| dbo:abstract
|
- ذكاء جمعي أو ذكاء تكافلي أو مشترك، (بالإنجليزية: Collective Intelligence) هو الذكاء الذي ينشأ نتيجة التعاون أو حتى التنافس بين أفراد مجموعة بشريَّة معيَّنة وصولاً لصنع قرار مشترك، يُستخدم هذا المصطلح في علم الاجتماع وفي العلوم السياسيَّة ؤخصوصاً في مواضيع أنظمة التصويت المتنوِّعة ووسائل الإعلام وغيرها من وسائل قياس النشاط الجماعي في المجتمع، ويمكن قياسه من خلال معدَّل الذكاء الجماعي Collective IQ، كما أنَّ مفهوم الذكاء الجماعي موجود أيضاً عند الحيوانات وحتى الجراثيم. أشار نورمان لي جونسون إلى الذكاء الجماعي باسم «الذكاء التكافلي» ويستخدم هذا المفهوم في علم الاجتماع وإدارة الأعمال وعلوم الكومبيوتر والبرمجيات وفي مواضيع الخيال العلمي أيضاً، بينما عرَّفه بيير ليفي بأنَّه شكل من أشكال الذكاء المنتشر على مستوي عالمي والذي يهدف إلى تنسيق وتعاون مشترك وصولاً لأفكار ومفاهيم جديدة بدلاً من الالتزام بعادات وتقاليد المجتمع البالية، ويؤكِّد بيير ليفي وديريك كيركوف إلى أهميَّة تكنولوجيا المعلومات والاتصالات وشبكات الإنترنت وقدرتها على تعزيز الذكاء الجماعي وتوسيع نطاق التفاعل البشري على مستوى العالم. يساهم الذكاء الجماعي بشكل فعَّال في انتقال المعرفة من المستوى الفردي إلى المستوى الجماعي العام، ووفقاً لإريك ريموند وجي سي هيرز فإنَّ هذا النوع من الذكاء المفتوح والعام ستكون نتائجه في نهاية المطاف أكبر وأكثر تفوقاً من الذكاء والمعرفة الناتجة عن البرمجيَّات التي تطوِّرها وتحتكرها بعض الشركات، ويرى الباحث الإعلامي هنري جينكينز أنَّ الذكاء الجماعي مصدر بديل عن الإعلام التقليدي لأنَّه يساهم في تمازج الثقافات والمعارف البشريَّة خارج إطار التعليم المدرسي الرسمي، وينتقد جينكينز المدارس لأنَّها تروِّج للحلول المستقلَّة الفرديَّة وتحارب التعليم الذي توفِّره الطرق المعرفيَّة البديلة الناتجة عن الذكاء الجماعي، بل يذهب بيير ليفي وهنري جينكينز إلى أبعد من ذلك حين يؤكِّدان أنَّ الذكاء الجماعي هام جداً في عملية التحوُّل الديمقراطي لأنَّه يرتبط بثقافة جماعيَّة قائمة على المعرفة وبالتالي فهو يساهم في فهم تنوُّع المجتمع وتعدُّديَّته. تأثَّر العديد من الكتَّاب بمفهوم الذكاء الجماعي ومن أشهرهم: فرانسيس غالتون ودوغلاس هوفشتادتر (1979)، بيتر روسل (1983)، توم أتلي (1993)، بيار ليفي (1994)، هاوارد بلوم (1995)، فرانسيس هيليغن ودوغلاس إنجيلبرت وولويس روزينبرغ (2003). (ar)
- Kolektivní inteligence je jevem pozorovatelným v přírodě i kultuře a zároveň rozvíjejícím se interdisciplinárním oborem zasahujícím do mnoha oblastí lidské společnosti od informačních technologií či ekonomie přes vzdělávání až po politiku. Definice pojmu kolektivní inteligence se obvykle liší dle zaměření jejich autorů, nicméně lze nalézt i obecnější definice. Například: „Kolektivní inteligence je jakákoliv forma inteligence, která vzniká v rámci – případně je schopností či charakteristikou – skupin a dalších kolektivních živých systémů.“ Pokud se hovoří o kolektivní inteligenci coby teoretickém a praktickém oboru, je možné ho popsat jako úsilí nacházet způsoby, jakými dosahovat inteligentnějšího (či někdy také moudřejšího) jednání v rámci menších či větších skupin lidí a zároveň dosahovat inteligentnějších výsledků. Příkladem praxe v oboru kolektivní inteligence může být nastavování pravidel a procesů na encyklopedii Wikipedia, jehož cílem je z Wikipedie vytvořit vysoce kvalitní a hodnověrný zdroj encyklopedických informací na jakékoliv téma. Jiným příkladem mohou být aktivity v oblasti tzv. participativní demokracie, kde se za pomoci různých metod a specializovaných online platforem občané mohou zapojovat do diskuzí a rozhodovacích procesů o konkrétních politických problémech. Cílem takto konstruované kolektivní inteligence je vytvářet politická rozhodnutí, se kterými se ztotožňuje co největší část občanské společnosti a která mohou být díky zpracování mnoha odlišných pohledů také moudřejší. (cs)
- La intel·ligència col·lectiva és una forma de maximitzar el coneixement i les capacitats cognitives d'un grup, a partir de la col·laboració i cooperació dels individus que el conformen.Els estudis de la intel·ligència col·lectiva s'encabeixen dins el subcamp de la Sociologia, les Ciències de la Computació i el Comportament de Masses. El precursor del concepte fou l'entomòleg William Morton Wheeler, qui ja el 1911 senyala que individus aparentment independents poden cooperar fins al punt de convertir-se, conceptualment, en un sol organisme. Wheeler va observar aquest procés col·laboratiu en el seu treball amb les formigues que actuaven com les cèl·lules d'un sol animal amb una ment col·lectiva. A aquesta gran criatura que semblava formar una colònia l'anomenà "superorganisme". El 1912, Émile Durkheim va identificar la societat com el recurs únic del pensament lògic humà. Argumenta que la societat constitueix una intel·ligència més gran perquè transcendeix l'individu en espai i temps. En successives investigacions al llarg dels segles XX i XXI, el concepte s'ampliarà i enriquirà, a partir de les aportacions d'autors com Tom Atlee, George Pór o Pierre Lévy. Segons Atlee el terme fa referència a una forma compartida i integrada d'intel·ligència, que es troba en l'individu i en el seu entorn. Així doncs, la intel·ligència col·lectiva sorgeix quan unim la nostra intel·ligència personal a la d'altres persones, per tal de generar un resultat que serà superior a la suma de les nostres perspectives individuals. George Pór defineix el fenomen de la intel·ligència col·lectiva com “la capacitat de les comunitats humanes d'evolucionar cap a un ordre de complexitat i harmonia major, tan per mitjà de mecanismes d'innovació, com de diferenciació i integració, competència i col·laboració.” D'altra banda, Atlee i Pór, afirmen que la maximització de la intel·ligència col·lectiva depèn de l'habilitat d'una organització per acceptar i desenvolupar el “suggeriment daurat”, que és qualsevol contribució potencialment útil per a qualsevol membre. Pierre Lévy, a l'obra "Inteligencia colectiva: por una antropología del ciberespacio" (Washington, 2004), la defineix com a “una intel·ligència repartida arreu, valorada constantment, coordinada en temps real, que condueix a la mobilització efectiva de competències. “ Segons l'autor, “el fonament i objectiu de la intel·ligència col·lectiva és el reconeixement i enriquiment mutu de les persones.” Posteriorment, Thomas W. Malone i un equip d'investigadors de l'Institut Tecnològic de Massachusetts (MIT), demostren en una investigació publicada l'octubre del 2010, que existeix una intel·ligència col·lectiva en grups de persones que cooperen bé juntes, i que aquesta intel·ligència supera les capacitats cognitives individuals de cadascun dels seus membres. D'altra banda, l'estudi revela que la tendència a cooperar eficientment està relacionada amb el nombre de dones presents al grup de treball, així com amb el nivell de sensibilitat social del grup, entesa com la bona predisposició dels individus a l'assignació d'ocupacions, per tal que tots els components de l'equip puguin aplicar les seves habilitats davant qualsevol desafiament. Segons Malone, aquesta sensibilitat social estaria relacionada amb la capacitat dels individus del grup per a percebre les emocions de la resta de membres. En els grups on una persona és més dominant que la resta, la intel·ligència col·lectiva és menor que en aquells equips on els torns de conversa estan més ben distribuïts. El concepte té múltiples aplicacions en l'àmbit de les organitzacions (empreses, partits polítics, sindicats, etc.), i es veurà impulsat amb les noves tecnologies de la informació i la comunicació, especialment Internet. (ca)
- Συλλογική νοημοσύνη (Συλλογική Ευφυΐα) είναι η ιδιότητα που προκύπτει μέσω της συνεργασίας ή του ανταγωνισμού πολλών ανεξάρτητων ατόμων όταν αυτές οδηγούν σε νέες και καινοτόμες μορφές κατανόησης. Η Συλλογική Ευφυΐα δεν είναι πάντα το αποτέλεσμα τέτοιων συλλογικών διεργασιών, παρά μόνο όταν οδηγούν σε νέα και καινοτόμα γνώση. Οι συνθήκες που πρέπει να ισχύουν ώστε οι συλλογικές διεργασίες να οδηγήσουν σε Συλλογική Ευφυΐα είναι ένας πολύ ενδιαφέρων τομέας έρευνας. Ο όρος εμφανίζεται σε μια πληθώρα τομέων-επιστημών όπως στην κοινωνιοβιολογία, τις πολιτικές επιστήμες, τις θετικές επιστήμες, τις οικονομικές επιστήμες και την επιστήμη των υπολογιστών και επικοινωνιών. Η συλλογική νοημοσύνη δεν είναι ανθρώπινο προνόμιο αφού στη φύση συναντάται σε πολλούς έμβιους οργανισμούς, ακόμη και σε βακτήρια. Παρά του ότι η έννοια της συλλογικής νοημοσύνης χρησιμοποιείται για δεκαετίες, τον τελευταίο καιρό με την ανάπτυξη των νέων τεχνολογιών και του διαδικτύου δημιουργήθηκαν ιδανικότερες συνθήκες για την αποτελεσματικότερη διεκπεραίωση εργασιών και ερευνών μέσα από συλλογικές διαδικασίες. Παραδείγματα χρήσης συλλογικής ευφυίας. Ένα χαραχτηριστικό παράδειγμα χρήσης συλλογικής ευφυίας είναι η δημιουργία συστημάτων για παροχή συμβουλών σε χρήστες - επισκέπτες ηλεκτρονικών καταστημάτων. Για παράδειγμα το ηλεκτρονικό βιβλιοπωλείο Amazon χρησιμοποιεί προσωπικά σχόλια για δημιουργία προσωπικών υποδείξεων σε πιθανούς αγοραστές των βιβλίων. Αυτό το κάνει συγκρίνοντας τα προϊόντα που ερευνά ένας συγκεκριμένος χρήστης με παρόμοια προϊόντα που έχουν αγοράσει άλλοι χρήστες του ηλεκτρονικού τόπου και χρησιμοποιώντας παραμέτρους ομοιότητας. Η Wikipedia είναι ένα παράδειγμα εφαρμογής της Συλλογικής Ευφυΐας βασισμένο στην προσφορά, τη γνώση και τις ιδέες των ανεξάρτητων χρηστών της. Η επιτυχία της δεν οφείλεται σε κάποιο εξεζητημένο λογισμικό παρά μόνο στη συνέργεια των χρηστών της. Παράδειγμα συλλογικής ευφυίας σε σμήνος πουλιών Θεωρούμε ένα σμήνος πουλιών στο χώρο, όπου το κάθε πουλί έχει μια «εγωιστική» συμπεριφορά, μια κατεύθυνση και μια ταχύτητα και παρά ταύτα δεν βλέπουμε σμήνη πουλιών με «τυχαία συμπεριφορά» ως προς την κατεύθυνση και ταχύτητα των μελών του. Ένα ικανοποιητικό μοντέλο που έχει προταθεί, αναφέρει ότι το κάθε πουλί έχει περίπου τρεις «αόρατους» κύκλους, ώστε να αποφασίσει προς τα πού θα κινηθεί και με ποια ταχύτητα θα κινηθεί. Έτσι το κάθε πουλί μέσα στο οπτικό του πεδίο και για μια συγκεκριμένη απόσταση, παρακολουθεί την κατεύθυνση και τη ταχύτητα κίνησης των γειτονικών -προπορευόμενων σε αυτό- πουλιών. Έπειτα ακολουθεί ως προεπιλεγμένη κατεύθυνση, τον μέσο όρο των κατευθύνσεων των μελών που έχει καταγράψει. Συνεπώς και αν όλα τα πουλιά στο σμήνος ακολουθούν την ίδια λογική, έτσι ώστε το καθένα να προσαρμόζει την κατεύθυνση του βάσει των γειτόνων του, τότε όλο το σμήνος θα ακολουθήσει την ίδια κατεύθυνση και μάλιστα συντεταγμένα. «Ant Colony Optimization Algorithms» του Dorico MarcoΑξιόλογη έρευνα σε αυτό το θέμα είναι η «Ant Colony Optimization Algorithms» του Dorico Marco. Σε αυτή παρουσιάζεται η προσπάθεια αλγορίθμων βελτιστοποίησης οι οποίοι στηρίζονται στην κίνηση των μυρμηγκιών στην φύση. Στα ανάλογα άρθρα παρουσιάζονται παραλλαγές του Main ACO Algorithm (βασικός αλγόριθμος) όπως οι: • Ant System (AS)• Ant Colony Systems (ACS)• Max-Min Ant System (ΜΜΑS) Οι αλγόριθμοι αυτοί λειτουργούν σε περιβάλλοντα στα οποία συμμετέχουν πολλές οντότητες, υπονοώντας ότι αυτά μπορεί να είναι είτε φυσικά περιβάλλοντα είτε τεχνητά/πλασματικά όπως το διαδίκτυο και ότι έχουν ως αρχή λειτουργίας τους το γεγονός ότι όταν μια οντότητα κινείται αφήνει πίσω του ένα «στίγμα» (σημάδι). Το πως ορίζεται αλγοριθμικά η ένταση ή η εξασθένιση και η φύση αυτού του στίγματος αλλάζει από τις διάφορες εφαρμογές της. Παράδειγμα συλλογικής ευφυίας στα μυρμήγκια Η συχνότητα και η ποσότητα των μυρμηγκιών που θα πάνε να φέρουν τροφή στη φωλιά, εξαρτάται από την ποσότητα των «μυρμηγκιών ανιχνευτές» που θα έρθουν σε επαφή με τα υπόλοιπα μυρμήγκια. Δηλαδή αν υπάρχει τροφή , οι «ανιχνευτές» θα βρουν εύκολα την τροφή με αποτέλεσμα να επιστρέψουν γρήγορα και με μεγάλη συχνότητα ,δίνοντας το μήνυμα στα άλλα μυρμήγκια να πάνε και αυτά. Ακόμα υπολογίζουν το πόσο ασφαλές είναι εκτός της φωλιάς ανάλογα με τη συχνότητα και τη διάρκεια της ώρας που βγαίνουν έξω οι «ανιχνευτές» . Αυτή η επικοινωνία επιτυγχάνεται μέσω των κεραιών. Ακόμα ένα αξιοσημείωτο παράδειγμα αναφορικά με τα μυρμήγκια είναι το γεγονός ότι ακολουθούν το δρόμο που χάραξε ένα άλλο, ανάμεσα σε πολλές πιθανές διαδρομές ώστε να φτάσουν στη τροφή .Κάθε φορά που τα μυρμήγκια βγαίνουν για να πάρουν τροφή εκκρίνεται μια χημική ουσία που ονομάζεται φερορμόνη , η οποία ουσία προσελκύει τα άλλα μυρμήγκια. Με αυτό τον τρόπο δημιουργείται ένα μονοπάτι, που ακολουθούν τα άλλα μυρμήγκια και αυτό έχει ως αποτέλεσμα το να βρίσκουν αυτά τη πιο σύντομη διαδρομή από τη φωλιά τους για να πάρουν τη τροφή.Η διαδρομή που είναι πιο σύντομη, είναι η πρώτη που έχει διπλό ίχνος φερορμόνης και προτιμείται από τα άλλα μυρμήγκια . Παραδείγματα Το Global Futures Collective Intelligence System (GFIS) στο https://themp.org Αρχειοθετήθηκε 2021-05-21 στο Wayback Machine. δημιουργήθηκε από την Millennium Project (http://millennium-project.org) το 2012.Τα πολιτικά κόμματα κινητοποιούνται σε μεγάλο αριθμό ανθρώπων για να προσχηματίσουν την πολιτική τους, την επιλογή των υποψηφίων τη χρηματοδότηση και λειτουργία των προεκλογικών εκστρατειών. Η γνώση που αντλείται μέσα από διάφορες μεθόδους ψηφοφορίας επιτρέπει να συγκλίνουν σε πραγματικά δεδομένα με την παραδοχή ότι η αναποφάσιστη ψήφος είναι σε κάποιο βαθμό τυχαία και μπορεί να φιλτραριστεί από τη διαδικασία λήψης απόφασης αφήνοντας μόνο ένα μικρό βαθμό συναίνεσης στις εκλογές. Οι επικριτές επισημαίνουν συχνά ότι οι κακές ιδέες, παρεξηγήσεις και οι παρανοήσεις κατά τη διάρθρωση της διαδικασίας λήψης αποφάσεων πρέπει να πραγματοποιείται από ειδικούς οι οποίοι θα μπορούν να φιλτράρουν τα τυχαία ή κακής απόφασης δεδομένα κατά τη διαδικασία άντλησης αποφάσεων σε ένα σύνολο. Ο στρατός, οι συνδικαλιστικές οργανώσεις και οι επιχειρήσεις πληρούν ορισμένες πτυχές της συλλογικής νοημοσύνης. Οι οnline διαφημιστικές εταιρείες χρησιμοποιούν επίσης τη συλλογική νοημοσύνης για να παρακάμψουν το παραδοσιακό μάρκετινγκ. (el)
- Oni nomas kolektiva intelekto la kognitivajn kapablojn elmergiĝitajn de grupanaj interrilatoj. La plej ofta ekzemplo estas la formikoj. La kolonio estas pli kapabla ol la sumo de formikoj. (eo)
- Kollektive Intelligenz, auch Gruppen- oder Schwarmintelligenz genannt, ist ein emergentes Phänomen, bei dem Gruppen von Individuen durch Zusammenarbeit intelligente Entscheidungen treffen können. Der Begriff wird seit langer Zeit in vielen verschiedenen Bedeutungen verwendet, erlangte aber größere Aufmerksamkeit und Popularität erst durch die Kommunikationsmöglichkeiten größerer Gruppen von Menschen über elektronische Medien wie das Internet. Unter dem Begriff kollektive Intelligenz werden zum Teil ganz verschiedene Ansätze zusammengefasst, von kollektiven Entscheidungen nicht oder nur wenig miteinander interagierender Individuen bis hin zu selbst organisierenden Gruppen, die durch intensive Kommunikation untereinander integriert sind und so sogar eine Individualität höherer Ordnung (einen „Superorganismus“) bilden können. Gemeinsam ist ihnen meist eine dezentrale, nicht-hierarchisch organisierte Entscheidungsstruktur. Zur Erklärung dieses Phänomens existieren verschiedene systemtheoretische, soziologische und philosophische Ansätze. Negative Wirkungen eines Zusammenwirkens von Individuen werden als Herdentrieb oder als Verhalten von Lemmingen bezeichnet und zuvor in der Massenpsychologie beschrieben. (de)
- Collective intelligence (CI) is shared or group intelligence (GI) that emerges from the collaboration, collective efforts, and competition of many individuals and appears in consensus decision making. The term appears in sociobiology, political science and in context of mass peer review and crowdsourcing applications. It may involve consensus, social capital and formalisms such as voting systems, social media and other means of quantifying mass activity. Collective IQ is a measure of collective intelligence, although it is often used interchangeably with the term collective intelligence. Collective intelligence has also been attributed to bacteria and animals. It can be understood as an emergent property from the synergies among: 1.
* data-information-knowledge 2.
* software-hardware 3.
* individuals (those with new insights as well as recognized authorities) that continually learns from feedback to produce just-in-time knowledge for better decisions than these three elements acting alone Or it can be more narrowly understood as an emergent property between people and ways of processing information. This notion of collective intelligence is referred to as "symbiotic intelligence" by Norman Lee Johnson. The concept is used in sociology, business, computer science and mass communications: it also appears in science fiction. Pierre Lévy defines collective intelligence as, "It is a form of universally distributed intelligence, constantly enhanced, coordinated in real time, and resulting in the effective mobilization of skills. I'll add the following indispensable characteristic to this definition: The basis and goal of collective intelligence is mutual recognition and enrichment of individuals rather than the cult of fetishized or hypostatized communities." According to researchers Pierre Lévy and Derrick de Kerckhove, it refers to capacity of networked ICTs (Information communication technologies) to enhance the collective pool of social knowledge by simultaneously expanding the extent of human interactions. A broader definition was provided by Geoff Mulgan in a series of lectures and reports from 2006 onwards and in the book Big Mind which proposed a framework for analysing any thinking system, including both human and machine intelligence, in terms of functional elements (observation, prediction, creativity, judgement etc.), learning loops and forms of organisation. The aim was to provide a way to diagnose, and improve, the collective intelligence of a city, business, NGO or parliament. Collective intelligence strongly contributes to the shift of knowledge and power from the individual to the collective. According to Eric S. Raymond in 1998 and JC Herz in 2005, open source intelligence will eventually generate superior outcomes to knowledge generated by proprietary software developed within corporations. Media theorist Henry Jenkins sees collective intelligence as an 'alternative source of media power', related to convergence culture. He draws attention to education and the way people are learning to participate in knowledge cultures outside formal learning settings. Henry Jenkins criticizes schools which promote 'autonomous problem solvers and self-contained learners' while remaining hostile to learning through the means of collective intelligence. Both Pierre Lévy and Henry Jenkins support the claim that collective intelligence is important for democratization, as it is interlinked with knowledge-based culture and sustained by collective idea sharing, and thus contributes to a better understanding of diverse society. Similar to the g factor (g) for general individual intelligence, a new scientific understanding of collective intelligence aims to extract a general collective intelligence factor c factor for groups indicating a group's ability to perform a wide range of tasks. Definition, operationalization and statistical methods are derived from g. Similarly as g is highly interrelated with the concept of IQ, this measurement of collective intelligence can be interpreted as intelligence quotient for groups (Group-IQ) even though the score is not a quotient per se. Causes for c and predictive validity are investigated as well. Writers who have influenced the idea of collective intelligence include Francis Galton, Douglas Hofstadter (1979), Peter Russell (1983), Tom Atlee (1993), Pierre Lévy (1994), Howard Bloom (1995), Francis Heylighen (1995), Douglas Engelbart, Louis Rosenberg, Cliff Joslyn, Ron Dembo, (2003), and Geoff Mulgan. (en)
- La inteligencia colectiva es una forma de inteligencia que surge a partir de la colaboración de diversos individuos, generalmente de una misma especie, con relación a un tópico en particular. Actualmente es un término generalizado de la cibercultura o la sociedad del conocimiento vinculado a la toma de decisiones consensuada aplicable en bacterias, animales, seres humanos y computadoras. Desde su obra El apoyo mutuo, Kropotkin se convierte en un referente temprano al utilizar el concepto para el tipo de inteligencia que poseen pequeños animales e insectos como abejas u hormigas. Sin embargo, el estudio de la inteligencia colectiva se destaca notablemente dentro de la Sociología, de las ciencias de la computación y del comportamiento de masas. Dicho campo estudia el desde el nivel de quarks hasta el nivel de las bacterias, plantas, animales y sociedades humanas. Tal definición surge de los trabajos de (1983), (1993), Pierre Lévy (1997), (1995), (1995), Douglas Engelbart, , , (2003) y otros teóricos. acuña el término para hacer alusión a la inteligencia colectiva, considerando el aporte que realizan a la solución de un problema, diversos individuos convocados para tal fin. En tanto,Tom Atlee prefiere enfocarse en la inteligencia colectiva fundamentalmente en humanos y trabajando sobre lo que Howard Bloom llamó el Cociente Intelectual grupal. El autor propone que es necesario fomentar la inteligencia colectiva para optimizar el pensamiento en grupo y disminuir los sesgos cognitivos individuales. definió el fenómeno de la inteligencia colectiva como "la capacidad de las comunidades humanas de evolucionar hacia un orden de una complejidad y armonía mayor, tanto por medio de mecanismos de innovación, como de diferenciación e integración, competencia y colaboración." Por otra parte, Tom Atlee y George Pór coinciden en afirmar que la inteligencia colectiva permite establecer un foco de atención único y un estándar métrico que provee un umbral apropiado de acción, propio de cada grupo en particular. (es)
- L'intelligence collective ou de groupe se manifeste par le fait qu'une équipe d'agents coopérants peut résoudre des problèmes plus efficacement que lorsque ces agents travaillent isolément . Le concept d’intelligence collective a été mobilisé pour aborder des collectifs d’agents très divers : des insectes vivant en colonies, des équipes d’humains, des robots collaboratifs, bien que dans ce dernier cas il conviendrait plutôt de parler d’intelligence distribuée. Pour Pierre Lévy, il s’agit d'une « intelligence partout distribuée, sans cesse valorisée, coordonnée en temps réel, qui aboutit à une mobilisation effective des compétences ». Elle résulte entre autres de la qualité des interactions entre ses membres (ou agents). L’intelligence collective est étudiée en sociobiologie, en sciences politiques et dans le contexte de l'étude des performances de systèmes socio-techniques, tels que les applications de crowdsourcing . L'intelligence collective a également été attribuée et étudiée chez les animaux et des organismes aussi simples que les bactéries . Les principes de l'intelligence collective sont aujourd'hui appliqués en sociologie, en sciences du management, en informatique et dans les théories de la communication, notamment dans le but de mieux mobiliser les compétences disponibles au sein d’une équipe, d’une institution. (fr)
- L'intelligenza collettiva è un concetto diffuso dallo studioso francese Pierre Lévy. Ad esso ha dedicato il libro L'intelligenza collettiva. Per un'antropologia del cyberspazio (1994). Nel saggio, Levy ripercorre le riflessioni e le indagini che ha condotto a partire dai primi anni novanta presso il centro di ricerca sull'intelligenza collettiva dell'Università di Ottawa. Sebbene il termine sia stato definito per la prima volta da Douglas C. Engelbart nel 1962, in un articolo dal titolo Augmenting Human Intellect. A Conceptual Framework, Pierre Levy è colui che maggiormente ha approfondito e studiato le potenzialità di questa capacità umana, contribuendo alla sua divulgazione in ambito sociologico. (it)
- 집단 지성(集團知性, 영어: collective intelligence, group intelligence)은 다수의 개체들이 서로 협력 혹은 경쟁을 통하여 얻게 되는 결과이자 집단적 능력을 말한다. 소수의 우수한 개체나 전문가의 능력보다 다양성과 독립성을 가진 집단의 통합된 지성이 올바른 결론에 가깝다는 주장이다. 월드와이드웹의 발전 방향인 웹 2.0의 핵심 키워드이다. 중지(衆智, 대중의 지혜), 집단 지능, 협업 지성, 공생적 지능이라고도 한다. (ko)
- 集団的知性（しゅうだんてきちせい、英語：Collective Intelligence、CI）は、多くの個人の協力と競争の中から、その集団自体に知能、精神が存在するかのように見える知性である。Peter Russell（1983年）、Tom Atlee（1993年）、Howard Bloom（1995年）、Francis Heylighen（1995年）、ダグラス・エンゲルバート、Cliff Joslyn、Ron Dembo、Gottfried Mayer-Kress（2003年）らが理論を構築した。 集団的知性は、細菌、動物、人間、コンピュータなど様々な集団の、意思決定の過程で発生する。集団的知性の研究は、社会学、計算機科学、集団行動の研究などに属する。 Tom Atlee らは、Howard Bloom が「グループIQ」と呼んだものから一歩進み、人間の集団的知性に研究の焦点をあてている。Atlee は集団的知性を「集団思考（集団浅慮）や個人の認知バイアスに打ち勝って集団が協調し、より高い知的能力を発揮するため」のものと主張している。 集団的知性研究のパイオニアである George Por は、集団的知性現象を「協調と革新を通してより高次の複雑な思考、問題解決、統合を勝ち取りえる、人類コミュニティの能力」と定義している。Tom Atlee と George Por は「集団的知性は、関心をひとつに集中し、適切な行動を選択するための基準を形成する能力がある」と述べている。彼らのアプローチは を起源としている。 (ja)
- Inteligencja zbiorowa (ang. Collective intelligence, Collective IQ') – termin, który powstał w połowie lat 80 XX wieku. Przy badaniu procesu zbiorowego podejmowania decyzji i podejmowaniu decyzji konsensusu, gdzie przy zbiorowej inteligencji grupy, zdolność do znalezienia rozwiązania problemu jest lepsza niż najlepsze rozwiązania indywidualne w tej grupie. Pojęcie to występuje też w politologii, recenzji naukowej, rynku prognostycznym, informatyce (wolne oprogramowanie), mediach społecznościowych, crowdsourcingu, eksploracji danych oraz w literaturze science fiction. W kontekście Web 2.0, pojęcie inteligencji zbiorowej odnosi się do działań o dużym stopniu współpracy między użytkownikami i do „wartości dodanej”, która z tych działań wynika. Zbiorowa inteligencja jest również przypisywana bakteriom i zwierzętom. Filozof Pierre Lévy uważa zbiorową inteligencję jako „formę powszechnie rozproszonej inteligencji, stale ulepszanej, skoordynowanej w czasie rzeczywistym i widocznej w efektywnym wykorzystaniu umiejętności”, gdzie każda istota ludzka ma pewną wiedzę, ale żaden człowiek nie posiada całej wiedzy o wszystkim. Lévy uważa projekt inteligencji zbiorowej za „projekt humanistyczny”, grający istotną rolę w społeczeństwie obywatelskim m.in. dzięki zwiększonemu dostępowi do wiedzy. W roku 2001 Tadeusz Szuba z Akademii Górniczo-Hutniczej, zaproponował formalny model fenomenu inteligencji zbiorowej. Ta teoria została opublikowana w całości w książce Computational Collective Intelligence (w serii książek o przetwarzaniu równoległym i dystrybuowaniu Wiley, 420 stron, Wiley NY, 2001). (pl)
- A inteligência coletiva é um conceito de um tipo de inteligência compartilhada que surge da colaboração de muitos indivíduos em suas diversidades. É uma inteligência distribuída por toda parte, na qual todo o saber está na humanidade, já que ninguém sabe tudo, porém todos sabem alguma coisa.O termo aparece na sociobiologia, na ciência política e em contextos específicos como dinâmicas de revisão paritária e aplicações de crowdsourcing. Essa definição mais ampla envolve processos como formação de consenso, capital social, tomada de decisão e capital intelectual. Diferentes ações, desde um partido político até um verbete na Wikipédia, podem ser descritas como uma forma de inteligência coletiva. A noção de inteligência coletiva é referida como inteligência simbiótica por e como Sabedoria das Massas por James Surowiecki. O conceito é usado na área da sociologia, no mundo dos negócios, na ciência da computação, na ciência da informação e na comunicação de massa. Escritores que influenciaram a ideia de inteligência coletiva incluem Douglas Hofstadter (1979), Peter Russell (1983), (1993), Pierre Lévy (1994), (1995), (1995), Douglas Engelbart, , e (2003). Muitas vezes essa inteligência é desvalorizada pela humanidade, pois focam suas preocupações em outros aspectos, como o desperdício econômico ou ecológico, e acabam por dissipar esse recurso, recusando levá-lo em conta, desenvolvê-lo e empregá-lo. Por isso, a Inteligência Coletiva, como cita Pierre Lévy, também pode ser considerada uma inteligência incessantemente valorizada. (pt)
- Kollektiv intelligens (KI): (engelska: Collective Intelligence) är delad- eller gruppintelligens som uppkommer vid samarbete, gemensamma ansträngningar och konkurrens där många individer deltar i gemensamma beslutstaganden. Termen kollektiv intelligens förekommer bland annat i sociobiologi, statsvetenskap, peer review samt crowdsourcing. Den kan även inkludera konsensus, socialt kapital och formella system såsom röstningssystem, sociala media och andra typer av aktiviteter som berör många. Kollektivt IQ är ett mått på kollektiv intelligens, även om det i många fall används mer som en synonym. Termen kollektiv intelligens har även använts gällande bakterier och djur. Begreppet kollektiv intelligens kan ses som en egenskap som uppstår i samarbeten mellan: 1) data-information-kunskap; 2) mjukvara-hårdvara; och 3) experter (de med nya insikter såväl som de med välkänd auktoritet) eftersom alla tre samarbetena kontinuerligt lär sig av feedback för att producera just-in-time kunskap för bättre beslut. Alla tre samarbetena fungerar bättre tillsammans än vad respektive del skulle gjort individuellt. Andra författare som har påverkat konceptet kollektiv intelligens är bland andra: Francis Galton och Douglas Hofstadter (1979), Peter Russell (1983), Tom Atlee (1993), Pierre Lévy (1994), Howard Bloom (1995), Francis Heylighen (1995), Douglas Engelbart, Louis Rosenberg, Cliff Joslyn, Ron Dembo och Gottfried Mayer-Kress (2003). Philip Runsten och professor Andreas Werr la grunden för den svenska definitionen av kollektiv intelligens i och med deras forskning som påbörjades år 2006. Forskningen resulterade i doktorsavhandlingen “Kollektiv förmåga – en avhandling om grupper och kunskapsintegration ” publicerad år 2011. Inom forskning om kollektiv intelligens i organisationer och deras lokala mikrosystem har termen organisation definierats som summan av löpande samarbets- och koordineringstillfällen mellan människor. Den genomsnittliga kvaliteten på samarbetet får en avgörande betydelse för hur väl organisationer lyckas koordinera och använda tillgängliga kunskapsresurser. En hög genomsnittlig intelligens i en organisation kan leda till att mer görs med mindre insats, dvs. att resurser används mer effektivt, att mer genomtänkta strategier utvecklas och att organisationen blir bättre på att förverkliga strategier i praktiken. Lokala mikrosystem uppstår inom organisationen när individer samarbetar med varandra vid en given tidpunkt och situation. Kollektiv intelligens för mikrosystem inkluderar hur mycket av individernas totala kunskap som används, dvs. hur väl kunskap specialiseras och koordineras inom gruppen. Bevisat är att kollektivt intelligenta mikrosystem i högre grad använder den tillgängliga kunskap som finns inom gruppen och att de presterar bättre än vad varje individ hade gjort ensam. Fördelen med kollektiv intelligens är därmed möjligheten att dra nytta av alla individers specialistkunskap. Genom att ta hänsyn till gruppens gemensamma kunskap fattas bättre beslut. Eftersom hela gruppen bidragit till beslutets utfall och därmed känner att rätt beslut fattats, är gruppen bättre än genomsnittet på att verkställa beslutet efteråt. Dessutom lyssnar och bekräftar kollektivt intelligenta grupper varandra drygt 1 500 procent mer och ställer ca 2 000 procent fler utforskande frågor jämfört med icke-kollektivt intelligenta grupper. De grupper som lyckas uppnå en hög kollektiv intelligens är högpresterande och därmed även med framgångsrika än andra grupper. Resonemanget stödjs av forskning av Runsten och Werr. (sv)
- Коллективный интеллект или коллективный разум — термин, который появился в середине 1980-х годов в социологии при изучении процесса коллективного принятия решений. Исследователи из NJIT определили коллективный интеллект как способность группы находить решения задач более эффективно, чем лучшее индивидуальное решение в этой группе. В этом отношении коллективный интеллект превосходит по уровню интеллект любого индивидуума группы. Это понятие употребляется в социобиологии, политологии и в контексте приложений, предназначенных для группового рецензирования и краудсорсинга. Понятие коллективного интеллекта может затрагивать консенсус, социальный капитал, и такие понятия, как избирательные системы, социальные медиа и другие методы учёта общественной интеллектуальной деятельности. Коллективный интеллект также приписывается бактериям (Микробный интеллект) и животным. Он может также пониматься как свойство коллектива, возникающее в результате взаимодействия между 1) данными — информацией — знанием; 2) программным и аппаратным обеспечением и 3) специалистами (как носителями новых идей, так и признанными авторитетами) и заключающееся в способности постоянно учиться, используя обратную связь, вырабатывать информацию, необходимую в данный конкретный момент для принятия решений лучших, чем те, что могут принять эти три компонента по отдельности. Или, в более узком смысле, свойство, возникающее в результате взаимодействия между людьми и методами обработки информации. Понимаемый таким образом коллективный интеллект именуется «симбиотическим интеллектом» и описан Норманом Ли Джонсоном. Это понятие используется в социологии, бизнесе, компьютерных науках и средствах массовой информации. Оно также встречается в научной фантастике. Согласно исследователям Леви и (Derrick de Kerckhove), оно относится к способности сетевых ИКТ (Информационных и коммуникационных технологий) расширять общий фонд социального знания путём одновременного расширения возможностей для взаимодействий между людьми. Коллективный интеллект вносит большой вклад в сдвиг фокуса знаний и власти от индивидуального к коллективному. Согласно и , интеллект с открытым кодом рано или поздно начнёт производить результаты, превосходящие таковые, произведённые проприетарным программным обеспечением в рамках корпораций ( 2008). В то же время Генри Дженкинс рассматривает коллективный интеллект как ‘альтернативный источник власти медиа‘, тесно связанный с культурой конвергенции (convergence culture). Он обращает внимание на образование и на то, как люди учатся принимать участие в подобных культурах знаний вне рамок формального обучения. Дженкинс критикует школы, поощряющие ‘автономных решателей задач и замкнутых на себя учеников‘, при этом настроенные против обучения с использованием средств коллективного интеллекта. В конечном счёте, как Пьер Леви (2007), так и Генри Дженкинс (2008) разделяют мнение, что коллективный интеллект важен для процесса демократизации общества, поскольку он тесно связан с культурой, основанной на знании, поддерживаемой совместным использованием идей, и таким образом, он вносит вклад в лучшее понимание разнородного общества разными его членами. Среди писателей, которые оказали влияние на идею коллективного интеллекта, следует упомянуть Дугласа Хофштадтера (1979), (1983), (1993), Пьера Леви (1994), (1995), (1995), Дугласа Энгельбарта, , , (2003). (ru)
- 集體智慧（英語：collective intelligence），也称集体智能、群智等称，此术语中intelligence即为智力、智慧。（注意，有几个英文单词都有“群”的含义，目前中國大陆科技论文中，一般“群体智能”、“群智能”是指另外一个术语，其“群”字的英文原文是另一个词） 單一個體所做出的決策往往會比起多數決的決策來的不精準，集体智慧（集体智能）是一种共享的或者群体的智能，以及集結眾人的意見進而轉化為決策的一種過程。它是从许多个体的合作与竞争中涌现出来的。集体智慧在细菌、动物、人类以及计算机网络中形成，并以多种形式的协商一致的决策模式出现。 对于集体智慧的研究，实际上可以被认为是一个属于社会学、商业、计算机科学、大众传媒和大众行为的分支学科——研究从夸克层次到细菌、植物、动物以及人类社会层次的群体行为的一个领域。这个概念也经常出现在科幻小说中，它被当作为联结物种和生化人的心灵感应。 上述定义来自侯世达（1979）、（1983）、（1993）、皮埃尔·列维（1994）、（1995年）、弗朗西斯·海拉恩（1995年）、道格拉斯·恩格尔巴特、克里夫·乔斯林、罗恩·德姆博、戈特弗里德·梅尔-克瑞斯（2003年）以及其他理论家的著作。集体智慧被诺曼·L·约翰逊称为。 有的人士，例如汤姆·阿特利，他们在集体智慧方面宁愿把重点主要放在人类上，并且为改进霍华德·布洛姆所谓的“群体智商”而积极工作。阿特利认为，可以鼓励集体智慧“去克服‘团体迷思’和个人认知偏差，以使得群体在流程中进行合作成为可能，同时还能大大提高智力表现”。 集体智慧（CI）也可以定义为某种形式的网络化，即互联网，它是由通信技术的进步而引发的。Web 2.0实现了交互性，因而用户可以发布自己的内容。集体智慧凭借这一点来提高现有知识的社会共享。Henry Jenkins，一个在新媒体和媒体融合领域的主要理论家，依照他的学说，集体智慧可以归因于媒体融合以及共享文化。集体智慧不仅仅是所有文化在信息数量上的贡献，同时，它也是质量上的贡献。 一个CI的先驱，George Pór，他将集体智慧定义为“通过分化与整合、竞争与协作的创新机制，人类社区朝更高的秩序复杂性以及和谐方向演化的能力”。汤姆·阿特利和George Pór说明“集体智慧还包括实现单一的关注点以及标准的衡量尺度，以提供适当的行动门槛”。他们的方法植根于科学界的隐喻。 列维和从大众传播的思考方法来考虑CI，集中网络信息及通信技术的能力去提高社区知识库。他们认为，这些通讯工具可以使人类既方便又快速地进行互动、分享与合作（Flew 2008）。随着互联网的发展和广泛使用，对于那些以社区为基础的论坛，例如维基百科，为它们做贡献的机会大于以往任何时候。通过对数据库的集体访问，以及允许他们“利用蜂巢”，这些计算机网络给与参与用户存储和检索知识的机会（Raymond 1998; Herz 2005 in Flew 2008）。对于人和计算机所组成的群体，在的研究人员，他们研究和探索这些群体所具有的集体智慧。 (zh)
- Колекти́вний ро́зум (або колекти́вний інтеле́кт, англ. collective intelligence) — термін, що з'явився у середині 1980-х років у соціології при вивченні процесу прийняття рішень групою людей. Дослідники з NJIT визначили «колективний розум» — здатність в груповій формі більш ефективно знаходити рішення задачі, ніж знаходити найкраще індивідуальне рішення у цій групі. Це поняття застосовується в соціобіології, політології та у комп'ютерних програмах, призначених для групового рецензування та краудсорсингу. Поняття колективного інтелекту може торкатися консенсусу, соціального капіталу, і таких понять, як вибіркові системи, соціальні медіа та інші методи обліку суспільної діяльності. Колективний розум також приписується бактеріям і тваринам. Його можна розуміти як властивість, що виникає в результаті взаємодії між: 1) даними — інформацією — знанням; 2) програмним і апаратним забезпеченням; 3) фахівцями (як носіями нових ідей, так і визначними авторитетами), що, використовують зворотний зв'язок, постійно навчаються виробляти інформацію необхідну у даний конкретний момент для прийняття кращих рішень, аніж ті, що можуть прийняти її окремо. Або, в більш вузькому сенсі, властивість, яка виникає у результаті взаємодії між людьми і методами обробки інформації. Колективний інтелект, що розуміється таким чином, іменується «симбіотичним інтелектом» та описаний Норманом Лі Джонсоном. Цей термін використовується у соціології, бізнесі, комп'ютерних науках і засобах масової інформації. Він також зустрічається у науковій фантастиці. Згідно дослідників Леві і Дерику де Керкхову, його відносять до властивостей мережних Інформаційних та комунікаційних технологій. Його призначення розширювати загальний фонд соціальних знань, шляхом одночасного збільшення можливостей для взаємодії між людьми. Колективний інтелект показує перехід індивідуальних знань до колективних. Згідно з Реймондом і Херцом програми з штучним (колективним) інтелектом з відкритим кодом рано чи пізно почнуть приносити результати, що перевершуватимуть ті, які принесені пропрієтарним програмним забезпеченням у рамках корпорацій ( 2008). У той самий час Генрі Дженкінс розглядає колективний розум як 'альтернативне джерело влади медіа, тісно пов'язаний з культурою конвергенції. Він звертає увагу на освіту й на те, як люди вчаться брати участь у подібних заходах поза межами формального навчання. Дженкінс критикує школи, що заохочують застосування програм, які допомогають автоматичному вирішенню задач та сприяють «замкнутості учнів», при цьому налаштовані проти навчання з використанням засобів колективного інтелекту. Врешті-решт, як , так і Генрі Дженкінс поділяють думку, що колективний розум є важливим для процесу демократизації суспільства, оскільки він тісно пов'язаний із культурою, основаною на знаннях, підтримуваних спільним використанням ідей. Таким чином, він робить внесок у краще розуміння геторогенного суспільства різними його членами.До письменників, які мали вплив на ідею колективного інтелекту, відносять: Дугласа Гофстедтера, , , , , , Дугласа Енгельбарта, , , . (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Oni nomas kolektiva intelekto la kognitivajn kapablojn elmergiĝitajn de grupanaj interrilatoj. La plej ofta ekzemplo estas la formikoj. La kolonio estas pli kapabla ol la sumo de formikoj. (eo)
- L'intelligenza collettiva è un concetto diffuso dallo studioso francese Pierre Lévy. Ad esso ha dedicato il libro L'intelligenza collettiva. Per un'antropologia del cyberspazio (1994). Nel saggio, Levy ripercorre le riflessioni e le indagini che ha condotto a partire dai primi anni novanta presso il centro di ricerca sull'intelligenza collettiva dell'Università di Ottawa. Sebbene il termine sia stato definito per la prima volta da Douglas C. Engelbart nel 1962, in un articolo dal titolo Augmenting Human Intellect. A Conceptual Framework, Pierre Levy è colui che maggiormente ha approfondito e studiato le potenzialità di questa capacità umana, contribuendo alla sua divulgazione in ambito sociologico. (it)
- 집단 지성(集團知性, 영어: collective intelligence, group intelligence)은 다수의 개체들이 서로 협력 혹은 경쟁을 통하여 얻게 되는 결과이자 집단적 능력을 말한다. 소수의 우수한 개체나 전문가의 능력보다 다양성과 독립성을 가진 집단의 통합된 지성이 올바른 결론에 가깝다는 주장이다. 월드와이드웹의 발전 방향인 웹 2.0의 핵심 키워드이다. 중지(衆智, 대중의 지혜), 집단 지능, 협업 지성, 공생적 지능이라고도 한다. (ko)
- ذكاء جمعي أو ذكاء تكافلي أو مشترك، (بالإنجليزية: Collective Intelligence) هو الذكاء الذي ينشأ نتيجة التعاون أو حتى التنافس بين أفراد مجموعة بشريَّة معيَّنة وصولاً لصنع قرار مشترك، يُستخدم هذا المصطلح في علم الاجتماع وفي العلوم السياسيَّة ؤخصوصاً في مواضيع أنظمة التصويت المتنوِّعة ووسائل الإعلام وغيرها من وسائل قياس النشاط الجماعي في المجتمع، ويمكن قياسه من خلال معدَّل الذكاء الجماعي Collective IQ، كما أنَّ مفهوم الذكاء الجماعي موجود أيضاً عند الحيوانات وحتى الجراثيم. (ar)
- La intel·ligència col·lectiva és una forma de maximitzar el coneixement i les capacitats cognitives d'un grup, a partir de la col·laboració i cooperació dels individus que el conformen.Els estudis de la intel·ligència col·lectiva s'encabeixen dins el subcamp de la Sociologia, les Ciències de la Computació i el Comportament de Masses. El precursor del concepte fou l'entomòleg William Morton Wheeler, qui ja el 1911 senyala que individus aparentment independents poden cooperar fins al punt de convertir-se, conceptualment, en un sol organisme. Wheeler va observar aquest procés col·laboratiu en el seu treball amb les formigues que actuaven com les cèl·lules d'un sol animal amb una ment col·lectiva. A aquesta gran criatura que semblava formar una colònia l'anomenà "superorganisme". (ca)
- Kolektivní inteligence je jevem pozorovatelným v přírodě i kultuře a zároveň rozvíjejícím se interdisciplinárním oborem zasahujícím do mnoha oblastí lidské společnosti od informačních technologií či ekonomie přes vzdělávání až po politiku. Definice pojmu kolektivní inteligence se obvykle liší dle zaměření jejich autorů, nicméně lze nalézt i obecnější definice. Například: „Kolektivní inteligence je jakákoliv forma inteligence, která vzniká v rámci – případně je schopností či charakteristikou – skupin a dalších kolektivních živých systémů.“ (cs)
- Συλλογική νοημοσύνη (Συλλογική Ευφυΐα) είναι η ιδιότητα που προκύπτει μέσω της συνεργασίας ή του ανταγωνισμού πολλών ανεξάρτητων ατόμων όταν αυτές οδηγούν σε νέες και καινοτόμες μορφές κατανόησης. Η Συλλογική Ευφυΐα δεν είναι πάντα το αποτέλεσμα τέτοιων συλλογικών διεργασιών, παρά μόνο όταν οδηγούν σε νέα και καινοτόμα γνώση. Οι συνθήκες που πρέπει να ισχύουν ώστε οι συλλογικές διεργασίες να οδηγήσουν σε Συλλογική Ευφυΐα είναι ένας πολύ ενδιαφέρων τομέας έρευνας. Η συλλογική νοημοσύνη δεν είναι ανθρώπινο προνόμιο αφού στη φύση συναντάται σε πολλούς έμβιους οργανισμούς, ακόμη και σε βακτήρια. (el)
- Kollektive Intelligenz, auch Gruppen- oder Schwarmintelligenz genannt, ist ein emergentes Phänomen, bei dem Gruppen von Individuen durch Zusammenarbeit intelligente Entscheidungen treffen können. Der Begriff wird seit langer Zeit in vielen verschiedenen Bedeutungen verwendet, erlangte aber größere Aufmerksamkeit und Popularität erst durch die Kommunikationsmöglichkeiten größerer Gruppen von Menschen über elektronische Medien wie das Internet. Zur Erklärung dieses Phänomens existieren verschiedene systemtheoretische, soziologische und philosophische Ansätze. (de)
- Collective intelligence (CI) is shared or group intelligence (GI) that emerges from the collaboration, collective efforts, and competition of many individuals and appears in consensus decision making. The term appears in sociobiology, political science and in context of mass peer review and crowdsourcing applications. It may involve consensus, social capital and formalisms such as voting systems, social media and other means of quantifying mass activity. Collective IQ is a measure of collective intelligence, although it is often used interchangeably with the term collective intelligence. Collective intelligence has also been attributed to bacteria and animals. (en)
- La inteligencia colectiva es una forma de inteligencia que surge a partir de la colaboración de diversos individuos, generalmente de una misma especie, con relación a un tópico en particular. Actualmente es un término generalizado de la cibercultura o la sociedad del conocimiento vinculado a la toma de decisiones consensuada aplicable en bacterias, animales, seres humanos y computadoras. Desde su obra El apoyo mutuo, Kropotkin se convierte en un referente temprano al utilizar el concepto para el tipo de inteligencia que poseen pequeños animales e insectos como abejas u hormigas. (es)
- L'intelligence collective ou de groupe se manifeste par le fait qu'une équipe d'agents coopérants peut résoudre des problèmes plus efficacement que lorsque ces agents travaillent isolément . Le concept d’intelligence collective a été mobilisé pour aborder des collectifs d’agents très divers : des insectes vivant en colonies, des équipes d’humains, des robots collaboratifs, bien que dans ce dernier cas il conviendrait plutôt de parler d’intelligence distribuée. Elle résulte entre autres de la qualité des interactions entre ses membres (ou agents). (fr)
- 集団的知性（しゅうだんてきちせい、英語：Collective Intelligence、CI）は、多くの個人の協力と競争の中から、その集団自体に知能、精神が存在するかのように見える知性である。Peter Russell（1983年）、Tom Atlee（1993年）、Howard Bloom（1995年）、Francis Heylighen（1995年）、ダグラス・エンゲルバート、Cliff Joslyn、Ron Dembo、Gottfried Mayer-Kress（2003年）らが理論を構築した。 集団的知性は、細菌、動物、人間、コンピュータなど様々な集団の、意思決定の過程で発生する。集団的知性の研究は、社会学、計算機科学、集団行動の研究などに属する。 Tom Atlee らは、Howard Bloom が「グループIQ」と呼んだものから一歩進み、人間の集団的知性に研究の焦点をあてている。Atlee は集団的知性を「集団思考（集団浅慮）や個人の認知バイアスに打ち勝って集団が協調し、より高い知的能力を発揮するため」のものと主張している。 (ja)
- Inteligencja zbiorowa (ang. Collective intelligence, Collective IQ') – termin, który powstał w połowie lat 80 XX wieku. Przy badaniu procesu zbiorowego podejmowania decyzji i podejmowaniu decyzji konsensusu, gdzie przy zbiorowej inteligencji grupy, zdolność do znalezienia rozwiązania problemu jest lepsza niż najlepsze rozwiązania indywidualne w tej grupie. Zbiorowa inteligencja jest również przypisywana bakteriom i zwierzętom. (pl)
- Коллективный интеллект или коллективный разум — термин, который появился в середине 1980-х годов в социологии при изучении процесса коллективного принятия решений. Исследователи из NJIT определили коллективный интеллект как способность группы находить решения задач более эффективно, чем лучшее индивидуальное решение в этой группе. В этом отношении коллективный интеллект превосходит по уровню интеллект любого индивидуума группы. Это понятие употребляется в социобиологии, политологии и в контексте приложений, предназначенных для группового рецензирования и краудсорсинга. Понятие коллективного интеллекта может затрагивать консенсус, социальный капитал, и такие понятия, как избирательные системы, социальные медиа и другие методы учёта общественной интеллектуальной деятельности. (ru)
- Kollektiv intelligens (KI): (engelska: Collective Intelligence) är delad- eller gruppintelligens som uppkommer vid samarbete, gemensamma ansträngningar och konkurrens där många individer deltar i gemensamma beslutstaganden. Andra författare som har påverkat konceptet kollektiv intelligens är bland andra: Francis Galton och Douglas Hofstadter (1979), Peter Russell (1983), Tom Atlee (1993), Pierre Lévy (1994), Howard Bloom (1995), Francis Heylighen (1995), Douglas Engelbart, Louis Rosenberg, Cliff Joslyn, Ron Dembo och Gottfried Mayer-Kress (2003). (sv)
- A inteligência coletiva é um conceito de um tipo de inteligência compartilhada que surge da colaboração de muitos indivíduos em suas diversidades. É uma inteligência distribuída por toda parte, na qual todo o saber está na humanidade, já que ninguém sabe tudo, porém todos sabem alguma coisa.O termo aparece na sociobiologia, na ciência política e em contextos específicos como dinâmicas de revisão paritária e aplicações de crowdsourcing. Essa definição mais ampla envolve processos como formação de consenso, capital social, tomada de decisão e capital intelectual. Diferentes ações, desde um partido político até um verbete na Wikipédia, podem ser descritas como uma forma de inteligência coletiva. (pt)
- 集體智慧（英語：collective intelligence），也称集体智能、群智等称，此术语中intelligence即为智力、智慧。（注意，有几个英文单词都有“群”的含义，目前中國大陆科技论文中，一般“群体智能”、“群智能”是指另外一个术语，其“群”字的英文原文是另一个词） 單一個體所做出的決策往往會比起多數決的決策來的不精準，集体智慧（集体智能）是一种共享的或者群体的智能，以及集結眾人的意見進而轉化為決策的一種過程。它是从许多个体的合作与竞争中涌现出来的。集体智慧在细菌、动物、人类以及计算机网络中形成，并以多种形式的协商一致的决策模式出现。 对于集体智慧的研究，实际上可以被认为是一个属于社会学、商业、计算机科学、大众传媒和大众行为的分支学科——研究从夸克层次到细菌、植物、动物以及人类社会层次的群体行为的一个领域。这个概念也经常出现在科幻小说中，它被当作为联结物种和生化人的心灵感应。 上述定义来自侯世达（1979）、（1983）、（1993）、皮埃尔·列维（1994）、（1995年）、弗朗西斯·海拉恩（1995年）、道格拉斯·恩格尔巴特、克里夫·乔斯林、罗恩·德姆博、戈特弗里德·梅尔-克瑞斯（2003年）以及其他理论家的著作。集体智慧被诺曼·L·约翰逊称为。 (zh)
- Колекти́вний ро́зум (або колекти́вний інтеле́кт, англ. collective intelligence) — термін, що з'явився у середині 1980-х років у соціології при вивченні процесу прийняття рішень групою людей. Дослідники з NJIT визначили «колективний розум» — здатність в груповій формі більш ефективно знаходити рішення задачі, ніж знаходити найкраще індивідуальне рішення у цій групі. Це поняття застосовується в соціобіології, політології та у комп'ютерних програмах, призначених для групового рецензування та краудсорсингу. Поняття колективного інтелекту може торкатися консенсусу, соціального капіталу, і таких понять, як вибіркові системи, соціальні медіа та інші методи обліку суспільної діяльності. (uk)
|
_two_original_studies_as_well_as_the_individual_intelligence_test_for_all_participants_(assessed_with_Wonderlic_Personnel_Test).png){kind=link}
_by_election_methods,_2016.svg){kind=link}
_two_original_studies_as_well_as_the_individual_intelligence_test_for_all_participants_(assessed_with_Wonderlic_Personnel_Test).png){kind=link}
_by_election_methods,_2016.svg){kind=link}
