| dbo:abstract
|
- Leli Balb (en llatí Laelius Balbus) va ser un senador romà que va viure al segle i. Formava part de la gens Lèlia, una gens romana d'origen plebeu. Va acusar a Acúcia, l'ex dona de Publi Vitel·li, de traïció (majestas). Encara que la van condemnar, no va obtenir la recompensa habitual per pressions del tribú Juni Otó. L'any 37 va ser condemnat com un dels amants d'Albucil·la, privat del seu rang senatorial i desterrat a una illa. La seva condemna va donar satisfacció general, ja que havia estat sempre disposat a acusar els innocents. (ca)
- Decimus Laelius Balbus was a Roman senator and delator or informer, active during the Principate. He was suffect consul in the nundinium of July-August 46 as the colleague of Marcus Junius Silanus. His father has been identified as Decimus Laelius Balbus, consul in 6 BC. Balbus himself first enters history when in AD 37 he accused Acutia, the former wife of Publius Vitellius, of maiestas. Following her conviction, when the Senate voted on his reward, the plebeian tribune Junius Otho interposed with his veto. According to Tacitus, this gave rise to a feud between Vitellius and Otho which ended in Otho's banishment. That same year, Balbus was accused along with Albucilla, "notorious for the number of her lovers", was deprived of his rank as senator and exiled to an island, which was received "with intense satisfaction, as Balbus was noted for his savage eloquence and his eagerness to assail the innocent." Apparently Balbus regained his status as senator for he became consul afterwards, although Steven Rutledge raises the possibility that it is his son who was suffect consul. At some point in his career Balbus was involved in a famous legal case, the pro Voluseno Catulo, concerning . While we know from Quintillian the names of his defenders, who include Gnaeus Domitius Afer and as well as Balbus, we know nothing of the charges, the verdict, or the prosecutors. Although one authority dates the case to before Balbus' banishment, Rutledge believes that since Balbus was restored to his former status "there is no reason not to attribute it to the reign of Gaius or the early part of Claudius' reign." Laelius Balbus is known to have a daughter Laelia, a Vestal Virgin who died in the year 64. (en)
- Décimo Lélio Balbo (em latim: Decimus Laelius Balbus) foi um senador romano nomeado cônsul sufecto em 46 com Marco Júnio Silano. Era filho de Décimo Lélio Balbo, cônsul em 6 a.C.. Segundo Tácito, tinha "uma eloquência sombria, sempre pronta para acusar inocentes". (pt)
- Децим Лелій Бальб (лат. Decimus Laelius Balbus) — політик і сенатор часів Римської імперії, консул-суффект 46 року. Делаторій (або ж доносчик) під час Принципату. Походив з роду Леліїв, син Децима Лелія Бальба, консула 6 року до н. е. Сам Децим Лелій вперше був згаданий, коли в 37 році звинуватив Акутію, колишню дружину Публія Вітеллія Молодшого, у образі величності. Після її засудження, коли сенат проголосував за нагороду Дециму Лелію Бальбу, народний трибун Юніус Отхо наклав на це вето. За словами Тацита, це породило ворожнечу між майбутнім імператором Вітеллієм та Юніусом Отхо, яка закінчилася зрештою вигнанням останнього. Є припущення, що тоді ж був звинувачений разом з відомою своїм розпусним норовом та великою кількістю коханців знатною матроною Альбуциллою та ще декількома римлянами в образі принцепса. Його вивели зі складу сенаторів. Мабуть, Бальб повернув собі статус сенатора, оскільки згодом з першого липня до серпня чи вересня 46 року був консулом-суффектом разом з ординарним консулом Марком Юнієм Сіланом, хоча є припущення, що це був його син. У якийсь момент своєї кар'єри Бальб був причетний до відомої судової справи, pro Voluseno Catulo, стосовно Луція Волюсена Катула. Хоча відомо з творів Квінтиліана імена його захисників, серед яких Гней Доміцій Афр, Гай Пассієн Крісп, а також Бальб, нічого невідомо про звинувачення або вирок. Ймовірно є батьком весталки Лелії, яка померла 62 року. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Leli Balb (en llatí Laelius Balbus) va ser un senador romà que va viure al segle i. Formava part de la gens Lèlia, una gens romana d'origen plebeu. Va acusar a Acúcia, l'ex dona de Publi Vitel·li, de traïció (majestas). Encara que la van condemnar, no va obtenir la recompensa habitual per pressions del tribú Juni Otó. L'any 37 va ser condemnat com un dels amants d'Albucil·la, privat del seu rang senatorial i desterrat a una illa. La seva condemna va donar satisfacció general, ja que havia estat sempre disposat a acusar els innocents. (ca)
- Décimo Lélio Balbo (em latim: Decimus Laelius Balbus) foi um senador romano nomeado cônsul sufecto em 46 com Marco Júnio Silano. Era filho de Décimo Lélio Balbo, cônsul em 6 a.C.. Segundo Tácito, tinha "uma eloquência sombria, sempre pronta para acusar inocentes". (pt)
- Decimus Laelius Balbus was a Roman senator and delator or informer, active during the Principate. He was suffect consul in the nundinium of July-August 46 as the colleague of Marcus Junius Silanus. His father has been identified as Decimus Laelius Balbus, consul in 6 BC. Balbus himself first enters history when in AD 37 he accused Acutia, the former wife of Publius Vitellius, of maiestas. Following her conviction, when the Senate voted on his reward, the plebeian tribune Junius Otho interposed with his veto. According to Tacitus, this gave rise to a feud between Vitellius and Otho which ended in Otho's banishment. That same year, Balbus was accused along with Albucilla, "notorious for the number of her lovers", was deprived of his rank as senator and exiled to an island, which was received (en)
- Децим Лелій Бальб (лат. Decimus Laelius Balbus) — політик і сенатор часів Римської імперії, консул-суффект 46 року. Делаторій (або ж доносчик) під час Принципату. Походив з роду Леліїв, син Децима Лелія Бальба, консула 6 року до н. е. Сам Децим Лелій вперше був згаданий, коли в 37 році звинуватив Акутію, колишню дружину Публія Вітеллія Молодшого, у образі величності. Після її засудження, коли сенат проголосував за нагороду Дециму Лелію Бальбу, народний трибун Юніус Отхо наклав на це вето. За словами Тацита, це породило ворожнечу між майбутнім імператором Вітеллієм та Юніусом Отхо, яка закінчилася зрештою вигнанням останнього. Є припущення, що тоді ж був звинувачений разом з відомою своїм розпусним норовом та великою кількістю коханців знатною матроною Альбуциллою та ще декількома римлянами (uk)
|
