| dbo:abstract
|
- غلاف دايسون هو هيكل افتراضي ضخم يطوّق النجم بشكل كامل ويستولي على نسبة كبيرة من طاقته المنبعثة. هذا المفهوم هو عبارة عن تجربة فكرية تحاول شرح كيفية حصول الحضارات الفضائية على متطلباتها من الطاقة عندما تتجاوز هذه المتطلبات الحد الذي تستطيع هذه الحضارات توليدها من مصادر كوكبها بمفرده. يصل جزء صغير جدًا من انبعاثات طاقة النجم إلى سطح أي كوكب يدور حوله. تمكن هذه الهياكل المبنية المطوقة للنجم الحضارة الفضائية بالحصول على المزيد من الطاقة. كان أوّل من وصف هذا الهيكل بشكل معاصر أولاف ستابليدون في روايته للخيال العلمي «صانع النجم» (1937)، ووصفه فيها قائلًا « كل نظام شمسي مُحاط بنسيج رقيق ضوئي على شكل مصيدة يركّز على الطاقة الشمسية المنبعثة لأجل الاستخدام الذكي». عمم فريمان دايسون هذا المفهوم في وقت لاحق في ورقته العلمية التي نشرها عام 1960 «البحث عن مصادر نجميه صناعية بالأشعة تحت الحمراء». وتكهّن دايسون أنّ هذه الهياكل ستكون النتيجة المنطقية لاحتياجات الطاقة المتزايدة للحضارات التكنولوجية وستشكل ضرورةً لبقائها على المدى الطويل. واقترح أنّ البحث عن مثل هذه الهياكل يمكن أن يقود لاكتشاف حياة ذكية ومتطورة خارج كوكب الأرض. تتوافق الأنماط المختلفة لأغلفة دايسون وقدرتها على جمع الطاقة مع مستويات التقدم التكنولوجي وفقًا لمقياس كارداشيف. اقتُرح في الهندسة الاستكشافية منذ ذلك الوقت تصاميم متنوعة أخرى تتضمن بناء هيكل صناعي أو مجموعة من الهياكل التي تطوق النجم، أو كما وُصف في الخيال العلمي تحت اسم «غلاف دايسون». لم تقتصر هذه المقترحات التالية على محطات الطاقة الشمسية، إذ تضمن العديد منها عناصر صناعية أو سكنية. تصف معظم الصور الخيالية الغلاف على شكل قشرة صلبة من المادة تطوّق النجم، وهذا ما يعتبره دايسون البديل الأقل منطقية لهذه الفكرة. في ندوة ستارشيب سينشري في سان دييغو في مايو 2013، كرر دايسون تعليقاته بأنه تمنى ألّا يُسمى هذا المفهوم بعده. (ar)
- Una esfera de Dyson és una hipotètica descrita el 1960 pel físic i matemàtic britànic, Freeman Dyson, en un breu article publicat a la revista Science i titulat Search for Artificial Stellar Sources of Infrared Radiation («Recerca de fonts estel·lars artificials de radiació infraroja»). Aquesta estructura d'astro-enginyeria és una esfera de matèria, artificial i buida, situada al voltant d'una estrella i dissenyada per capturar la major part de l'energia emesa per a ús industrial. Dyson també va anomenar l'estructura una biosfera artificial. Tot i que Dyson va ser el primer a formalitzar i popularitzar el concepte de l'esfera de Dyson, la idea havia aparegut per primer cop el 1945 en una novel·la de ciència-ficció d'Olaf Stapledon anomenada Star Maker (1937). Dyson també va ser influït per l'esfera ideada pel britànic John Desmond Bernal el 1929. En el seu article, Dyson explica que aquesta esfera pot ser una manera ideal com una civilització molt avançada pugui fer front al creixement exponencial de la població. Ell ho descriu com una paret que tanca la seva estrella i captura gairebé tota la radiació solar. Dyson explica que aquestes zones també poden contenir estructures habitades. Finalment, es recomana l'observació de la galàxia per l'infraroig per detectar possibles esferes de la nostra galàxia. Però altres autors posteriors, descriuen les propietats de l'esfera, quant a la seva composició, temperatura, la seva ubicació dins del sistema solar, o la seva capacitat per moure's. La idea que una civilització extraterrestre avançada pugui superar els seus problemes d'energia a través d'una biosfera artificial és una solució possible per la paradoxa de Fermi, problema que Dyson intenta respondre especificant les condicions de l'observació. Hi ha diverses varietats d'esferes Dyson: petxina, eixam o bombolla. El model de Dyson ha influït un gran nombre de megaestructures proposades posteriorment. La ciència-ficció ha utilitzat àmpliament la idea de Dyson, ja sigui en la literatura, el cinema o els videojocs. (ca)
- Dysonova sféra (anglicky Dyson sphere) je hypotetická superkonstrukce, která by umožnila využití absolutně veškeré energie, kterou uvolňuje hvězda. Navrhl ji Američan Freeman Dyson, podle kterého také získala svůj název. Slunce a celý jeho planetární systém je uzavřen do koule, z jejíž vnitřní stěny je získávána energie a která se dá využít pro případnou kolonizaci a rozšíření využitelné plochy i mimo dosud osídlené planety v celé soustavě. Dysonova sféra je jedním z méně častých témat science-fiction literatury, či pořadů, objevila se ale i například v takových seriálech, jako je Star Trek, ale také v superhrdinském filmu Avengers: Infinity War, který se z části odehrává ve vesmíru. Dyson také například předpovídal, že podobné struktury by byly logickým důsledkem vzrůstajících energetických požadavků technologicky vyspělé civilizace. Navrhoval tedy, aby se po takových strukturách pátralo za účelem nalezení důkazu o existenci vysoce inteligentního mimozemského života. Později bylo vytvořeno několik podobných konceptů struktur obklopujících celé hvězdy. Jedním z nich je například vpravo zobrazený koncept hmotného 3 metry silného obalu, který je však považován za nejméně uskutečnitelný. (cs)
- Η σφαίρα Ντάυσον (αγγλικά: Dyson sphere) είναι υποθετική η οποία περικλείει έναν αστέρα και συσσωρεύει την ενέργεια που ο αστέρας εκπέμπει. Η έννοια της κατασκευής αυτής αναπτύχθηκε αρχικά από τον συγγραφέα επιστημονικής φαντασίας Όλαφ Στάπλεντον στο μυθιστόρημα του με τίτλο (1937), ενώ αργότερα η ιδέα προωθήθηκε και έγινε ευρύτερα γνωστή από τον φυσικομαθηματικό Φρήμαν Ντάυσον σε μελέτη που εκπόνησε το 1960 με τίτλο Search for Artificial Stellar Sources of Infrared Radiation (αναζήτηση για τεχνητές αστρικές πηγές υπέρυθρης ακτινοβολίας). Ο Ντάυσον εκτίμησε πως η ύπαρξη τέτοιων κατασκευών θα ήταν η λογική συνέπεια των αυξανόμενων αναγκών ενός τεχνολογικού πολιτισμού για ενέργεια και για την αναγκαιότητα διασφάλισης της προς την μακροχρόνια επιβίωση του. Πρότεινε επίσης πως η αναζήτηση για τέτοιου είδους κατασκευές θα μπορούσε να οδηγήσει στην ανακάλυψη εξελιγμένων και νοήμονων εξωγήινων μορφών ζωής. Θα μπορούσαν να υπάρχουν διάφοροι τύποι σφαιρών και η ικανότητα απορρόφησης ενέργειας τους θα αντιστοιχούσε στις βαθμίδες τεχνολογικής ανάπτυξης της κλίμακας Καρντάσεφ. Οι διαφόρων τύπων παρόμοιες συσκευές οι οποίες ως στόχο έχουν την απευθείας εκμετάλλευση των αστέρων και την αποθήκευση της ενέργειας τους, ονομάζονται σφαίρες Ντάυσον, με κάποιες από τις υποθετικές αυτές προτάσεις να επεκτείνονται και στην δυνατότητα κατοίκησης ή ανάπτυξης βιομηχανίας επί των κατασκευών αυτών. Οι περισσότερες ιδέες αναπαριστώνται ως ένα κέλυφος το οποίο περικυκλώνει κάποιον αστέρα, υπάρχουν όμως και εκδοχές όπου η συσκευή είναι δακτύλιος ή συστοιχίες συσσωρευτών. (el)
- Dajsonstrukturo estas hipoteza porloĝa megastrukturo, kiun pli progresinta civilizacio konstruus en spaco. Tia inĝenierarta civilizacio devus esti almenaŭ ĉe la Tipo II en la Kardaŝeva skalo. Origine en la jaro 1959, Freeman J. Dyson, brit-usona teoria fizikisto kaj matematikisto, hipotezis sferan sistemon de orbitantaj sunpovaj satelitoj komplete ĉirkaŭantaj stelon aŭ sunon. Tiu strukturo nomiĝas la Dajsonsfero, kiu kaptus plejparton aŭ la tuton da la energia produktokvanto de la stelo. Pri tiu koncepto, sinjoron Dyson influis la verko Stelfaranto (1937) de Olaf Stapledon, kaj la verkoj de kaj de . Ekzistas aliaj variaĵoj, tielnomataj Dajsonstrukturoj. Solida ŝelo ĉirkaŭ stelo estas la Dajsonŝelo. La Dajsonringo estas orbitanta ringo ĉirkaŭ stelo ĉe la vivebla zono, ekzemple de nia Suno ĉe radiuso de 1 AU. En la sciencfikcia romano Ringmondo (1970) de la usona verkisto , ekzistas tia solida strukturo, kaj en ĝia stelflanka parto estas vastaj kontinentoj, oceanoj, maroj, kaj tiel plu. Multopon da la Dajsonringoj ampleksas la Dajsonsvarmo. La Dajsonbobelo similas al tio, sed la elementoj ne orbitas, sed estas senmovaj rilate al la stelo. (eo)
- Eine Dyson-Sphäre [ˈdaɪ̯sn̩ ˌsfɛːrə] ist ein hypothetisches Konstrukt, entwickelt um die Energie eines Sterns oder eines Schwarzen Loches optimal nutzen zu können. Benannt ist sie nach dem Physiker Freeman Dyson. (de)
- A Dyson sphere is a hypothetical megastructure that completely encompasses a star and captures a large percentage of its solar power output. The concept is a thought experiment that attempts to explain how a spacefaring civilization would meet its energy requirements once those requirements exceed what can be generated from the home planet's resources alone. Because only a tiny fraction of a star's energy emissions reaches the surface of any orbiting planet, building structures encircling a star would enable a civilization to harvest far more energy. The first contemporary description of the structure was by Olaf Stapledon in his science fiction novel Star Maker (1937), in which he described "every solar system... surrounded by a gauze of light-traps, which focused the escaping solar energy for intelligent use". The concept was later popularized by Freeman Dyson in his 1960 paper "Search for Artificial Stellar Sources of Infrared Radiation". Dyson speculated that such structures would be the logical consequence of the escalating energy needs of a technological civilization and would be a necessity for its long-term survival. He proposed that searching for such structures could lead to the detection of advanced, intelligent extraterrestrial life. Different types of Dyson spheres and their energy-harvesting ability would correspond to levels of technological advancement on the Kardashev scale. Since then, other variant designs involving building an artificial structure or series of structures to encompass a star have been proposed in exploratory engineering or described in science fiction under the name "Dyson sphere". These later proposals have not been limited to solar-power stations, with many involving habitation or industrial elements. Most fictional depictions describe a solid enclosing a star, which was considered by Dyson himself the least plausible variant of the idea. In May 2013, at the Starship Century Symposium in San Diego, Dyson repeated his comments that he wished the concept had not been named after him. (en)
- Dysonen esfera 1960an Freeman Dyson fisikariak proposatutako hipotetiko bat da. Science aldizkarian argitaratu zuen, «Search for artificial stellar sources of infra-red radiation» izena jarri zion artikuluari. Dysonen esfera forma esferikoa duen estalki bat da, dimentsio astronomikoak dituena (hau da, planeta-orbita baten baliokidea da bere erradioa), izar baten inguruan kokatzen dena, horrela, izarrak emandako argi eta bero-energia ahalik eta kopuru handienean aprobetxatzeko. Ideiaren merituak Freeman Dysoni egozten zaizkion arren, 1937an antzeko proposamen bat plazaratu zen zientzia fikziozko lan baten bidez, Olaf Stapledonen Izarren egilea zen lan horren izena. Bere megaegiturari buruzko xehetasunak azaltzean, Dysonek ez zituen zailtasun asko hartu, baina egituraren ezaugarri termikoetan hainbat azalpen eman izan ditu. Azalpen hauen bidez, azken batean, Dysonek astronomoak berak proposatutako egiturak unibertsoan zehar bilatzera bultzatu izan ditu, hala, horrelako sorkuntza bat aurkituz gero, zibilizazio aurreratu bat atzemateko. (eu)
- Una esfera de Dyson es una megaestructura hipotética propuesta en 1960 por el físico Freeman Dyson, en un artículo de la revista Science llamado «Search for artificial stellar sources of infra-red radiation» (‘Búsqueda de fuentes estelares artificiales de radiación infrarroja’). Tal esfera de Dyson es básicamente una cubierta esférica de talla astronómica (es decir, con un radio equivalente al de una órbita planetaria) alrededor de una estrella, la cual permitiría a una civilización avanzada aprovechar al máximo la energía lumínica y térmica del astro. Aunque el mérito se asocia a Freeman Dyson, una idea parecida fue propuesta en 1937 en una obra de ficción (Hacedor de estrellas, de Olaf Stapledon). Dyson no entra en demasiados detalles sobre la construcción de tal megaestructura, pero sí discute sobre las propiedades térmicas de tal ingenio, de modo que sugiere a los astrónomos buscar tales características en cuerpos celestes y así detectar civilizaciones extraterrestres avanzadas. (es)
- Une sphère de Dyson est une mégastructure hypothétique décrite en 1960 par le physicien et mathématicien américano-britannique éponyme Freeman Dyson, dans un court article publié dans la revue Science et intitulé Search for Artificial Stellar Sources of Infrared Radiation (« Recherche de sources stellaires artificielles de rayonnements infrarouges »). Cette structure d'astro-ingénierie consiste en une sphère de matière, artificielle et creuse, située autour d'une étoile et conçue pour en capturer presque toute l’énergie émise pour une utilisation industrielle. Dyson nomme également cette structure « biosphère artificielle ». Bien que Dyson ait été le premier à formaliser et populariser ce concept, auquel son nom reste attaché pour cette raison, l'idée lui en est venue en 1945 après la lecture du roman de science-fiction Star Maker d'Olaf Stapledon paru huit ans plus tôt. Dyson a également été influencé par la sphère imaginée par le Britannique John Desmond Bernal en 1929. Dans son article, Dyson explique qu'une telle sphère est un moyen idéal pour une civilisation très avancée de faire face à un accroissement démographique exponentiel. Il la décrit comme une coquille enserrant son étoile parente, captant la quasi-intégralité de sa radiation stellaire. Dyson explique que de telles sphères pourraient aussi abriter des structures d'habitations. Enfin, il recommande d'observer la galaxie dans l'infrarouge afin de détecter de possibles sphères dans notre galaxie. Dyson, mais aussi d'autres auteurs après lui, ont décrit les propriétés de cette sphère, aussi bien concernant sa composition, sa température, sa localisation au sein de son système solaire, que sa capacité de déplacement. L'idée qu'une civilisation extraterrestre avancée puisse pallier ses problèmes énergétiques au moyen d'une biosphère artificielle est une solution possible au paradoxe de Fermi, problème auquel Dyson a tenté de répondre en précisant les conditions d'observation. Plusieurs variétés de sphères de Dyson sont conceptualisées : en coquille, essaim ou encore bulle. Le modèle élaboré par Dyson a influencé nombre de mégastructures hypothétiques. Plusieurs programmes de recherche de possibles sphères de Dyson ont été menés depuis 1985. Si des étoiles ont pu afficher des caractéristiques proches de celles attendues concernant ces mégastructures spatiales, aucune conclusion n'a pu être tirée concernant l'existence probante de tels objets artificiels. En revanche, la science-fiction a beaucoup utilisé l'idée de Dyson, que ce soit en littérature, au cinéma, dans les jeux vidéo, ainsi qu'à la télévision. (fr)
- Bola Dyson (bahasa Inggris: Dyson sphere) adalah hipotesis tentang yang dicetuskan pertama kali oleh Olaf Stapledon [1] pada novel sains-fiksinya yang berjudul Star Maker (1937), lalu dipopulerkan kembali oleh Freeman Dyson dalam tulisannya yang berjudul "Search for Artificial Stellar Sources of Infrared Radiation" [2] Diarsipkan 2019-07-14 di Wayback Machine. [3]. "Bola" ini merupakan sistem satelit tenaga Matahari yang memerangkap sebuah bintang dan menangkap semua energinya. Dyson menyatakan bahwa struktur semacam itu mungkin saja terjadi, akibat dari meningkatnya kebutuhan energi suatu peradaban yang maju dan pengupayaan untuk menjaga keberlangsungan jangka panjang. Ia mengusulkan bahwa pencarian bukti keberadaan struktur semacam ini akan mengantarkan kita pada penemuan kehidupan ekstraterestrial yang cerdas. Sejak itu, bola Dyson banyak dikutip dalam karya-karya fiksi ilmiah. Usulan bola ini lalu berkembang dan tidak hanya terbatas pada stasiun tenaga Matahari saja, tetapi juga tempat tinggal atau pusat industri. (in)
- 다이슨구(Dyson sphere)란 어떤 항성을 완전히 둘러싸서 그 항성이 내보내는 에너지 대부분을 받아 쓸 수 있는 가설상의 이다. 그 개념은 소설가 올라프 스태플든의 1937년 소설 《스타메이커》에서 처음 발견되고, 이후 1960년 프리먼 다이슨이 논문 〈인공적 항성 적외선 복사원을 찾아서〉을 통해 대중화시켰다. 다이슨은 기술문명의 에너지 필요량이 가속증가함에 따라 이러한 구조물을 건설하는 것은 기술문명의 장기적 생존을 위한 필연적 귀결이라고 추측했다. 다이슨은 이러한 구조를 수색하는 것이 진보된 지적 외계생명을 찾는 길일 수도 있다고 제안했다. 다양한 다이슨구는 카르다쇼프 척도의 기술진보 수준에 따른 에너지 수확 능력을 갖는다. 그때 이후로 이나 SF물에서 나오는 유사한 개념의 항성을 둘러싸는 인공 구조물들을 모두 "다이슨구"라는 이름으로 부르게 되었다. 이러한 후기 제안들은 태양열 뿐 아니라 우주 거주지 및 산업적 측면까지 상정하고 있다. 2013년 5월, 샌디에이고에서 열린 우주선 세기 심포지엄에서 다이슨은 이 개념에 자신의 이름을 붙여 부르지 않았으면 한다는 견해를 밝혔다. (ko)
- Een Dysonbol of Dysonschil is een hypothetische megastructuur die rondom een ster gebouwd is. Door middel van een systeem van rond de ster draaiende satellieten, zou (bijna) alle energie van deze ster kunnen worden opgevangen. De eerste beschrijving van een dergelijke structuur is te vinden in de roman 'Star Maker' (1937) van de Britse schrijver en filosoof Olaf Stapledon. Later was het de Engels-Amerikaanse natuurkundige en wiskundige Freeman Dyson (1923) die de structuur verder beschreef en populariseerde door zijn artikel "Search for Artificial Stellar Sources of Infrared Radiation" uit 1960. Dyson redeneerde dat een dergelijk systeem het logische gevolg zou zijn van de langetermijnontwikkeling van technologische beschavingen. Hij stelde voor om naar bewijs van het bestaan van zo'n systeem te zoeken, omdat dit zou kunnen leiden tot de ontdekking van zeer intelligent buitenaards leven. Sindsdien zijn er variaties op het ontwerp van Dyson ontstaan, zowel vanuit de techniek als vanuit sciencefiction. In deze varianten wordt uitgegaan van industriële of bewoonbare systemen in plaats van satellieten. De meest extreme, maar ook meest onwaarschijnlijke variant gaat uit van een volledig dichte schil rond een ster. Deze schil (of bol) heeft dan een diameter die ruwweg gelijk is aan de zogenaamde bewoonbare zone rond een ster, de zone waarin aanwezige planeten het meest geschikt zijn voor (menselijk) leven. Deze versie is zeer onwaarschijnlijk vanwege de gigantische hoeveelheid materiaal, en de tijd om de bol te bouwen zou generaties in beslag nemen. (nl)
- ダイソン球（ダイソンきゅう、英: Dyson sphere）とは、恒星を卵の殻のように覆ってしまう仮説上の人工構造物。恒星の発生するエネルギーすべての利用を可能とする宇宙コロニーの究極の姿と言える。名前は高度に発展した宇宙空間の文明により実現していた可能性のあるものとしてアメリカの宇宙物理学者、フリーマン・ダイソンが提唱したことに由来する。ただし、ダイソンが考案していた元のアイデアでは恒星全てを覆ってしまうものではなかった。 日本語への定訳はなく、ダイソン球の他にも「ダイソン球殻（ダイソンきゅうかく）」や「ダイソン殻（ダイソンかく）」「ダイソン環天体（ダイソンかんてんたい）」といった訳語がある。テレビドラマ『新スタートレック』では「ダイソンの天球（ダイソンのてんきゅう）」と訳された。 (ja)
- Una sfera di Dyson è un'ipotetica enorme struttura di rivestimento che potrebbe essere applicata attorno ad un corpo stellare allo scopo di catturarne l'energia. È stata teorizzata dal fisico britannico Freeman Dyson. (it)
- Сфе́ра Да́йсона — гипотетический астроинженерный проект, предложенный Фрименом Дайсоном, представляющий собой относительно тонкую сферическую оболочку большого радиуса (порядка радиуса планетных орбит) со звездой в центре. По признанию самого Фримена Дайсона, идею сферы он впервые обнаружил в фантастическом романе Олафа Стэплдона «Создатель звёзд». Предполагается, что технологически развитая цивилизация может применять подобное сооружение для максимально возможного использования энергии центральной звезды и/или для решения проблемы жизненного пространства. Необнаружение сфер Дайсона является одним из подтверждений парадокса Ферми. Основные причины постройки сферы фактически повторяют высказанные Константином Циолковским в «Грёзах о Земле и небе» (1895, главы 37, 43) для цепи и колец космических поселений вокруг Солнца (Дайсон, вероятно, об этом не знал). Согласно теоретическим расчётам, для сооружения сферы Дайсона вокруг Солнца необходимо вещество массой порядка массы Юпитера. (ru)
- Sfera Dysona – hipotetyczna megastruktura opisana po raz pierwszy w 1959 roku przez amerykańskiego fizyka i futurologa Freemana Dysona w czasopiśmie naukowym „Science”, w artykule zatytułowanym „Search for Artificial Stellar Sources of Infra-Red Radiation”. Zgodnie z założeniami autora odpowiednio zaawansowana cywilizacja (raczej od drugiego stopnia rozwoju w skali Kardaszowa) byłaby zdolna do wybudowania ogromnej konstrukcji, która całkowicie otaczałaby gwiazdę, umożliwiając wykorzystanie prawie całej energii wypromieniowywanej przez gwiazdę na użytek cywilizacji. (pl)
- En dysonsfär är en teoretisk megakonstruktion tänkt att omsluta en stjärna. Syftet med konstruktionen är att fånga upp den energi som strålar ut från stjärnan. Freeman Dyson beskrev detta koncept 1959. (sv)
- Esfera de Dyson é uma megaestrutura hipotética originalmente descrita por Freeman Dyson, a qual orbitaria uma estrela de modo a rodeá-la completamente, capturando toda ou maior parte de sua energia emitida. Dyson especulou que tal estrutura seria a consequência lógica da sobrevivência e da escalar necessidade de energia de uma civilização avançada tecnologicamente, e propôs que a busca de evidências de tal estrutura poderia levar à detecção de vida extraterrestre com inteligência avançada. A maioria das descrições ficcionais são de uma casca sólida de matéria encobrindo a estrela, que é considerada a variante menos plausível da ideia. Desde que o conceito desta megaestrutura foi inicialmente idealizado, a engenharia espacial tem apresentado diferentes propostas para a construção de uma estrutura artificial, ou de uma série de estruturas, com intuito de rodear uma estrela para capturar sua energia, porém as dificuldades técnicas para a execução deste projeto relegaram a Esfera de Dyson à arena da ficção científica. No ano de 2015, entretanto, após o telescópio espacial Kepler analisar a enorme oscilação da luminosidade da estrela KIC 8462852, da constelação de Cisne, astrônomos renomados passaram a considerar a hipótese de que uma megaestrutura similar à Esfera de Dyson pudesse estar causando o fenômeno. (pt)
- Сфера Дайсона (англ. Dyson sphere) — гіпотетичний астроінженерний проєкт, запропонований Фріменом Дайсоном 1960 року в статті «Пошуки штучних зоряних джерел інфрачервоного випромінювання» в науковому журналі «Science». Є відносно тонкою сферичною оболонкою великого радіусу (порядку радіуса орбіти планети) із зорею в центрі. Пошук Сфер Дайсона вважається перспективним напрямом програми SETI. Споруда цих масштабів може бути виявлена за ІЧ-випромінюванням з нетиповим спектральним розподілом. Для пошуку сфер Дайсона планується використати телескоп Спітцер. (uk)
- 戴森球（英語：Dyson Sphere）是弗里曼·戴森假想出的包围母恒星的巨大球形结构，它可以捕获大部分或者全部的恒星能量输出。戴森认为戴森球是长期生存技术文明对于能量需求增长的必然需求，并认为寻找其存在的证据可以引导发现的先进和智慧的外星生命。不同类型的戴森球和它们的能量收集能力将对应于在卡尔达肖夫指数水平上的技术进步。 自从该概念提出以后，诸多科幻作品里提出的包围恒星的人工建筑都被冠以“戴森球”之名。后续的设想认为戴森球上不仅有太阳能电站，还有人类殖民地和工业基地存在。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Eine Dyson-Sphäre [ˈdaɪ̯sn̩ ˌsfɛːrə] ist ein hypothetisches Konstrukt, entwickelt um die Energie eines Sterns oder eines Schwarzen Loches optimal nutzen zu können. Benannt ist sie nach dem Physiker Freeman Dyson. (de)
- 다이슨구(Dyson sphere)란 어떤 항성을 완전히 둘러싸서 그 항성이 내보내는 에너지 대부분을 받아 쓸 수 있는 가설상의 이다. 그 개념은 소설가 올라프 스태플든의 1937년 소설 《스타메이커》에서 처음 발견되고, 이후 1960년 프리먼 다이슨이 논문 〈인공적 항성 적외선 복사원을 찾아서〉을 통해 대중화시켰다. 다이슨은 기술문명의 에너지 필요량이 가속증가함에 따라 이러한 구조물을 건설하는 것은 기술문명의 장기적 생존을 위한 필연적 귀결이라고 추측했다. 다이슨은 이러한 구조를 수색하는 것이 진보된 지적 외계생명을 찾는 길일 수도 있다고 제안했다. 다양한 다이슨구는 카르다쇼프 척도의 기술진보 수준에 따른 에너지 수확 능력을 갖는다. 그때 이후로 이나 SF물에서 나오는 유사한 개념의 항성을 둘러싸는 인공 구조물들을 모두 "다이슨구"라는 이름으로 부르게 되었다. 이러한 후기 제안들은 태양열 뿐 아니라 우주 거주지 및 산업적 측면까지 상정하고 있다. 2013년 5월, 샌디에이고에서 열린 우주선 세기 심포지엄에서 다이슨은 이 개념에 자신의 이름을 붙여 부르지 않았으면 한다는 견해를 밝혔다. (ko)
- ダイソン球（ダイソンきゅう、英: Dyson sphere）とは、恒星を卵の殻のように覆ってしまう仮説上の人工構造物。恒星の発生するエネルギーすべての利用を可能とする宇宙コロニーの究極の姿と言える。名前は高度に発展した宇宙空間の文明により実現していた可能性のあるものとしてアメリカの宇宙物理学者、フリーマン・ダイソンが提唱したことに由来する。ただし、ダイソンが考案していた元のアイデアでは恒星全てを覆ってしまうものではなかった。 日本語への定訳はなく、ダイソン球の他にも「ダイソン球殻（ダイソンきゅうかく）」や「ダイソン殻（ダイソンかく）」「ダイソン環天体（ダイソンかんてんたい）」といった訳語がある。テレビドラマ『新スタートレック』では「ダイソンの天球（ダイソンのてんきゅう）」と訳された。 (ja)
- Una sfera di Dyson è un'ipotetica enorme struttura di rivestimento che potrebbe essere applicata attorno ad un corpo stellare allo scopo di catturarne l'energia. È stata teorizzata dal fisico britannico Freeman Dyson. (it)
- Sfera Dysona – hipotetyczna megastruktura opisana po raz pierwszy w 1959 roku przez amerykańskiego fizyka i futurologa Freemana Dysona w czasopiśmie naukowym „Science”, w artykule zatytułowanym „Search for Artificial Stellar Sources of Infra-Red Radiation”. Zgodnie z założeniami autora odpowiednio zaawansowana cywilizacja (raczej od drugiego stopnia rozwoju w skali Kardaszowa) byłaby zdolna do wybudowania ogromnej konstrukcji, która całkowicie otaczałaby gwiazdę, umożliwiając wykorzystanie prawie całej energii wypromieniowywanej przez gwiazdę na użytek cywilizacji. (pl)
- En dysonsfär är en teoretisk megakonstruktion tänkt att omsluta en stjärna. Syftet med konstruktionen är att fånga upp den energi som strålar ut från stjärnan. Freeman Dyson beskrev detta koncept 1959. (sv)
- Сфера Дайсона (англ. Dyson sphere) — гіпотетичний астроінженерний проєкт, запропонований Фріменом Дайсоном 1960 року в статті «Пошуки штучних зоряних джерел інфрачервоного випромінювання» в науковому журналі «Science». Є відносно тонкою сферичною оболонкою великого радіусу (порядку радіуса орбіти планети) із зорею в центрі. Пошук Сфер Дайсона вважається перспективним напрямом програми SETI. Споруда цих масштабів може бути виявлена за ІЧ-випромінюванням з нетиповим спектральним розподілом. Для пошуку сфер Дайсона планується використати телескоп Спітцер. (uk)
- 戴森球（英語：Dyson Sphere）是弗里曼·戴森假想出的包围母恒星的巨大球形结构，它可以捕获大部分或者全部的恒星能量输出。戴森认为戴森球是长期生存技术文明对于能量需求增长的必然需求，并认为寻找其存在的证据可以引导发现的先进和智慧的外星生命。不同类型的戴森球和它们的能量收集能力将对应于在卡尔达肖夫指数水平上的技术进步。 自从该概念提出以后，诸多科幻作品里提出的包围恒星的人工建筑都被冠以“戴森球”之名。后续的设想认为戴森球上不仅有太阳能电站，还有人类殖民地和工业基地存在。 (zh)
- غلاف دايسون هو هيكل افتراضي ضخم يطوّق النجم بشكل كامل ويستولي على نسبة كبيرة من طاقته المنبعثة. هذا المفهوم هو عبارة عن تجربة فكرية تحاول شرح كيفية حصول الحضارات الفضائية على متطلباتها من الطاقة عندما تتجاوز هذه المتطلبات الحد الذي تستطيع هذه الحضارات توليدها من مصادر كوكبها بمفرده. يصل جزء صغير جدًا من انبعاثات طاقة النجم إلى سطح أي كوكب يدور حوله. تمكن هذه الهياكل المبنية المطوقة للنجم الحضارة الفضائية بالحصول على المزيد من الطاقة. (ar)
- Una esfera de Dyson és una hipotètica descrita el 1960 pel físic i matemàtic britànic, Freeman Dyson, en un breu article publicat a la revista Science i titulat Search for Artificial Stellar Sources of Infrared Radiation («Recerca de fonts estel·lars artificials de radiació infraroja»). Aquesta estructura d'astro-enginyeria és una esfera de matèria, artificial i buida, situada al voltant d'una estrella i dissenyada per capturar la major part de l'energia emesa per a ús industrial. Dyson també va anomenar l'estructura una biosfera artificial. (ca)
- Dysonova sféra (anglicky Dyson sphere) je hypotetická superkonstrukce, která by umožnila využití absolutně veškeré energie, kterou uvolňuje hvězda. Navrhl ji Američan Freeman Dyson, podle kterého také získala svůj název. Dyson také například předpovídal, že podobné struktury by byly logickým důsledkem vzrůstajících energetických požadavků technologicky vyspělé civilizace. Navrhoval tedy, aby se po takových strukturách pátralo za účelem nalezení důkazu o existenci vysoce inteligentního mimozemského života. (cs)
- Η σφαίρα Ντάυσον (αγγλικά: Dyson sphere) είναι υποθετική η οποία περικλείει έναν αστέρα και συσσωρεύει την ενέργεια που ο αστέρας εκπέμπει. Η έννοια της κατασκευής αυτής αναπτύχθηκε αρχικά από τον συγγραφέα επιστημονικής φαντασίας Όλαφ Στάπλεντον στο μυθιστόρημα του με τίτλο (1937), ενώ αργότερα η ιδέα προωθήθηκε και έγινε ευρύτερα γνωστή από τον φυσικομαθηματικό Φρήμαν Ντάυσον σε μελέτη που εκπόνησε το 1960 με τίτλο Search for Artificial Stellar Sources of Infrared Radiation (αναζήτηση για τεχνητές αστρικές πηγές υπέρυθρης ακτινοβολίας). Ο Ντάυσον εκτίμησε πως η ύπαρξη τέτοιων κατασκευών θα ήταν η λογική συνέπεια των αυξανόμενων αναγκών ενός τεχνολογικού πολιτισμού για ενέργεια και για την αναγκαιότητα διασφάλισης της προς την μακροχρόνια επιβίωση του. Πρότεινε επίσης πως η αναζήτηση γι (el)
- Dajsonstrukturo estas hipoteza porloĝa megastrukturo, kiun pli progresinta civilizacio konstruus en spaco. Tia inĝenierarta civilizacio devus esti almenaŭ ĉe la Tipo II en la Kardaŝeva skalo. Origine en la jaro 1959, Freeman J. Dyson, brit-usona teoria fizikisto kaj matematikisto, hipotezis sferan sistemon de orbitantaj sunpovaj satelitoj komplete ĉirkaŭantaj stelon aŭ sunon. Tiu strukturo nomiĝas la Dajsonsfero, kiu kaptus plejparton aŭ la tuton da la energia produktokvanto de la stelo. Pri tiu koncepto, sinjoron Dyson influis la verko Stelfaranto (1937) de Olaf Stapledon, kaj la verkoj de kaj de . (eo)
- A Dyson sphere is a hypothetical megastructure that completely encompasses a star and captures a large percentage of its solar power output. The concept is a thought experiment that attempts to explain how a spacefaring civilization would meet its energy requirements once those requirements exceed what can be generated from the home planet's resources alone. Because only a tiny fraction of a star's energy emissions reaches the surface of any orbiting planet, building structures encircling a star would enable a civilization to harvest far more energy. (en)
- Dysonen esfera 1960an Freeman Dyson fisikariak proposatutako hipotetiko bat da. Science aldizkarian argitaratu zuen, «Search for artificial stellar sources of infra-red radiation» izena jarri zion artikuluari. Dysonen esfera forma esferikoa duen estalki bat da, dimentsio astronomikoak dituena (hau da, planeta-orbita baten baliokidea da bere erradioa), izar baten inguruan kokatzen dena, horrela, izarrak emandako argi eta bero-energia ahalik eta kopuru handienean aprobetxatzeko. (eu)
- Una esfera de Dyson es una megaestructura hipotética propuesta en 1960 por el físico Freeman Dyson, en un artículo de la revista Science llamado «Search for artificial stellar sources of infra-red radiation» (‘Búsqueda de fuentes estelares artificiales de radiación infrarroja’). Tal esfera de Dyson es básicamente una cubierta esférica de talla astronómica (es decir, con un radio equivalente al de una órbita planetaria) alrededor de una estrella, la cual permitiría a una civilización avanzada aprovechar al máximo la energía lumínica y térmica del astro. (es)
- Bola Dyson (bahasa Inggris: Dyson sphere) adalah hipotesis tentang yang dicetuskan pertama kali oleh Olaf Stapledon [1] pada novel sains-fiksinya yang berjudul Star Maker (1937), lalu dipopulerkan kembali oleh Freeman Dyson dalam tulisannya yang berjudul "Search for Artificial Stellar Sources of Infrared Radiation" [2] Diarsipkan 2019-07-14 di Wayback Machine. [3]. "Bola" ini merupakan sistem satelit tenaga Matahari yang memerangkap sebuah bintang dan menangkap semua energinya. Dyson menyatakan bahwa struktur semacam itu mungkin saja terjadi, akibat dari meningkatnya kebutuhan energi suatu peradaban yang maju dan pengupayaan untuk menjaga keberlangsungan jangka panjang. Ia mengusulkan bahwa pencarian bukti keberadaan struktur semacam ini akan mengantarkan kita pada penemuan kehidupan ekst (in)
- Une sphère de Dyson est une mégastructure hypothétique décrite en 1960 par le physicien et mathématicien américano-britannique éponyme Freeman Dyson, dans un court article publié dans la revue Science et intitulé Search for Artificial Stellar Sources of Infrared Radiation (« Recherche de sources stellaires artificielles de rayonnements infrarouges »). Cette structure d'astro-ingénierie consiste en une sphère de matière, artificielle et creuse, située autour d'une étoile et conçue pour en capturer presque toute l’énergie émise pour une utilisation industrielle. Dyson nomme également cette structure « biosphère artificielle ». (fr)
- Een Dysonbol of Dysonschil is een hypothetische megastructuur die rondom een ster gebouwd is. Door middel van een systeem van rond de ster draaiende satellieten, zou (bijna) alle energie van deze ster kunnen worden opgevangen. De eerste beschrijving van een dergelijke structuur is te vinden in de roman 'Star Maker' (1937) van de Britse schrijver en filosoof Olaf Stapledon. Later was het de Engels-Amerikaanse natuurkundige en wiskundige Freeman Dyson (1923) die de structuur verder beschreef en populariseerde door zijn artikel "Search for Artificial Stellar Sources of Infrared Radiation" uit 1960. (nl)
- Esfera de Dyson é uma megaestrutura hipotética originalmente descrita por Freeman Dyson, a qual orbitaria uma estrela de modo a rodeá-la completamente, capturando toda ou maior parte de sua energia emitida. Dyson especulou que tal estrutura seria a consequência lógica da sobrevivência e da escalar necessidade de energia de uma civilização avançada tecnologicamente, e propôs que a busca de evidências de tal estrutura poderia levar à detecção de vida extraterrestre com inteligência avançada. (pt)
- Сфе́ра Да́йсона — гипотетический астроинженерный проект, предложенный Фрименом Дайсоном, представляющий собой относительно тонкую сферическую оболочку большого радиуса (порядка радиуса планетных орбит) со звездой в центре. По признанию самого Фримена Дайсона, идею сферы он впервые обнаружил в фантастическом романе Олафа Стэплдона «Создатель звёзд». Основные причины постройки сферы фактически повторяют высказанные Константином Циолковским в «Грёзах о Земле и небе» (1895, главы 37, 43) для цепи и колец космических поселений вокруг Солнца (Дайсон, вероятно, об этом не знал). (ru)
|
.png?width=300)
.png){kind=link}
.png){kind=link}
