| dbo:abstract
|
- L'Església d'Anglaterra és l'església principal cristiana a Anglaterra. Es tracta de l'església establerta per la llei, de la qual el cap formal és el monarca anglès (actualment, Carles III). És l'església mare de la Comunió Anglicana. L'«Església d'Anglaterra» es creu ser tant catòlica com reformada:
* Catòlica, ja que es veu com una part de l'Església universal de Jesucrist en ininterrompuda continuïtat amb l'Església apostòlica primitiva. Això s'expressa en el seu èmfasi en els ensenyaments dels Pares de l'Església, formalitzat en els credos dels Apòstols, Nicea i d'.
* Reformada, ja que ha estat modelada pels principis doctrinals de la Reforma protestant del segle xvi, en particular en els «Trenta-nou articles» i el Llibre d'oració comú. Hi ha altres esglésies protestants a l'Anglaterra, que no formen part de la Comunió Anglicana. (ca)
- Anglikánská církev (anglicky Church of England, mimo Anglii většinou The Anglican Church) je mateřská církev anglikánského společenství církví, která je v Anglii podřízena panovníkově moci. Anglikánská církev je dnes přítomná v Anglii, Skotsku (Skotská episkopální církev) a Walesu (Církev ve Walesu) a jedná se o státní církev v klasickém smyslu. V jejím čele stojí britský monarcha, který má titul Supreme Governor (nejvyšší panovník) nebo také Defensor Fidei (ochránce víry). Dále mají rozhodující vliv na dění v církvi dva arcibiskupové a biskupové 24 nejstarších biskupských sídel, kteří jsou zastoupeni ve Sněmovně lordů. Mezi členy církve se dnes počítá již méně než polovina obyvatelstva Anglie a těchto členů nadále zřetelně ubývá. Důvodem není jen postupující sekularizace britské společnosti, ale zejména krize a rozpad celé církve, jejíž jednotu rozbily spory o kněžská a biskupská svěcení žen a necelibátních homosexuálů. Církev od roku 1994 umožňuje kněžské svěcení žen, v roce 2014 její generální synod schválil i jejich biskupské svěcení. V církevních záležitostech církvi předsedá arcibiskup z Canterbury jakožto primas, kterému v anglikánském společenství přísluší také nejvyšší úcta. Anglikánská církev se skládá ze dvou církevních provincií, Canterbury a Yorku, které obsahují celkem 43 diecézí. V současnosti k ní patří asi 25 miliónů věřících,[zdroj?] anglikánská církev je tak největší církví anglikánského společenství. (cs)
- كنيسة إنجلترا (بالإنجليزية: Church of England) هي الكنيسة الرسمية وديانة دولة إنجلترا تابعة للمذهب الانجليكاني وتعتبر كنيسة إنجلترا الكنيسة الوطنية لشعب إنجلترا وويلز، وتعد الكنيسة المؤسسة لمذهب الإنجليكاني. نشأت كنيسة إنجلترا في عهد هنري الثامن ملك إنجلترا حيث كان يريد الطلاق من زوجتة لكن قيود الكنيسة الكاثوليكية على الطلاق لم تسمح ثم انفصلت الكنيسة الإنجليزية عن الكاثوليكية وتعتبر كنيسة إنجلترا إحدى الهيئات التشريعية في إنجلترا ويلز ورئيس الاساقفة جاستن ويلبي وتعتبر الملكة اليزبيث رئيسة الكنيسة صاحبة لقب حامية الإيمان" و"حامية العقيدة" والمقصود بها الإيمان المسيحي والحاكم الأعلى لكنيسة إنجلترا. (ar)
- Η Εκκλησία της Αγγλίας (αγγλικά: Church of England) είναι η επίσημα καθιερωμένη χριστιανική Εκκλησία της Αγγλίας. Είναι η μητέρα εκκλησία της παγκόσμιας Αγγλικανικής κοινωνίας, και η παλαιότερη από τις 38 ανεξάρτητες εθνικές Αγγλικανικές εκκλησίες. Προκαθήμενός της είναι ο εκάστοτε Αρχιεπίσκοπος του Καντέρμπερι. Θεωρείται ταυτόχρονα «Καθολική» και «Μεταρρυθμισμένη». Μεταρρυθμισμένη καθώς έχει πολλές αρχές από την Προτεσταντική μεταρρύθμιση και καθώς επίσης δεν αποδέχεται την Παπική αυθεντία και την καθολική αντιμεταρρύθμιση. Καθολική καθώς θεωρεί πως είναι η συνέχεια της αποστολικής και της Καθολικής εκκλησίας και όχι καινούργια οργάνωση και επειδή δίνει έμφαση στη διδασκαλία της αρχαίας των Πατέρων εκκλησίας όπως διατυπώθηκε στα Σύμβολα της Πίστεως. Στις λειτουργίες της έχει κρατήσει περισσότερα στοιχεία του Καθολικού τελετουργικού από οποιαδήποτε άλλη εκκλησία που επηρεάστηκε από την Προτεσταντική μεταρρύθμιση. (el)
- Die Church of England (englisch für Kirche Englands) ist die Mutterkirche der Anglikanischen Gemeinschaft, sodass sich ihre Geschichte weitestgehend mit dieser deckt. Sie ist innerhalb dieser Gemeinschaft die letzte eigentliche Landeskirche (Staatskirche) und untersteht der Autorität des Staatsoberhauptes. Die Church of England ist die mitgliederstärkste aller anglikanischen Kirchen weltweit. Sie erstreckt sich heute über das Gebiet Englands, der Kanalinseln und der Isle of Man und ist noch immer eine Landeskirche im klassischen Sinne, da an ihrer Spitze der britische Monarch mit dem Titel Supreme Governor of the Church of England steht. Auch sind die beiden Erzbischöfe sowie 24 weitere Bischöfe Mitglieder im House of Lords. Allerdings bilden ihre Mitglieder heute nicht mehr die Mehrheit der Engländer und sie kämpft mit weiterem Mitgliederschwund. Bei der Zahl der Gottesdienstbesucher wird sie heute (Januar 2016) von der römisch-katholischen Kirche in England übertroffen. In Schottland und Wales, die nicht zu England gehören, existieren weitere anglikanische Kirchen, die Church in Wales und die Scottish Episcopal Church. Innerhalb der Landeskirche steht ihr der Erzbischof von Canterbury als Primas von ganz England vor, der auch innerhalb der anglikanischen Weltkirchengemeinschaft einen Ehrenvorrang genießt. Der Erzbischof von York steht als Primas von England im Ehrenrang an zweiter Stelle. Die Church of England gliedert sich in zwei Kirchenprovinzen, Canterbury und York, mit insgesamt 42 Diözesen. Zur Theologie der Church of England siehe den Artikel Anglikanische Gemeinschaft. (de)
- La Eklezio de Anglio estas la unua anglikana eklezio, kiu sendependiĝis (politike) de Romo en la 16-a jarcento dum la reĝeco de Henriko la 8-a. La klerikaro, tamen, estis la sama, kaj antaŭ la politika "sendependiĝo" kaj poste, do la anglikanoj kredas ke oni ĝis nun havas ankoraŭ la apostolan posteulecon. Ĝi ankoraŭ estas la oficiala eklezio en Anglio, do la reĝino ankoraŭ havas la povon elekti la episkopojn (kiun ŝi ne povas en la aliaj anglikanaj eklezioj). Sed la Eklezio de Anglio ne plu estas la sola laŭleĝa eklezio en Anglio eĉ ekde la 19-a jarcento. La Ĉefepiskopo de Canterbury estas la unua episkopo, ne sole de la Eklezio de Anglio, sed ankaŭ de ĉiuj anglikanaj eklezioj. (eo)
- The Church of England (C of E) is the established Christian church in England and the mother church of the international Anglican Communion. It traces its history to the Christian church recorded as existing in the Roman province of Britain by the 3rd century and to the 6th-century Gregorian mission to Kent led by Augustine of Canterbury. The English church renounced papal authority in 1534 when Henry VIII failed to secure a papal annulment of his marriage to Catherine of Aragon. The English Reformation accelerated under Edward VI's regents, before a brief restoration of papal authority under Queen Mary I and King Philip. The Act of Supremacy 1558 renewed the breach, and the Elizabethan Settlement charted a course enabling the English church to describe itself as both Reformed and Catholic. In the earlier phase of the English Reformation there were both Roman Catholic martyrs and radical Protestant martyrs. The later phases saw the Penal Laws punish Roman Catholics and nonconforming Protestants. In the 17th century, the Puritan and Presbyterian factions continued to challenge the leadership of the church, which under the Stuarts veered towards a more Catholic interpretation of the Elizabethan Settlement, especially under Archbishop Laud and the rise of the concept of Anglicanism as a via media between Roman Catholicism and radical Protestantism. After the victory of the Parliamentarians, the Prayer Book was abolished and the Presbyterian and Independent factions dominated. The episcopacy was abolished in 1646 but the Restoration restored the Church of England, episcopacy and the Prayer Book. Papal recognition of George III in 1766 led to greater religious tolerance. Since the English Reformation, the Church of England has used the English language in the liturgy. The church contains several doctrinal strands, the main three being known as Anglo-Catholic, evangelical and liberal. Tensions between theological conservatives and progressives find expression in debates over the ordination of women and homosexuality. The British monarch (currently Charles III) is the supreme governor and the archbishop of Canterbury (currently Justin Welby) is the most senior cleric. The governing structure of the church is based on dioceses, each presided over by a bishop. Within each diocese are local parishes. The General Synod of the Church of England is the legislative body for the church and comprises bishops, other clergy and laity. Its measures must be approved by the Parliament of the United Kingdom. (en)
- La Iglesia de Inglaterra (en inglés, Church of England), también llamada la Iglesia anglicana, es la Iglesia protestante mayoritaria en Inglaterra y actúa como «madre» y «primera antigüedad» de la Comunión anglicana. Es también Iglesia-miembro fundadora de la Comunión de Porvoo y origen del anglicanismo. (es)
- Ingalaterrako Eliza (ingelesez: Church of England) Ingalaterrako eliza kristau nagusia da, eta anglikar erkidegoko "ama" eta "lehendabiziko" gisa jarduten du. Halaber, kidea eta anglikanismoaren sorburua ere bada. (eu)
- Is í Eaglais Shasana an reiligiún stát i Sasana. Bhunaigh Rí Anraí VIII í de bhriseadh Shasana leis an Eaglais Chaitliceach Rómhánach. (ga)
- Gereja Inggris (bahasa Inggris: Church of England; C of E) adalah gereja negara Inggris. Uskup Agung Canterbury merupakan klerusnya yang paling senior, kendati Gubernur Tertinggi merupakan pemimpin tertingginya. Gereja Inggris juga merupakan dari Komuni Anglikan internasional. Pendiriannya sebagai suatu gereja nasional dikatakan terjadi pada abad ke-6 dalam ke Kerajaan Kent yang dipimpin oleh Agustinus dari Canterbury. Gereja Inggris menolak otoritas kepausan ketika Henry VIII tidak berhasil mendapatkan anulasi atas perkawinannya dengan Catherine dari Aragon pada tahun 1530-an. Reformasi Inggris dipercepat di bawah pemerintahan para bupati Edward VI sebelum suatu pemulihan singkat otoritas kepausan di bawah kepemimpinan Mary I dan Philip II. memperbarui perpecahan tersebut dan memetakan suatu jalan yang melaluinya gereja Inggris menjadi harus bersifat Katolik dan Reformed ("Tereformasi"):
* Katolik karena menganggap dirinya sebagai bagian dari gereja Yesus Kristus yang universal dalam kontinuitas tak terputus dengan gereja apostolik awal. Hal ini diungkapkan dalam penekanannya pada ajaran-ajaran para Bapa Gereja awal, sebagaimana telah diresmikan dalam Kredo Para Rasul, Nicea, dan Athanasius.
* Reformed karena telah dibentuk oleh beberapa prinsip doktrinal dari Reformasi Protestan abad ke-16, khususnya 39 Artikel Agama dan Buku Doa Umum. Fase awal Reformasi Inggris menghasilkan banyak maupun . Pada fase selanjutnya, digunakan untuk menghukum para penganut Katolik Roma dan . Pada abad ke-17, perselisihan politik dan agama mengakibatkan timbulnya faksi Puritan dan Presbisterian yang berkeinginan untuk mengendalikan gereja, tetapi ini berakhir dengan terjadinya . Pengakuan kepausan atas kepemimpinan George III pada tahun 1766 menyebabkan toleransi keagamaan yang lebih baik. Sejak Reformasi Inggris, Gereja Inggris telah menggunakan liturgi dalam bahasa Inggris. Gereja ini meliputi beberapa aliran doktrinal, tiga yang terutama dikenal sebagai Anglo-Katolik, , dan . Ketegangan antara kaum progresif dan konservatif teologis tampak jelas dalam perdebatan mengenai dan . Gereja ini terdiri dari para anggota dan rohaniwan yang maupun . Struktur tata kelola gereja berbasiskan pada keuskupan-keuskupan, yang masing-masingnya dipimpin oleh seorang uskup. Di dalam setiap keuskupan terdapat paroki-paroki setempat. berfungsi sebagai badan legislatif gereja ini dan terdiri dari para uskup, klerus lainnya, dan kaum awam. Rancangan undang-undang atau ketentuan hukum yang mereka hasilkan harus mendapat persetujuan dari kedua Dewan Parlemen Britania Raya. (in)
- L'Église d'Angleterre (en anglais : Church of England) est l’Église anglicane officiellement établie en Angleterre. Sa prise de position comme Église indépendante de la papauté au XVIe siècle par l'acte de suprématie de 1534 est à l'origine de l'anglicanisme, branche du christianisme occupant à certains points de vue une position intermédiaire entre catholicisme et protestantisme. L'Église d'Angleterre est l'« Église mère » de la Communion anglicane. L'archevêque de Cantorbéry est le primat de l'Église d'Angleterre. Cette fonction est occupée par Justin Welby depuis février 2013. Le roi Charles III est quant à lui gouverneur suprême de l'Église d'Angleterre, en tant que souverain du Royaume-Uni, et porte ce titre depuis son avènement, en 2022. L'assise territoriale de l'Église est l'Angleterre, l'île de Man (diocèse de Sodor et Man), les îles Anglo-Normandes (partie du diocèse de Winchester). Plusieurs communautés anglicanes en Europe, en Russie, en Turquie et au Maroc constituent le diocèse de Gibraltar en Europe. Jusqu'en 1920, les diocèses du pays de Galles faisaient partie de l'Église d'Angleterre ; ils ont pris depuis leur autonomie, formant l'Église au pays de Galles. L'Église d'Angleterre se présente comme à la fois catholique et réformée :
* Catholique parce qu'elle se considère comme une composante de l'église universelle de Jésus-Christ, ayant conservé la tradition et la succession apostoliques. En effet, l'Église d'Angleterre possède une structure épiscopale ; elle honore les doctrines des anciens Pères de l'Église, en particulier formalisées dans les Credo des apôtres, de Nicée et d'Athanase.
* Réformée parce que l'Église suit plusieurs principes doctrinaux et institutionnels de la Réforme du XVIe siècle. Ils apparaissent dans les textes de référence de la foi anglicane établis sous le règne de la reine Élisabeth Ire : le Livre de la prière commune et les Trente-neuf articles. (fr)
- 잉글랜드 성공회(영어: Church of England)는 16세기 잉글랜드 왕국의 종교개혁으로 형성된 잉글랜드의 성공회이다. 세계 성공회 공동체의 원조와도 같은 교회이다. 흔히 잉글랜드 국교회라고 부르는 교회는 성공회 전체를 지칭하는 것이 아니고 잉글랜드 성공회만을 가리킨다. (ko)
- Chiesa anglicana (inglese: Church of England; latino: Anglicana ecclesia) è il nome assunto dalla Chiesa d'Inghilterra dopo la separazione dalla Chiesa cattolica romana nel XVI secolo. Il termine latino è precedente alla Riforma e indicava genericamente la Chiesa cattolica inglese, allo stesso modo in cui la Chiesa francese era denominata Chiesa Gallicana. In seguito, dopo lo scisma avvenuto durante il regno di Enrico VIII e per influsso delle dottrine protestanti provenienti dal continente europeo, la Chiesa anglicana ha assunto una particolare fisionomia dottrinale ed organizzativa (vedi anglicanesimo). La base dottrinale della Chiesa anglicana è tuttora contenuta nei Trentanove articoli di religione e nel Book of Common Prayer (oggi Common Worship). La Chiesa anglicana è essenzialmente ecumenica, inclusiva e pluralista, mantenendo una impostazione contemporaneamente cattolica ed evangelica. Infatti, nel suo interno convivono armonicamente tendenze diverse, ed ogni comunità può fare capo ad esse ed assumere una forma di culto diversa, sebbene tutte accolgano il Common Worship. Vi sono, ad esempio, gli "anglo-cattolici", che si differenziano poco dal cattolicesimo (presentano una forma di culto molto simile alla Messa cattolica), i neo-liberali, i riformati (che si attengono al calvinismo), gli evangelicali, i pentecostali/carismatici e recentemente in Italia, i vetero-cattolici (dal 2011). Le comunità anglicane presenti in molte città d'Italia fanno capo alla diocesi europea con sede a Gibilterra. La Chiesa Anglicana d'Inghilterra ammonta a circa 25.000.000 di fedeli ed è la comunità più grande in seno alla comunione anglicana che complessivamente conta oltre 85.000.000 di membri. Dalla Chiesa d'Inghilterra si è separata nel 1920 la Chiesa in Galles, che ha attualmente 6 diocesi nella corrispondente nazione del Galles. Dall'11 novembre 1992 la Chiesa anglicana ha dato la possibilità alle donne di diventare sacerdoti e dal luglio 2014 di diventare vescovi. La prima donna vescovo è stata Libby Lane, vescovo di Stockport, nominata il 17 dicembre 2014 e consacrata il 26 gennaio successivo. La Chiesa Cattolica considera non valido il sacramento dell'ordine conferito dalla Chiesa d'Inghilterra, come dalla Comunione Anglicana in generale. Pertanto, i ministri di culto anglicani che chiedano di essere ammessi al sacerdozio cattolico devono essere nuovamente ordinati. Anche il titolo di "chiesa" non viene formalmente riconosciuto alla comunità anglicana da parte della Chiesa Cattolica. Agli anglicani, il Cattolicesimo si limita a riconoscere la condizione di "confessione cristiana". (it)
- De term Anglicaanse Kerk (van het Middenlatijnse anglicanus, 'Engels') wijst in Europese context meestal op de Kerk van Engeland (Church of England), officieel de Episcopaalse Kerk van Engeland. De kerk werd geboren uit de missieactiviteiten van Romeinse militairen en kooplieden en was aanvankelijk met de wereldkerk van Rome verbonden tot er in 1534 een schisma tot stand kwam door Hendrik VIII. Anno 2022 bestaan er vele anglicaanse kerken wereldwijd, die zijn verbonden in de Anglicaanse Gemeenschap. (nl)
- イングランド国教会（イングランドこっきょうかい、英: Church of England, C of E）は、16世紀（1534年）のイングランド王国で成立したキリスト教会の名称で、世界に広がる聖公会（アングリカン・コミュニオン）のうち最初に成立し、その母体となった教会。 英国国教会（えいこくこっきょうかい）、イギリス国教会（イギリスこっきょうかい）、イングランド教会（イングランドきょうかい）、または聖公会内部では英国聖公会（えいこくせいこうかい）とも呼ばれる。 聖公会（アングリカン・チャーチ、英：Anglican Church）という名称は、アングリカン・コミュニオン（Anglican Communion）全体の日本語訳であると同時に、イングランド国外におけるイングランド国教会の姉妹教会の名称の日本語訳である。 (ja)
- Kościół Anglii (ang. Church of England, łac. Ecclesia Anglicana) – najstarszy i największy z Kościołów anglikańskich. Członek i wiodący przedstawiciel Wspólnoty Anglikańskiej; członek Wspólnoty Porvoo, grupującej dwanaście Kościołów anglikańskich i luterańskich. (pl)
- Engelska kyrkan (engelska: Church of England) är statskyrkan i England. Den har sina rötter i Romersk-katolska kyrkan men blev 1534 fristående, som en av utbrytarkyrkorna under 1500-talets europeiska reformationsperiod. (sv)
- A Igreja da Inglaterra (em inglês: Church of England), também denominada Igreja Anglicana, é a igreja nacional e de denominação cristã estabelecida oficialmente na Inglaterra, a matriz principal da atual Comunhão Anglicana internacional, bem como é membro-fundador da Comunhão de Porvoo. A igreja inglesa traça sua história na igreja cristã existente na província romana da Grã-Bretanha no século III, e para a missão gregoriana do século VI a Kent liderada por Agostinho da Cantuária. Fora da Inglaterra, a Igreja Anglicana é geralmente denominada de Igreja episcopal, principalmente nos Estados Unidos e países da América Latina. O termo Anglicano tem origem em ecclesia anglicana, e que significa Igreja Inglesa ou igreja do povo inglês. A igreja inglesa renunciou a autoridade papal pela primeira vez e voltou a ser independente de Roma através do Ato de Supremacia em 1534, voltou a comunhão com Roma durante o reinado de Maria I e renunciou a autoridade papal novamente em 1558 no segundo ato de supremacia, iniciando uma série de eventos conhecidos como a Reforma Inglesa, o que iniciou uma grande disputa entre os líderes e polarizando o cristianismo inglês. A Reforma Inglesa subsequente foi fortalecida pelos regentes de Eduardo VI, precedendo uma restauração católica promovida por Maria I. Contudo, o Ato de Supremacia de 1559 promulgado no reinado de Isabel I renunciou a autoridade papal e permitiu que a igreja adotasse uma posição ambígua de liturgia católica e teologia reformada. Na fase anterior da Reforma Inglesa havia mártires católicos e mártires protestantes radicais. As fases posteriores viram as Leis Penais punirem protestantes, católicos romanos e não conformistas. No século XVII, os puritanos e presbiterianos continuaram a desafiar a liderança da Igreja que, sob os Stuarts, se inclinava para uma interpretação mais católica do assentamento Elizabetano especialmente sob o Arcebispo Laud e a ascensão do conceito de anglicanismo como Via Média. Após a vitória dos parlamentares, o Livro de Oração foi abolido e as os presbiterianos e independentes dominaram. A Restauração de 1660 restaurou a Igreja da Inglaterra, o episcopado e o Livro de Oração. Somente com o reconhecimento papal da coroação do Rei Jorge III, em 1766, acarretou uma maior tolerância religiosa na Inglaterra. Desde a Reforma Inglesa, a Igreja de Inglaterra têm desenvolvido sua liturgia em língua inglesa. A igreja alberga distintos ramos doutrinários, sendo os três principais os seguintes: Anglocatolicismo, Evangelicalismo e Igreja geral. As tensões entre tais grupos teológicos dentro da mesma denominação religiosa, giram em torno de temas controversos como, especialmente, ordenação feminina ao ministério e homossexualidade. A estrutura de governo eclesiástico anglicano têm como unidade básica a diocese, cada uma presidida por um bispo; sendo que cada diocese abriga algumas paróquias locais. O Arcebispo da Cantuária é o Primaz de toda a Comunhão Anglicana, liderando a Igreja de Inglaterra e atuando com foco na unidade da mesma e para com a Comunhão Anglicana. O Monarca britânico, por sua vez, é o Governador Supremo da Igreja de Inglaterra. Em sua estrutura legislativa, a Igreja é regida pelo Sínodo Geral da Igreja de Inglaterra, sendo este composto por bispos, clérigos e leigos, e regularizado pelo Parlamento do Reino Unido. (pt)
- Це́рковь А́нглии (англ. The Church of England) — государственная христианская церковь в Англии (Соединённое Королевство), Матерь-Церковь (англ. The Mother Church) всемирного Англиканского сообщества. Юрисдикция Церкви Англии распространяется также на Остров Мэн через Диоцез Содор и Мэн, в то время как Нормандские острова являются частью Диоцеза Винчестер. Ряд англиканских общин на территории континентальной Европы, бывшего Советского Союза, Турции и Марокко объединены в Диоцез Гибралтара в Европе. Церковь Англии считает себя одновременно кафолической и реформированной:
* кафолической, так как она рассматривает себя как часть всемирной Церкви Христа, являющуюся непрерывным продолжением ранней апостольской и средневековой церкви. Это выражается через приверженность учению ранних Отцов Церкви, формализованному в Апостольском, Никейском (так как в богослужении не произносится, то Никейским символом веры часто называют Никео-Цареградский), Никео-Цареградском (в основном, в католическом варианте, но в экуменическом окружении допускается и православный символ веры), Афанасьевском Символах веры;
* реформированной в той степени, в которой она сформировалась под влиянием некоторых доктринальных и институциональных принципов Протестантской Реформации XVI века. Более протестантский характер Церкви Англии обнаруживается в 39 статьях Англиканского Вероисповедания, официально принятых в качестве части религиозного примирения при королеве Елизавете I. Порядки и литургия Церкви Англии, как это выражено в Книге Общей Молитвы, основаны на дореформационной традиции, однако они подверглись влиянию литургических и доктринальных принципов Реформации. (ru)
- Англіка́нська церква (англ. Church of England, C of E) — християнська протестантська церква, заснована в 1534 році королем Генріхом VIII після відмови папи Климента VII анулювати шлюб Генріха VIII і Катерини Арагонської, що й стало причиною реформації в Англії, як потреба створення окремої, незалежної від Папства церкви, котра б відповідала дотриманню інтересів монарха та держави. Акт про супрематію («верховенство влади») урочисто проголошував, що земна влада над Англіканською церквою належить англійським монархам. Англіканська церква поширилася у таких країнах, як Англія, Північна Ірландія. Англікани, що належать до богословської традиції всесвітньої Церкви, не створили власних догматів або навчання, обов'язкового для всіх церков країни. В англіканському богослов'ї зберігає силу принцип, згідно з яким не слід визначати те, чого сам Бог не визначив у Священному писанні, але не слід і відкидати або змінювати нічого, що не суперечить Божому Слову. Як основні джерела англіканського богослов'я й духовності, а також церковного навчання розглядається Біблія, ранньохристиянські форми віросповідання і так звані «39 статей» (Thirty-nine Articles). Є державною в Англії. Головою Англіканської церкви є англійський король (королева). Усі католицькі догмати та обряди зберігалися, землі й цінності монастирів конфіскувались і переходили у власність короля. З часом на церкву дедалі більше впливали різні протестантські рухи, і на теперішній час вона оформилась у напрямок, майже ідентичний лютеранству, але відкидає лютеранське розуміння євхаристії (Святого Причастя) та пастирського служіння. Усі англіканські церкви світу становлять Англіканське співтовариство, до нього, зокрема, відноситься єпископальна церква (США). Найважливіші питання церковного життя підлягають розглядові в парламенті; вища церковна ієрархія має тісні зв'язки з фінансовими колами і земельною аристократією Англії: їй надано різні привілеї аж до членства в палаті лордів. Англіканська церква є 13-м найбільшим землевласником Великої Британії, і вона дуже заможна. Станом на 2019 рік має у власності 2 мільярди фунтів на 105 000 акрів землі, на яких розташовані сільськогосподарські угіддя, лісове господарство, права на корисні копалини та деякі найбільш історичні будівлі Великої Британії. Архієпископ Кентерберійський та єпископи Англіканської церкви — це більше, ніж прості впливові люди. Вони тримають фактичну політичну владу. Велика Британія, поряд з Іраном та Ватиканом, залишається однією з трьох держав у світі, яка досі має священнослужителів: 26 «Господарів духовних» з постійним місцем у верхній палаті Великої Британії. 390 випадків з 1940-х по 2018 рік, коли розбещувачі неповнолітніх зберігали церковний сан і посаду в Англіканській церкві. У 2018 році було 449 випадків розбещення неповнолітніх. (uk)
- 英格蘭教會（英語：Church of England），也译作英格蘭國教會、英国国教会、英國教會、英格蘭聖公會或英國聖公會，是基督新教聖公宗的教會之一，16世纪英格蘭宗教改革時期，由英格兰國王亨利八世領導，由神學家托馬斯·克蘭麥、理查德·胡克等研究教義而開創的基督教會，至今作为英國英格兰的国教。教会的辖区是今天英国（联合王国）中的英格兰地區，不包括苏格兰、威尔士和北爱尔兰，後者分归苏格兰圣公会、威尔士教会与爱尔兰教会管理。英格兰教会的主教長为坎特伯雷大主教，副手是约克大主教。此外英國君主擁有英格蘭教會最高領袖（Supreme Governor of the Church of England）的頭銜。現時英格兰教会有2,600萬名會友，但只有100－200萬人會固定出席教會禮拜。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La Iglesia de Inglaterra (en inglés, Church of England), también llamada la Iglesia anglicana, es la Iglesia protestante mayoritaria en Inglaterra y actúa como «madre» y «primera antigüedad» de la Comunión anglicana. Es también Iglesia-miembro fundadora de la Comunión de Porvoo y origen del anglicanismo. (es)
- Ingalaterrako Eliza (ingelesez: Church of England) Ingalaterrako eliza kristau nagusia da, eta anglikar erkidegoko "ama" eta "lehendabiziko" gisa jarduten du. Halaber, kidea eta anglikanismoaren sorburua ere bada. (eu)
- Is í Eaglais Shasana an reiligiún stát i Sasana. Bhunaigh Rí Anraí VIII í de bhriseadh Shasana leis an Eaglais Chaitliceach Rómhánach. (ga)
- 잉글랜드 성공회(영어: Church of England)는 16세기 잉글랜드 왕국의 종교개혁으로 형성된 잉글랜드의 성공회이다. 세계 성공회 공동체의 원조와도 같은 교회이다. 흔히 잉글랜드 국교회라고 부르는 교회는 성공회 전체를 지칭하는 것이 아니고 잉글랜드 성공회만을 가리킨다. (ko)
- De term Anglicaanse Kerk (van het Middenlatijnse anglicanus, 'Engels') wijst in Europese context meestal op de Kerk van Engeland (Church of England), officieel de Episcopaalse Kerk van Engeland. De kerk werd geboren uit de missieactiviteiten van Romeinse militairen en kooplieden en was aanvankelijk met de wereldkerk van Rome verbonden tot er in 1534 een schisma tot stand kwam door Hendrik VIII. Anno 2022 bestaan er vele anglicaanse kerken wereldwijd, die zijn verbonden in de Anglicaanse Gemeenschap. (nl)
- イングランド国教会（イングランドこっきょうかい、英: Church of England, C of E）は、16世紀（1534年）のイングランド王国で成立したキリスト教会の名称で、世界に広がる聖公会（アングリカン・コミュニオン）のうち最初に成立し、その母体となった教会。 英国国教会（えいこくこっきょうかい）、イギリス国教会（イギリスこっきょうかい）、イングランド教会（イングランドきょうかい）、または聖公会内部では英国聖公会（えいこくせいこうかい）とも呼ばれる。 聖公会（アングリカン・チャーチ、英：Anglican Church）という名称は、アングリカン・コミュニオン（Anglican Communion）全体の日本語訳であると同時に、イングランド国外におけるイングランド国教会の姉妹教会の名称の日本語訳である。 (ja)
- Kościół Anglii (ang. Church of England, łac. Ecclesia Anglicana) – najstarszy i największy z Kościołów anglikańskich. Członek i wiodący przedstawiciel Wspólnoty Anglikańskiej; członek Wspólnoty Porvoo, grupującej dwanaście Kościołów anglikańskich i luterańskich. (pl)
- Engelska kyrkan (engelska: Church of England) är statskyrkan i England. Den har sina rötter i Romersk-katolska kyrkan men blev 1534 fristående, som en av utbrytarkyrkorna under 1500-talets europeiska reformationsperiod. (sv)
- 英格蘭教會（英語：Church of England），也译作英格蘭國教會、英国国教会、英國教會、英格蘭聖公會或英國聖公會，是基督新教聖公宗的教會之一，16世纪英格蘭宗教改革時期，由英格兰國王亨利八世領導，由神學家托馬斯·克蘭麥、理查德·胡克等研究教義而開創的基督教會，至今作为英國英格兰的国教。教会的辖区是今天英国（联合王国）中的英格兰地區，不包括苏格兰、威尔士和北爱尔兰，後者分归苏格兰圣公会、威尔士教会与爱尔兰教会管理。英格兰教会的主教長为坎特伯雷大主教，副手是约克大主教。此外英國君主擁有英格蘭教會最高領袖（Supreme Governor of the Church of England）的頭銜。現時英格兰教会有2,600萬名會友，但只有100－200萬人會固定出席教會禮拜。 (zh)
- كنيسة إنجلترا (بالإنجليزية: Church of England) هي الكنيسة الرسمية وديانة دولة إنجلترا تابعة للمذهب الانجليكاني وتعتبر كنيسة إنجلترا الكنيسة الوطنية لشعب إنجلترا وويلز، وتعد الكنيسة المؤسسة لمذهب الإنجليكاني. (ar)
- L'Església d'Anglaterra és l'església principal cristiana a Anglaterra. Es tracta de l'església establerta per la llei, de la qual el cap formal és el monarca anglès (actualment, Carles III). És l'església mare de la Comunió Anglicana. L'«Església d'Anglaterra» es creu ser tant catòlica com reformada: Hi ha altres esglésies protestants a l'Anglaterra, que no formen part de la Comunió Anglicana. (ca)
- Anglikánská církev (anglicky Church of England, mimo Anglii většinou The Anglican Church) je mateřská církev anglikánského společenství církví, která je v Anglii podřízena panovníkově moci. Anglikánská církev je dnes přítomná v Anglii, Skotsku (Skotská episkopální církev) a Walesu (Církev ve Walesu) a jedná se o státní církev v klasickém smyslu. V jejím čele stojí britský monarcha, který má titul Supreme Governor (nejvyšší panovník) nebo také Defensor Fidei (ochránce víry). Dále mají rozhodující vliv na dění v církvi dva arcibiskupové a biskupové 24 nejstarších biskupských sídel, kteří jsou zastoupeni ve Sněmovně lordů. (cs)
- Η Εκκλησία της Αγγλίας (αγγλικά: Church of England) είναι η επίσημα καθιερωμένη χριστιανική Εκκλησία της Αγγλίας. Είναι η μητέρα εκκλησία της παγκόσμιας Αγγλικανικής κοινωνίας, και η παλαιότερη από τις 38 ανεξάρτητες εθνικές Αγγλικανικές εκκλησίες. Προκαθήμενός της είναι ο εκάστοτε Αρχιεπίσκοπος του Καντέρμπερι. (el)
- Die Church of England (englisch für Kirche Englands) ist die Mutterkirche der Anglikanischen Gemeinschaft, sodass sich ihre Geschichte weitestgehend mit dieser deckt. Sie ist innerhalb dieser Gemeinschaft die letzte eigentliche Landeskirche (Staatskirche) und untersteht der Autorität des Staatsoberhauptes. Zur Theologie der Church of England siehe den Artikel Anglikanische Gemeinschaft. (de)
- La Eklezio de Anglio estas la unua anglikana eklezio, kiu sendependiĝis (politike) de Romo en la 16-a jarcento dum la reĝeco de Henriko la 8-a. La klerikaro, tamen, estis la sama, kaj antaŭ la politika "sendependiĝo" kaj poste, do la anglikanoj kredas ke oni ĝis nun havas ankoraŭ la apostolan posteulecon. Ĝi ankoraŭ estas la oficiala eklezio en Anglio, do la reĝino ankoraŭ havas la povon elekti la episkopojn (kiun ŝi ne povas en la aliaj anglikanaj eklezioj). Sed la Eklezio de Anglio ne plu estas la sola laŭleĝa eklezio en Anglio eĉ ekde la 19-a jarcento. (eo)
- The Church of England (C of E) is the established Christian church in England and the mother church of the international Anglican Communion. It traces its history to the Christian church recorded as existing in the Roman province of Britain by the 3rd century and to the 6th-century Gregorian mission to Kent led by Augustine of Canterbury. (en)
- L'Église d'Angleterre (en anglais : Church of England) est l’Église anglicane officiellement établie en Angleterre. Sa prise de position comme Église indépendante de la papauté au XVIe siècle par l'acte de suprématie de 1534 est à l'origine de l'anglicanisme, branche du christianisme occupant à certains points de vue une position intermédiaire entre catholicisme et protestantisme. L'Église d'Angleterre est l'« Église mère » de la Communion anglicane. L'Église d'Angleterre se présente comme à la fois catholique et réformée : (fr)
- Gereja Inggris (bahasa Inggris: Church of England; C of E) adalah gereja negara Inggris. Uskup Agung Canterbury merupakan klerusnya yang paling senior, kendati Gubernur Tertinggi merupakan pemimpin tertingginya. Gereja Inggris juga merupakan dari Komuni Anglikan internasional. Pendiriannya sebagai suatu gereja nasional dikatakan terjadi pada abad ke-6 dalam ke Kerajaan Kent yang dipimpin oleh Agustinus dari Canterbury. (in)
- Chiesa anglicana (inglese: Church of England; latino: Anglicana ecclesia) è il nome assunto dalla Chiesa d'Inghilterra dopo la separazione dalla Chiesa cattolica romana nel XVI secolo. Il termine latino è precedente alla Riforma e indicava genericamente la Chiesa cattolica inglese, allo stesso modo in cui la Chiesa francese era denominata Chiesa Gallicana. In seguito, dopo lo scisma avvenuto durante il regno di Enrico VIII e per influsso delle dottrine protestanti provenienti dal continente europeo, la Chiesa anglicana ha assunto una particolare fisionomia dottrinale ed organizzativa (vedi anglicanesimo). (it)
- A Igreja da Inglaterra (em inglês: Church of England), também denominada Igreja Anglicana, é a igreja nacional e de denominação cristã estabelecida oficialmente na Inglaterra, a matriz principal da atual Comunhão Anglicana internacional, bem como é membro-fundador da Comunhão de Porvoo. A igreja inglesa traça sua história na igreja cristã existente na província romana da Grã-Bretanha no século III, e para a missão gregoriana do século VI a Kent liderada por Agostinho da Cantuária. Fora da Inglaterra, a Igreja Anglicana é geralmente denominada de Igreja episcopal, principalmente nos Estados Unidos e países da América Latina. O termo Anglicano tem origem em ecclesia anglicana, e que significa Igreja Inglesa ou igreja do povo inglês. (pt)
- Англіка́нська церква (англ. Church of England, C of E) — християнська протестантська церква, заснована в 1534 році королем Генріхом VIII після відмови папи Климента VII анулювати шлюб Генріха VIII і Катерини Арагонської, що й стало причиною реформації в Англії, як потреба створення окремої, незалежної від Папства церкви, котра б відповідала дотриманню інтересів монарха та держави. Акт про супрематію («верховенство влади») урочисто проголошував, що земна влада над Англіканською церквою належить англійським монархам. (uk)
- Це́рковь А́нглии (англ. The Church of England) — государственная христианская церковь в Англии (Соединённое Королевство), Матерь-Церковь (англ. The Mother Church) всемирного Англиканского сообщества. Юрисдикция Церкви Англии распространяется также на Остров Мэн через Диоцез Содор и Мэн, в то время как Нормандские острова являются частью Диоцеза Винчестер. Ряд англиканских общин на территории континентальной Европы, бывшего Советского Союза, Турции и Марокко объединены в Диоцез Гибралтара в Европе. Церковь Англии считает себя одновременно кафолической и реформированной: (ru)
|
.jpeg){kind=link}
