминиканской Республики и Колумбии он попытался осуществить свержение военной хунты президента Фульхенсио Батисты, осуществив неудачное нападение на военный городок Монкада в 1953 году. Спустя год, после выхода на свободу, он направился в Мексику, где совместно с Эрнесто Че Геварой и своим братом Раулем организовал революционное Движение 26 июля. Вернувшись на Кубу, он возглавил партизанскую войну против режима Батисты, начавшуюся с высадки на побережье и перехода в горы Сьерра-Маэстра. По мере ухудшения положения Батисты Кастро постепенно приобрёл авторитет вождя кубинской революции, которая в 1959 году привела к свержению Батисты и приходу к власти революционеров. Администрация США, встревоженная дружескими отношениями Кастро с СССР, организовала ряд неудачных покушений на него и ввела экономическое эмбарго против Кубы. Пиком противостояния стала организованная ЦРУ неудачная военная операция по его свержению в 1961 году. Стремясь противостоять этим угрозам, Кастро вступил в военный и экономический союз с СССР, разрешив последнему разместить ядерные ракеты на Кубе, что способствовало развитию Карибского кризиса 1962 года. В 1961 году Кастро провозгласил кубинскую социалистическую революцию. Куба в результате стала однопартийным государством под руководством компартии, первым в Западном полушарии. Была заявлена марксистско-ленинская модель развития, проведены реформы социалистического характера, насаждена экономика под централизованным контролем, приняты меры по развитию образования и здравоохранения, которые, вместе с тем, сопровождались установлением идеологического контроля над СМИ и подавлением инакомыслия. Фидель Кастро придерживался идей агрессивного экспорта революции и поддерживал левые революционные организации за рубежом и правительства социалистической ориентации в Чили, Никарагуа и Гренаде, отправлял кубинские экспедиционные войска на эфиопо-сомалийскую войну и гражданскую войну в Анголе. Эти меры, в сочетании с деятельностью в рамках Движения неприсоединения, привели к лидерству Кубы среди развивающихся стран. После распада СССР и СЭВ экономика Кубы оказалась в серьёзном кризисе и был введён так называемый , сопровождающийся ограниченным внедрением рыночных механизмов в экономику, а на международной арене установлены прочные отношения с рядом левых латиноамериканских лидеров, например Уго Чавесом. Куба, наряду с Венесуэлой, стала страной-соучредителем АЛБА. 31 июля 2006 года Кастро по состоянию здоровья передал исполнение обязанностей на всех своих ключевых должностях своему брату Раулю. 24 февраля 2008 года он покинул все государственные должности, а 19 апреля 2011 года ушёл и с поста главы правящей партии. Кастро является спорной фигурой. Его сторонники высоко оценили его социалистическую, антиимпериалистическую и гуманистическую политику, приверженность охране окружающей среды и независимости Кубы от американского влияния. В то же время он рассматривается критиками как диктатор, чей режим нарушал права человека и чья политика привела к отъезду более чем миллиона человек с Кубы и к обнищанию населения страны. Благодаря своим действиям и работам он значительно повлиял на различные организации и политиков по всему миру. (ru)
- 菲德爾·亞歷杭德羅·卡斯特羅·魯斯（西班牙語：Fidel Alejandro Castro Ruz，西班牙語發音：[fiˈðel aleˈhandɾo ˈkastɾo ˈrus] ，1926年8月13日－2016年11月25日），古巴政治家、軍事家、革命家，古巴革命领袖，古巴共產黨、社会主义古巴和古巴革命武装力量的主要缔造者，曾任古巴共產黨中央委員會第一書記、古巴国务委员会主席和古巴部长会议主席。2005年6月卡斯楚因病住院，由其弟、长期以来的副手、時任第一副主席的劳尔·卡斯特罗暫代國務委員會主席職務。劳尔·卡斯特罗于2008年正式出任国务委员会主席兼部长会议主席职务。 菲德尔·卡斯特罗于2008年2月19日公开表示不会再寻求担任古巴国务委员会主席的职务，但事實上他早於兩年前已把權力移交予勞爾。菲德尔·卡斯特罗在2011年公开文章称五年前已经辞去所有职务，即2006年已交出權力。 2011年4月16至19日在哈瓦那国际会议宫举行的古巴共产党第六次全国代表大会选举出古共新的领导机构，劳尔·卡斯特罗正式当选为古巴共产党中央委员会第一书记，何塞·马查多为第二书记。 由此菲德尔·卡斯特罗正式引退。古巴时间2016年11月25日22:29（东八区11月26日11:29），菲德尔·卡斯特罗逝世，享年90歲。他的政治思想被称为卡斯特罗主义。 (zh)
- Фіде́ль Алеха́ндро Ка́стро Рус (ісп. Fidel Alejandro Castro Ruz; 13 серпня 1926 — 25 листопада 2016) — кубинський комуністичний революціонер і багаторічний диктатор Куби. Керував Республікою Куба як прем'єр-міністр у 1959—1976 роках, як президент — у 1976—2008 роках. Марксист-ленініст і кубинський націоналіст, Кастро також обіймав посаду першого секретаря Комуністичної партії Куби від 1961 до 2011 року. Під час його правління Куба стала однопартійною державою з комуністичною владою, промисловість і бізнес були націоналізовані, проведені державні соціальні реформи в суспільстві. Після повалення режиму Батисти 1959 року, прийняв повноту військової та політичної влади як прем'єр-міністр. Сполучені Штати перейшли в опозицію до режиму Кастро та безуспішні намагались його усунути шляхом замахів, економічної блокади та контрреволюції, зокрема, висадкою в затоці Свиней 1961 року. З огляду на зовнішні загрози, Кастро переорієнтувався на Радянський Союз і дозволив СРСР розмістити ядерну зброю на Кубі, спричинивши Карибську кризу 1962 року — один з ключових інцидентів Холодної війни. Формально обіймав посади прем'єр-міністра Куби (1959-1976), першого секретаря Комуністичної партії Куби (1965-2008) та голови Державної ради Куби (1976-2008). Узяв собі неформальні титули: «лідер кубинської революції», «команданте Фідель», «Максимальний лідер» та «Великий Шеф». Кастро, який соціально походив із заможних землевласників-латифундистів, почав політичну кар'єру 1956 з лівацької критики олігархічного президента Фульхенсіо Батисти та США, а також невдалої спроби збройного перевороту. 1959 року прийшов до влади шляхом партизанської герильї проти режиму Батисти. Захопив під власний контроль революційний рух у країні та знищив основних поплічників з харизматичних вождів партизанського руху, які могли становити конкуренцію його монопольній владі. Завдяки харизмі та популізму міг багато годин поспіль тримати народний натовп у стані екзальтації, виголошуючі палкі промови. У пошуках зовнішньої підтримки з боку СРСР оголосив себе марксистом-ленінцем, установив на Кубі, як зазначають критики, тоталітарний репресивний псевдосоціалістичний диктаторський режим. У внутрішній політиці запровадив однопартійну систему, націоналізував господарство, закрив кордони країни, розбудував систему концтаборів на кшталт радянського ГУЛАГу, до яких відправляв за щонайменшу спробу політичної критики. Внаслідок майже 50-річного монопольного правління Фіделя Кастро Куба з однієї з найбільш розвинених у Латинській Америці стала однією з найбідніших країн західної півкулі з хронічною картковою системою на елементарні продукти споживання. Два мільйони кубинців (з 10 млн населення) були змушені податися в еміграцію — з ризиком для життя тікати морем до США. У зовнішній політиці склав військовий пакт з СРСР та активно займався експортом революції — втручався до громадянських конфліктів у країнах Латинської Америки, Африки та Близького Сходу. Підтримував лівацькі радикальні рухи, режими та заколоти; за підтримки СРСР таємно відряджав кубинські війська або спеціальні збройні загони та радників у гарячі точки планети. Таємно заробляв гроші на транзиті наркотиків з Південної Америки до Флориди (США). 2006 року за станом здоров'я відійшов від державних справ і передав свої повноваження молодшому братові Раулю. 2008 офіційно вийшов у відставку з усіх посад. В СРСР Фіделя Кастро вважали «не достатньо правильним» й ортодоксальним марксистом-ленінцем та не достатньо ручним сателітом Радянського Союзу серед диктаторів-вождів країн Третього світу. За межами колишнього СРСР його вважають політичним та ідеологічним банкрутом, який пережив як підйом утопії міжнародного комуністичного руху, так і його цілком логічний кінець — ідейний та політичний крах донора режиму Кастро — Радянського Союзу та всього соціалістичного табору. Попри свій марксизм та утопізм, Кастро належав до десятки найбагатших правителів світу, поряд із шейхами та королями. З особистими статками у $900 млн. він посідав сьоме місце у списку Forbes. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ο Φιδέλ Αλεχάντρο Κάστρο Ρους (ισπανικά: Fidel Alejandro Castro Ruz, 13 Αυγούστου 1926 - 25 Νοεμβρίου 2016) ήταν Κουβανός επαναστάτης και πολιτικός, ο οποίος κυβέρνησε την Κούβα ως πρωθυπουργός από το 1959 έως το 1976 και στη συνέχεια ως πρόεδρος από το 1976 έως το 2008. Πολιτικά μαρξιστής-λενινιστής, υπηρέτησε επίσης ως ο πρώτος γραμματέας του Κομμουνιστικού Κόμματος της Κούβας από το 1965 έως το 2011. (el)
- フィデル・アレハンドロ・カストロ・ルス（Fidel Alejandro Castro Ruz, 1926年8月13日 - 2016年11月25日）は、キューバの政治家、革命家、軍人、独裁者、弁護士。社会主義者で、1959年のキューバ革命でアメリカ合衆国の事実上の傀儡政権であったフルヘンシオ・バティスタ政権を武力で倒し、キューバを社会主義国家に変えた。革命によって同国の最高指導者となり、首相に就任。1965年から2011年までキューバ共産党中央委員会を、1976年より2008年まで国家評議会議長（国家元首）兼閣僚評議会議長（首相）を務めた。 国家元首として在職中、日本国内においては「カストロ議長」と呼称されることが多かった。なお、本項では本人を指す場合は原則として「フィデル」の表記を用いる。これは、彼の弟にして後継者であるラウル・カストロの存在があるためで、ラウルについても本項では原則として「ラウル」の表記を用いる。 (ja)
- 菲德爾·亞歷杭德羅·卡斯特羅·魯斯（西班牙語：Fidel Alejandro Castro Ruz，西班牙語發音：[fiˈðel aleˈhandɾo ˈkastɾo ˈrus] ，1926年8月13日－2016年11月25日），古巴政治家、軍事家、革命家，古巴革命领袖，古巴共產黨、社会主义古巴和古巴革命武装力量的主要缔造者，曾任古巴共產黨中央委員會第一書記、古巴国务委员会主席和古巴部长会议主席。2005年6月卡斯楚因病住院，由其弟、长期以来的副手、時任第一副主席的劳尔·卡斯特罗暫代國務委員會主席職務。劳尔·卡斯特罗于2008年正式出任国务委员会主席兼部长会议主席职务。 菲德尔·卡斯特罗于2008年2月19日公开表示不会再寻求担任古巴国务委员会主席的职务，但事實上他早於兩年前已把權力移交予勞爾。菲德尔·卡斯特罗在2011年公开文章称五年前已经辞去所有职务，即2006年已交出權力。 2011年4月16至19日在哈瓦那国际会议宫举行的古巴共产党第六次全国代表大会选举出古共新的领导机构，劳尔·卡斯特罗正式当选为古巴共产党中央委员会第一书记，何塞·马查多为第二书记。 由此菲德尔·卡斯特罗正式引退。古巴时间2016年11月25日22:29（东八区11月26日11:29），菲德尔·卡斯特罗逝世，享年90歲。他的政治思想被称为卡斯特罗主义。 (zh)
- فيدل أليخاندرو كاسترو (بالإسبانية: Fidel Alejandro Castro Ruz) (13 أغسطس 1926 - 25 نوفمبر 2016) رئيس كوبا السابق منذ العام 1959 بعد إطاحته بحكومة فولغينسيو باتيستا بثورة عسكرية ليصبح رئيس الوزراء حتى عام 2008 عند إعلانه عدم ترشحه لولاية جديدة وانتخاب أخيه راؤول كاسترو مكانه. وكان كاسترو في 1965 أمين الحزب الشيوعي في كوبا وقاد تحويل البلاد إلى النظام الشيوعي ونظام حكم الحزب الوحيد . وأصبح في عام 1976 رئيس مجلس الدولة ومجلس الوزراء. وكان . (ar)
- Fidel Alejandro Castro Ruz ( audio) (Birán, , actual Província d'Holguín, Cuba; 13 d'agost de 1926 - l'Havana, 25 de novembre de 2016) fou un advocat, polític i guerriller marxista cubà. Va ser mandatari del seu país, sota els càrrecs de primer ministre (1959-1976) i president de Cuba (1976-2008). Exercí també com a primer secretari del Partit Comunista de Cuba i com a comandant en cap de les Forces Armades Revolucionàries (Exèrcit) de Cuba. Fou, a més, un dels condecorats per la Unió Soviètica amb l'Orde de Lenin i amb el Premi Lenin de la Pau entre els pobles (1961). Fou doctor en Dret civil i llicenciat en Dret diplomàtic. (ca)
- Fidel Alejandro Castro Ruz (13. srpna 1926 Birán – 25. listopadu 2016 Havana) byl kubánský diktátor, prezident a premiér, revolucionář a první tajemník Komunistické strany Kuby. Vládl od roku 1959, kdy byl pod jeho vedením svržen generál Fulgencio Batista, až do roku 2006, kdy těžce onemocněl a jeho funkce kromě vedení strany převzal jeho bratr Raúl Castro. V únoru 2008 rezignoval na pozici prezidenta a v dubnu 2011 se vzdal i funkce prvního tajemníka strany. (cs)
- D-ro Fidel Alejandro CASTRO RUZ [fiDEL aleĤANdro KAStro rus] (naskiĝis 13-an de aŭgusto 1926 en Birán, Holguín, mortis 25-an de novembro 2016 en Havano) estis ŝtatestro de Kubo. Kiel juna revoluciulo Castro faligis la diktaturon de Fulgencio Batista kune kun sia frato Raúl Castro kaj la argentinano Ernesto Che Guevara. Li fariĝis ĉefministro de Kubo la 16-a de februaro 1959, kaj estis la prezidento de Kuba Respubliko ekde la 3-a de decembro 1976. Komence Usono aprobis la novan registaron, sed baldaŭ estiĝis malkonsento inter la du registaroj pro la eksproprietigado de proprieto de grandaj Usonaj korporacioj (ĉefe United Fruit). Post renkontiĝo kun la vicprezidento de Usono Richard Nixon, tiu diris ke Castro estas "naiva" sed ne estas necese komunisto. (eo)
- Fidel Alejandro Castro Ruz [fiˈðel ˈkastɾo ˈrus] (* 13. August 1926/1927 in Birán bei Mayarí, Provinz Oriente; † 25. November 2016 in Havanna) war ein kubanischer Revolutionär, kommunistischer Politiker, marxistischer Theoretiker und diktatorisch regierender Regierungschef bzw. Staatspräsident Kubas sowie erster Sekretär des Zentralkomitees der Kommunistischen Partei Kubas. Castro war mit der Bewegung des 26. Juli (M-26-7) die treibende Kraft der kubanischen Revolution, die am Jahresende 1958 zum Sturz des Diktators Fulgencio Batista führte. (de)
- Fidel Alejandro Castro Ruz (/ˈkæstroʊ/; American Spanish: [fiˈðel aleˈxandɾo ˈkastɾo ˈrus]; 13 August 1926 – 25 November 2016) was a Cuban revolutionary and politician who was the leader of Cuba from 1959 to 2008, serving as the prime minister of Cuba from 1959 to 1976 and president from 1976 to 2008. Ideologically a Marxist–Leninist and Cuban nationalist, he also served as the first secretary of the Communist Party of Cuba from 1961 until 2011. Under his administration, Cuba became a one-party communist state; industry and business were nationalized, and state socialist reforms were implemented throughout society. (en)
- Fidel Alejandro Castro Ruz Kubako agintari gorena izan zen 1959ko urtarrilaren 1etik, Kubako iraultzako buruzagi baitzen Fulgencio Batista diktadorea agintetik bota zuenean, 2008ko otsailaren 24a arte. 1961ean, gobernu iraultzaileak bere burua marxismoaren jarraitzaile moduan definitu zuen eta Amerika osoko lehen gobernu sozialista sortu. 1976 urtera arte lehen ministro kargua izan zuen; urte hartako konstituzio berriarekin, Estatuko Kontseiluaren eta Ministro Kontseiluaren lehendakari izendatu zuten. 1965ean Kubako Alderdi Komunistasortu zenetik, lehen idazkari kargua du. (eu)
- Fidel Alejandro Castro Ruz (Birán,Oriente; 13 de agosto de 1926-La Habana; 25 de noviembre de 2016) fue un político, revolucionario, marxista, y abogado cubano. Después de derrocar a la dictadura de Fulgencio Batista gracias a una guerra de guerrillas durante la Revolución cubana, ejerció el poder ejecutivo en su país durante casi 50 años, como primer ministro (1959-1976) y presidente (1976-2008). Considerado por diversas fuentes como dictador. (es)
- Ba é Fidel Castro (13 Lúnasa 1926 – 25 Samhain 2016) uachtarán ar Chúba ón mbliain 1961 go dtí an 24 Feabhra 2008. Bhí sé ina cheannaire ar an tír ó chuir sé an deachtóir Fulgencio Batista as oifig tar éis éirí amach i 1959. Tháinig a dheartháir Raúl mar chomharba air, ar an 24 Feabhra 2008. Náisiúnaí a bhí ann ina óige, agus cháin Castro tionchar gnó agus polaitiúil na Stáit Aontaithe i gCúba nuair a bhí sé ina mhac léinn. Bhailigh sé buíon ceannairceach timpeall air féin agus rinne sé ionsaí ar bheairic Moncada (in aice le Santiago) i 1953. (ga)
- Fidel Alejandro Castro Ruz (bahasa Spanyol: [fiˈðel ˈkastɾo]; 13 Agustus 1926 – 25 November 2016) adalah seorang pejuang revolusi dan politikus Kuba yang berhaluan komunis. Castro menjabat sebagai Perdana Menteri Kuba dari 1959 hingga 1976 dan sebagai Presiden Kuba sejak 1976 hingga 2008. Selain itu, ia juga mengemban jabatan Sekretaris Pertama Partai Komunis Kuba dari 1965 hingga 2011. (in)
- Fidel Castro [fidɛl kastʁo] (en espagnol : [fiˈðel ˈkastɾo] ), né le 13 août 1926 à Birán (dans la province de Holguín) et mort le 25 novembre 2016 à La Havane, est un révolutionnaire et homme d'État cubain. Il dirige la république de Cuba, pendant 49 ans, comme Premier ministre de 1959 à 1976 et ensuite comme président du Conseil d'État et président du Conseil des ministres de 1976 à 2008. C’est son frère Raúl Castro qui lui succède. Fidel Castro est également député de Santiago à partir de 1976 et premier secrétaire du Parti communiste de Cuba à partir de sa refondation en 1965. (fr)
- Fidel Alejandro Castro Ruz ( ; Birán, 13 agosto 1926 – L'Avana, 25 novembre 2016) è stato un rivoluzionario, politico e militare cubano che ha governato Cuba dal 1959 al 2008. Protagonista della storia politica del Novecento, è stato Primo ministro di Cuba dal 16 febbraio 1959 fino all'abolizione della carica, avvenuta il 2 dicembre 1976, e successivamente, dal 3 dicembre 1976 al 18 febbraio 2008, Presidente del Consiglio di Stato e Presidente del Consiglio dei ministri, nonché Primo Segretario del Partito Comunista di Cuba. (it)
- 피델 알레한드로 카스트로 루스(스페인어: Fidel Alejandro Castro Ruz, 영어: Fidel Castro, 러시아어: Фиде́ль Алеха́ндро Ка́стро Рус, 문화어: 피델 까스뜨로 루쓰, 1926년 8월 13일 ~ 2016년 11월 25일)는 쿠바의 인권 변호사, 노동운동가, 군인이자 공산주의 혁명가이다. 라틴아메리카의 혁명 지도자로서 1959년부터 1976년까지 쿠바의 총리를 지내고, 1976년부터는 국가평의회 의장을 지내다가 2008년 2월에 동생 라울 카스트로에게 의장직을 물려주며 2선으로 물러났다. 또한 피델 카스트로는 쿠바에 정치적, 경제적 영향력을 행사하는 미국과 이에 친미적인 풀헨시오 바티스타 독재 정권에 강력히 반대하는 반정부 인사였다. 1953년에 그는 몽카다(Moncada) 병영을 습격하였으나 실패하여 체포되었으며, 재판을 받고 투옥되었다가 나중에 풀려났다. 또한 그는 멕시코로 망명하여 당시 바티스타 정권을 전복시킬 혁명군을 조직하여 훈련했고, 1956년 12월에 체 게바라, 라울 카스트로와 함께 쿠바 혁명군을 이끌고 이끌고 혁명을 실행했다. (ko)
- Fidel Alejandro Castro Ruz (Birán, 13 augustus 1926 – Havana, 25 november 2016) was een Cubaanse revolutionair en politicus, die de functie van minister-president van Cuba uitoefende van 1959 tot 1976, en vervolgens president was van 1976 tot 2008. Hij diende ook als eerste secretaris van de Communistische Partij van Cuba vanaf de stichting van de partij in 1961 tot 2011. Castro overleed op 25 november 2016 om 22.29 uur op 90-jarige leeftijd. Zijn overlijden werd enkele uren daarna door de Cubaanse staatstelevisie bekendgemaakt. (nl)
- Fidel Alejandro Castro Ruz, mais conhecido como Fidel Castro (Birán, 13 de agosto de 1926 – Havana, 25 de novembro de 2016) foi um político e revolucionário cubano que governou a República de Cuba como primeiro-ministro de 1959 a 1976 e depois como presidente de 1976 a 2008. Politicamente, era nacionalista e marxista-leninista. Também serviu como primeiro-secretário do Partido Comunista de Cuba de 1961 até 2011. Sob sua administração, Cuba tornou-se um Estado socialista unipartidário, a indústria e os negócios foram nacionalizados, e reformas socialistas foram implementadas em toda a sociedade. Castro morreu em Havana na noite de 25 de novembro de 2016, aos 90 anos. (pt)
- Фиде́ль Алеха́ндро Ка́стро Рус (исп. Fidel Alejandro Castro Ruz ( audio); 13 августа 1926, Биран, Орьенте, Куба — 25 ноября 2016, Гавана, Куба) — кубинский революционер, государственный, политический и партийный деятель, руководивший Кубой с 1959 до 2008 года. 31 июля 2006 года Кастро по состоянию здоровья передал исполнение обязанностей на всех своих ключевых должностях своему брату Раулю. 24 февраля 2008 года он покинул все государственные должности, а 19 апреля 2011 года ушёл и с поста главы правящей партии. (ru)
- Fidel Alejandro Castro Ruz (wym. [fiˈðel ˈkastɾo]; ur. 13 sierpnia 1926 w Biránie, zm. 25 listopada 2016 w Hawanie) – kubański rewolucjonista, polityk, żołnierz i adwokat. Przywódca rewolucji kubańskiej. Faktyczny przywódca Kuby w latach 1959–2008. Jedyny Kubańczyk w randze marszałka (Comandante en Jefe). W 1959 roku objął stanowisko premiera, a w 1965 sekretarza rządzącej Komunistycznej Partii Kuby. W 1976 roku w wyniku reorganizacji rządu obok stanowiska premiera (przemianowanego na Przewodniczącego Rady Ministrów), objął przewodnictwo Rady Państwa. W latach 1979–1983 przewodniczący Ruchu państw niezaangażowanych. W 2006 roku przekazał władzę młodszemu bratu Raúlowi. W 2008 roku zrezygnował z najważniejszych stanowisk państwowych ze względu na zły stan zdrowia. (pl)
- Fidel Alejandro Castro Ruz, född 13 augusti 1926 i i Holguín på Kuba, död 25 november 2016 i Havanna, var en kubansk advokat, revolutionär, politiker och militär. Han styrde Kuba först som premiärminister 1959–1976 och därefter som president från 1976 till 2008. Under hans ledning blev Kuba en kommunistisk enpartistat. (sv)
- Фіде́ль Алеха́ндро Ка́стро Рус (ісп. Fidel Alejandro Castro Ruz; 13 серпня 1926 — 25 листопада 2016) — кубинський комуністичний революціонер і багаторічний диктатор Куби. Керував Республікою Куба як прем'єр-міністр у 1959—1976 роках, як президент — у 1976—2008 роках. Марксист-ленініст і кубинський націоналіст, Кастро також обіймав посаду першого секретаря Комуністичної партії Куби від 1961 до 2011 року. Під час його правління Куба стала однопартійною державою з комуністичною владою, промисловість і бізнес були націоналізовані, проведені державні соціальні реформи в суспільстві. (uk)
|
.jpg){kind=link}
