| dbo:abstract
|
- Střední či Vlastní Chorvatsko (chorvatsky Središnja Hrvatska; německy Kernkroatien) je jednou z pěti historických , v jejichž rámci bylo zemí hlavní. K tomuto území se vázal titul chorvatského knížete a později krále, právě tato země dala i název celému dnešnímu Chorvatsku. Metropolí země je už od 11. století Záhřeb, jenž se od 20. let 17. století (kdy do něj přesídlil chorvatský bán) stal i hlavním městem zbytku všech chorvatských zemí a v 19. století byl během chorvatského národního obrození vyvolen za hlavní centrum chorvatského národa. Součástí Středního Chorvatska je také Přímoří – tj. pobřežní pás od Rijeky na severu po Karlobag na jihu, kde hraničí s Dalmácií (naopak od Rijeky na západ leží Istrie). Na severu tvoří hranici s Maďarskem a Mezimuřím řeka Dráva. Hranici se Slavonií na východě částečně tvoří řeky Ilova, Pakra a Sáva. Střední Chorvatsko po roce 1918 už neexistuje jako zvláštní celek. Po rozpadu Jugoslávie a vzniku nezávislého Chorvatska (1991) je v současnosti celé Chorvatsko děleno na župy, které se s původními zemskými hranicemi nekryjí. Území Středního Chorvatska je rozděleno mezi tyto župy:
* Záhřebská župa a město Záhřeb
* Varaždinská župa
* Karlovacká župa
* Krapinsko-zagorská župa
* Sisacko-moslavinská župa – východní část ohraničená řekami Pakra a Sáva s městem Novska a opčinami Lipovljani a Jasenovac je již součástí Slavonie
* Koprivnicko-križevecká župa
* Bjelovarsko-bilogorská župa – západní část, východní část od řeky Ilova historicky patří ke Slavonii
* Přímořsko-gorskokotarská župa – většina až na západní třetinu, která už patří k historické Istrii
* Licko-senjská župa
* Zadarská župa – pouze opčina Gračac v severovýchodní části
* Viroviticko-podrávská župa – pouze severozápadní část opčiny Pitomača a vesnice v opčině města Virovitica, zbytek župy patří ke Slavonii
* Mezimuřská župa – je také někdy počítána jako součást vlastního Chorvatska (cs)
- كرواتيا التاريخية (بالكرواتية: Hrvatska) أو كرواتيا الوسطى هي واحدة من الأربع التاريخية للجمهورية الكرواتية، مع مناطق دالماسيا وسلافونيا ومقاطعة إستريا. المنطقة موجودة بين سلافونيا في الشرق وبحر البنادقة في الغرب ودالماسيا في الجنوب. هذه المنطقة ليست معرفة رسميًا وحدودها وامتدادها موصوفين باختلاف من مصدر لآخر. كرواتيا التاريخية هي أهم منطقة اقتصادية في كرواتيا، حيث أنها تشارك بأكثر من 50% من الناتج المحلي الإجمالي الكرواتي. عاصمة كرواتيا التاريخية والجمهورية الكرواتية هي مدينة زغرب ومدينتها الأكبر وأهم مركز اقتصادي في المنطقة. أصبحت المنطقة كرواتيا التاريخية في 1522، حين انتقلت عاصمة كرواتيا من دالماسيا إلى بيخاتش. (ar)
- Als Zentralkroatien, Mittelkroatien (kroatisch središnja Hrvatska), Kernkroatien, Hoch-Kroatien oder auch Alt-Kroatien wird in etwa das Gebiet des heutigen Kroatien ohne die Regionen Istrien, Dalmatien und Slawonien bezeichnet. Es umfasst das Kroatische Küstenland (Hrvatsko primorje), die Dinarische Gebirgsregion (Kordun, Lika, Gorski kotar usw.), die Hauptstadt Zagreb mit dem Medvednica-Gebirge (Hrvatsko Prigorje), das kroatische Bergland (Hrvatsko zagorje) und das kroatische Murland (Međimurje). Die Geschichte Zentralkroatiens entspricht im Wesentlichen der Geschichte Kroatiens. Historische Regionen der Republik Kroatien Dalmatien | Dubrovnik | Istrien | Slawonien | Weitere RegionenBanovina |Baranja |Bilogora |Bukovica |Gorski kotar |Kordun | |Kroatisches Küstenland (Primorje) |Lika |Međimurje |Moslavina | |Podravina | |Posavina |Prigorje |Ravni kotari |Syrmien |Zagora |Zagorje |Žumberak (de)
- Croatia proper (Croatian: Hrvatska) is one of the four historical regions of the Republic of Croatia, together with Dalmatia, Istria, and Slavonia. It is located between Slavonia in the east, the Adriatic Sea in the west, and Dalmatia to the south. The region is not officially defined, and its borders and extent are described differently by various sources. In contemporary geography, the terms Central Croatia (Središnja Hrvatska) and Mountainous Croatia (Gorska Hrvatska) are used to describe most of this area, the former referring to the northeastern part and the latter to the southwestern part; the far western part is known as the Croatian Littoral; likewise the terms 'Zagreb macroregion' and 'Rijeka macroregion' can be used instead. Croatia proper is the most significant economic area of the country, contributing well over 50% of Croatia's gross domestic product. The capital of the Republic of Croatia, Zagreb, is the largest city and most important economic centre in Croatia proper. Croatia proper comprises several smaller regions of its own: Lika, Gorski Kotar, Međimurje, the Croatian Littoral, Podravina, Posavina, Kordun, Banovina, Prigorje, Turopolje, Moslavina, and Žumberak. The region covers 28,337 square kilometres (10,941 square miles) of land and has a population of 2,418,214. Croatia proper straddles the boundary between the Dinaric Alps and the Pannonian Basin. The boundary of these two geomorphological units runs from Žumberak to Banovina, along the Sava River. The Dinaric Alps area is typified by karst topography, while the Pannonian Basin exhibits plains, especially in the river valleys—along the Sava, Drava, and Kupa—interspersed with hills and mountains developed as horst and graben structures. Lika and Gorski Kotar are part of the Dinaric Alps, and contain five out of eight mountains in Croatia higher than 1,500 metres (4,900 feet). Karst topography predominates in that area, resulting in specific landforms and hydrology because of the interaction of the karst and the region's watercourses—this is exemplified by the Plitvice Lakes. Most of the region has a moderately warm and rainy continental climate, although there is considerable seasonal snow at greater elevations. The region belongs almost exclusively to the Black Sea drainage basin and includes most of the large rivers flowing in Croatia. The boundaries of Croatia proper were shaped by territorial losses of medieval Croatia to the Republic of Venice and the Ottoman conquest starting in the 15th century. In effect, Croatia proper loosely corresponds to what was termed reliquiae reliquiarum olim magni et inclyti regni Croatiae (the relics of the relics of the formerly great and glorious Kingdom of Croatia) and the subsequent Kingdom of Croatia within the Habsburg monarchy. The region contains most of the 180 preserved or restored castles and manor houses in Croatia, as it was spared any large-scale war damage throughout its history. Varaždin and Zagreb occupy prominent spots in terms of culture among the region's cities. The west of the region represents a natural barrier between the Adriatic Sea and the Pannonian Basin, and this, along with Ottoman conquest and resulting military frontier status, has contributed to the relatively poor development of the economy and infrastructure of that area. (en)
- Croacia Central (en serbocroata: Središnja Hrvatska ili Uža Hrvatska) o Croacia es un término que se refiere a las zonas de Croacia que forman parte de la Casa de Habsburgo, (Reino de Croacia) que incluyen los territorios de Alpes Dináricos (Kordun, Lika y ), y el condado de Međimurje y que excluye Istria, Eslavonia y Dalmacia. Hoy en día el término se utiliza en geografía para referirse a la región de Croacia que se centra en Zagreb,con Varaždin en el norte y Karlovac en el sur. Cubre alrededor de un tercio del territorio del país y cerca de la mitad de la población del país. En la actualidad está formado por los siguientes condados:
* Condado de Međimurje
* Condado de Varaždin
* Condado de Krapina-Zagorje
* Condado de Koprivnica-Križevci
* Condado de Bjelovar-Bilogora
* Condado de Zagreb y la ciudad de Zagreb
* Condado de Karlovac
* Condado de Sisak-Moslavina (es)
- Kroazia Erdialdea (kroazieraz Hrvatska Središnja) Kroaziaren sorreraren eremua da. Historikoki Habsburgo Etxearen zati bat, aintzinako Kroaziako Erresuma eta Međimurje Konderria hartzen zituen. Gaur egun Kroazia osoaren azaleraren herena du eta populazioaren erdia, 2'16 milioi biztanle. Hiri nagusiak Zagreb (hiriburua), Varaždin (iparraldean) eta Karlovac (hegoaldean) dira. Eskualde hauek sartzen dira Kroazia erdialdean:
* Međimurje eskualdea
* Varaždin eskualdea
* Krapina-Zagorje eskualdea
* Koprivnica-Križevci eskualdea
* Bjelovar-Bilogora eskualdea
* Zagreb eskualdea eta Zagreb hiria
* Karlovac eskualdea
* Sisak-Moslavina eskualdea (eu)
- La Croatie centrale (en croate središnja Hrvatska) ou Croatie propre est l'une des quatre régions historiques de la Croatie avec l'Istrie, la Dalmatie et la Slavonie. Elle fait aussi référence à la partie de l'actuelle Croatie qui était intégrée au Royaume de Croatie des Habsbourg. La Croatie centrale incluait une partie de la côte croate, les Alpes dinariques croate (Kordun, Lika et le Gorski kotar) le Zagorje croate et Međimurje soit les actuels comitats suivant :
* Comitat de Bjelovar-Bilogora
* Comitat de Karlovac
* Comitat de Koprivnica-Križevci
* Comitat de Krapina-Zagorje
* Comitat de Međimurje
* Comitat de Sisak-Moslavina
* Comitat de Varaždin
* Comitat de Zagreb
* Ville de Zagreb C'est la région qui à l'époque impériale avait le damier croate comme emblème. (fr)
- 중앙크로아티아(크로아티아어: Središnja Hrvatska) 또는 크로아티아 본토는 현재의 크로아티아 영토에 있는 지역을 가리키는 용어로, 합스부르크 군주국의 지배하에 있던 크로아티아 왕국의 지역 가운데 이스트리아, 슬라보니아, 달마티아를 제외한 지역을 가리키며 크로아티아의 연안 지역과 디나르알프스 산맥(코르둔(Kordun), 리카(Lika), 고르스키코타르(Gorski kotar)), 메지무레 주를 포함한다. 오늘날에는 자그레브 주변과 바라주딘 북부, 카를로바츠, 시사크 남부 지역을 가리키는 용어로 사용된다. 크로아티아 전체 면적의 30%를 차지하며 크로아티아 전체 인구의 절반 수준인 216만명이 거주한다. (ko)
- La Croazia centrale (croato: Središnja Hrvatska) è una regione geografica della Croazia, che abbraccia il territorio intorno a Zagabria. Confina a est con la Slavonia e a ovest con la . La regione non ha una definizione ufficiale, i suoi confini sono indicati in modo diverso a seconda della fonte. Dal ripristino delle Regioni della Croazia, la Croazia centrale può essere descritta come l'area della capitale, Zagabria, e le otto regioni circostanti la città. La Croazia centrale è l'area economica più importante del paese, contribuendo al 54,5% del prodotto interno lordo. La città di Zagabria ha la più grande popolazione ed è il centro economico della regione e dell'intero paese. La Croazia centrale si compone di diverse microregioni: Međimurje, Podravina, Posavina, Kordun, Banovina, Prigorje, Turopolje, Moslavina e Žumberak. La regione copre 19.403 chilometri quadrati e ha una popolazione di 2.071.092 abitanti. La Croazia centrale si trova a cavallo del confine tra le Alpi Dinariche e il bacino della Pannonia. Il limite di queste due unità geomorfologiche va da Žumberak a Banovina, lungo il fiume Sava. La zona Alpi Dinariche, a sud del confine, è caratterizzata da topografia carsica, mentre la Pannonia, in particolare nelle valli dei fiumi Sava, Drava e Kupa, presenta territori pianeggianti intervallati da colline e montagne. Le montagne più alte sono Žumberak, Ivanšćica e Medvednica. La regione fa parte del bacino idrografico del Mar Nero e comprende la maggior parte dei grandi fiumi che scorrono in Croazia. I confini della regione sono stati modellati a partire dal XV secolo dalle perdite di territorio durante il Medioevo da Regno di Croazia in favore della Repubblica di Venezia prima e dalla conquista ottomana dopo. In effetti, la Croazia centrale corrisponde vagamente a quello che fu definito reliquiae reliquiarum olim et magni inclyti regni Croatiae (le reliquie delle reliquie del Regno già grande e glorioso della Croazia) e dal successivo Regno di Croazia nell'ambito dell'impero asburgico. Nella regione si trovano la maggior parte dei 180 castelli e manieri della Croazia, restaurati o preservati dal tempo. Varaždin e Zagabria occupano posti di rilievo in termini di cultura tra le città della regione. (it)
- 中央クロアチア（クロアチア語: Središnja Hrvatska）またはクロアチア本域とは、現在のクロアチア共和国の領域の内、歴史的にハプスブルク君主国が支配した地域からイストリア、スラヴォニア、ダルマチアを除いた地域を表す。中央クロアチアには、ディナル・アルプス山脈（地域（Kordun）、地域（Lika）、（Gorski kotar）、（Hrvatsko Zagorje）、メジムリェの各地域が含まれる。今日、地理的にはザグレブ周辺、ヴァラジュディンの北部、カルロヴァツ、シサクの南部を表している。中央クロアチアはクロアチア全体の3割の面積、全人口の約半数にあたる216万人を占める。 (ja)
- Centrala Kroatien eller Mellersta Kroatien (kroatiska: Središnja Hrvatska) är benämningen på Kroatiens centrala landområden som inte omfattas av landsdelarna Istrien, Dalmatien och Slavonien. Benämningen Centrala Kroatien har ingen administrativ betydelse och omfattar i sin tur mindre historiska regioner, däribland Zagorje, Prigorje, Turopolje, Banovina, Kordun, Lika och Međimurje. Centrala Kroatien är Kroatiens mest tätbefolkade område och Zagreb, Kroatiens huvudstad, är områdets största stad. Andra större städer är Krapina, Varaždin, Čakovec, Koprivnica, Križevci, Bjelovar, Karlovac och Sisak. (sv)
- Центральна Хорватія (Середня Хорватія, власне Хорватія; хорв. Središnja Hrvatska, англ. Croatia proper) — одна з чотирьох історичних областей Республіки Хорватія поряд із Далмацією, Славонією та Істрією. Розташована між Славонією на північному сході, Адріатичним морем на південному заході та Далмацією — на півдні. Область офіційно не визначена, а її межі та площа описуються різними джерелами по-різному. Центральна Хорватія є найважливішою економічною зоною країни, яка дає понад 50 % ВВП Хорватії. Найбільшим містом і найважливішим економічним центром Центральної Хорватії є столиця Хорватії Загреб. Центральна Хорватія як така виникла тільки в 1522 році, коли столицю Хорватії було перенесено з Далмації у Біхач. Центральна Хорватія охоплює низку менших областей: Ліку, Горський Котар, Меджимур'є, Хорватське Примор'я, Подравину, Посавину, Кордун, Бановину, Пригір'я, Турополє, Мославину та Жумберак. Центральна Хорватія перетинає межу між Динарськими Альпами і Тисо-Дунайською низовиною, яка пролягає вздовж річки Сави від Жумберака до Бановини. Ліка і Горський Котар є частиною Динарських Альп і включає п'ять із вісьмох гір Хорватії, висота яких понад 1500 м. У цій області переважає карстова топографія, що виражається у специфічних формах рельєфу та гідрології через взаємодію карсту і водних потоків краю, про що свідчать Плитвицькі озера. Більша частина області має помірно теплий та дощовитий континентальний клімат, хоча на більших висотах спостерігається значний сезонний сніг. Область майже виключно належить до чорноморського річкового басейну і охоплює більшість великих річок, що течуть у Хорватії. Тисо-Дунайська ж низовина демонструє рівнини, перемежовані — особливо в річкових долинах уздовж Сави, Драви та Купи — пагорбами і горами, що розвинулися як елементи горсту і грабену. Межі Центральної Хорватії сформувалися внаслідок територіальних втрат середньовічної Хорватії на користь Венеційської республіки та хорватсько-османських воєн, починаючи з XV століття. Насправді, Центральна Хорватія приблизно відповідає тому, що називається «reliquiae reliquiarum olim magni et inclyti regni hentai» (релікти реліктів колишнього великого і славного Королівства Хорватії) та наступного Королівства Хорватія у межах Габсбурзької імперії. Область містить більшість зі 180 збережених чи відновлених замків та особняків Хорватії, оскільки впродовж усієї своєї історії їй удалося уникнути будь-якої великомасштабної воєнної шкоди. Чільні місця у плані культури серед міст області посідають Вараждин і Загреб. Західна частина краю є природним бар'єром між Адріатичним морем і Тисо-Дунайською низовиною, і це, разом із хорватсько-османськими війнами і породженим ними статусом військового порубіжжя, сприяло до відносно слабкого розвитку економіки та інфраструктури цієї території. (uk)
- 克羅埃西亞本部（克羅埃西亞語：Središnja Hrvatska）是指克羅埃西亞國內在歷史上曾受哈布斯堡君主國統治的地區，其中不含伊斯特里亞、斯拉沃尼亞和達爾馬提亞的地區。現在克羅埃西亞本部佔克羅埃西亞全國面積的三成。這裡居住有約216萬人口，是克羅埃西亞總人口的一半。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- 중앙크로아티아(크로아티아어: Središnja Hrvatska) 또는 크로아티아 본토는 현재의 크로아티아 영토에 있는 지역을 가리키는 용어로, 합스부르크 군주국의 지배하에 있던 크로아티아 왕국의 지역 가운데 이스트리아, 슬라보니아, 달마티아를 제외한 지역을 가리키며 크로아티아의 연안 지역과 디나르알프스 산맥(코르둔(Kordun), 리카(Lika), 고르스키코타르(Gorski kotar)), 메지무레 주를 포함한다. 오늘날에는 자그레브 주변과 바라주딘 북부, 카를로바츠, 시사크 남부 지역을 가리키는 용어로 사용된다. 크로아티아 전체 면적의 30%를 차지하며 크로아티아 전체 인구의 절반 수준인 216만명이 거주한다. (ko)
- 中央クロアチア（クロアチア語: Središnja Hrvatska）またはクロアチア本域とは、現在のクロアチア共和国の領域の内、歴史的にハプスブルク君主国が支配した地域からイストリア、スラヴォニア、ダルマチアを除いた地域を表す。中央クロアチアには、ディナル・アルプス山脈（地域（Kordun）、地域（Lika）、（Gorski kotar）、（Hrvatsko Zagorje）、メジムリェの各地域が含まれる。今日、地理的にはザグレブ周辺、ヴァラジュディンの北部、カルロヴァツ、シサクの南部を表している。中央クロアチアはクロアチア全体の3割の面積、全人口の約半数にあたる216万人を占める。 (ja)
- Centrala Kroatien eller Mellersta Kroatien (kroatiska: Središnja Hrvatska) är benämningen på Kroatiens centrala landområden som inte omfattas av landsdelarna Istrien, Dalmatien och Slavonien. Benämningen Centrala Kroatien har ingen administrativ betydelse och omfattar i sin tur mindre historiska regioner, däribland Zagorje, Prigorje, Turopolje, Banovina, Kordun, Lika och Međimurje. Centrala Kroatien är Kroatiens mest tätbefolkade område och Zagreb, Kroatiens huvudstad, är områdets största stad. Andra större städer är Krapina, Varaždin, Čakovec, Koprivnica, Križevci, Bjelovar, Karlovac och Sisak. (sv)
- 克羅埃西亞本部（克羅埃西亞語：Središnja Hrvatska）是指克羅埃西亞國內在歷史上曾受哈布斯堡君主國統治的地區，其中不含伊斯特里亞、斯拉沃尼亞和達爾馬提亞的地區。現在克羅埃西亞本部佔克羅埃西亞全國面積的三成。這裡居住有約216萬人口，是克羅埃西亞總人口的一半。 (zh)
- كرواتيا التاريخية (بالكرواتية: Hrvatska) أو كرواتيا الوسطى هي واحدة من الأربع التاريخية للجمهورية الكرواتية، مع مناطق دالماسيا وسلافونيا ومقاطعة إستريا. المنطقة موجودة بين سلافونيا في الشرق وبحر البنادقة في الغرب ودالماسيا في الجنوب. هذه المنطقة ليست معرفة رسميًا وحدودها وامتدادها موصوفين باختلاف من مصدر لآخر. كرواتيا التاريخية هي أهم منطقة اقتصادية في كرواتيا، حيث أنها تشارك بأكثر من 50% من الناتج المحلي الإجمالي الكرواتي. عاصمة كرواتيا التاريخية والجمهورية الكرواتية هي مدينة زغرب ومدينتها الأكبر وأهم مركز اقتصادي في المنطقة. (ar)
- Střední či Vlastní Chorvatsko (chorvatsky Središnja Hrvatska; německy Kernkroatien) je jednou z pěti historických , v jejichž rámci bylo zemí hlavní. K tomuto území se vázal titul chorvatského knížete a později krále, právě tato země dala i název celému dnešnímu Chorvatsku. Metropolí země je už od 11. století Záhřeb, jenž se od 20. let 17. století (kdy do něj přesídlil chorvatský bán) stal i hlavním městem zbytku všech chorvatských zemí a v 19. století byl během chorvatského národního obrození vyvolen za hlavní centrum chorvatského národa. (cs)
- Als Zentralkroatien, Mittelkroatien (kroatisch središnja Hrvatska), Kernkroatien, Hoch-Kroatien oder auch Alt-Kroatien wird in etwa das Gebiet des heutigen Kroatien ohne die Regionen Istrien, Dalmatien und Slawonien bezeichnet. Es umfasst das Kroatische Küstenland (Hrvatsko primorje), die Dinarische Gebirgsregion (Kordun, Lika, Gorski kotar usw.), die Hauptstadt Zagreb mit dem Medvednica-Gebirge (Hrvatsko Prigorje), das kroatische Bergland (Hrvatsko zagorje) und das kroatische Murland (Međimurje). Die Geschichte Zentralkroatiens entspricht im Wesentlichen der Geschichte Kroatiens. (de)
- Croatia proper (Croatian: Hrvatska) is one of the four historical regions of the Republic of Croatia, together with Dalmatia, Istria, and Slavonia. It is located between Slavonia in the east, the Adriatic Sea in the west, and Dalmatia to the south. The region is not officially defined, and its borders and extent are described differently by various sources. In contemporary geography, the terms Central Croatia (Središnja Hrvatska) and Mountainous Croatia (Gorska Hrvatska) are used to describe most of this area, the former referring to the northeastern part and the latter to the southwestern part; the far western part is known as the Croatian Littoral; likewise the terms 'Zagreb macroregion' and 'Rijeka macroregion' can be used instead. Croatia proper is the most significant economic area of (en)
- Croacia Central (en serbocroata: Središnja Hrvatska ili Uža Hrvatska) o Croacia es un término que se refiere a las zonas de Croacia que forman parte de la Casa de Habsburgo, (Reino de Croacia) que incluyen los territorios de Alpes Dináricos (Kordun, Lika y ), y el condado de Međimurje y que excluye Istria, Eslavonia y Dalmacia. Hoy en día el término se utiliza en geografía para referirse a la región de Croacia que se centra en Zagreb,con Varaždin en el norte y Karlovac en el sur. Cubre alrededor de un tercio del territorio del país y cerca de la mitad de la población del país. (es)
- Kroazia Erdialdea (kroazieraz Hrvatska Središnja) Kroaziaren sorreraren eremua da. Historikoki Habsburgo Etxearen zati bat, aintzinako Kroaziako Erresuma eta Međimurje Konderria hartzen zituen. Gaur egun Kroazia osoaren azaleraren herena du eta populazioaren erdia, 2'16 milioi biztanle. Hiri nagusiak Zagreb (hiriburua), Varaždin (iparraldean) eta Karlovac (hegoaldean) dira. Eskualde hauek sartzen dira Kroazia erdialdean: (eu)
- La Croatie centrale (en croate središnja Hrvatska) ou Croatie propre est l'une des quatre régions historiques de la Croatie avec l'Istrie, la Dalmatie et la Slavonie. Elle fait aussi référence à la partie de l'actuelle Croatie qui était intégrée au Royaume de Croatie des Habsbourg. La Croatie centrale incluait une partie de la côte croate, les Alpes dinariques croate (Kordun, Lika et le Gorski kotar) le Zagorje croate et Međimurje soit les actuels comitats suivant : C'est la région qui à l'époque impériale avait le damier croate comme emblème. (fr)
- La Croazia centrale (croato: Središnja Hrvatska) è una regione geografica della Croazia, che abbraccia il territorio intorno a Zagabria. Confina a est con la Slavonia e a ovest con la . La regione non ha una definizione ufficiale, i suoi confini sono indicati in modo diverso a seconda della fonte. Dal ripristino delle Regioni della Croazia, la Croazia centrale può essere descritta come l'area della capitale, Zagabria, e le otto regioni circostanti la città. La Croazia centrale è l'area economica più importante del paese, contribuendo al 54,5% del prodotto interno lordo. La città di Zagabria ha la più grande popolazione ed è il centro economico della regione e dell'intero paese. (it)
- Центральна Хорватія (Середня Хорватія, власне Хорватія; хорв. Središnja Hrvatska, англ. Croatia proper) — одна з чотирьох історичних областей Республіки Хорватія поряд із Далмацією, Славонією та Істрією. Розташована між Славонією на північному сході, Адріатичним морем на південному заході та Далмацією — на півдні. Область офіційно не визначена, а її межі та площа описуються різними джерелами по-різному. Центральна Хорватія є найважливішою економічною зоною країни, яка дає понад 50 % ВВП Хорватії. Найбільшим містом і найважливішим економічним центром Центральної Хорватії є столиця Хорватії Загреб. (uk)
|
.svg?width=300)
.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
.svg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
