| dbo:abstract
|
- Kiel grandan vokalŝoviĝon (angle Great Vowel Shift; ankaŭ Tudor Vowel Shift) oni kunigas la vokalajn ŝanĝojn de la angla lingvo, kiuj okazis proksimume inter 1400/1450 kaj 1700/1750 kaj per tio ampleksas la fazon de la . La esprimoj rilatas eksklude al la ŝanĝoj de la mezangle longoj vokaloj. Temas ĉe tio pri leviĝo resp. fermiĝo de la longaj vokaloj. La en la bildo montrataj mallongaj vokaloj suferas kontraste al la longaj vokaloj malleviĝon resp. plian malfermiĝon. La mallongaj vokaloj tamen ŝanĝiĝas sendepende de la granda vokalŝoviĝo. En la moderna angla ortografio respeguliĝas ĉefe la origina sonstato, ekz. /eː/ al /iː/ (angl. feel, „senti“), /iː/ al /aɪ/ (angl. find, „trovi“), /uː/ zu /aʊ/ (angl. mouse, „muso“), /oː/ al /uː/ (angl. moon, „luno“). Pri la kaŭzo kaj la ekzakta paso de la granda vokalŝoviĝo ekzistas pliaj teorioj. La du klasikaj teorioj estas nomataj kiel ŝovĉeno kaj tirĉeno:
* Ŝovĉeno (formulita de ): la mezaj vokaloj /eː/ kaj /oː/ fariĝas iom post iom pli fermitaj kaj forŝovas /iː/ kaj /uː/, kiuj fariĝas la diftongoj /aɪ/ kaj /aʊ/.
* Tirĉeno (formulita de Otto Jespersen): la du plej fermitaj vokaloj, /iː/ kaj /uː/, diftongiĝis al /aɪ/ kaj /aʊ/ kaj tiras la du mezajn vokalojn /eː/ kaj /oː/ anstataŭe en la pli ekstremajn fermitajn poziciojn Pli novaj teorioj traktas la du vidmanierojn kiel simpligajn kaj eliras de pliaj pli malgrandaj sendependaj sonŝanĝaj ĉenoj. (eo)
- Als Great Vowel Shift (auch Tudor Vowel Shift) fasst man die Vokalveränderungen der englischen Sprache zusammen, die sich etwa zwischen 1400/1450 und 1700/1750 ereigneten und damit die Phase des Frühneuenglischen umfassen. Die Bezeichnungen beziehen sich ausschließlich auf die Veränderungen der mittelenglisch langen Vokale. Es handelt sich hierbei um eine Hebung bzw. Schließung der Langvokale. Die im nachfolgenden Schaubild abgebildeten Kurzvokale erfahren im Gegensatz zu den Langvokalen eine Senkung bzw. weitere Öffnung. Die Kurzvokale verändern sich jedoch unabhängig vom Great Vowel Shift. In der neuenglischen Schreibung spiegelt sich meist der ursprüngliche Lautstand wider, z. B. /eː/ zu /iː/ (engl. feel, „fühlen“), /iː/ zu /aɪ/ (engl. find, „finden“), /uː/ zu /aʊ/ (engl. mouse, „Maus“), /oː/ zu /uː/ (engl. moon, „Mond“). Zur Ursache und zum genauen Ablauf des Great Vowel Shifts gibt es mehrere Theorien. Die beiden klassischen Theorien werden als Schubkette und Ziehkette bezeichnet:
* Schubkette (von Karl Luick formuliert): die mittleren Vokale /eː/ und /oː/ werden allmählich geschlossener und verdrängen /iː/ und /uː/, die zu den Diphthongen /aɪ/ und /aʊ/ werden.
* Ziehkette (von Otto Jespersen formuliert): die beiden geschlossensten Vokale, /iː/ und /uː/, diphthongieren zu /aɪ/ und /aʊ/ und ziehen die beiden mittleren Vokale /eː/ und /oː/ ersatzweise in die extremeren geschlossenen Positionen Neuere Theorien sehen die beiden Sichtweisen als vereinfachend an und gehen von mehreren kleineren unabhängigen Lautwandelketten aus. (de)
- The Great Vowel Shift was a series of changes in the pronunciation of the English language that took place primarily between 1400 and 1700, beginning in southern England and today having influenced effectively all dialects of English. Through this vowel shift, the pronunciation of all Middle English long vowels was changed. Some consonant sounds changed as well, particularly those that became silent; the term Great Vowel Shift is sometimes used to include these consonantal changes. The standardization of English spelling began in the 15th and 16th centuries, and the Great Vowel Shift is the major reason English spellings now often deviate considerably from how they represent pronunciations. The Great Vowel Shift was first studied by Otto Jespersen (1860–1943), a Danish linguist and Anglicist, who coined the term. (en)
- El gran desplazamiento vocálico (GVS por sus siglas en inglés, Great Vowel Shift) fue un cambio sustancial y amplio producido en la pronunciación del idioma inglés, que tuvo lugar en el sur de Inglaterra y consistió en la transformación de los sonidos vocales de forma gradual entre los años 1200 y 1600. El término fue acuñado por el anglicista y lingüista danés Otto Jespersen, quien estudió el fenómeno. (es)
- Le grand changement vocalique fut une modification importante de la prononciation de l'anglais, qui eut globalement lieu au XVe siècle après avoir commencé à se manifester dès le XIVe siècle. Il continua à s'étendre dans les endroits reculés jusqu'au XVIe siècle. Ce changement affecta les voyelles longues du moyen anglais. Le grand changement vocalique fut étudié pour la première fois par le linguiste danois Otto Jespersen, qui inventa l'expression. (fr)
- Il grande spostamento vocalico (in inglese Great Vowel Shift) è la grande modifica di pronuncia avvenuta nella lingua inglese a partire dal XIV secolo e che ha portato ad avere una netta differenza fra la pronuncia e la scrittura delle parole. Prima di questa modifica, le vocali dell'inglese del tempo venivano pronunciate "come erano scritte", e c'era quindi un notevole parallelismo fra testo scritto e parlato; dal 1300 in poi, è iniziata una variazione di pronuncia che si è poi accentuata nel quindicesimo e sedicesimo secolo. Il cambiamento ha influenzato principalmente la pronuncia delle vocali lunghe. Il grande spostamento vocalico fu studiato per la prima volta dal linguista danese Otto Jespersen, a cui si deve l'invenzione dell'espressione. Le vocali brevi e lunghe erano pronunciate rispettivamente in sillabe chiuse ed aperte. Nel momento in cui in alcuni casi, come per quanto riguarda "time" o "house", la /i/ breve e la /u/ lunga erano pronunciate anche in sillaba aperta essendo brevi, nascono una serie di dittonghi per mantenere la differenza di lunghezza. Tutte le altre vocali subiscono un innalzamento di suono.
* quella di massima apertura, la [a:], passò a [æ:] (e poi [ɛ:], [e:]; oggi infine [eɪ]),
* le vocali intermedie [e:] (scritta spesso ee) ed [o:] (scritta spesso oo) passarono rispettivamente a [i:] e [u:];
* le vocali medioalte [ɛ:] (scritta spesso ea) ed [ɔ:] (scritta spesso oa) passarono rispettivamente a [e:] e [o:], poi a [i:] e [oʊ → əʊ]
* mentre le vocali già "alte" (o "chiuse") [i:] e [u:] si dittongarono rispettivamente in [aɪ] e [aʊ]. Per questo oggi spesso dove la scrittura ha una i (ma solo "lunga") la pronuncia è [aɪ], oppure ad oo della grafia corrisponde [u:], eccetera: l'ortografia rimase stabile e non "seguì" il mutamento della pronuncia. (it)
- 대모음 추이(大母音推移)는 중세 영어 후기(15세기 초)에 시작되어 근대 영어 시기(17세기)에 끝난, 영어의 모음 체계에서 나타난 일련의 변화를 말한다. 중세 영어 시기에 강세가 있는 7개의 장모음 모두가, 장음 위치가 1단 이상 높아지는 변화가 있었다. 동시에 단모음(單母音; monophthong)은 상당수가 이중모음으로 바뀌었다. 그 후 15세기 중엽 이후에는 활판 인쇄 기술이 향상되었는데, 덕분에 서적 등의 문서가 많이 보급됨에 따라 영어 어휘의 철자가 고정되기 시작된 반면 발음은 변화가 지속되었다. 그리하여 에서 많은 낱말의 와 철자가 일치하지 않게 되었다. 영어의 대모음 추이에서 나타난 주요한 변화 사례는 대략 다음과 같다. 한편 이 언어 현상을 처음 연구한 학자는 덴마크의 언어학자인 오토 예스페르센으로, 그가 ‘대모음 추이’라는 용어를 만들었다. 대모음 추이는 완전히 일정하지는 않다. 그래서 영어의 문어와 구어 모두에서 모음이 이동된 정도의 차이가 지역 방언에서 나타나고 있는데, 그 예로 스코틀랜드 영어를 들 수 있다. 대모음 추이의 정확한 원인은 아직 언어학·문화사상 의문점으로 남아 있다. 대모음 추이가 일부만 적용된 예로는 tomato와 either, neither 등의 발음을 예로 들 수 있다. (ko)
- 大母音推移（だいぼいんすいい）とは、イングランドの言語である英語の歴史上、中英語期後期（1400年代初頭）にはじまり、近代英語期（1600年代前半）に入って完了した、母音体系の一連の歴史上の変化（→英語の音韻史）である。最初に研究を行った言語学者オットー・イェスペルセンによる英語の術語Great Vowel Shiftの直訳。母音大推移ともいう。 (ja)
- De grote klinkerverschuiving in de Engelse taal (Engels: Great Vowel Shift) was een grootschalige systematische klankverschuiving die de uitspraak van de klinkers van het Middelengels betrof. Deze verschuiving vond plaats tussen de 12e en de 16e eeuw in het zuiden van Groot-Brittannië. Het verschijnsel is voor het eerst uitgebreid bestudeerd door Otto Jespersen, later onder meer door William Labov. (nl)
- Великий сдвиг гласных (англ. great vowel shift) — фонетическое изменение, произошедшее в английском языке в XIV—XV веках. Сдвиг продолжался какое-то время и в XVI веке, распространяясь за пределами центральных и портовых областей. В результате произошло большое изменение в произношении долгих гласных звуков. Различия в произношении долгих гласных являются основополагающими в разнице современного английского и среднеанглийского языков. Великий сдвиг гласных — историческое событие, отделяющее два этих языка друг от друга. До сдвига произношение гласных было сходно с произношением в латинском языке, а фонетика самого языка была схожа с нидерландской или нижненемецкой. После великого сдвига два долгих гласных стали дифтонгами, а другие пять стали звучать иначе. Ниже приводятся основные изменения звуков. Звучание гласных обозначено с помощью международного фонетического алфавита.
* Звук [a:] превратился в [æː], затем в [ɛː] и [eː], и в итоге в современном английском превратился в дифтонг [eɪ] (как в «make»). Древнеанглийский звук «ā» превратился в [ɔː] в среднеанглийском языке, поэтому древнеанглийское «ā» не соответствует современному дифтонгу [eɪ].
* Звук [ɛː] стал [eː], затем превратился в [iː] (как в «beak»). В немногих словах, начинающихся с группы согласных, звучание стало другим — [eɪ] (как в «break»).
* Звук [eː] превратился в [iː] (как в «feet»).
* Звук [iː] стал дифтонгом [ɪi], который позже стал звучать как [əɪ], и в конце концов стал дифтонгом [aɪ] (как в «mice»).
* Звук [ɔː] стал [oː], затем в XVIII веке этот звук превратился в [oʊ] или [əʊ] (как в «boat»).
* Звук [oː] превратился в [uː] (как в «boot»).
* Звук [uː] превратился в дифтонг [uʊ], затем в [əʊ], и стал современным дифтонгом [aʊ] (как в «mouse») в XVIII веке. После согласных «r» и «d» сдвига не произошло, и [uː] осталось прежним, как в «room» и «droop». Это значит, что «make» ранее произносилось с гласным, как в «father»; гласная в «feet» была долгим звуком «e»; гласная в «mice» была долгим «i», в «boot» было долгое «o»; а в «mouse» — долгое «u». Великий сдвиг гласных совершенно не затронул язык йола, происходящий от средневекового английского, на котором говорили в двух баронствах ирландского графства Уэксфорд до середины XIX века, в связи с чем его принято рассматривать как отдельный язык. Термин «великий сдвиг гласных» был предложен датским лингвистом Отто Есперсеном, который первым стал исследовать это явление. Последствия сдвига не совсем однозначны, в региональных диалектах можно обнаружить различия в произношении. В современном английском языке орфография осталась близка к среднеанглийской и не отображает произошедших изменений. В других германских языках (немецком, исландском и нидерландском) тоже произошли некоторые сдвиги произношения, но не столь масштабные, как в английском. (ru)
- Wielka przesuwka samogłoskowa (ang. Great Vowel Shift) – największa zmiana, która zaszła w wymowie języka angielskiego w XV wieku. Zmiana ta dotyczyła głównie wymowy długich samogłosek i jest bezpośrednią przyczyną obecnej rozbieżności między ortografią i wymową angielską. (pl)
- A Grande Mudança Vocálica (Great Vowel Shift em inglês) foi uma grande transformação na pronúncia da língua inglesa ocorrida no sul da Inglaterra entre 1200 e 1600.A Grande Mudança Vocálica foi primeiramente estudada por Otto Jespersen (1860–1943), um linguista e anglicista dinamarquês, cunhador do termo. (pt)
- Stora vokalskiftet i engelskan (engelska: Great Vowel Shift) var en serie ljudförändringar som påverkade uttalet av långa vokaler i medelengelskan under perioden mellan Chaucer (1400-tal) och Shakespeare (född 1564). Ljudförändringarna är ett välkänt exempel på en så kallad kedjeförskjutning (engelska: chain shift) där en ljudförändring orsakar nästa, som orsakar nästa, i en serie av besläktade ljudskridningar. Ljudförändringarna innebar att långa vokaler höjde sitt artikulationsställe, och de högsta vokalerna diftongerades i en så kallad push chain (ungefär ’tryckkedja’) där /ɑː/ > /æː/ > /ɛː/ > /eː/ > /iː/ > /aɪ/ i de främre vokalerna, respektive /ɔː/ > /oː/ > /uː/ > /aʊ/ i de bakre. (sv)
- 元音大推移或稱母音大推移（英語：Great Vowel Shift），是英語發展史上的一次主要的語音轉變，開始於14世紀，大體完成於15世紀中期，由大都會和港口城市向鄉村的擴散一直持續到16世紀。轉變主要體現在英語長元音的變化上。 最先開始對這一現象進行研究的是丹麥語言學家奥托·叶斯柏森（Otto Jespersen），「元音大推移」的說法就是由他提出的。 (zh)
- Великий зсув голосних (англ. Great Vowel Shift) — значна зміна вимови в англійській мові, що відбулася між 1350 та 1700 роками й призвела до розходження між написанням та звучанням англійських слів. Термін запровадив данський філолог Отто Єсперсен. Написання англійських слів було стандартизоване між 15 і 16 століттям і відстало від зміни вимови. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El gran desplazamiento vocálico (GVS por sus siglas en inglés, Great Vowel Shift) fue un cambio sustancial y amplio producido en la pronunciación del idioma inglés, que tuvo lugar en el sur de Inglaterra y consistió en la transformación de los sonidos vocales de forma gradual entre los años 1200 y 1600. El término fue acuñado por el anglicista y lingüista danés Otto Jespersen, quien estudió el fenómeno. (es)
- Le grand changement vocalique fut une modification importante de la prononciation de l'anglais, qui eut globalement lieu au XVe siècle après avoir commencé à se manifester dès le XIVe siècle. Il continua à s'étendre dans les endroits reculés jusqu'au XVIe siècle. Ce changement affecta les voyelles longues du moyen anglais. Le grand changement vocalique fut étudié pour la première fois par le linguiste danois Otto Jespersen, qui inventa l'expression. (fr)
- 大母音推移（だいぼいんすいい）とは、イングランドの言語である英語の歴史上、中英語期後期（1400年代初頭）にはじまり、近代英語期（1600年代前半）に入って完了した、母音体系の一連の歴史上の変化（→英語の音韻史）である。最初に研究を行った言語学者オットー・イェスペルセンによる英語の術語Great Vowel Shiftの直訳。母音大推移ともいう。 (ja)
- De grote klinkerverschuiving in de Engelse taal (Engels: Great Vowel Shift) was een grootschalige systematische klankverschuiving die de uitspraak van de klinkers van het Middelengels betrof. Deze verschuiving vond plaats tussen de 12e en de 16e eeuw in het zuiden van Groot-Brittannië. Het verschijnsel is voor het eerst uitgebreid bestudeerd door Otto Jespersen, later onder meer door William Labov. (nl)
- Wielka przesuwka samogłoskowa (ang. Great Vowel Shift) – największa zmiana, która zaszła w wymowie języka angielskiego w XV wieku. Zmiana ta dotyczyła głównie wymowy długich samogłosek i jest bezpośrednią przyczyną obecnej rozbieżności między ortografią i wymową angielską. (pl)
- A Grande Mudança Vocálica (Great Vowel Shift em inglês) foi uma grande transformação na pronúncia da língua inglesa ocorrida no sul da Inglaterra entre 1200 e 1600.A Grande Mudança Vocálica foi primeiramente estudada por Otto Jespersen (1860–1943), um linguista e anglicista dinamarquês, cunhador do termo. (pt)
- 元音大推移或稱母音大推移（英語：Great Vowel Shift），是英語發展史上的一次主要的語音轉變，開始於14世紀，大體完成於15世紀中期，由大都會和港口城市向鄉村的擴散一直持續到16世紀。轉變主要體現在英語長元音的變化上。 最先開始對這一現象進行研究的是丹麥語言學家奥托·叶斯柏森（Otto Jespersen），「元音大推移」的說法就是由他提出的。 (zh)
- Великий зсув голосних (англ. Great Vowel Shift) — значна зміна вимови в англійській мові, що відбулася між 1350 та 1700 роками й призвела до розходження між написанням та звучанням англійських слів. Термін запровадив данський філолог Отто Єсперсен. Написання англійських слів було стандартизоване між 15 і 16 століттям і відстало від зміни вимови. (uk)
- Als Great Vowel Shift (auch Tudor Vowel Shift) fasst man die Vokalveränderungen der englischen Sprache zusammen, die sich etwa zwischen 1400/1450 und 1700/1750 ereigneten und damit die Phase des Frühneuenglischen umfassen. Die Bezeichnungen beziehen sich ausschließlich auf die Veränderungen der mittelenglisch langen Vokale. Es handelt sich hierbei um eine Hebung bzw. Schließung der Langvokale. Die im nachfolgenden Schaubild abgebildeten Kurzvokale erfahren im Gegensatz zu den Langvokalen eine Senkung bzw. weitere Öffnung. Die Kurzvokale verändern sich jedoch unabhängig vom Great Vowel Shift. In der neuenglischen Schreibung spiegelt sich meist der ursprüngliche Lautstand wider, z. B. /eː/ zu /iː/ (engl. feel, „fühlen“), /iː/ zu /aɪ/ (engl. find, „finden“), /uː/ zu /aʊ/ (engl. mouse, „Maus“) (de)
- Kiel grandan vokalŝoviĝon (angle Great Vowel Shift; ankaŭ Tudor Vowel Shift) oni kunigas la vokalajn ŝanĝojn de la angla lingvo, kiuj okazis proksimume inter 1400/1450 kaj 1700/1750 kaj per tio ampleksas la fazon de la . La esprimoj rilatas eksklude al la ŝanĝoj de la mezangle longoj vokaloj. Temas ĉe tio pri leviĝo resp. fermiĝo de la longaj vokaloj. La en la bildo montrataj mallongaj vokaloj suferas kontraste al la longaj vokaloj malleviĝon resp. plian malfermiĝon. La mallongaj vokaloj tamen ŝanĝiĝas sendepende de la granda vokalŝoviĝo. En la moderna angla ortografio respeguliĝas ĉefe la origina sonstato, ekz. /eː/ al /iː/ (angl. feel, „senti“), /iː/ al /aɪ/ (angl. find, „trovi“), /uː/ zu /aʊ/ (angl. mouse, „muso“), /oː/ al /uː/ (angl. moon, „luno“). (eo)
- The Great Vowel Shift was a series of changes in the pronunciation of the English language that took place primarily between 1400 and 1700, beginning in southern England and today having influenced effectively all dialects of English. Through this vowel shift, the pronunciation of all Middle English long vowels was changed. Some consonant sounds changed as well, particularly those that became silent; the term Great Vowel Shift is sometimes used to include these consonantal changes. (en)
- Il grande spostamento vocalico (in inglese Great Vowel Shift) è la grande modifica di pronuncia avvenuta nella lingua inglese a partire dal XIV secolo e che ha portato ad avere una netta differenza fra la pronuncia e la scrittura delle parole. Prima di questa modifica, le vocali dell'inglese del tempo venivano pronunciate "come erano scritte", e c'era quindi un notevole parallelismo fra testo scritto e parlato; dal 1300 in poi, è iniziata una variazione di pronuncia che si è poi accentuata nel quindicesimo e sedicesimo secolo. Il cambiamento ha influenzato principalmente la pronuncia delle vocali lunghe. (it)
- 대모음 추이(大母音推移)는 중세 영어 후기(15세기 초)에 시작되어 근대 영어 시기(17세기)에 끝난, 영어의 모음 체계에서 나타난 일련의 변화를 말한다. 중세 영어 시기에 강세가 있는 7개의 장모음 모두가, 장음 위치가 1단 이상 높아지는 변화가 있었다. 동시에 단모음(單母音; monophthong)은 상당수가 이중모음으로 바뀌었다. 그 후 15세기 중엽 이후에는 활판 인쇄 기술이 향상되었는데, 덕분에 서적 등의 문서가 많이 보급됨에 따라 영어 어휘의 철자가 고정되기 시작된 반면 발음은 변화가 지속되었다. 그리하여 에서 많은 낱말의 와 철자가 일치하지 않게 되었다. 영어의 대모음 추이에서 나타난 주요한 변화 사례는 대략 다음과 같다. 한편 이 언어 현상을 처음 연구한 학자는 덴마크의 언어학자인 오토 예스페르센으로, 그가 ‘대모음 추이’라는 용어를 만들었다. 대모음 추이는 완전히 일정하지는 않다. 그래서 영어의 문어와 구어 모두에서 모음이 이동된 정도의 차이가 지역 방언에서 나타나고 있는데, 그 예로 스코틀랜드 영어를 들 수 있다. 대모음 추이의 정확한 원인은 아직 언어학·문화사상 의문점으로 남아 있다. (ko)
- Великий сдвиг гласных (англ. great vowel shift) — фонетическое изменение, произошедшее в английском языке в XIV—XV веках. Сдвиг продолжался какое-то время и в XVI веке, распространяясь за пределами центральных и портовых областей. В результате произошло большое изменение в произношении долгих гласных звуков. Ниже приводятся основные изменения звуков. Звучание гласных обозначено с помощью международного фонетического алфавита. Термин «великий сдвиг гласных» был предложен датским лингвистом Отто Есперсеном, который первым стал исследовать это явление. (ru)
- Stora vokalskiftet i engelskan (engelska: Great Vowel Shift) var en serie ljudförändringar som påverkade uttalet av långa vokaler i medelengelskan under perioden mellan Chaucer (1400-tal) och Shakespeare (född 1564). Ljudförändringarna är ett välkänt exempel på en så kallad kedjeförskjutning (engelska: chain shift) där en ljudförändring orsakar nästa, som orsakar nästa, i en serie av besläktade ljudskridningar. (sv)
|
