| dbo:abstract
|
- التعمية أو علم التعمية أو التشفير المُلغَّز أو الإلغاز (باللاتينية: Cryptographia) (بالإنجليزية: Cryptography) هو دراسة وممارسة بعض التقنيات لتأمين عملية التواصل بوجود أشخاص أخرين والذين يسمون أعداء (adversaries ). بصوره عامة، علم التشفير يهتم بإنشاء وتحليل بعض الأنظمة التي تمنع الأعداء أو العامة من قراءة الرسائل الخاصة. أي بوسائل تحويل البيانات (مثل الكتابة) من شكلها الطبيعي المفهوم لأي شخص إلى شكل غير مفهوم بحيث يتعذّر على من لا يملك معرفة سرية محددة معرفة فحواها. مجالات مختلفة من علم أمن المعلومات مثل سرية المعلومات وسلامة المعلومات ومصادقة البيانات تعتبر جوانب أساسية من علم التشفير الحديث. في شكلها المعاصر، التعمية يوجد في عدد من العلوم كعلم الرياضيات وعلوم الحاسب والهندسة الكهربائية وعلوم التواصل والفيزياء. يحظى هذا العلم اليوم بمكانة مرموقة بين العلوم، إذ تنوعت تطبيقاته العملية لتشمل مجالات متعددة منها:التجارة الإلكترونية وبطاقات الدفع الإلكتروني والعملات الرقمية وكلمات مرور أجهزة الكمبيوتر والاتصالات العسكرية. علم التعمية بنسخته القديمة مماثل لعملية التشفير والذي يهتم بتحويل المعلومات من وضعها القابل للقراءة لتظهر بشكل لامعنى له. يشارك المنشئ للرسالة المشفره نظام الأكواد المستخدمه في التشفير مع الأشخاص المقصوديين والموجهه لهم الرسالة. وبذلك لايتمكن الأعداء الذين ليس لديهم هذه الأكواد من فهم الرسالة. في دراسات علم التعمية دائما مايستخدم اسم للدلاله للمرسل Alice (أو الرمز "A"))، واسم Bob (أو الرمز "B") للمستقبل المعني بالرسالة واسم Eve للأعداء. إزدادت صعوبة الطرق المستخدمة بدراسة علم التعمية وانتشرت تطبيقاته بشكل أكثر مع التطورات المستحدثه بالأله الدوارة بالحرب العالمية الأولى ومع اختراع الكمبيوتر بالحرب العالمية الثانية. يعتمد علم التعمية الحديث بشكل مكثف على نظريات رياضية وتطبيقات علم الحاسب. تُصمم خوارزميات التشفير بناء على فروض حاسوبية صعبة من الصعب اختراقها من قبل العدو. (ar)
- Kryptografie neboli šifrování je nauka o metodách utajování smyslu zpráv převodem do podoby, která je čitelná jen se speciální znalostí. Slovo kryptografie pochází z řečtiny – kryptós je skrytý a gráphein znamená psát. Někdy je pojem obecněji používán pro vědu o čemkoli spojeném se šiframi jako alternativa k pojmu kryptologie. Kryptologie zahrnuje kryptografii a kryptoanalýzu, neboli luštění zašifrovaných zpráv. (cs)
- La criptografia (o criptologia, del grec κρυπτός, kryptos, "amagat, secret"; i γράφειν, gráphin, "escriptura", o -λογία, -logia, "estudi", respectivament) és, tradicionalment, l'estudi de formes de convertir informació des de la seva forma original cap a un codi incomprensible, de forma que sigui incomprensible pels que no coneguin aquesta tècnica. La criptografia clàssica utilitzava substitucions i permutacions relativament senzilles per tal d'amagar els missatges. La criptografia moderna en canvi utilitza àmpliament les disciplines de les matemàtiques, la informàtica i l'electrotècnia. Algunes aplicacions de la criptografia inclouen caixers automàtics, contrasenyes i comerç electrònic. La criptologia és l'estudi dels criptosistemes: sistemes que ofereixen mitjans segurs de comunicació amb els quals l'emissor oculta o xifra el missatge abans de transmetre-ho perquè només un receptor autoritzat (o ningú) pugui desxifrar-ho. Les seves àrees principals d'interès són la criptografia i la criptoanàlisi, però també inclou l'esteganografia com a part d'aquesta ciència aplicada. En temps recents, l'interès per la criptologia s'ha estès també a altres aplicacions, per part de la comunicació segura d'informació i, actualment, una de les aplicacions més esteses de les tècniques i mètodes estudiats per la criptologia és l'autenticitat de la informació digital (també anomenada signatura digital). (ca)
- Η λέξη κρυπτογραφία (αγγλ.: cryptography) προέρχεται από τα συνθετικά «κρυπτός» + «γράφω» και είναι ένα διεπιστημονικό γνωστικό πεδίο που ασχολείται με τη μελέτη, την ανάπτυξη και τη χρήση τεχνικών κρυπτογράφησης και αποκρυπτογράφησης με σκοπό την απόκρυψη του περιεχομένου των μηνυμάτων. Η κρυπτογραφία είναι ο ένας από τους δύο κλάδους της κρυπτολογίας (ο άλλος είναι η κρυπτανάλυση), η οποία ασχολείται με τη μελέτη της ασφαλούς επικοινωνίας. Σήμερα η κρυπτολογία θεωρείται ένα διεπιστημονικό γνωστικό πεδίο, το οποίο μπορεί να μελετηθεί ως όψη των εφαρμοσμένων μαθηματικών, της θεωρητικής πληροφορικής ή της επιστήμης ηλεκτρονικού μηχανικού. Παρεμφερείς κλάδοι είναι, αντιστοίχως, η στεγανογραφία και η . Η σημασία της κρυπτολογίας είναι τεράστια στους τομείς της ασφάλειας υπολογιστικών συστημάτων και των τηλεπικοινωνιών. Ο κύριος στόχος της είναι να παρέχει μηχανισμούς ώστε 2 ή περισσότερα άκρα επικοινωνίας (π.χ. άνθρωποι, προγράμματα υπολογιστών κλπ.) να ανταλλάξουν μηνύματα, χωρίς κανένας τρίτος να είναι ικανός να διαβάζει την περιεχόμενη πληροφορία εκτός από τα δύο κύρια άκρα. Ιστορικά, η κρυπτογραφία χρησιμοποιήθηκε για τη μετατροπή της πληροφορίας μηνυμάτων από μια κανονική, κατανοητή μορφή σε έναν «γρίφο», που χωρίς τη γνώση του κρυφού μετασχηματισμού θα παρέμενε ακατανόητος. Κύριο χαρακτηριστικό των παλαιότερων μορφών κρυπτογράφησης ήταν ότι η επεξεργασία γινόταν πάνω στη γλωσσική δομή του μηνύματος. Στις νεότερες μορφές, η κρυπτογραφία χρησιμοποιεί το , ενώ η έμφαση έχει μεταφερθεί σε διάφορα πεδία των μαθηματικών, όπως διακριτά μαθηματικά, θεωρία αριθμών, θεωρία πληροφορίας, υπολογιστική πολυπλοκότητα, στατιστική και συνδυαστική ανάλυση. (el)
- Kryptographie bzw. Kryptografie (altgriechisch κρυπτός kryptós, deutsch ‚verborgen‘, ‚geheim‘ und γράφειν gráphein, deutsch ‚schreiben‘) ist ursprünglich die Wissenschaft der Verschlüsselung von Informationen. Heute befasst sie sich auch allgemein mit dem Thema Informationssicherheit, also der Konzeption, Definition und Konstruktion von Informationssystemen, die widerstandsfähig gegen Manipulation und unbefugtes Lesen sind. (de)
- Kriptologio (ankaŭ Kriptografio, Ĉifriko, kaj Ĉifroscienco) estas kampo de matematiko kaj komputiko koncernis informon (garantiaĵon, sekurecon) kaj rilatajn aferojn, aparte ĉifradon. Teknike, "ĉifriko" signifas la teknikojn kaj "kriptologio" signifas la studon de ili; malgraŭ tio, la termino "ĉifriko" estas ofte uzata por ambaŭ kampoj. Ĉifriko estas interfaka subjekto, desegnaĵo de kelkaj kampoj. Pli malnovaj formoj de ĉifriko zorgis ĉefe pri ŝablonoj en lingvo. Pli ĵuse, la emfazo havas ŝovita, kaj ĉifriko havas multajn matematikajn uzojn, aparte diskretan matematikon, ke inkluzivas temojn de nombroteorio, informa teorio, , statistiko kaj kombinatoriko. Ĉifriko estas ankaŭ konsiderata branĉo de inĝenierado, sed ĝi estas stranga ĉar traktas aktivan, inteligentan kaj malbonfaran kontraston (vidu kaj ). Ĉifriko estas ilo uzata en komputila kaj reta sekureco. (eo)
- Cryptography, or cryptology (from Ancient Greek: κρυπτός, romanized: kryptós "hidden, secret"; and γράφειν graphein, "to write", or -λογία -logia, "study", respectively), is the practice and study of techniques for secure communication in the presence of adversarial behavior. More generally, cryptography is about constructing and analyzing protocols that prevent third parties or the public from reading private messages. Modern cryptography exists at the intersection of the disciplines of mathematics, computer science, information security, electrical engineering, digital signal processing, physics, and others. Core concepts related to information security (data confidentiality, data integrity, authentication, and non-repudiation) are also central to cryptography. Practical applications of cryptography include electronic commerce, chip-based payment cards, digital currencies, computer passwords, and military communications. Cryptography prior to the modern age was effectively synonymous with encryption, converting readable information (plaintext) to unintelligible nonsense text (ciphertext), which can only be read by reversing the process (decryption). The sender of an encrypted (coded) message shares the decryption (decoding) technique only with intended recipients to preclude access from adversaries. The cryptography literature often uses the names "Alice" (or "A") for the sender, "Bob" (or "B") for the intended recipient, and "Eve" (or "E") for the eavesdropping adversary. Since the development of rotor cipher machines in World War I and the advent of computers in World War II, cryptography methods have become increasingly complex and their applications more varied. Modern cryptography is heavily based on mathematical theory and computer science practice; cryptographic algorithms are designed around computational hardness assumptions, making such algorithms hard to break in actual practice by any adversary. While it is theoretically possible to break into a well-designed system, it is infeasible in actual practice to do so. Such schemes, if well designed, are therefore termed "computationally secure"; theoretical advances (e.g., improvements in integer factorization algorithms) and faster computing technology require these designs to be continually reevaluated, and if necessary, adapted. Information-theoretically secure schemes that provably cannot be broken even with unlimited computing power, such as the one-time pad, are much more difficult to use in practice than the best theoretically breakable, but computationally secure, schemes. The growth of cryptographic technology has raised a number of legal issues in the Information Age. Cryptography's potential for use as a tool for espionage and sedition has led many governments to classify it as a weapon and to limit or even prohibit its use and export. In some jurisdictions where the use of cryptography is legal, laws permit investigators to compel the disclosure of encryption keys for documents relevant to an investigation. Cryptography also plays a major role in digital rights management and copyright infringement disputes in regard to digital media. (en)
- La criptografía (del griego κρύπτos (kryptós), «secreto», y γραφή (graphé), «grafo» o «escritura», literalmente «escritura secreta») se ha definido, tradicionalmente, como el ámbito de la criptología que se ocupa de las técnicas de cifrado o codificado destinadas a alterar las representaciones lingüísticas de ciertos mensajes con el fin de hacerlos ininteligibles a receptores no autorizados. Estas técnicas se utilizan tanto en el arte como en la ciencia y en la tecnología. Por tanto, el único objetivo de la criptografía era conseguir la confidencialidad de los mensajes, para lo cual se diseñaban sistemas de cifrado y códigos, y la única criptografía existente era la llamada criptografía clásica, donde se ocultaba tanto el algoritmo como la clave criptográfica. La aparición de la informática y el uso masivo de las comunicaciones digitales, han producido un número creciente de problemas de seguridad. Las transacciones que se realizan a través de la red pueden ser interceptadas, y por tanto, la seguridad de esta información debe garantizarse. Este desafío ha generalizado los objetivos de la criptografía para ser la parte de la criptología que se encarga del estudio de los algoritmos, protocolos (se les llama protocolos criptográficos), y sistemas que se utilizan para proteger la información y dotar de seguridad a las comunicaciones y a las entidades que se comunican. Para ello los criptógrafos investigan, desarrollan y aprovechan técnicas matemáticas que les sirven como herramientas para conseguir sus objetivos. Los grandes avances producidos en el mundo de la criptografía han sido posibles gracias a la evolución que se ha producido en el campo de la matemática y la informática. (es)
- Kriptografia teknika matematikoak erabiliz informazioa zifratzeko eta zientzia da, non hartzaileak bakarrik uler dezake mezua eta gainerakoentzat ulertezin bilakatu. Etimologikoki, hitz hauek greko klasikotik datoz. Kriptografia, “ezkutuan idaztea” bezala itzuli daiteke (Criptos, ezkutuan; graphos, idatzi). Gaur egun kriptografia zientzia bat bilakatu da eta bere helburua: mezu bat bere jasotzailearentzat bakarrik izan dadila ulergarri, eta ulertezin beste edonorentzat. Horretarako, kriptografia, prozesu matematikoetan edo testu argi bat kriptograma bihurtzen duten gakoetan, baliatzen da. Arlo hau zientzi bezala aipatzerakoan kriptologiaz hitz egin behar litzateke, zeren eta kriptologiak kriptografiaz eta kriptoanalisiaz osatzen da. Hau da, informazioa ezkutatzeko teknikak eta hauek desegiteko teknikak ere sartzen baitira. (eu)
- La cryptographie est une des disciplines de la cryptologie s'attachant à protéger des messages (assurant confidentialité, authenticité et intégrité) en s'aidant souvent de secrets ou clés. Elle se distingue de la stéganographie qui fait passer inaperçu un message dans un autre message alors que la cryptographie rend un message supposément inintelligible à autre que qui-de-droit. Elle est utilisée depuis l'Antiquité, mais certaines de ses méthodes les plus modernes, comme la cryptographie asymétrique, datent de la fin du XXe siècle. (fr)
- Is éard atá i gceist leis an Cripteagrafaíocht ná athrú i bhfoirm teachtaireachta trí chóid is rúnscríbhinní chun a brí a cheilt. Seasann códfhocail — i gcódleabhar, de ghnáth, a bhíonn ag an duine a chumann an teachtaireacht agus an duine a bhfuil sí dírithe air — d'fhocail nó frásaí sa bhunteachtaireacht i ngnáth-théacs. I rúnscríbhinn déantar ionadú nó aistriú ar gach litir ar leith de réir rialacha rúnda. (ga)
- Kriptografi (atau kriptologi; dari bahasa Yunani κρυπτός kryptós, "tersembunyi, rahasia"; dan γράφειν graphein, "menulis", atau -λογία logi, "ilmu") merupakan keahlian dan ilmu dari cara-cara untuk komunikasi aman pada kehadirannya di pihak ketiga. Secara umum, kriptografi ialah mengenai mengkonstruksi dan menganalisis protokol komunikasi yang dapat memblokir lawan; berbagai aspek dalam keamanan informasi seperti data rahasia, , autentikasi, dan merupakan pusat dari kriptografi modern. Kriptografi modern terjadi karena terdapat titik temu antara disiplin ilmu matematika, ilmu komputer, dan teknik elektro. Aplikasi dari kriptografi termasuk ATM, , dan E-commerce. Kriptografi sebelum merupakan sinonim dari "enkripsi", konversi dari kalimat-kalimat yang dapat dibaca menjadi kelihatan tidak masuk akal. Pembuat dari pesan enkripsi membagi teknik pemecahan sandi yang dibutuhkan untuk mengembalikan informasi asli jika hanya dengan penerima yang diinginkan, sehingga dapat mencegah orang yang tidak diinginkan melakukan hal yang sama. Sejak Perang Dunia I dan kedatangan komputer, metode yang digunakan untuk mengelola kriptologi telah meningkat secara komplek dan pengaplikasiannya telah tersebar luar. Kriptografi modern sangat didasari pada teori matematis dan aplikasi komputer; algoritme kriptografi didesain pada asumsi ketahanan komputasional, membuat algoritme ini sangat sulit dipecahkan oleh musuh. Secara teoretis, sangat sulit memecahkan sistem kriptografi, tetapi tidak layak melakukannya dengan cara-cara praktis. Skema ini oleh karena itu disebut sangat aman secara komputasional; kemajuan teoretis dapat meningkatkan algoritme faktorisasi integer, dan meningkatkan teknologi komputasi yang membutuhkan solusi ini untuk diadaptasi terus-menerus. Terdapat skema keamanan informasi yang benar-benar tidak boleh dapat ditembus bahkan dengan komputasi yang tak terbatas namun skema ini sangat sulit diimplementasikan. Teknologi yang berhubungan dengan kriptologi memiliki banyak masalah legal. Di Inggris, penambahan Regulasi Penyelidikan Aksi Wewenang membutuhkan kriminal yang tertuduh harus menyerahkan kunci dekripsinya jika diminta oleh penegah hukum. Jika tidak pengguna akan menghadapi hukum pidana. (EFF) terlibat dalam sebuah kasus di Amerika Serikat yang mempertanyakan jika seorang tersangka harus untuk menyerahkan kunci dekripsi mereka kepada pengak hukum merupakan inkonstitusionil. EFF memperdebatkan bahwa regulasi ini merupakan pelanggaran hak untuk tidak dipaksa mencurigai dirinya sendiri, seperti dalam Amendemen Kelima Konsitusi Amerika. (in)
- 암호학(暗號學, 영어: cryptography, cryptology)은 정보를 보호하기 위한 언어학적 및 수학적 방법론을 다루는 학문으로 수학을 중심으로 컴퓨터, 통신 등 여러 학문 분야에서 공동으로 연구, 개발되고 있다. 초기의 암호는 메시지 보안에 초점이 맞추어져 군사 또는 외교적 목적으로 사용되었지만, 현재는 메시지 보안이외에도 인증, 서명 등을 암호의 범주에 포함시켜 우리의 일상에서 떼 놓을 수 없는 중요한 분야가 되었다. 현금지급기의 사용, 컴퓨터의 패스워드, 전자상거래 등은 모두 현대적 의미의 암호에 의해 안정성을 보장받고 있다. 현대 암호학은 암호 시스템, 암호 분석, 인증 및 전자서명 등을 주요 분야로 포함한다. (ko)
- 暗号理論（あんごうりろん）の記事では暗号、特に暗号学に関係する理論について扱う。Category:暗号技術も参照。 (ja)
- De cryptografie (uit Oudgrieks, κρυπτός kruptós "verborgen," en γράφειν gráphein "schrijven") houdt zich bezig met technieken voor het verbergen of zodanig versleutelen van te verzenden informatie, dat het voor een cryptoanalist, een persoon die toegang heeft tot het kanaal tussen zender en ontvanger, en dus als het ware 'mee kan luisteren', onmogelijk is om tegen aanvaardbare inspanning uit de getransporteerde data af te leiden welke informatie er door de zender was verzonden en welke partijen daarbij betrokken waren. Cryptografie wordt gebruikt om gegevens over te dragen die niet leesbaar mogen zijn door andere partijen. Alleen de ontvanger -en eventueel ook de zender- beschikt over de juiste sleutel om de te ontcijferen gegevens in hun originele vorm te herstellen. (nl)
- La crittografia (o criptografia, dal greco κρυπτóς [kryptós], "nascosto", e γραφία [graphía], "scrittura") è la branca della crittologia che tratta delle "scritture nascoste", ovvero dei metodi per rendere un messaggio non comprensibile/intelligibile a persone non autorizzate a leggerlo, garantendo così, in chiave moderna, il requisito di confidenzialità o riservatezza tipico della sicurezza informatica. Un tale messaggio si chiama comunemente crittogramma e i metodi usati sono detti tecniche di cifratura. La cifratrice tedesca Lorenz, macchina utilizzata dai nazisti nella seconda guerra mondiale per crittografare le comunicazioni tra le gerarchie militari più elevate. (it)
- Criptografia (em grego: kryptós, "escondido", e gráphein, "escrita") é uma área da criptologia que estuda e prática princípios e técnicas para na presença de terceiros, chamados "adversários". Mas geralmente, a criptografia refere-se à construção e análise de protocolos que impedem terceiros, ou o público, de lerem mensagens privadas. Muitos aspectos em segurança da informação, como confidencialidade, integridade de dados, autenticação e são centrais à criptografia moderna. A criptografia moderna existe na interseção das disciplinas de matemática, ciência da computação, engenharia elétrica, ciência da comunicação e física. Aplicações de criptografia incluem comércio eletrônico, cartões de pagamento baseados em chip, , senhas de computadores e comunicações militares. Uma informação não-cifrada que é enviada de uma pessoa (ou organização) para outra é chamada de "texto claro" (plaintext). Cifragem é o processo de conversão de um texto claro para um código cifrado e decifragem é o processo contrário, de recuperar o texto original a partir de um texto cifrado. De fato, o estudo da criptografia cobre bem mais do que apenas cifragem e decifragem. É um ramo especializado da teoria da informação com muitas contribuições de outros campos da matemática e do conhecimento, incluindo autores como Maquiavel, Sun Tzu e Karl von Clausewitz. A criptografia moderna é basicamente formada pelo estudo dos algoritmos criptográficos que podem ser implementados em computadores. A criptografia tem sido de interesse para as agências de coleta de informações e de aplicação da lei, bem como para defensores de direitos civis. Há uma longa história de questões legais controversas, especialmente desde que o barateamento da computação possibilitou o acesso generalizado à criptografia de alta qualidade. (pt)
- Kryptografi (grek. κρυπτός (kryptos) = "gömd", γράφειν (grafein) = "skrift") avser kommunikation som utformats med avsikt att undanhålla hemlig information från obehöriga. Kryptografin är det operativa utförandet av det man studerar inom kryptologin (läran om kryptografi). Krypteringen kan verka på enskilda tecken eller binära bitar i klartexten - sådana system kallas chiffer och använder oftast olika matematiska krypteringsalgoritmer, för att göra ett meddelande skrivet i klartext obegripligt för utomstående. Två huvudtyper av chiffer finns. Dels s.k. utbyteschiffer, där klartextens bokstäver (eller binära bitar, om man arbetar med sådana), byts ut mot andra (arbetar man på binär nivå handlar det istället om att växla eller behålla bitar på olika ställen i en bitström, efter något system), dels s.k. omkastningschiffer, där bokstäverna (eller bitarna) i klartexten kastas om. Man kan också använda kod (i sig ett slags utbyteschiffer), som istället byter ut hela ord, fraser, stavelser etc. mot däremot svarande kodgrupper, med hjälp av en kodbok. En kod kan vara ordnad - klartextens termer är uppställda i alfabetisk ordning jämte kodgrupperna, som också tilldelats klartexttermerna i alfabetisk (eller numerisk, om kodgrupperna består av siffror) ordning - eller oordnad, i vilket fall kodgrupperna är tilldelade klartexttermerna slumpvis. I det förra fallet behöver man bara en kodbok för att inkoda eller avkoda ett meddelande, medan man i det senare fallet behöver två: en där klartexten är ordnad alfabetiskt (med motsvarande kodgrupper i oordning) och en där istället kodgrupperna är ordnade alfabetiskt (med däremot svarande klartext i oordning), inte helt olikt en ordbok över ett främmande språk. Koder är inte speciellt vanliga nuförtiden, utan man använder sig främst av olika datorgenererade chiffer. Sådan kryptering delas normalt upp i två kategorier:
* Symmetrisk kryptering, där samma kryptonyckel används vid kryptering och dekryptering.
* Asymmetrisk kryptering, där en nyckel används för att kryptera och en annan nyckel används för att dekryptera. Att "knäcka" kryptot, det vill säga att kunna få fram klartexten utan tillgång till nyckeln, och att rekonstruera nyckeln kallas att forcera kryptot. Steganografi är hemliga meddelanden skrivna och sända så att endast den avsedda mottagaren känner till att meddelandet överhuvudtaget existerar. (sv)
- 密碼學（英語：Cryptography）可分为古典密码学和现代密码学。在西方語文中，密码学一词源於希臘語kryptós“隱藏的”，和gráphein“書寫”。古典密码学主要关注信息的保密书写和传递，以及与其相对应的破译方法。而现代密码学不只关注信息保密问题，还同时涉及信息完整性验证（消息验证码）、信息发布的不可抵赖性（数字签名）、以及在分布式计算中产生的来源于内部和外部的攻击的所有信息安全问题。古典密码学与现代密码学的重要区别在于，古典密码学的编码和破译通常依赖于设计者和敌手的创造力与技巧，作为一种实用性艺术存在，并没有对于密码学原件的清晰定义。而现代密码学则起源于20世纪末出现的大量相关理论，这些理论使得现代密码学成为了一种可以系统而严格地学习的科学。 密码学是数学和计算机科学的分支，同时其原理大量涉及信息论。著名的密碼學者罗纳德·李维斯特解釋道：「密碼學是關於如何在敵人存在的環境中通訊」，自工程學的角度，這相當于密碼學與純數學的差异。密碼學的发展促進了计算机科学，特別是在於電腦與網路安全所使用的技術，如存取控制與資訊的機密性。密碼學已被應用在日常生活：包括自动柜员机的晶片卡、電腦使用者存取密碼、電子商務等等。 (zh)
- Криптогра́фия (от др.-греч. κρυπτός «скрытый» + γράφω «пишу») — наука о методах обеспечения конфиденциальности (невозможности прочтения информации посторонним), целостности данных (невозможности незаметного изменения информации), аутентификации (проверки подлинности авторства или иных свойств объекта), шифрования. Изначально криптография изучала методы шифрования информации — обратимого преобразования открытого (исходного) текста на основе секретного алгоритма или ключа в шифрованный текст (шифротекст). Традиционная криптография образует раздел симметричных криптосистем, в которых зашифровывание и расшифровывание проводится с использованием одного и того же секретного ключа. Пример:Шифр АТБАШ, в котором ключом является перевёрнутый алфавит того языка, на котором шифруется текст. Помимо этого раздела современная криптография включает в себя асимметричные криптосистемы, системы электронной цифровой подписи (ЭЦП), хеш-функции, управление ключами, получение скрытой информации, квантовую криптографию. Криптография не является защитой от обмана, подкупа или шантажа законных абонентов, кражи ключей и других угроз информации, возникающих в защищённых системах передачи данных. Криптография — одна из старейших наук, её история насчитывает несколько тысяч лет. (ru)
- Криптогра́фія (від грецького κρυπτός — прихований і gráphein — писати) — наука про математичні методи забезпечення конфіденційності, цілісності і автентичності інформації. Розвинулась з практичної потреби передавати важливі відомості найнадійнішим чином. Для математичного аналізу криптографія використовує інструментарій абстрактної алгебри та теорії ймовірностей. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Kryptografie neboli šifrování je nauka o metodách utajování smyslu zpráv převodem do podoby, která je čitelná jen se speciální znalostí. Slovo kryptografie pochází z řečtiny – kryptós je skrytý a gráphein znamená psát. Někdy je pojem obecněji používán pro vědu o čemkoli spojeném se šiframi jako alternativa k pojmu kryptologie. Kryptologie zahrnuje kryptografii a kryptoanalýzu, neboli luštění zašifrovaných zpráv. (cs)
- Kryptographie bzw. Kryptografie (altgriechisch κρυπτός kryptós, deutsch ‚verborgen‘, ‚geheim‘ und γράφειν gráphein, deutsch ‚schreiben‘) ist ursprünglich die Wissenschaft der Verschlüsselung von Informationen. Heute befasst sie sich auch allgemein mit dem Thema Informationssicherheit, also der Konzeption, Definition und Konstruktion von Informationssystemen, die widerstandsfähig gegen Manipulation und unbefugtes Lesen sind. (de)
- La cryptographie est une des disciplines de la cryptologie s'attachant à protéger des messages (assurant confidentialité, authenticité et intégrité) en s'aidant souvent de secrets ou clés. Elle se distingue de la stéganographie qui fait passer inaperçu un message dans un autre message alors que la cryptographie rend un message supposément inintelligible à autre que qui-de-droit. Elle est utilisée depuis l'Antiquité, mais certaines de ses méthodes les plus modernes, comme la cryptographie asymétrique, datent de la fin du XXe siècle. (fr)
- Is éard atá i gceist leis an Cripteagrafaíocht ná athrú i bhfoirm teachtaireachta trí chóid is rúnscríbhinní chun a brí a cheilt. Seasann códfhocail — i gcódleabhar, de ghnáth, a bhíonn ag an duine a chumann an teachtaireacht agus an duine a bhfuil sí dírithe air — d'fhocail nó frásaí sa bhunteachtaireacht i ngnáth-théacs. I rúnscríbhinn déantar ionadú nó aistriú ar gach litir ar leith de réir rialacha rúnda. (ga)
- 암호학(暗號學, 영어: cryptography, cryptology)은 정보를 보호하기 위한 언어학적 및 수학적 방법론을 다루는 학문으로 수학을 중심으로 컴퓨터, 통신 등 여러 학문 분야에서 공동으로 연구, 개발되고 있다. 초기의 암호는 메시지 보안에 초점이 맞추어져 군사 또는 외교적 목적으로 사용되었지만, 현재는 메시지 보안이외에도 인증, 서명 등을 암호의 범주에 포함시켜 우리의 일상에서 떼 놓을 수 없는 중요한 분야가 되었다. 현금지급기의 사용, 컴퓨터의 패스워드, 전자상거래 등은 모두 현대적 의미의 암호에 의해 안정성을 보장받고 있다. 현대 암호학은 암호 시스템, 암호 분석, 인증 및 전자서명 등을 주요 분야로 포함한다. (ko)
- 暗号理論（あんごうりろん）の記事では暗号、特に暗号学に関係する理論について扱う。Category:暗号技術も参照。 (ja)
- De cryptografie (uit Oudgrieks, κρυπτός kruptós "verborgen," en γράφειν gráphein "schrijven") houdt zich bezig met technieken voor het verbergen of zodanig versleutelen van te verzenden informatie, dat het voor een cryptoanalist, een persoon die toegang heeft tot het kanaal tussen zender en ontvanger, en dus als het ware 'mee kan luisteren', onmogelijk is om tegen aanvaardbare inspanning uit de getransporteerde data af te leiden welke informatie er door de zender was verzonden en welke partijen daarbij betrokken waren. Cryptografie wordt gebruikt om gegevens over te dragen die niet leesbaar mogen zijn door andere partijen. Alleen de ontvanger -en eventueel ook de zender- beschikt over de juiste sleutel om de te ontcijferen gegevens in hun originele vorm te herstellen. (nl)
- 密碼學（英語：Cryptography）可分为古典密码学和现代密码学。在西方語文中，密码学一词源於希臘語kryptós“隱藏的”，和gráphein“書寫”。古典密码学主要关注信息的保密书写和传递，以及与其相对应的破译方法。而现代密码学不只关注信息保密问题，还同时涉及信息完整性验证（消息验证码）、信息发布的不可抵赖性（数字签名）、以及在分布式计算中产生的来源于内部和外部的攻击的所有信息安全问题。古典密码学与现代密码学的重要区别在于，古典密码学的编码和破译通常依赖于设计者和敌手的创造力与技巧，作为一种实用性艺术存在，并没有对于密码学原件的清晰定义。而现代密码学则起源于20世纪末出现的大量相关理论，这些理论使得现代密码学成为了一种可以系统而严格地学习的科学。 密码学是数学和计算机科学的分支，同时其原理大量涉及信息论。著名的密碼學者罗纳德·李维斯特解釋道：「密碼學是關於如何在敵人存在的環境中通訊」，自工程學的角度，這相當于密碼學與純數學的差异。密碼學的发展促進了计算机科学，特別是在於電腦與網路安全所使用的技術，如存取控制與資訊的機密性。密碼學已被應用在日常生活：包括自动柜员机的晶片卡、電腦使用者存取密碼、電子商務等等。 (zh)
- Криптогра́фія (від грецького κρυπτός — прихований і gráphein — писати) — наука про математичні методи забезпечення конфіденційності, цілісності і автентичності інформації. Розвинулась з практичної потреби передавати важливі відомості найнадійнішим чином. Для математичного аналізу криптографія використовує інструментарій абстрактної алгебри та теорії ймовірностей. (uk)
- التعمية أو علم التعمية أو التشفير المُلغَّز أو الإلغاز (باللاتينية: Cryptographia) (بالإنجليزية: Cryptography) هو دراسة وممارسة بعض التقنيات لتأمين عملية التواصل بوجود أشخاص أخرين والذين يسمون أعداء (adversaries ). بصوره عامة، علم التشفير يهتم بإنشاء وتحليل بعض الأنظمة التي تمنع الأعداء أو العامة من قراءة الرسائل الخاصة. أي بوسائل تحويل البيانات (مثل الكتابة) من شكلها الطبيعي المفهوم لأي شخص إلى شكل غير مفهوم بحيث يتعذّر على من لا يملك معرفة سرية محددة معرفة فحواها. مجالات مختلفة من علم أمن المعلومات مثل سرية المعلومات وسلامة المعلومات ومصادقة البيانات تعتبر جوانب أساسية من علم التشفير الحديث. في شكلها المعاصر، التعمية يوجد في عدد من العلوم كعلم الرياضيات وعلوم الحاسب والهندسة الكهربائية وعلوم التواصل والفيزياء. يحظى هذا العلم اليوم بمكانة مرموقة بين العلوم، إذ تنوعت تطبيقاته العملية لتشم (ar)
- La criptografia (o criptologia, del grec κρυπτός, kryptos, "amagat, secret"; i γράφειν, gráphin, "escriptura", o -λογία, -logia, "estudi", respectivament) és, tradicionalment, l'estudi de formes de convertir informació des de la seva forma original cap a un codi incomprensible, de forma que sigui incomprensible pels que no coneguin aquesta tècnica. La criptografia clàssica utilitzava substitucions i permutacions relativament senzilles per tal d'amagar els missatges. La criptografia moderna en canvi utilitza àmpliament les disciplines de les matemàtiques, la informàtica i l'electrotècnia. (ca)
- Η λέξη κρυπτογραφία (αγγλ.: cryptography) προέρχεται από τα συνθετικά «κρυπτός» + «γράφω» και είναι ένα διεπιστημονικό γνωστικό πεδίο που ασχολείται με τη μελέτη, την ανάπτυξη και τη χρήση τεχνικών κρυπτογράφησης και αποκρυπτογράφησης με σκοπό την απόκρυψη του περιεχομένου των μηνυμάτων. Η κρυπτογραφία είναι ο ένας από τους δύο κλάδους της κρυπτολογίας (ο άλλος είναι η κρυπτανάλυση), η οποία ασχολείται με τη μελέτη της ασφαλούς επικοινωνίας. Σήμερα η κρυπτολογία θεωρείται ένα διεπιστημονικό γνωστικό πεδίο, το οποίο μπορεί να μελετηθεί ως όψη των εφαρμοσμένων μαθηματικών, της θεωρητικής πληροφορικής ή της επιστήμης ηλεκτρονικού μηχανικού. Παρεμφερείς κλάδοι είναι, αντιστοίχως, η στεγανογραφία και η . (el)
- Kriptologio (ankaŭ Kriptografio, Ĉifriko, kaj Ĉifroscienco) estas kampo de matematiko kaj komputiko koncernis informon (garantiaĵon, sekurecon) kaj rilatajn aferojn, aparte ĉifradon. Teknike, "ĉifriko" signifas la teknikojn kaj "kriptologio" signifas la studon de ili; malgraŭ tio, la termino "ĉifriko" estas ofte uzata por ambaŭ kampoj. (eo)
- Cryptography, or cryptology (from Ancient Greek: κρυπτός, romanized: kryptós "hidden, secret"; and γράφειν graphein, "to write", or -λογία -logia, "study", respectively), is the practice and study of techniques for secure communication in the presence of adversarial behavior. More generally, cryptography is about constructing and analyzing protocols that prevent third parties or the public from reading private messages. Modern cryptography exists at the intersection of the disciplines of mathematics, computer science, information security, electrical engineering, digital signal processing, physics, and others. Core concepts related to information security (data confidentiality, data integrity, authentication, and non-repudiation) are also central to cryptography. Practical applications of (en)
- La criptografía (del griego κρύπτos (kryptós), «secreto», y γραφή (graphé), «grafo» o «escritura», literalmente «escritura secreta») se ha definido, tradicionalmente, como el ámbito de la criptología que se ocupa de las técnicas de cifrado o codificado destinadas a alterar las representaciones lingüísticas de ciertos mensajes con el fin de hacerlos ininteligibles a receptores no autorizados. Estas técnicas se utilizan tanto en el arte como en la ciencia y en la tecnología. Por tanto, el único objetivo de la criptografía era conseguir la confidencialidad de los mensajes, para lo cual se diseñaban sistemas de cifrado y códigos, y la única criptografía existente era la llamada criptografía clásica, donde se ocultaba tanto el algoritmo como la clave criptográfica. (es)
- Kriptografia teknika matematikoak erabiliz informazioa zifratzeko eta zientzia da, non hartzaileak bakarrik uler dezake mezua eta gainerakoentzat ulertezin bilakatu. Etimologikoki, hitz hauek greko klasikotik datoz. Kriptografia, “ezkutuan idaztea” bezala itzuli daiteke (Criptos, ezkutuan; graphos, idatzi). Gaur egun kriptografia zientzia bat bilakatu da eta bere helburua: mezu bat bere jasotzailearentzat bakarrik izan dadila ulergarri, eta ulertezin beste edonorentzat. Horretarako, kriptografia, prozesu matematikoetan edo testu argi bat kriptograma bihurtzen duten gakoetan, baliatzen da. (eu)
- Kriptografi (atau kriptologi; dari bahasa Yunani κρυπτός kryptós, "tersembunyi, rahasia"; dan γράφειν graphein, "menulis", atau -λογία logi, "ilmu") merupakan keahlian dan ilmu dari cara-cara untuk komunikasi aman pada kehadirannya di pihak ketiga. Secara umum, kriptografi ialah mengenai mengkonstruksi dan menganalisis protokol komunikasi yang dapat memblokir lawan; berbagai aspek dalam keamanan informasi seperti data rahasia, , autentikasi, dan merupakan pusat dari kriptografi modern. Kriptografi modern terjadi karena terdapat titik temu antara disiplin ilmu matematika, ilmu komputer, dan teknik elektro. Aplikasi dari kriptografi termasuk ATM, , dan E-commerce. (in)
- La crittografia (o criptografia, dal greco κρυπτóς [kryptós], "nascosto", e γραφία [graphía], "scrittura") è la branca della crittologia che tratta delle "scritture nascoste", ovvero dei metodi per rendere un messaggio non comprensibile/intelligibile a persone non autorizzate a leggerlo, garantendo così, in chiave moderna, il requisito di confidenzialità o riservatezza tipico della sicurezza informatica. Un tale messaggio si chiama comunemente crittogramma e i metodi usati sono detti tecniche di cifratura. (it)
- Criptografia (em grego: kryptós, "escondido", e gráphein, "escrita") é uma área da criptologia que estuda e prática princípios e técnicas para na presença de terceiros, chamados "adversários". Mas geralmente, a criptografia refere-se à construção e análise de protocolos que impedem terceiros, ou o público, de lerem mensagens privadas. Muitos aspectos em segurança da informação, como confidencialidade, integridade de dados, autenticação e são centrais à criptografia moderna. A criptografia moderna existe na interseção das disciplinas de matemática, ciência da computação, engenharia elétrica, ciência da comunicação e física. Aplicações de criptografia incluem comércio eletrônico, cartões de pagamento baseados em chip, , senhas de computadores e comunicações militares. (pt)
- Kryptografi (grek. κρυπτός (kryptos) = "gömd", γράφειν (grafein) = "skrift") avser kommunikation som utformats med avsikt att undanhålla hemlig information från obehöriga. Kryptografin är det operativa utförandet av det man studerar inom kryptologin (läran om kryptografi). Krypteringen kan verka på enskilda tecken eller binära bitar i klartexten - sådana system kallas chiffer och använder oftast olika matematiska krypteringsalgoritmer, för att göra ett meddelande skrivet i klartext obegripligt för utomstående. (sv)
- Криптогра́фия (от др.-греч. κρυπτός «скрытый» + γράφω «пишу») — наука о методах обеспечения конфиденциальности (невозможности прочтения информации посторонним), целостности данных (невозможности незаметного изменения информации), аутентификации (проверки подлинности авторства или иных свойств объекта), шифрования. Пример:Шифр АТБАШ, в котором ключом является перевёрнутый алфавит того языка, на котором шифруется текст. Криптография не является защитой от обмана, подкупа или шантажа законных абонентов, кражи ключей и других угроз информации, возникающих в защищённых системах передачи данных. (ru)
|
