| dbo:abstract
|
- L'equació E = mc² enuncia una relació entre l'energia (E) i la massa (m) d'un cos en repòs. Aquesta equació, que es pot deduir dels principis bàsics de la relativitat especial, afirma que quan un cos està en repòs en un determinat sistema de referència, segueix tenint energia en forma de massa, oposant-se a la mecànica newtoniana en la qual no és així. Aquest és el motiu pel qual podem anomenar a la massa «energia en repòs» d'un cos. La E de la fórmula podria veure's com l'energia total del cos, que és proporcional a la massa només quan el cos està en repòs. En paraules l'equació es podria escriure així: és a dir, la màxima quantitat d'energia que es pot obtenir d'un objecte és equivalent a la massa de l'objecte multiplicada pel quadrat de la velocitat de la llum. Cal remarcar que si ens trobem en un sistema de referència on el cos estigui en moviment, l'equació anterior ja no és exacta. De fet, la forma més general de la relació entre massa i energia és: on p és la quantitat de moviment del cos (igual a m·v). Fixem-nos que si el cos està en repòs p = 0 i arribem efectivament a E = m·c². També cal destacar que per al cas de partícules sense massa en repòs, com el fotó, l'equació anterior es redueix a E = p·c. (ca)
- تكافؤ الكتلة والطاقة (ط = ك.س²) (بالإنجليزية: E=mc²) أي إن حاصل ضرب الكتلة النسبية لجسم ما في مربع سرعة الضوء يساوي الطاقة الحركية لذلك الجسم، وتعني ببساطة أن المادة والطاقة شيء واحد. وهي أشهر المعادلات الفيزيائية في القرن العشرين، وتمثل هذه المعادلة إحدى نتائج النسبية الخاصة لأينشتاين، وقد أدت تلك المعادلة فيما بعد إلى اكتشاف الطاقة النووية، واستغلت أول ما استغلت في صناعة القنبلة الذرية التي ألقيت على مدينة هيروشيما وأخرى على ناجازاكي باليابان خلال الحرب العالمية الثانية وانتهت الحرب بسببهما. فكثير من الناس كانوا لا يصدقون بأن لنواة العناصر طاقة كبيرة بهذا القدر. وقد بينت التجارب العلمية أن كتلة نواة الذرات تقل عن كتلة مجموع مكوناتها (أي مجموع كتل البروتونات والنيوترونات) والفرق في هذه الكتل يتحول إلى طاقة وهذه الطاقة هي التي تسمح بترابط مكونات نواة الذرة. وقد استطاع العلماء تحرير هذه الطاقة عن طريق شطر أنوية الذرات. وتستغل الطاقة النووية في عصرنا الحاضر في إنتاج الطاقة الكهربائية في المفاعلات النووية والتي تعمل اليورانيوم كوقود ذري. ويعتبر اليورانيوم-235 هو الوقود الذري، إلا أن وجوده في خام اليورانيوم قليل (يوجد في الخام بنسبة 0.7%). ولكي يصلح لتشغيل المفاعلات النووية لا بد من تخصيبه إلى درجة 3.5%. وخلال التفاعل النووي في المفاعل تنقسم نواة اليورانيوم-235 وتنطلق قوى الربط على هيئة حرارة نستغلها في تسخين الماء وتكوين بخار ماء ذو ضغط عال (نحو 400 ضغط جوي) ويدير هذا البخار توربين الذي يدير بدوره المولد الكهربائي، وبذلك نحصل على الطاقة الكهربائية من الطاقة النووية. وهناك نوع آخر من التفاعلات النووية أكثر إنتاجية للطاقة وهي تفاعل الاندماج النووي وفيها تلتحم 4 ذرات للهيدروجين لتكوِّم نواة ذرة الهيليوم، وتنطلق فرق قوة الرباط على هيئة طاقة حرارية. وخلال تلك العملية يتحول اثنان من البروتونات إلى نيوترونين فتصبح نواة الهيليوم بها 2 بروتونات و2 نيوترونات، وهي أشد الأنوية جميعا في صلابتها وتماسكها. (ar)
- Rovnice popsaná Albertem Einsteinem ve speciální teorii relativity patří mezi nejslavnější rovnice všech dob. Rovnice popisuje vztah mezi energií a hmotností: Energie = hmotnost · (rychlost světla ve vakuu)² Podle této rovnice je celkové množství energie, které lze z tělesa získat při nepůsobení vnějších sil (tedy kinetické i klidové energie), rovno hmotnosti tělesa vynásobené druhou mocninou rychlosti světla. V praxi však lze klidovou energii (nesprávně „hmotu“) na energii převádět obvykle jen s výrazně nižší účinností, proto množství získané energie nikdy nedosahuje této úrovně. Při běžných způsobech získávání energie (např. v jaderných elektrárnách) se totiž na energii nepřemění veškerý úbytek klidové energie, část (obvykle většina) ho zůstává jako „odpad“ přeměněný na dále nevyužité druhy energie. Příkladem teoreticky úplné přeměny je reakce hmoty s antihmotou. Rovnice však také naopak říká, že každému druhu energie lokalizované v tělese nebo v poli přísluší i odpovídající hmotnost projevující se setrvačnými a gravitačními vlastnostmi. Vzhledem k velikosti dvojmoci rychlosti světla jsou však v běžných makroskopických poměrech změny hmotnosti dané dodáním či odebráním energie velmi malé. V původní podobě Einstein tuto rovnici napsal ve tvaru m = L / c² (pro energii použil označení L namísto E). Množství energie v jednom kilogramu (libovolné) hmoty je tedy
* 89 875 517 873 681 764 J (≈ 90 PJ) neboli
* 24 965 421 632 kWh (≈ 25 TWh),
* což odpovídá energii uvolněné při výbuchu více než 21 megatun TNT. (cs)
- Η ισοδυναμία μάζας και ενέργειας είναι το συμπέρασμα στο οποίο κατέληξε ο Άλμπερτ Αϊνστάιν με τη της εξίσωσης . Στη Φυσική, η ισοδυναμία μάζας - ενέργειας εκφράζει την έννοια ότι η μάζα ενός σώματος αποτελεί μέτρο του ενεργειακού του περιεχομένου. Η ενέργεια ενός σώματος σε ηρεμία είναι ίση με το γινόμενο της μάζας ηρεμίας του επί ένα συντελεστή μετατροπής από μονάδες μάζας σε μονάδες ενέργειας. Αν το σώμα δεν είναι σε ηρεμία (ακίνητο) σε σχέση με τον παρατηρητή, τότε πρέπει να ληφθούν υπόψη και άλλοι παράγοντες. Η θεωρία της σχετικότητας προβλέπει ότι κάθε σώμα έχει ενέργεια εξαιτίας της μάζας του. Όταν το σώμα είναι ακίνητο, αυτή ισούται με , η οποία ονομάστηκε από τον Αϊνστάιν ενέργεια μάζας ηρεμίας. Η ενέργεια που οφείλεται στη μάζα ενός σώματος είναι το άθροισμα της κινητικής ενέργειας και της ενέργειας μάζας ηρεμίας. (el)
- Die Äquivalenz von Masse und Energie oder kurz E = mc² ist ein 1905 von Albert Einstein im Rahmen der speziellen Relativitätstheorie entdecktes Naturgesetz. Es besagt in heutiger Formulierung, dass die Masse m und die Ruheenergie E0 eines Objekts zueinander proportional sind: Hierbei ist die Lichtgeschwindigkeit. Eine Änderung der inneren Energie eines Systems bedeutet daher auch eine Änderung seiner Masse. Durch den großen konstanten Umrechnungsfaktor gehen Energieumsätze, wie sie im Alltag typisch sind, mit nur kleinen, kaum messbaren Änderungen der Masse einher. In der Kernphysik, der Elementarteilchenphysik und der Astrophysik tritt die Äquivalenz von Masse und Energie weit stärker in Erscheinung. Die Masse von Atomkernen ist aufgrund der bei ihrer Entstehung freigesetzten Bindungsenergie um knapp ein Prozent kleiner als die Summe der Massen ihrer ungebundenen Kernbausteine. Durch Annihilation eines Teilchens mit seinem Antiteilchen kann sogar die ganze in der Masse der Teilchen steckende Energie in Strahlungsenergie umgewandelt werden. Die Gültigkeit der Äquivalenz von Masse und Energie ist experimentell in vielen Tests der relativistischen Energie-Impuls-Beziehung überprüft und mit hoher Genauigkeit bestätigt worden. (de)
- En fiziko, masenergia ekvivalento estas la rilato inter maso kaj energio en la ripoza kadro de sistemo, kie la du valoroj diferencas nur per konstanto kaj la mezurunuoj. La principon priskribis la fama formulo de la fizikisto Albert Einstein: . La formulo difinas la energion de partiklo en ĝia ripoza kadro kiel la produto de maso kun la kvadratita lumrapido. La principo estas fundamenta por multaj kampoj de fiziko, inkluzive de nuklea kaj partikla fiziko. (eo)
- fisikako ekuaziorik ezagunetarikoa da, energia (E), masa (m) eta argiaren abiaduraren arteko erlazioa hutsean zehar azaltzen duena. Ekuazio hau erlatibitate bereziaren barruan sartzen da, eta hau dela eta, egunero erabiltzen dugun masaren kontzeptua (masa inbariantea) baino, erabiltzen da. Albert Einsteinek 1905an idatzi zuen (nahiz eta garaian idazkera ezberdina izan) bere Annus mirabiliseko txostenetan. Bertan Einsteinek erakusten zuen nola denbora eta espazioko lau dimentsioko sistema bateratu bat erabiliz fenomeno behagarrien jokaera azaltzea posiblea den, eta argiaren abiadura konstatearekin bat eginez. Einsteinen erlatibitatearen teoria bereziak denbora eta distantzia absolutuen ideia baztertu zuen, masa eta energia forman bakarrik ezberdinak direla erakutsiz. Beraz c² gaz biderkatuz (cren balioa 299,792,458 m/s da), masa energia bilakatu daiteke, hau da, SIko kg masaren unitatetik, energiaren joule edo kg·m²/s² tara. (eu)
- La equivalencia entre la masa y la energía se establece por la expresión de la teoría de la relatividad: Dicha expresión estuvo sujeta a ciertas interpretaciones, aunque actualmente las consecuencias para la teoría de partículas de dicha ecuación están totalmente claras, y la expresión está bien demostrada desde un punto de vista experimental. Esta fórmula establece que la energía de un cuerpo en reposo (E) se puede calcular como la masa (m) multiplicada por la velocidad de la luz (c = aproximadamente 3 × 108 m/s) al cuadrado. Es decir, todo cuerpo en reposo con masa tiene un tipo de energía asociada (energía en reposo); similarmente cualquier cosa que tenga energía exhibe una masa correspondiente m dada por su energía E dividida por la velocidad de la luz al cuadrado c² (de hecho, Einstein planteó la ecuación E=mc² de esa manera, como L/V²). Debido a que la velocidad de la luz es un número muy grande en unidades cotidianas, la fórmula implica que incluso un objeto cotidiano en reposo con una cantidad modesta de masa tiene una cantidad muy grande de energía intrínseca, por ejemplo, un protón tiene una energía en reposo que puede parecer muy poca, pero que es bastante si se toma en cuenta que toda esa energía la contiene un pequeño protón. Las transformaciones químicas, nucleares y de otra energía pueden hacer que un sistema pierda parte de su contenido energético (y por lo tanto una masa correspondiente) liberándolo por ejemplo como luz (radiante) o energía térmica; de hecho, gracias a la equivalencia masa-energía ocurren fenómenos como la fisión nuclear o la fusión nuclear (que es responsable del brillo del sol) . La equivalencia masa-energía surgió originalmente de la relatividad especial como una paradoja descrita por el matemático Henri Poincaré. Einstein lo presentó en su artículo «¿Depende la inercia de un cuerpo de su contenido de energía?», uno de los cuatro de Einstein publicados en la revista científica Annalen der Physik en 1905. Einstein fue el primero en proponer que la equivalencia entre masa y energía es un principio general que es real y una consecuencia de las simetrías del espacio y del tiempo. Una consecuencia de la equivalencia masa-energía es que si un cuerpo es estacionario, todavía tiene alguna energía interna o intrínseca, llamada energía de reposo, que corresponde a su masa en reposo. Cuando el cuerpo está en movimiento, su energía total es mayor que su energía de reposo, y, de manera equivalente, su masa total (también llamada masa relativista en este contexto) es mayor que su masa en reposo. Esta masa de descanso también se llama masa intrínseca o invariante porque sigue siendo la misma independientemente de este movimiento, incluso para las velocidades extremas o la gravedad considerada en la relatividad especial y general. La fórmula de energía de masa también sirve para convertir unidades de masa en unidades de energía (y viceversa), sin importar qué sistema de unidades de medida se utilice. Sin embargo la ecuación E=mc² está incompleta, ya que solo se aplica para definir la energía en reposo, pero a la hora de definir la "energía relativista" de un cuerpo en movimiento se necesita incluir al momento lineal p (p=mv, masa por velocidad); además, según la ecuación, la energía en reposo depende de la masa, por lo que no se aplica para partículas sin masa, como la luz, que debe tener energía. La ecuación que resuelve todos estos problemas es la versión completa de E=mc², E²=p²c²+m²c⁴, que nos dice que la energía al cuadrado de un cuerpo es igual al momento lineal al cuadrado por la velocidad de la luz al cuadrado, más la masa al cuadrado por la velocidad de la luz a la cuarta. Para un cuerpo sin masa, la ecuación quedaría más o menos así: E²=p²c² (es)
- In physics, mass–energy equivalence is the relationship between mass and energy in a system's rest frame, where the two values differ only by a constant and the units of measurement. The principle is described by the physicist Albert Einstein's famous formula: . The formula defines the energy E of a particle in its rest frame as the product of mass (m) with the speed of light squared (c2). Because the speed of light is a large number in everyday units (approximately 300000 km/s or 186000 mi/s), the formula implies that a small amount of "rest mass", measured when the system is at rest, corresponds to an enormous amount of energy, which is independent of the composition of the matter. Rest mass, also called invariant mass, is a fundamental physical property that is independent of momentum, even at extreme speeds approaching the speed of light. Its value is the same in all inertial frames of reference. Massless particles such as photons have zero invariant mass, but massless free particles have both momentum and energy. The equivalence principle implies that when energy is lost in chemical reactions, nuclear reactions, and other energy transformations, the system will also lose a corresponding amount of mass. The energy, and mass, can be released to the environment as radiant energy, such as light, or as thermal energy. The principle is fundamental to many fields of physics, including nuclear and particle physics. Mass–energy equivalence arose from special relativity as a paradox described by the French polymath Henri Poincaré (1854–1912). Einstein was the first to propose the equivalence of mass and energy as a general principle and a consequence of the symmetries of space and time. The principle first appeared in "Does the inertia of a body depend upon its energy-content?", one of his annus mirabilis papers, published on 21 November 1905. The formula and its relationship to momentum, as described by the energy–momentum relation, were later developed by other physicists. (en)
- Léirigh Einstein an gaol idir mais is fuinneamh leis an gcothromóid iomráiteach E = M c2, arb é E an fuinneamh ina ghiúil (J), M an mhais ina cileagraim (kg), is c luas forleata an tsolais i méadair sa soicind (m s-1). De bhrí go bhfuil c chomh mór sin, cothrom le 3.0 × 108 m s-1, is ollmhór an méid fuinnimh i mais bheag ábhair. In 1 kg, mar sin, tá 9 × 1016 J, arb ionann é is timpeall 25,000 milliún cileavatuair. Is é athrú na maise go dtí fuinneamh a tharlaíonn faoi stiúir trí eamhnú núicléach i stáisiún núicléach chun fuinneamh leictreach a ghiniúint, agus is é an rud céanna a tharlaíonn go pléascach trí eamhnú nó comhleá núicléach i mbuamaí núicleacha. (ga)
- E = mc2 dalam ilmu fisika adalah sebuah rumus yang paling dikenal bahkan beberapa orang yang tidak pandai fisika pun mengetahui nya dan persamaan tersebut sangat penting dalam menjelaskan persamaan nilai antara energi (E) dan massa (m), yang disetarakan secara langsung melalui konstanta kuadrat laju cahaya dalam vakum ( c 2 ) , yang mana:
* E = energi (J)
* m = massa (kg)
* c = kecepatan cahaya (m.s-1) Faktor c 2 bernilai 89.88 PJ/kg = 21.48 Mt TNT per kg = 149.3 pJ/u = 931.5 MeV/u. Kebanyakan orang menggunakan satuan energi sebagai eV (electron volt) dimaksud dalam persamaan di atas adalah energi diam, maka massa yang terkait adalah juga atau . atau (in)
- L'équation E = mc2 (lire « E égale m c carré » ou même « E égale m c deux ») est une formule d'équivalence entre la masse et l'énergie, rendue célèbre par Albert Einstein avec une publication en 1905 sur la relativité restreinte. Elle apparaît en 1900 de façon implicite chez le mathématicien et physicien français Henri Poincaré dans un article La théorie de Lorentz et le principe de l’action et de la réaction où il développe certains principes de déformation de l'espace-temps qu'il appelle aussi « relativité », puis en 1903 dans la thèse peu médiatisée de l'Italien Olinto de Pretto. Cette formule d’Albert Einstein signifie que l'énergie (E) est égale à la masse (m) multipliée par le carré de la vitesse de la lumière (c). En relativité restreinte, l'égalité E = mc2 est connue comme la relation d'Einsteins.v.''''E''_=_''mc''2_:_défaut_de_masse_2-0" class="reference">chap. 5,_§ 5.1_3-0" class="reference">. Elle relie une masse m et une énergie E. L'énergie E est l'énergie de masse mc2col. 1''s.v.''énergie_de_masse_4-0" class="reference">. La masse m est la masse inerte michap. 5,_§ 5.1_3-1" class="reference">§ 6.3_5-0" class="reference">chap. 8_6-0" class="reference">introd.,_§ 1.16_7-0" class="reference"> qui apparaît dans la relation fondamentale de la dynamique§ 6.3_8-0" class="reference"> et caractérise l'inertie d'un corpscol. 1''s.v.''masse_inerte_9-0" class="reference">. Einstein, par cette équivalence de la masse inerte et de l'énergie, a introduit le principe d'inertie de l'énergiechap. 8_6-1" class="reference">. Cette relation signifie qu'une particule de masse m isolée et au repos dans un référentiel possède, du fait de cette masse, une énergie E appelée énergie de masse, dont la valeur est donnée par le produit de m par le carré de la vitesse de la lumière dans le vide (c). Cette formule de transformation, qui explique l'énergie dégagée par la fission et la fusion nucléaire, en particulier dans les bombes atomiques, a fortement marqué les esprits car elle met en évidence que, du fait de l'énormité du facteur c2, une perte de masse même petite à l'échelle humaine peut dégager une quantité d'énergie considérable. Par exemple, un gramme de matière que l'on annihilerait par collision avec de l'antimatière correspond à environ 1014 joules, soit approximativement l'énergie dégagée par les premières bombes nucléaires. (fr)
- 物理学において、質量とエネルギーの等価性（しつりょうとエネルギーのとうかせい）は、静止座標系における質量とエネルギーの関係であり、2つの値の違いは定数と測定単位のみである。この原理は、物理学者アルベルト・アインシュタインの有名な公式によって記述されている。E = mc2 この式は、粒子の静止座標におけるエネルギーEを、質量（m）と光速の2乗（c2）の積として定義している。光速は日常的な単位では大きな数字（約 300000 km/s または 186000 mi/s）なので、この式は、系が静止しているときに測定される少量の「静止質量」が、物質の組成とは無関係に膨大な量のエネルギーに対応することを意味する。 静止質量は不変質量とも呼ばれ、光速に近い極限速度でも運動量に依存しない基本的な物理的性質である。その値は、すべての慣性系で同じである。光子のような質量のない粒子は不変質量をゼロとするが、質量のない自由粒子は運動量とエネルギーの両方を持つ。 等価原理は、化学反応や核反応などのエネルギー変換でエネルギーが失われると、システムもそれに応じた質量を失うことを意味する。エネルギーと質量は、光などの放射エネルギーや熱エネルギーとして周囲に放出されることがある。この原理は、原子核物理学や素粒子物理学など、多くの物理学の分野で基本となっている。 質量とエネルギーの等価性は、フランスの博学者アンリ・ポアンカレ（1854-1912）が記述したパラドックスとして、特殊相対性理論から発生したものである。アインシュタインは、質量とエネルギーの等価性を一般原理として、また空間と時間の対称性の帰結として初めて提唱した。この原理は、1905年11月21日に発表されたアインシュタインの奇跡の年の論文「物体の慣性はそのエネルギー含有量に依存するか」で初めて登場した。この式と運動量との関係は、エネルギー-運動量の関係として、後に他の物理学者によって発展した。 (ja)
- ( E=mc²은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 E=mc² (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 질량–에너지 등가(영어: mass-energy equivalence)는 모든 질량은 그에 상당하는 에너지를 가지고 그 역 또한 성립한다(모든 에너지는 그에 상당하는 질량을 가진다)는 개념으로, 1905년 아인슈타인이 발표하였다. 특수상대성이론에서 다음과 같은 같은 질량-에너지 등가 관계식으로 나타난다. 여기서
* E = 에너지
* m = 질량
* c = 진공 속의 빛의 속력 를 나타낸다. 즉, 에너지 = 질량 × 광속의 제곱 이 공식에서 질량은 특수 상대성 이론에서의 두 가지 정의 모두 적용 가능하다. 질량이 정지질량이라면 에너지는 정지에너지라 불리고, 질량이 상대론적 질량이라면 에너지는 전체에너지이다. 이 공식은 알베르트 아인슈타인에 의해 유도된 것으로 1905년 “물체의 질량은 그 에너지량에 따르는가?” 라는 논문에 발표되었다. 이 공식에서는 c2이 질량의 단위를 에너지의 단위로 변환하는 데 필요한 변환계수이다. 이 공식은 특정 단위계에서만 성립하는 것은 아니다. 국제 공통 단위계에서는 에너지, 질량, 속도의 단위는 각각 줄(J), 킬로그램(kg),초당 미터(m/s)이다. 참고로, 1J은 1kg m2/s2에 해당한다. 국제 공통 단위계에서는 E(J) = m(kg) x(299,792,458 m/s)2이다. 정지 상태에서 1kg의 질량은
* 89,875,517,873,681,764줄 혹은
* 24,965,421,632kWh 혹은
* TNT 21.48076431메가톤 의 에너지와 동등하다. (ko)
- Równoważność masy i energii – koncepcja, według której masa (bezwładna) obiektu lub układu jest miarą zawartej w nim energii. Koncepcja ta wywodzi się ze szczególnej teorii względności, przy czym idea ta oznacza faktycznie dwa odmienne pojęcia.
* Równoważność masy spoczynkowej i energii spoczynkowej.Każdej niezerowej masie spoczynkowej odpowiada „ukryta” energia (spoczynkowa).
* Równoważność masy relatywistycznej i energii całkowitej.Każdej energii (spoczynkowej, kinetycznej, potencjalnej) odpowiada pewna „masa”, w szczególności energii całkowitej obiektu (układu) fizycznego odpowiada masa relatywistyczna. (pl)
- De massa-energierelatie is een verband tussen de natuurkundige grootheden massa en energie, dat in 1905 op theoretische gronden is afgeleid door Albert Einstein uit zijn speciale relativiteitstheorie (de formule werd eerder gevonden door Henri Poincaré met een andere afleiding). De relatie houdt in dat een bepaalde massa een hoeveelheid energie vertegenwoordigt, en omgekeerd een hoeveelheid energie overeenkomt met een bepaalde massa. De relatie tussen de energie en massa wordt gegeven door de formule , die de bekendste formule uit de relativiteitstheorie is. Hierin is het verhoudingsgetal het kwadraat van de lichtsnelheid , waaraan sinds 1983 de exacte waarde van 299 792 458 m/s wordt gegeven. Dat betekent dat een massa van 1 kilogram overeenkomt met 89 875 517 873 681 764 joule (exact) aan energie. In termen van TNT-equivalent is dit 21 481 MT/kg. (nl)
- E = mc2 è la formula che stabilisce la relazione tra l'energia e la massa di un sistema fisico. E indica l'energia totale relativistica di un corpo, m la sua massa relativistica e c la costante velocità della luce nel vuoto. Fu enunciata, in una forma diversa (vedi Sezione Derivazione relativistica di Einstein), da Albert Einstein nell'ambito della relatività ristretta. Tuttavia non fu pubblicata nel primo articolo dedicato alla teoria ("Sull'elettrodinamica dei corpi in movimento"), del giugno 1905, ma in quello intitolato "L'inerzia di un corpo dipende dal suo contenuto di energia?", del settembre dello stesso anno. L'elemento rivoluzionario della formula risiede nel fatto che la massa, fino a quel momento ritenuta una grandezza fisica indipendente, è messa in relazione con l'energia tramite la costante velocità della luce nel vuoto al quadrato, stabilendo la equivalenza massa-energia e, di conseguenza, il principio di conservazione massa-energia. È probabilmente la più famosa formula della fisica, grazie all'intreccio di novità, semplicità ed eleganza. (it)
- Em física, a equivalência massa–energia é o conceito de que qualquer massa possui uma energia associada e vice-versa. Na relatividade especial, essa relação é expressa pela fórmula de equivalência massa-energia. onde
* E = energia;
* m = massa;
* c = a velocidade da luz no vácuo. Nesta fórmula, da autoria de Albert Einstein, c, o valor da velocidade da luz no vácuo, realiza a conversão de quilogramas para joules (já que as grandezas de massa e energia são diferentes). Muitas definições de massa na relatividade especial podem ser validadas usando-se esta fórmula, mas se a energia na fórmula é a , então a massa será a massa de repouso. Em termos simples, E (Joules) = m (quilogramas) · 299 792 458 (metros/segundo)². A fórmula é atribuída a Albert Einstein, que a publicou em 1905 no artigo 1905 "Ist die Trägheit eines Körpers von seinem Energieinhalt abhängig? (A inércia de um corpo depende da sua quantidade de energia?)", um dos seus artigos do Annus Mirabilis. Apesar de Einstein não ter sido o primeiro a propor a relação entre massa e energia, e várias fórmulas similares aparecerem antes da teoria de Einstein, ele foi o primeiro a propor que a equivalência da massa e energia é um princípio geral que é uma consequência das simetrias do espaço e tempo. Em 20 de novembro de 2008, uma equipe internacional de físicos do Centro de Física Teórica de Marselha, com o auxílio do supercomputador Blue Gene, confirmou pela primeira vez na prática, que a massa do próton provém da energia liberada por quarks e glúons, provando que a massa provém da energia, conforme teorizado por Einstein há mais de cem anos: E=mc². (pt)
- Formeln E = mc² i teoretisk fysik anger relationen mellan energin (E) hos en kropp, och dess massa (m), samt ljusets hastighet i vakuum (c, 299 792 458 m/s). (sv)
- Эта статья включает описание термина «энергия покоя» Эта статья включает описание термина «E=mc2»; см. также другие значения. Эквивале́нтность ма́ссы и эне́ргии — физическая концепция теории относительности, согласно которой полная энергия физического объекта (физической системы, тела) в состоянии покоя равна его (её) массе, умноженной на размерный множитель квадрата скорости света в вакууме: где — энергия объекта, — его масса, — скорость света в вакууме, равная 299 792 458 м/с. В зависимости от того, что понимается под терминами «масса» и «энергия», данная концепция может быть интерпретирована двояко: 1) с одной стороны, концепция означает, что масса тела (инвариантная масса, называемая также массой покоя) равна (с точностью до постоянного множителя c²) энергии, «заключённой в нём», то есть его энергии, измеренной или вычисленной в сопутствующей системе отсчёта (системе отсчёта покоя), так называемой энергии покоя, или в широком смысле внутренней энергии этого тела, где — энергия покоя тела, — его масса покоя; 2) с другой стороны, можно утверждать, что любому виду энергии (не обязательно внутренней) физического объекта (не обязательно тела) соответствует некая масса; например, для любого движущегося объекта было введено понятие релятивистской массы, равной (с точностью до множителя c²) полной энергии этого объекта (включая кинетическую), где — полная энергия объекта, — его релятивистская масса. Первая интерпретация не является лишь частным случаем второй. Хотя энергия покоя является частным случаем энергии, а практически равна в случае нулевой или малой скорости движения тела, но имеет выходящее за рамки второй интерпретации физическое содержание: эта величина является скалярным (то есть выражаемым одним числом) инвариантным (неизменным при смене системы отсчёта) множителем в определении 4-вектора энергии-импульса, аналогичным ньютоновской массе и являющимся её прямым обобщением, и к тому же является модулем 4-импульса. Дополнительно, именно (а не ) является единственным скаляром, который не только характеризует инертные свойства тела при малых скоростях, но и через который эти свойства могут быть достаточно просто записаны для любой скорости движения тела. Таким образом, — инвариантная масса — физическая величина, имеющая самостоятельное и во многом более фундаментальное значение. В современной теоретической физике концепция эквивалентности массы и энергии используется в первом смысле. Главной причиной, почему приписывание массы любому виду энергии считается чисто терминологически неудачным и поэтому практически вышло из употребления в стандартной научной терминологии, является следующая из этого полная синонимичность понятий массы и энергии. Кроме того, неаккуратное использование такого подхода может запутывать и в конечном итоге оказывается неоправданным. Таким образом, в настоящее время термин «релятивистская масса» в профессиональной литературе практически не встречается, а когда говорится о массе, имеется в виду инвариантная масса. В то же время термин «релятивистская масса» используется для качественных рассуждений в прикладных вопросах, а также в образовательном процессе и в научно-популярной литературе. Этот термин подчёркивает увеличение инертных свойств движущегося тела вместе с его энергией, что само по себе вполне содержательно. В наиболее универсальной форме принцип был сформулирован впервые Альбертом Эйнштейном в 1905 году, однако представления о связи энергии и инертных свойств тела развивались и в более ранних работах других исследователей. В современной культуре формула является едва ли не самой известной из всех физических формул, что обусловливается её связью с устрашающей мощью атомного оружия. Кроме того, именно эта формула является символом теории относительности и широко используется популяризаторами науки. (ru)
- E = mc²（即質能守恆，亦稱為質能轉換公式、质能方程）是一種阐述能量（E）与质量（m）間相互关系的理論物理學公式，公式中的 c 是物理學中代表光速的常數。 (zh)
- Ця стаття включає опис терміну «E=mc2»; див. також інші значення. Еквівале́нтність ма́си та ене́ргії — фізична концепція (також відома як теорія відносності), згідно з якою енергія (фізичної системи) дорівнює його (її) масі, помноженій на квадрата швидкости світла у вакуумі: де — енергія об'єкта, — його маса, — швидкість світла у вакуумі, що дорівнює 299 792 458 м/с. Залежно від того, що розуміють під термінами «маса» та «енергія», дану концепцію може бути інтерпретовано двозначно:
* З одного боку, концепція означає, що маса тіла (так звана маса спокою) дорівнює (з точністю до множника ) енергії, укладеної в ньому, (так званої енергії спокою, тобто в широкому сенсі внутрішньої енергії цього тіла), де — енергія спокою тіла, — його інваріантна маса;
* З іншого боку, можна стверджувати, що будь-якого виду енергії (не обов'язково внутрішньої) фізичного об'єкта (не обов'язково тіла) відповідає певна маса; наприклад, було введено поняття релятивістської маси, що дорівнює (з точністю до множника ) повній (включаючи кінетичну) енергії рухомого об'єкту, де — повна енергія об'єкта, — його релятивістська маса. Перша інтерпретація не є окремим випадком другої, тому що, хоча енергія спокою є окремим випадком енергії, інваріантна маса не є окремим випадком релятивістської, це дві різні фізичні величини. У сучасній теоретичній фізиці концепцію еквівалентності маси і енергії зазвичай використовується в першому сенсі. Головною причиною, чому приписування маси будь-якого виду енергії вважається невдалим, є наступна з цього повна синонімічність понять маси і енергії. Крім того, неакуратне використання такого принципу може заплутувати і в кінцевому підсумку не є виправданим. Таким чином, у даний час термін «релятивістська маса» у професійній літературі практично не зустрічається, а коли йдеться про масу, мається на увазі інваріантна маса. У той же час термін «релятивістська маса» використовується для якісних міркувань у прикладних питаннях, а також в освітньому процесі та в науково-популярній літературі. При цьому під цим терміном розуміється збільшення інертних властивостей рухомого тіла. У найуніверсальнішій формі принцип був сформульований вперше Альбертом Ейнштейном у році, однак уявлення про зв'язок енергії та інертних властивостей тіла розвивалися і в більш ранніх роботах інших дослідників. У сучасній культурі формула є чи не найвідомішою з усіх фізичних формул, що обумовлюється її зв'язком з атомною зброєю. Крім того, саме ця формула є символом теорії відносності і широко використовується популяризаторами науки. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- En fiziko, masenergia ekvivalento estas la rilato inter maso kaj energio en la ripoza kadro de sistemo, kie la du valoroj diferencas nur per konstanto kaj la mezurunuoj. La principon priskribis la fama formulo de la fizikisto Albert Einstein: . La formulo difinas la energion de partiklo en ĝia ripoza kadro kiel la produto de maso kun la kvadratita lumrapido. La principo estas fundamenta por multaj kampoj de fiziko, inkluzive de nuklea kaj partikla fiziko. (eo)
- Léirigh Einstein an gaol idir mais is fuinneamh leis an gcothromóid iomráiteach E = M c2, arb é E an fuinneamh ina ghiúil (J), M an mhais ina cileagraim (kg), is c luas forleata an tsolais i méadair sa soicind (m s-1). De bhrí go bhfuil c chomh mór sin, cothrom le 3.0 × 108 m s-1, is ollmhór an méid fuinnimh i mais bheag ábhair. In 1 kg, mar sin, tá 9 × 1016 J, arb ionann é is timpeall 25,000 milliún cileavatuair. Is é athrú na maise go dtí fuinneamh a tharlaíonn faoi stiúir trí eamhnú núicléach i stáisiún núicléach chun fuinneamh leictreach a ghiniúint, agus is é an rud céanna a tharlaíonn go pléascach trí eamhnú nó comhleá núicléach i mbuamaí núicleacha. (ga)
- Formeln E = mc² i teoretisk fysik anger relationen mellan energin (E) hos en kropp, och dess massa (m), samt ljusets hastighet i vakuum (c, 299 792 458 m/s). (sv)
- E = mc²（即質能守恆，亦稱為質能轉換公式、质能方程）是一種阐述能量（E）与质量（m）間相互关系的理論物理學公式，公式中的 c 是物理學中代表光速的常數。 (zh)
- تكافؤ الكتلة والطاقة (ط = ك.س²) (بالإنجليزية: E=mc²) أي إن حاصل ضرب الكتلة النسبية لجسم ما في مربع سرعة الضوء يساوي الطاقة الحركية لذلك الجسم، وتعني ببساطة أن المادة والطاقة شيء واحد. وهي أشهر المعادلات الفيزيائية في القرن العشرين، وتمثل هذه المعادلة إحدى نتائج النسبية الخاصة لأينشتاين، وقد أدت تلك المعادلة فيما بعد إلى اكتشاف الطاقة النووية، واستغلت أول ما استغلت في صناعة القنبلة الذرية التي ألقيت على مدينة هيروشيما وأخرى على ناجازاكي باليابان خلال الحرب العالمية الثانية وانتهت الحرب بسببهما. فكثير من الناس كانوا لا يصدقون بأن لنواة العناصر طاقة كبيرة بهذا القدر. (ar)
- L'equació E = mc² enuncia una relació entre l'energia (E) i la massa (m) d'un cos en repòs. Aquesta equació, que es pot deduir dels principis bàsics de la relativitat especial, afirma que quan un cos està en repòs en un determinat sistema de referència, segueix tenint energia en forma de massa, oposant-se a la mecànica newtoniana en la qual no és així. Aquest és el motiu pel qual podem anomenar a la massa «energia en repòs» d'un cos. La E de la fórmula podria veure's com l'energia total del cos, que és proporcional a la massa només quan el cos està en repòs. En paraules l'equació es podria escriure així: (ca)
- Rovnice popsaná Albertem Einsteinem ve speciální teorii relativity patří mezi nejslavnější rovnice všech dob. Rovnice popisuje vztah mezi energií a hmotností: Energie = hmotnost · (rychlost světla ve vakuu)² Rovnice však také naopak říká, že každému druhu energie lokalizované v tělese nebo v poli přísluší i odpovídající hmotnost projevující se setrvačnými a gravitačními vlastnostmi. Vzhledem k velikosti dvojmoci rychlosti světla jsou však v běžných makroskopických poměrech změny hmotnosti dané dodáním či odebráním energie velmi malé. (cs)
- Η ισοδυναμία μάζας και ενέργειας είναι το συμπέρασμα στο οποίο κατέληξε ο Άλμπερτ Αϊνστάιν με τη της εξίσωσης . Στη Φυσική, η ισοδυναμία μάζας - ενέργειας εκφράζει την έννοια ότι η μάζα ενός σώματος αποτελεί μέτρο του ενεργειακού του περιεχομένου. Η ενέργεια ενός σώματος σε ηρεμία είναι ίση με το γινόμενο της μάζας ηρεμίας του επί ένα συντελεστή μετατροπής από μονάδες μάζας σε μονάδες ενέργειας. Αν το σώμα δεν είναι σε ηρεμία (ακίνητο) σε σχέση με τον παρατηρητή, τότε πρέπει να ληφθούν υπόψη και άλλοι παράγοντες. (el)
- Die Äquivalenz von Masse und Energie oder kurz E = mc² ist ein 1905 von Albert Einstein im Rahmen der speziellen Relativitätstheorie entdecktes Naturgesetz. Es besagt in heutiger Formulierung, dass die Masse m und die Ruheenergie E0 eines Objekts zueinander proportional sind: Hierbei ist die Lichtgeschwindigkeit. Eine Änderung der inneren Energie eines Systems bedeutet daher auch eine Änderung seiner Masse. Durch den großen konstanten Umrechnungsfaktor gehen Energieumsätze, wie sie im Alltag typisch sind, mit nur kleinen, kaum messbaren Änderungen der Masse einher. (de)
- fisikako ekuaziorik ezagunetarikoa da, energia (E), masa (m) eta argiaren abiaduraren arteko erlazioa hutsean zehar azaltzen duena. Ekuazio hau erlatibitate bereziaren barruan sartzen da, eta hau dela eta, egunero erabiltzen dugun masaren kontzeptua (masa inbariantea) baino, erabiltzen da. Beraz c² gaz biderkatuz (cren balioa 299,792,458 m/s da), masa energia bilakatu daiteke, hau da, SIko kg masaren unitatetik, energiaren joule edo kg·m²/s² tara. (eu)
- In physics, mass–energy equivalence is the relationship between mass and energy in a system's rest frame, where the two values differ only by a constant and the units of measurement. The principle is described by the physicist Albert Einstein's famous formula: . (en)
- La equivalencia entre la masa y la energía se establece por la expresión de la teoría de la relatividad: Dicha expresión estuvo sujeta a ciertas interpretaciones, aunque actualmente las consecuencias para la teoría de partículas de dicha ecuación están totalmente claras, y la expresión está bien demostrada desde un punto de vista experimental. (es)
- E = mc2 dalam ilmu fisika adalah sebuah rumus yang paling dikenal bahkan beberapa orang yang tidak pandai fisika pun mengetahui nya dan persamaan tersebut sangat penting dalam menjelaskan persamaan nilai antara energi (E) dan massa (m), yang disetarakan secara langsung melalui konstanta kuadrat laju cahaya dalam vakum ( c 2 ) , yang mana:
* E = energi (J)
* m = massa (kg)
* c = kecepatan cahaya (m.s-1) Faktor c 2 bernilai 89.88 PJ/kg = 21.48 Mt TNT per kg = 149.3 pJ/u = 931.5 MeV/u. Kebanyakan orang menggunakan satuan energi sebagai eV (electron volt) atau (in)
- L'équation E = mc2 (lire « E égale m c carré » ou même « E égale m c deux ») est une formule d'équivalence entre la masse et l'énergie, rendue célèbre par Albert Einstein avec une publication en 1905 sur la relativité restreinte. Elle apparaît en 1900 de façon implicite chez le mathématicien et physicien français Henri Poincaré dans un article La théorie de Lorentz et le principe de l’action et de la réaction où il développe certains principes de déformation de l'espace-temps qu'il appelle aussi « relativité », puis en 1903 dans la thèse peu médiatisée de l'Italien Olinto de Pretto. (fr)
- E = mc2 è la formula che stabilisce la relazione tra l'energia e la massa di un sistema fisico. E indica l'energia totale relativistica di un corpo, m la sua massa relativistica e c la costante velocità della luce nel vuoto. (it)
- 物理学において、質量とエネルギーの等価性（しつりょうとエネルギーのとうかせい）は、静止座標系における質量とエネルギーの関係であり、2つの値の違いは定数と測定単位のみである。この原理は、物理学者アルベルト・アインシュタインの有名な公式によって記述されている。E = mc2 この式は、粒子の静止座標におけるエネルギーEを、質量（m）と光速の2乗（c2）の積として定義している。光速は日常的な単位では大きな数字（約 300000 km/s または 186000 mi/s）なので、この式は、系が静止しているときに測定される少量の「静止質量」が、物質の組成とは無関係に膨大な量のエネルギーに対応することを意味する。 静止質量は不変質量とも呼ばれ、光速に近い極限速度でも運動量に依存しない基本的な物理的性質である。その値は、すべての慣性系で同じである。光子のような質量のない粒子は不変質量をゼロとするが、質量のない自由粒子は運動量とエネルギーの両方を持つ。 等価原理は、化学反応や核反応などのエネルギー変換でエネルギーが失われると、システムもそれに応じた質量を失うことを意味する。エネルギーと質量は、光などの放射エネルギーや熱エネルギーとして周囲に放出されることがある。この原理は、原子核物理学や素粒子物理学など、多くの物理学の分野で基本となっている。 (ja)
- ( E=mc²은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 E=mc² (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 질량–에너지 등가(영어: mass-energy equivalence)는 모든 질량은 그에 상당하는 에너지를 가지고 그 역 또한 성립한다(모든 에너지는 그에 상당하는 질량을 가진다)는 개념으로, 1905년 아인슈타인이 발표하였다. 특수상대성이론에서 다음과 같은 같은 질량-에너지 등가 관계식으로 나타난다. 여기서
* E = 에너지
* m = 질량
* c = 진공 속의 빛의 속력 를 나타낸다. 즉, 에너지 = 질량 × 광속의 제곱 이 공식에서 질량은 특수 상대성 이론에서의 두 가지 정의 모두 적용 가능하다. 질량이 정지질량이라면 에너지는 정지에너지라 불리고, 질량이 상대론적 질량이라면 에너지는 전체에너지이다. 이 공식은 알베르트 아인슈타인에 의해 유도된 것으로 1905년 “물체의 질량은 그 에너지량에 따르는가?” 라는 논문에 발표되었다. 정지 상태에서 1kg의 질량은
* 89,875,517,873,681,764줄 혹은
* 24,965,421,632kWh 혹은
* TNT 21.48076431메가톤 의 에너지와 동등하다. (ko)
- De massa-energierelatie is een verband tussen de natuurkundige grootheden massa en energie, dat in 1905 op theoretische gronden is afgeleid door Albert Einstein uit zijn speciale relativiteitstheorie (de formule werd eerder gevonden door Henri Poincaré met een andere afleiding). De relatie houdt in dat een bepaalde massa een hoeveelheid energie vertegenwoordigt, en omgekeerd een hoeveelheid energie overeenkomt met een bepaalde massa. De relatie tussen de energie en massa wordt gegeven door de formule , die de bekendste formule uit de relativiteitstheorie is. Hierin is het verhoudingsgetal het kwadraat van de lichtsnelheid , waaraan sinds 1983 de exacte waarde van 299 792 458 m/s wordt gegeven. Dat betekent dat een massa van 1 kilogram overeenkomt met 89 875 517 873 681 764 joule (exact) (nl)
- Równoważność masy i energii – koncepcja, według której masa (bezwładna) obiektu lub układu jest miarą zawartej w nim energii. Koncepcja ta wywodzi się ze szczególnej teorii względności, przy czym idea ta oznacza faktycznie dwa odmienne pojęcia. (pl)
- Em física, a equivalência massa–energia é o conceito de que qualquer massa possui uma energia associada e vice-versa. Na relatividade especial, essa relação é expressa pela fórmula de equivalência massa-energia. onde
* E = energia;
* m = massa;
* c = a velocidade da luz no vácuo. Nesta fórmula, da autoria de Albert Einstein, c, o valor da velocidade da luz no vácuo, realiza a conversão de quilogramas para joules (já que as grandezas de massa e energia são diferentes). Em termos simples, E (Joules) = m (quilogramas) · 299 792 458 (metros/segundo)². (pt)
- Эта статья включает описание термина «энергия покоя» Эта статья включает описание термина «E=mc2»; см. также другие значения. Эквивале́нтность ма́ссы и эне́ргии — физическая концепция теории относительности, согласно которой полная энергия физического объекта (физической системы, тела) в состоянии покоя равна его (её) массе, умноженной на размерный множитель квадрата скорости света в вакууме: где — энергия объекта, — его масса, — скорость света в вакууме, равная 299 792 458 м/с. где — энергия покоя тела, — его масса покоя; где — полная энергия объекта, — его релятивистская масса. (ru)
- Ця стаття включає опис терміну «E=mc2»; див. також інші значення. Еквівале́нтність ма́си та ене́ргії — фізична концепція (також відома як теорія відносності), згідно з якою енергія (фізичної системи) дорівнює його (її) масі, помноженій на квадрата швидкости світла у вакуумі: де — енергія об'єкта, — його маса, — швидкість світла у вакуумі, що дорівнює 299 792 458 м/с. Залежно від того, що розуміють під термінами «маса» та «енергія», дану концепцію може бути інтерпретовано двозначно: де — енергія спокою тіла, — його інваріантна маса; де — повна енергія об'єкта, — його релятивістська маса. (uk)
|
,_USS_Long_Beach_(CGN-9)_and_USS_Bainbridge_(DLGN-25)_underway_in_the_Mediterranean_Sea_during_Operation_Sea_Orbit,_in_1964.jpg){kind=link}
,_USS_Long_Beach_(CGN-9)_and_USS_Bainbridge_(DLGN-25)_underway_in_the_Mediterranean_Sea_during_Operation_Sea_Orbit,_in_1964.jpg){kind=link}
